:donno:
Колись у шкільній програмі були: водень, кисень, вуглець, азот.
Цитата: alant от октября 7, 2015, 23:59
водень, кисень
Напомнило "калий хлорович", как кто-то предлагал в 19-м веке.
Ще кілька років тому гідрогенами-нітрогенами називали тільки атоми, тепер і сполуки теж?:o
Цитата: Upliner от октября 8, 2015, 01:43
Ще кілька років тому гідрогенами-нітрогенами називали тільки атоми, тепер і сполуки теж?:o
Я цього не розділяю, бо вчився російською.
А чому атоми і сполуки називали по-різному?
Заміна українських назв елементів запозиченими та інші зміни в хімічній термінології — нововведення початку чи середини 90-х років. Хоча до практичного їх застосування справа дійшла десь аж на початку 2000-х. У підручниках, за якими вчився я в 90-х роках, використовувалась традиційна українська хім. термінологія.
Цитата: Python от октября 8, 2015, 09:11
Заміна українських назв елементів запозиченими та інші зміни в хімічній термінології — нововведення початку чи середини 90-х років. Хоча до практичного їх застосування справа дійшла десь аж на початку 2000-х. У підручниках, за якими вчився я в 90-х роках, використовувалась традиційна українська хім. термінологія.
Традиційна це кисень, водень...?
Ну, так. А ще залізо, мідь, сірка, які вже стовідсотково традиційні (тоді як кисень, водень, вуглець (яких Грінченко не фіксує, хоча СУМ знаходить «сірчаний вуглець» у Коцюбинського) — вочевидь, неологізми, що виникли, ймовірно, в першій половині ХХ ст. чи трохи раніше, коли виникла потреба в українській хімічній термінології; втім, навіть практика кількох радянських поколінь — уже традиція, що дозволяє нам без перекладу читати тех. літературу того періоду).
А чому Hg = меркурій, а не гідраргірум?
Цитата: watchmaker от октября 10, 2015, 02:26
А чому Hg = меркурій, а не гідраргірум?
Щоб знавець нової термінології міг продемонструвати свій інтелект перед неосвіченим натовпом ;D