Наскільки мені відомо, суфікс -ер (кінці слів -дер/-тер) в літературній нормі не має випадної при відмінюванні Е. Так?
Тобто, якщо я хочу вжити архаїзм з випадною, то маю писати просто -др та -тр. Так?
Дніпр, а не Дніпер, бо Дніпра.
Байстр, а не байстер, бо байстра. Так?
Цитировать1) о, е випадають при відмінюванні, якщо вони є останніми голосними в іменниках, які закінчуються на приголосний:
пес – пса
вогонь – вогню
день – дня
Винятки:
а) слова на - оро-, -оло-, -ере-, -еле-
горох – гороху,
зелень – зелені
б) слова лоб, мох, лев, рот, олень
Знайшов в Інтернеті. Чи є щось подібне в Правописі?
За таким правилом чергування має зберігатися.
Цитироватьб) у суфіксах -еня-, -ен-, -енк-, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель: козеня, доручений, Юхименко, рученька, семеро, малесенький, книжечка, вихователь;
в) коли е при зміні слова випадає: березень (бо березня), вітер (бо вітру), мітел (бо мітла), справедливий (бо правда), хлопець (бо хлопця).
Ой, точно! Як я вітер міг забути! Питання знімається. А постало воно через театр і польське ім'я Павел, де Е не випадає у нас.
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 09:21
Наскільки мені відомо, суфікс -ер (кінці слів -дер/-тер) в літературній нормі не має випадної при відмінюванні Е. Так?
Тобто, якщо я хочу вжити архаїзм з випадною, то маю писати просто -др та -тр. Так?
Дніпр, а не Дніпер, бо Дніпра.
Байстр, а не байстер, бо байстра. Так?
Так ведь
Дніпер же — литературная форма.
Цитата: Wolliger Mensch от марта 1, 2016, 19:46
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 09:21
Наскільки мені відомо, суфікс -ер (кінці слів -дер/-тер) в літературній нормі не має випадної при відмінюванні Е. Так?
Тобто, якщо я хочу вжити архаїзм з випадною, то маю писати просто -др та -тр. Так?
Дніпр, а не Дніпер, бо Дніпра.
Байстр, а не байстер, бо байстра. Так?
Так ведь Дніпер же — литературная форма.
Архаїзм. Дніпро.
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 19:47
Архаїзм. Дніпро.
По-моему, вы сами себе противоречите.
И потом. Почему этот архаизм используют в сети люди, которые, судя по тематике текстов, маловероятно, что имеют представление, какие были раньше формы?
(https://books.google.com.ua/books?id=o69ZnLLd_fIC&hl=uk&pg=PA158&img=1&pgis=1&dq=%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80&sig=ACfU3U0b28IcwgMoap0z-Wt7sxLXM78ykw&edge=0)
Погуглив по книгам - виключно поетичне.
Цитата: Wolliger Mensch от марта 1, 2016, 19:53
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 19:47
Архаїзм. Дніпро.
По-моему, вы сами себе противоречите.
И потом. Почему этот архаизм используют в сети люди, которые, судя по тематике текстов, маловероятно, что имеют представление, какие были раньше формы?
Где?
Цитата: LUTS от марта 1, 2016, 20:14
Где?
Ну вот тут заметил: http://trolleybust.com/?ftent=736441933033679 в комментарии. Потом, кто-то там мотоцикл продавал. Редко, но встречается. Вряд ли люди специально в словарь лезли смотреть.
Цитата: Wolliger Mensch от марта 1, 2016, 20:56
Цитата: LUTS от марта 1, 2016, 20:14
Где?
Ну вот тут заметил: http://trolleybust.com/?ftent=736441933033679 в комментарии. Потом, кто-то там мотоцикл продавал. Редко, но встречается. Вряд ли люди специально в словарь лезли смотреть.
Единичные случаи. Я вообще не встречал.
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 09:45
А постало воно через театр
І якщо випадне е в -ер все ще живе, виходить, що викидання його з театру взагалі сенсу не мало, окрім зросійщення. :(
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 22:52
... окрім зросійщення. :(
Например, польск. wiatr — тоже зросійщення? :fp:
Цитата: Wolliger Mensch от марта 2, 2016, 10:09
Цитата: DarkMax2 от марта 1, 2016, 22:52
... окрім зросійщення. :(
Например, польск. wiatr — тоже зросійщення? :fp:
А це тут до чого? Вітр'у немає у нас.
Цитата: DarkMax2 от марта 2, 2016, 10:10
А це тут до чого? Вітр'у немає у нас.
