Як Ви ставитесь проєкту нового правопису: http://pravopys.vlada.kiev.ua/
Які вбачаєте недоліки або переваги у порівнянні з нині чинним правописом або харківським правописом 1927-29 років? Яким з них волієте послуговуватись і чому?
щось я читав читав, та втомився, в чому основна різниця?
Цитата: ou77 от июня 14, 2007, 15:10
щось я читав читав, та втомився, в чому основна різниця?
Порівняти можна лише нині діючий правопис з проєктом нового правопису ось тут наприкінці статті є невеличка табличка, у котрій зміни викладені у вельми скороченому вигляді: http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm
Порівняти ж з харківським правописом 1927-29 років наразі не вдається через те, що й досі не можу знайти ніц у мережі по цій темі. Коли хтось має якусь інфу щодо нього, буду вдячний за посилання.
У ґуґлі шукайте на Книгосховище українського мовця
Там є матеріали щодо Харківського Правопису
Цитата: Pere от июня 15, 2007, 00:06
У ґуґлі шукайте на Книгосховище українського мовця
Там є матеріали щодо Харківського Правопису
Дяки пошукаємо!
Pere, як щодо висловитися по темі?
По темі, тут певно треба просто голосування запустити по кожному пункту. Я переглядав, деякі речі підтримав би (але обійшовся би і без них, деякі не підтримав би, але не сильно напружився проти. а деякі просто не мислимі для мене. а взагалі ще по кожному треба подивитися етимологію, і скажемо якщо десь бувь ять (в др. руській мові) то не треба тепер замість ного ставити "и" треба таки"і" (бо щось половина пропозицій про "и" замість "і").
А деякі речі просто не суттєві, як от з Вайя, я навіть не знаю що це таке.
Цитата: Biernus от июня 14, 2007, 15:40
Цитата: ou77 от июня 14, 2007, 15:10
щось я читав читав, та втомився, в чому основна різниця?
Порівняти можна лише нині діючий правопис з проєктом нового правопису ось тут наприкінці статті є невеличка табличка, у котрій зміни викладені у вельми скороченому вигляді: http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm
Мені подобається логіка авторів правописних змін:
Цитировать16. Написання ія всередині слів іншомовного походження на місці іа: артеріяльний, геніяльний, матеріял.
Причина зміни, підстава:
Живе мовлення (пор. валер'янка, матер'ял)...
А чому ж тоді не писати просто «матер'ял»? Адже саме так ми говоримо.
З усіх пропозицій можу погодитись лише з пп.13 (апостроф у словах б'юро, б'юджет), 3(окремен написання пів), 1 (писати ґ там, де воно є в живому мовленні) та 7 (писати г у загальних назвах на місці g,h, але останні два пункти — по-моєму, збереження існуючої норми, а не зміна). Щодо пункту 6 (відмінювання слів метро, кіно та ін.) маю окрему думку. Необхідність в існуванні відмінкової форми для таких слів здебільшого виникає лише в орудному відмінку (погодьтесь, «їхати метро» звучить якось неузгоджено, на відміну від «їхати метро́м»), і було б непогано дозволити лише цю відмінкову форму для таких слів — решта ж форм («метра», «метру», «на метрі»), на мою думку, надлишкові. До речі, «пальто», яке тут навели як приклад поряд зі словами «метро», «кіно», «Леонардо», якщо я не помиляюсь, і в сучасному правописі є відмінюваним.
Цитата: Python от июля 2, 2007, 17:45
З усіх пропозицій можу погодитись лише з пп.13 (апостроф у словах б'юро, б'юджет), 3(окремен написання пів), 1 (писати ґ там, де воно є в живому мовленні) та 7 (писати г у загальних назвах на місці g,h, але останні два пункти — по-моєму, збереження існуючої норми, а не зміна). Щодо пункту 6 (відмінювання слів метро, кіно та ін.) маю окрему думку. Необхідність в існуванні відмінкової форми для таких слів здебільшого виникає лише в орудному відмінку (погодьтесь, «їхати метро» звучить якось неузгоджено, на відміну від «їхати метро́м»), і було б непогано дозволити лише цю відмінкову форму для таких слів — решта ж форм («метра», «метру», «на метрі»), на мою думку, надлишкові. До речі, «пальто», яке тут навели як приклад поряд зі словами «метро», «кіно», «Леонардо», якщо я не помиляюсь, і в сучасному правописі є відмінюваним.
Якщо відмінювати, то відмінювати, а не залишати лише два відмінки як виняток. Щодо
пальта, то завжди дивувався, чому така до нього одного повага, а решті відмовили у відмінюванні, хоча в розмовній
мові і
кіно і метро завжди відмінювалися. Хтось знає причину такої винятковості?
Кіно й метро з'явились у нашій мові вже після того, як їх винайшли — аж у минулому столітті, тоді як пальто, ймовірно, прийшло в мову дещо раніше і вже набуло відповідних граматичних властивостей. Можливо, в цьому й причина, чому пальто «пожаліли» й лишили відмінюваним.
Що ж стосується відмінювання невідмінюваних слів, то, вибачте за новаторські ідеї, але для таких слів можна було б дозволити відмінкові форми, де літера о зберігається (причому, не лише для кіно й метро, а й для радіо, відео та ін.). Таке часткове відмінювання не так різатиме слух, як повний набір відмінків, але дозволить ширше використовувати флексію.
Які зміни? Я не знаю тонкощі правопису
Цитата: Python от июля 2, 2007, 17:45
Адже саме так ми говоримо.
З усього проєкту моїй вимові відповідає лише сам проЄкт. :no:
Чи тут мова про не той проект?