Лингвофорум

Це слово дуже схоже на  арабське:
رَجُلُ
Це випадково, або дійсно є якась спорідненність?

Подібне, але я такого українського слова не знаю :???

Цитата: ou77 от августа 18, 2006, 16:40
Подібне, але я такого українського слова не знаю :???

Але ж воно існує, хоч це і жаргон, мабуть.

www.meta.ua:
По запросу <рагуль> найдено 286 серверов 1552 документa

рагуль = простакуватий селюк.

А арабський рагуль (або раджуль) - це просто "чоловік".

щось нове:( хто знає, правда, відгукніться...
перше що знайшов пошукових серверах - "Рагуль" - імя, певно, - "Рауль"

Я думав, що це слово існує навіть в російській літературній мові, з огляду на його дуже часту вживаність як україно- так і російськомовними городянами мого міста :)

Відповідь на Ваше питання дуже проста:

поперше, це слово пишеться не "рагуль", а "рогуль" і походить воно від звичайнісінького слова "рогатий". У Львові, де я народився і прожив 21 рік, сільських простакуватих хлопців називали "рогулями", або "рогатими", або скорочено "рогами". Потім, десь наприкінці 70-х, у російськомовних львів"ян це слово стало образливою назвою західних українців взагалі (типова львівська лайка: Ти- москаль! А ти - рогуль!), а сільських хлопців та дівчат стали називати "биками" та "бичихами".

Ніякого зв"язку з раджалями та Раулями не було і бути не могло.

Цікаво, чому ніхто не додумався до такої простої етимології і саме слово навіть стали писати через "а".

Я знаю це слово виключно як "рагуль". Варіант на -о- чую вперше.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 07:25
Відповідь на Ваше питання дуже проста:

поперше, це слово пишеться не "рагуль", а "рогуль" і походить воно від звичайнісінького слова "рогатий".

Слово має дві форми: рагуль і рогуль.
1) сільський мешканець;
2) неосвічена, тупа людина.

Я би не став так беззастережно спиратися на імовірно народну етимологію - вона цілком може бути хибною (пор. мусор і т.п.). Утворення похідного іменника на -уль принаймні викликає подив (тобто *зубуль, *рукуль, тощо?) - такий спосіб словотворення більш притаманий віддієслівним формам (e.g. сруль, піздюль).

Певно, значення (2) слід вважати похідним, що розвинулося серед міської молоді від (1). Ставицька з одного боку вказує, що слово зустрічається і у кримінальному жарґоні, з іншого характеризує його як полонізм. Докладніше не пише нічого.

Шановний Digamma,
ніякої народної етимології тут нема. На українській мові це слово вимовлялося "рогуль", іноді казали навіть "рОгуль", з наголосом на першому складі. Але як я вже писав, наприкінці 70-х це слово стало образливим для українців і тому у мові українського населення воно майже перестало вживатися. Принаймні, у Львові це було саме так. Тому досить ймовірно, що у 21-ше століття це слово увійшло в його російській вимові, тобто "рагуль".

Погодьтеся, що походження від кореню "рог" є найбільш ймовірною версією. Якщо хтось має іншу більш-менш логічну версію, буду дуже радий послухати. До речі, я добре володію польською мовою і львівською "гварою", і ніколи не чув жодного польського слова подібного до "рогуль".

Elik

Наголос в слові "рагуль" на першому складі. Це навряд чи результат акання російськомовних українців, від яких україномовні українці його запозичили.

Частотність зустрічуваності його в Яндексі - 11536, тоді як варіанта "рогуль" - 5361. Цікаво, що "рагуль" зустрічається переважно в україномовних текстах, а "рогуль", здається, виключно в російськомовних. Таке ось спостереження.

5park,
офіційно засвідчую:
у Львові до 90-х років і на українській, і на російській це слово вимовлялося з наголосом на останньому складі: рогУль. Іноді, для підсилення, казали рОгуль, але така вимова вважалася "маргінальною".

Може, зараз воно і вимовляється рАгуль, але до 90-х років такої вимови взагалі не існувало, принаймні у Львові. Спитайтеся у львів"ян, вони підтвердять.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 10:10
Шановний Digamma,
ніякої народної етимології тут нема. ...
Погодьтеся, що походження від кореню "рог" є найбільш ймовірною версією.

