За що я ненавиджу ентузіастів українського інформаційного простору.
Огляд фільму "Сьомий син" (http://playua.net/oglyad-filmu-somyj-syn/#comment-1778292189)
ЦитироватьРежисер Сєрґєй Бодров, схоже, втомився знімати похмурі драми про чорну російську безвихідь і відносно нещодавно записався в ексапісти. Масштабний «Монгол» дав квиток до Голлівуду. У свою чергу буржуї підкинули 100 мільйонів бюджету і підлітковий роман «Учень відьмака» Джозефа Ділейні.
Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 16:58
Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною
Але Фаріон так не вважає. ;)
ЦитироватьДУМКИ МОВОЗНАВЦІВ
Олександр Пономарів
Член розпущеної Національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів вважає, що написання російських імен (і прізвищ) без змін є одним із прихованих видів русифікації: «Жодних Владімірів! Я шаную журнал «Український тиждень», але вони там до ручки доходять – пишуть, наприклад, Барісав. Ну це ж кошмар якийсь». Він каже, що росіяни ніколи не передаватимуть ім'я Довженка по-українськи Олександр, а напишуть Алєксандр: «І правильно зроблять. Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр. Треба відтворювати за законами мови, і ми це робимо взаємно. Так само й з білорусами. Наприклад, вони пишуть Алєсь Ганчар, бо якщо б написали Гончар, то треба було б наголос ставити на о, оскільки в білоруській мові немає ненаголошеного о. Або білоруський письменник Володимир Короткевич, який вчився в Києві. По-українськи він себе писав Володимир Короткевич, а по-білоруськи – Уладзімір Караткевіч».
Олександр Пономарів зазначає, що слов'янські прізвища прикметникового типу треба відтворювати також за законами української мови. Коли, наприклад, польське прізвище Jabłoński передавати без змін – Яблоньскі – це значить робити це прізвище невідмінюваним: «А воно ж у польській мові тільки в називному відмінку Яблоньскі, а далі – Яблоньскєґо, Яблоньскєму. Це дурість. Отже, має бути Яблонський».
Ірина Фаріон
На думку доцента кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», депутата Львівської обласної ради, заступника голови Комісії з питань освіти й науки Ірини Фаріон, це питання лежить винятково в політичній площині: «Польські, сербські, чеські імена ми не адаптовуємо до українського правопису, тому що політично ми від них дистанційовані. Проблема виникає через те, що ми перебуваємо на стадії колоніального синдрому. Якщо дивитися на це не політично, а лінгвістично, то ми би мали написати Владімір, Єкатєріна, Алєксандр. І якщо би ми не були в одній упряжі з московітами, починаючи з 1654 року, то ми б дистанціювалися від них органічно. Тобто, ми справді їхнього Пьйотра ніколи б не писали, як Петро, так як з французького П'єра ми ніколи не зробимо українського Петра».
Ірина Фаріон вважає, що треба дистанціюватися від росіян, тому що ми – представники не просто різних культур, а представники різних цивілізацій: «Я підтримую оцю модель – Владімір, бо для мене він не Володимир. На жаль, українська лінгвістична спільнота не готова до цього ментально».
Богдан Ажнюк
Завідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк переконаний, що транскрибовані форми імен (Пьотр/Пйотр, Раіса, Сєрґєй тощо) суперечать фонологічним засадам української мови і стимулюють ерозію її фонетичної системи. Одомашнення імен у таких етнокультурно-політичних контекстах не є винятково українським винаходом. Паралелі, подібні до українсько-російських (Микола – Николай) або українсько-білоруських (Григорій – Рыгор), – зазначає мовознавець, – існували свого часу (і частково збереглися донині) між чеською й німецькою мовами: «Характерним прикладом є пара імен Bedřich (чеське) і Friedrich (німецьке). Так, ім'я Фрідриха Енгельса тривалий час передавалося чехами, як Bedřich. У свою чергу ім'я корифея чеської музики Бедржиха Сметани подається й нині на німецькій сторінці Вікіпедії разом з його німецьким варіантом: Bedřich (Friedrich) Smetana».
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01
Але Фаріон так не вважає. ;)
Вважаю, що "думки" Фаріон треба залишити для дослідувань психопатологів. Або брехнологів.
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 16:58
Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною
Там все-таки как правило передача написания, а не фонетики.
Цитироватьпредставники не просто різних культур, а представники різних цивілізацій
галактичних рас.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01
Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр
+1.
Цитата: Гиперкуб от января 8, 2015, 17:09
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01
Але Фаріон так не вважає. ;)
Вважаю, що "думки" Фаріон треба залишити для дослідувань психопатологів. Або брехнологів.
На жаль, багато хто бере їх до уваги. :( Морок такий :( Ентузіасти за святе узяли транслітерацію, а про традиції, усталеність і знати нічого не хочуть.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01Ірина Фаріон
<...> так як з французького П'єра ми ніколи не зробимо українського Петра».
Є ще традиція перекладу імен монархів, наприклад.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01Богдан Ажнюк
<...> суперечать фонологічним засадам української мови і стимулюють ерозію її фонетичної системи.
Брєд полнєйший.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:11На жаль, багато хто бере їх до уваги. :(
Це правильно. Правда народжується в дискусії.
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 17:23
Брєд полнєйший.
Не згоден. Я б правило дев'ятки і до імен застосовував.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:25Не згоден. Я б правило дев'ятки і до імен застосовував.
Ви, здається, не помітили, шо я цитував. Ну буває.
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 17:28
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:25Не згоден. Я б правило дев'ятки і до імен застосовував.
Ви, здається, не помітили, шо я цитував. Ну буває.
Я помітив. І вважаю, що таки руйнує.
P.S. Пифон не хоче виступити з критикою фаріонізму?
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:48І вважаю, що таки руйнує.
М'яко кажучи, сумнівно, що маргінальна група слів може на щось попливати.
Звичайний алармізм типу «назвемо ми Єльцина Барісом, і не стане нашої предковічної мови :(».
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 17:52
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:48І вважаю, що таки руйнує.
М'яко кажучи, сумнівно, що маргінальна група слів може на щось попливати.
Слава Богу, що поки маргінальна. І шкода, що тільки мовні маргінали зараз займаються медіа-темою (кіно, ігри, комікси тощо).
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:52Слава Богу, що поки маргінальна.
А куди вона взагалі може розширитись?
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:52І шкода, що тільки мовні маргінали зараз займаються медіа-темою (кіно, ігри, комікси тощо).
Виросте нове покоління, яке знатиме тільки такі комікси, і будуть для них Васілії і Дмітрії нормальними. Життя продовжиться нормальним темпом. Ірина Фаріон напише мемуари про те, як вона рятувала Україну від м
асковського мовного ярма. Смак морозива, колір трави і швидкість світла не зміняться :)
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 17:59
А куди вона взагалі може розширитись?
Шириться же, адже іншого україномовного продукту мало. Он, СТБ люди дивляться, плюються, обурюються на форумі, а "ентузіасту"-редактору класти на усе.
