Пропоную писати сюди русизми (великорусизми) які вже органічно війшли в мову, але можливо ще відсутні в словниках.
Всьо
Харашо
Непересічне завдання. От навпаки - внормовані кострубаті «русизми» занотувати - було б куди простіше :).
Цитата: "ou77" от
Всьо
Харашо
Про "всьо" я вже писала. А щодо "харашо" в мене є сумніви, що воно органічно ввійшло в мову. Що тоді робити зі словом "хороший"?
Канєшно
харашо = укр. добре, а не "хороший
Навєрно
Хоча, я вважаю, що ажко відстежити де є русизм, де полонізм, де германізм, якщо вони справді органічно увійшли до мови. Інша справа, "суржикізми". ;D
Гм. Как-то странно ви сєбє «антіпурізм» прєдставляєтє: запісивать рускіє слова украінской орфоґрафієй. :???
Напевно слід сказати "суржикізми" і ще додати що суржик з російською:)
Але якщо говоримо "антипуризми" - то однозначно ще запозичення з російської:)
Хоча з другої сторони пуризм, по-моєму, полягає в тому, що з двох синонімів вибирають той, що немає відповідного корня в російській.
При цьому, що мені смішно, вибираючи "не російські" слова, залишають чисту російську фразеологію:)
Цитата: "ou77" от
Напевно слід сказати "суржикізми" і ще додати що суржик з російською:)
Є якийсь інший суржик, крім як суміш української з російською? Наскілки я знаю, то це саме термін для такої суміші.
Термін можливо тільки для такої суміші - тільки то не термін, то просто синонім "суміші". Думаю на заході є суржик з польскою мовою (швидше в Польші вже) з словацькою, можливо з угорською... тільки вони обявляються діалектами, але суть від того не міняється!
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 7, 2006, 13:46
Гм. Как-то странно ви сєбє «антіпурізм» прєдставляєтє: запісивать рускіє слова украінской орфоґрафієй. :???
Ми записуємо українскі розмовні слова українською мовою, те що вони збігаються з російською якраз і є тема.
Ще тільки що в розмові з Летіцією зрозумів органічне слово (може навіть саме органічне):
Любий (=будь-який)
Але можливо воно і не є запозиченням, які ваші думки?
Сплошний (=суцільний)
Суржикiв стiльки, скiльки iснує межмовних контактiв української з iншими мовами. А "The Surzhik" один - росiйско-український.
Цитата: ou77 от сентября 12, 2006, 10:13
Ми записуємо українскі розмовні слова українською мовою, те що вони збігаються з російською якраз і є тема.
Єстєствєнно, что заімствованниє із руского язика слова збігаються с рускімі. Било би странно, єслі би ето било нє так. ;-) Но мнє кажется, что больше пользи било би, єсли би ви рассказивали о настоящіх украінскіх словах, напр. «спасибі», «одвіт/отвіт» і под., оказавшієся почті под табу у пішущіх по-украінскі.
Сьогодні звернув увагу на "понімаїш" :)
Але це те, що впадає в очі. Але є й таке "являється" в розумінні "є". Я вже втомився виправляти там, де можу...
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 12, 2006, 21:55Но мнє кажется, что больше пользи било би, єсли би ви рассказивали о настоящіх украінскіх словах, напр. «спасибі», «одвіт/отвіт» і под., оказавшієся почті под табу у пішущіх по-украінскі.
Каму шо, а ґолому баня... :wall:
Вот и хлопцы проснулись. Аж двое сразу. :_1_12 [Видимо, что-то для них очень нервное написал. :roll:]
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 12, 2006, 23:58
Вот и хлопцы проснулись. Аж двое сразу.
Наверно, спали рядом... :eat:
Цитата: Amateur от сентября 12, 2006, 23:59
Цитата: Wolliger Mensch от сентября 12, 2006, 23:58
Вот и хлопцы проснулись. Аж двое сразу.
Наверно, спали рядом... :eat:
Вы бы других по своим пристрастиям не меряли... :donno:
Є ще одне гарне російське слово, що увійшло вже до лексикону україннців. "Далбайоб" називається. Гадаю, всім зрозуміло, з якої причини воно мені пригадалося? :)
Цитата: Radley от сентября 13, 2006, 09:16
Є ще одне гарне російське слово, що увійшло вже до лексикону україннців. "Далбайоб" називається. Гадаю, всім зрозуміло, з якої причини воно мені пригадалося? :)
Не понімаю, по якому поводу... ;D
До речі, це також за темою. :)
Дєйствітільно, оні такіє странниє, еті хахли :)
До речі, так само зустрічав багато українінзмів у російськомовних в Україні. Маю на увазі тих, хто справді розмовляє російською, а не її малоросійським діалектом. Зокрема, конструкція: "Или мы пойдем в кино сегодня?". Один інженер мені доводив, що це правильно по-російськи, а не калька з української.
