Як на вашу думку правильніше та краще?
Прикольно прикольніше. Й не азірівщиною.
А як же чергування о/і?
Нема такого правила.
Цитата: LUTS от ноября 2, 2014, 16:16
Прикольно прикольніше. Й не азірівщиною.
А, то есть
кіл, біг, сіль, нічь — тоже «азірівщина»? Луц, вы уж определитесь. ;D
Цитата: Kaze no oto от ноября 2, 2014, 16:24
А як же чергування о/і?
Украинское
прикільний — это, как Луц говорит, «азірівщина», поэтому извольте русское слово употреблять. :yes:
Цитата: Kaze no oto от ноября 2, 2014, 16:24
А як же чергування о/і?
Чисто фонетически-то оно уже давно не действует, для заимствований возможно только в рамках выравнивания парадигмы.
Цитата: Awwal12 от ноября 2, 2014, 17:17
Чисто фонетически-то оно уже давно не действует, для заимствований возможно только в рамках выравнивания парадигмы.
Тут нужно уточнить, что выравнивание в сторону чередования — тоже отжившее явление, достаточно давно действует тенденция к полному выравниванию основы и устранению чередования. Что касается слова
прикільно в значении «забавно», то оно встречается, причём в отличие от Луца есть те, кто считает эту форму «рагулизмом». :yes:
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 2, 2014, 17:25
Цитата: Awwal12 от ноября 2, 2014, 17:17
Чисто фонетически-то оно уже давно не действует, для заимствований возможно только в рамках выравнивания парадигмы.
Тут нужно уточнить, что выравнивание в сторону чередования — тоже отжившее явление, достаточно давно действует тенденция к полному выравниванию основы и устранению чередования. Что касается слова прикільно в значении «забавно», то оно встречается, причём в отличие от Луца есть те, кто считает эту форму «рагулизмом». :yes:
Никогда, нигде не слышал слова "прикільно". Где оно встречается??? И что такое рагулизм?
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 2, 2014, 16:42
Цитата: LUTS от ноября 2, 2014, 16:16
Прикольно прикольніше. Й не азірівщиною.
А, то есть кіл, біг, сіль, нічь — тоже «азірівщина»? Луц, вы уж определитесь. ;D
:what:
В янде и гугле есть такое слово.
Цитата: Валентин Н от ноября 2, 2014, 18:06
В янде и гугле есть такое слово.
Это с той же оперы, что и "ЛІЛ".
;D
Цитата: LUTS от ноября 2, 2014, 17:47
:what:
Да-да. Вот подумайте на досуге о том, насколько умно вы умеете навешивать ярлыки. :yes:
Цитата: LUTS от ноября 2, 2014, 18:13
Это с той же оперы, что и "ЛІЛ".
Нет, не из той.
Стоїть собі кіл. Якийсь бевзь підійшов і сів біля нього.
Отже, Бевзь привільно вмостився прикільно.
Цитата: oveka от ноября 2, 2014, 18:42
Стоїть собі кіл. Якийсь бевзь підійшов і сів біля нього.
Отже, Бевзь привільно вмостився прикільно.
Себто є таке слово :)
Цитата: Kaze no oto от ноября 2, 2014, 20:05
Цитата: oveka от ноября 2, 2014, 18:42
Стоїть собі кіл. Якийсь бевзь підійшов і сів біля нього.
Отже, Бевзь привільно вмостився прикільно.
Себто є таке слово :)
Але не в тому значенні.
Цитата: LUTS от ноября 2, 2014, 16:16
Прикольно прикольніше. Й не азірівщиною.
Якщо чисто поприколюватись, то прикольніше «прикільно». Хоча «прикольно» вже більш усталилось. Зрозуміло, словники не фіксують ні того, ні іншого.
Цитата: Python от ноября 3, 2014, 00:47
Зрозуміло, словники не фіксують ні того, ні іншого.
Навіщо фіксувати прислівник?
прикольний
-а, -е, жарг.
1) Прикм. до прикол.
2) Веселий, незвичайний; такий, що подобається.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
[url=http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140954/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9]http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140954/прикольний (http://ukrainian_explanatory.academic.ru/140954/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9)[/url]
ПРИКОЛЬНИЙ
(-а, -е) мол.; схвальн. Потішний, смішний, достойний іронії. Коли Моніку запитали, що вона збирається робити з тим платтям, вона відповіла: "Спалю його у каміні" Важко сказати, чи вчинить Моніка саме так. Не виключено, що це плаття згодом буде виставлено на якомусь "прикольному" аукціоні (ВЗ, 24.07.2001); Прикольний сюжет на телебаченні; Прикольне татуювання. // Дотепний, іронічний (про людину). Поплавський для них "прикольний" мужик, із ним не нудно, він завжди охоче йде на контакт (МТ, 1999 № 17); Круті та прикольні - ви їх добре знаєте, але тепер вони... в білому! Команда КВН ХАІ в комедійному молодіжному серіалі (Реклама: День, 16.06.2001). БСРЖ, 475.
