Цитироватьxxx: нє, ну він у нас теж відмочував ледь не на кожній парі.
ххх: на конституційному якось питає: "хто підготував доповіді?" макс тяне руку. ну, викликав його. макс виходить на трибуну і починає:
ххх: "тема моєї доповіді - презумпція невинності"
ххх: ***ченко починає з нього потухати. натурально, причому, сміявся хвилин зо три. а макс стоїть, не може ніфіга зрозуміти, що не так.
ххх: аж він нарешті видає: "максиме, що ви таке кажете! презумпція НЕВИННОСТІ - це у вашої нареченої до першої шлюбної ночі. а в теорії права - презумпція НЕВИНУВАТОСТІ!"
:fp: :wall:
НЕВИ́ННІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до невинний. [Микола:] У тебе чиста душа, невинна... Молись богу, щоб швидко й моя невинність виявилася (Іван Франко, IX, 1952, 117); Всі, коли зроблять щось погане, повертаються до свого дитинства. В цьому є якась втіха, але нема захисту; невинність дитинства не в силі змити погань зрілих літ (Михайло Стельмах, II, 1962, 57).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 259. (http://sum.in.ua/s/nevynnistj)
А у нареченої цнота та незайманість.
А якак різниця між невинністю та невинуватістю?
Цитата: alant от июля 28, 2016, 18:34
А якак різниця між невинністю та невинуватістю?
Жодної.
НЕВИНУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до невинуватий. Він подав своєчасно рапорт. Цього рятівного папірця підшили до справи як доказ його юридичної невинуватості (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 173).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 259. (http://sum.in.ua/s/nevynuvatistj)
Але просто, схоже, так склалось, що саме оце слово використовується в праві.
Цитата: alant от июля 28, 2016, 18:34
А якак різниця між невинністю та невинуватістю?
А "невинність" не перекладається також, як російське "невинность"?
НЕВИ́ННИЙ, НЕВИНЕН, невинна, невинне.
1. Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. [Прісцілла (кидається до Руфіна):] Мене в'яжіть! Мій чоловік невинен (Леся Українка, II, 1951, 423); Яке це божевілля на невинних людей нападати! (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 91).
Невинна кров — кров людини або живої істоти, за якою немає ніякої вини. [Четвертий голос:] Покарає Зевс за кров невинну (Леся Українка, II, 1951, 306).
2. Морально чистий, непорочний. Я не забуду щастя дотику до її шовкових кучерів, не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, — моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Вона справді любила його всім своїм щирим, невинним, дівочим серцем (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 355);
// Який виражає моральну чистоту, непорочність. Лице твоє, чудове і невинне, Отут раз в раз у серці моїм сяє (Іван Франко, XIII, 1954, 241); За Тимофієм.. виступала гарна молодичка, поблискуючи не дуже невинними очима, й усміхалася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 382);
// Пов'язаний з морально чистою, непорочною поведінкою. В голосі Степана було стільки невинної радості, що старий Волох спершу на хвилину злагіднів (Осип Маковей, Вибр., 1954, 294).
3. Наївний, простодушний, нехитрий. Невинне мріяння народників не тільки по-дитячому наївне — воно прямо шкідливе тим, що відвертає думку бідноти від класової боротьби (Ленін, 24, 1972, 6); Дорош уважно слухав розповіді селян, але відчував, що вони приходять до нього не для того, щоб розповідати такі невинні історії, а що в них на умі є щось важливіше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160).
4. Який не завдає шкоди; нешкідливий, безневинний. Пошліть йому [князеві М. В. Шаховському] разом з просьбою свої видання белетристичні, прохайте, щоб він звернув увагу на їх невинний зміст і дозволив їх продавати в Росії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 211); Уряд і польська шляхта цілком слушно вбачали навіть у невинній культурницькій роботі серед українського населення загрозу своєму безроздільному пануванню (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 138).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 259.
НЕВИНУВА́ТИЙ, а, е. Який не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. — Правда, — каже [голова], — випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 400);
// у знач. ім. невинуватий, того, чол. Той, хто не має за собою вини, не зробив злочину, не провинився у чомусь. Не можна було зрозуміти, чи він вдає невинуватого, чи справді наказ десь згубився (Олександр Довженко, I, 1958, 142).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 259.
