(Я з росси̏и, але пишу мовою з поваги до вас, так що вибачте за можливи̏ помилки.)
Навѣяно Максимовиче̏вкою.
1) У максимовиче̏вцѣ звуки [о], [е] та [у], перейшли в [і], позначалися як во̏тповѣдни̏ буквы з циркумфлексом – Максимович говорил, що выгляд циркумфлексо̏в схожий на старословянськи̏ каморы. Я ж пропоную згадати инший старословянськи̏й знак – кендему, знак, ставившийся над ижицею и застосовувался для читання е̏е̏ як [і], и застосувати е̏е̏ для про, е̏, о̏ и у̏. На во̏тмѣну во̏т максимовичевки, ци̏ ли̏теры не позначають вторинне «в» на початку сло̏в.
2) Во̏тродження ли̏теры «ѣ» и вживання е̏е̏ у во̏тповѣдности̏ з этимологи̏ею.
3) По̏сля цёго і (кро̏м початку сло̏в) и ї (на початку сло̏в) дуже сильно скоротяться у уживанни̏. И̏х замѣнюемо наступным чином: і на початку і ї по̏сля голосных перетворюються в «и», во̏тповѣдно наупаки – в «и̏».
4) Введення у уживання буквы «ё» (однак деяки̏ слова, на кшталт «район», збере̏гають нынѣшне҄ написання).
5) «Е» на початку сло̏в та по̏сля голосных перетворюеться в «э», по̏сля приголосних – збере̏гаеться. «Є» на початку сло̏в та по̏сля голосных замѣнюеться на «е», по̏сля приголосных (рѣдко зустрѣчаеться) – «е҄» - камору треба вживати саме тут.
6) Букву «и» замѣнити на «ы» або залишити без змѣн у во̏тповѣдности̏ з этимологи̏єю.
7) «Л», яке перейшло в «в», записувати як «л».
8) Полугласне у, записуеться як «в», записувати як «у».
9) «Я», «ю» и «ё» по̏сля губных не во̏токремлювати нѣчим, у всѣх инших выпадках апостроф замѣнюеться на «ъ».
10) Инши̏ дро̏бници̏, на зразок «ь по̏сля шиплячих, «о/е» по̏сля шиплячих, розпад «щ» в «сч» де треба та инше.
Цитата: KniazjWladimirRiurikowič от апреля 15, 2016, 16:49
8) Полугласне у, записуеться як «в», записувати як «у».
Цитата: KniazjWladimirRiurikowič от апреля 15, 2016, 16:49
Навѣяно Максимовиче̏укою.
2) Во̏тродження ли̏теры «ѣ» и уживання е̏е̏ у во̏тповѣдности̏ з этимологи̏ею.
3) По̏сля цёго і (кро̏м початку сло̏у) и ї (на початку сло̏у) дуже сильно скоротяться у уживанни̏. И̏х замѣнюемо наступным чином: і на початку і ї по̏сля голосных перетворюються в «и», во̏тповѣдно наупаки – в «и̏».
4) Введення у уживання буквы «ё» (однак деяки̏ слова, на кшталт «район», збере̏гають нынѣшне҄ написання).
5) «Е» на початку сло̏у та по̏сля голосных перетворюеться в «э», по̏сля приголосних – збере̏гаеться. «Є» на початку сло̏у та по̏сля голосных замѣнюеться на «е», по̏сля приголосных (рѣдко зустрѣчаеться) – «е҄» - камору треба уживати саме тут.
7) «Л», яке перейшло у «в», записувати як «л».
Я мал на увази̏ трохи инше: полугласне у, записуеться як "в" и чергуеться з "у", записувати як "у".
Цитата: KniazjWladimirRiurikowič от апреля 16, 2016, 17:26
Я мал на увази̏ трохи инше: полугласне у, записуеться як "в" и чергуеться з "у", записувати як "у".
Уживання, уживати і прийменник у слід виправити і з цим виправленням.
Дуже непослідовно, хоча й краще за більшість представлених тут "проектів".
А саме - цілком недопустимо, щоб "и" означало то"и", то "і" - обидва знаки слід зберегти і писати відповідно до вимови, інакше надто багато плутанини. А якщо всюди пистаи "ы" згідно вимови - вийде текст, переповнений "ы" та "и", незручний та некрасивий. Отже, не варто намагатись позбутися "і" будь-якою ціною. Звідси логічно витікає й збереження "ї" або заміна її аналогічною буквою на основі "і".
"Є" також варто зберегти або придумати інший спосіб, бо кендема над е потрібна для позначення звуку "і" <- е (закритого)
Необхідність введення "э" в українській є безпідставною.
І тренуватись у новому правописі, бо помилок навіть у вашому "маніфесті" можна добряче нарахувати.
Цитата: KniazjWladimirRiurikowič от апреля 15, 2016, 16:49
е̏е̏
Это, конечно, красиво, однако правильнее будет что-то типа «еѣ». :???
Цитата: KniazjWladimirRiurikowič от апреля 15, 2016, 16:49
7) «Л», яке перейшло в «в», записувати як «л».
