Ще до війни мені було цікаво — чи є майбутнє для української мови в наддніпрянському виді (її я вважаю найкращим зразком української мови ), бо великий вплив, безсумніву, на неї має російська мова і я дійсно боюсь що з часом українська мова просто зникне. На вашу думку,що формує стійкість мов, як розвивати українську мову та як її зберегти?
Чутки про зникнення наддніпрянської української мови дещо перебільшені. Не можна сказати, що якийсь райцентр на Черкащині менш україномовний, ніж Львів чи Луцьк. Проблема витіснення існує в більших містах, але про домінуючу російськомовність можна говорити хіба що в Києві — для решти ж великих міст середньонаддніпрянського ареалу це десь так 50/50 плюс-мінус.
Але "мовний" продукт твориться не в селі, а в місті. В місті ж або російська, або боротьба з нею екзотикою: львовізмами, Проєктом.
Цитата: Python от апреля 26, 2015, 03:51
Чутки про зникнення наддніпрянської української мови дещо перебільшені. Не можна сказати, що якийсь райцентр на Черкащині менш україномовний, ніж Львів чи Луцьк. Проблема витіснення існує в більших містах, але про домінуючу російськомовність можна говорити хіба що в Києві — для решти ж великих міст середньонаддніпрянського ареалу це десь так 50/50 плюс-мінус.
Які городи Ви односите до середнього ареалу?
Полтава українськомовна? Кременчук?
Наскільки Черкаси?
Цитата: Олексій от апреля 26, 2015, 00:45
Ще до війни мені було цікаво — чи є майбутнє для української мови в наддніпрянському виді (її я вважаю найкращим зразком української мови ), бо великий вплив, безсумніву, на неї має російська мова і я дійсно боюсь що з часом українська мова просто зникне. На вашу думку,що формує стійкість мов, як розвивати українську мову та як її зберегти?
Нашо страшитись зникненя мови, якшо воно мирне?
Цитата: Sandar от апреля 26, 2015, 08:02
Нашо страшитись зникненя мови, якшо воно мирне?
Мирне зникнення мови в певних регіонах може стати (і стає) передумовою переділу кордонів — іншими словами, війни.
Цитата: DarkMax2 от апреля 26, 2015, 04:57
Але "мовний" продукт твориться не в селі, а в місті.
Ну чому обов'язково брати або село, або мегаполіс? В якомусь провінційному містечку також друкуються свої газети — орієнтовані на місцевих жителів, тому, звичайно ж, українською мовою. Інша річ, перетворити місцеве видання на загальнодержавне досить складно.
Цитата: Python от апреля 26, 2015, 15:40
Мирне зникнення мови в певних регіонах може стати (і стає) передумовою переділу кордонів — іншими словами, війни.
100%
(http://s12.postimg.org/neygrmd3x/Clipboard01.jpg)
Тема предсказуемо скатилась туда, куда она скатилась. :)
Цитата: Олексій от апреля 26, 2015, 00:45
Ще до війни мені було цікаво — чи є майбутнє для української мови в наддніпрянському виді (її я вважаю найкращим зразком української мови ), бо великий вплив, безсумніву, на неї має російська мова і я дійсно боюсь що з часом українська мова просто зникне. На вашу думку,що формує стійкість мов, як розвивати українську мову та як її зберегти?
Бррррррр... Аж поморозило від стереотипів.
Та балакай собі на мові своїх дідів, та й по тому. А буде, як Бог дасть.
Цитата: oveka от апреля 26, 2015, 21:32
Та балакай собі на мові своїх дідів, та й по тому. А буде, як Бог дасть.
Так і робить більшість українців. А чи може собі дозволити лише так робити українська інтелигенція?
Цитата: oveka от апреля 26, 2015, 21:32
Та балакай собі на мові своїх дідів...
С каждым поколением язык меняется. Как можно говорить на языке дедов? Это просто красивый оборот, за которым ничего нет.
Цитата: oveka от апреля 26, 2015, 21:32
Та балакай собі на мові своїх дідів, та й по тому. А буде, як Бог дасть.
Можна балакати...
Мав 5-6 років, коли вперше почув слово
слюсар. Спитався свого малописьменного діда. Відповіддю було:
холодний коваль і пояснення чому саме холодний. А за гарячі ковальські операції якесь уявлення я мав. Бо часом бачив, як їх виконув сусіда-бендюжник.
Якби замість діда був академік Білодід чи Русанівський, то почув би, що слюсар це майстер з холодної обробки металу...
Цитата: oveka от апреля 26, 2015, 21:32
Та балакай собі на мові своїх дідів, та й по тому. А буде, як Бог дасть.
Ну правильно
Цитата: Sandar от апреля 26, 2015, 08:02
Нашо страшитись зникненя мови, якшо воно мирне...
Правда в тім, шо люди не мовою дїдів балакают, а літературною мовою. А ті, хто таки балакає мовою дїдів, мают поступово забути єї по мірі своєї інтеґраціі в сучасне модернізоване суспільство.
Мову села можна не замічати, вона нїби і не існує.
Цитата: oveka от апреля 26, 2015, 21:32
Та балакай собі на мові своїх дідів
Мо', мовою? :-)
Цитата: Богдан М от апреля 27, 2015, 09:57
як 1000 років тому оброблення землі було в нас орати , а в росіян пахать, так і залишилось.
(https://books.google.com.ua/books?id=brRiAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA467&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%82%D1%8C%22+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C&sig=ACfU3U1u7l5ZsnP5KxNPMGEaQtSHjbX1WQ&edge=0)
ОРАТАЙ, м. Пахарь, земледелец.
ОРАТВА, ж. Возделывание земли, пахота.
Словарь русского языка XI-XVII вв - Том 13 - Страница 61
Цитата: Sandar от апреля 27, 2015, 12:56
Цитата: LUTS от апреля 27, 2015, 12:44
Цитата: Sandar от апреля 27, 2015, 10:34
їх бентежит сучасна другорядность, непотрібность укр. мови в їхнїм суспільстві
Це де так?
Там, де без дискомфорту вибирают не україньску.
Але й надто бідкатися не випадає через те, що до нашого берега зазвичай пристає як не лайно, то тріска.
Яке лайно, яка тріска?
Цитата: Sandar от апреля 27, 2015, 13:56
Яке лайно, яка тріска?
Приказка нещасних жінок: До мого бережечка як не гімно, то трісочка.