Словар українського сленгу
http://slovopedia.org.ua/57/53407/375619.html
А что там по поводу прилагательного пришпильний?
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 3, 2014, 12:45
А что там по поводу прилагательного пришпильний?
Шо се?
Цитата: oveka от ноября 2, 2014, 18:42
Стоїть собі кіл. Якийсь бевзь підійшов і сів біля нього.
Отже, Бевзь привільно вмостився прикільно.
А чо бевзь?..
Цитата: DarkMax2 от ноября 3, 2014, 12:47
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 3, 2014, 12:45
А что там по поводу прилагательного пришпильний?
Шо се?
Цікаві зразки зафіксовано в Івано-Франківську: рос. ,,прикол" побутує як пришпил, і похідні від нього пришпилитись, пришпильний.
philo.pnpu.edu.ua/text/departments/doc/Konfereciya.pdf (http://philo.pnpu.edu.ua/text/departments/doc/Konfereciya.pdf)
Спалахуйство.
Каховка чи Кахівка?
Цитата: alant от ноября 4, 2014, 01:18
Каховка чи Кахівка?
Каховські - це рід такий.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 01:19
Цитата: alant от ноября 4, 2014, 01:18
Каховка чи Кахівка?
Каховські - це рід такий.
В книжці 1935 р. автор пише Кахівка.
Автор неправий.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 01:22
Автор неправий.
Просто є два (чи більше) варіанта вимови. Довгий час вони були неусталені і вживались паралельно. Зараз все питаються нормувати і стандартизувати. Мені напр. вимова через -о- в цілому більше подобається - вольно, Запорожжя, покорний, угодний, Степанов, больше і т.д. Але я щитаю, вимову на -і- теж треба лишити, як мінімум для потомків або навіть просто щоб було, щоб мова вольною зоставалась. Тим більш що є немало прихильників вимови через -і-.
Каховські -> Каховка
Савелій Павлов -> Павловська площа (у Харкові).
Не схвалюю кернесівський покруч Павлівський майдан і, відповідно, Кахівки усілякі.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 01:38
Каховські -> Каховка
До речі є варіант, що декабрист Каховський, царство йому небесне, мій далекий родич. І щоб ти не казав, а прізвище моїх предків по бабі, польських шляхтичів у перекладі на українську у формі Невірівські мені подобається більше чим Неверовські чи Невєровські. Прізвище давнє, походить від маєтку, який зараз по-польському зветься Невярів, хоча українською цілком міг би звучати як Невірів, а російською Неверов, тому і думаю, що російською правильніше перекладати Неверовские, а українською - Невірівські.
Цитировать
Савелій Павлов -> Павловська площа (у Харкові).
Не схвалюю кернесівський покруч Павлівський майдан і, відповідно, Кахівки усілякі.
І все таки як варіант в українській мові має бути. Так само як Петріви і Павліви поряд з Петрови (Петрові) і Павлови (Павлові). Щоб нікому не обідно було. Наявність і закріплення кількох норм вимови дозволить одним махом вирішити багато протиріч, спростити і норми правопису і напруженість між носіями різних говорів.
Цитата: Сергий от ноября 4, 2014, 01:37
Мені напр. вимова через -о- в цілому більше подобається - вольно, Запорожжя, покорний, угодний, Степанов, больше і т.д.
Сергий, вы всё в кучу смешали. Форма
Запорожжя — фонетически закономерная, остальные — выравненные аналогией или заимствованные.
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 4, 2014, 08:32Форма Запорожжя — фонетически закономерная
Ні. Под
олля немає, наприклад. В формах, що пішли від -ье, передостанній склад поводиться як закритий.
Цитата: Сергий от ноября 4, 2014, 01:37
Мені напр. вимова через -о- в цілому більше подобається - вольно, Запорожжя, покорний, угодний, Степанов, больше і т.д.
Ікавізм — це суто українська риса, одна з тих, що відрізняють українську мову вид інших слов'янських мов.
А також я вважаю, що запозичення зі слов'янських мов треба українизувати. Хоча «прикіл» та «прикільно» можна трактувати як таку собі семантичну кальку, а не запозичення. Така точка зору мені більше до вподоби.
Ікавізм явище нерегулярне, а тому обережніше з українізацією. Я особисто проти відкіт'ів усяких.
