Невже це настільки поширене явище? Адже таке можно почути навіть і на заході :wall:
Чому ця гидота так сі розповсюдила?
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 11:59
Невже це настільки поширене явище? Адже таке можно почути навіть і на заході :wall:
Чому ця російська гидота так сі розповсюдила?
а чому тiльки росiйська? А Кракуф,Знуф це теж росiйське?
Цитата: SIVERION от ноября 15, 2014, 12:10
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 11:59
Невже це настільки поширене явище? Адже таке можно почути навіть і на заході :wall:
Чому ця російська гидота так сі розповсюдила?
а чому тiльки росiйська? А Кракуф,Знуф це теж росiйське?
Через те, що забулися
рци слово твердо.
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 11:59Чому ця російська гидота так сі розповсюдила?
Я так розумію, гидота вона тількі тому, що россійська :fp:
Цитата: Artiemij от ноября 15, 2014, 14:23
Я так розумію, гидота вона тількі тому, що россійська :fp:
Та ні. Хоча б і польська була, все одно.
Ну і чим же воно тоді погане?
Тому що це не притаманно українській мові. Українці ніколи так не говорили.
Це пізніші впливи.
Мені наприклад така вимова вуха ріже.
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 20:56Тому що це не притаманно українській мові. Українці ніколи так не говорили.
Усі мовні явища колись були притаманними. Що ж тепер, зовсім їх заборонити?
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 20:56Мені наприклад така вимова вуха ріже.
;D
Цитата: Artiemij от ноября 15, 2014, 21:20
Усі мовні явища колись були притаманними. Що ж тепер, зовсім їх заборонити?
Колись — це коли?
Цитата: Artiemij от ноября 15, 2014, 14:23
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 11:59Чому ця російська гидота так сі розповсюдила?
Я так розумію, гидота вона тількі тому, що россійська :fp:
Усе добре в своєму контексті. Українське тверде Ч чи фрикативне Г в російській мові теж може комусь різати слух — так само й тут.
Цитата: Python от ноября 15, 2014, 21:37Цитата: Artiemij от ноября 15, 2014, 21:20Усі мовні явища колись були притаманними. Що ж тепер, зовсім їх заборонити?
Колись — це коли?
Залежить від конкретного явища, десу же.
Не ріже мені "ф" ніяке. Це настільки непомітно, що навіть смішно це обговорювати.
Цитата: Kaze no oto от ноября 15, 2014, 20:56
Тому що це не притаманно українській мові. Українці ніколи так не говорили.
Це пізніші впливи.
Мені наприклад така вимова вуха ріже.
+1 ;up:
Аж кров з вух
Цитата: LUTS от ноября 15, 2014, 22:33
Не ріже мені "ф" ніяке. Це настільки непомітно, що навіть смішно це обговорювати.
Поки не знаєш — не помічаєш, але про цю орфоепічну норму російської мови мені відомо ще зі шкільних років, тому таки ріже :)
Як на мій смак, навіть російська мова була б милозвучнішою з неоглушеним в/ў (що типово для українського акценту), але еталоном у ній стало оглушення — отже, для когось це теж милозвучно. Оглушення В саме по собі не має якихось абсолютних ознак приємного чи неприємного звучання, але така вимова типова для людей, що українською говорять мало й не без зусиль, тому все в комплексі сприймається як один із симптомів поганого володіння мовою. Ну й мелодика вже трохи не та, звичайно.
Цитата: Artiemij от ноября 15, 2014, 22:12
Цитата: Python от ноября 15, 2014, 21:37Цитата: Artiemij от ноября 15, 2014, 21:20Усі мовні явища колись були притаманними. Що ж тепер, зовсім їх заборонити?
Колись — це коли?
Залежить від конкретного явища, десу же.
У даному випадку, про сабж в українській мові. Де й коли така українська вимова була загальноприйнятою? Якщо не помиляюсь, навіть у південноросійських говорах вимова В як [ф] є не власним явищем, а результатом контакту з північними росіянами.
Цитата: Python от ноября 16, 2014, 02:39У даному випадку, про сабж в українській мові. Де й коли така українська вимова була загальноприйнятою? Якщо не помиляюсь, навіть у південноросійських говорах вимова В як [ф] є не власним явищем, а результатом контакту з північними росіянами.
Та я й не говорив, що вона була. Я говорив, що це не має ніякого значення. Не важливо як воно було, важливо як воно є.
Цитата: Python от ноября 16, 2014, 02:32Оглушення В саме по собі не має якихось абсолютних ознак приємного чи неприємного звучання, але така вимова типова для людей, що українською говорять мало й не без зусиль, тому все в комплексі сприймається як один із симптомів поганого володіння мовою. Ну й мелодика вже трохи не та, звичайно.
А ось це інше діло :yes:
В мене складається таке відчуття, що в Україні половина населення розмовляє з руським акцентом. Расово вірне «и», наприклад, мені тількі на ЛФ доводилося чути...
«Як воно є» — поняття відносне (чи можна брати за еталон мову людини, для якої ця мова нерідна?).
Візьмімо інший приклад: картавість. У східних слов'ян Р, вимовлене таким чином, вважається дефектом дикції, а французи таку вимовою вважають гарною. Серед носіїв східнослов'янських мов є картаві. Чи можна сказати, що картавість для нас — така ж норма, як і «правильне» Р?
