Чи є якась різниця?
Цитата: alant от января 28, 2014, 08:34
Чи є якась різниця?
Між ставом і ставком ніякої. Між відділом і відділком є мабуть. "Відділок" чув лише "міліцейський", "поліцейський".
Тобто став і ставок синоніми? Першей лише розміром більший, так?
Але ж є книжка і книга, а от річка без ріки.
Цитата: alant от января 28, 2014, 08:47
Тобто став і ставок синоніми? Першей лише розміром більший, так?
Не думаю, що розміри тут грають роль. У нас наприклад слова "став" нема, лише "ставок". За розмірами вони тут всякі бувають. Якщо малий, то кажуть "ставочок".
Цитата: LUTS от января 28, 2014, 08:40
Між ставом і ставком ніякої.
А чогодля тоді два слова?
Цитата: Wolliger Mensch от января 28, 2014, 09:12
Цитата: LUTS от января 28, 2014, 08:40
Між ставом і ставком ніякої.
А чогодля тоді два слова?
Хіба це рідкість два слова для одного поняття?
Цитата: LUTS от января 28, 2014, 09:35
Хіба це рідкість два слова для одного поняття?
Вообще — да, редкость. Язык старается избавиться от полных синонимов. В существующие синонимы в языке обычно неполные: их семантические поля полностью не совпадают.
Цитата: Wolliger Mensch от января 28, 2014, 09:51
Цитата: LUTS от января 28, 2014, 09:35
Хіба це рідкість два слова для одного поняття?
Вообще — да, редкость. Язык старается избавиться от полных синонимов. В существующие синонимы в языке обычно неполные: их семантические поля полностью не совпадают.
Теж саме у нас зі словами "міст" і "місток". В літературній не так звичайно.
Цитата: alant от января 28, 2014, 08:47
а от річка без ріки.
Тобто? В літературній українській є обидва слова.
Сам по собі - став. Менший - ставок, ставочок. Великий - ставище.
Але ставище і місце під ставок, або де він був. Ще де був - ставидло, стависько.
Як розбігаються ставище, ставидло і стависько?
Здається так: ставище - прорвало греблю, ставидло - висохло, стависько - випустили воду, наповнюватимуть. Це було давно, а в городі один асфальт.
Ще треба спитати Джеремі.
Цитата: alant от января 28, 2014, 08:34
Чи є якась різниця?
СТАВ, у, чол. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Рибою кишів холодний став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167); Гать перетинала ущелину, перегороджуючи путь гірському струмкові, і утворювала невеличкий став (Вітчизна, 7, 1947, 56); За селом копали став (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 10); Природні умови України надзвичайно сприятливі для будівництва ставів і розведення в них риби (Наука і життя, 10, 1956, 21); Нагульний стаз; Нерестовий став; * У порівняннях. Зелені луки — як розлогий став (Микола Зеров, Вибр., 1966, 33).
СТАВОК, вка, чол.
1. Те саме, що став. Були багаті [князь і княгиня]. Високі на горі палати, Чималий у яру ставок, Зелений по горі садок (Тарас Шевченко, II, 1963, 25); Серед села Раставиця входить в широкий ставок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168); Був вітер, на ставку було буряно, і хвилі по ньому перекочувалися одна через одну (Остап Вишня, I, 1956, 346); Нагульний ставок; Нерестовий ставок.
2. Зменш.-пестл. до став. [Виборний:] Ой, не кидай мене, моя голубочко, Куплю тобі хатку, і ще сіна жатку, І ставок, і млинок, і вишневий садок (Іван Котляревський, II, 1953, 12).
Цитата: oveka от января 28, 2014, 18:48
Сам по собі - став. Менший - ставок, ставочок. Великий - ставище.
Але ставище і місце під ставок, або де він був. Ще де був - ставидло, стависько.
СТАВИЩЕ, а, сер. Місце, де був ставок. Перелізши через тинок, пішли [хлопці] ставищем; посередині ставища простяглися довгою стрічкою густі лози (Степан Васильченко, 1, 1959, 152); На ставищі знімається мряка (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 21).
До речі, "сад" в нас теж нема, лише "садок"
Цитата: Python от января 28, 2014, 11:56
Цитата: alant от января 28, 2014, 08:47
а от річка без ріки.
