Чи не зможе мені хтось повідомити щось цікаве про слово "рорка" (німецького походження)? Здається, воно вживалося до війни...
Цитата: Станислав СекиринЧи не зможе мені хтось повідомити щось цікаве про слово "рорка" (німецького походження)? Здається, воно вживалося до війни...
Ви часом не маєте на увазі слова "рурка" (очевидно, через польську від німецького Rohr), тобто трубка? А що у ньому цікавого?
Доброго дня! Дигамо, чи не погодилися б Ви підказати відповідь на таке питання:
Чи ризикуємо нахапатися невластивої для сучасної української мови граматики і лексики, читаючи стару літературу (не художню, а наукову, енциклопедичну, довідкову, або періодику) українською мовою?
Якщо так, то якого (яких) часового (-их) періоду (-iв) варто побоюватися?
Дякую!
Трошки є такого, але не забагато. Здебільшого маєте скептично дивитись на наукові терміни. Щодо решти, то можете нахапатись русифікованих зворотів - це притамано усьому радянському періоду крім 20-30-х років (у СРСР був офіційний курс на зближення братніх мов - здогадайтеся самі в яку сторону рухались).
Але щастя у тому, що наукова та енциклопедична література є досить сухою, аби "хапати" там якісь суттєві мовні звороти, тобто я б не дуже хвилювався, бо кілька невеличких художніх творів і ви швидко надолужите втрачене.
_______________________
P.S. До речі, Леоніде, вибір з/із/ізо, у/в, та/і/й відбуваються таким чином, аби запобігти збігу CCC, VVV та складних сполучень CC. Тобто маєте наближатися до CVC, або VCV.
Дякую за швидку відповідь!
Дозвольте уточнити, що значать CCC, VVV та СС, щоб я випадково не помилився?
Цитата: ЛеонидДякую за швидку відповідь!
Леоніде, не варто. :) Досить того, що ви пишете українською.
Цитата: ЛеонидДозвольте уточнити, що значать CCC, VVV та СС, щоб я випадково не помилився?
С - приголосний (
рус. согласный)
V - голосний (
рус. гласный)
Тобто вибір у/в, з/із/ізо, і/й/та відбувається таким чином, аби зберегти ритміку мови. До речі, так само чергуються і початкові у/в, і/й (
він - учитель, але
мого вчителя), проте про це докладно розповім пізніше у відповідній темі.
Цитата: DigammaТобто вибір у/в, з/із/ізо, і/й/та відбувається таким чином, аби зберегти ритміку мови. До речі, так само чергуються і початкові у/в, і/й (він - учитель, але мого вчителя), проте про це докладно розповім пізніше у відповідній темі.
Так, я сподіваюся, що Ви
(коли будете мати час і бажання) це докладно опишете з прикладами, щоб люди, що цікавляться цим і допускають тут помилки, могли цей принцип добре та твердо засвоїти. Я потім зрозумів, що V i C значать vowel і consonant, але закономірності цього чергування треба бачити на прикладах.
Цитата: ЛеонидЯ потім зрозумів, що V i C значать vowel і consonant, але закономірності цього чергування треба бачити на прикладах.
Швиденько, аби не гаяти час:
1) кинути в око; взяв у столі; іти в/у кіно; біг в аудиторію; метр у авто (CCVV краще за CCCV);
2) кину в учителя; кинув у вчителя
Digamo, дякую за відповіді, спасибі за те, що з Вами можна консультуватися. У мене іноді виникають неясності, вибачте, якщо вони здаються примітивними, але з деяких питань я не знаходжу теорії. Оскільки мені здається, що на такі запитання, можливо, можна відповісти парою рядків, я задаю їх в офф-топiку :) , так що ця тема довелася тут дуже до речі :) .
А тепер чергове запитання:
Чому в таблицях відмінків прикметників стоять два варіанти місцевого відмінка однини, напр.:
гарному, -ім
осiнньому, -ім
безкрайому, -їм
білолицьому, -їм
Те ж саме стосується займенників:
на ньому (на нiм)
на моєму (на моїм)
на кому (на кiм)
на чому (на чiм)
на тому (на тiм)
на цьому (на цiм)
на чийому (на чиєму, на чиїм)
Чи це різні варіанти, що використовуються в залежності від фонетичних або інших обставин конкретного випадку, або допускається вільний вибір між двома варіантами?
Леоніде, не вибачайтеся та не перепрошуйте, бо мені дещо ніяково стає. :oops:
Цитата: ЛеонидЧому в таблицях відмінків прикметників стоять два варіанти місцевого відмінка однини, напр.:
гарному, -ім
осiнньому, -ім
<...>
Чи це різні варіанти, що використовуються в залежності від фонетичних або інших обставин конкретного випадку, або допускається вільний вибір між двома варіантами?
Принаймні для мене ці варіанти є абсолютними синонімами. Але, форми на -ім виходять з ужитку, відверто поступаючись формам на -ому, і зараз їх можна побачити здебільшого у віршах та літературі.
І трохи меншою мірою це стосується займенників - їх вживають настільки часто, що вони набагато довше зберігають старі форми. (NB! я не впевнений у коректності використання тут слова "старий", бо форми ще живі, але те, що вони поступово відходять - факт)
Вот начал читать, как мне сказывали, нашумевшую книжку "КУЛЬТ" Любка Дереша. Забавная книженция... Вопросы возникают иногда по украинскому языку... Вот, к примеру...
цитата: "... сам Банзай не зовсiм уявляв собi, що конкретно вони роботимуть на сценi."
Объясните, пожалуйста, что за форма такая "робитимуть"? Дюже занимательно.
Цитата: AkellaОбъясните, пожалуйста, что за форма такая "робитимуть"? Дюже занимательно.
Это - форма будущего времени: вони будуть робити = вони робитимуть. Разница в том, что "робитимуть" часто имеет некоторый оттенок обязательности действия, а "будуть робити" - чаще нет.
Цитата: AkellaЦитата: DigammaЦитата: AkellaОбъясните, пожалуйста, что за форма такая "роботимуть"? Дюже занимательно.
"роботимуть", чи "робитимуть"?
Виноват : "робитимуть".
Так что это? (в нетерпении)
Це форма майбутнього часу. Російською: "будут делать". Українська мова набагато синтетичніша за російську - інакше кажучи, в українській нові форми радше створюють суфіксово, а в російській - допоміжними словами. Порівняйте:
более сильный - сильніший;
самый справедливий - найсправедливіший;
давайте играть - граймо;
быть вынужденным - мусити;
делать (не)возможным - у(не)можливлювати, ну й таке інше.
Цитата: DigammaЦитата: AkellaОбъясните, пожалуйста, что за форма такая "робитимуть"? Дюже занимательно.
Это - форма будущего времени: вони будуть робити = вони робитимуть. Разница в том, что "робитимуть" часто имеет некоторый оттенок обязательности действия, а "будуть робити" - чаще нет.
Это очень интересно... А есть в инете грамматика украинского, где бы это можно было более подробно почитать? У себя, к сожелению, ничего не обнаружил об этом.
Цитата: AkellaЭто очень интересно... А есть в инете грамматика украинского, где бы это можно было более подробно почитать? У себя, к сожелению, ничего не обнаружил об этом.
Не знаю, как насчет грамматики, но форма эта образовывается путем присоединения глагола "яти" (иметь): я робитиму, ти робитимеш, він робитиме, ми робитимемо (зрідка робитимем), ви робитимете, вони робитимуть. Отсюда, кстати, и возможный оттенок долженствования.
Добавлено спустя 3 минуты 25 секунд: Знайшлося-таки, дякувати Гуглу. Дивіться
тут.
Цитата: DigammaЦитата: AkellaОбъясните, пожалуйста, что за форма такая "робитимуть"? Дюже занимательно.
Это - форма будущего времени: вони будуть робити = вони робитимуть. Разница в том, что "робитимуть" часто имеет некоторый оттенок обязательности действия, а "будуть робити" - чаще нет.