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 16:36
А у нареченої цнота та незайманість.
Ну й невинність теж.
Цитата: From_Odessa от июля 28, 2016, 18:44
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 16:36
А у нареченої цнота та незайманість.
Ну й невинність теж.
Русизм. Для української мови це значення непритаманне.
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 18:45
Цитата: From_Odessa от июля 28, 2016, 18:44
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 16:36
А у нареченої цнота та незайманість.
Ну й невинність теж.
Русизм. Для української мови це значення непритаманне.
Чому ж, як евфемізм могло легко прийти на заміну більш однозначним «цноті» й «незайманості». Хоча так, за зразком російської.
А зачаття яке, невинне чи непорушне?
Цитата: alant от июля 28, 2016, 20:30
А зачаття яке, невинне чи непорушне?
Шо? Непорочне.
Цитата: alant от июля 28, 2016, 20:39
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 20:37
Цитата: alant от июля 28, 2016, 20:35
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 20:33
Цитата: alant от июля 28, 2016, 20:30
А зачаття яке, невинне чи непорушне?
Шо? Непорочне.
Від пороку?
НЕ. Без пороку.
Порок - це ж вада.
Мдя...
ПОРО́К, у, чол.
1. Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд. Один був порок за пан-отцем.. — горілочку любив (Панас Мирний, І, 1954, 215); Коли в ранній творчості Шевченко критикував окремі пороки тодішнього суспільства, то в поемі «Сон» він викриває порочність усієї кріпосницько-самодержавної системи (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 159).
2. заст. Аморальна поведінка, розпуста. Карав він [пророк] сміливо порок, Життя осуджував негоже (Павло Грабовський, I, 1959, 140).3. Фізична вада, каліцтво. До патології новонароджених належать: 1) пошкодження при родах, 2) аномалії і природжені пороки розвитку (Хвороби дитячого віку, 1955, 10).
▲ Порок серця — стале ураження клапанів серця, а також отворів, що закриваються цими клапанами; вада серця. Здебільшого ревматизм призводить до формування пороків серця (Знання та праця, 12, 1966, 4); — На грязі, — сухо звелів Воронцов, знаючи, що в окопах бойової охорони грязюки було по пояс. — Пороки серця і всі інші пороки як рукою зніме (Олесь Гончар, III, 1959, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 282.
Чесно кажучи, не здивуюсь, якщо якийсь «поборник» візьметься доводити, що замість «непорочне зачаття» наші предки споконвіку казали «безвадне започаткування», а що старі словники такого не фіксують — так це ж рука Москви постаралась.
Цитата: Python от июля 28, 2016, 21:55
Чесно кажучи, не здивуюсь, якщо якийсь «поборник» візьметься доводити, що замість «непорочне зачаття» наші предки споконвіку казали «безвадне започаткування», а що старі словники такого не фіксують — так це ж рука Москви постаралась.
;D ага ;up: ;D
Цитата: Python от июля 28, 2016, 21:55
«безвадне започаткування»
То вже нехай "безвадний початок" :)
Як же мене бісять "мовні патріоти".
Ґ вліплять в Гонгадзе (там жодної ґ в оригіналі), в Гельсінкі тощо. А ще німецьке oe через ьо передадуть.
Вони не розуміють, що це лише графічне віддалення від російської з її звичайною Г та Ё, а фонетично навпаки русизми? Ех...
(http://www.volynnews.com/files/news/2016/05-26/190424/seredyna_4.jpg)
ФЬО :fp: Штайнгьофель
Цитироватьпрезумпція НЕВИННОСТІ - це у вашої нареченої до першої шлюбної ночі. а в теорії права - презумпція НЕВИНУВАТОСТІ!
Так це не гіперкорекція, а семантичний русизм.
Цитата: DarkMax2 от июля 28, 2016, 18:45
Русизм. Для української мови це значення непритаманне.