Зворотних прикладів, тобто використання українських слів та конструкцій мешканцями України що зазвичай говорять російською, гадаю, не менше. Особисто я, наприклад, часто вживаю "чи", "шухлядка", "хмарно", "зненацька", "шпак" (навіть не певний, як цей птах правильно називається російською), "качка", "нарада". І це лише ті слова, які пригадалися одразу. Якщо уважно послідкувати за мовою, то їх мабуть назбирається не одна дюжина.
Цитата: "Radley" от
"шпак" (навіть не певний, як цей птах правильно називається російською)
скворец
Цитата: "Pere" от
скворец
О, дякую. А то я думав, чи "дрозд", чи "скворец", чи ще щось :-[
Прошу :).
Звідси до речі улюблене піонерське слово - шпаківня = скворечник
І зовсім вже не до речі, а просто як цікавинка з царини пташино-звіриних назв різними мовами (аж 50, серед них і українська), раджу відвідати таке посилання:
Pan-European Dictionary of Common Names of Animals: Mammals and Birds in more than 50 languages of Europe
PART 3: Slavic languages -eastern
http://www.informatika.bf.uni-lj.si/magus-slavic3.html
Цитата: "Radley" от
Якщо уважно послідкувати за мовою, то їх мабуть назбирається не одна дюжина.
Я би стежив за мовою... :) (не ображайтесь, будь ласка)
"Слідкувати" - це також русизм, який прижився в українській мові. Слідкувати українською - іти слід у слід...
Не знаю, як ви, але багато з моїх російськомовних знайомих говорять "вказівка".
Цитата: Pere от сентября 13, 2006, 11:55
Pan-European Dictionary of Common Names of Animals: Mammals and Birds in more than 50 languages of Europe
PART 3: Slavic languages -eastern
http://www.informatika.bf.uni-lj.si/magus-slavic3.html
Цікавий сайт Дякую. :)
Цитата: "Ревета" от
Я би стежив за мовою... (не ображайтесь, будь ласка)
"Слідкувати" - це також русизм, який прижився в українській мові. Слідкувати українською - іти слід у слід...
Не знаю, як ви, але багато з моїх російськомовних знайомих говорять "вказівка".
Упс :)
Ага, "вказівка" та "взагалі", з моїх спостережень, стали останнім часом вельми популярними канцеляризмами, навіть серед російськомовних.
До речі, "стежити", мабуть, теж має аналогічне походження - від "стежини" :)
А що таке "стежини"?
Між іншим не знайшов у списку птахів, українського: "боцюн" - "лелека".
Воно прийшло, напевне, з польської, але, здається мені, попало в польську з латинської там щось було таке: ciconia boeciun, от хто знає?
Цитата: "ou77" от
А що таке "стежини"
Стежина. Стежка.
Цитата: ou77 от сентября 13, 2006, 15:37
А що таке "стежини"?
Між іншим не знайшов у списку птахів, українського: "боцюн" - "лелека".
Воно прийшло, напевне, з польської, але, здається мені, попало в польську з латинської там щось було таке: ciconia boeciun, от хто знає?
"Боцюн" - діалектизм. Як і "бусол" - так кажуть на Поліссі (може, ще десь).
Згадав ще один русизм, що в'ївся в мову: "Приймати участь".
Цитата: Ревета от сентября 13, 2006, 17:50
Цитата: ou77 от сентября 13, 2006, 15:37
А що таке "стежини"?
Між іншим не знайшов у списку птахів, українського: "боцюн" - "лелека".
Воно прийшло, напевне, з польської, але, здається мені, попало в польську з латинської там щось було таке: ciconia boeciun, от хто знає?
"Боцюн" - діалектизм. Як і "бусол" - так кажуть на Поліссі (може, ще десь).
Згадав ще один русизм, що в'ївся в мову: "Приймати участь".
Але не органічно - ріже слух, в принципі так само як і брати участь:) про мене, то краще запобігати і те і друге...