Цитата: Sandar от апреля 27, 2015, 13:30
Тре' в дїдів спитати :)
Це напис українськими словами. Мовою трішечки інакше:
тре' дідів спитатися...
Цитата: Sandar от апреля 27, 2015, 13:56
Яке лайно, яка тріска?
Цитата: LUTS от апреля 27, 2015, 13:58
Приказка нещасних жінок.
Загальноукраїнська приказка.
(https://books.google.com.ua/books?id=SSQaAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA529&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%B4%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0+%D1%89%D0%BE+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5:+%D1%8F%D0%BA+%D0%BD%D0%B5+%D0%B3+%D1%82%D0%BE+%D1%82%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%22&sig=ACfU3U1O_8tPDIJ9dZvN6ZXi41q9sefM2Q&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=UFQhAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA432&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%94%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0+%D1%89%D0%BE+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B5+%D1%8F%D0%BA+%D0%BD%D0%B5+%D0%B3+%D1%82%D0%BE+%D1%82%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%22&sig=ACfU3U3ATQ1kebohi03OKQUNehwud8NeFQ&edge=0)
Варіанти: гній, кізяк, ...
Жіночий характер приказки якось наче узмістовнює єї... :)
А так — ні про шо. До чого говно, до чого трісочка?.. :)
«Запис україньскими словами» — даже не знаю, як коментовати, це якийсь веселий абсурд. :)
Цитата: Zavada от апреля 27, 2015, 14:17
Загальноукраїнська приказка.
Це якось заважає їй бути жіночою?
Цитата: LUTS от апреля 27, 2015, 17:32
Цитата: Zavada от апреля 27, 2015, 14:17Загальноукраїнська приказка.
Це якось заважає їй бути жіночою?
Звісно, ні. Але навіть з наведеної цитати про Маланчука видно, що вона не суто жіноча.
І в Росії аналогічну приказку можна почути й від чоловіків.
(https://books.google.com.ua/books?id=Z8QXAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA23&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA+%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BC%D1%83+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%22+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%8B%D0%B2%D0%B5%D1%82+-%D1%8D%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0&sig=ACfU3U39VtSKwW3gGBJk9kVYRCzgBOj1Ig&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=nsNiAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA26&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA+%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BC%D1%83+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%22+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%8B%D0%B2%D0%B5%D1%82+-%D1%8D%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0&sig=ACfU3U33G3dtbzsaFwTgv1hbOqSYfU9jrA&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=b9VNAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA18&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA+%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BC%D1%83+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%22+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%8B%D0%B2%D0%B5%D1%82+-%D1%8D%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0&sig=ACfU3U0ecrA8AdC1S3Xv8BPLqfqx5RYkaQ&edge=0)
Цитата: Zavada от апреля 27, 2015, 18:09
Звісно, ні. Але навіть з наведеної цитати про Маланчука видно, що вона не суто жіноча.
І в Росії аналогічну приказку можна почути й від чоловіків.
Ну особисто я чув її лише від жінок. Якось по-іншому і не уявляється.
Цитата: LUTS от апреля 27, 2015, 17:32
Цитата: Zavada от апреля 27, 2015, 14:17
Загальноукраїнська приказка.
Це якось заважає їй бути жіночою?
Анекдот:
— Приказка жіноча.
— Нє, загальноукраїньска.
;D
Лінгвістична бувальщина
Працював з молодиком з-під Очакова. Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина. То ж і його прозвали Маньком. Інакше й не називали.
А писався ж -енком...
Цитата: orklyn от апреля 27, 2015, 23:10
Лінгвістична бувальщина
Працював з молодиком з-під Очакова. Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина. То ж і його прозвали Маньком. Інакше й не називали.
А писався ж -енком...
Є й таке оповідання в Тютюнника. "Нюра" називається.
Цитата: Sandar от апреля 27, 2015, 20:32
Цитата: LUTS от апреля 27, 2015, 17:32Цитата: Zavada от апреля 27, 2015, 14:17Загальноукраїнська приказка.
Це якось заважає їй бути жіночою?
Анекдот:
— Приказка жіноча.
— Нє, загальноукраїньска.
;D
Ач який дотепний "анекдот"! :=
Я чомусь гадав, що більшість українців належить до однієї з двох статей.
А навіщо було руцями набирати
загальноукраїньска замість копіювання слова
загальноукраїнська?
Цитата: orklyn от апреля 27, 2015, 23:10
Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина.
:what:
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл.
Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко.ЗАШЛЮБИТИ, блю, биш; мн. зашлюблять; док., перех., заст.
Одружити. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя [тебе] зашлюбить кому іншому? (Павло Чубинський, V, 1874, 137).
Словник української мови: в 11 томах. Цікаво, що приклад той самий; лише одне слово редагнули, а до іншого додали чи варіант, чи пояснення.
(https://books.google.com.ua/books?id=HVxgAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA52&img=1&pgis=1&dq=%D0%B7%D0%B0%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8&sig=ACfU3U0eRnICNNaSFuoKhGELwB6Ow5jzuw&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=8bliAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA15&img=1&pgis=1&dq=%D0%B7%D0%B0%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8&sig=ACfU3U31B_A2QXc7Un7ule2iewTYDDL_cg&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=uu02AAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA67&img=1&pgis=1&dq=%D0%B7%D0%B0%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8&sig=ACfU3U1LctaMZDVcRjicJHE7Q0QhBIwBgw&edge=0)
Цитата: LUTS от апреля 27, 2015, 23:17
Цитата: orklyn от апреля 27, 2015, 23:10
Лінгвістична бувальщина
Працював з молодиком з-під Очакова. Зашлюбив він чернігівську поліщучку на прізвище Манько. Десь за місяць почав акати, як і дружина. То ж і його прозвали Маньком. Інакше й не називали.
А писався ж -енком...
Є й таке оповідання в Тютюнника. "Нюра" називається.
Суть майже та сама. Тільки й те, що мій "енко" радше схожий на Гулакового Карася... Одначе тема про
колискову.
Ще в часи свого парубкування завів був мову з рідним дядьком за расову чистоту роду. Дядько мав медичну освіту. Середню набув за царату, а вищу - в 20-ті. То ж принаймні на азах генетики розумівся.
