Звідси (http://nehrebeckyj.livejournal.com/59969.html).
Але ж. "Яром-долиною", "степом, степом", "бережком" - це як? Це "де"? Чи це "кудою"? Тільки не треба мені впарювати, що це орудний відмінок. Це не орудний. Це відмінок, якого ледачі й недалекоглядні мовотрохизнавці не зафіксували. Назвімо його ШЛЯХОВИЙ. Його питання - "кудою". Поставити можна після місцевого перед кличним.
Що скажете?
Чи є випадки, коли слово в цьому відмінку має вигляд інший, ніж в орудному?
"Чим" звичайне.
найзвичайнісінький орудний, відповідає на питання "чим?".
їхати чим? - яром-долиною.
просто це "чим" може стосуватися і шляху, і засобу пересування залежно від контексту.
а, з жж Негребецького... тоді все ясно.
він гарно перекладає, але знань йому дуже бракує. найелементарніших.
Цитата: Conservator от октября 19, 2013, 18:24
найзвичайнісінький орудний, відповідає на питання "чим?".
їхати чим? - яром-долиною.
просто це "чим" може стосуватися і шляху, і засобу пересування залежно від контексту.
Вопрос «чем?» там явным образом навевается формой ответа, а не смыслом. :yes:
Але щодо ірраціональності гонінь на по Негребецький таки правий. Є в мене підозра, що те «бійся прийменника по» виникло частково через труднощі з відмінюванням слів у деяких носіїв. Починаючи з того, що ніхто толком не знає, який це відмінок — місцевий чи давальний («по дорогах» — ніби місцевий, а «по берегу» — вже ніби й не місцевий, як «на бе́резі»). Плюс плутанина між кількома паралельними формами («по берегу», «по бе́резі», «по берегові» — як правильно?). Плюс труднощі з чергуванням приголосних («по дорогі» — явно неправильно, «по дорогу» — тим більше (втім, якщо треба придбати доро́гу...), сказати «по дорозі» чомусь бояться). А так, беремо орудний відмінок, який будується елементарно — і все, проблему вирішено, тепер можна строїти будувати вдавати з себе грамотія, та ще й інших повчати.
Цитата: Python от октября 19, 2013, 18:50
Але щодо ірраціональності гонінь на по Негребецький таки правий. Є в мене підозра, що те «бійся прийменника по» виникло частково через труднощі з відмінюванням слів у деяких носіїв. Починаючи з того, що ніхто толком не знає, який це відмінок — місцевий чи давальний («по дорогах» — ніби місцевий, а «по берегу» — вже ніби й не місцевий, як «на бе́резі»). Плюс плутанина між кількома паралельними формами («по берегу», «по бе́резі», «по берегові» — як правильно?). Плюс труднощі з чергуванням приголосних («по дорогі» — явно неправильно, «по дорогу» — тим більше (втім, якщо треба придбати доро́гу...), сказати «по дорозі» чомусь бояться). А так, беремо орудний відмінок, який будується елементарно — і все, проблему вирішено, тепер можна строїти будувати вдавати з себе грамотія, та ще й інших повчати.
Якщо це не просте бажання дистанціюватися від загальноруської, де орудний у цьому значенні менш уживаний. ;D
Цитата: Python от октября 19, 2013, 18:50
Є в мене підозра, що те «бійся прийменника по» виникло частково через труднощі з відмінюванням слів у деяких носіїв.
виникло, як і решта «страхів», через нехлюйство і байдужість.
Цитата: Python от октября 19, 2013, 18:50
Плюс труднощі з чергуванням приголосних («по дорогі» — явно неправильно, «по дорогу» — тим більше (втім, якщо треба придбати доро́гу...), сказати «по дорозі» чомусь бояться).
хто боїтсья? :)
Цитата: Wolliger Mensch от октября 19, 2013, 19:21
Цитата: Python от октября 19, 2013, 18:50
Але щодо ірраціональності гонінь на по Негребецький таки правий. Є в мене підозра, що те «бійся прийменника по» виникло частково через труднощі з відмінюванням слів у деяких носіїв. Починаючи з того, що ніхто толком не знає, який це відмінок — місцевий чи давальний («по дорогах» — ніби місцевий, а «по берегу» — вже ніби й не місцевий, як «на бе́резі»). Плюс плутанина між кількома паралельними формами («по берегу», «по бе́резі», «по берегові» — як правильно?). Плюс труднощі з чергуванням приголосних («по дорогі» — явно неправильно, «по дорогу» — тим більше (втім, якщо треба придбати доро́гу...), сказати «по дорозі» чомусь бояться). А так, беремо орудний відмінок, який будується елементарно — і все, проблему вирішено, тепер можна строїти будувати вдавати з себе грамотія, та ще й інших повчати.
Якщо це не просте бажання дистанціюватися від загальноруської, де орудний у цьому значенні менш уживаний. ;D
Цо єст єнзик "загальноруський"? Нє вєм такєго
Цитата: Pawlo от октября 20, 2013, 06:18Цо єст єнзик "загальноруський"? Нє вєм такєго
То ѥсть анджик рукописов двунадесентого столѣття.
Цитата: Lodur от октября 20, 2013, 08:15
Цитата: Pawlo от октября 20, 2013, 06:18Цо єст єнзик "загальноруський"? Нє вєм такєго
То ѥсть анджик рукописов двунадесентого столѣття.
То єнзик булгарскі
Цитата: Pawlo от октября 20, 2013, 18:57То єнзик булгарскі
У булгар не було полноголосся. Так що сурджик.
їхати чим? - яром-долиною. Чим - це чим. Возом, гарбою, мажарою, ногами.
А яром-долиною, це де.
По дорозі жук, жук. По дорозі - чорний. Звідки страх? Ну й що, що чорний?
Стоїть на/при дорозі. Пішов дорогою/по дорозі. Так пройде - На дорогі курить.
Цитата: Python от октября 19, 2013, 18:50
Починаючи з того, що ніхто толком не знає, який це відмінок — місцевий чи давальний («по дорогах» — ніби місцевий, а «по берегу» — вже ніби й не місцевий, як «на бе́резі»).
Через це треба тут виділити ще один відмінок, який усуне давально-місцевий коґнітивний дисонанс.
Цитата: oveka от февраля 2, 2014, 17:11
На дорогі курить.
Це вже за рамками української граматики.
Я подав цей варіант, як приклад вживання. Так могли сказати.
Стоїть на дорогі - так не говорили ніколи.