Що діалектизм зрозуміло, не зрозуміла етимологія:(
Для мне "брати участь" звучить нормально. Бо приймати щось я звик зі столу, когось - у кабінеті, від когось - у конверті (було б добре ;D), наприклад... :)
не знаю - криво:
брати участь у концерті -> виступати на концерті
брати участь у роботі -> співпрацювати
про мене "брати участь" також не не дуже органічно...
А памятаєне новітнє "я рахую" замість "вважаю":)) з тої ж серії що і "приймати участь":))
От ще одне органічне слово "я считаю"
Цитата: "ou77" от
брати участь у концерті -> виступати на концерті
брати участь у роботі -> співпрацювати
А що ви скажете щодо "брати участь у нараді"? Це ж зовсім не означає там працювати або взагалі щось робити. Людина може сидіти куняти на протязі усієї наради, але ж все рівно "брала участь" :)
Між іншим, я зрозумів, що Wolliger Mensch не правий, не пишемо ми російських слів українськими буквами, адже ж по російські не буде "понімаєш" а буде "пънъмаіш" або на крайный випадок "панімаіш":)
"брати участь у нараді" -> "бути на нараді"
Цитата: ou77 от сентября 14, 2006, 10:44
"брати участь у нараді" -> "бути на нараді"
Ну нє нада! Брати участь і бути на нараді - так само за смислом далекі одне від одного, як і брати участь у концерті і бути на концерті.
ні! концерт можна дивитися, а нарада - це коли всі саме беруть участь у процесі, там нема глядачів - тому "був на нараді"="брав участь у нараді"!
Але якщо вам не подобається "був" скажіть "ходив", а якщо "нарада" то в вашому розумінні "збори" тоді - "виступав на нараді" так само як і "виступав на концерті"
Цитата: ou77 от сентября 14, 2006, 11:24
ні! концерт можна дивитися, а нарада - це коли всі саме беруть участь у процесі, там нема глядачів - тому "був на нараді"="брав участь у нараді"!
Шановний, то є казуїстика у її первинному вигляді. Секретарка, що підносить каву, та друкує стенограму - вона має дорадчий голос? То вона бере участь у нараді, чи все ж просто присутня на ній?
Не треба штучно правити мову - ліпше перепитати в носіїв.
Так секретарка і не була на нараді і не брала участі в ній! секретарка дома скаже: "у шефа була нарада от я і затрималася", або "шеф проводив нараду" або "у нас була нарада от я і затрамалася" в цьому випадку чоловікові також зрозуміло, що вона НЕ "брала участі"
Я носій мови, тому і кажу: для мене виглядає штучним як і "приймати участь" так і "брати участь". То моє власне сприйнятя, але я вважаю, що я, як мовець, маю право формувати свою власну мову так, як мені здається вірним.
Digamma, а що таке казуїстика?
Цитата: "ou77" от
"у нас була нарада от я і затрамалася" в цьому випадку чоловікові також зрозуміло, що вона НЕ "брала участі"
Чому ж тоді чоловікові має бути зрозуміло, що вона не брала участі? Може це була саме нарада з покращення роботи секретарського складу? :)
Все залежить від "звичаю" їхніх нарад. Думаю, пояснити можна без слів "брати участь"...
Про мене, то наради з покращення роботи секретарського складу, проводятся без участі секретарського складу, а іначе це вже буде всеодно не нарада а збори, де їм скажуть "треба робити так", поради в них точно ніхто не спитає...
Хм, в мене дещо інше розуміння наради... Там саме радяться, а не просто доповідають або кажуть, що й як кому робити.
Але так, це мабуть залежить від конкретного керівника.
До речі, цікава аналогія про секретарку, що повернулася пізно з роботи й каже, що затрималася на нараді, та ії чоловіка, якому з цих слів тут же зрозуміло, що ніякої участі ні у якій нараді вона не брала... Тут він вже починає міркувати, а де ж вона тоді насправді була.... :)
:) да правда смішно.
Для мене також нарада - то де всі радяться і всі "беруть участь".
Цікаво а як назвати те де вичитують і дають вказівки? збори? тоже якось так:(
Во! ще одне слово в ТЕМУ: "тоже"
Цитата: "ou77" от
як назвати те де вичитують і дають вказівки?
У радянські часи, а й на багатьох сучасних українських виробничих підприємставх це мало назву "опєратівка" або "лєтучка" :)
а ще мене смішить "пятиминутка" (на пару годин:))
зараз в словника загляну як перекладають там оперативка та летючка (летючка - листівка була на заході)
так і є розм. літучка і летючка (друкований листок - ще) метелик:)
по оперативці тілки одне значення: оперативка:(
Цитата: ou77 от сентября 14, 2006, 12:25
Digamma, а що таке казуїстика?
Це саме та штука, якою Ви займаєтесь, коли стверджуєте ніби секретарка, що вела стенограму не була присутня на нараді.
Мова була про секретарку що каву приносить (в неї не було наради), а потім всеодно не зрозуміло, що таке казуїстика, ну нічого подивлюся в словнику...
а та секретарка що пише - також "бере участь" так вона і скаже - "у мене була нарада", які проблеми в розуміні?
Знайшов тільки на російській (переклав):
Казуїстика
Ж.
1) Підведення окремих випадків під загальні догматичні положення в середньовічній схоластиці та в богословії.
2) Вживання одної статті закону до різних юридичних випадків в юриспруденції.
3) перен. Ловкість(Изворотливость) в суперечці, доказах, захисті непевних чи хибних положень.
взято з http://k.uoportal.ru/show/33797/
Всеодно не розумію що в мене там такого "не правильного/подвійного"?
Цитата: ou77 от сентября 14, 2006, 16:51
Всеодно не розумію що в мене там такого "не правильного/подвійного"?
Те, що Ревета правий. Вибачте, це переходить у суперечку заради суперечки.
Дочекаємось Ревети.
Але до суті, я про те що в кождному разі слова "брати участь" можна замінити іншим дієсловом при цьому не виникне непорозуміння. Ви не згодні?
Цитата: "ou77" от
Дочекаємось Ревети.
Але до суті, я про те що в кождному разі слова "брати участь" можна замінити іншим дієсловом при цьому не виникне непорозуміння. Ви не згодні?
А те в свою чергу можна замінити на "брати участь". Мова не виробляє штучно яких-небудь слів. Вона відображає існуючі поняття. Тому і різнятся:
бути на концерті і
брати участь у концерті, бути (присутнім) на нараді, наприклад, спостерігачем і
брати участь у нараді. Непорозуміння виникне. Не треба вигадувати української мови, вона вже давно є і має свої виражальні можливості. Проте ви маєте право ігнорувати одні висловлювання на користь інших, але тоді відповідальність за розуміння маєте взяти в односторонньому порядку на себе ви.
Цитата: "ou77" от
для мене виглядає штучним
Має вигляд.
Виглядає у цьому випадку теж русизм. Українською можна
виглядати з вікна, наприклад.
Цитата: "Radley" от
з покращення
Я би
поліпшував у цьому випадку. Бо
покращувати, як на мене, це робити щось красивішим. Хоча тут і так і сяк.
Цитата: ou77 от сентября 14, 2006, 17:20
Дочекаємось Ревети.
Але до суті, я про те що в кождному разі слова "брати участь" можна замінити іншим дієсловом при цьому не виникне непорозуміння. Ви не згодні?
Але є участь активна та участь пасивна, чи не так? Гадаю, наша секретарка брала саме пасивну участь у нараді. Також, мені здається, що інколи "брати участь" є скороченням всіх можливих дієслів. Наприклад: замість того, щоб казати "...замішував цемент, клав цеглу, та білив стіни", говорити просто "брав участь у будівництві".
Цитата: "Смайлик" от
"брати участь" є скороченням всіх можливих дієслів. Наприклад: замість того, щоб казати "...замішував цемент, клав цеглу, та білив стіни", говорити просто "брав участь у будівництві"
:yes:
Чи контролював якість, чи командував, чи просто десь поряд стояв - все рівно ніби "брав участь". Це типовий канцеляризм, що має мало відношення до реального життя і того, хто що саме насправді робив :)
Цитата: "Смайлик" от
Гадаю, наша секретарка брала саме пасивну участь у нараді. Також, мені здається, що інколи "брати участь" є скороченням всіх можливих дієслів.
Це міркування трохи розходиться з типовою мовною практикою, принаймні, стосовно офіційних нарад. Коли пишуть, що відбулась нарада і в ній брали участь такі й такі (Президент, Секретар РНБО, Спікер ВРУ...) навіть у повному переліку осіб ніколи не зустрінеш секретарок, стенографісток та охоронців. Тому «пасивна участь» мені видається мертвонародженим варіантом. У житті на неї не зважають. От коли укладають список присутніх (наприклад, ті, хто стежить за процедурою), там мабуть дописують і секретарок і технічну обслугу і кого-будь
Мабуть я обрав не найкращий приклад з секретаркою (просто його тут вже обговорювали), але термін використовується у політиці/політологiї. Хоча взагалі, маєте рацію, контекст надто вузький. :)
Центр знань з прав людини каже:
ЦитироватьПолітична участь:
Це поняття охоплює дві форми політичної діяльності:
1/Пасивна політична участь:
а) участь у голосуванні на усіх виборах і референдумах;
б) мати право бути обраним у всі суспільні виборні органи.
2. Активна політична участь:
а) участь у формулюванні урядової політики і наступне її здійснення, заміщення посади і виконання всіх державних обов'язків на всіх рівнях керування;
б) прийняття участі в діяльності неурядових організацій і асоціацій, пов'язаних із суспільним і політичним життям країни.
:) цікавий поворіт. Звісно, «політична пасивна участь» є водночас «активною» у сенсі виразу «брати участь». Адже вона «пасивна» на погляд політології, проте потребує активних, істотно пов'язаних з сутністю «участі» дій від суб'єктів, тобто виборців. На противагу наша секретарка брала пасивну/пасивну участь, не виконуючи жодних дій стосовно сутності тієї «участі».
Можливо сформолюймо таким чином - якщо суб'єкт виконує дії безпосередньо пов'язані зі сутністю і/або метою певного процесу, важливими у нашому контексті, тоді про нього говоримо, що він «бере участь» у процесі. Якщо його стосунок до процесу є формальним, процедурним, регламентним, несуттєвим тощо, тоді можемо казати про його присутність, виконання ним тієї чи іншої ролі у процесі, але вислову «бере участь» як правило не вживаємо.
:UU:
Цитата: "Ревета" от
? :)
Є таке слово, є :). Цілком літературне. Ще є нарід - те саме що й народ, часто вживається суто українським духівництвом.
Панове-браття, не зрозуміло, навіщо ви розвели тут демагогію. Мова не є певною статичною штукою, що підпорядковується директивам ВЦСПС або ж прямолінійна немов статут збройних сил... Попри будь-які намагання деяких носіїв певної мови правити мову в якусь сторону, існуватимуть і канцеляризми, і розмовна лексика, і діалектизми (які, до речі, до літ.норми не потрапляють!, але від того не стають примарами). Чим ви зараз відрізняєтеся від людей, що цензурували українську за часів СРСР?
Вибачте, панове, але чи не здається вам, що намагання окреслити певні пуристичні норми слововживання у темі "антипуризм" є дещо ідіотським? Принаймні вигляд має досить кумедний.
Цитата: Ревета от сентября 15, 2006, 21:56
Цитата: "Pere" от
поворіт
? :)
Гадаю, Pere правий. Хоча
поворіт і рідковживане, але від того не стає помилковим.
До речі,
поворот, гадаю, є запозиченням з російської, бо у закритому складі мали б очікувати
поворіт <
поворотъ.
Цитата: "Digamma" от
Вибачте, панове, але чи не здається вам, що намагання окреслити певні пуристичні норми слововживання у темі "антипуризм" є дещо ідіотським? Принаймні вигляд має досить кумедний.
Нє, воно канєшно, похоже іздаля на ідіотизм. Я тоже думаю, шо всей цей пурізм - єрунда сплошна. ;-)
Цитата: "Digamma" от
Гадаю, Pere правий. Хоча поворіт і рідковживане, але від того не стає помилковим.
Я не говориа про помилку. Лише поставив знак запитання. Хоча не вважаю це слово за нормативне. Як і
нарід. До речі, чергування
о/е з
і не стосується всіх випадків. Інакше ми говорили б, наприклад,
лім замість
лом,
ліжка замість
ложка...
Цитата: Ревета от сентября 15, 2006, 23:16
До речі, чергування о/е з і не стосується всіх випадків. Інакше ми говорили б, наприклад, лім замість лом, ліжка замість ложка...
лом має непевну етимологію, а
ложка <
лъжька. ;)
Цитата: "Digamma" от
а ложка < лъжька.
А
ліжко?
Цитата: "Digamma" от
пор. лежати
Логічно...
Маю вибачитися за помилку: якщо поворот розвинулося з давньоруської форми, то повноголосне -оро- мало зберегтися. Форма поворіт має бути вторинною за аналогією до інших -іC- < -оC-.
P.S. Дякую Равонаму за виправлення!
Цитата: "Ревета" от
Хоча не вважаю це слово за нормативне.
Чому так?