... форма эта образовывается путем присоединения глагола "яти" (иметь): я робитиму, ти робитимеш, він робитиме, ми робитимемо (зрідка робитимем), ви робитимете, вони робитимуть. Отсюда, кстати, и возможный оттенок долженствования.
Мені здається, що відтінок повинності тут якщо колись і був, то в сучасній мові зовсім не відчувається, тобто ці дві форми за значенням тотожні. Але буду дуже рада яскравому прикладові, який це спростує :)
Колись синтетична форма майбутнього часу здавалася мені такою, що перейшла вже до суто літературного, книжного вжитку, принаймні я сама і люди з мого оточення ніколи у розмовній мові цієї форми не вживаємо (однак я охоче вживаю її на письмі). Але якось переконалася, що ця форма дуже навіть жива у розмовній мові природніх мовців Наддніпрянщини. Тобто, тут може бути чисто реґіональна відмінність - у нас ця форма дещо "омертвіла" під впливом польської мови, а от у селах Черкащини, де дуже часто говорять дуже гарною українською мовою, вона залишилася на міцних позиціях. Але все це здогади.
Цитата: TiziaМені здається, що відтінок повинності тут якщо колись і був, то в сучасній мові зовсім не відчувається, тобто ці дві форми за значенням тотожні. Але буду дуже рада яскравому прикладові, який це спростує :)
Та ні, Тіціє, яскравого прикладу не буде, бо форми цілковито взаємозамінні. Мова може лише йти про тенденції (моє "часто" - то я погарячкував).
Про це вже якось йшлося, тож я просто процитую себе ж, якщо дозволите.
Цитата: FСкажімо, якщо уявити, що я школяр та вчителька мені каже: "Дигамо, щоб добре закінчити чверть ти маєш вивчити Франка", то я б радше відповів "Добре, Клавдіє Дмитрівно, я вчитиму".
Якби мені до рук потрапила конче необхідна книга написана іспанською, я б скоріш за все сказав "Отже, вчитиму іспанську".
Проте у дитинстві я би мріяв: "Як виросту, буду вчити англійську".
Також, коли нещодавно йшлося про "що більше ти <will know> слов'янських мов, то краще <will know> російську", мені чомусь найприроднішою видалася форма "що більше ти будеш знати слов'янських мов, то краще знатимеш російську".
І хоча я абсолютно не наполягаю, але маю думку, що оте "име/иму/имеш" не може не сприяти набуттю значення обов'язковості десь на рівні підсвідомості, бо, гадаю, багато хто сприймає морфему "им*" саме за призначенням. Якщо я маю рацію, то принаймні підсвідомо мовець може певною мірою ототожнювати "триматиму" та "маю тримати".
Спасибi, Дигамо.
Меня бы устроил наверное для понимания значения вариант:
"робитиму" = "маю робити" . Все-таки такое равенство верно?
Тогда можно следующее перевести так?
"Що робитиму (маю робити)?" = "Что мне делать?"
Цитата: Akella"Що робитиму (маю робити)?" = "Что мне делать?"
Так перекласти цілком можливо, як на мене.
Проте ось це:
Цитата: Akella"робитиму" = "маю робити" . Все-таки такое равенство верно?
Це, мені здається, не завжди може бути так. "Робитиму" може означати й "хочу й буду робити", не обов'язково "маю / мушу". :no:
Цитата: Akella"робитиму" = "маю робити" . Все-таки такое равенство верно?
Не завжди. Робитиму може також означати "буду робити", без забарвлення вимушеності. Краще вже тоді "робитиму" = "буду робити".
Цитата: Akella"Що робитиму (маю робити)?" = "Что мне делать?"
Ні, от саме це і є граничним випадком, як на мене. "що маю робити?" - це саме "что мне делать?", а от "що робитиму?" - це "что я буду делать?".
Цитата: DigammaЦитата: Akella"Що робитиму (маю робити)?" = "Что мне делать?"
Ні, от саме це і є граничним випадком, як на мене. "що маю робити?" - це саме "что мне делать?", а от "що робитиму?" - це "что я буду делать?".
Так, справді. Точно зауважено! :)
Як правильно: "є два основні банки" чи "є два основних банки"?