На поверхні лише православіє та козацько-кріпацьке селянське представництво. А щодо крові, дядько не виключав можливість половецько-тюркської домішки. Одним з аргументів була
мелодія колискової, якою мати (моя бабця) присипала його молодших братів і сестер. Мелодію дядько промугикав. А з слів згадав лише татарина. За слова спитався бабці. Сказала, що забула.
Згадала щойно тоді, як довелося присипати правнуку:
"Половецька" колискова
Ой там ходила бідна вдова
з маленькими діточками,
вмивалася слізоньками.
А за нею татарин
стидкий, бридкий, поганий.
Хоче єї зарубати,
діточок собі вузяти.
Стій, татаре, не рубай.
Єсь у мене батько-мати,
він же мене і одкупе.
Чи бачите смисл в тому, що каталонці (баски, бретонці, фламадці,...) борються за збереження своєї мови? Без відображення їх проблем на українську? По-моєму, за чужу мову ніхто не переживає, крім вчених-етнографів. Світові проблеми роблять тільки з своєї мови.
Глянувши з іншого боку: чи занепокоюють Вас запозичення з англійської мови? Певний, що ні. Але тільки тому, що їх не так багато, як запозичень з російської. От коли і російську, і українську мову задавить англійська (чи китайська), як українці будуть відноситися до запозичень з російської?
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.
ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.
Цитата: Python от июля 21, 2015, 10:27
ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.
Не будемо ховати голову в пісок. Витіснення буде в будь-якому випадку. Питання стоїть так: чи буде витіснятися англійською (китайською, есперанто) мовою, чи спорідненою російською.
Цитата: maratonisto от июля 20, 2015, 21:38
............................................................
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.
Наприклад в єднанні української з польскою? :)
Цитата: maratonisto от июля 21, 2015, 11:09
Цитата: Python от июля 21, 2015, 10:27
ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.
Не будемо ховати голову в пісок. Витіснення буде в будь-якому випадку. Питання стоїть так: чи буде витіснятися англійською (китайською, есперанто) мовою, чи спорідненою російською.
В такому разі, нащо робити два витіснення замість одного, якщо англійська потім усе витіснить? :)
Спорідненість хіба що дещо спрощує процес витіснення — для носіїв витіснюваної мови це все одно та ж культурна ломка й зниження суспільного статусу через неналежність до «вищої» культури. Нащо піддавати себе цьому двічі?
Цитата: Python от июля 21, 2015, 12:30
Цитата: maratonisto от июля 21, 2015, 11:09
Цитата: Python от июля 21, 2015, 10:27
ІМНО проблема не в лексичних запозиченнях, а у звуженні ареалу мови. І витіснення однієї мови іншою не є єднанням.
Не будемо ховати голову в пісок. Витіснення буде в будь-якому випадку. Питання стоїть так: чи буде витіснятися англійською (китайською, есперанто) мовою, чи спорідненою російською.
В такому разі, нащо робити два витіснення замість одного, якщо англійська потім усе витіснить? :)
Спорідненість хіба що дещо спрощує процес витіснення — для носіїв витіснюваної мови це все одно та ж культурна ломка й зниження суспільного статусу через неналежність до «вищої» культури. Нащо піддавати себе цьому двічі?
Мабуть, на думку апологетів, збільшена в кількості носіїв за рухунок усіх слов'янських мов російська, краще опиратиметься англійській.
Цитата: maratonisto от июля 20, 2015, 21:38
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.
Як ви собі це уявляєте?
Цитата: LUTS от июля 21, 2015, 18:13
Цитата: maratonisto от июля 20, 2015, 21:38
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.
Як ви собі це уявляєте?
Поступова конвергенцiя.
Цитата: maratonisto от июля 25, 2015, 11:57
Цитата: LUTS от июля 21, 2015, 18:13
Цитата: maratonisto от июля 20, 2015, 21:38
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.
Як ви собі це уявляєте?
Поступова конвергенцiя.
Знову ж, поступові конвергентні зміни в російській спостерігаються переважно лише в бік західноєвропейських мов (англіцизми, частково втрата відмінюваності).
Цитата: maratonisto от июля 25, 2015, 11:57
Цитата: LUTS от июля 21, 2015, 18:13
Цитата: maratonisto от июля 20, 2015, 21:38
Я певний, що в далекій перспективі єдиний порятунок слов"янських мов в єднанні.
Як ви собі це уявляєте?
Поступова конвергенцiя.
Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?
Цитата: LUTS от июля 25, 2015, 13:35Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?
Суржик?
Цитата: Artiemij от июля 25, 2015, 18:32
Цитата: LUTS от июля 25, 2015, 13:35Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?
Суржик?
Як не крути, а явище тимчасове.
Тема заставила задуматься о параллелях с новгородской республикой, там всё-таки произошла ассимилиция.
А это интересно, где больше разница? между совр рус и укр или между др. рус и новг.
Цитата: Валентин Н от июля 25, 2015, 20:56
Тема заставила задуматься о параллелях с новгородской республикой, там всё-таки произошла ассимилиция.
А это интересно, где больше разница? между совр рус и укр или между др. рус и новг.
Устным или письменным?
устным и письмееным
Цитата: Валентин Н от июля 26, 2015, 11:44
устным и письмееным
Хтось чув усну давньоруську чи давньоновгородську?
Цитата: LUTS от июля 25, 2015, 13:35
Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?
Що стосується російської та української, то вони віддалялися штучно упорядниками українських словників.
Хоча в деяких аспектах штучно зближувались тими ж упорядниками словників і правописів.
Щодо штучного віддалення — тут, скоріш, можна говорити про консервативність словників, що не включають пізні розмовні русизми. Словники новотворів, де загальноприйняті русизми та псевдорусизми послідовно замінюються неологізмами — явище маргінальне.
Цитата: maratonisto от июля 26, 2015, 20:08
Цитата: LUTS от июля 25, 2015, 13:35
Якось дивно. Мови, які весь час лише віддалялись почнуть зближуватися?
Що стосується російської та української, то вони віддалялися штучно упорядниками українських словників.
А, ну ясно все з вами. :yes:
Цитата: LUTS от июля 26, 2015, 20:59
А, ну ясно все з вами. :yes:
З Вами мені вже давно ясно: русофобія первинна, а свідомість вторинна. Тільки чи краще українцям від такої філософії?
Між іншим, професійні пропагандисти добре знають, що посіяти ненависть між народами значно простіше, ніж симпатію. Особливість людської психіки в тому, що люди схильні до ворожнечі щодо "чужинців". Корені цього явища біологічні: в прадавні часи носії чужої мови були генетично більш відмінні від співплемінників, ніж зараз. Генетичний фонд давно вирівнявся, але інстинкти - річ консервативна.
