Лингвофорум

http://www.uni-bonn.de/~dbuncic/fauxamis/rus_ua.htm
http://www.uni-bonn.de/~dbuncic/fauxamis/biling.htm

Цитата: DigammaЛеонид, хочу предупредить: по крайней мере в украинско-польских "ложных друзьях" куча несуразицы.

Які слова в українській мові, схожі за звучанням з російськими словами, мають інше значення, ніж у росiйській, польській або інших мовах?
________________
по звучанню -> за звучанням
в -> у (CVC, не CCC!)
F.

Леоніде, вас цікавить перелік "з голови", чи що саме невірно написано на http://www.uni-bonn.de/~dbuncic/fauxamis/rus_ua.htm?

Так, мене цікавить саме це. Адже я не просив, щоб Ви перелічили всі такі слова, що є у мові :) ...

До речі, якщо не маєте часу, можете не квапитися з відповіддю; мені це потрібно так, до відома... Просто я швидко переглянув цей список, та мені нічого дивного в око не кинулося, що, очевидно, лише видає моє поверхневе знайомство з українською мовою.

Щиро дякую!
__________________
із -> з (у VCV)
зведення = рус. сведЕние (от "сводить"), а рус. свЕдение = відомість
F.

Цитата: ЛеонидДо речі, якщо не маєте часу, можете не квапитися з відповіддю; мені це потрібно так, до відома...

ОК, вночі матиму час - відпишу. :)

Отже, пишу...

жена / жінка
Невеличка неточність у тому, що укр. жінка має ще й друге значення - саме "дружина" (wife), e.g. моя жінка - от хіба що літ. норма відверто тяжіє до дружини.

муж / муж
Казна що, бо укр. муж є архаїзмом і має те саме значення, що й рос. муж у фразі "благородные мужи" (так можна і до "імать" дійти...)

година / година
Тут невеличка недомовленність - укр. година просто має два значення: рос. час (hour); архаїзм - повний аналог рос. годины.

живот / живіт
Хіба варто аналізувати настільки відверті архаїзми, як рос. живот у сенсі життя? Так само можна і в українській вжити архаїчну форму - всі зрозуміють.

наглый / наглий
Укр. наглий означає саме рос. неожиданный, внезапный. Варіантів вживання його у сенсі рос. наглый принаймні я не пригадую (суржик не рахуємо).

дворец / двірець
Особисто я слова двірець взагалі не знаю.

повесть / повість
Це синоніми.

играть / грати
Перестаралися, все співпадає. Так само: грати у театрі - жодних проблем.
Але увага! Список виконано у радянській орфографії, тому ґ подано через г. Отже, укр. грати у такому випадку має ще й значення рос. решётка (насправді це слово - ґрати).

край / край
По-перше, забули, що рос. край може так само вживатись у значенні "страна" (это - мой край). По-друге, укр. край має ще одне значення - рос. около, вблизи (e.g. край села).

лето / літо
Так не має ж рос. слово значення "рік" (рос. год) - лише тільки лет використовується як множина родового відмінку від год.

папа
Все ОК, але ж так можна і до "чувак" дійти...

Неначе все. :)

Я повнiстю згоден з Дигамою. Де речi, укр. "дружина" та рос. "дружина" - це також false friends.

Цитата: andrewsiakДе речi, укр. "дружина" та рос. "дружина" - це також false friends.

Точно! :)

Ще дещо доповню:

шина - значення "рельс" словник подає як діалектне. Я, наприклад, ніколи не зустрічала цього слова у такому значенні.

двірець - галицьке діалектне слово, полонізм (dworzec). Практично вийшло з ужитку.

матка - в українській мові це слово теж вживається у значенні "плідна самиця у тварин". Тобто ці слова - синоніми

врода - ніколи не чула цього слова у значенні "урожай". І словник не подає. Може діалектне?

папа - мається на увазі "па-па", себто "бувай"? Це, певно, теж суто галицьке слово. У словнику нема. Крім того, як, по-їхньому, величають українці папу Римського?

Цитата: Tiziaшина - значення "рельс" словник подає як діалектне. Я, наприклад, ніколи не зустрічала цього слова у такому значенні.

Підтримую. Просто не було відповідного словника поруч, аби перевірити. (писати навмання не хотілося)

Цитата: Tiziaматка, врода

Я перепрошую - це я пропустив.