Цитата: Python от ноября 16, 2014, 03:47Чи можна сказати, що картавість для нас — така ж норма, як і «правильне» Р?
Можна, якщо це стане нормою для якогось регіону.
Цитата: Artiemij от ноября 16, 2014, 03:46
В мене складається таке відчуття, що в Україні половина населення розмовляє з руським акцентом. Расово вірне «и», наприклад, мені тількі на ЛФ доводилося чути...
Від вибірки залежить. Якщо ми візьмемо Київ, наприклад, тут якісь ознаки російського акценту будуть у більшості — бо нативів, що спілкуються українською постійно, тут досить-таки мало. А десь у райцентрі на Черкащині ситуація протилежна — російською розмовляє меншість, і її вплив на українську вимову більшості мінімальний. Щоправда, основні культурні центри сконцентровано по великих містах — а отже, будь-який культурно-інформаційний продукт, який ми отримуємо з радіо, телебачення чи інтернету, з великою ймовірністю створено носіями акценту, і, як наслідок, цей акцент поступово розповсюджується й серед споживачів цього продукту.
Цитата: Artiemij от ноября 16, 2014, 03:56
Цитата: Python от ноября 16, 2014, 03:47Чи можна сказати, що картавість для нас — така ж норма, як і «правильне» Р?
Можна, якщо це стане нормою для якогось регіону.
Ну, не факт. У вас он половина Росії окає чи окала — і що, хіба це рівноправна орфоепічна норма, не гірша за акання?
Цитата: Python от ноября 16, 2014, 04:11Ну, не факт. У вас он половина Росії окає — і що, хіба це рівноправна орфоепічна норма, не гірша за акання?
А при чому тут орфоепічна норма?
Дə й прямуш плаинə — плотнəсь нəсіленіі-тə нə югах павышə буйт
Цитата: Artiemij от ноября 16, 2014, 04:24
Дə й прямуш плаинə — плотнəсь нəсіленіі-тə нə югах павышə буйт
Фрикативне Г так само висміюють.
Цитата: Python от ноября 16, 2014, 02:32
Поки не знаєш — не помічаєш, але про цю орфоепічну норму російської мови мені відомо ще зі шкільних років, тому таки ріже :)
Мені так само.
От дослухали би ся свого часу до правопису Русалки Днїстрової — менше би часу гаяли на питання вимови ў̆, яку й позначувано було "ў̆"... і ў̆се ж як читати тую "в" у кінцї̈ слова? от уявї̈ть собї̈, як Шашкевич або Вагилевич пише "взяф зі столу конівку й пішоф набрати води". то може ў̆ такім випадку ў̆ нас і "й" почас як "хь"? взяф коніфку хь пішоф О! так отож та російська вимова! ;D
Зауважу, правопис Р. Д. використовував
ў лише на місці
в<л (воўк, взяў), тоді як у решті випадків
в передавалось як
в. Приклад:
ЦитироватьНарід Руский оден з головних поколѣнь Славяньских, в серединѣ меж ними, роскладаєся по хлѣбородних окресностьох з поза гір Бескидских за Дон. Він най ширше задержєў у своѣх поведѣнках, пѣсньох, обрядах, казках, прислівйох все, що єму передвѣцькі дѣди спадком лишили; а коли другіѣ племена Славлян тяглими загонами лютих чужоплеменників печалені бували, и чясто питомна власть рѣками крови теряних чяд пересякала, коли на послѣдок схилили вязи під окови залѣзні і лишилися самостоянства, Русь заступлена була Бескидами, що ся на низу ланцями повязали, и огорнена густими і великими рѣками, що як сестрицѣ почѣпляли-ся за руки...
Можливо перехід на кінці слова дзвінких приголосних у глухі це наслідок а не причина, можливо треба знайти та усунути причину?
Раніше не різало слуху, бо так ніхто не вимовляв. Зараз же ріже.
І чи не все одно звідки ця заброда!
Цитата: oveka от ноября 16, 2016, 20:28
Раніше не різало слуху, бо так ніхто не вимовляв. Зараз же ріже.
І чи не все одно звідки ця заброда!
Нічого страшного. Життя все приводить до спільного знаменника.
Та тільки у доданків знаменники різні.
Цитата: orklyn от ноября 16, 2016, 21:27
Цитата: oveka от ноября 16, 2016, 20:28
Раніше не різало слуху, бо так ніхто не вимовляв. Зараз же ріже.
І чи не все одно звідки ця заброда!
Нічого страшного. Життя все приводить до спільного знаменника.
Щодо спільних знаменників наприклад з німецькою та російською мовами.
Є така гіпотеза, що в цих мовах при побіжному мовлені, у випадку коли після слова що закінчується на дзвінкий приголосний йде слово що починається з голосного (тобто насправді починається з гортанного вибуху), гортанний вибух зливається з дзвінким приголосним.
В результаті цей вже глухий приголосний послуговує маркером кінця слова при побіжному мовлені.
Тобто, щоб уникнути такої біди, треба усунути з мови слова, що починаються з голосного (особливо переднього ряду), чи прикрити голосний приставним дзвінким приголосним, чи :green: уникати побіжного мовлення.
Ось щось знайшов: