Тут я буду публікувати свій переклад на українську мову уривків з партійного "Самоучителя мансійської мови" Баландіна від 1960 р. та намагатимусь вивчити цю мову разом з вами.
Книга, що природно, використовує стару мансійську орфографію, на жаль, без зазначення довготи голосних. І, як зізнається автор, посібник лише поверхнево висвітлює особливості даної мови.
N.B.: Час від часу я дублюватиму приклади майсійською мовою своєю латинкою.
І так, перейдемо до навчання!
Фонетичні особливості
В книзі акцентується на наступних відмінностях від російської мови:
P.S. Сподіваюся, без "одруківок". До речі, хтось може мені пояснити різницю між квадратними [ ] та косими / / дужками?
// - фонематична транскрипція (поділ на фонеми)
[ ] - фонетична транскрипція (поділ на звуки)
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
задньоязичного
задньоязикового
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
"одруківок"
широковживані вар-ти - "одруків" або "хибодруків"
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
даної мови
русизм. "цієї".
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
наголос: головний завжди падає на перший склад, а другорядне
машинний переклад?
Цитата: Conservator от февраля 18, 2014, 10:56
// - фонематична транскрипція (поділ на фонеми)
[ ] - фонетична транскрипція (поділ на звуки)
Тобто в [ ] можна не фонемами мови писати, а окремим випадком реалізації? Дякую.
Цитата: Conservator от февраля 18, 2014, 10:59
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
задньоязичного
задньоязикового
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
"одруківок"
широковживані вар-ти - "одруків" або "хибодруків"
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
даної мови
русизм. "цієї".
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 10:55
наголос: головний завжди падає на перший склад, а другорядне
машинний переклад?
Дякую за "задньоязикового". А усі інші зауваження, вибачайте, - дурня.
P.S. Було "другорядні" спочатку :) Коли надумав поставити у однину, забув про що :)
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:00
А усі інші зауваження, вибачайте, - дурня.
ок, нехай буде "другорядне наголос" ;)
Цитата: Conservator от февраля 18, 2014, 11:01
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:00
А усі інші зауваження, вибачайте, - дурня.
ок, нехай буде "другорядне наголос" ;)
А яку Ви реакцію хотіли, коли канцеляризм з русизмом плутаєте :) І пропонуєте покручі на кшталт хибодрук :)
Манси для украиноязычных - это нечто )
Цитата: Borovik от февраля 18, 2014, 11:05
Манси для украиноязычных - это нечто )
Вирішив мовою, бо у вогулів є двоїна ::)
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:04
І пропонуєте покручі на кшталт хибодрук
одруківка - це ще гірше :)
сам я зазвичай вживаю "одрук".
Цитата: Conservator от февраля 18, 2014, 11:07
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:04
І пропонуєте покручі на кшталт хибодрук
одруківка - це ще гірше :)
сам я зазвичай вживаю "одрук".
Опечатка найкраще.
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:04І пропонуєте покручі на кшталт хибодрук
Якщо хибо́друк, то нічо так, але я сам уперше чую :)
Буду чекати продовження.
"друкарська помилка"
А чи є матеріали, за якими можна перевірити довготу?
Цитата: Yitzik от февраля 18, 2014, 12:26
"друкарська помилка"
А чи є матеріали, за якими можна перевірити довготу?
Газети та сучасні словники? :-)
Особливості граматичної будови (частина 1)
У мансійській мові
категорії граматичного роду немає. Так, наприклад, словосполучення "тав лавыс" (tav lavosz*) може означати як "він сказав", так і "вона сказала".
Водночас іменники при позначенні живих істот можуть відрізнятися за статтю. Для цього використовуються спеціальні слова-терміни:
| Слово | Латинка | Переклад |
| хар | har | самець |
| каль | kaly | самиця |
| хум | hum | чоловік |
| нэ | né | жінка |
Приклади:
| Слово | Латинка | Переклад та пояснення |
| Хар лув | harluv | "жеребець", де лув (luv) - це "кінь". |
| Каль охсар | kaly'ohsar | "лисиця" (самка). |
| Хум сиськурек | humsiskurek | "півень", де сиськурек (siskurek) - "курка". |
| Нэ вортолнут | nevortolnut | "ведмедиця", де вортолнут (vortolnut) - "ведмідь". |
| Хум няврам | humnyavram | "хлопчик" (буквально: "чоловік-дитина"). |
| Нэ няврам | nenyavram | "дівчинка" (буквально: "жінка-дитина"). |
Мансійська мова має
три граматичні числа:
однину,
множину та
двоїну (!).
Однина | | Двоїна | | Множина |
| ам минасум | (я пішов) | мен минасамен | (ми (2) пішли) | ман минасув | (ми пішли) |
| наӈ минасын | (ти пішов) | нэн минасын | (ви (2) пішли) | нан минасын | (ви пішли) |
| тав минас | (він пішов) | тэн минасыг | (вони (2) пішли) | тан минасыт | (вони пішли) |
В мансійській мові приналежність предмета тій чи іншій особі виражається за допомогою
особово-присвійних закінчень (суфіксів), що приєднуються до назви предмета:
| хап | (hap) | "човен" | - | хапум | (hapum) | "мій човен" |
| саграп | (szagrap) | "сокира" | - | саграпын | (szagrapin) | "твоя сокира" |
| туп | (tup) | "весло" | - | тупе | (tupe) | "його весло" |
*з правописом ненаголошених складів я поки у латинці не визначився.
Особливості граматичної будови (частина 2)
В мансійській мові використовуються не прийменники, а
післяйменники (!), що розташовуються
після іменника або особового займенника.
На відміну від прийменників в російській та українській мовах, що поєднуються з формами непрямих відмінків, післяйменники в майсійській завжди поєднуються
тільки з початковою формою імені.
| Українською | Вогульською | Пояснення |
| Я піду до батька. | Ам асюм палт минэгум. | "палт" - укр. "до", рос. "к". |
| Am asum palt minegum. | |
| Він розмовляє з братом. | Тав каӈке ёт потырти. | "ёт" - укр. "з", рос. "с". |
| Tav kanke* jot potirtyi. | |
| Глек стоїть на столі. | Сулипут пасан тармыл унли. | "тармыл" - укр. "на", рос. "на". |
| Szulyiput paszan tarmil unlyi. | |
У мансійській мові
в ролі деяких відносних прикметників можуть виступати іменники.| Українською | Вогульською | Латинка | Пояснення |
| Залізний міст | кер унсах | ker unszah | кер - "залізо" |
| Літні юрти | туи павыл | tui pavil | туи - "літо", "літній" |
| Лісний будинок | вор кол | vor kol | вор - "ліс" |
| Жіночій одяг | нэ маснут | ne masznut | нэ - "жінка" |
На відміну від російської та української мов в мансійській
прикметники та іменники, що виконують їх роль та є в реченні означеннями, не змінюються ані за числами, ані за відмінками, тобто вони
не узгоджуються з іменниками, до яких відносяться.
| Українською | Вогульською | Латинка |
| Гарна дівчина | хуриӈ аги | huring agi |
| Гарні дівчата | хуриӈ агит | huring agit |
| Гарній дівчині | хуриӈ агин | huring agin |
| З гарними дівчатами | хуриӈ агит ёт | huring agit jot |
| Кам'яний будинок | ахвтас кол | aftasz kol |
| Кам'яні будинки | ахвтас колыт | aftasz kolit |
| У кам'яних будинках | ахвтас колытт | aftasz kolitt |
| У кам'яному будинку | ахвтас колт | aftasz kolt |
*У моїй латинці перед k, q, h замість ng пишеться просто n.
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 16:08
У моїй латинці перед k, q, h замість ng пишеться просто n.
Я правильно понимаю, что Вольгыӈ Меӈкв в вашей орфографии будет Volging Menq?
Цитата: Y.R.P. от февраля 18, 2014, 21:27
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 16:08
У моїй латинці перед k, q, h замість ng пишеться просто n.
Я правильно понимаю, что Вольгыӈ Меӈкв в вашей орфографии будет Volging Menq?
Volyging Menq. Тема про мою латинку тут (http://lingvoforum.net/index.php/topic,66184.msg2025468.html#msg2025468).
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 21:31
Volyging Menq. Тема про мою латинку тут (http://lingvoforum.net/index.php/topic,66184.msg2025468.html#msg2025468).
Ясно. Спасибо.
Продовження буде, скоріше за все, по завершенню Кримської кризи.
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 13:22
Каль охсар kaly'ohsar
Конечно kaly'ohszar :)
DarkMax2, постарайтесь воздерживаться от политоты, хотя бы здесь!
Цитата: DarkMax2 от марта 6, 2014, 14:25
Продовження буде, скоріше за все, по завершенню Кримської кризи.
Продовжу трохи завчасно.
В вогульській мові є чотири розряди особистих займенників.
| Розряд | Вогульською кир. | Вогульською лат. | Українською |
| Особовий | ам | am | я |
| Особово-вказівний | амки | amki | я сам (власноруч) |
| Особовий одиничності | амккем | amkkem | я сам (один) |
| Особово-зворотний | амкинам | amkinam | я сам себе |
Особливості граматичної будови (частина 3)
В вогульській мові є чотири розряди особових займенників.
| Розряд | Вогульською кир. | Вогульською лат. | Українською |
| Особовий | ам | am | я |
| Особово-вказівний | амки | amki | я сам (власноруч) |
| Особовий однини | амккем | amkkem | я сам (один) |
| Особово-зворотний | амкинам | amkinam | я сам себе |
В російській та українській мовах форми відмінюваного дієслова не змінюються в залежності від числа об'єкта - прямого додатка. Наше дієслово змінюється тільки за особами, числом та часом.
В мансійській мові ж дієслово може змінюватися також в залежності від числа об'єкта, тому в мансійській мові є 2 типа дієслівного відмінювання: безоб'єктне і об'єктне.
| Українська | | Я читаю | | Я читаю цю книгу | | Я читаю ці дві книги | | Я читаю ці книги |
| | Мансійська (кир.) | | Ам ловиньтэгум | | Ам ти книга ловиньтилум | | Ам ти книгаг ловиньтиягум | | Ам ти книгат ловиньтиянум |
| | Мансійська (лат.) | | Am lovinytegum | | Am tyi knyiga* lovinytyilum | | Am tyi knyigag lovinytyijagum | | Am tyi knyigat lovinytyijanum |
|
Показниками об'єктні дієвідміни в мансійській мові є спеціальні суфікси однини, двоїни та множини об'єкта -л, -яг, -ян (-аг, -ан), які розташовуються між відмінюваної дієслівною основою і особовим закінченням.
*Є питомий замінник книзі - nepak, але у прикладі чомусь "кніга".
P.S. Хотів завершити зараз 3-тю частину, але не встигаю. І вибачайте за повтор :)
Особливості граматичної будови (частина 4)
Істотно відрізняються один від одного дієприкметники та дієприслівники в українській та російській мовах з одного боку та мансійській з іншого.
В українській мові дієприкметник виражає ознаку предмета за дією, а дієприслівник - додаткову дію, що супроводжує головну, яка є дієслівним присудком.
В мансійській мові дієприкметники та дієприслівники, крім зазначеного, можуть позначати також назву дії (відповідають віддієслівним іменникам) і процес дії (відповідають дієсловам).
Через відмінність дієприкметника в українській та російській мовах, наведу приклад у оригіналі.
| Російська мова | | идущий, шедший человек | | неся | | во время езды | | они уже уехали | | когда меня увезли | | его уже привезли | | про бои рассказывает |
|
| Українська мова | | людина, що йде/йшла | | несучи | | їдучи | | вони поїхали | | увізши мене | | його привезли | | розповідає про бої |
|
| Майсійська мова | | миннэ, минам хум | | тотим | | миннэ порат, минам порат | | тан минамыт | | тотимам порат | | тав тотима | | хонтлим урыл потырти |
|
| Моя латинка | | minne, minam hum | | totyim | | minne porat, minam porat | | tan minamit | | totyimam porat | | tav totyima | | hontlyim uril potirtyi |
|
Відмінності в області синтаксису зводяться до двох найважливіших особливостей:
- Мансійській мові притаманний відносно твердий порядок слів: присудок завжди стоїть в кінці речення, а другорядні члени речення і підмет розміщуються перед ним.
Мансійська мова | Моя латинка | Українська мова |
| Этипалаг ам клубн минэгум. | Etyipalag am klubn minegum. | Ввечері я до клуба піду. |
| Ам этипалаг клубн минэгум. | Am etyipalag klubn minegum. | Я ввечері до клуба піду. |
| Клубн ам этипалаг минэгум. | Klubn am etyipalag minegum. | До клуба я ввечері піду. |
- Означення в мансійській мові завжди стоїть перед означуваним словом і ніколи не відокремлюються.
Мансійська мова | Моя латинка | Українська мова |
| Пилтал ос ёрыӈ элмхоласыт тав нупылэ суссыт. | Piltal osz joring elmholaszit tav nupile szuszszit. | Відважні й горді люди на нього дивилися. |
| Ханты-Мансийскын* миннэ наиӈхап парса хартыс. | Hanti-Manysijszkin minne nainhap parsza hartisz. | До Ханти-Мансійську що йде, пароплав баржу за собою тягнув. |
*Вікі каже, що мансійська назва міста Ханти-Мансійськ - Абга.
P.S.: Як завжди сподіваюся, що ніде не схибив при наборі, і що ніде не має суржику, русизмів. :)
Особливості лексики (частина 1)
Лексика доволі характерна для регіону: словник багатий в частині, що стосується полювання, рибальства оленярства, природи (лісів, річок і різного роду водойм тощо), та бідний в частині, що описує сучасні/новітні явища (суспільство, техніку, науку, культуру). Відповідно, поповнюється запозиченнями з російської та кальками.
Наприклад, в мансійській мові немає узагальнювального слова для позначення всіх видів боліт разом, проте вона розрізняє дуже багато видів.
| Слово | Латинка | Пояснення |
| келыг | kelig | болото, суцільно покрите водою |
| яӈкыл | jankil | багниста місцевість з хирлявим лісом |
| хомс | homsz | торф'янисте болото з мохом і ягелем |
| няр | nyar | купинясте болото з дрібним чагарником |
| сами | szami | трясовина, тванисте болото |
| хомал | homal | горбисте болото, поросле дрібним лісом |
| хори | hori | низина з дрібним лісом неподалік від річкового берега |
Також у мансійській мові немає слова для позначення поняття «рух», але в той же самий час існує багато дієслів, що виражають конкретний характер дії, пов'язаного з тим чи іншим видом руху людей, тварин і неживих предметів.
- минуӈкве (minunque) — 1. «піти, поїхати, полетіти»; 2. «йти, їхати, летіти»;
- ялуӈкве (jalunque) — «сходити, з'їздити, злітати» (тобто піти та повернутися назад);
- ёхтуӈкве (johtunque) — «прийти, приїхати, прилетіти»;
- йиӈкве (jinque) — «йти, їхати, летіти» (у напрямку до мовця)»;
- ёмуӈкве (jomunque) — «ходити (тільки на задніх кінцівках)»;
- сусуӈкве (szuszunque) — «брести по воді, піску, снігу» тощо.
Спасибо за материал, Дарк-Макс-сан! :)
Только вот название темки как-то тётто... Глядя на него, хочется завести в славянском разделе нечто вроде "Вместе изучаем малороссийский (украинский)!" :smoke:
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:51
минуӈкве (minunque) — 1. «піти, поїхати, полетіти»; 2. «йти, їхати, летіти»;
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:51
ёхтуӈкве (johtunque) — «прийти, приїхати, прилетіти»;
Родственно венгерским menni и jönni?