В текстах, проте, зустрічається, ще з радянських часів. :(
Ось у перекладі "Диких лебедів" Андерсена, з одного боку:
ЦитироватьРаптом з'явилося одинадцять диких лебедів і сіли навколо неї на колісницю, махаючи дужими крилами. Натовп перелякано кинувся врозтіч.
- Це знак, що вона невинна! Вона невинна! — шепотіло багато людей. Але ніхто не наважувався сказати це голосно.
Ось уже кат хотів було схопити Елізу за руку. Та вона швидким рухом накинула одинадцять панцирів на лебедів. І враз замість лебедів встали перед усіма одинадцять прекрасних принців, тільки у наймолодшого замість однієї руки було лебедине крило: Еліза не встигла закінчити останнього панцира, у нього не вистачало рукава.
- Тепер я можу розмовляти,- вигукнула Еліза.- Я невинна!
І народ, побачивши це все, вклонився їй, а Еліза впала непритомною на руки братів, зломлена довгим напруженням сил, страхом та стражданням.
- Так, вона невинна,- сказав старший брат і розповів усе, як було.
Але водночас -
ЦитироватьЯкби жаби не були отрутні і якби відьма-королева не поцілувала їх, вони б стали червоними трояндами. Але навіть і тепер, наблизившись до Елізи, вони зробилися квітами. Еліза була надто хороша і невинна, і тому злі чари не мали над нею сили.
Цитата: klangtao от сентября 16, 2016, 15:16
Еліза була надто хороша і невинна, і тому злі чари не мали над нею сили.
Тут невинність як моральна якість, а не фізична.
Цитата: klangtao от сентября 16, 2016, 15:16
Ось у перекладі "Диких лебедів" Андерсена
До речі, хто і коли робив його?
Цитата: DarkMax2 от сентября 16, 2016, 15:18
До речі, хто і коли робив його?
Не знаю, але не пізніше 60-70-х років.
Цитата: DarkMax2 от сентября 16, 2016, 15:18
До речі, хто і коли робив його?
© О.Іваненко, В.Грінчак, А.Слинько (переклад з датської), 1992
http://ae-lib.org.ua/texts/andersen__eventyr_og_historier__ua.htm
Можливо, хтось зкомуніздив... ;)
1992 це не "не пізніше 60-70-х років".
(wiki/uk) Іваненко_Оксана_Дмитрівна (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0)
Цитата: DarkMax2 от сентября 19, 2016, 12:31
1992 це не "не пізніше 60-70-х років".
(wiki/uk) Іваненко_Оксана_Дмитрівна
Про Іваненко я знаю.
Цитата: Zavada от сентября 19, 2016, 12:06
© О.Іваненко, В.Грінчак, А.Слинько (переклад з датської), 1992
http://ae-lib.org.ua/texts/andersen__eventyr_og_historier__ua.htm
Можливо, хтось зкомуніздив...
Текст — той же.
http://tinyurl.com/htw9klb
Відкрийте https://books.google.com.ua/books?id=OhGQAwAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false/, трохи прокрутіть, і побачите: "... за виданнями ... 1999 ... 1955 .... Тексти перекладів М. Старицького. Передмова О. Іваненко".
10 книг щоб покращити словниковий запас або почати спілкуватися солов'їною мовою (http://vsiknygy.net.ua/neformat/48228/)
"Гарна мова — одним словом: словник вишуканої української мови", 2015, Тарас Береза
Не зрозуміло нащо, коли є Словар Грінченка.
"Мова — не калька (Говорімо гарною мовою)", 2015, Тарас Береза
Одразу очікую пуристичну гіперкорекцію.
"100 експрес-уроків української", 2016, Олександр Авраменко
Очевидно черговий хрестовий похід на псевдорусизми
"Цікавинки укрмови", 2016, Ілько Лемко
Знов виправлення мови. Бо "нахапались від східного сусіда". Взагалі-то мова мов пиріг, і видирати з неї історичні шари неправильно. Від грецьких запозичень, яких нахапались з хрещенням, щось ніхто не додумався чистити.