Цитата: HopefulЯк правильно: "є два основні банки" чи "є два основних банки"?
Караванський у «Як ми говоримо», с. 148, твердить, що обидва варіанти прийнятні. А мені здається, що перший варіант дещо нейтральніший і частіше вживаний.
Цитата: TiziaЦитата: HopefulЯк правильно: "є два основні банки" чи "є два основних банки"?
Караванський у «Як ми говоримо», с. 148, твердить, що обидва варіанти прийнятні. А мені здається, що перший варіант дещо нейтральніший і частіше вживаний.
Дякую!
Здрастуйте!
Маю питання щодо групы слів, що починаються на в- , що видозмінюється в у- відповідно до принципу, якому Ви мене навчили:
кину в учителя - кинув у вчителя
Чи це відбувається з усіма словами, що починаються буквою в- ?
Наприклад, так:
вбігати - убігати
вбивати - убивати
вбирати - убирати
вбік - убік
вкидання - укидання
вкидати - укидати
вбрід - убрід
вкинути - укинути
вступ - уступ
ввергати - увергати
ввіритися - увіритися
вкрутити - укрутити
ввіз - увіз
[і так далі]
Чи є ці слова варіантами того самого слова?
Чи є можлива зміна значення в залежності від першої букви?
На яку букву ці слова треба писати в словниках?
Дякую.
Привіт, Леоніде :)
Цитата: Леонид
Маю питання щодо групы слів, що починаються на в- , що видозмінюється в у- відповідно до принципу, якому Ви мене навчили:
кину в учителя - кинув у вчителя
Чи це відбувається з усіма словами, що починаються буквою в-?
Далеко не завжди. Якщо після
в йде голосний, то цього чергування в принципі не може бути, наприклад,
викинути, вирости, вірити, вологий і т.п. Там, де це в принципі можливе, часто одне слово з пари вживається частіше, і тоді правило благозвучності іноді нехтується. Взагалі це правило лише орієнтовне, його не можна застосовувати автоматично.
Деякі такі слова взагалі не мають пари, бо тоді міняється значення. Серед Ваших прикладів це, наприклад, пара
вступ (рос. вступление) -
уступ (рос. уступ) - це два різні слова. Одначе в однозначному контексті в принципі можна вжити
уступ в першому значенні, але це буває дуже рідко.
Решту цих прикладів можна поділити на дві групи:
1. Обидві форми цілковито взаємозамінні і більш-менш однаково вживані:
вбік - убік
вбивати - убивати
вбрід - убрід
ввіз - увіз2. Більше вживаною є форма на
в-, але і друга форма теж вживається
вбігати - убігати
вбирати - убирати
вкидання - укидання
вкидати - укидати
вкинути - укинути
ввергати - увергати
ввіритися - увіритися
вкрутити - укрутитиМоже бути і третій варіант - коли вживанішою є форма на
у-, але, схоже, їх менше. Прикладом може бути
урочистий - врочистий.
Цитата: ЛеонидЧи є ці слова варіантами того самого слова?
Переважно так, крім небагатьох випадків типу
вступ-уступ, коли значення цілковито міняється, тобто йдеться не просто про зміну відтінку значення, а про зовсім іншу семантику.
Цитата: ЛеонидЧи є можлива зміна значення в залежності від першої букви?
Іноді так, див. вище.
Цитата: ЛеонидНа яку букву ці слова треба писати в словниках?
Переважно, якщо обидва варіанти хоч трохи вживані, їх подають під обома буквами, але пояснення чи переклад дається при частішому варіанті, а при другому варіанті є просто відсилання до першого.
Взагалі питання чергування
в/у досить складне. Якщо знайду щось детальніше про це, обов'язково напишу сюди.
Підкажіть, будь ласка, хто знає: як буде англійською "відновне правосуддя"?
Заздалегідь дякую!
{А яке відношення це має до теми Українська Мова? :) F}
Цитата: HopefulПідкажіть, будь ласка, хто знає: як буде англійською "відновне правосуддя"?