Саме такий підхід і зветься народною етимологією.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 10:10Якщо хтось має іншу більш-менш логічну версію, буду дуже радий послухати. До речі, я добре володію польською мовою і львівською "гварою", і ніколи не чув жодного польського слова подібного до "рогуль".

Я Вам джерело вказав. Певно, найавторитетніше джерело з питань українського сленґу на тепер.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 10:10На українській мові це слово вимовлялося "рогуль", іноді казали навіть "рОгуль", з наголосом на першому складі. Але як я вже писав, наприкінці 70-х це слово стало образливим для українців і тому у мові українського населення воно майже перестало вживатися. Принаймні, у Львові це було саме так.

Ви говорите не про етимологію, а про розвиток семантики. Погодьтеся, це не одне й те саме. Якщо Ви саме етимологізуєте слово від "роги", то поясніть:
1) семантику: чому саме роги, бо початково слово було не лайливим, тож не може бути алюзією на цап;
2) морфологію: Ви можете вказати подібні варіанти словотворення на -уль?

Шановний Digamma

ЦитироватьСтавицька з одного боку вказує, що слово зустрічається і у кримінальному жарґоні, з іншого характеризує його як полонізм. Докладніше не пише нічого.

А дуже шкода, що докладніше не пише. Бо, поперше, я ніколи не чув, щоби це слово вживалося в кримінальному жаргоні. А подруге, ніколи не чув нічого подібного до нього у польскій мові. Якщо пані Ставицька є "найавторитетнішим джерелом", то вона мусила би вказати точно від якого слова кримінального жаргону або польської мови походить те саме "рагуль/рогуль".

Цитироватьчому саме роги, бо початково слово було не лайливим, тож не може бути алюзією на цап

Цап не має ніякого стосунку до рогуля. Я спитався у своєї мами, що народилася і виросла у післявоєнному Львові, і вона підтвердила, що слово "рогуль" виникло на її пам"яті у Львові, і завжди асоціювалося з рогами. Вона пояснила, що малося на увазі, що сільски хлопи тупі як бики чи корови, і тому їх називали "рогатими", а потім вже хтось придумав слово "рогуль". Чому саме "рогуль", а не якійсь там "рогальник", або "рогівець", певно сказати не можу, але можу лише нагадати, що львів"яни в ті часи були славетні на свої влучні лайки та жаргонізми. Так що мені зовсім не дивно, що якійсь жартівник використував досить неординарний у такому віипадку суфікс -уль.
І ще одне: це слово з самого початку було лайливим і образливим для того, кого їм називали. За "рогуля" у Львові можна було по писку схопити за ніц... ;D

І ще одна досить логічна версія - її підказав мій товарищ зі Львова, що мешкає зараз в Америці. Може, малося на увазі, що рогулі - це ті, хто мешкає "за рогаткою", тобто за межами міста. У Львові за Польщі на в"їзді до міста стояли так звані "рогатки", за які негарно вдягнутих чи брудних селян попросту не впускали. Це теж досить ймовірна версія.

Вельмишановний Еліку,

Мене дещо дивує Ваш підхід:

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 12:09

ЦитироватьСтавицька з одного боку вказує, що слово зустрічається і у кримінальному жарґоні, з іншого характеризує його як полонізм. Докладніше не пише нічого.

А дуже шкода, що докладніше не пише. Бо, поперше, я ніколи не чув, щоби це слово вживалося в кримінальному жаргоні. А подруге, ніколи не чув нічого подібного до нього у польскій мові. Якщо пані Ставицька є "найавторитетнішим джерелом", то вона мусила би вказати точно від якого слова кримінального жаргону або польської мови походить те саме "рагуль/рогуль".

Цікава логіка. Певно Ви ж не були у Лєсото? То що, вважатимемо що такої країни не існує? Ви дослідження підміняєте власними знаннями мови, тобто ідіолектом. Можу я вважати це за твердження, що ви знаєте ВЕСЬ кримінальний жарґон і ВСЮ польську мову? Ви берете авторитет Ставицької в лапки. Може Ви були видали монографію з походження українського сленґу, а по тому ще й словник? ;-)

Дуже прошу, не сприймайте це особисто - це лише вказівка на вади аргументації.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 12:09

Цитироватьчому саме роги, бо початково слово було не лайливим, тож не може бути алюзією на цап

Цап не має ніякого стосунку до рогуля. Я спитався у своєї мами, що народилася і виросла у післявоєнному Львові, і вона підтвердила, що слово "рогуль" виникло на її пам"яті у Львові, і завжди асоціювалося з рогами. Вона пояснила, що малося на увазі, що сільски хлопи тупі як бики чи корови, і тому їх називали "рогатими", а потім вже хтось придумав слово "рогуль".