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 17:59
Виросте нове покоління, яке знатиме тільки такі комікси, і будуть для них Васілії і Дмітрії нормальними. Життя продовжиться нормальним темпом. Ірина Фаріон напише мемуари про те, як вона рятувала Україну від масковського мовного ярма. Смак морозива, колір трави і швидкість світла не зміняться :)
Ага, старатимемося так, що тільки ґекати та ікати будемо. :) Жах :(
Повертаючись до Сєрґєя. А де сказано, що в українській мові є ґь? Ґанок, ґрунт, ґніт тощо. Не зустрічав я ґь.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:01Шириться же, адже іншого україномовного продукту мало.
Я про самі слова. Як ця група може перестати бути маргінальною?
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:01Он, СТБ люди дивляться, плюються, обурюються на форумі, а "ентузіасту"-редактору класти на усе.
Мишка плакала... :)
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 18:03Як ця група може перестати бути маргінальною?
Хм, ця? Ну, в разі успіху, може. А в разі невдачі... українці так і залишаться в російському інф. просторі по цій темі.
Чи є в них конкуренти? Ніби, не зустрічав.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:07Хм, ця? Ну, в разі успіху, може. А в разі невдачі... українці так і залишаться в російському інф. просторі по цій темі.
Знову не порозумілись :)
Незалежно від загальноприйнятності «Пьотра Пєрвого» він залишатиметься маргінальною мовною одиницею, бо україномовні люди просто не згадують його дуже часто. Тому самій мовній системі більш-менш все одно, як там його передають. Ось я й не бачу, звідки ще візьметься те <пьо>, <ґє> та ін., щоб їх вживання було суттєвим і привело до «ерозії» (по-неідеологізованому «зміни») в фонологічній системі.
Візьметься від політизованих білінгвів.
Що візьметься? В яких словах?
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:26
Візьметься від політизованих білінгвів.
полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 18:29
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:26
Візьметься від політизованих білінгвів.
полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго
Особисто у мене враження, що я належу до меншості.
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 18:28
Що візьметься? В яких словах?
Ми ж про запозичення та власні назви, імена.
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:32Ми ж про запозичення та власні назви, імена.
Якщо до імен з російської додати ще запозичення та власні назви з російської, маргінальне положення в системі все одно залишиться. Апокаліпсису не буде.
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 16:58
Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною
А вживання буквосполучення
присмикання замість слова
плазування — ознака чого? :-)
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 18:29
полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго
А виділені слова — не ознака зневаги до тих, хто читає тексти з подібними описками?
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:32
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 18:29
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:26
Візьметься від політизованих білінгвів.
полытизованы былынгви бувають двох типыв. фаріонти з одного боку і таки як ви(і як я в занчній мірі) з іншого. вони урівноважать одне однго
Особисто у мене враження, що я належу до меншості.
якщо додати сюди ще й певні сантименти до української складової в СРСР то можливо і в меншості а чисто за ознакою прихильності до чинної версії правопису - аж ніяк
навіть Олекса Негребецький(легендарна людина) на нашому боці
Цитата: bvs от января 8, 2015, 17:10
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01
Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр
+1.
Олександр Пушкин....а також Головин, Кусакин, Кропоткин, а не Пушкін... тим паче, що воно вимовляється не як рос. -ын. І також Вороніж (РФ), Воронізька обл., а не Воронеж, Воронежська / Воронезька
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:48
P.S. Пифон не хоче виступити з критикою фаріонізму?
Та, в принципі, Пономарів і Ажнюк усе сказали до мене. Що ще додати? Нарочите транскрибування звучить як кривляння — що принижує і того, кого перекривлюють, і самого кривляку.
Цитата: Jeremy от января 8, 2015, 22:03
Цитата: bvs от января 8, 2015, 17:10
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01
Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр
+1.
Олександр Пушкин....а також Головин, Кусакин, Кропоткин, а не Пушкін... тим паче, що воно вимовляється не як рос. -ын. І також Вороніж (РФ), Воронізька обл., а не Воронеж, Воронежська / Воронезька
В адаптаціях прізвищ я б пішов іще далі, врахувавши типові для української мови звукозміни перед суфіксом -ин: Пущин, Кусачин, Кропітчин... Розумію, для наших днів це надто радикально, але якщо вже ми беремося за це, то робити треба як слід.
Цитата: engelseziekte от января 8, 2015, 18:03
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 18:01Он, СТБ люди дивляться, плюються, обурюються на форумі, а "ентузіасту"-редактору класти на усе.
Мишка плакала... :)
Михайлик же ;D
У батьків прізв. Олексієнко, а сина, який народився в Росії, транкрибували "Алексєєнко". Ні на які уговори не пішли - інструкція!... Ні, ну Пущин - то вже дуже круто. У Росії ж з Романишин Романіхін не роблять.
Цитата: Jeremy от января 8, 2015, 23:19
У батьків прізв. Олексієнко, а сина, який народився в Росії, транкрибували "Алексєєнко".
Непогано було б, до речі, якби назад у нас адекватно трансформували. В сенсі рос. А- укр. О-.
Цитата: Jeremy от января 8, 2015, 22:03Олександр Пушкин....а також Головин, Кусакин, Кропоткин, а не Пушкін... тим паче, що воно вимовляється не як рос. -ын.
Шевчонок, Романёнок, Кличок...
Цитата: Artiemij от января 9, 2015, 01:14
Цитата: Jeremy от января 8, 2015, 22:03Олександр Пушкин....а також Головин, Кусакин, Кропоткин, а не Пушкін... тим паче, що воно вимовляється не як рос. -ын.
Шевчонок, Романёнок, Кличок...
А Кравчук як буде по-вашому?
Цитата: Python от января 9, 2015, 01:27А Кравчук як буде по-вашому?
Видимо, Кравчук и будет.
Не тру. Почему не Портняжка? На худой конец даже Кравченок.
Це вже перебір. Знав би походження цього суфікса, придумав би щось, а так...
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 16:38
Сєрґєй Бодров
Цитата: Pawlo от января 8, 2015, 16:58
Абсурд полягаэ в тму що нарочито точна передача російських імен і слів взагалі в інших мовах колишнього СРСР якраз навпаки ознака присмикання перед російщиною
суржик города бере... як говориться - хоч плач, хоч скач... не митьйом, так катаньєм 8-)
Цитата: Сергий от января 9, 2015, 02:02
суржик города бере... як говориться - хоч плач, хоч скач... не митьйом, так катаньєм 8-)
Не пресмикайтеся (пересмикуйтеся) - "не миттям, так вибиванням (пранням)", а ще краще "не вмер Данило, так болячка задавила".
Цитата: Jeremy от января 9, 2015, 08:14
Цитата: Сергий от января 9, 2015, 02:02
суржик города бере... як говориться - хоч плач, хоч скач... не митьйом, так катаньєм 8-)
Не пресмикайтеся (пересмикуйтеся) - "не миттям, так вибиванням (пранням)", а ще краще "не вмер Данило, так болячка задавила".