"ДЗВОНА чи ДЗВОНУ або -а (-я) чи -у (-ю) в родовому відмінку", 2015, Ніна Лозова, Валентина Фридрак
Оце ось реально серйозна тема. Сам носій "укання". Не завжди відчуваю, коли на -а.
"Мова чудова", 2016, Ольга Уліщенко
В описі ні до чого причепитись. :-)
"Українська і давньоіндійські мови", 2014, Станіслав Губерначук
Тхне псевдонаукою.
"Українська легко! (інфографіка)", 2016, Наталія Клименко
Люто ненавиджу виправлення з цими язичками, що ходять соціальними мережами. Їхня більшість хибна.
"Суржик: між мовою і язиком", 2011, Лариса Масенко
Щонайменше некоректна фраза щодо "суржику, який вважають російською літературною". Це просто російський діалект, а не суржик. Суржик безсистемний і хаотичний, має більші відсотки російських чи українських елементів.
"Говорим и читаем по-украински", 2015, Світлана Лукач
А це цікаво. Навчальні посібники з української не для носіїв це завжди добре.
Задрала одна поширена помилка: ніхто не знає, що після шиплячих сполучна О, - всі пишуть на російський манір.
(https://scontent-mrs1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/38758770_2262217437398472_5460886539875647488_n.jpg?_nc_cat=0&oh=636a2c086574f246ce98be4963ed072b&oe=5BC6023B)
Також є такі загальні й повсюдні системні хиби:
IE замість ІЄ. (https://lingvoforum.net/index.php/topic,87774.0.html)
Я/ЙА, Є/ЙЕ, Ю/ЙУ замість ЙЯ, ЙЄ, ЙЮ у власних назвах. (https://lingvoforum.net/index.php/topic,87633.0.html)
Бу вчить #31: Є чи знаходиться? (http://sbt.localization.com.ua/ukrainian_tip/bu-vchit-31-ye-chi-znakhoditsya/)
(http://sbt.localization.com.ua/wp-content/uploads/2019/03/BU_ZNAKhODITSYA-768x384.png)
(http://sbt.localization.com.ua/wp-content/uploads/2019/03/znakhodytsia.jpg)
ЗНАХОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗНАЙТИСЯ, знайдуся, знайдешся і рідко ІЗНАЙТИСЯ, найдуся, найдешся, док.
3. тільки недок., розм. Бути, перебувати, міститися де-небудь. Це ж твоя дядина вже подала їм звісточку, де це я знаходжусь (
Нечуй-Левицький, IV, 1956, 238); Ця розмова з командуючим, який знаходиться аж у Москві, дуже ясно вималювала перед дівчиною весь масштаб велетенської операції, де з обох боків беруть участь тисячі людей (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 266); Прапор командуючого ескадрою знаходився на крейсері «Москва» (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 7);
// Перебувати в якому-небудь стані чи положенні. Ольга теж знаходилась під магічним впливом цієї оманної віри у всемогутність батька (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 512); Найкращий зв'язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (Наука і життя, 6, 1964, 52).
♦ На кінці язика знаходиться див. кінець 1; Як на кілочках знаходитися див. кілочок.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 647.
Цитата: Selina SebroСпробуйте залишити радянський заполітизований словник у минулому і звернутися до сучасних джерел.
:wall:
Цитата: DarkMax2 от марта 11, 2019, 20:52
ЦитироватьДуже часто вживають слово «даний», очевидно під впливом російської. В українській мові це віддієслівний прикметник, який позначає лише «те, що хтось комусь дав». Використвуйте натомість «цей».
>(
Цитировать2. у знач. прикм. Цей, наявний. Мені здається, що віньєта [віньєтка] може бути зв'язана не тільки з даною книжкою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 449).
У даному разі — у цьому випадку, тепер, за цих (за таких) умов (обставин). — У даному разі я — за повну незалежність Лукашевич від так званої її тітки! (Олесь Донченко, V, 1957, 486).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 210.