Цитата: Iyeska от июня 27, 2014, 14:21
Спасибо за материал, Дарк-Макс-сан! :)
Только вот название темки как-то тётто... Глядя на него, хочется завести в славянском разделе нечто вроде "Вместе изучаем малороссийский (украинский)!" :smoke:
Дійсно. Чого раптом "вогульська"? :donno:
Цитата: LUTS от июня 27, 2014, 14:40
Цитата: Iyeska от июня 27, 2014, 14:21
Спасибо за материал, Дарк-Макс-сан! :)
Только вот название темки как-то тётто... Глядя на него, хочется завести в славянском разделе нечто вроде "Вместе изучаем малороссийский (украинский)!" :smoke:
Дійсно. Чого раптом "вогульська"? :donno:
Я люблю екзоніми фіно-угрів :)
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:06
Ввечері я до клуба піду.
До Ханти-Мансійську що йде, пароплав баржу за собою тягнув.
До клуб
у, до Ханти-Мансійськ
а.
Цитата: LUTS от июня 27, 2014, 14:45
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:06
Ввечері я до клуба піду.
До Ханти-Мансійську що йде, пароплав баржу за собою тягнув.
До клубу, до Ханти-Мансійська.
Зробив усе навпаки ;D Дякую за уважність. Побоявся зайвий раз укнути, і все стало тільки гірше ;D
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 14:43
Я люблю екзоніми фіно-угрів :)
А что, если я (и не только я), например, люблю экзонимы некоторых восточнославянских народов? ;)
Даже совершенно безобидное "на Украину/на Украине" и то порождает тонны ненависти и волны
гов возмущения...
Цитата: Iyeska от июня 27, 2014, 15:10
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 14:43
Я люблю екзоніми фіно-угрів :)
А что, если я (и не только я), например, люблю экзонимы некоторых восточнославянских народов? ;)
Даже совершенно безобидное "на Украину/на Украине" и то порождает тонны ненависти и волны гов возмущения...
То внутрішньослов'янське питання, ІМХО, а от назви народів, що говорять на мовах інших груп та сімей, - окрема тема. Німці мають бути німцями, фіни - фінами, угорці - угорцями тощо.
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 15:26
То внутрішньослов'янське питання, ІМХО, а от назви народів, що говорять на мовах інших груп та сімей, - окрема тема. Німці мають бути німцями, фіни - фінами, угорці - угорцями тощо.
Не скажите! На определённых исторических этапах всё не так просто бывает... Вот уже и Таллин требуют называть Таллинном, и привычное "на Украину" политически некорректно звучит, и так далее...
А теперь прошу перевести на русский для ознакомления.
Цитата: Damaskin от июня 27, 2014, 14:40
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:51
минуӈкве (minunque) — 1. «піти, поїхати, полетіти»; 2. «йти, їхати, летіти»;
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:51
ёхтуӈкве (johtunque) — «прийти, приїхати, прилетіти»;
Родственно венгерским menni и jönni?
Menni це "ходити"? Тоді йому відповідає minne з прикладів, що вище.
На жаль, питання етимології це не до мене.
Цитата: Timiriliyev от июня 27, 2014, 15:37
А теперь прошу перевести на русский для ознакомления.
Меня просите? Воздержусь. Нехай виновник
торжества дискуссии переводит ;)
Цитата: Iyeska от июня 27, 2014, 15:44
Цитата: Timiriliyev от июня 27, 2014, 15:37
А теперь прошу перевести на русский для ознакомления.
Меня просите? Воздержусь. Нехай виновник торжества дискуссии переводит ;)
Как раз виновника дискуссии. :yes: Честно говоря, не очень люблю, когда языком пользуются чисто на показ.
Цитата: Timiriliyev от июня 27, 2014, 15:49
Цитата: Iyeska от июня 27, 2014, 15:44
Цитата: Timiriliyev от июня 27, 2014, 15:37
А теперь прошу перевести на русский для ознакомления.
Меня просите? Воздержусь. Нехай виновник торжества дискуссии переводит ;)
Как раз виновника дискуссии. :yes: Честно говоря, не очень люблю, когда языком пользуются чисто на показ.
Не на показ. Я плохо понимаю русские термины, а потому перевод на украинский помогает мне учить.
Макс-сан, вы меня неправильно только не поймите. Я вовсе не украинофоб, и вообще никакой не фоб. И фамилия моя Бычко, если что ;) Но название темы и правда несколько задумчивое, так сказать... Не возражаете, если я старый экзотоним удалю?