Цитата: Tiziaпапа - мається на увазі "па-па", себто "бувай"? Це, певно, теж суто галицьке слово. У словнику нема. Крім того, як, по-їхньому, величають українці папу Римського?

Та ні, "наші" також так кажуть, але здебільшого представники "богеми" (гадаю, хтось з "ваших" заніс).
Щодо папи Римського (теж пропустив - моя провина), то, гадаю, автор словника вважає його римським батьком. :D

Цитата: DigammaЩодо папи Римського (теж пропустив - моя провина), то, гадаю, автор словника вважає його римським батьком. :D

:lol:

Цитата: Digamma
Щодо папи Римського ..., то, гадаю, автор словника вважає його римським батьком. :D

або татом (може, він греко-католик?) ;)

Цитата: Леонид
Які слова в українській мові, схожі за звучанням з російськими словами, мають інше значення, ніж у росiйській, польській або інших мовах?

Є ще слово луна - рос. эхо.

Чула, як смішно часом перекладають вислів пішла луна гаєм - пошла луна по лесу.  :lol:

Некоторые украинско-словацкие ложные друзья:

chudoba - бедность (и вообще),беда, беднота, бедные люди, НЕ скот.
zaraz - в ближайшем времени, тотчас, немедленно, сейчас же, НЕ сейчас.
vybočiť - изменить направление путешествия в сторону (на "бок")
šanovať - вроде: "хорошо относиться к своим вещам", беречь,
(к людьям вскорее:позволить отдыхать (не задать работу) или жалеть)
cikať - писать (на тоалете)
kožný - кожный, не каждый (každý)
kerovať (/karovať) - (редкое) вести воз, автомобиль...удерживать направление (как шоффер)
pozerať - бачить (чмотреть), и следы от "бачить" в слове напр. "prepáčiť" (выбачать, рус. извинить)
zlodej - только "вор" (кто крадеть), и zločinec -вообще преступник.
každý deň, (максимально: deň čo deň) - щтодень (каждый день)
---------------
Их и больше, но трудно искать...:)

Цитата: Ян КовачНекоторые украинско-словацкие ложные друзья:
cikať - писать (на тоалете)
kerovať (/karovať) - (редкое) вести воз, автомобиль...удерживать направление (как шоффер)
pozerať - бачить (чмотреть), и следы от "бачить" в слове напр. "prepáčiť" (выбачать, рус. извинить)
zlodej - только "вор" (кто крадеть), и zločinec -вообще преступник.
každý deň, (максимально: deň čo deň) - щтодень (каждый день)

Яне, я не зрозумів де у наведених прикладах Ви бачите потенційну підступність? Ну хіба що зі злодієм (але не злочинцем!)...

До речі, prepáčiť відповідає укр. пробачати.

P.S. Щтодень = укр. щодня?

:oops: Ну тогда пробачте, Дигаммо! :)

Злодей - это главное, остальное в рядке только ради интереса (злочинец)...
цикавы - (польское тиекавы) может быть понято иначе...
щодня - ок, не знал точно как пишется (но предполагаю происхождение: что + день)
керовать - не значит вести страну(чи владу) чи инше...только точно воз. (не кировник = министер? или такое?)
бачити - действительно я перепутался, смысл в этом:
1, páčiť sa -нравиться ( "это мне не смотриться")
2, prepáčiť - простить ( "просмотрите")
3, opáčiť  - вроде "посмотреть", попробовать, почувствовать (убедиться)
В вольном переводе объединяющее слово "смотреть", т.е. бачити,
но словацкий смысл уже ушел(только данные фразы)... В этом pointe.
Не к слову позерать - оно нормально...(речь шла о бачить)

Да и vybočit (соверш.вид, раз)= vybáčať (несоверш. вид, больше раз)
---------------------
Разве не может возникнуть путаница? :dunno:

Еще напр. žírny (žírne pole)- вроде как: поле плодное, богатое на урожай, потомство... (не прямо с жиром)
жир скажется иначе - масть, тук...

merkovať (= dávať pozor)(не уверен, по норме ли) - как: подсматривать, призирать( napr. babysitting)...
merkuj! - уделяй внимание! осторожно...

