Лингвофорум

Є ОР - отруйні речовини,
а є СДЯР - сильнодіючі ядучі речовини.
Не розумію, чому ядучі, а не їдкі.

Але їдкий натр.
Укр. хім. термінологія в її суч. вигляді — рідкісне збочення.

ЯДУЧИЙ, а, е.

1. Який спричиняє сильне подразнення (у 2 знач.); Їдкий. Ядучий дим стелився над степом (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 200); Вечеря затягнулася, надворі споночіло, а господарі й урядники їли, пили, смалили ядучий тютюн (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 7); Максим схлипував на плечі у Романова, жадібно вдихаючи запах шинелі друга, що гостро пахла тютюном і порохом, димом польового багаття і ядучим духом карболки (Натан Рибак, Час, 1960, 48); Дим в'їдався в очі, дряпав горло — все навколо проймав його гіркий, ядучий запах (Семен Журахович, Опов., 1956, 219); Синій дим перегару солярки заволікав ядучою хмарою потривожені поля (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 34);
//  рідко. Те саме, що отруйний 1. Всі виходи вони замурували Цементом наглухо... Пустили газ ядучий, Та ми сміливі, кажуть, і живучі, Ми йшли вперед і не вмирали (Любов Забашта, Вибр., 1958, 121);
//  Сильний, різкий, холодний. Ядучий вітер вичавлював з очей сльози (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 313); Бійтесь дощів осінніх! Вони ядучі, брудні, вони псують ніжну шкіру в дівчат, псують одяг, і хутра, і стіни нових будинків (Павло Загребельний, День.., 1964, 299);
//  Викликаний чимсь їдким. Він не міг вимовити й слова, бо зайшовся ядучим кашлем від самосаду (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 75);
//  З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям. Ні ядучих шахт отрута, Ні бездонних багнищ згуба, Ні безмовна пустка сіл, — Не згасили мрій і сил У народа-життєлюба (Микола Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 38); У сушарні, в ядучій імлі, Де тютюн мої груди малі Розпирав, розривав на шматки, Прибавлялись гайдуцькі синки (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 109);
//  перен. Нестерпний, пекучий (про почуття). Генеральний писар мовчки попивав вино. Злість ядуча смоктала серце (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 19); Михайла Хоменка третій тиждень гризла ядуча нудьга (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 53); Він просто міркував сам із собою вголос, розбовтував ядучу гіркоту (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 140);
//  перен. Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір). Криниці й водорозбірні колонки, дощаті ларки, пофарбовані в ядучі кольори (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 198).

2. перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.). Лікарка!.. Буде знищена разом з усіма. І разом з нею.. буде знищено все, що повідав їй, що кинув їй у формі ядучих слів з самого дна свого серця (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 170); Невеличкий, рухливий, з розумним лицем, начитаний, з гострим ядучим язиком, він [Ашенбреннер] був, як кажуть, чоловіком, що за словом в кишеню не полізе (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 626.

Але там же - їдкий натр.

НАТР, у, чол., заст. Назва окису натрію. Кухонна сіль служить сировиною для виробництва хлору, соляної кислоти, їдкого натру і соди (Загальна хімія, 1955, 289); В неї просто від жари болить голова, але вона все сторонніх причин шукала і.. напилася касторки і саліцилового натру (Леся Українка, V, 1956, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 216.

У словнику є ще і їдкий.

Цитата: Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 59.ЇДКИЙ, а, е.
1. Який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь. Коркові й гумові пробки руйнуються їдкими речовинами (Цікава хімія, 1954, 131); Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука і життя, 7, 1958, 8);
//  Який спричиняє подразнення. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 132).
2. перен. Те саме, що в'їдливий 2; дошкульний, ущипливий. Мирослава не витерпіла тих їдких докорів, — гарячі сльози бризнули з її очей (Іван Франко, VI, 1951, 60); [Єпископ:] За віщо ти своїх братів картаєш їдкими та вразливими словами? (Леся Українка, II, 1951, 231); Він, певно, не відчув їдкого тону запитання (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 279); В. Самійленко — тонкий майстер їдкої іронії, асоціативного розвитку комічної теми (Радянське літературознавство, 8, 1965, 23).

Це синоніми.
Хм, не знаю нащо ліпити 2 дієприкметники поспіль: сильнодіючий ядучий.
Можливо, термінологія дуже стара - часів, коли у їдкого було ще одне значення: съѣдомый (див. Словарь Грінченка).

Цитата: DarkMax2 от октября 23, 2014, 16:12
а є СДЯР - сильнодіючі ядучі речовини.

Швидше за все, просто неузгодженість термінології.