А я плохо понимаю и русские, и тем более якутские (этот кошмар мне когда-нибудь приснится), и даже английские термины. :green:
Та ради Бога! Хоча вогуличі таки круто звучить :) В дусі княжої доби.
Цитата: Timiriliyev от июня 27, 2014, 15:56
А я плохо понимаю и русские, и тем более якутские (этот кошмар мне когда-нибудь приснится), и даже английские термины. :green:
:E:
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 15:57
Та ради Бога! Хоча вогуличі таки круто звучить :) В дусі княжої доби.
Ну и славненько! ;up:
Так и Малороссия весьма в дусі княжої доби звучить, однако ж... ;)
Цитата: Иван-Царевич от июня 27, 2014, 16:10
Карельская такая труЪ-фамилия, че. :smoke:
Дык! :smoke:
Особливості лексики (частина 2)
Слова для новітніх/сучасних явищ, окрім запозичених, бувають ще переосмисленими старими.
Приклади:
- Дієслово "хансуӈкве" (hanszunque), що оригінально значило "розписувати", "орнаментувати", стало вживатися у значенні "писати";
- Дієслово "послуӈкве" (poszlunque), що значить "ставити знак", доповнилось значеннями "малювати", "фотографувати";
- Слово "ер" (jer), що значить "край", "грань" в сучасній мансійській мові стало позначати державний кордон. Тощо.
Також на позначення сучасних понять використовуються словосполучення.
Приклади:
- ханисьпахтын кол (hanyispahtin kol) - школа,
- ханисьтан хум (hanyistan hum) - учитель,
- пусмалтан кол (puszmaltan kol) - лікарня,
- пусмалтан хум (puszmaltan hum) - лікар,
- наиӈхап (nainhap) - пароплав,
- товлыӈхап (tovlinhap) - літак,
- лилась олнэ вармаль (lyilas olne varmaly) - свобода,
- юртыӈысь олнэ вармаль (jurtingis olne varmaly) - мир, злагода.
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:07
Цитата: Conservator от февраля 18, 2014, 11:07
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 11:04
І пропонуєте покручі на кшталт хибодрук
одруківка - це ще гірше :)
сам я зазвичай вживаю "одрук".
Опечатка найкраще.
А якщо Віпечатка? ;D
пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію :what:
Стара абетка та старий правопис
Зізнаюся, що досі я свою угорську латинку використовував дещо некоректно, адже не розбирав правопис ненаголошених складів. Не будь-яке Ы в правописі 60-х років позначає непом'якшуючу і. Тому надалі я буду використовувати дещо інший латинський алфавіт, який зберігатиме цю орфографію в латинській графіці.
І, на жаль, в ту добу довгі голосні не позначали на письмі. Про це я вже казав на початку.
| Аа | Бб | Вв | Гг | Дд | Ее | Ёё | Жж | Зз | Ии | Йй | Кк | Лл |
| Мм | Нн | Ӈӈ | Оо | Пп | Рр | Сс | Тт | Уу | Фф | Хх | Цц | Чч |
| Шш | Щщ | Ъъ | Ыы | Ьь | Ээ | Юю | Яя |
- Аа - /a/, /aː/. Приклади: амп (amp) - "собака", ала (ala) - "дах", аква aqua - "один", анас (anasz) - "обоз".
- Ее - /eː/
- йотоване є: ер (jer) - "край", еквар (jequar) - "комель дерева", емтыс (jemtisz) - "став", "зробився";
- пом'якшуюче є після л, н, с, т: леӈк (lyenk) - "нагель", "дерев'яний цвях", нелм (nyelm) - "язик", сермат (sermat) - "вуздечка";
- тверде е після решти приголосних: ветра (vetra) - "відро", кент (kent) - "шапка", мет (met) - плата, песь (pes) - стегно.
- Ёё - /o/, /oː/
- йо: ёвт (jovt) - "лук", ёмас (jomasz) - "добрий", "гарний", ёлаль (jolaly) "униз";
- ьо: лёх (lyoh) - "дорога", нёл (nyol) - "ніс", сёра (sora) - пороша.