Можна і так. Хоч все таки мені більш до душі думка, що для кожної епохи щось своє. Колись казали так - а зараз інак. І суржик тут якраз стає у нагоді. Вільним людям - вільну мову.
Ірина Фаріон — пророк суржику? :)
Цитата: Jeremy от января 8, 2015, 22:03
Цитата: bvs от января 8, 2015, 17:10
Цитата: DarkMax2 от января 8, 2015, 17:01
Тому ми їхнього Пушкіна повинні писати Олександр
+1.
Олександр Пушкин....а також Головин, Кусакин, Кропоткин, а не Пушкін... тим паче, що воно вимовляється не як рос. -ын. І також Вороніж (РФ), Воронізька обл., а не Воронеж, Воронежська / Воронезька
+100500
Адаптувати всі -ин було би непогано, адже зараз багато проблем з прізвищами-винятками, що походять від національностей: Литвин, Мордвин тощо. Напевно.
Цитата: DarkMax2 от января 10, 2015, 15:46
Адаптувати -ин було би непогано, адже зараз багато проблем з прізвищами-національностями: Литвин, Мордвин тощо. Напевно.
Білорус, Ерзя (Мокша) :smoke: так політкоректніше.
Цитата: LUTS от января 10, 2015, 15:48
Цитата: DarkMax2 от января 10, 2015, 15:46
Адаптувати -ин було би непогано, адже зараз багато проблем з прізвищами-національностями: Литвин, Мордвин тощо. Напевно.
Білорус, Ерзя (Мокша) :smoke: так політкоректніше.
Бєларус :)
Тоді може виникнути ситуація, коли батька переписали як Ерзя Іван Петрович, а сина — як Мокша Олександр Іванович, і спробуй щось довести паспортистці одній і другій ;D
Цитата: Python от января 10, 2015, 09:16
Ірина Фаріон — пророк суржику? :)
тот кто нам мішаєт - тот нам поможет :UU:
Цитата: Сергий от января 10, 2015, 17:48
Цитата: Python от января 10, 2015, 09:16
Ірина Фаріон — пророк суржику? :)
тот кто нам мішаєт - тот нам поможет :UU:
«Кто» вмєсто «хто» якось сильно по-грамарнацькі звучить.
Цитата: Гиперкуб от января 8, 2015, 17:09
Вважаю, що "думки" Фаріон треба залишити для дослідувань психопатологів.
Згоден.
Цитата: Python от января 8, 2015, 22:36
Та, в принципі, Пономарів і Ажнюк усе сказали до мене.
Згоден ще раз.
Цитата: DarkMax2 от января 10, 2015, 15:46
Адаптувати всі -ин було би непогано, адже зараз багато проблем з прізвищами-винятками, що походять від національностей: Литвин, Мордвин тощо. Напевно.
То є так
А от форми прикметників типу воронезький, кембридзький я б ввів обов'язково
Цитата: Pawlo от января 11, 2015, 12:19
А от форми прикметників типу воронезький, кембридзький я б ввів обов'язково
"Кембридзький" якось не дуже адаптовано виглядає. Краще вже "Кембрич - кембрицький"...
Цитата: Pawlo от января 11, 2015, 12:19
Цитата: DarkMax2 от января 10, 2015, 15:46
Адаптувати всі -ин було би непогано, адже зараз багато проблем з прізвищами-винятками, що походять від національностей: Литвин, Мордвин тощо. Напевно.
То є так
А от форми прикметників типу воронезький, кембридзький я б ввів обов'язково
Я би поширив перехід -тськ в -цьк і для інтернаціоналізмів, бо t в c це нормально для романських.
Цитата: klangtao от января 11, 2015, 12:26
Цитата: Pawlo от января 11, 2015, 12:19
А от форми прикметників типу воронезький, кембридзький я б ввів обов'язково
"Кембридзький" якось не дуже адаптовано виглядає. Краще вже "Кембрич - кембрицький"...
ІМХО, краще виглядає, аніж Ваш Кембрич.
Цитата: Python от января 10, 2015, 20:38
Цитата: Сергий от января 10, 2015, 17:48
Цитата: Python от января 10, 2015, 09:16
Ірина Фаріон — пророк суржику? :)
тот кто нам мішаєт - тот нам поможет :UU:
«Кто» вмєсто «хто» якось сильно по-грамарнацькі звучить.
вшистко єдно - абим люде пойняли і прийняли.
Цитата: DarkMax2 от января 11, 2015, 12:45
МХО, краще виглядає, аніж Ваш Кембрич.
Галич, Овруч, Кембрич... А які ще назви закінчуються на -дж?
А давайте все навколо українізуємо. Географічні назви маю на увазі. :smoke:
Цитата: klangtao от января 11, 2015, 15:16
Цитата: DarkMax2 от января 11, 2015, 12:45
МХО, краще виглядає, аніж Ваш Кембрич.
Галич, Овруч, Кембрич... А які ще назви закінчуються на -дж?
Кембрик?
Цитата: LUTS от января 11, 2015, 18:21
А давайте все навколо українізуємо. Географічні назви маю на увазі. :smoke:
А давайте будемо робити так як у кого до чого душа лежить, сповідуючи таким чином правду людей вільної України? :what:
За що я ненавиджу ентузіастів українського інформаційного простору...
ЦитироватьУкраїнська (чи українська?) вікіпедія проповідує іноді покручі стосовно закордонних імен та власних назв. Наприклад, короля Казімєжа ІІІ з якогось то дива називають Казимиром, та ще й великим (для кого він великий — для нас, чи що?!! — хіба для поляків — то так) — «українізація», так би мовити. Бо так кажуть заяложені радянські «джерела», так «усталилось». От тільки питання: а чого це «устаканення» називають усталенням?
(wiki/uk) Користувач:Бучач-Львів (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87-%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)
ЦитироватьНе вважаю доречним посилатись на Б. Грінченка, який був, видається, ревним противником Ґ
А був? ::)
Цитата: DarkMax2 от сентября 30, 2015, 14:50
ЦитироватьНе вважаю доречним посилатись на Б. Грінченка, який був, видається, ревним противником Ґ
А був? ::)
Здається, словник Грінченка досі лишається чи не найавторитетнішим джерелом з застосування літери Ґ в традиційній/питомій лексиці — власне, прихильники відродження цієї літери посилалися здебільшого саме на нього.
Цитата: DarkMax2 от сентября 30, 2015, 14:50
ЦитироватьНе вважаю доречним посилатись на Б. Грінченка, який був, видається, ревним противником Ґ
А був? ::)
Люди типу цього дурнуватого Булача вважають "противниками Ґ" всіх хто проти передачі нею проривного звуку при запозиченні всіх абсолютно іншомовних слів. З такої точки зору Грінченко безумовно був противником
Цитата: Python от сентября 30, 2015, 18:00
Цитата: DarkMax2 от сентября 30, 2015, 14:50
ЦитироватьНе вважаю доречним посилатись на Б. Грінченка, який був, видається, ревним противником Ґ
А був? ::)
Здається, словник Грінченка досі лишається чи не найавторитетнішим джерелом з застосування літери Ґ в традиційній/питомій лексиці — власне, прихильники відродження цієї літери посилалися здебільшого саме на нього.