Цитата: Сергий от ноября 4, 2014, 01:37
Просто є два (чи більше) варіанта вимови. Довгий час вони були неусталені і вживались паралельно. Зараз все питаються нормувати і стандартизувати. Мені напр. вимова через -о- в цілому більше подобається - вольно, Запорожжя, покорний, угодний, Степанов, больше і т.д. Але я щитаю, вимову на -і- теж треба лишити, як мінімум для потомків або навіть просто щоб було, щоб мова вольною зоставалась. Тим більш що є немало прихильників вимови через -і-.
Як на мене і у нас (Схід) -
вільно, Запоріжжя, покірний, угідний, Степанів, більше. Інше не сприймається.
Цитата: oveka от ноября 4, 2014, 12:40
Запоріжжя
вот тут http://ru.forvo.com/search/Запоріжжя/
все произносят с Җ и только вторая запись с ЖЬ, а вы как?
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 12:46
все произносят с Җ и только вторая запись с ЖЬ
А разница в чём?
Русская щиповка украинизируется в щипівку?
Цитата: Kaze no oto от ноября 4, 2014, 12:52
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 12:46
все произносят с Җ и только вторая запись с ЖЬ
А разница в чём?
Я теж ніколи не розумів, що то за ж малюють росіяни тут на форумі.
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 12:46
Цитата: oveka от ноября 4, 2014, 12:40
Запоріжжя
вот тут http://ru.forvo.com/search/Запоріжжя/
все произносят с Җ и только вторая запись с ЖЬ, а вы как?
Зараз озвучив.
Цитата: alant от ноября 4, 2014, 12:59
Русская щиповка украинизируется в щипівку?
Адже вона так і називається українською...
До речі, ніколи раніше не чув це слово. Ані українською, ані російською.
На річку!
Цитата: oveka от ноября 4, 2014, 13:10
Зараз озвучив.
Где? там те же 4 записи, что и были.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:01
Я теж ніколи не розумів, що то за ж малюють росіяни тут на форумі.
Звонкая Щ.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 08:37Ні. Подолля немає, наприклад. В формах, що пішли від -ье, передостанній склад поводиться як закритий.
Коли покурите історичну фонетику? Ікавізм у повноголосних
-оро-, -оло- — пізніше явище.
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 13:36
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:01
Я теж ніколи не розумів, що то за ж малюють росіяни тут на форумі.
Звонкая Щ.
ждж? Від'їжджати. В "Запоріжжі" такого не помічав.
Цитата: engelseziekte от ноября 4, 2014, 13:39
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 08:37Ні. Подолля немає, наприклад. В формах, що пішли від -ье, передостанній склад поводиться як закритий.
Коли покурите історичну фонетику? Ікавізм у повноголосних -оро-, -оло- — пізніше явище.
Я й кажу, що Запорожжя це архаїзм, а не природна для сучасної української мови. Пізніше-раніше, але явище, що є.
P.S. Сучасне мовне українське джмілярство штучно розмежувало поняття Запорожжя та Запоріжжя.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:44
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 13:36Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:01Я теж ніколи не розумів, що то за ж малюють росіяни тут на форумі.
Звонкая Щ.
ждж? Від'їжджати. В "Запоріжжі" такого не помічав.
Да не я имел ввиду ʑ (wiki/en) Voiced_alveolo-palatal_sibilant (http://en.wikipedia.org/wiki/Voiced_alveolo-palatal_sibilant)
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 13:48
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:44
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 13:36Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:01Я теж ніколи не розумів, що то за ж малюють росіяни тут на форумі.
Звонкая Щ.
ждж? Від'їжджати. В "Запоріжжі" такого не помічав.
Да не я имел ввиду ʑ [url=http://en.wikipedia.org/wiki/Voiced_alveolo-palatal_sibilant](wiki/en) Voiced_alveolo-palatal_sibilant (https://en.wikipedia.org/wiki/Voiced_alveolo-palatal_sibilant)](wiki/en) Voiced_alveolo-palatal_sibilant[/url]
Послухати зараз не можу.
В моїй системі координат, як пересічного малороса, є шь/ш і, відповідно, жь/ж, якщо казати про дзвінкість-глухість. Не уявляю я дзвінкого щ, яке не ждж.
Я там подправил ссылку. Вобщем польская ź, чё там далеко ходить.
Цитата: Kaze no oto от ноября 4, 2014, 12:52Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 12:46все произносят с Җ и только вторая запись с ЖЬ
А разница в чём?
В голове Валентина по большему счёту. Непосвященным не понять :yes:
Цитата: LUTS от ноября 4, 2014, 13:47Бред.
Что бред?