Бу вчить #27: даний чи цей? (http://sbt.localization.com.ua/ukrainian_tip/bu-vchit-27-danij-chi-tsej/) >(
Бу вчить #20: вибачте? вибачаюсь? (http://sbt.localization.com.ua/ukrainian_tip/bu-vchit-20-vibachte-vibachayus/)
(http://sbt.localization.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Bu_20_vibachte-768x384.png)
ВИБАЧА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВИ́БАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Просити вибачення, усвідомлюючи свою провину. Дуже вибачаюсь, що самому ніколи забігти до Вас (Панас Мирний, V, 1955, 426); Знала, що даремно образила подругу. Першою думкою було вибачитись (Олесь Донченко, V, 1957, 335).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 349.
Бу вчить #8: прийшли до висновку (http://sbt.localization.com.ua/ukrainian_tip/bu-vchit-8/)
(http://sbt.localization.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/B96FA2779B27DA19C579F039B66498441F8279B148BC3C43A8-pimgo_distr.jpg)
Приходити (прийти) до висновку — робити висновок, висновки. Роздумуючи про історію світової літератури, приходиш до висновку, що фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (Максим Рильський, IX, 1962, 169); Ще раніше до аналогічного висновку про можливість утворення метеоритів і потоків метеорних тіл під час гігантських земних вивержень прийшов відомий радянський мінералог В. М. Лодочніков (Наука і життя, 2, 1959, 18);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 85.
Бу вчить #2: знімати квартиру (http://sbt.localization.com.ua/ukrainian_tip/bu-vchit-2/)
(http://sbt.localization.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/21743187_506774959669839_2408656624661916995_n.png)
ЗНІМАТИ і рідко ІЗНІМАТИ, аю, аєш, недок., ЗНЯТИ, зніму, знімеш і рідко ІЗНЯТИ, ізніму, ізнімеш, док., перех.
15. розм. Брати за плату у тимчасове користування; наймати. Зняв я прекрасний, на чотири яруси, міський театр, ще й для паралельних невеличких вистав — малу сцену в сусідньому кінематографі (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 266); Зняв [Василь] окрему хату й перейшов.. туди жити (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 120).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 666.
Бу вчить #4: качка (http://sbt.localization.com.ua/ukrainian_tip/bu-vchit-4/)
(http://sbt.localization.com.ua/wp-content/uploads/2017/10/1366767277_kryakva.png)
КАЧКА 2, и, жін., розм. Те саме, що хитавиця. На судні неспокійно. Величезна кільова качка (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 425).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 124.
Для кого вы это пишете?
В магазині на прилавці лежить папір із написом: На вагу гроші не ставити.
Це помилка, чи львівський діалект?
Цитата: alant от октября 9, 2020, 19:27
В магазині на прилавці лежить папір із написом: На вагу гроші не ставити.
Це помилка, чи львівський діалект?
А в чому помилка чи діалект?
Здається, в нас ще не настільки інфляція, щоб гривні оцінювались на вагу :)
В літ. нормі — «на ваги» (якщо йдеться про зважувальний пристрій, тільки множина) і, мабуть, «класти».
Цитата: Python от октября 9, 2020, 21:58
Здається, в нас ще не настільки інфляція, щоб гривні оцінювались на вагу :)
В літ. нормі — «на ваги» (якщо йдеться про зважувальний пристрій, тільки множина) і, мабуть, «класти».
Нє, ну вага всі кажуть, навіть у нас. Навіть не задумувався ніколи, що це якийсь діалект. А що "гроші не ставити" це справді шось...
(https://scontent.flwo4-2.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/120906701_2785976061684748_5511770355190999930_n.jpg?_nc_cat=106&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=eRBSZx6GFuoAX9VDZUs&_nc_ht=scontent.flwo4-2.fna&oh=df0e8a616a01ae09b13733f09581a316&oe=5FA45008)
Я чув що в Молдавії кажуть ставити.
І навіть ставити ложку сметани до миски борщу.
Цитата: Python от октября 9, 2020, 21:58
В літ. нормі — «на ваги» (якщо йдеться про зважувальний пристрій, тільки множина)
:down:
Цитата: СУМ-20ВАГА́1, и́, ж., тільки одн.