Цитата: maratonisto от июля 26, 2015, 22:52
Цитата: LUTS от июля 26, 2015, 20:59
А, ну ясно все з вами. :yes:
З Вами мені вже давно ясно: русофобія первинна, а свідомість вторинна. Тільки чи краще українцям від такої філософії?
Між іншим, професійні пропагандисти добре знають, що посіяти ненависть між народами значно простіше, ніж симпатію. Особливість людської психіки в тому, що люди схильні до ворожнечі щодо "чужинців". Корені цього явища біологічні: в прадавні часи носії чужої мови були генетично більш відмінні від співплемінників, ніж зараз. Генетичний фонд давно вирівнявся, але інстинкти - річ консервативна.
Це все добре, але ви не в той бік повернули. Російська і українська розійшлись значно раніше укладання якихось словників, це факт. І русофобія тут ні до чого.
Щодо штучного віддалення. Не знаю, мене навпаки ще в дитинстві дивували деякі "русоподібні" слова, яких не було моєму лексиконі.
Цитата: LUTS от июля 26, 2015, 23:05
Не знаю, мене навпаки ще в дитинстві дивували деякі "русоподібні" слова, яких не було моєму лексиконі.
Ваш лексикон є річчю похідною. Могла бути гіперкорекція у батьків. Треба дивитися лексикон прапра- та прабабусь та -дідусів.
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2015, 23:21
Цитата: LUTS от июля 26, 2015, 23:05
Не знаю, мене навпаки ще в дитинстві дивували деякі "русоподібні" слова, яких не було моєму лексиконі.
Ваш лексикон є річчю похідною. Могла бути гіперкорекція у батьків. Треба дивитися лексикон прапра- та прабабусь та -дідусів.
Там все було ще далі від російської.
Цитата: Валентин Н от июля 25, 2015, 20:56
Тема заставила задуматься о параллелях с новгородской республикой, там всё-таки произошла ассимилиция.
Новгородская земля ассимилировалась не одномоментно.
Что касается Украины, то её независимость — и только она! — ограждает её кое-как от дальнейшей ассимиляци.
Цитата: Agabazar от июля 27, 2015, 00:19
Что касается Украины, то её независимость — и только она! — ограждает её кое-как от дальнейшей ассимиляци.
Так я и говорю, НР тоже была независимой, потом торговый союз с ганзой, потом военный союз с литвой, а потом разгром и ассимиляция. Но правда не слышал чтоб там часть населения в католичество перешла.
Цитата: LUTS от июля 26, 2015, 23:53
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2015, 23:21
Цитата: LUTS от июля 26, 2015, 23:05
Не знаю, мене навпаки ще в дитинстві дивували деякі "русоподібні" слова, яких не було моєму лексиконі.
Ваш лексикон є річчю похідною. Могла бути гіперкорекція у батьків. Треба дивитися лексикон прапра- та прабабусь та -дідусів.
Там все було ще далі від російської.
Приблизно те ж саме можу сказати, порівнюючи мову різних поколінь своїх предків, яких застав — мова прабабки була лексично менш русифікованою, ніж мова покоління моїх дідів і батьків, хоча й відрізнялась від літературної. Власне, ця ж тенденція продовжилась і в мові, яку я засвоїв від своїх батьків — ще більше російських слів замість українських. Зараз я розмовляю чистішою мовою, ніж у дитинстві, але чіткий рух у бік літературної мови був уже моєю ініціативою.
Цитата: Agabazar от июля 27, 2015, 00:19
Цитата: Валентин Н от июля 25, 2015, 20:56
Тема заставила задуматься о параллелях с новгородской республикой, там всё-таки произошла ассимилиция.
Новгородская земля ассимилировалась не одномоментно.
Что касается Украины, то её независимость — и только она! — ограждает её кое-как от дальнейшей ассимиляци.
Незалежність тут нічого особливо не змінює. Українська політика щодо російської мови нагадує європейську політику щодо ісламу — тобто, в конкуренції мов держава політкоректно займає найбільш нейтральну позицію. Якщо українську мову щось і тримає на ногах, то переважно бажання її носіїв користуватися нею. Якісь проукраїнські тенденції в державній гуманітарній політиці було помітно в часи Ющенка, протягом правління решти президентів до її державного статусу ставились і ставляться переважно як до бюрократичної формальності.
Цитата: Валентин Н от июля 27, 2015, 00:56
Но правда не слышал чтоб там часть населения в католичество перешла.
Попри майже повну україномовність українських католиків (поляків) і греко-католиків, більшість україномовних віруючих — православні. Збереження католиками мови титульної нації — це більше білоруське явище, українці до цієї стадії асиміляції ще не дійшли.
Цитата: maratonisto от июля 26, 2015, 22:52
Між іншим, професійні пропагандисти добре знають, що посіяти ненависть між народами значно простіше, ніж симпатію. Особливість людської психіки в тому, що люди схильні до ворожнечі щодо "чужинців". Корені цього явища біологічні: в прадавні часи носії чужої мови були генетично більш відмінні від співплемінників, ніж зараз. Генетичний фонд давно вирівнявся, але інстинкти - річ консервативна.
Вибачте мені, але Ваші спроби долити своїх щєй у наш борщ якраз цю ворожнечу й сіють. Чому не можна, щоб у кожного було своє місце під сонцем — ні, треба нас додавити, щоб вас стало більше? В ідеалі, між мовно близькими слов'янськими народами мав би існувати повноцінний міжкультурний діалог, а не оце ваше асиміляторське «братання», наче ми вам чукчі якісь.
Цитата: Олексій от апреля 26, 2015, 00:45
Ще до війни мені було цікаво — чи є майбутнє для української мови в наддніпрянському виді (її я вважаю найкращим зразком української мови ), бо великий вплив, безсумніву, на неї має російська мова і я дійсно боюсь що з часом українська мова просто зникне. На вашу думку,що формує стійкість мов, як розвивати українську мову та як її зберегти?
1. А як це "найкращим зразком української мови"? Мені приємно чути моїх східняків, поліщуків, галичан, а особливо лемків. Це запашне українське гроно.