Вибачте, але поки що це знов-таки та сама народна етимологія, причому Ви просто повторюєте ту саму версію. Я її зрозумів і з першого разу.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 12:09
Чому саме "рогуль", а не якійсь там "рогальник", або "рогівець", певно сказати не можу, але можу лише нагадати, що львів"яни в ті часи були славетні на свої влучні лайки та жаргонізми. Так що мені зовсім не дивно, що якійсь жартівник використував досить неординарний у такому віипадку суфікс -уль.

Чому не *рогоціянт, скажімо?

Іще раз підкреслюю, Ви наводите не етимологію, а версію, що лише приблизно окреслює походження слова. Заради справедливості я навів інші дані, що їх надає Старицька. Жодна зі сторін не наводить ані точного морфологічного розвитку, ані вірогідного пояснення семантики. Навіщо ця суперечка заради суперечки?

Шановний Digamma,
я перепрошую, але суперечками заради суперечок займаєтеся Ви самі.

Я запропонував дві версії, обидві, на мій погляд, досить логічні. Якщо у Вас чи у пані Ставицької є якісь інші, більш вірогідні і обгрунтовані версії, я з радістю готовий їх прийняти.

Одне я можу впевнено сказати: до арабського "раджаль" чи іспанського "Рауль" слово "рогуль/рагуль" ніякого стосунку не має. Сподіваюся, що у цьому Ви зі мною погодитеся.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 17:54
Шановний Digamma,
я перепрошую, але суперечками заради суперечок займаєтеся Ви самі.

Я запропонував дві версії, обидві, на мій погляд, досить логічні. Якщо у Вас чи у пані Ставицької є якісь інші, більш вірогідні і обгрунтовані версії, я з радістю готовий їх прийняти.

Еліку, Ви навели версії, що пояснюють (на ваш погляд переконливіше, на мій - ні, але не в тому проблема) розвиток семантики слова за умови, якщо припустити, що етимологія саме така. А щодо власне етимології, то пояснити такий чудернацький суфікс Ви не змогли (не можу і я, тому й кажу, що є лише версії - жодна не краща за інші).

Версію не можна вважати apriori вірною, маємо все ж-таки доводити. А суфікс у рагуля такий, що, скажімо, я не бачу звідки йому взятися.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 17:54Одне я можу впевнено сказати: до арабського "раджаль" чи іспанського "Рауль" слово "рогуль/рагуль" ніякого стосунку не має. Сподіваюся, що у цьому Ви зі мною погодитеся.

Звичайно. Ящо навіть і припустити такі чудернацькі запозичення, то версія рагуль < Рауль не пояснює -г-, а рагуль < раджаль - розвиток -гу- < -джа- (про семантичне притягнення за вуха я вже мовчу).

Цитироватьа рагуль < раджаль - розвиток -гу- < -джа- (про семантичне притягнення за вуха я вже мовчу).

Я б не запитував, якби це був "раджаль" - звичайно, це "раджуль", а у арабів Египту це саме  "рагуль", точно як в Україні.
Щодо притягнення, порівняйте рос. розмовне "мужик"="чоловік",
саме так египетський "рагуль"(чоловік) семантично близкий до українського рагуля-селюка.
Це дуже цікавий факт, але, здається, випадковість.

Digamma

Цитироватьто версія рагуль < Рауль не пояснює -г-,

Якщо це запозичення не літературне, а усне, то чи не можна припустити появу слабкого придихового -г- на початку другого складу, який з часом  посилився?
Це вповні можливо.

Цитата: Flos от августа 19, 2006, 19:52
Щодо притягнення, порівняйте рос. розмовне "мужик"="чоловік",
саме так египетський "рагуль"(чоловік) семантично близкий до українського рагуля-селюка.

Це не пояснить запозичення. Яким чином запозичили в арабів Єгипта? Як Ви це собі уявляєте?

А співпадінь можна знайти досхочу. З будь-якою мовою.

Цитата: 5park от августа 19, 2006, 20:42
Digamma

Цитироватьто версія рагуль < Рауль не пояснює -г-,

Якщо це запозичення не літературне, а усне, то чи не можна припустити появу слабкого придихового -г- на початку другого складу, який з часом  посилився?
Це вповні можливо.