Иными словами, «волк», но «знав», так как в слове «знав» «л» никогда не было. Я понимаю, что вы имели в виду, скорее всего, не то, но сформулировали вы просто отлично и этимологично, так и должно быть. :up:
Цитата: Vertaler от августа 1, 2016, 12:54
Иными словами, «волк», но «знав», так как в слове «знав» «л» никогда не было.
Чего???
Цитата: mrshch от августа 1, 2016, 12:57
Цитата: Vertaler от августа 1, 2016, 12:54
Иными словами, «волк», но «знав», так как в слове «знав» «л» никогда не было.
Чего???
Я рад, что произвёл эффект. Поищите здесь (https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/znati) в парадигме слово *znavъ.
Цитата: Vertaler от августа 1, 2016, 13:00
Я рад, что произвёл эффект. Поищите здесь (https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/znati) в парадигме слово *znavъ.
Подобный актив быв у всех глаголов?
Цитата: mrshch от августа 1, 2016, 13:37
Цитата: Vertaler от августа 1, 2016, 13:00
Я рад, что произвёл эффект. Поищите здесь (https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/znati) в парадигме слово *znavъ.
Подобный актив быв у всех глаголов?
Это причастная форма. Русск.
знав.
Цитата: Wolliger Mensch от августа 1, 2016, 14:02
Это причастная форма. Русск. знав.
Тю, совсем забыл, что такое participle.
Столько шума из ничего.
А ещё и на юс в конце не посмотрел, и на отсутствие -tъ.
Однако ведь прошедшего в современном понимании в праславянском не было, т.е Vertaler хотел сказать, что эти формы произошли от причастных? Причём украинская отдельно от другой формы? Слишком уж фантастично, как тогда объяснить укр. формы женского и среднего рода?
Цитата: mrshch от августа 1, 2016, 21:28
Однако ведь прошедшего в современном понимании в праславянском не было
В плане?
Цитата: mrshch от августа 1, 2016, 21:28
, т.е Vertaler хотел сказать, что эти формы произошли от причастных? Причём украинская отдельно от другой формы? Слишком уж фантастично, как тогда объяснить укр. формы женского и среднего рода?
Контаминация парадигм вполне могла быть, если учесть, что причастия на
-въ и на
-лъ имели значение действительных прош. времени. В формах ж. и ср. родов причастия на
-въ уже влияния не имели, так как там эти формы образовывались совершенно иначе, чем у причастий на
-лъ:
знавъ, знавьши, знавъ/знавъше ~
зналъ, знала, знало — естественно, что сохранились регулярные формы причастий на
-лъ.
mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.
Цитата: Vertaler от августа 2, 2016, 11:00
mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.
Azъ sѣdѣxъ na kobylǫ i poѣdѣxъ.
Понимаю, что ржач будет, но хоть узнаю как правильно)
Цитата: mrshch от августа 3, 2016, 20:31
Цитата: Vertaler от августа 2, 2016, 11:00
mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.
Azъ sѣdѣxъ na kobylǫ i poѣdѣxъ.
Понимаю, что ржач будет, но хоть узнаю как правильно)
В общем, должно быть что-то типа
Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ поѣхалъ.
Иногда туда даже союз «и» добавляли:
Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ и поѣхалъ.
Ну а дальше выбрать не самую последнюю форму, а ту, что употреблена у всех глаголов в цепочке, кроме самого последнего, — дело нехитрое.
К сожалению, нормальной грамматики древнерусского под рукой нет, а то бы что-нибудь процитировал.
Цитата: Vertaler от августа 3, 2016, 21:46
Цитата: mrshch от августа 3, 2016, 20:31
Цитата: Vertaler от августа 2, 2016, 11:00
mrshch, давайте поупражняемся. Как сказать по-древнерусски «я сел на кобылу и поехал»? Можно без связки.
Azъ sѣdѣxъ na kobylǫ i poѣdѣxъ.
Понимаю, что ржач будет, но хоть узнаю как правильно)
В общем, должно быть что-то типа
Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ поѣхалъ.
Иногда туда даже союз «и» добавляли:
Ѧ сѣвъ на кобꙑлꙋ и поѣхалъ.
Ну а дальше выбрать не самую последнюю форму, а ту, что употреблена у всех глаголов в цепочке, кроме самого последнего, — дело нехитрое.
К сожалению, нормальной грамматики древнерусского под рукой нет, а то бы что-нибудь процитировал.
Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?
Цитата: Python от августа 4, 2016, 17:06
Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?
В разных лицах по-разному. Ранее всего в 3-м лице, ещё с дописьменного времени.
Цитата: Python от августа 4, 2016, 17:06
Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?
А в якій формі стояло саме це слово, быхъ?
Цитата: mrshch от августа 5, 2016, 21:56
Цитата: Python от августа 4, 2016, 17:06
Допоміжне дієслово «бути» тоді вже відпало в перфекті?
А в якій формі стояло саме це слово, быхъ?
У даному випадку, в першій особі однини теперішнього часу (єсмь чи як там по-давньоруському).