Restorative justice :)
Див. тут різні документи укр., рос., англ. мовою:
http://www.commonground.org.ua/ukr/lib_law.shtmlЦитата: [b]F[/b]{А яке відношення це має до теми Українська Мова? :) }
А якою ж мовою, по-Вашому, вихідна фраза? :dunno: :roll:
Цитата: TiziaЦитата: [b]F[/b]{А яке відношення це має до теми Українська Мова? :) }
А якою ж мовою, по-Вашому, вихідна фраза? :dunno: :roll:
Розділ призначено для обговорення української мови, а не англійської українською. 8-)
Цитата: DigammaРозділ призначено для обговорення української мови, а не англійської українською. 8-)
А в якому ж тоді розділі англійську українською обговорювати, якщо не в цьому?
Ну бо, може, я не знаю, як воно буде російською! ;)
"Восстанавливающее" чи "восстановительное"? А мені треба англійською.
Добавлено спустя 4 минуты 20 секунд:
Tizia, дуже дякую! Ви не вперше мені так швиденько допомагаєте! :)
Добавлено спустя 4 минуты 31 секунду:
2 Digamma:
P.S. "Різне" - на те й різне, щоб бути різним!!! :D8-)
Цитата: Hopeful2 Digamma:
P.S. "Різне" - на те й різне, щоб бути різним!!! :D8-)
Ахтунг! Не плутати з Recycled Bin. :)
Цитата: DigammaЦитата: Hopeful2 Digamma:
P.S. "Різне" - на те й різне, щоб бути різним!!! :D8-)
Ахтунг! Не плутати з Recycled Bin. :)
Ахтунг! Якщо лінгвістичний форум створено для того, щоб ділитися відповідними знаннями (за їх наявності), то про який Recycled Bin тут може йти мова? :dunno::_1_12
Цитата: HopefulАхтунг! Якщо лінгвістичний форум створено для того, щоб ділитися відповідними знаннями (за їх наявності), то про який Recycled Bin тут може йти мова? :dunno::_1_12
Знаннями слід ділитися у відповідних розділах. :x
"
Украинский язык - Украинский язык и все, что с ним связано."
Що ж тут коментувати?!
Цитата: Digamma
Знаннями слід ділитися у відповідних розділах. :x
В який тоді розділ Лінгвофоруму мала звернутися Hopeful? :dunno:
ЗІ: Вибачте за занудство :roll: Але мені справді цікаво. Може мені щось подібне спитати доведеться? Я от тут зараз над одним питанням мучуся...
Цитата: DigammaЦитата: HopefulАхтунг! Якщо лінгвістичний форум створено для того, щоб ділитися відповідними знаннями (за їх наявності), то про який Recycled Bin тут може йти мова? :dunno::_1_12
Знаннями слід ділитися у відповідних розділах. :x
Щось не розумію, до чого тут оця злоба - ":x". Якщо розділ названо "різне", відповідно тут і пишемо різне. Що сталося, пане модераторе?
Цитата: Digamma"Украинский язык - Украинский язык и все, что с ним связано."
Що ж тут коментувати?!
Тоді чекаю на конкретну відповідь: куди я мала це написати?
Цитата: TiziaЗІ: Вибачте за занудство. Але мені справді цікаво. Може мені щось подібне спитати доведеться? Я от тут зараз над одним питанням мучуся...
Може, і я занудна? Але мені здається, що якщо людина має питання, з відповіддю на яке інші могли б допомогти, то чому вона не може його поставити? :roll:
Зараз є мое перше твердження українською. Можете допомогти, якщо не маю практики (хотя и живу в 2 ч езды до границы с Сумской областью и в полутора часах езды до деревень, где говоры нельзя назвать говорами строго русского или украинского языка)? Мову я розумiю, тiльки пишу погано :)
________________________
на україньской -> українською
помочи -> допомогти
пракцї -> практики
річ -> мову (укр. річ = рос. вещь)
F
Цитата: TiziaЦитата: DigammaЗнаннями слід ділитися у відповідних розділах. :x
В який тоді розділ Лінгвофоруму мала звернутися Hopeful? :dunno:
1. Общий раздел по индоевропейским языкам
2. Общаемся на разных языках
- варіанти є.