Цитата: Ян Ковач1, páčiť sa -нравиться ( "это мне не смотриться")

А, так парою є páčiť sa - бачить :)

А щодо керувати, то тут просто звужене значення.

Украинский глагол восходит к форме имперфектива (с долгим гласным в корне) *obačiti от *oko с приставкой. Это я так, можетось кому интересно.

Можетось очень интересно!:)
Вот и Фасмер пишет (комментарии великого Трубачева интересны):

Near etymology: I. "видеть", южн., зап. (Даль), укр. ба́чити, блр. ба́чыць. Из польск. baczyć -- то же, которое образовано из *ob-ačiti и связано с óko "глаз"; ср. гомер. ὤψ, εἰς ὦπΒ "в лицо" и т. д.; см. Траутман, BSW 4 и сл.; Бернекер 1, 24; Jagić-Festschrift 598. Следует отвергнуть объяснение Маценауэра (LF 7, 4) из тюрк. bakmak "видеть".

Trubachev's comments: [Иначе, с привлечением польск. opatrzyć, слвц. páčit', объясняет эти слова Махек (SPFFBU 2, 1953, стр. 135; SPFFBU 4, 1955, стр. 32). -- Т.]

(Правда, в смысле "нравиться" должен быть глагол с возвратной частицей ся)
Если уже речь идет об "очях": мерковать (меркувати) возможно тоже туда?
Подобно žmurkať - мигать, (okamih - мгновение, okamžite - мгновенно, mihalnica - ресница)
или даже туча, облако? (mrak,mračno, chmára, oblak)
Другими словами мрачный тоже связано с глазами и смотрением?
(мне кажется на 80% да.)
-----------------
zbadať - увидеть, bádateľ (výskumník) - исследователь, тоже похоже.

Ще одна пара подібних слів:
рос. заставить - укр. заставити (= рос. заложить [в смысле залог])

Цитата: DigammaЩе одна пара подібних слів:
рос. заставить - укр. заставити (= рос. заложить [в смысле залог])

Дигама, ты забыл наверное, что в русском языке глагол «заставить» имеет и другое значение, например: «заставить всё шкафами»... Украинский глагол продолжает именно это значение: «заложить что-либо»... 8-)

Цитата: МаринкаДигама, ты забыл наверное, что в русском языке глагол «заставить» имеет и другое значение, например: «заставить всё шкафами»... Украинский глагол продолжает именно это значение: «заложить что-либо»... 8-)

"заставить" (шкафами стену) и "отдать под заклад" (золотое кольцо) - по-моему абсолютно разные понятия.

Цитата: МаринкаДигама

Російською - з двома м, українською - Дигамо.

Цитата: Маринкаты забыл наверное, что в русском языке глагол «заставить» имеет и другое значение, например: «заставить всё шкафами»... Украинский глагол продолжает именно это значение: «заложить что-либо»...

Маринка, якщо ви вважаєте, що семантика дієслова заложить в рос. заложить кирпичами проем та заложить кольцо одна й та сама, то... раджу зазирнути у тлумачний словник. ;)

Більше того, абсолютно не зрозуміло до чого тут це зауваження, бо від нього ані укр. заставити не матиме сенсу "закласти чимось", ані рос. заставить не набуде сенсу "отдать в залог". :dunno:

Цитата: Digamma

Цитата: МаринкаДигама

Російською - з двома м, українською - Дигамо.

Спасибо, что рассказали мне то, что я нехуже вас знаю. Я просто пишу украинский вариант ника, но пишу же по-русски, поэтому и звательной формы не употребляю. Ладно, не буду объяснять больше, а то голову поломаете... Дигамма, так Дигамма...

Цитата: DigammaБільше того, абсолютно не зрозуміло до чого тут це зауваження, бо від нього ані укр. заставити не матиме сенсу "закласти чимось", ані рос. заставить не набуде сенсу "отдать в залог". :dunno:

Да, я там неясно выразилась. Перепрошую. Объясняю ещё раз.
Общеславянский глагол *zastaviti значил «поставить за что-либо», откуда в русском, в частности, языке два значения: «принудить к чему-либо» и «загородить чем-либо». Значение «отдать под залог» — прямое развитие значения «поставить за что-либо». Mi esperas, ke ĉio nun estas kompreneble¹. :_1_12
—————————————————————————
¹Я надеюсь, что теперь всё понятно.