А пассаж про зросійщення до чего был, когда это просто передача греческого θέατρον, где никакого гласного между τ и ρ нет? Вы когда что-то пишете, сначала думайте.
В принципі... Ви праві. І в латині немає.
Театер було б краще.
ЦитироватьНаявні розбіжності між рекомендаціями «Правопису» 1928 р. та сучасною правописною практикою й щодо передачі кінцевих tr, dr, у таких новозапозичених словах, як бурмістер, магістер, міністер, циліндер, Олександер. Сучасний «Правопис» і словники пішли за російською практикою й передають їх без е між т, д і р: бурмістр, міністр і т. ін. Існує гіпотеза, що форми Олександр, міністр російська мова взяла з французької (Alexandre, ministre), тоді як наша мова перейняла ці слова з німецької мови (Alexander, minister). Це вияснює відмінність передавання чужих tr, dr в українській та російській мовах.
О, дякую. Про французьке (і латинське) джерело було очевидно. А про німецьку якось забув. Поляки ж на німців орієнтувалися в плані культури.
Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2016, 15:37
О, дякую. Про французьке (і латинське) джерело було очевидно. А про німецьку якось забув. Поляки ж на німців орієнтувалися в плані культури.
Польск. minister ← лат. minister.
Польск. teatr ← лат. theatrum.
В немецком же Minister, Theater.
Сирко вам ещё и не таких гипотез подкинет. Проверяйте, за что благодарите. Уж очень уж вы легки на доверие. :3tfu:
:D До чого тут взагалі поляки?
ЦитироватьСловник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Теа́тр, теа́тер, -тру – театр.
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Теа́тръ = теа́тер. С. Ш. — Ку́кольный теа́тръ = верте́п.
Дніпро ж ні на тр, ні на др. Суцільна маячня, яку "друзі" української ще більше плутають своєю власною.
Цитата: Sirko от марта 16, 2016, 18:12
До чого тут взагалі поляки?
"Високо"-культурна лексика потрапляє до нас через посередництво метрополій. Не козацьке і не кріпацьке це поняття.
Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2016, 19:02
Цитата: Sirko от марта 16, 2016, 18:12
До чого тут взагалі поляки?
"Високо"-культурна лексика потрапляє до нас через посередництво метрополій. Не козацьке і не кріпацьке це поняття.
Так будь ласка — Відень теж колись був метрополією для частини України. Плюс німецька окупація в період УНР та під час ІІ Світової.
Цитата: Python от марта 16, 2016, 19:29
Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2016, 19:02
Цитата: Sirko от марта 16, 2016, 18:12
До чого тут взагалі поляки?
"Високо"-культурна лексика потрапляє до нас через посередництво метрополій. Не козацьке і не кріпацьке це поняття.
Так будь ласка — Відень теж колись був метрополією для частини України. Плюс німецька окупація в період УНР та під час ІІ Світової.
Це Ви погоджуєтесь, чи це якось проти?
Цитата: Wolliger Mensch от марта 16, 2016, 16:28
Сирко вам ещё и не таких гипотез подкинет.
Тут скорее я переоценил немецкое влияние на поляков. У Серко с немцами всё сходится.
Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2016, 19:02
Цитата: Sirko от марта 16, 2016, 18:12
До чого тут взагалі поляки?
"Високо"-культурна лексика потрапляє до нас через посередництво метрополій. Не козацьке і не кріпацьке це поняття.
Цитировать5 червня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої.
ЦитироватьW 1776 roku otworzono pierwszy profesjonalny teatr lwowski. Niemiecki zespół teatralny pod kierunkiem Franca Gettersdorfa składał się z aktorów i śpiewaków, małego chóru i orkiestry. Zespół wystawiał różne spektakle: opery, operetki, komedie, pantomimy, balet. Niebawem zespół teatralny rozmieścił się w zamkniętym na podstawie dekretu cesarza Józefa II i przebudowanym na salę teatralną kościele klasztoru oo. Franciszkanów przy obecnej ulicy Teatralnej obok szkoły średniej nr 62. Ten budynek był centrum lwowskiego życia teatralnego aż do otwarcia w 1843 roku teatru Skarbka (obecnie Teatr imienia Marii Zańkoweckiej).
Поляки на театр не спромоглися, а австріяки театер відкрили, лишень перебрали владу. Перший в Україні.
Цікаво. Не знав.
Цитата: DarkMax2 от марта 16, 2016, 19:34
Це Ви погоджуєтесь, чи це якось проти?
Я про те, що в період формування літ. норми мав місце не лише опосередкований німецький вплив (через поляків), а й прямий. Франко й Желехівський німецьку мову, безумовно, знали.