І на нього ж посилаються противники поширення цієї літери на всі поголовно іноземні слова(де її в принципі можна втулити).
Матка Боска, який же бред несе пані Фаріон. Як її взагалі хтось усерйоз сприймає? як розмазав би мізки по стінах провів би з нею виховну бесіду, жеби знала, шо се повний бред. нє, реально, кулько можна це терпіти? мені вже єден раз вистачило її послухати... більш нєохота, спасибі...
вдаримо глобальним суржиком по граммарнацизму! :UU:
Цитата: Сергий от сентября 30, 2015, 22:25
вдаримо глобальним суржиком по граммарнацизму! :UU:
Вдармо елементарною грамотністю по суржику й гіперкорекції! :green:
Цитата: Python от октября 1, 2015, 00:16
Цитата: Сергий от сентября 30, 2015, 22:25
вдаримо глобальним суржиком по граммарнацизму! :UU:
Вдармо елементарною грамотністю по суржику й гіперкорекції! :green:
Всі ці заклики в дарма! :P
(https://pp.vk.me/c621820/v621820463/37423/Tadzzekajio.jpg)
Помітив, що часто-густо у ентузіастів словотворення проблеми з морфологією.
Чому через Я?
За що я не люблю мовних ентузіастів, так за те, що вони натворили з зоо-термінологією в вікі.
Гаразд, є одвічний срач вивірка-білка, але ці люди в притул ігнорують біли́цю і пишуть вевериця через Е!!!
І обґрунтували чому не козуля-косуля, але взяли польську назву сарна, а не серна/серниця/сернюк питомі.
Я дивуюсь як в вікі, слава Богу!, вдалося відстояти нормальний правопис, а не якийсь покруч на базі харківського
Цитата: Pawlo от октября 6, 2015, 02:58
Я дивуюсь як в вікі, слава Богу!, вдалося відстояти нормальний правопис, а не якийсь покруч на базі харківського
Ще не вистачало нам двох українських вікі за різною орфографією на зразок двох білоруських...
Цитата: DarkMax2 от октября 6, 2015, 00:13
але взяли польську назву сарна, а не серна/серниця/сернюк питомі.
Коцюбинський же, "Хо". "На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха"... В молодших класах уривок "Ранок у лісі" вчили, не знаю, як зараз, а в радянські роки воно в пам'ять добре закарбовувалося.
Я орієнтуюся на словник Грінченка. Форма "сарна" там не має зазначених відгалужень, що доволі підозріло.
Цитата: klangtao от октября 6, 2015, 03:42
Цитата: Pawlo от октября 6, 2015, 02:58
Я дивуюсь як в вікі, слава Богу!, вдалося відстояти нормальний правопис, а не якийсь покруч на базі харківського
Ще не вистачало нам двох українських вікі за різною орфографією на зразок двох білоруських...
Дійсно, слава Богу.
Цитата: DarkMax2 от октября 6, 2015, 08:24
Цитировать
Ще не вистачало нам двох українських вікі за різною орфографією на зразок двох білоруських...
Дійсно, слава Богу.
У страха глаза вєлікі. Що тут такого? Та хай хоч десять. Аби люди мали можливість самовиражатися на свій лад. Хіба злагода і взаєморозуміння визначаються алфавітом чи самоназвою? Скільки людей самоназви "українець" згубили українці Мазепа, Петлюра і Бандера, Скоропадський, Махно, Примаков, Коцюбинський і т.д.? Скільки на Подніпров'ї було зламано списів по різним питанням. І що? Ті хто хочуть спілкуватись - спілкуються незважаючи на мови, гасла, прапори і самоназви. Ті хто не хоче - їх не заставиш. Ви думаєте коли буде десять алфавітів чи літературних норм чи буде одна, а всі інші будуть жорстоко забороняти - щось принципово у нас поміняється? У нас народ такий, що не дасть сісти собі на голову. Алфавіт люди собі обрали по добрій волі - будуть їх насилувати в цих питаннях, от побачите - буде десять алфавітів, сто прапорів і тисяча літературних норм і правописів. Хіба ви не знаєте наших людей?
p.s. І да, так само як русскій мір (Pax Rossica, Руський Світ) не обмежується тими хто ходить під імперськими триколорами і говорить велікарускай літературною нормою - так само і український світ (Pax Ucrainica, Украинский Мир) не обмежується тими, хто ходить під синьожовтими прапорами і говорить літературною нормою, створеною творчістю Тараса Шевченка і Івана Франка.
Цитата: Сергий от октября 6, 2015, 11:18
Аби люди мали можливість самовиражатися на свій лад. Хіба злагода і взаєморозуміння визначаються алфавітом чи самоназвою?
Вікіпедія цінна не можливістю самовиражатися, не злагодою і не взаєморозумінням, а як джерело об'єктивних перевірених знань про світ у зручній людям формі.
Мені особисто харківський правопис незручний, тому що я намагаюся писати нормативним правописом і можу вивчити з «харківських» текстів форми, яких я хотів би уникати.
На жаль, для професійних патріотів це лише платформа для прокламації власних поглядів на речі.
(wiki/uk) Вікіпедія:Перейменування_статей/Рахиль_→_Рахіль (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%E2%86%92_%D0%A0%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BB%D1%8C)
Цитата: klangtao от октября 6, 2015, 03:46
Цитата: DarkMax2 от октября 6, 2015, 00:13
але взяли польську назву сарна, а не серна/серниця/сернюк питомі.
Коцюбинський же, "Хо". "На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха"... В молодших класах уривок "Ранок у лісі" вчили, не знаю, як зараз, а в радянські роки воно в пам'ять добре закарбовувалося.
Можна й ще згадати переклад пушкінського «Євгенія Онегіна» (http://ocls.kyivlibs.org.ua/pushkin/perekladi_1/tom_03/onegin/_full_text.htm):
ЦитироватьПечальна, дика, мовчазлива,
Неначе сарна полохлива,
Вона росла в сім'ї своїй
Немовби зовсім у чужій...
Цитата: DarkMax2 от октября 6, 2015, 11:42
На жаль, для професійних патріотів це лише платформа для прокламації власних поглядів на речі.
Вашець так каже, ніби проголошувати свої погляди на речі є чимось поганим.
Та й пастка в самому реченні: якщо я прокламую власні погляди, які не співпадають з вашими, то я — професійний патріот... :donno: І де ж я можу отримати свою плату? ;)
Цитата: Lugat от ноября 20, 2015, 20:55
Цитата: DarkMax2 от октября 6, 2015, 11:42
На жаль, для професійних патріотів це лише платформа для прокламації власних поглядів на речі.
Вашець так каже, ніби проголошувати свої погляди на речі є чимось поганим.