3. Те саме, що ва́ги. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки – таке важке, що й не зважити на вазі! (Марко Вовчок); На піддашші біля комори – вага. І біля неї купа людей, мішки (А. Головко); Та на якій вазі важити сумління і материнську любов? (Р. Іваничук).
Це цікаво. Схоже, до цього часу множинний варіант (який у СУМ-11 позначено як рідковживаний) став основним — чи то калькуючи російські «весы», чи то підрівнюючись під «терези», чи то заради розвантаження багатозначного слова в однині.
Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:27
Це цікаво. Схоже, до цього часу множинний варіант (який у СУМ-11 позначено як рідковживаний) став основним — чи то калькуючи російські «весы», чи то підрівнюючись під «терези», чи то заради розвантаження багатозначного слова в однині.
До речі, місце де важать транспорт з вантажем теж вага. Як літературно я і не знаю.
Ставити замість класти то в галичан ок, це їхнє.
Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 16:56
Ставити замість класти то в галичан ок, це їхнє.
Добре ще, що не ложити :o
Цитата: Vlad26t от октября 29, 2020, 17:03
Цитата: Sandar от Ставити замість класти то в галичан ок, це їхнє.
Добре ще, що не ложити :o
"Швидка в скафандрах привезла ще 3 COVID, всі важкі, куди ложити?", – лікарі Тернопільщини.
Ми не маємо куди ложити людей: Богайчук про ситуацію з ...
Чому вони зобов"язані ложити кошти зі своєї заробітної пїїати,.
Як правильно ложити бруківку у Червонограді
... сини України змушені ложити тіло і душу за свободу України,
(Google) "ложити" (https://www.google.com.ua/search?q=%22%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%22+-%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C+-%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B5&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwib8Kvai9rsAhVXip4KHQL0BxoQ_AUICigA&biw=1280&bih=817&dpr=1)
==================================================
А втім...
ЛОЖИТИ, ложу, ложиш, недок., розм. Те саме, що класти 1, 2. Ввечері плете [Іван] рукавиці, бавиться з дітками.., спати їх ложить (Панас Мирний, I, 1949, 210).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.
Цитата: Zavada от октября 29, 2020, 17:20
... сини України змушені ложити тіло і душу за свободу України,
Тут явний відсил до тексту Гімну. Де «положим» незовсім тотожне «покладемо».
Цитата: Python от октября 29, 2020, 17:35
Цитата: Zavada от октября 29, 2020, 17:20
... сини України змушені ложити тіло і душу за свободу України,
Тут явний відсил до тексту Гімну. Де «положим» не зовсім тотожне «покладемо».
Так, це я машинально скопіював.
Цитата: Python от октября 29, 2020, 17:35
Цитата: Zavada от октября 29, 2020, 17:20
... сини України змушені ложити тіло і душу за свободу України,
Тут явний відсил до тексту Гімну. Де «положим» незовсім тотожне «покладемо».
Як це не тотожне? То саме.
Цитата: Vlad26t от октября 29, 2020, 17:03
Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 16:56
Ставити замість класти то в галичан ок, це їхнє.
Добре ще, що не ложити :o
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Грин. III. 423. Діток спати ложити. Мир. ХРВ. 126. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Чуб. І. 77. Я за свиту карбованця ложу. Мир. ХРВ. 195.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:00
Цитата: Python от октября 29, 2020, 17:35
Цитата: Zavada от октября 29, 2020, 17:20
... сини України змушені ложити тіло і душу за свободу України,
Тут явний відсил до тексту Гімну. Де «положим» незовсім тотожне «покладемо».
Як це не тотожне? То саме.
Ні, там «положити» в сенсі пожертвувати життям заради когось або чогось — це окремий випадок, що з загальної схеми вживання «ложити» та «класти» випадає. В загальному випадку, «ложити» замість «класти» має розмовний характер, у цій же функції «положити» є елементом високого стилю (хоча «покласти життя» теж можна сказати — втім, а чи не є це результатом гіперкорекції, що вже прижився?). Ну і про буквальне покладення якогось предмету тут не йдеться (ну добре, тіло лишиться лежати, а що з душею та життям?).