- Ии - /i/
- і на початку слова, а також після твердих та м'яких приголосних: иснас (isznasz) - "вікно", илттыг (ilttig) - "раптом", янит (janyit) - "величина", палит (palyit) - "довжина", ати (atyi) - "ні", вати (vatyi) - "короткий";
- йотоване ы1 та йотований редукований [ə]2 в непершому складі: уиг (уйыг, uig) - "два звіра", наиг (найыг, naig) - "два вогні", суиӈ (суйәӈ, szuing) - "гучний", наит (найәт, nait) - "вогні".
- Оо - /o/, /oː/. Приклади: ома (oma) - "мати", олупса (olupsza) - життя, вор (vor) - "ліс", кол (kol) - "будинок", нор (nor) - "колода", сот (szot) - "щастя", полысь (polis) - "наклеп", "пасквіль".
- Уу - /u/, /uː/
- у на початку слова та після твердих приголосних: ус (usz) - "місто", ульпа (ulypa) - "кедр", кур (kup) - "пічка", нуса (nusza) - "бідний", лунт (lunt) - "гусак", хул (hul) - "риба";
- редукований [ə]2 перед перед лабіалізованими м, п, в: торум (торəм, torum) - "небо", хурум (хурəм, hurum) - "три", юнтуп (юнтəп, juntup) - "голка", пувтуп (пувтəп, puvtup) - "острога", минуӈкве (минəӈкве, minunque) - "йти".
- Ыы
- ы1: пыг (pig) - "син", сыг (szig) - "минь", тыг (tig) - "сюди", колыг (kolig) - "два будинки", минасыг (minaszig) - "вони двоє пішли";
- редукований [ə]2 в парних ненаголошених складах перед нелабіалізованими приголосними: ёхтыс (ёхтəс, johtisz) - "приїхав", пурысь (пурəсь, puris) - "свиня", павыл (павəл, pavil) - "село", хапыт (хапəт) - "човни", саграпыл (саграпəл, szagrapil) - "сокирою";
- Ээ - /eː/. Тверде е на початку слова та після твердих л, н, с, т: эт (et) - "нічь", энтап (entap) - "пасок", "пояс", лэг (leg) - "хвіст", нэ (ne) - "жінка", сэтап (szetap) - "нитка", тэнут (tenut) - "їжа", "харчі".
- Юю - /u/, /uː/
- йотоване у: юрт (jurt) - "товариш", юнти (juntyi) - "ш'є", юсвой (juszvoj) - "орел";
- пом'якшуюче у: люньси (lyunysi) - "плаче", нюли йив (nyulyi jiv) - "ялиця", тюпыӈ (tyuping) - "милий", "приємний".
- Яя - /a/, /aː/
- Йотоване а: я (ja) - "ріка", яли (jalyi) - "ходе", ятри (jatri) - "тетерук", яныг (janig) - "великий";
- Пом'якшуюче а: лявти (lyavtyi) - "сваритися", "лаятися", нявли (nyavlyi) - «жене», сярысь (saris) - "море".
1 Звук
Ы усього на всього позиційний варіант
И перед
Г.
2 [ə] це ненаголошене
О чи
У. Тобто графема
Ы була штучно введена на місці позиційних варіацій фонем
И та
О.
Наведу фонологію вогульської зі статті в англійській Вікіпедії.
Наголошені |
| Unrounded | Rounded | | Close | /i/ | /u/, /uː/ | | Mid | /eː/ | /o/, /o/ | | Open | /a/, /aː/ | |
|
| Ненаголошені |
| Full | Reduced | | Close | i | | | Mid | e | ə | | Open | a | |
|
|
За ідеєю шву в латинці треба передавати як
O та
U, але наразі мені занадто ліньки напружуватися, розбираючи де вона у словах, записаних старою орфографією :) Наприклад, якщо записати "пурысь" правильно, одразу видно, що "puros" походить від "порося" :) Ну, це моя гіпотеза. ::)
Нову ж "староправописну" латинку я презентую наступного разу.