Та й пастка в самому реченні: якщо я прокламую власні погляди, які не співпадають з вашими, то я — професійний патріот... :donno: І де ж я можу отримати свою плату? ;)
Ідея в тому, що енциклопедист не створює, не пропагує, а описує, що є. Ось про що мова.
Цитата: DarkMax2 от ноября 20, 2015, 20:57
Ідея в тому, що енциклопедист не створює, не пропагує, а описує, що є. Ось про що мова.
Ну це десь у раю... а за мого життя енциклопедії завжди пропаґували ідеолоґію.
Цитата: Lugat от ноября 20, 2015, 21:08
Цитата: DarkMax2 от ноября 20, 2015, 20:57
Ідея в тому, що енциклопедист не створює, не пропагує, а описує, що є. Ось про що мова.
Ну це десь у раю... а за мого життя енциклопедії завжди пропаґували ідеолоґію.
Ідеал недосяжний, але саме прагнення до нього робить наше життя кращим.
Цитата: DarkMax2 от ноября 20, 2015, 21:12
Ідеал недосяжний, але саме прагнення до нього робить наше життя кращим.
Оце й є ідеолоґія — прагнення до ідеалу, позаяк саме це слово має в собі той самий корінь, що й у слові «ідеолоґія».
Осередок "дерадянізації" мови: http://vk.com/mova
Цитата: Lugat от ноября 20, 2015, 22:12
Цитата: DarkMax2 от ноября 20, 2015, 21:12
Ідеал недосяжний, але саме прагнення до нього робить наше життя кращим.
Оце й є ідеолоґія — прагнення до ідеалу, позаяк саме це слово має в собі той самий корінь, що й у слові «ідеолоґія».
А мені до вподоби мнєніє Олександра Зинов'єва, що в умовах комунального народовладдя (радянської влади) правляча ідеологія є його неодмінною складовою. Якщо комусь цікаво, раджу його книгу "Коммунізм як реальність"
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 21:24
Осередок "дерадянізації" мови: http://vk.com/mova
Ця вся "дерадянізація" - це теж ідеологія. В рамках діючої радянської влади, комунального народовладдя. Гасла і прапори міняються - а комунальне народовладдя триває.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 21:24
Осередок "дерадянізації" мови: http://vk.com/mova
Особливо сподобалося:
(http://cs629318.vk.me/v629318095/1825b/I3zuPs6UbGc.jpg)
Ду-у-у-у-уже серйозний «хвакт».
І ще ось це:
(http://cs629318.vk.me/v629318095/1822d/dMIF22YVd-E.jpg)
:E:
Цитата: Demetrius от ноября 24, 2015, 22:21
І ще ось це:
(http://cs629318.vk.me/v629318095/1822d/dMIF22YVd-E.jpg)
:E:
Їхий! :yes: ;D
(http://s8.hostingkartinok.com/uploads/images/2015/11/90786f0f8bb94c0d67f81fc7fe3ba2aa.png)
:E:
Цитата: Demetrius от ноября 24, 2015, 22:21
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 21:24
Осередок "дерадянізації" мови: http://vk.com/mova
Особливо сподобалося:
(http://cs629318.vk.me/v629318095/1825b/I3zuPs6UbGc.jpg)
Ду-у-у-у-уже серйозний «хвакт».
І ще ось це:
(http://cs629318.vk.me/v629318095/1822d/dMIF22YVd-E.jpg)
:E:
То у когось російське вухо. Їхній нормативне слово. І звучить воно нормально.
Ну, бувають такі от дзеркальні випадки.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:49
То у когось російське вухо. Їхній нормативне слово. І звучить воно нормально.
Де я кажу, що «їхній» звучить ненормально?! :o Здається, у когось проблеми з читанням написаного.
Я не маю нічого проти «їхнього», але забороняти «їх» — це верх маразму.
Цитата: Demetrius от ноября 24, 2015, 22:50
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:49
То у когось російське вухо. Їхній нормативне слово. І звучить воно нормально.
Де я кажу, що «їхній» звучить ненормально?! :o Здається, у когось проблеми з читанням написаного.
Я не маю нічого проти «їхнього», але забороняти «їх» — це верх маразму.
Ви ж поряд з милозвучністю вліпили. Їх не забороняють. Воно має трошки інше значення. Кого? - Їх. Чий? - Їхній.
До речі, дуже кумедно, що вороги "зросійщеного" мовлення посилаються на радянський календарик.
Можете потролити спільноту:
ЦитироватьЇх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Мені там регулярно блокують можливість коментувати.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:54
Їх не забороняють.
У одному з значень забороняють. А все тому, щоб не як у росіян. Ненавиджу такий принцип.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:54
Воно має трошки інше значення. Кого? - Їх. Чий? - Їхній.
Їх таксамо чудово відповідає на питання «чий». «Чи повернуться не знають, і про це гіркий (чий?) їх спів», як співає Оксана Білозір. І там у коментарях до тієї маячні про «їх будинок — неправильно» написали, що Шевченко вживав виключно «їх» (сам не перевіряв, але там вказують дрежело: проф. Синявський "Норми української літературної мови", пар.161).
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 23:01
Можете потролити спільноту
Ні, мені в тій спільноті немає чого робити.
Поради з серії «правильно-неправильно» в 90% випадків дають люди, які самі плутаються в цих питаннях, тому читати поради цих «просвітітілів» — пуста трата часу, як і давати такі сумнівні поради. Краще б книжку якусь написали (бажано не про мову, і бажано українською) — там їхні мовні хиби, принаймні, компенсувались би потенційно цікавим сюжетом. Якщо сучасна українська мова справді настільки милозвучна, то чому на ній так мляво створюються художні тексти, краще пристосовані для демонстрації її можливостей, ніж нудна мовна агітка? І якщо автори цієї інфографіки справді так добре володіють мовою, то чому використовують замість наказового способу — «пишімо» (що було б доречно в заклику писати правильно) дійсний — «пишемо» (тобто, просто констататція, що автори інфографіки пишуть, як їм здається, правильно)?
Цілком згоден з Вами.
Цитата: Demetrius от ноября 24, 2015, 23:04
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:54
Їх не забороняють.
У одному з значень забороняють. А все тому, щоб не як у росіян. Ненавиджу такий принцип.
Водночас подібний словолюб, озираючись на російську присутність, не наважиться сказати чи написати
рожа (мальва) чи
ссати (смоктати).
ЦитироватьДеякі тлумачення слів у СУМ він називає «неграмотними». Наприклад, слово «оливо» , на його думку, неправильно витлумачене як «олово», оскільки воно мало значення «свинець».
ВНЕЗАПНО таки олово у Гринченка! (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35143-olyvo.html)
(wiki/uk) Словник_української_мови_в_11_томах#Оцінки_та_критика (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_11_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85#.D0.9E.D1.86.D1.96.D0.BD.D0.BA.D0.B8_.D1.82.D0.B0_.D0.BA.D1.80.D0.B8.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0)
Ці наїзди на позначки... ніби мова стала та існує в вакуумі, а не в культурно-політичному середовищі.