Словники з вами не погодяться - той же Грінченко (поворіт і поворот), той же Кримський (поворітка, заворітка як переклади рос. поворот), Словник української мови під ред Білодіда (том 6), Словники України (синонімія), які ще й вказують на особливий відтінок слова «поворіт» - різка, докорінна зміна
Навіщо викреслювати нормальне українське слово з норм? Чому не сказати «від воріт поворіт» замість незграбного «від воріт поворот»?
А щодо «нарід» також не варто робити різкі висновки, гадаю.
Просто наберіть це слово у ґуґлі
http://www.google.com/search?sourceid=navclient-ff&ie=UTF-8&rls=GGGL,GGGL:2006-17,GGGL:en&q=%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B4
побачите як часто воно трапляється в офіційних, релігійних, публіцистичних документах, літературних творах тощо
І ще. Чи не здається вам трохи дивним, що українська мова немає жодного «род» у сенсі «людського роду», існує лише «рід», а слово похідне від «рід» (див. Фасмер «народ») чомусь частіше вживають як «народ», і «нарід» навіть викликає сумнів у вас - чи є воно нормативним.
Якщо «о» перейшла в «і» у «рід» остаточно і незаперечно, за якою примхою долі вона залишилось у «народ»? Мало того, у позарадянській українській традиції вживання «нарід» є цілком нормальною практикою.
Цитата: "Pere" от
Мало того, у позарадянській українській традиції вживання «нарід» є цілком нормальною практикою.
Не па'ятаєте, коли написано і ким:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожу,
Людським призирством, ніби струпом вкритий!Хоч "народе", зате "на роздорожжу".
Франко не помилявся у жодному разі: народе(нарід, народ)-роде(рід)-смороде(сморід)-броде(брід). Це типова, внормована зміна голосного у закритому-відкритому складі.
І якщо він мав у своєму лексиконі роздоріж (варіант теперішнього літературного роздоріжжя), очевидно у місцевому відмінку це слово писалось як роздорожу
Ось ще - чому «дорідний», а «дородний» не зустрінете, чому «рідний», а не «родний», «рідня», а не «родня». Усюди маємо рід при закритості складу, окрім «народ»... Хіба не аномалія? На мою думку «народ» і «нарід» варто визнати цілковито рівноправними літературними словами.
Цитата: Pere от сентября 16, 2006, 11:21
Ось ще - чому «дорідний», а «дородний» не зустрінете, чому «рідний», а не «родний», «рідня», а не «родня». Усюди маємо рід при закритості складу, окрім «народ»... Хіба не аномалія?
Певно ні. Якщо
народъ - давньоруське утворення, то воно могло зберегти сполуку
-аро-. Якщо ж ні (а на це опосередковано вказують
споріднений,
дорідний, тощо), то, певно, маємо запозичення з російської. У будь-якому випадку маємо не аномалію, а етимологію і слово є загальновживаним.
Щодо літературності, то незапозиченість не може бути критерієм. Так само, як не може бути критерієм і "нормальність" слова - бо так ми і
ноговиці вважатимемо за літературне...
Цитата: "Digamma" от
У будь-якому випадку маємо не аномалію, а етимологію і слово є загальновживаним
Ви мене не точно зрозуміли. Я не вважаю існування форми «народ» аномалією. Повноцінне стародавнє українське слово. З ним усе добре. Я вважаю аномалією те, що слово «нарід» широко вживане добре освіченими українцями, провідною ланкою українського духівництва, письменниками, мовознавцями, зрештою цілком «логічне» не є рівноправним з першою формою. Я підозрюю, що історично так могло статися через позамовні політичні ігри з лексичним запасом української мови у СРСР, але цікаво було б довідатися про можливі підтвердження або заперечення цієї підозри та інші варіанти пояснень (звісно, крім «так, тому що так», бо цікавить процес, результату ми свідомі).
Цитата: "Digamma" от
Щодо літературності, то незапозиченість не може бути критерієм.
Цього і не мав на увазі.
Цитата: "Digamma" от
не може бути критерієм і "нормальність" слова
Як і цього
Також цікаво, як це ВТС СУМ прихитрився і назвав «нарід» застарілим. З якого переляку і коли це слово встигло застаріти?
НАРІД, -роду, ч., заст. Те саме, що народ.
Думаю, що "народ" має право на життя, бо напр. слово "нарід" я зовсім недавно вичитав, не памятаю де:(, а до того і не догадувався що слово "нород" можна замінити словом "нарід"
Між іншим до "виглядає"/"має вигляд", памятаю, у нас казали би "має вид", а "вигляд" уже було б словом письменним: "воно таке на вид, всьоравно як спорчане"
от вам зразу скільки русизмів:(
Спортити - досить органічний русизм!