2. І що воно за абсолют "великий вплив, без сумніву, на неї має російська мова"? Чим же останнім часом вона нас збагатила? Матюками збагатила раніше. Чи забороною говорити ИРІЙ? Тоді слід говорити ВУНІВЕРМАГ, як ВИРІЙ. Схоже, що зараз йдуть запозичення з англійської.
3. "Стійкість мов формує" людність, віддана своїй державі. А коли в державі йдеться про "як розвивати українську мову та як її зберегти", то це старече ви́селення (втрата сили), старечий маразм.
Ще така думка. Добре, нехай мрії maratonisto збудуться, українці приймуть російську мову як основну, але що далі — чи зробить це східних слов'ян більш стійкими мовно перед загрозою англіфікації? Спільнота, що легко відмовилась від української мови на користь більш перспективної російської, так само легко відмовиться й від російської на користь більш перспективної англійської. Але, будучи культурно сполученою з рештою російськомовного простору, вона не просто розчиниться в англомовному світі, а стане ініціатором процесу, який зможе поширитись і на решту російськомовних за межами України.
А там і до китайської недалеко.
А жаль, что новгородского наречия уже нет, интересно каким бы оно было? Наверно от русского было дальше даже русинского?
Там точно не було діалектного континууму?
Хм, да хороший вопрос. Интересно, если бы был континуум, то как бы на современном литературном сказалось?
Цитата: Валентин Н от июля 27, 2015, 19:18
А жаль, что новгородского наречия уже нет, интересно каким бы оно было? Наверно от русского было дальше даже русинского?
Многие особенности новгородского наречия перешли в великоросское наречие. Тем самым предоставив первоначальный импульс разделению исторических восточных славян на русских, украинцев, белорусов. Последние две группы тем и отличаются от первых, что у них отсутствовало новгородское влияние. Так говорит академик А.Зализняк.
Как интересно :yes:
А если проэкстраполировать это на украинский? Если поглотится и ассимилируется, то тоже значит многое перейдёт, но что? :-\
Дело в том, что хотя новгородское наречие и было поглощено тогда, разделение восточных славян всё равно произошло.
Да, если бы не новгородцы, говорили бы вы сейчас по-белорусски.
Цитата: alant от июля 27, 2015, 20:27Да, если бы не новгородцы, говорили бы вы сейчас по-белорусски.
Хотите сказать, это новгородцы спасли Москву от польского завоевания? Каким образом?
Цитата: Artiemij от июля 27, 2015, 20:35
Цитата: alant от июля 27, 2015, 20:27Да, если бы не новгородцы, говорили бы вы сейчас по-белорусски.
Хотите сказать, это новгородцы спасли Москву от польского завоевания? Каким образом?
Причем тут Польша?
Цитата: alant от июля 27, 2015, 20:36
Цитата: Artiemij от июля 27, 2015, 20:35
Цитата: alant от июля 27, 2015, 20:27Да, если бы не новгородцы, говорили бы вы сейчас по-белорусски.
Хотите сказать, это новгородцы спасли Москву от польского завоевания? Каким образом?
Причем тут Польша?
Вы знаете другой способ наполнить язык полонизмами?
Цитата: Artiemij от июля 27, 2015, 20:56
Вы знаете другой способ наполнить язык полонизмами?
Без полонизмов. Вот как здеся:
Цитата: Artiemij от июля 27, 2015, 20:56
Цитата: alant от июля 27, 2015, 20:36
Цитата: Artiemij от июля 27, 2015, 20:35
Цитата: alant от июля 27, 2015, 20:27Да, если бы не новгородцы, говорили бы вы сейчас по-белорусски.
Хотите сказать, это новгородцы спасли Москву от польского завоевания? Каким образом?
Причем тут Польша?
Вы знаете другой способ наполнить язык полонизмами?
Без полонизмов вам и белорусский язык - не язык.
Цитата: LUTS от июля 27, 2015, 22:00Без полонизмов. Вот как здеся:
Ничё ни пойл. Чё зесь не так? :what:
Цитата: alant от июля 27, 2015, 22:28Без полонизмов вам и белорусский язык - не язык.
Белорусский без полонизмов южнорусский есть.
Цитата: Artiemij от июля 28, 2015, 03:35
Ничё ни пойл. Чё зесь не так? :what:
Все так. Красиво и на белорусский шибко смахивает. А не как СРЛЯ...
Цитата: LUTS от июля 28, 2015, 08:23Все так. Красиво и на белорусский шибко смахивает. А не как СРЛЯ...
А можно поподробнее? Так и не понял, в каком месте там смахивает.
Цитата: Artiemij от июля 28, 2015, 08:38
Цитата: LUTS от июля 28, 2015, 08:23Все так. Красиво и на белорусский шибко смахивает. А не как СРЛЯ...
А можно поподробнее? Так и не понял, в каком месте там смахивает.
Посмотрите, послушайте.
То есть вы сами не в курсе, где именно там «на белорусский шибко смахивает»?
Цитата: Artiemij от июля 28, 2015, 09:10
То есть вы сами не в курсе, где именно там «на белорусский шибко смахивает»?
Да везде, где крестьяне говорят.
Лексика, фонетика? По мне так ничем не примечательный закос под деревню.
Там в общем-то не особо много и говорят. Больше грохот да крики.
Цитата: Artiemij от июля 28, 2015, 09:27
Лексика, фонетика?
И то, и то. Естественно никакой это не белорусский, но похоже же. Континиум таки был.
Цитата: Artiemij от июля 28, 2015, 03:35
Белорусский без полонизмов южнорусский есть.
Это вы Зализняку скажите. Белорусский с новгородским влиянием - южнорусское наречие. :)
Цитата: alant от июля 28, 2015, 10:26Это вы Зализняку скажите.
Чек под впечатлением от берестяных грамот, не буйм его трогать.
Цитата: alant от июля 28, 2015, 10:26Белорусский с новгородским влиянием - южнорусское наречие. :)
Никакое цоканье не поможет вам замаскировать полонизмы, особенно если целевой говор — южнорусский :smoke:
Видимо, правда здесь заключается в том, что именно полонизмы и другая подобная часть лексики делают украинский и белорусский языки непонятными носителю русского языка.
Цитата: Agabazar от июля 28, 2015, 12:44
Видимо, правда здесь заключается в том, что именно полонизмы и другая подобная часть лексики делают украинский и белорусский языки непонятными носителю русского языка.
Полонізми і все?