Добавлено спустя 5 минут 15 секунд: Цитата: HopefulЩось не розумію, до чого тут оця злоба - ":x". Якщо розділ названо "різне", відповідно тут і пишемо різне. Що сталося, пане модераторе?
Тоді чекаю на конкретну відповідь: куди я мала це написати?
Ви отримали цілком конкретну відповідь. Щодо "злоби", то мені набридла ця безглузда суперечка (див. P.S.) - наступного разу переїжджатимемо мовчки.
Все, питання вичерпано.
__________________
З найкращіми побажаннями,
FP.S. If I treat you kindly does it mean that I'm weak? (C) Lauryn Hill
Добавлено спустя 10 минут 48 секунд:
Цитата: NordМожете допомогти, якщо не маю практики (хотя и живу в 2 ч езды до границы с Сумской областью и в полутора часах езды до деревень, где говоры нельзя назвать говорами строго русского или украинского языка)? Мову я розумiю, тiльки пишу погано :)
Так, Норде, звичайно ж допоможемо залюбки. Можемо, скажімо, відкрити нову тему, де будемо спілкуватися з приводу якогось цікавого Вам питання.
Цитата: DigammaP.S. If I treat you kindly does it mean that I'm weak? (C) Lauryn Hill
Ай-яй-яй, пане Дигамо! А переклад де? :dunno:
Цитата: TiziaЦитата: DigammaP.S. If I treat you kindly does it mean that I'm weak? (C) Lauryn Hill
Ай-яй-яй, пане Дигамо! А переклад де? :dunno:
Прошу: "Якщо я до Вас по-людські, то хіба це означає слабкість?" (С) Лорін Гілл.
Цитата: DigammaПрошу: "Якщо я до Вас по-людськи, то хіба це означає слабкість?" (С) Лорін Гілл.
Дякую :)
Скажіть, будь ласка, хто знає: чим відрізняється вживання слів "розповсюдження" і "поширення"?
Чи правда, що "розповсюджувати" можна лише те, що можна "взяти в руки", і при цьому це є цільова дія? Водночас, "поширювати" можна інформацію, досвід, чутки тощо, тобто те, що не можна порахувати?
І чи правильно те, що щось може-таки "поширюватиСЯ", проте не може "розповсюджуватиСЯ"?
Дякую.
Цитата: HopefulСкажіть, будь ласка, хто знає: чим відрізняється вживання слів "розповсюдження" і "поширення"?
Чи правда, що "розповсюджувати" можна лише те, що можна "взяти в руки", і при цьому це є цільова дія? Водночас, "поширювати" можна інформацію, досвід, чутки тощо, тобто те, що не можна порахувати?
І чи правильно те, що щось може-таки "поширюватиСЯ", проте не може "розповсюджуватиСЯ"?
Дякую.
Цитата: «Українське літературне слововживання»У значенні «ставати відомим, приступним для багатьох» поширюватися вживається переважно з абстрактними іменниками (інтерес, ініціатива, ідеї), а розповсюджуватися - переважно за наявності активного суб'єкта (хтось розповсюджує щось)
Дійсно якась дуже тонка різниця відчувається. Але я не можу знайти прикладу, коли щось можна поширювати але не розпосвюджувати, чи навпаки. Чутки, інформацію теж можна розповсюджувати, хоча краще поширювати. Переважно можливе одне і друге, просто щось краще звучить, а щось гірше. Але справді, розповсюджувати принаймні імпліцитно натякає на активного діяча, тоді як з поширювати він цілком в тіні. На жаль, не маю зараз часу глибше докопуватися.
Цитата: "Hopeful" от
Скажіть, будь ласка, хто знає: чим відрізняється вживання слів "розповсюдження" і "поширення"?
Чи правда, що "розповсюджувати" можна лише те, що можна "взяти в руки", і при цьому це є цільова дія? Водночас, "поширювати" можна інформацію, досвід, чутки тощо, тобто те, що не можна порахувати?
І чи правильно те, що щось може-таки "поширюватиСЯ", проте не може "розповсюджуватиСЯ"?