Може й цілком можливо. Але українська аби запобігти зіянню звичайно використовує інотервокальний -й- (пор. теятр, офіціянт, тощо).

Це попри фантастичність самого ланцюга запозичення з арабської.

Цитата: Digamma от августа 19, 2006, 21:44
Але українська аби запобігти зіянню звичайно використовує інотервокальний -й- (пор. теятр, офіціянт, тощо).

Тобто один з голосних переднього ряду (е, і). Можете навести приклади, коли б обидва голосних були задньорядними (а-у)?

Цитата: Amateur от августа 19, 2006, 21:52
Тобто один з голосних переднього ряду (е, і). Можете навести приклади, коли б обидва голосних були задньорядними (а-у)?

Ні. Ішлося про те, що якщо таке явище і має місце, то очікується поява -й-. Річ у тім, що навряд хтось взагалі зможе навести приклад зі вставним інтервокальним -г-, незалежно від типу голосних.

Щодо Вашого конкретного запитання, то у більшості випадків я би очікував ав < ау; а за умови збереження наголосу на у - взагалі недоторкане ау (саксаул, гаучо тощо).

Я сам кажу "ра́куль", а не "рогу́ль", а тому був дуже здивований, коли побачив це: (wiki/ru) Ракульская_роспись (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C)

Цікаво звідки така назва.

Цитата: Elik от августа 19, 2006, 07:25
Відповідь на Ваше питання дуже проста:

поперше, це слово пишеться не "рагуль", а "рогуль" і походить воно від звичайнісінького слова "рогатий". У Львові, де я народився і прожив 21 рік, сільських простакуватих хлопців називали "рогулями", або "рогатими", або скорочено "рогами". Потім, десь наприкінці 70-х, у російськомовних львів"ян це слово стало образливою назвою західних українців взагалі (типова львівська лайка: Ти- москаль! А ти - рогуль!), а сільських хлопців та дівчат стали називати "биками" та "бичихами".

Ніякого зв"язку з раджалями та Раулями не було і бути не могло.

Цікаво, чому ніхто не додумався до такої простої етимології і саме слово навіть стали писати через "а".

По-перше, це не львовізм, а загальноукраїнське слово. По-друге, маю сумнів щодо написання та етимології. По-третє, рогатий - то рога́нь. Пиво таке є - "Рогань". На його етикетці Ріг достатку.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:15
По-перше, це не львовізм, а загальноукраїнське слово. По-друге, маю сумнів щодо написання та етимології.

Прошу пана розповісти, в яких містах та областях Східної України вживалося це слово в 70-80-х роках. Дуже цікаво буде почути.
На рахунок написання та етимології я вже писав: я народився та виріс у Львові, де слово "рогуль" було найбільш розповсюджене. В українській мові львів'ян це слово вимовлялося з чітким "о" в першому складі і деколи навіть з наголосом на першому складі: "рОгуль". Написання "рагуль" - це чистої води русизм. А синонімом до слова "рогуль" було слово "рогатий". Деколи навіть казали: "Він такий рогатий, що роги аж стелю шкробають". Це означало, що він - повний рогуль. Тому я вважаю, що найбільш логічною етимологією цього слова є дерівація від слова "рогатий" (в сенсі "рогате бидло"). Я розумію, що це не дуже політкоректна та національно свідома етимологія, але що робити, як правда очі муляє?  :)

З дитинства в Харкові чув, тобто з початку 90-х.

Кстати, Добкин обозвал Свободу "национал-рагулями" (http://www.unian.net/news/601610-dobkin-obozval-svobodu-natsional-ragulyami.html).

Для Слобожани переход к->г характерен (ґ не задерживается). Село Деркачи полвека назад стало Дергачами.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:34
Село Деркачи полвека назад стало Дергачами.

За півстоліття? Сильно

Цитата: LUTS от декабря 26, 2013, 09:37

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:34
Село Деркачи полвека назад стало Дергачами.

За півстоліття? Сильно

(wiki/uk) Дергачі (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%87%D1%96)
(wiki/ru) Дергачи_(город) (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B8_%28%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%29)
С  1943 года. Да и КременчуГ не на пустом месте появился.

Может "рагуль" с Востока? Ракуль как фамилию гугль находит.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:30
З дитинства в Харкові чув, тобто з початку 90-х.

Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Цитата: Elik от декабря 26, 2013, 09:45

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:30
З дитинства в Харкові чув, тобто з початку 90-х.

Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Так я і чув від старших людей. Малі діти такого від однолітків не почують.

Цитата: Elik от декабря 26, 2013, 09:45
Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Та й зараз його лише від галичан чути, в значенні "бидло", "гопнік" і т.п.

Цитата: LUTS от декабря 26, 2013, 09:47

Цитата: Elik от декабря 26, 2013, 09:45
Так в 90-х це слово вже розповсюдилося по всій Україні. А в 70-80-х воно вживалося тільки на Західній. Спитайтеся у старших людей.

Та й зараз його лише від галичан чути, в значенні "бидло", "гопнік" і т.п.

А я школярем "гопніка" не чув, до речі, а лише "сявку".

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:48
а лише "сявку".

Вперше чую

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:47Так я і чув від старших людей.

Так людина засвоює нові слова протягом усього життя. Саме вживання слова людиною нічого не говорить про час його появи в її лексиконі.

Цитата: LUTS от декабря 26, 2013, 09:51

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:48
а лише "сявку".

Вперше чую

харковізм ::)

ЦитироватьНо полбеды — акцент. Есть словечки, выдающие тебя как разведчика на чужбине. Ты живешь и не предполагаешь, что говоришь на диалекте и эти слова не употребляются нигде больше. Трактор у тебя не тарахтит, а дырчит, а машина фарами не мигает, а блымает. Дети не скачут, а гасают, играя не в салочки, а в квача. Мячик не пинают, а буцают, летом делают в песочнице пасочки вместо куличиков, строят халабуды вместо шалашей, играют в цурки-палки, а не в чижа, а зимой, надев шапочку не с помпончиком, а с бубончиком, катаются на ледяных скользанках, так что потом не шмыгают, а шмургают носом. В игре в резиночку или классики досаднее всего не зарониться, а стратить, ну а в прятки — это когда тебя застукалили, сказав при этом магическую формулу «стукали-пали», и никаких московских «палы-выры». В шариковую ручку вставляют не стержень, а ампулку, карандаш затачивают не лезвием, а чинкой, а стирают свои каракули не ластиком, а резинкой.

Дети подрастают, кто-то становится заучкой и ботаником, а кто-то — нет, не шпаной и не гопником, а сявкой или раклом. В автобусе предъявляют постоянный, а не проездной, а на нужной остановке не сходят, а встают, и не в помятой, а в пожмаканной одежде. Если же автобус так и не пришел, придется идти пешком, но не тащиться, а телепаться. На магазины деньги не транжирят, а растрынькивают. В продуктовом не закупают товар, а скупаются, причем отовариваются в кульки, а не в пакеты. В магазине одежды покупают брюки на змейке, а не на молнии, а к ним не спортивную кофту, а мастерку, причем вместе с тремпелем, и никакой не вешалкой, а также гольф, а не водолазку, а жене — платье со шлейками, а не на бретельках. Если же на все это нет денег, ходят в рабочей фуфайке, но не в телогрейке. Ездят обычно не на дачу, а в сад, и картошку там не сажают, а садят, потому что сажают в тюрьму. Волосы завивают — нет, не щипцами, и не плойкой — а... локоном! Пекут печенье не на протвене, а на противне, скатерть не вытряхивают, а вытрушивают, старый паркет не разламывают, а трощат. Свекольник — это буряковый или холодный борщ, щавелевые щи — это зеленый борщ, а тыквенная каша — гарбузовая.
«Икру заморскую» делают не из баклажанов, а из синеньких, борщ варят не из свеклы, а из буряка и разливают его не половником, а ополонником, и потом громко сербают жидкостью (а не хлюпают!) И, конечно, праздничный стол не обходится без такого блюда, как холодное, которое у москвичей — холодец или студень. Если же надо поесть на ходу — покупают в торговом ларьке (не палатке!) мивину (не роллтон и не доширак!)

Цитата: engelseziekte от декабря 26, 2013, 09:51

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:47Так я і чув від старших людей.

Так людина засвоює нові слова протягом усього життя. Саме вживання слова людиною нічого не говорить про час його появи в її лексиконі.

