Цитата: Iyeska от января 15, 2014, 10:40
тётто
От вирішив українізувати популярне на форумі слово. Традиційно ё відповідає українське е: мёд - мед, Гёте - Гете. А подвоєні приголосні спрощуються.
тето. Впізнаємо "-то". Вуаля! "Те-то".
Можна використовувати федоришинку: цьотто, або й новіші системи: чьотто.
Тётто - чего-то
Цягосьці - чагосьці :)
Выбачайце за беларускую, проста не знаю адпаведных форм ва ўкраінскай.
Японське chotto （ちょっと）транслітерується як тьотто або чотто. Хіба придумайте власну систему. :)
Тьотто нiчого не зрозумiв, не? Ковай же жжж... Треба бiльше някати, тодi все буде дайдзьобу. Вакаримасен, сикать та га най. :donno:
Иттекiмас.
Цитата: Lodur от февраля 4, 2014, 12:54
тодi все буде дайдзьобу
Як правильно: дайдзьобу, дай дзьобу, чи дай-дзьобу?
Цитата: Python от февраля 4, 2014, 14:45
Цитата: Lodur от февраля 4, 2014, 12:54
тодi все буде дайдзьобу
Як правильно: дайдзьобу, дай дзьобу, чи дай-дзьобу?
дай-дзьобну, дзьобну-дай ;D
Цитата: DarkMax2 от января 15, 2014, 10:48
Цитата: Iyeska от января 15, 2014, 10:40
тётто
От вирішив українізувати популярне на форумі слово. Традиційно ё відповідає українське е: мёд - мед, Гёте - Гете. А подвоєні приголосні спрощуються.
тето. Впізнаємо "-то". Вуаля! "Те-то".
"отеньке" мабуть буде ще кумедніше.
Цитата: Sirko от февраля 4, 2014, 12:34
Японське chotto （ちょっと）транслітерується як тьотто або чотто. Хіба придумайте власну систему. :)
Уже достатньо придумали. Я ще два варіянти вище навів.
Цитата: Drundia от февраля 4, 2014, 14:59
Цитата: Sirko от февраля 4, 2014, 12:34
Японське chotto （ちょっと）транслітерується як тьотто або чотто. Хіба придумайте власну систему. :)
Уже достатньо придумали. Я ще два варіянти вище навів.
Авжеж, авжеж. А системи, де "те-то" нема. Хоча радше мова тут ішла не про системи, а плутанину з російським "чего-то".
Цитата: Python от февраля 4, 2014, 14:45
Цитата: Lodur от февраля 4, 2014, 12:54
тодi все буде дайдзьобу
Як правильно: дайдзьобу, дай дзьобу, чи дай-дзьобу?
дайджобу чую, тому...
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
І як?
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 14:45До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
Жадаєте народної ненависті? :)
Цитата: engelseziekte от февраля 5, 2014, 15:03
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 14:45До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
Жадаєте народної ненависті? :)
Чого це?
дай жо...
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 15:04Чого це?
Слово й так не надто приємне, а ще й форсити його до активного вжитку...
Ви ж знаєте, що воно прийшло з Заходу :tss:
Цитата: engelseziekte от февраля 5, 2014, 15:14
Ви ж знаєте, що воно прийшло з Заходу
Гештальт ::)
Цитата: dragun97yu от февраля 5, 2014, 14:36
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
І як?
"на кшталт"
только у этого словосочетания нейтральная коннотация
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 14:45
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
цікава ідея розкрийте її пліз детальніш
Цитата: iopq от февраля 5, 2014, 15:05
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 08:46
Цитата: Python от февраля 4, 2014, 14:45
Цитата: Lodur от февраля 4, 2014, 12:54
тодi все буде дайдзьобу
Як правильно: дайдзьобу, дай дзьобу, чи дай-дзьобу?
дайджобу чую, тому...
дайджьобу
Кортше кажучі ДажБогу ;D
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 14:45
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
Цитата: engelseziekte от февраля 5, 2014, 15:03
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 14:45До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
Жадаєте народної ненависті? :)
просто не треба забувати, що той хто вживає "тіпа" (чи "на кшталт") - він теж козак. :negozhe:
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 15:54
Психологія
душологія, психознавство, психовідання, душезнавство? :what:
Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 12:43
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 15:54
Психологія
душологія, психознавство, психовідання, душезнавство? :what:
Якщо вже перекладати термін, то послідовно й до кінця.
Психологія = роздягайство.
Цитата: oveka от февраля 12, 2014, 17:11
Психологія = роздягайство.
А нудизм тоді як?
Цитата: Python от февраля 12, 2014, 17:01
Цитировать
душологія, психознавство, психовідання, душезнавство? :what:
Якщо вже перекладати термін, то послідовно й до кінця.
щось забагато правил як на мою рідну мову. товаришу, а ви певні, що ви наш, робоче-козацький? :what: хоч так і бути - душесловіє, людиносуттєсловіє, людинословіє.
Цитата: DarkMax2 от февраля 12, 2014, 23:26
Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:25
Цитата: oveka от февраля 12, 2014, 17:11
Психологія = роздягайство.
А нудизм тоді як?
голодупство.
пхе. ви думаєте чемні пани-прохвесори будуть вживати подібну говірку у наукових розмовах? :)
Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
людинословіє
антропологія ж. І
-словіє мало б спроститися до
-слов'я чи
-слів'я.
Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:31
Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
людинословіє
антропологія ж. І -словіє мало б спроститися до -слов'я чи -слів'я.
словіє теж можна. по старожитньому. а щодо іншого - нам же треба не лише дослівний переклад, а щоб слово суть передавало. як варіант - самознавство, власнознавство, власнословіє.
Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
щось забагато правил як на мою рідну мову. товаришу, а ви певні, що ви наш, робоче-козацький?
Селянсько-козацький ;)
Саме робітників серед предків, здається, не було — зразу на вчителів та інженерів вивчились. Тому за неграмотність битиму штангенциркулем.
Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:36
Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:26
щось забагато правил як на мою рідну мову. товаришу, а ви певні, що ви наш, робоче-козацький?
Селянсько-козацький ;)
Саме робітників серед предків, здається, не було — зразу на вчителів та інженерів вивчились. Тому за неграмотність битиму штангенциркулем.
робочий - це трудовий, робоча людина, трудовий козак. робота вона і у вчителя робота і у інжинера. не применшуйте велику євразійську робоче-християнську ідею в її первозданній неповторності. :)
p.s. а штангенциркуль видає в вас масона, - не забувайте, не всі українські трударі здатні зрозуміти їхню тонку душу і самозречення в ім'я вільного людства. :negozhe:
Цитата: Сергий от февраля 12, 2014, 23:39
штангенциркуль видає в вас масона
Так у них просто циркуль. Штангенциркуль — інструмент інженера-просвітника, що несе прогрес людству.
Цитата: Python от февраля 12, 2014, 23:48
Так у них просто циркуль. Штангенциркуль — інструмент інженера-просвітника, що несе прогрес людству.
а масон - то просто трудовий козак-будівельник. тільки не всі це розуміють. :negozhe:
Повертаючись до підмету. Чимось мені подобаються реетимологізовані запозичення, назразок ὁλοκαύστος => голокіст чи over => оверх ©. Ідея в тому, щоб максимально передати значення слова, не руйнуючи форми.
Цитата: Python от февраля 13, 2014, 01:03
Повертаючись до підмету. Чимось мені подобаються реетимологізовані запозичення, назразок ὁλοκαύστος => голокіст чи over => оверх ©. Ідея в тому, щоб максимально передати значення слова, не руйнуючи форми.
ви маєте на увазі ось так: психологія - пшиколохія? :)
Цитата: Сергий от февраля 4, 2014, 14:55
Цитата: DarkMax2 от января 15, 2014, 10:48
Цитата: Iyeska от января 15, 2014, 10:40
тётто
От вирішив українізувати популярне на форумі слово. Традиційно ё відповідає українське е: мёд - мед, Гёте - Гете. А подвоєні приголосні спрощуються.
тето. Впізнаємо "-то". Вуаля! "Те-то".
"отеньке" мабуть буде ще кумедніше.
Хм, чому таки кумедне? Гадаю, "отеньке" як раз лучить отсему "тётто". ;up:
Цитата: DarkMax2 от февраля 5, 2014, 14:45
Цитата: Pawlo от февраля 5, 2014, 14:26
А от як забавно у нас переклали слово "тіпа" у свій час.
До речі, я би форсив у мові "кшталту" замість "типу". :)
Словаци дуже за'тсимь користаѭть слѡвьце "akože", чеси "jako". А осе на Закарпаттѣ дьля отсёго ѥ чудесьнє слѡвьце "hеи", извычаино кажѫть [hɪ] або [heː].
Цитата: Python от февраля 13, 2014, 01:03
Повертаючись до підмету. Чимось мені подобаються реетимологізовані запозичення, назразок ὁλοκαύστος => голокіст чи over => оверх ©. Ідея в тому, щоб максимально передати значення слова, не руйнуючи форми.
host — гіст?
forma > хвѡрьма (укр. пиджин: хвiрма).
Хоча, се нѣ "незвичаине" слово, чи яко ѥ то розумѣти...
Цитата: Drundia от февраля 13, 2014, 01:57
host — гіст?
Гіст — той, хто
гостує гостя,
гість — той, хто гостює в госта :yes:
Тако и norma > нѡрьма (УП: нiрма). Ѡтты, gen.pl. хворем~хворьм, норем~норьм, ис т.зв. роскупленням приголосък, мѣсть [-rm].
Цитата: Python от февраля 13, 2014, 02:23
Гіст — той, хто гостує гостя,
гість — той, хто гостює в госта :yes:
У народній мові -ити продуктивніше за -увати. Тож, виходить, що
гост гостить гостя.
Мені здавалось, для відіменникових дієслів -увати якраз більш продуктивне, дієслова на -ити, що виникають від них згодом, часто мають сленговий відтінок. Крім того, гостити може бути похідним як від гіст, так і від гість (що, власне, й спостерігається в російській), тоді як гостувати чітко вказує на належність іменника, з якого його утворено, до твердої групи.
Цитата: Python от февраля 13, 2014, 04:18
часто мають сленговий відтінок.
Я ж руською мовою чорним по синьому написав «у народній мові». Просто цікаво може вийти, коли дієслова на пряму й зворотну дію — те саме. Нагадує оте «його пішли» й под.