Тобто? В літературній українській є обидва слова.
:donno: Завжди вважав, що є лише річка. Ріки не зустрічав.
Аналогічно і став - звучить якось штучно, не по-українськи.
Я б сказав, такі пари слів, як сад і садок, став і ставок, ріка і річка, стилістично розмежовані: безсуфіксні варіанти в розмовній мові майже не вживаються, хоча й мають певне застосування в більш офіційних стилях. Що ж стосується пари відділ і відділок, менш уживаним є суфіксний варіант, який охоплює лише частину значень (при цьому, не можна сказати, що одне з них більш розмовне, а інше — більш офіційне, хоча, наприклад, у радянський період перевага надавалась слову «відділ», тоді як нині «відділок» може сприйматись як щось «українськіше»).
У людей були садки, а в колгоспі - сади. Гарні, доглянуті, Логвинович піввіку кохав. І садками їх ніхто і ніколи не називав. Без офіціозу.
Сьогодні робили в саду. Сливовий сад. Антоновку з саду вже вивезли на перевалку.
У нас було два ставки. Один ну ніяк ставом не назвеш - замалий. Щодо другого могли сказати
Ич, як ловко гуси ставом пливуть!
Вже не дризина, льод хороший - дітвора на ставі в ключку грає.
Дризина - молодий, гнучкий лід.
Ключка - гокей, хокей.
За садами тими і слід прохолов. Сумно.
Цитата: alant от января 29, 2014, 00:54
Завжди вважав, що є лише річка. Ріки не зустрічав.
Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (Степан Руданський, Тв., 1959, 68);
Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331);
На четвертий день вітер змінив напрям. «Константин» вийшов у гирло ріки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265);
Мільйони зір повільним бігом Течуть над нами, мов ріка (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 220);
А ріка життя, все шумить, і піниться, і стогне, і великим напором безконечним несе нові, нові, все нові жертви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 329);
Ріки історії багато піску нанесли в його біографію, і сам він, перехилившись, стояв наполовину замулений в легендах (Павло Тичина, III, 1957, 43).
Я, моя матінко, ріки сліз вилила — благала: сину, оженися, коханий, оженися! (Марко Вовчок, I, 1955, 220);
Знай: зерна золота ріка І вугілля потоки чорні — Це все рука більшовика, Це Жовтня мускули незборні (Максим Рильський, I, 1956, 187);
Що там за гомін? .. Ах, знаю, знаю, — Се вулицями стугонить Ріка народу (Іван Франко, XIII, 1954, 438);
Дорога підіймалася вище і вище. Попереду в темряві ворушилася, гаркотіла, звиваючись, безкрая людська ріка, що текла не вниз, а насупроти гір (Олесь Гончар, III, 1959, 76).
Колись там [у селі] весело було. Бувало, літом і зимою Музики тне, вино рікою Гостей неситих палива... (Тарас Шевченко, II, 1963, 25).
http://sum.in.ua/s/rika
Цитата: alant от января 29, 2014, 00:54
Аналогічно і став - звучить якось штучно, не по-українськи.
Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели (Тарас Шевченко, I, 1963, 310);
Рибою кишів холодний став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167);
Гать перетинала ущелину, перегороджуючи путь гірському струмкові, і утворювала невеличкий став (Вітчизна, 7, 1947, 56);
За селом копали став (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 10);
Зелені луки — як розлогий став (Микола Зеров, Вибр., 1966, 33).
http://sum.in.ua/s/stav
Цитата: alant от января 29, 2014, 00:54
Аналогічно і став - звучить якось штучно, не по-українськи.
Пол. staw
Цитата: Iskandar от февраля 3, 2014, 15:45
Цитата: alant от января 29, 2014, 00:54
Аналогічно і став - звучить якось штучно, не по-українськи.
Пол. staw
А вы всё о том же. Скучно.
Напрям - напрямок :what:
Напрям - думки, художньої школи, скеровування, льоту/ходу/дороги/схилу, літературний
Напрямок - йдіть у напрямкові до криниці; конкретизовано - на що, до чого, куди;
схильність; у слід за кимось - їдь у напрямкові за тією машиною
Деколи напливають - напрям (напрямок) думок; спрямування