На мою думку, слова реально вважалися застарілими на той момент. Інша справа, що зараз є тенденція звертатися до старої підзабутої лексики.
Цитата: Demetrius от ноября 24, 2015, 23:04
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:54
Їх не забороняють.
У одному з значень забороняють. А все тому, щоб не як у росіян. Ненавиджу такий принцип.
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 22:54
Воно має трошки інше значення. Кого? - Їх. Чий? - Їхній.
Їх таксамо чудово відповідає на питання «чий». «Чи повернуться не знають, і про це гіркий (чий?) їх спів», як співає Оксана Білозір. І там у коментарях до тієї маячні про «їх будинок — неправильно» написали, що Шевченко вживав виключно «їх» (сам не перевіряв, але там вказують дрежело: проф. Синявський "Норми української літературної мови", пар.161).
Цитата: DarkMax2 от ноября 24, 2015, 23:01
Можете потролити спільноту
Ні, мені в тій спільноті немає чого робити.
Особисто моє двомовне вухо форма "їх" ріже
Цитата: Pawlo от декабря 12, 2015, 08:37
Особисто моє двомовне вухо форма "їх" ріже
Гіперкорекція від російської, де «ихний» ненормативне.
Чи давно бібліотеку називають книгозбірнею?
Мені ще ось що цікаво: звідки в українській Вікіпедії відкопали слово «славень» 'гімн'?
Цитата: alant от декабря 14, 2015, 15:11
Чи давно бібліотеку називають книгозбірнею?
В Гуглокнигах есть Literaturno-naukovyi vistnyk за 1903 год со словом
книгозбірня.
Цитата: Demetrius от декабря 14, 2015, 15:15
Мені ще ось що цікаво: звідки в українській Вікіпедії відкопали слово «славень» 'гімн'?
Слово "славень" замість "гімн" уживали в деяких селах на Збаражчині до 1939 року.
Явно церковне.
Цитата: DarkMax2 от декабря 14, 2015, 18:05
Явно церковне.
Співати славу, співати осанну, співати хвалу - хвалити, славити, прославляти. Народ і Церква з давніх давен пов'язані таємним, містичним чином. Це і на мову впливає. Церкву не відділити від Народу, Народ від Церкви. Навіщо протиставляти?
Цитата: Сергий от декабря 16, 2015, 15:50
Цитата: DarkMax2 от декабря 14, 2015, 18:05
Явно церковне.
Співати славу, співати осанну, співати хвалу - хвалити, славити, прославляти. Народ і Церква з давніх давен пов'язані таємним, містичним чином. Це і на мову впливає. Церкву не відділити від Народу, Народ від Церкви. Навіщо протиставляти?
Але погодьтесь, мова, якою люди щоденно молились, як правило, відрізнялась від тієї, якою люди розмовляли в повсякденному житті. Власне, для ритуального прочитання «їжу їси на небеси...» було необов'язково її розуміти взагалі. І якщо в російській мові ця межа дещо менш відчутна внаслідок тісного зв'язку між церковнослов'янською та літературною російською високого стилю, то в українській навіть цього нема — якщо в Шевченка ми ще знаходимо спроби ввести в мову церковнослов'янізми, то для його наступників це вже дика архаїка.
Цитата: Сергий от декабря 16, 2015, 15:50
Цитата: DarkMax2 от декабря 14, 2015, 18:05
Явно церковне.
Співати славу, співати осанну, співати хвалу - хвалити, славити, прославляти. Народ і Церква з давніх давен пов'язані таємним, містичним чином. Це і на мову впливає. Церкву не відділити від Народу, Народ від Церкви. Навіщо протиставляти?
Чогось завжди мав сумнів, що півчі бабці в церквах розуміють про що співають.
Цитата: LUTS от декабря 18, 2015, 10:42
Цитата: Сергий от декабря 16, 2015, 15:50
Цитата: DarkMax2 от декабря 14, 2015, 18:05
Явно церковне.
Співати славу, співати осанну, співати хвалу - хвалити, славити, прославляти. Народ і Церква з давніх давен пов'язані таємним, містичним чином. Це і на мову впливає. Церкву не відділити від Народу, Народ від Церкви. Навіщо протиставляти?
Чогось завжди мав сумнів, що півчі бабці в церквах розуміють про що співають.
Письменні бабці точно не мали проблем.
Власної неписьменної бабці я ще в передшкілля спитався був за
хліб насущний, то пояснила, що це не сухарі )))
Цитироватьспасибі русизм усвоєний. Спасибо = спасибі (в укр. о переходить часто в і), а російське спасибо від спаси боже, українською таке лунало б як врятуй боже виходить врятбо або врятубо, таких слів а таких слів не маємо.
Врят' бо' Україну від таких лінгвістів :fp:
ЦитироватьСпаси біг? біг від біжати це іменник тобто українці боягузи бо втікали ? чи мисливці бо полювали біжучи? Спаси біг мда ну даєш ти.
У козаки ми підем і свободу обретем, ей-єй у козаки, у козаки ми підем... :srch:
Цитата: DarkMax2 от декабря 20, 2015, 12:28
українською таке лунало б як врятуй боже
Наскільки поширене таке вживання слова «лунати»? Мені воно чомусь ріже вухо, для мене «лунати» — це коли є «луна». :???
Цитата: Python от декабря 18, 2015, 09:43
Цитата: Сергий от декабря 16, 2015, 15:50
Цитата: DarkMax2 от декабря 14, 2015, 18:05
Явно церковне.
Співати славу, співати осанну, співати хвалу - хвалити, славити, прославляти. Народ і Церква з давніх давен пов'язані таємним, містичним чином. Це і на мову впливає. Церкву не відділити від Народу, Народ від Церкви. Навіщо протиставляти?
Але погодьтесь, мова, якою люди щоденно молились, як правило, відрізнялась від тієї, якою люди розмовляли в повсякденному житті. Власне, для ритуального прочитання «їжу їси на небеси...» було необов'язково її розуміти взагалі. І якщо в російській мові ця межа дещо менш відчутна внаслідок тісного зв'язку між церковнослов'янською та літературною російською високого стилю, то в українській навіть цього нема — якщо в Шевченка ми ще знаходимо спроби ввести в мову церковнослов'янізми, то для його наступників це вже дика архаїка.
Ну тут багато питань. По перше багато церковнослов'янізмів без проблем українізувалося, по друге не всім це було потрібно, по третє це було неактуально (а зараз для деяких знову стало актуально) і т.д.
Цитата: Demetrius от декабря 20, 2015, 12:35
Цитата: DarkMax2 от декабря 20, 2015, 12:28
українською таке лунало б як врятуй боже
Наскільки поширене таке вживання слова «лунати»? Мені воно чомусь ріже вухо, для мене «лунати» — це коли є «луна». :???
Правильно - лунати це звучати дуже голосно.
Цитата: Demetrius от декабря 20, 2015, 12:35
Цитата: DarkMax2 от декабря 20, 2015, 12:28
українською таке лунало б як врятуй боже
Наскільки поширене таке вживання слова «лунати»? Мені воно чомусь ріже вухо, для мене «лунати» — це коли є «луна». :???