Як завжди сподіваюся, що немає помилок у тексті. ::)
Цитата: Сергий от июня 27, 2014, 19:53
пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію :what:
Хм, подивився фонологію: майже російська, хіба шо є наша ць.
До речі, з вікі:
Цитата: (wiki/en) Erzya_language/jonks/ "good (subject or object complement in "ks" translative)" vs. /joŋks/ "direction; area", (see Rueter 2010: 58)
Як розуміти ото "ks"? У них є такий кластер? Можна ксі вводити? ::)
Точно.
Цитироватьпревратительный — отвечает на вопросы как кто?, кем?, как что?, чем?, для кого?, имеет окончание -кс — велекс — для села
Велеѯ :) А кроме? Есть где-то еще этот кластер? О нешёл! -иксэли, -иксэль :) -іѯелі, -іѯель.
P.S. "Cекс" - "поэтому" :o :D :E:
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 23:25
Цитата: Сергий от июня 27, 2014, 19:53
пане Максе, спасибі за уроки, Бог вам в поміч. тільки можна питання - чому саме мансійська, а не напр. ерзянська? з ерзянської можливо б я вам навіть склав компанію :what:
Хм, подивився фонологію: майже російська, хіба шо є наша ць.
До речі, з вікі:
Цитата: (wiki/en) Erzya_language/jonks/ "good (subject or object complement in "ks" translative)" vs. /joŋks/ "direction; area", (see Rueter 2010: 58)
Як розуміти ото "ks"? У них є такий кластер? Можна ксі вводити? ::)
Не знаю. Але думаю не варто зайвий раз плодити сутності.
Думав щодо Ľľ та Ťť для староправописної латинки, але рвуть слова. Обрав:
Ļļ + Țț (Ţţ)
Приклад: ханти-мансійські імена Кулькатли Kuļkatli, Vuļga, Mikuļ, Aļvali, Aļva, Tațja.
Правила "польські", тобто перед голосними м'які позначаються через i. Приклад: ім'я Liońkigi.
Цитата: DarkMax2 от июня 29, 2014, 17:54
Думав щодо Ľľ та Ťť для староправописної латинки, але рвуть слова. Обрав:
Ļļ + Țț (Ţţ)
Приклад: ханти-мансійські імена Кулькатли Kuļkatli, Vuļga, Mikuļ, Aļvali, Aļva, Tațja.
Правила "польські", тобто перед голосними м'які позначаються через i. Приклад: ім'я Liońkigi.
Lyonykigi ~ ĽońkigiПередумав. Буду писати старою "венгерицею".
Цитата: DarkMax2 от июня 27, 2014, 10:06
В мансійській мові дієприкметники та дієприслівники, крім зазначеного, можуть позначати також назву дії (відповідають віддієслівним іменникам) і процес дії (відповідають дієсловам).
Нагадує англійську з її -ing.
DarkMax2
Хар лув harluv "жеребець", де лув (luv) - це "кінь". - лув -назва тварини (свійської) середнього роду?, А як буде кобила - каль лув?
Хум сиськурек humsiskurek "півень", де сиськурек (siskurek) - "курка". -назва птиці чоловічого роду утворюється від основного слова жіночого роду?
Нэ вортолнут nevortolnut "ведмедиця", де вортолнут (vortolnut) - "ведмідь". - назва тварини (дикої) жіночого роду походить від основного слова чоловічого роду?
Каль охсар kaly'ohsar "лисиця" (самка). -назва тварини (дикої) жіночого роду походить від основного слова чоловічого роду?
Хум няврам humnyavram "хлопчик" (буквально: "чоловік-дитина").
Нэ няврам nenyavram "дівчинка" (буквально: "жінка-дитина"). - тут зрозуміло, дитина - не фіксованого роду.
Чи випадкові співпадіння? Чи є якась система в первинності роду основного слова?
Про людей - який рід первинний - чоловічий, середній чи жіночий?
саг szag коса (з волосся) . В яких ще мовах саг - коса (з волосся)?
Цитата: DarkMax2 от февраля 18, 2014, 13:22
У мансійській мові категорії граматичного роду немає
Тому назви особин творяться додаванням "жінка" ("самиця") та "чоловік" ("самець").