Я про те, що у них воно точно було вже засвоєним на той момент. А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:53
А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Вони полізли на велику арену у 90-х, коли тисячі львів'ян переселилися до Києва.
До речі, у Харкові у мене жила велика рідня і я часто туди їздив у 70-80-х. Можу впевнено сказати - харків'яни слова "рогуль" не вживали і взагалі не знали. Нам доводилося його їм пояснювати. Ви ще скажіть, що це слово видумали в Одесі і воно взагалі походить з їдишу  ;)

Цитата: Elik от декабря 26, 2013, 10:06

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:53
А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Вони полізли на велику арену у 90-х, коли тисячі львів'ян переселилися до Києва.
До речі, у Харкові у мене жила велика рідня і я часто туди їздив у 70-80-х. Можу впевнено сказати - харків'яни слова "рогуль" не вживали і взагалі не знали. Нам доводилося його їм пояснювати. Ви ще скажіть, що це слово видумали в Одесі і воно взагалі походить з їдишу  ;)

ну, рогУля може і не знали. ;)

Цитата: Elik от декабря 26, 2013, 10:06

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 09:53
А львовізми на велику арену полізли, ІМХО, у 2000-х.

Вони полізли на велику арену у 90-х, коли тисячі львів'ян переселилися до Києва.
До речі, у Харкові у мене жила велика рідня і я часто туди їздив у 70-80-х. Можу впевнено сказати - харків'яни слова "рогуль" не вживали і взагалі не знали. Нам доводилося його їм пояснювати. Ви ще скажіть, що це слово видумали в Одесі і воно взагалі походить з їдишу  ;)

Синонiм Рогуля/Рагуля/Ракуля на Сумщинi-Ракло, випадково цi слова схожi з Раклом? є ще Регуль-велика ставкова жаба

Цитата: SIVERION от декабря 26, 2013, 10:53
на Сумщинi

Можна сказати на Слобожані та Сході взагалі.

В Киеве до 90-х  этого слова не слышал. Да и потом очень редко.

Хм, теорія! Ракло, ракол, rakól, ракуль, раґуль, рагуль, рогуль! :) Як Вам така еволюція?

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 11:19
Хм, теорія! Ракло, ракол, rakól, ракуль, раґуль, рагуль, рогуль! :) Як Вам така еволюція?

Ніяк. Дуже за вуха притягнуто. Набагато ймовірніша етимологія - це дериват від кореня "рог".

ЦитироватьКетчуп "Леча". Найвышэйшая катэгорыя. Масавая доля растваральных сухіх рэчаў 20 %.

Састаў: вада, таматная паста, цукар, пюре фруктовое, крахмал, сіль, перац балгарскі драблёны сушаны зялёны і чырвоны, рагулятар кіслотнасці – кіслата воцатная, драбленыя сушаныя: часнок, цыбуля, морква; перац чырвоны, кансерванты: сорбат калия, бензоат натрия.

Харчовая вартасть 100 г продукта: бялкі – 1,5 г, вугляводы – 18,5 г. Энергетычная вартасцть 100 г продукта – 80,0 ккал. Выкарыстаць да – см. на верхнім шве пакета. Захоўваць пры тэмпературы ад 0 оС да 25 оС. Выраблена і запакавана: гл. на верхнім шве пакета. Калі вы адчынілі, пакет захоўвайце яго ў лядоўні.

;D

Про харківського РАКЛО чув таку байку.
В старі часи поряд були ринок і семінарія Іраклія. На перервах, чи по закінченню пар спуденти налітали на перекупок і хапали, що під руку попаде. А ті кричали
- Іракліївські !!! ... що перейшло в РАКЛО.

А я вообще про это слово только из этого форума узнал (пардон за мой кацапский).

Цитата: oveka от декабря 26, 2013, 14:56
Про харківського РАКЛО чув таку байку.
В старі часи поряд були ринок і семінарія Іраклія. На перервах, чи по закінченню пар спуденти налітали на перекупок і хапали, що під руку попаде. А ті кричали
- Іракліївські !!! ... що перейшло в РАКЛО.

Я теж чув, але не вірю.

Цитата: jvarg от декабря 26, 2013, 14:59
А я вообще про это слово только из этого форума узнал (пардон за мой кацапский).

И я тоже. А за кацапський не пардоньтеся. Поки москалів та жидів у треді нема, то можна й по-кацапськи  ;)

Цитата: DarkMax2 от декабря 26, 2013, 15:03
Я теж чув, але не вірю.

Як не повірити - показували де був базар, де дорога, де стояли перекупки, де бігли спудеї.
Розказували (брехали), як самовидець. І я повірив ...