пашлі (пішли) = ходім(о)
єлі = ледве
Цитата: "ou77" от
пашлі (пішли) = ходім(о)
Я чув навіть сильніше: «пашлітє» :D
вредний = шкідливий
вредно = шкідливо
Якщо тема "Антипуризм" ще не перетворилась на чергову нараду пуристів, додам і я свої п'ять копійок. Отже, слова "відкрити" і "закрити" на практиці вживаються й там, де офіційний правопис вимагає вживати "відчинити/зачинити", "розплющити/заплющити" та ін. ІМНО, фраза "Відкрий свої очі" звучить не менш органічно, ніж "Розплющ свої очі". Що робити з книжками - відкривати/закривати їх чи розгортати/згортати (чи як там їх правильно закривають)? "Закрити рота" чи "затулити рота" (ці варіанти навіть трохи відрізняються за змістом)? І т.д. Фактично, слова відкрити/закрити використовуються як синоніми до багатьох слів, хоча за чинним правописом їх вживання обмежується відкриттям/закриттям заходів, підприємств та інших закладів, а також файлів(якщо їх, звичайно, не розгортають, відчиняють чи розплющують ;) ).
У тому то й проблема, якщо будь-де вживати відкривати-закривати, ми збіднятимемо українську мову, передусім її образність. Навіщо це робити, коли на часі якраз завдання розвинути і збагатити її лексичний запас, аби точніше передавати об'єктове та явищне розмаїття сучасності.
Але ж можна хоча б закріпити слова "відкривати"/"закривати" як синоніми для перерахованих випадків, тим більше, в живій мові вони справді виконують цю функцію. Навіщо збіднювати мову?
Ви не повірите, але відкривати, розкривати, закривати зафіксовані у словниках як синоніми майже до всіх інших варіантів, що ви навели.
Але якщо два слова - синоніми, це ще не значить, що вони тотожні за значенням і геть взаємозамінні. Вдалий добір слів з синонімічних рядів залежно від контексту - лакмусовий папірець на рівень знання і відчуття мови. До того ж, хіба не пам'ятаєте ще зі шкільних років, як вчителька напевне лаяла деякі учнівські твори за невикористання синонімічних багатств мови, коли якесь одне простакувате слово чіпляляється бува за кожного рядка і лізе по всіх усюдах.
Ви дарма вдаєтесь до аргументу про збіднення. Від того, що ми заохотимо людей не працювати над власною мовою, не відходити од хибної практики тулити одне й те саме слово будь-де, нехтуючи інші варіанти, жива мова не забагатіє. Зменшення активного лексичного запасу людини ніколи не прислужиться до збагачення його мови. Стверджувати протилежне алогічно.
І закрити очі вам звучить так само органічно як і заплющити очі через звиклість до російської чи може англійської, чи ще якоїсь іншої мови, але українська тут тонша, і дієслово в ній точно відзначає особливості цього акту. Ми плющимо віка, щоб заслонити очні яблука, тому з одного дієслова зрозуміло, що саме було зроблено. Закрити ж очі можна різними способами, тому інформативність втрачається.
На додаток слід згадати, що й російська має точні дієслова на цю дію - смыкать, смежать. На жаль, ці слова вийшли з буденного вжитку (якщо були) і набули забарвлення урочистості чи поетичності. Ось вам кричуща ілюстрація майбутньої долі наших відповідних дієслів, коли пристати на ваш план свідомого потурання недостатній мовній культурі, зхудненню живої мови, її люмпенізації. Нам і тепер бракує слів, і недоперетравлені запозичення з російської та англійської аж захлинають і душать українську мову, бо синонімічні ряди рясніють позначками заст. діал. рідк. тощо, словами силоміць виведеними за межі літературного й нормативного вжитку прихильниками знеособлення мови. Нащо ж ви пропонуєте й далі її корняти.
ЦитироватьМи плющимо віка, щоб заслонити очні яблука, тому з одного дієслова зрозуміло, що саме було зроблено.
"Заслонити" - ніби-то також русизм...
ЦитироватьЗакрити ж очі можна різними способами, тому інформативність втрачається.
Якщо інформація про спосіб ізоляції очного яблука від світла є зайвою, без неї можна обійтись. Скажімо, якщо я дивлюсь відкритими очима на щось, це означає, що мої очі не лише розплющені, але й не затулені руками чи ще якимись сторонніми предметами, і я бачу те, на що дивлюсь.
