Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.
Цитата: alant от апреля 7, 2016, 03:16
Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.
Потому что это нормальный тип для слов такого строения.
Цитата: alant от апреля 7, 2016, 03:16
Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.
А Запоріжжя - Запорожжя Вам не муляє???
Цитата: orklyn от апреля 8, 2016, 21:43
Цитата: alant от апреля 7, 2016, 03:16
Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.
А Запоріжжя - Запорожжя Вам не муляє???
Мабуть до Запоріжжя вже призвичаївся. А буйвіл - це якийсь кровосіс.
Цитата: orklyn от апреля 8, 2016, 21:43
Цитата: alant от апреля 7, 2016, 03:16
Чому буйвіл має відмінювання, як віл?
Буйвол - краще звучить.
А Запоріжжя - Запорожжя Вам не муляє???
Начебто, історично воно й є Запорожжя. Запоріжжя - то вже десь за радянську владу назва.
alant, ось мені якось зустрилась загадка (про захід сонця): "Убив вола, бивола, окровавив два дола". Бивол — це теж буйвіл? Як на мене, то бивол краще.
Щоб у називному був «бивол» (а не «бивіл»), бажано, щоб слово було пізнім запозиченням (а не давнім, у якому вже мав би розвинутись ікавізм у закритому складі).
О! Мабуть, там у називному й був «бивіл»! :3tfu:
До речі, це теж гарно.
Цитата: Lodur от апреля 8, 2016, 22:43
Начебто, історично воно й є Запорожжя. Запоріжжя - то вже десь за радянську владу назва.
Что-что? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm2.gif)
Цитата: Wolliger Mensch от апреля 9, 2016, 14:09
Цитата: Lodur от апреля 8, 2016, 22:43
Начебто, історично воно й є Запорожжя. Запоріжжя - то вже десь за радянську владу назва.
Что-что? (http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm2.gif)
Літопис Самовидьця: :donno:
Проблема в том, что на момент написания "летописи" так на Украине точно не говорил вообще никто. Здесь же мы видим посланцовъ, сторонъ, задоръ и прочих фантастических зверей, полученных, очевидно, такой же механической подгонкой под нормы письменного языка, опирающиеся на церкослав.
Цитата: Awwal12 от апреля 9, 2016, 16:53Проблема в том, что на момент написания "летописи" так на Украине точно не говорил вообще никто. Здесь же мы видим посланцовъ, сторонъ, задоръ и прочих фантастических зверей, полученных, очевидно, такой же механической подгонкой под нормы письменного языка, опирающиеся на церкослав.
Ну, знайти щось, щоб було написане суто размовною українською, взагалі важкенько. :) Хіба що, «Енеїда» Котляревського наближається. Та й то... Але оце "Запорожжя" часто зустрічається в дореволюційних джерелах, а в художніх творах - подекуди, й за радянські часи. Так-то мені байдуже - я теж звик змалечку, що моє рідне місто українською має назву "Запоріжжя". Навпаки, коли почав цікавитись історією краю, та дивитися історичні видання - звернув увагу, що частенько в них "Запорожжя", а не "Запоріжжя".
Цитата: Lodur от апреля 9, 2016, 17:10
Ну, знайти щось, щоб було написане суто размовною українською, взагалі важкенько. :)
Так в любом случае первична-то разговорная форма, а не книжная.
Цитата: Awwal12 от апреля 9, 2016, 17:17Так в любом случае первична-то разговорная форма, а не книжная.
Якщо джерел немає - лишається тільки гадати, якою вона була, та розмовна форма. :donno:
Цитата: Awwal12 от апреля 9, 2016, 16:53
Проблема в том, что на момент написания "летописи" так на Украине точно не говорил вообще никто. Здесь же мы видим посланцовъ, сторонъ, задоръ и прочих фантастических зверей, полученных, очевидно, такой же механической подгонкой под нормы письменного языка, опирающиеся на церкослав.
Форма-то
Запорожжя фонетически закономерна, а
Запоріжжя — аналогическая. Только аналогия эта очень древняя, и советская власть тут ни при чём
Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
"Буйвол" Грінченко не знає.
БУ́ЙВІЛ, вола, чол. Велика свійська тварина — рід бика. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Олекса Стороженко, I, 1957, 77); Чорні, важкі буйволи, ліниво ремигаючи, лежали в загородах у теплій багнюці (Олесь Гончар, I, 1954, 82);
// лайл. Про людину. — Хто просив пана втручатися? — з люттю обернувся Манцевич. — Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 251.
Те саме з 11-томником.
Цитата: Lodur от апреля 9, 2016, 18:16
Цитата: Awwal12 от апреля 9, 2016, 17:17Так в любом случае первична-то разговорная форма, а не книжная.
Якщо джерел немає - лишається тільки гадати, якою вона була, та розмовна форма. :donno:
А СИЯ как бы и не существует?..
Цитата: Wolliger Mensch от апреля 9, 2016, 22:53
Форма-то Запорожжя фонетически закономерна
А какая там точная древнерусская праформа (до падения редуцированных)?
Цитата: Awwal12 от апреля 13, 2016, 18:39
Цитата: Wolliger Mensch от апреля 9, 2016, 22:53
Форма-то Запорожжя фонетически закономерна
А какая там точная древнерусская праформа (до падения редуцированных)?
*
Запорожие [запорŏжйјэ]. В группах праслав. ERT в древнерусском развивался после сонанта гласный неполного образования, который удлинялся после закрытия слогов так же, как старые редуцированные. Что в словах типа
порогъ второй гласный отличался от первого, хорошо видно по древненовгородскому и севернорусским говорам, ну и по украинскому тоже, так как там нет иканья в таких случаях, кроме случаев позднейшего аналогичного выравнивания.