Лингвофорум

Local boards - Разделы на разных языках => Український форум => Сучасна норма української мови => Тема начата: Alessandro от апреля 5, 2015, 14:37

Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Alessandro от апреля 5, 2015, 14:37
Вітаю.

В кримськотатарській мові у сполученнях ge, ke, le приголосні g, k, l - м'які. Як правильно передавати ці сполучення українською - ґє, кє, лє або  ґе, ке, ле?
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: SIVERION от апреля 5, 2015, 15:21
ге/ґе,ке,ле
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Alessandro от апреля 5, 2015, 15:46
Є якесь правило щодо цього?
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Zavada от апреля 6, 2015, 16:28
Літера Є пишеться:

1. На початку деяких давно запозичених слів, залежно від вимови (єпископ, єнот, єретик).

2. Після е, і, й, (декадієн, гуайєн, кодієн, фойє, гієна, реєстр).

3. Після апострофа та м`якого знака (кар`єра, портьєра, Мольєр, інтер'єр, Готьє, досьє, круп'є, ательє).

http://www.uk.xlibx.com/4istoriya/32200-3-metodichni-vkazivki-kursu-ukrainska-mova-profesiynim-spryamuvannyam-dlya-studentiv-pershogo-kursu-usih-special.php

Літеру  є  пишемо:  на  початку  слів,  після  апострофа,  м'якого  зна­ка  та  й,  е,  і,  коли  вона  вимовляється  як  два  звуки  —  [йе]: Євпаторія,  Єрусалим,  Єгипет,  єретик;  реєстр,  фойє,  інтер'єр, ательє, Трієст.
Літера  є  пишеться  також  у  слові  траєкторія.

http://referat.znate.ru/text/index-845.html?page=41
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Alessandro от апреля 6, 2015, 17:21
Ну, по-перше, тут йдеться не про передачу іншомовних власних назв, а по-друге, і у власне українських словах є може позначати не лише йе, але і м'якість  (напр. третє, дальнє).
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Zavada от апреля 6, 2015, 18:12
Цитата: Alessandro от апреля  6, 2015, 17:21
по-перше, тут йдеться не про передачу іншомовних власних назв

Ви впевнені, що існує окреме правило про літеру є при передачі іншомовних власних назв?

Цитата: Alessandro от апреля  6, 2015, 17:21
по-друге, і у власне українських словах є може позначати не лише йе, але і м'якість  (напр. третє, дальнє).

На обох сайтах йдеться про правопис слів іншомовного походження.
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Python от апреля 6, 2015, 19:44
Цитата: Alessandro от апреля  6, 2015, 17:21
у власне українських словах є може позначати не лише йе, але і м'якість  (напр. третє, дальнє).
В питомих словах це або закінчення прикметників м'якої групи (третє, дальнє, синє і т.п.), або позиція після подовжених м'яких приголосних (ллється, насіннєвий, життєздатний). В обох випадках, приголосна має бути зубною (Л — можливе, Г, К — ні).
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Jeremy от апреля 10, 2015, 12:07
раз український правопис не дозволяє після г, г', к -є- писати, а вимовляти не забороняє (хто?що?), то тут можна писати кье, г'ье, кье, якщо -е- наголошене, та кі, г'і, гі у ненаголошених. Г'ьельенджик, а ще краще Г'ілінджик.
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: Python от апреля 10, 2015, 17:29
ье — орфографічно неможливе поєднання. Тоді вже краще просто є, але в запозиченнях воно скрізь стабільно переходить після приголосних в е. Виняток — російські власні назви, де є з'являється на місці історичного ѣ (та в деяких інших випадках).
Название: Деякі питання передачі кримськотатарських топонімів українською
Отправлено: DarkMax2 от апреля 10, 2015, 17:37
Цитата: Alessandro от апреля  5, 2015, 14:37
Вітаю.

В кримськотатарській мові у сполученнях ge, ke, le приголосні g, k, l - м'які. Як правильно передавати ці сполучення українською - ґє, кє, лє або  ґе, ке, ле?
Ґерай vs Гірей.
Гірей старе запозичення, а Ґерай нове перезапозичення.
Підходить приклад? Можна очікувати в давньовідомих назвах І.