Мені не ріже.
ЛУНАТИ, ає, недок.
1. Те саме, що звучати 2. Далеко співи десь лунають, На небі зірка миготить (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 209); Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці (Іван Франко, VI, 1951, 336); Громом молодим котилося над нами, лунало на ланах: «Вперед за владу Рад!» (Володимир Сосюра, I, 1957, 261); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (Олесь Гончар, II, 1959, 428);
// Бути сповненим звучання. Лунає співом, ляском, криком ліс (Іван Франко, XIII, 1954, 133);
// Звучати як відзвук, відгомін чого-небудь. Щось гукне: «Химо! Химо!» — та й піде гук по темному бору, аж лунає (Марко Вовчок, I, 1955, 53); Площа ще де-де лунала від кроків людей (Іван Франко, VII, 1951, 355);
// безос. — Ха-ха-ха! — лунало довгою вулицею просторого села від срібного дівочого сміху (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 163).
♦ Лунати у вухах (у серці і т. ін.) — зберігатися в пам'яті, не стиратися в пам'яті. Довгу хвилину стояла Хима перед карнавкою, слухаючи, як той згук «білих грошей» лунав в її вухах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 95); В його душі лунає пісня незнайомої дівчини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170); У Тихона в ухах лунав іще її голос стримано-хвильний (Андрій Головко, II, 1957, 116).
2. перен. Поширюватися далеко, бути відомим скрізь. Пісня [кобзаря] не вмирає, На весь мир лунає (Леся Українка, I, 1951, 9); Голос радянських драматургів лунає серед борців за мир у всьому світі (Літературна газета, 31.VIII 1950, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 555.
Цитата: Сергий от декабря 20, 2015, 12:38
Цитата: Demetrius от декабря 20, 2015, 12:35
Цитата: DarkMax2 от декабря 20, 2015, 12:28
українською таке лунало б як врятуй боже
Наскільки поширене таке вживання слова «лунати»? Мені воно чомусь ріже вухо, для мене «лунати» — це коли є «луна». :???
Правильно - лунати це звучати дуже голосно.
Ну, скоріше "широко" та десь на фоні.
ЦитироватьВідколи словник став словарьом?
Пуристи такі пуристи, а ще лінгвісти-філологи!
P.S. Реакція на Грінченка.
(wiki/uk) Вікіпедія:Перейменування_статей/Рахиль_→_Рахіль (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%E2%86%92_%D0%A0%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BB%D1%8C)
Особливо проблема тема Біблія. Сучасні перекладачі-аби-не-як-у-москалівці клали кабаку на усталеність іменних форм в народі.
Рахиль стає Рахіллю,
Юдифа стає Юдит тощо.
А це точно не конфесійна різниця? Бо в білоруський традиція передачі імен залежить саме від конфесії (у католиків Езус і Юдыт, у православних Ісус і Юдзіф, тощо).
Думаю, що в цих прикладах таки конфесійний вплив. "На Захід" тягнуть.
А от ліпити апостроф в Ровоама - це від незнання меж власної мови. Рехав'ам це збочення.
Сучасні переклади робить переважно греко-католицька церква + зараз існує фобія щодо читання фіти через ф, бо нібито російське явище. І начхати політизованим людям, що т-читання не може бути для нас питомим, бо не було б тоді народних форм певних імен з П та Х на місці фіти.
Цитата: DarkMax2 от декабря 21, 2015, 10:13
Сучасні переклади робить переважно греко-католицька церква + зараз існує фобія щодо читання фіти через ф, бо нібито російське явище. І начхати політизованим людям, що т-читання не може бути для нас питомим, бо не було б тоді народних форм певних імен з П та Х на місці фіти.
Якісь неадеквати
Цитата: Pawlo от декабря 21, 2015, 17:10
Цитата: DarkMax2 от декабря 21, 2015, 10:13
Сучасні переклади робить переважно греко-католицька церква + зараз існує фобія щодо читання фіти через ф, бо нібито російське явище. І начхати політизованим людям, що т-читання не може бути для нас питомим, бо не було б тоді народних форм певних імен з П та Х на місці фіти.
Якісь неадеквати
Я про тенденції - без конкретних особистостей.
А як вам класика у вигляді перекладу Огієнка?
Цитата: Pawlo от декабря 22, 2015, 04:47
А як вам класика у вигляді перекладу Огієнка?
Хоч очі виколюй! Повна нетрадиційних і некоректних передач імен.
Цитировать1. А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.
І цей "лінгвіст"-церковник не знав, що Єлисій має ять і не може бути -ей??? Що -ей взагалі нехарактерне нашій мові?
Цитата: DarkMax2 от декабря 22, 2015, 08:26
Цитата: Pawlo от декабря 22, 2015, 04:47
А як вам класика у вигляді перекладу Огієнка?
Хоч очі виколюй! Повна нетрадиційних і некоректних передач імен.Цитировать1. А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.
І цей "лінгвіст"-церковник не знав, що Єлисій має ять і не може бути -ей??? Що -ей взагалі нехарактерне нашій мові?
Як не дивно але мені це ім'я теж ччастіше в формі "Єлисей" зустрічалось.
В принципі при бажанні можна замутити таку справу: трохи відредагувати огієнків текст лишивши його за основу і взявши питоміші передачі імен
Цитата: Pawlo от декабря 22, 2015, 08:33
Як не дивно але мені це ім'я теж ччастіше в формі "Єлисей" зустрічалось.
Перезапозичення з пушкінської казки :(
Цитата: Pawlo от декабря 22, 2015, 08:33
В принципі при бажанні можна замутити таку справу: трохи відредагувати огієнків текст лишивши його за основу і взявши питоміші передачі імен
Згоден. Головна проблема ж перекладів не сам текст, а імена, назви.
Взагалі, бажано створити словник біблійних власних назв та імен. З такими стовпчиками: грецька, латинська, церковнослов'янська, українська церковна (Миколай) і українська народна (Микола) форми.
Можна ще створити поділ на католицьку та православну традиції у тому словнику.
Огієнко чомусь жадібно так тягне до себе в текст католицькі форми, як Естер та Юдит.
Він же ж працював на той момент в Польщі у лоні Польської ПЦ. переважно католицьке оточення давалось взнаки
До речі дивно що досі ні УПЦ МП ні УПЦ КП не зробило ту справу зі словниками, новими перекладами чи редагуваннями старих і т п , про яку ви кажете
Не пам'ятаю, чи писав про це, але минулого року відкрив для себе, що Ґонґадзе ніякий не Ґонґадзе, а саме Гонгадзе.
გიორგი ღონღაძე - Ґіорґі Гонгадзе.
Тож це явище кшталту Ґельсінкі.
Ще приклад: https://vk.com/wall-28976599_85245
Коли приклади з книг не авторитет.