Имеется довольно много не-полонизмов, непонятных для русскоязычных:
укр. багаття, бентежити, глузд, плекати...
блр. волат, абыраць, сябра...
Цитата: LUTS от июля 28, 2015, 12:58
Цитата: Agabazar от июля 28, 2015, 12:44
Видимо, правда здесь заключается в том, что именно полонизмы и другая подобная часть лексики делают украинский и белорусский языки непонятными носителю русского языка.
Полонізми і все?
Я сказал "полонизмы и другая подобная часть лексики". Ключевое слово здесь "лексика".
Хотел подчеркнуть, что другие особенности, хотя и с трудом, но можно всё-таки кое-как осилить.
Що є ота "подібна лексика"? І годі вже з "полонізмами" носитися, як з писаною торбою.
Какие слова русского языка, отсутствующие в белорусском и украинском, не церковнославянизмы и не финоугризмы?
DarkMax2,
Какая-такая ещё "писаная торба"? Я впервые на этом сайте высказываюсь по этим, так сказать, вопросам!
Цитата: Agabazar от июля 28, 2015, 13:28
DarkMax2,
Какая-такая ещё "писаная торба"? Я впервые на этом сайте высказываюсь по этим, так сказать, вопросам!
Я про росіян взагалі.
Це все не я. Це все гугл та мета. :)
ЦитироватьVidimo, pravda zdes zaklyuchaetsya v tom, chto imenno polonizmyi i drugaya podobnaya chast leksiki delayut ukrainskiy i belorusskiy yazyiki neponyatnyimi nositelyu russkogo yazyika.
Wydaje się, prawda jest taka, że to i inne podobne Polonism słownictwa dokonać języki ukraińskie i białoruskie niezrozumiałe rosyjskojęzycznych.
Mabut, pravda tut polyagaE v tomu, scho same polonIzmi ta Insha podIbna chastina leksiki roblyat ukraYinska ta bIloruska movi nezrozumIlimi nosIyu rosIyskoYi movi.
Ya skazal "polonizmyi i drugaya podobnaya chast leksiki". Klyuchevoe slovo zdes "leksika".
Hotel podcherknut, chto drugie osobennosti, hotya i s trudom, no mozhno vsYo-taki koe-kak osilit.
I powiedział: "i inne podobne Polonism słownictwa."Słowem kluczowym jest tu "słownictwo".
Pragnę podkreślić, że inne funkcje, choć z trudem, ale można jeszcze jakoś opanować.
Ya skazav "polonIzmi ta Insha podIbna chastina leksiki". Klyuchove slovo tut "leksika".
HotIv pIdkresliti, scho InshI osoblivostI, hocha I z trudnoschami, ale mozhna vse-taki abiyak osiliti.
Kakaya-takaya eschYo "pisanaya torba"? Ya vpervyie na etom sayte vyiskazyivayus po etim, tak skazat, voprosam!
Co więcej, na przykład "napisany worek"? I pierwsza wizyta na tym mówić, by tak rzec, na!
Yakas taka sche "pisana torba"? Ya vpershe na tsomu saytI vislovlyuyusya za tsimi, tak bi moviti, pitan!
Цитата: Python от июля 27, 2015, 03:18
Вибачте мені, але Ваші спроби долити своїх щєй у наш борщ якраз цю ворожнечу й сіють. Чому не можна, щоб у кожного було своє місце під сонцем — ні, треба нас додавити, щоб вас стало більше? В ідеалі, між мовно близькими слов'янськими народами мав би існувати повноцінний міжкультурний діалог, а не оце ваше асиміляторське «братання», наче ми вам чукчі якісь.
Невже Ви думаєте, що українська (польська, литовська,...) мова кудись втече від асиміляції? Вона може втекти від російської, тоді попаде в англійску. Втече від англійської - попаде в китайську чи есперанто.
Цитата: maratonisto от июля 28, 2015, 15:06
Невже Ви думаєте, що українська (польська, литовська,...) мова кудись втече від асиміляції? Вона може втекти від російської, тоді попаде в англійску. Втече від англійської - попаде в китайську чи есперанто.
"Риск - благородное дело. Нас всех когда-нибудь укокошат."
Цитата: maratonisto от июля 28, 2015, 15:06
Невже Ви думаєте, що українська (польська, литовська,...) мова кудись втече від асиміляції? Вона може втекти від російської, тоді попаде в англійску. Втече від англійської - попаде в китайську чи есперанто.
Може я вас здивую, але всі теперішні мови колись зникнуть або переродяться в щось інше. І що з того? Вже на англійську переходити?
Цитата: maratonisto от июля 28, 2015, 15:06
Невже Ви думаєте, що українська (польська, литовська,...) мова кудись втече від асиміляції? Вона може втекти від російської, тоді попаде в англійску. Втече від англійської - попаде в китайську чи есперанто.
За такою логікою, всім людям треба негайно застрелитись, бо через кілька десятків років кожен із них усе одно помре (а дехто навіть у муках). Але навіщо прискорювати негативний процес, навіть якщо він невідворотній?
Якщо мислити суто егоїстично, чи виграю я щось від того, що всі навколо мене перейдуть з української на російську (якою я розмовляю гірше), а наступне покоління й зовсім відмовиться розуміти мою рідну мову? Мені така ситуація невигідна, бо це лише створить для мене незручності й дискомфорт. У випадку ж нашестя англійської, цей процес може затягнутись на сотні років — до кінця моїх днів вистачить (тобто, я зможу жити так, ніби ніякої англізації не відбувається).
Щодо есперанто — по-моєму, там перспектив іще менше, ніж в української. Проект цікавий, але тим, хто мріє про фінавенко, доцільніше зробити вибір на користь англійської.
Є питання по цій статті:
http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/govorit-bud-laska-ukrayinskoyu-bo-ya-ne-znayu-rosiyskoyi-_.html
ЦитироватьТому принаймні деякі офіційні установи, такі як посольства і консульства Польщі в Україні і Білорусі, державна Польська туристична організація, Польський інститут у Києві тощо, вже давно перейшли на спілкування українською (у випадку Білорусі — білоруською).
Це правда, спілкуються українською чи білоруською?
Цитироватьполякам не було б приємно, якби німці чи американці зверталися до них російською, як це бувало на початку 90-х.
Американці з поляками колись спілкувалися російською?
