Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 159-170.
розділ "Козаччина як культурне явище":
Цитата: http://izbornyk.org.ua/popovych/narys11.htm
"Особливо варто уваги те, що мовою Січі — не державною, а мовою братства як символом солідарності — була розмовна «низька» українська мова, хоча писали запорожці нормальною для того часу книжною «простою мовою». Це було виявом солідарності, альтернативної діючим офіційним соціальним структурам і доступної соціальним низам.
Норми і цінності козацького війська як виміри внутрішньої свободи охоплюють найширші кола народу, які тим самим відчувають причетність до вільного братського союзу. Тому в часи, коли козацтво стає політичним лідером України, шерег письменників говорить про «козацьку націю»."