Цитата: Artiemij от ноября 4, 2014, 13:57
В голове Валентина по большему счёту.
Ну побольшому щоту, раз альвеолы в голове, то да, в голове.
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 14:56Ну побольшому щоту, раз альвеолы в голове, то да, в голове.
Проблема в том, что дешифровкой звуковой информации у людей, как правило, занимается мозг, а не альвеолы.
Цитата: LUTS от ноября 4, 2014, 15:14Что жж это звонкая щ.
Кто-то говорил, что это так?
Цитата: Валентин Н от ноября 4, 2014, 13:36
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 13:01
Я теж ніколи не розумів, що то за ж малюють росіяни тут на форумі.
Звонкая Щ.
Звонкая
стандартнорусская "щ", забыли вы уточнить. :)
Однако в украинском различия в мягкости шипящих в любом случае не фонематичны.
Павло вон ч/тко различает щ и шь :donno:
Цитата: oveka от ноября 4, 2014, 12:40
Цитата: Сергий от ноября 4, 2014, 01:37
Просто є два (чи більше) варіанта вимови. Довгий час вони були неусталені і вживались паралельно. Зараз все питаються нормувати і стандартизувати. Мені напр. вимова через -о- в цілому більше подобається - вольно, Запорожжя, покорний, угодний, Степанов, больше і т.д. Але я щитаю, вимову на -і- теж треба лишити, як мінімум для потомків або навіть просто щоб було, щоб мова вольною зоставалась. Тим більш що є немало прихильників вимови через -і-.
Як на мене і у нас (Схід) - вільно, Запоріжжя, покірний, угідний, Степанів, більше. Інше не сприймається.
Масс-освіта добряче попрацювала. При належній роботі всі російською чи англійською через деякий час балакатимуть. А я веду мову за те, що варто зберегти обидва варіанти. Навіть просто ради того, щоб було. В память про те, що все таки на Україні ікали далеко не завжди, а значить треба помнить як саме.
Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 08:37
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 4, 2014, 08:32Форма Запорожжя — фонетически закономерная
Ні. Подолля немає, наприклад. В формах, що пішли від -ье, передостанній склад поводиться як закритий.
Что «ні»? Дарк, вы хоть чуточку историческую фонетику украинского почитайте. :fp: :fp:
Цитата: Сергий от ноября 6, 2014, 02:01
Цитата: oveka от ноября 4, 2014, 12:40
Цитата: Сергий от ноября 4, 2014, 01:37
Просто є два (чи більше) варіанта вимови. Довгий час вони були неусталені і вживались паралельно. Зараз все питаються нормувати і стандартизувати. Мені напр. вимова через -о- в цілому більше подобається - вольно, Запорожжя, покорний, угодний, Степанов, больше і т.д. Але я щитаю, вимову на -і- теж треба лишити, як мінімум для потомків або навіть просто щоб було, щоб мова вольною зоставалась. Тим більш що є немало прихильників вимови через -і-.
Як на мене і у нас (Схід) - вільно, Запоріжжя, покірний, угідний, Степанів, більше. Інше не сприймається.
Масс-освіта добряче попрацювала. При належній роботі всі російською чи англійською через деякий час балакатимуть. А я веду мову за те, що варто зберегти обидва варіанти. Навіть просто ради того, щоб було. В память про те, що все таки на Україні ікали далеко не завжди, а значить треба помнить як саме.
70-80 років тому - Масс-освіта? Українське село і з О розумілось, як російська вимова.
Цитата: oveka от ноября 6, 2014, 06:57
70-80 років тому - Масс-освіта? Українське село і з О розумілось, як російська вимова.
Сергей, конечно, просто не знает исторической фонетики. Но это не оправдывает того, что вы отвечаете такими же глупостями:
1. 70—80 Лет тому назад — это 30—40 годы — пик «масс-освіти». Причём, везде — как в СССР, так и в Польше (если брать 30-е годы), так и в Венгрии. И вообще — эпоха мирового расцвета СМИ и пропаганды.
2. Аналогизация и выравниванием основ начали сразу, как закончилось явление удлинения
о в новых закрытых слогах. Это было около девятисот лет назад. Кроме того, слова с
о стали активно проникать из церковнославянского, потом ещё и из польского. Плюс ко всем, самое явление удлинения распространялось с переселенцами из Полесья, и именно там наиболее древняя и дробная картина развития, давшая наиболее разнообразные рефлексы старого
ō.
Спасибі за шильду.
Та, на моє спостереження, людей з 2 класами той пік не тільки не зачепив, а навіть не доторкнувся.
Нікого не переконую і не ловлю на "глупости". Надаю тільки і тільки своє спостереження. Хто має розум і такт використає його до діла.