ЦитироватьДо речі, це парадокс, але якщо поляк хоче вивчити чисту українську мову, не повинен забагато розмовляти з львів'янами, оскільки навчиться суржика — наприклад таких слів як "поняв", "тоже", "тіко" чи "да". Набагато кращий варіант — і автор може це засвідчити з власного досвіду — це спілкування з україномовними киянами або з особами зі Сходу і Півдня України, котрі свідомо перейшли на українську мову. Такі особи, хоч у побуті часто є російськомовними, українською мовою говорять набагато краще, ніж галичани. Вони більше звертають увагу на чистоту мови та уникнення російських запозичень.
Спілкуватися з тими, хто свідомо вивчили мову, а не тими хто засвоїв її з дитинства?
Цитата: alant от августа 7, 2015, 21:32
Спілкуватися з тими, хто свідомо вивчили мову, а не тими хто засвоїв її з дитинства?
Ну это как с переменой религии, сознательно переходящие в католичество, часто большие католики чем папа римский.
Цитата: alant от августа 7, 2015, 21:32
ЦитироватьДо речі, це парадокс, але якщо поляк хоче вивчити чисту українську мову, не повинен забагато розмовляти з львів'янами, оскільки навчиться суржика — наприклад таких слів як "поняв", "тоже", "тіко" чи "да". Набагато кращий варіант — і автор може це засвідчити з власного досвіду — це спілкування з україномовними киянами або з особами зі Сходу і Півдня України, котрі свідомо перейшли на українську мову. Такі особи, хоч у побуті часто є російськомовними, українською мовою говорять набагато краще, ніж галичани. Вони більше звертають увагу на чистоту мови та уникнення російських запозичень.
Спілкуватися з тими, хто свідомо вивчили мову, а не тими хто засвоїв її з дитинства?
В мене завжди були сумніви, що "поняв", "тоже", "да" русизми.
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 21:43
"да" русизми.
Латинізм! :D
Ita>da
http://www.romaniaminor.net/ianua/Ianua08/05.pdf
Цитата: Sirko от августа 7, 2015, 22:02
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 21:43
"да" русизми.
Латинізм! :D
Ita>da
http://www.romaniaminor.net/ianua/Ianua08/05.pdf
Та ні, але розповсюджене воно достатньо давно.
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 22:07
Цитата: Sirko от августа 7, 2015, 22:02
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 21:43
"да" русизми.
Латинізм! :D
Ita>da
http://www.romaniaminor.net/ianua/Ianua08/05.pdf
Та ні, але розповсюджене воно достатньо давно.
І в селах теж?
Цитата: alant от августа 7, 2015, 22:09
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 22:07
Цитата: Sirko от августа 7, 2015, 22:02
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 21:43
"да" русизми.
Латинізм! :D
Ita>da
http://www.romaniaminor.net/ianua/Ianua08/05.pdf
Та ні, але розповсюджене воно достатньо давно.
І в селах теж?
Саме так і навіть серед дуже старих людей. Що дивно для русизму.
А як вам така пропозиція:
Якщо стане питання об`єднання слов`ян, то основним каменем спотикання стане, звичайно ж, мовне питання.
Ясно, що основною пропонованою версією буде пропагування російської мови, як найбільш поширеної у слов`янському світі. Але у багатьох народів це викличе активний спротив.
Другий варіант - це створення нової слов`янської мови, як результат суміші різних слов`янських мов.
В такій мові упевнено можна передбачити утворення несумісних за логікою буття зв`язків, порівняно з якими російські спільнокореневі "нужда" і "нужна" - квіточки.
А що, якщо слов`янам, для об`єднання, не ломитись у невідоме, а зробити крок назад. До мови своїх предків. Предків усіх слов`ян, розмовляючих на праслов`янській мові.
По-перше , це не викличе хвилю обурення у жодного з народів.
По-друге, усім слов`янам буде легше засвоїти нову лексику (і польська, і російська мови ближче до праслов`янської, ніж одна до одної).
Чи можливо це, теоретично, на рівні виникнення бажання у носіїв різних слов`янських мов?
Чи зможе реконструйована праслов'янська без пласту давніх і пізніх запозичень чи навіть питомих новотворів (у кожній мові — своїх) задовольнити потреби сучасних слов'ян?
Футбол на ногу-м`яч замінювати не треба.
Мова йде про слов`янські слова, які були колись для всіх однакові.
Цитата: Богдан М от августа 8, 2015, 12:29
А що, якщо слов`янам, для об`єднання, не ломитись у невідоме, а зробити крок назад. До мови своїх предків. Предків усіх слов`ян, розмовляючих на праслов`янській мові.
По-перше , це не викличе хвилю обурення у жодного з народів.
По-друге, усім слов`янам буде легше засвоїти нову лексику (і польська, і російська мови ближче до праслов`янської, ніж одна до одної).
Чи можливо це, теоретично, на рівні виникнення бажання у носіїв різних слов`янських мов?
Мені подобається ця ідея, незважаючи на всі проблеми реалізації. Чи візьметься хтось пристосувати праслов"янську мову до сучасності?
А возможен ли балтословянский язык понятный всем? Вот общеславянские проекты они действительно понятные, но балтославик..?
Цитата: Валентин Н от августа 9, 2015, 12:11
А возможен ли балтословянский язык непонятный всем?
:yes:
Цитата: Богдан М от августа 8, 2015, 12:29
А як вам така пропозиція:
Якщо стане питання об`єднання слов`ян, то основним каменем спотикання стане, звичайно ж, мовне питання.
.............................
Головною перепоною на шляху до з'єднання всіх слов'ян буде не мова а колір волосся.
Це ж треба буде сотні мільйонів людей пофарбувати волосся в жовтий колір. :green:
Цитата: Волод от августа 10, 2015, 09:51
Цитата: Богдан М от августа 8, 2015, 12:29
А як вам така пропозиція:
Якщо стане питання об`єднання слов`ян, то основним каменем спотикання стане, звичайно ж, мовне питання.
.............................
Головною перепоною на шляху до з'єднання всіх слов'ян буде не мова а колір волосся.
Це ж треба буде сотні мільйонів людей пофарбувати волосся в жовтий колір. :green:
Жовте волосся се є колір бльондинів, тоді як русяве волосся є сіро-брунатне.
Цитата: Волод от августа 10, 2015, 09:51
Цитата: Богдан М от августа 8, 2015, 12:29
А як вам така пропозиція:
Якщо стане питання об`єднання слов`ян, то основним каменем спотикання стане, звичайно ж, мовне питання.
