Чи вживаєте ви таке словосполучення?
Для мене змагання - "соревнование", що нікого визволити не може.
Боротьба - це якби взагалі.
Визвольні змагання - це визвольні порива́ння, змагання до волі. Можуть бути егоїстичні змагання (домагання) в досягненні якоїсь мети.
Якщо довготривалі - то боріння.
Якщо щорічна спортивна класична боротьба на греках - то борня́. Це під Маріуполем.
Боротьба серед малечі у нас - борюка́ння. Хоча в словниках - боріка́ння.
А ще може бути судове змагання, тобто змагання сторін - двостороннє обговорення.
Ще змаг є ::)
Не вживаю.
Змагання
...
4. перен. Сутичка, боротьба двох протилежних або ворожих сил.
Любо дивитись на чвари війни, на криваве змагання, Що у долині кипить, коли сам непричетний до бою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 157); Проти діла соромного Виступав слово праве, — Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! (Леся Українка, I, 1951, 386).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 609.
(https://books.google.com.ua/books?id=2VLqAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA14&img=1&pgis=1&dq=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%22%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B3%22&sig=ACfU3U2jeITUATgeApgo8ueSWAD7onI3vg&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=wgQaAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA185&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96+%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8+(%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA+%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B3%22&sig=ACfU3U282jdX-5CNC2OzvgRcntVSYcs8OA&edge=0)
ЗМА́ГА, и, жін., рідко. Те саме, що змагання 1, 4, 5.
В мені живуть в борінні світло й тьма, як зла й добра на світі вічна змага (Володимир Сосюра, Поезія.., 1961, 39).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 609.
Цитата: Zavada от мая 26, 2016, 16:09
ЗМА́ГА, и, жін., рідко. Те саме, що змагання 1, 4, 5.
Словенське
zmaga 'перемога',
zmagati 'перемогати'.
Засмага.
Цитата: alant от мая 23, 2016, 22:57
Чи вживаєте ви таке словосполучення?
Для мене змагання - "соревнование", що нікого визволити не може.
Я звик. І до речі, дуже не люблю, коли їх розтягують до Другої світової.
До речі...
ЦитироватьЗмагання, -ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 163.
Цитировать4. перен. Сутичка, боротьба двох протилежних або ворожих сил. Любо дивитись на чвари війни, на криваве змагання, Що у долині кипить, коли сам непричетний до бою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 157); Проти діла соромного Виступав слово праве, — Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! (Леся Українка, I, 1951, 386); * Образно. У мовчазному змаганні з бурею застигли млини (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 283).
5. розм. Те саме, що сварка. Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає (Панас Мирний, I, 1954, 237); Зять був так само самостійний і запопадний; почалось змагання в сім'ї, потім колотнеча (Нечуй-Левицький, III, 1956, 198); Геть набік всі чвари й змагання бридке, Що нас роз'єднало в «дні они»! Всі разом повстаньмо за право людське... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 11).
6. діал. Прагнення, намір. Ми бачили майже у всіх наших новіших поетів щире змагання — визволитися з пут шаблону (Іван Франко, XVI, 1955, 333); Мені не бачити вас більше, Украйни милої лани! ..Докупи з людом не брести, Не поділити з краєм бідним Змагань до певної мети (Павло Грабовський, I, 1959, 164); Чому ж вагаюсь я розкрить свої змагання, Усю пожежу дум моїх?.. (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 256).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 609.
ЦитироватьЗМАГАТИ 1, аю, аєш, недок., ЗМОГТИ, зможу, зможеш; мин. ч. зміг, змогла, ло; док.
1. перех., розм. Брати гору, здобувати перемогу над ким-, чим-небудь; перемагати. Був [Артем] дядько роботящий, землю шанував, і хоч змагали його злидні, та працював чоловік (Антоненко-Давидович, Крила.., 1959, 50); Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую — Такую, щоб ніхто не зміг (Іван Котляревський, I, 1952, 208); Ми всі дороги пройшли, Днів розірвавши туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворона стан (Павло Усенко, Вибр., 1948, 298);
// Переборювати, долати що-небудь (почуття, фізичний стан і т. ін.). Ішла дитина, на очах росла, Змагала в серці острах передвічний (Максим Рильський, Поеми, 1957, 288);
// тільки 3 ос. Оволодівати всім єством. Хоч заплющив я очі, а сон мене не змагає (Марко Вовчок, VI, 1956, 309); Надходить [Зет] з брилою. Видко, втома починає і його змагати (Леся Українка, I, 1951, 450); Почне ж Тарас говорити про щось серйозно, вона умисне, ніби її змагають позіхи, прикриває долонею рота (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 114).
2. тільки недок., неперех., до чого, діал. Прагнути. Теперішні поети загалом змагають до того, щоби в своїх піснях, повістях, оповіданнях і т. ін. малювати життя людське таке, яким вони його бачать (Іван Франко, XVI, 1955, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 609.