Ось цитую з «Культури Слова» О. Пономаріва:
Поширювати і розповсюджувати
«Найрозповсюдженішим сатиричним жанром є фейле¬тон», — пише один дослідник засобів масової інформації (і на жаль, не лише він!). Це приклад сплутування сино¬німічних слів поширювати й розповсюджувати. Основним словом для понять «збільшувати сферу впливу, робити приступним, відомим для багатьох, роздавати багатьом» є поширювати: поширювати знання (діяльність, досвід; книжки, листівки). Так само поширений засіб, поширене речення, найпоширеніший жанр. Розповсюджувати, розпов¬сюджений виступають як рідше вживані варіанти стосовно до конкретних речей: розповсюджувати книжки (квитки, листівки, запрошення).
Щодо абстрактніших понять (таких, як жанр, засіб, знання, практика) використання цих варіантів у сучасній українській літературній мові є відхиленням від лексичних норм. Російський вислів получить широкое распространение слід перекладати не потворною калькою отримати широке розповсюдження, а справжнім українським від¬повідником набути великого поширення. Напр.: «Уживання старої, традиційної форми для виявлення нового змісту становить один із дуже поширених у літературі прийомів» (М. Рильський); «Учений повинен не тільки творити в науці, тісно пов'язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах» (журн.).
Цитата: Digamma от октября 19, 2004, 17:19
Цитата: TiziaЦитата: DigammaP.S. If I treat you kindly does it mean that I'm weak? (C) Lauryn Hill
Ай-яй-яй, пане Дигамо! А переклад де? :dunno:
Прошу: "Якщо я до Вас по-людські, то хіба це означає слабкість?" (С) Лорін Гілл.
Хіба в українській усі подібні прислів'я не закінчуються на -у? Тобто має бути по-людську.
Цитата: "Яўген" от
Тобто має бути по-людську.
Має бути "по-людськи" або "по-людському" (але в цьому випадку прийнятніший перший варіант, як на мене).
Цитата: Ревета от октября 5, 2006, 22:53
Цитата: "Яўген" от
Тобто має бути по-людську.
Має бути "по-людськи" або "по-людському" (але в цьому випадку прийнятніший перший варіант, як на мене).
А що підказують словники?
Цитата: Яўген от октября 5, 2006, 22:58
Цитата: Ревета от октября 5, 2006, 22:53
Цитата: "Яўген" от
Тобто має бути по-людську.
Має бути "по-людськи" або "по-людському" (але в цьому випадку прийнятніший перший варіант, як на мене).
А що підказують словники?
А навіщо словники? Обидва варіанти вірні.
По-людськи краще (власне, його я й використовував - лише помилився через постійні переходи від рос. до укр. і навпаки). Щодо
по-людську, то я взагалі не розумію чому Ви впевнені у цій формі і звідки взяли її.
Скажіть,будь ласка,чим відрізняється *військовий* від *воєнний*
«Військовий» — пов'язаний з військом (напр., «військова форма»)
«Воєнний» — пов'язаний з війною (напр., «воєнний стан»).
Цитата: Python от января 3, 2011, 23:20
«Військовий» — пов'язаний з військом (напр., «військова форма»)
«Воєнний» — пов'язаний з війною (напр., «воєнний стан»).
Штучне. Використання "військовий" ширше.
Цитата: DarkMax2 от ноября 5, 2014, 12:44
Цитата: Python от января 3, 2011, 23:20
«Військовий» — пов'язаний з військом (напр., «військова форма»)
«Воєнний» — пов'язаний з війною (напр., «воєнний стан»).
Штучне. Використання "військовий" ширше.
Часто внаслідок механічної заміни рос. военный на укр. військовий.
Як раз механічна заміна і ліпить усюди "воєнний".
Цитата: DarkMax2 от ноября 5, 2014, 22:04
Як раз механічна заміна і ліпить усюди "воєнний".
І те, й інше можна отримати механічною заміною російського «военный» одним із українських відповідників без урахування контексту. Просто «воєнна форма» вважається калькою, а «військовий стан» — гіперкорекцією (хоча і те, й інше є, по суті, калькою).