.............................
Головною перепоною на шляху до з'єднання всіх слов'ян буде не мова а колір волосся.
Це ж треба буде сотні мільйонів людей пофарбувати волосся в жовтий колір. :green:
Хотів щось відповісти, потім передумав. Треба мені змагатися в мудруванні?
Цитата: Валентин Н от августа 9, 2015, 12:11
А возможен ли балтословянский язык понятный всем? Вот общеславянские проекты они действительно понятные, но балтославик..?
ЦитироватьУ наших языков схожа между собой самая базовая лексика, обозначающая родственные отношения, предметы быта, животных, основные действия. Причём круг этот весьма широк: по разным оценкам до 1000 единиц речи. В первую очередь, конечно, бросается в глаза лексика – то есть мы даже «невооружённым ухом» слышим очень много похоже звучащих слов. А, если «копнуть» поглубже, наткнёмся на поразительные соответствия в морфологии, синтаксисе, пунктуации.
Ссылка на сайт http://www.lituanistica.ru/materials_intresting_rus_lit_sinonimi.html#0
1000 похожих единиц речи - это если с русским языком сравнивать, а если с украинским, то на 2 или на 3 умножать надо. Например, на этом-же сайте есть примеры похожих слов, среди них
"Устаревшие непосредственно родственные слова", которые одинаковые с современными украинскими. Кроме того есть украинские слова, которые никто и не думал сравнивать с литовским, латышским и латгальским словами.
Например:
лтш.
lata "рейка" - укр.
лата "Довга жердина або дошка",
лтг.
pods "пол" - укр.
спід споду " Нижня частина, дно чого-небудь",
лтг.
gõdõiť "заготовить, заботиться" укр.
годувати -(рус. кормить, содержать).
И таких слов, если копнУть - сотни найти можна.
Из того-же сайта :
было время, когда наши предки понимали друг друга, а общаться с другими индоевропейцами уже должны были через переводчика .
Мост от балтийских к славянским через украинский проложить можно.
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 22:11
Цитата: alant от августа 7, 2015, 22:09
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 22:07
Цитата: Sirko от августа 7, 2015, 22:02
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 21:43
"да" русизми.
Латинізм! :D
Ita>da
http://www.romaniaminor.net/ianua/Ianua08/05.pdf
Та ні, але розповсюджене воно достатньо давно.
І в селах теж?
Саме так і навіть серед дуже старих людей. Що дивно для русизму.
Окрім набору нормативних слів є купа інтонацій та ще й різні темпи мовлення.
Через те в бесіді
старих людей навіть
ніззя чи
не нада, як правило, не дисонують...
Цитата: orklyn от августа 15, 2015, 15:35
Через те в бесіді старих людей навіть ніззя чи не нада, як правило, не дисонують...
В нас такого нема.
А у нас аж бігом.
Всім привіт! Я у славному місті Києві, практикуюсь у сучасній українській мові.
Цитата: Swet_lana от августа 16, 2015, 21:36
Всім привіт! Я у славному місті Києві, практикуюсь у сучасній українській мові.
Живете вже чи в гості заїхали?
Гостюю в дочки
Прислухаюся, як говорять кияни - суцільний суржик
Цитата: Swet_lana от августа 16, 2015, 22:38
Прислухаюся, як говорять кияни - суцільний суржик
То не кияни :tss:
Лише учора вас згадував
А кияни якою мовою балакають?
Цитата: Swet_lana от августа 16, 2015, 22:54
А кияни якою мовою балакають?
Їх не існує :tss:
То я з привидами спілкуюся?
А вони кажуть звідки вони, як давно приїхали?
Просто слухаю людей на вулиці. От сьогодні дівчата між собою розмовляли. Я сиділа поруч на лавочці й слухала. Суржик!
Цитата: Swet_lana от августа 16, 2015, 23:13
Просто слухаю людей на вулиці. От сьогодні дівчата між собою розмовляли. Я сиділа поруч на лавочці й слухала. Суржик!
Причому, суржик в тих що приїхали з Київської області, не відрізняеться від такого з Херсонської області.
Цитата: alant от августа 16, 2015, 23:18
Цитата: Swet_lana от августа 16, 2015, 23:13
Просто слухаю людей на вулиці. От сьогодні дівчата між собою розмовляли. Я сиділа поруч на лавочці й слухала. Суржик!
Причому, суржик в тих що приїхали з Київської області, не відрізняеться від такого з Херсонської області.
Суржик об'єднає Україну :smoke:
Наравиться - одне слово з суржику що меня подобається.
Цитата: alant от августа 16, 2015, 23:22
Наравиться - одне слово з суржику що меня подобається.
Оце ще одне слово в суржиковатості якого сумніваюсь.
Моя бабка казала "наравиця".
Цитата: orklyn от августа 15, 2015, 15:35
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 22:11
Цитата: alant от августа 7, 2015, 22:09
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 22:07
Цитата: Sirko от августа 7, 2015, 22:02
Цитата: LUTS от августа 7, 2015, 21:43
"да" русизми.
Латинізм! :D
Ita>da
http://www.romaniaminor.net/ianua/Ianua08/05.pdf
Та ні, але розповсюджене воно достатньо давно.
І в селах теж?
Саме так і навіть серед дуже старих людей. Що дивно для русизму.
Окрім набору нормативних слів є купа інтонацій та ще й різні темпи мовлення.
Через те в бесіді старих людей навіть ніззя чи не нада, як правило, не дисонують...
Сандарові до скарбнички. ;D
Хіба не краще, фонетичніше журналісське, а не журналістьске?
В школах ДНР залишили 1 годину української мови на тиждень.
Цитата: Swet_lana от августа 24, 2015, 22:20
В школах ДНР залишили 1 годину української мови на тиждень.
А було скількі, дві? На що замість неї збільшили години?
Було, як і на Україні.
А теперь ввели креслення, 2 години військової справи (хто б сумнівався), російської тепер 8
Цитата: alant от августа 24, 2015, 12:58
Хіба не краще, фонетичніше журналісське, а не журналістьске?
Т.зв. правила спрощення більше ускладнюють орфографію, ніж спрощують. Але правила є правила...
Цитата: Swet_lana от августа 24, 2015, 22:57
Було, як і на Україні.
Я у школі не вчуся і не вчу, тому не в курсі.