Ну й мої п'ять копійок.
«хороший» - хороше українське слово.
«спасибі» - так, можна запідозрити, що той, хто його вживає, не знає української мови. Але я б його не зараховував однозначно до суржика.
«заслонити» - це загородити або загадити слонами.
брати чи не брати участь - це стосується культури мови, а не самої мови. Зловживати такими висловами не варто, але вони не є неправильні. Головне - не приймати участі.
А ось таке запитання виникло щодо відкривання/закривання. Якщо ваш мобільний телефон складається з двох стулок, що ви з ним робите, коли дзвоните?
Мене ще дуже дратує, коли останнім часом бачу "знущатися над кимсь...". Правильна форма- "знущатися ІЗ когось"!
Цитировать«спасибі» - так, можна запідозрити, що той, хто його вживає, не знає української мови. Але я б його не зараховував однозначно до суржика.
На суржику це буде «спасіба». І взагалі, чого це раптом «далебі» — українське слово, а «спасибі» — вже русизм?!
ou77 написав у сусідній гілці:
Цитироватьбувший палац піонерів на бувших
Краще в цьому випадку "колишній". Як на мене, "убвший" - русизм, чи не так?
Хм, не знаю все залежить від того чи є суфікс "ш" в утворенні прикметників від дієслів в українській мові... чи дієприкметників:(((( Зара в словники загляну...
Нема "бувший" - певно русизм, з другої сторони коли сказати "колишній" буде трохи інше розуміння...
Між іншим таке слово як "да" в значенні "так" це русизм чи швидше діалектизм?, бо в літературній мові, наскільки я розумію, його нема.
Цитата: "ou77" от
Нема "бувший" - певно русизм, з другої сторони коли сказати "колишній" буде трохи інше розуміння...
Ще є діалектне «булий»
"Считати"
Цікаво як Кучма а за ним багато хто почали вживати замість слова "вважаю" слово рахую, через російське "считаю" яке має значення і рахувати і вважати.:)
Це могло статися також і через галицький мовний вплив. Там здавна вживають цей варіант, наскільки мені відомо.
треба галичан спитати, я такого не чув...
Хех! А матюки всі? Зара скажете, шо то насправді тюркізми, таж увійшли вони в побут з подачі старшого братика, хіба нє? Бо саме в російській мові спершу набули статусу вульгарної лексики, а вже потім...
"Нє", до речі, зауважте. Вживається в усному мовленні частіше, ніж "ні".
Та купа, власне! Через слово! На кожному кроці. Надто мене дратує "облік" (в розумінні вигляд, обличчя, а не система реєстрації). А коли таке неподобство чуєш навіть від професури... слів нема, який капєц (ги, ше одне російське (останнє), бо "капець" не скажеш, адже то є пантофль).
Цитата: ou77 от марта 7, 2007, 23:52
Нема "бувший" - певно русизм, з другої сторони коли сказати "колишній" буде трохи інше розуміння...
З другої сторони - русисзм.
З іншого боку.
Я ще часто чую
виключний у значенні
винятковий,
виключати у значенні
вимикати,
закривати/відкривати у
значенні зачиняти/відчиняти. І теж від "професури" :)
Цитата: Simulacre от мая 12, 2007, 00:54
"Нє", до речі, зауважте. Вживається в усному мовленні частіше, ніж "ні".
Як на мене, "нє" - це щось середнє між українським "ні" та російським "нєт". Не таке вже й нове слово...І не завжди має значення "повного заперечення" (напр. "Нє, ти послухай!") Цікаво, що використовується найчастіше в емоційних реченнях, тому здається, більше підходить для передачі мови не дуже-то освічених людей (але то помилка).
Як на мене, "нє" та "ні" поступово стають окремими словами. Нюанси значення та використання цих слів вже, здається, перетнули межу синонімів.
любИй
Цитата: Ревета от мая 12, 2007, 07:51
З другої сторони - русисзм. З іншого боку.
З іншого боку — русизм, если уже так рассуждать.
Цитата: Verzähler от августа 6, 2007, 19:00
Цитата: Ревета от мая 12, 2007, 07:51
З другої сторони - русисзм. З іншого боку.
З іншого боку — русизм, если уже так рассуждать.
Та всі слова русизми, если уже так рассуждать...
Випадково натрапив на дуже цікавий сайт-книгу:
http://maysterni.com/Content.html#Content