Цитата: МаринкаСпасибо, что рассказали мне то, что я нехуже вас знаю. Я просто пишу украинский вариант ника, но пишу же по-русски

То Ви, мабуть, російською і "Олэксандр Довженко" пишете? ;)

Цитата: МаринкаMi esperas, ke ĉio nun estas kompreneble

Етимологія була зрозуміла й одразу, але не зрозуміло до чого тут "забув", бо ця пара від тієї етимології не перестає бути false friends.

Цитата: Digamma

Цитата: МаринкаСпасибо, что рассказали мне то, что я нехуже вас знаю. Я просто пишу украинский вариант ника, но пишу же по-русски

То Ви, мабуть, російською і "Олэксандр Довженко" пишете? ;)

Не знаю. Не писала никогда (в любом случае не «Александр Долженок»).

Цитата: DigammaЕтимологія була зрозуміла й одразу, але не зрозуміло до чого тут "забув", бо ця пара від тієї етимології не перестає бути false friends.

Я и не спорила с этим. ;--)

Цитата: Маринка

Цитата: DigammaЕтимологія була зрозуміла й одразу, але не зрозуміло до чого тут "забув", бо ця пара від тієї етимології не перестає бути false friends.

Я и не спорила с этим. ;--)

:_1_05

Добавлено спустя 10 часов 15 минут 30 секунд:

До речі, ще одна пара сюди ж:
укр. ссати (= рос. сосать) - ... :oops:

:mrgreen: Кошмар.

Цитата: DigammaДо речі, ще одна пара сюди ж:
укр. ссати (= рос. сосать) - ... :oops:

Русский глагол пишется через ц: сцать < сьцати, итератив — сикати. Этот глагол сокержит основу *sik/seik-. Изменение *sьkati > *sьcati по третьей палатизации, в итеративном же глаголе звук k сохранился под влиянием междометия. :_1_12

Цитата: МаринкаРусский глагол пишется через ц

Та я пам'ятаю як він виглядає у класичному, так би мовити, варіанті :) (до речі, українською - так само), але зазвичай можна почути саме [c:].

Цитата: МаринкаРусский глагол пишется через ц: сцать < сьцати, итератив — сикати.

Спасибо, Марина за полезную инфу, но видимо твой идиолект отстает по крайней мере на сотню лет. Это уже давно не сцать, а типично ссать. ;--)
http://slovari.gramota.ru/portal_sl.html?d=elistratov&s=ссать

Цитата: RawonaM от ноября  9, 2004, 22:17

Цитата: МаринкаРусский глагол пишется через ц: сцать < сьцати, итератив — сикати.

Спасибо, Марина за полезную инфу, но видимо твой идиолект отстает по крайней мере на сотню лет. Это уже давно не сцать, а типично ссать. ;--)
http://slovari.gramota.ru/portal_sl.html?d=elistratov&s=ссать

"Непечатные" слова в русском языке все пишуться на слух, а не по морфологии и этимологии.
Письда пишеться пизда (от писять, как слышал), жёпа пишеться жопа (вывожу из укр. гепа), монда пишеться манда (полонизм: mąda - тестикулы)...

Цитата: DarkMax2 от ноября  5, 2018, 10:14
Письда пишеться пизда (от писять, как слышал),

От глагола *pьzděti «бздеть» или см. Образования на *-z-da (https://lingvoforum.net/index.php/topic,65259.0.html)

Цитата: DarkMax2 от ноября  5, 2018, 10:14
жёпа пишеться жопа (вывожу из укр. гепа),

Это каким образом?

Цитата: Wolliger Mensch от ноября  5, 2018, 15:44
От глагола *pьzděti «бздеть» или см. Образования на *-z-da

Цитата: Bhudh от апреля  4, 2009, 01:51
"Пизда". Насколько мне известно, этимологи предполагают происхождение от слова "пи́сать" (письда > пизда). То есть это древняя форма слова "писька".

Блин :( Вот и верь форумчанам.

Цитата: DarkMax2 от ноября  5, 2018, 15:51
Блин :( Вот и верь форумчанам.

Верить не надо, вы не в церкви. От глагола пи́сать было бы логично, если бы была доказана древность этого глагола.