Цитата: DarkMax2 от февраля 14, 2016, 11:59
Не пам'ятаю, чи писав про це, але минулого року відкрив для себе, що Ґонґадзе ніякий не Ґонґадзе, а саме Гонгадзе.
გიორგი ღონღაძე - Ґіорґі Гонгадзе.
Тож це явище кшталту Ґельсінкі.
Викинули б ото Ґ і не морочили собі і людям голову.
Цитата: Сергий от февраля 18, 2016, 01:29
Цитата: DarkMax2 от февраля 14, 2016, 11:59
Не пам'ятаю, чи писав про це, але минулого року відкрив для себе, що Ґонґадзе ніякий не Ґонґадзе, а саме Гонгадзе.
გიორგი ღონღაძე - Ґіорґі Гонгадзе.
Тож це явище кшталту Ґельсінкі.
Викинули б ото Ґ і не морочили собі і людям голову.
Але в ряді давніх запозичень Ґ справді є чи, принаймні, було — доки цю літеру спершу не вилучили з алфавіту (і самі здогадуйтесь, в яких словах його читати), а потім, після відновлення, не позбавили сенсу бездумним використанням без урахування реальної вимови (тобто, теж здогадуйтесь, у яких словах те Ґ справді читається як Ґ, якщо не викаблучуватись).
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 02:01
Цитата: Сергий от февраля 18, 2016, 01:29
Цитата: DarkMax2 от февраля 14, 2016, 11:59
Не пам'ятаю, чи писав про це, але минулого року відкрив для себе, що Ґонґадзе ніякий не Ґонґадзе, а саме Гонгадзе.
გიორგი ღონღაძე - Ґіорґі Гонгадзе.
Тож це явище кшталту Ґельсінкі.
Викинули б ото Ґ і не морочили собі і людям голову.
Але в ряді давніх запозичень Ґ справді є чи, принаймні, було — доки цю літеру спершу не вилучили з алфавіту (і самі здогадуйтесь, в яких словах його читати), а потім, після відновлення, не позбавили сенсу бездумним використанням без урахування реальної вимови (тобто, теж здогадуйтесь, у яких словах те Ґ справді читається як Ґ, якщо не викаблучуватись).
Ну так мова спростилася. Життю людей це не загрожує. Цілком можна скоротити букву. А кому цікаво - глядітиме в старі книжки.
Цитата: Сергий от февраля 18, 2016, 03:13
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 02:01
Цитата: Сергий от февраля 18, 2016, 01:29
Цитата: DarkMax2 от февраля 14, 2016, 11:59
Не пам'ятаю, чи писав про це, але минулого року відкрив для себе, що Ґонґадзе ніякий не Ґонґадзе, а саме Гонгадзе.
გიორგი ღონღაძე - Ґіорґі Гонгадзе.
Тож це явище кшталту Ґельсінкі.
Викинули б ото Ґ і не морочили собі і людям голову.
Але в ряді давніх запозичень Ґ справді є чи, принаймні, було — доки цю літеру спершу не вилучили з алфавіту (і самі здогадуйтесь, в яких словах його читати), а потім, після відновлення, не позбавили сенсу бездумним використанням без урахування реальної вимови (тобто, теж здогадуйтесь, у яких словах те Ґ справді читається як Ґ, якщо не викаблучуватись).
Ну так мова спростилася. Життю людей це не загрожує. Цілком можна скоротити букву. А кому цікаво - глядітиме в старі книжки.
Мова
ускладнилася. Суржик ніфіга не спрощує, бо в ньому є свої неписані правила (я б сказав, навіть складніші, ніж в окремо взятих українській чи російській, і в кількох варіантах, і це не рахуючи азірівки та інших «штучних суржиків» без нативних носіїв), сам же він є не заміною літературної/діалектної української, а лише стильовим доповненням до неї. Так само паралельно співіснують варіанти літературної мови з традиційним Ґ, новітнім надмірним Ґ, без Ґ — і спробуй вгадай, який варіант конкретному носієві більш імпонує. За старими книжками, принаймні, можна встежити.
Цитата: Сергий от февраля 18, 2016, 01:29
Цитата: DarkMax2 от февраля 14, 2016, 11:59
Не пам'ятаю, чи писав про це, але минулого року відкрив для себе, що Ґонґадзе ніякий не Ґонґадзе, а саме Гонгадзе.
გიორგი ღონღაძე - Ґіорґі Гонгадзе.
Тож це явище кшталту Ґельсінкі.
Викинули б ото Ґ і не морочили собі і людям голову.
;up: і писати етимологічно крати та кніт, грунт тощо.
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 03:34
сам же він є не заміною літературної/діалектної української, а лише стильовим доповненням до неї.
Влучно.
Ще "люблю" їх за відбите почуття мови.
https://www.facebook.com/vidmak.uacub/photos/a.589414764539776.1073741828.589411734540079/599059796908606/?type=3&comment_id=599127313568521&reply_comment_id=599151266899459¬if_t=photo_reply
Люди проти ри в географічних назвах. Власне перекладач чи редактор, а також один коментатор.
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 03:34
Мова ускладнилася. Суржик ніфіга не спрощує
Суржик подає ситуацію так як вона є. А мова не ускладнилася, а являє себе в усій красі. Можемо навіть казати про мови Українського ВсеСвіту. Серед яких нині є російська, англійська, польська і без ліку варьянтів власне "української".
Цитата: Сергий от февраля 26, 2016, 15:38
Цитата: Python от февраля 18, 2016, 03:34
Мова ускладнилася. Суржик ніфіга не спрощує
Суржик подає ситуацію так як вона є. А мова не ускладнилася, а являє себе в усій красі. Можемо навіть казати про мови Українського ВсеСвіту. Серед яких нині є російська, англійська, польська і без ліку варьянтів власне "української".
Чистий нокаут.
Сила патріотизму створює чи то гортанні м'яко-піднебінні приголосні, чи то гортанні носові. :fp:
(wiki/uk) Вікіпедія:Перейменування_статей/Пхьончхан_→_Пйончанг (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9/%D0%9F%D1%85%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%87%D1%85%D0%B0%D0%BD_%E2%86%92_%D0%9F%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B3)
Цитата: DarkMax2 от марта 10, 2016, 19:23
Сила патріотизму створює чи то гортанні м'яко-піднебінні приголосні, чи то гортанні носові. :fp:
(wiki/uk) Вікіпедія:Перейменування_статей/Пхьончхан_→_Пйончанг (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9/%D0%9F%D1%85%D1%8C%D0%BE%D0%BD%D1%87%D1%85%D0%B0%D0%BD_%E2%86%92_%D0%9F%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B3)
"орфографічні війны як інструмэнт народовладдя в сучасному світі" (c) або "sic transit gloria mundi"
Цитата: Сергий от января 10, 2017, 19:15
Цитата: orklyn от февраля 26, 2016, 21:19
Чистий нокаут.
???
Також цікаво, кого було нокаутовано — мене, Сергия чи українську мову.
Та то він про себе.
"український інформаційний простір як інструмент розбудови Руського Всесвіту"