Питання: що ви робите з різноманітною живністю, що так і норовить пробратись через вікно до вас у кімнату? Вчора зранку відправив надвір горихвістку, ось щойно туди ж послав мурашиного лева... Дивно — в минулі роки частіше метелики залітали (інколи навіть такі (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Night_moth_02.jpg)) й золотоочки, а цього року вже двічі пташку випускаю, причому, схоже, одну й ту ж.
(Google) протимоскітна (http://www.google.com.ua/webhp?q=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0#hl=uk&output=search&sclient=psy-ab&q=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0&oq=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0&gs_l=hp.12...0.0.0.4880.0.0.0.0.0.0.0.0..0.0...0.0...1c.zM0K2qDHfPw&pbx=1&bav=on.2,or.r_gc.r_pw.r_qf.,cf.osb&fp=7bd2d106d863b32&biw=1280&bih=893)
Цитата: Python от июля 25, 2012, 03:07
інколи навіть такі
Такий в мене був. Сфотографував його.
Цитата: Python от июля 25, 2012, 03:07
причому, схоже, одну й ту ж
Хм.
Вчера с детками галку спасали.
Спрыгнула под решетку к окну полуподвального помещения за кусочком хлеба, а выбраться, конечно, не смогла. Просидела полдня минимум. Когда вытаскивали, даже не сопротивлялась, спокойно дала взять себя в руки.
Цитата: LUTS от июля 25, 2012, 09:36
форточка
Дякую, я вже знайшов.
Я просто висловив здивування, побачивши незнайоме мені слово.
Цитата: mnashe от июля 25, 2012, 09:50
Я просто висловив здивування, побачивши незнайоме мені слово.
Наскільки я можу зрозуміти, це слово в розмовній мові практично відсутнє. Хоча в літературній використовується лише «кватирка» — синонімів нема.
Цитата: Python от июля 25, 2012, 11:02
Наскільки я можу зрозуміти, це слово в розмовній мові практично відсутнє.
Як вона зветься в розмовній мові?
Цитата: mnashe от июля 25, 2012, 11:08
Цитата: Python от июля 25, 2012, 11:02
Наскільки я можу зрозуміти, це слово в розмовній мові практично відсутнє.
Як вона зветься в розмовній мові?
Так само, як і в російській.
Цитата: Elik от сентября 4, 2005, 15:55
Мушу нагадати, що у словниках є багато слів, що не вживаються у розмовній мові. Наприклад, усіх львів"ян дуже смішило слово "кватирка", бо у нас навіть найзатіші українці такого слова не вживали, а казали попросту "форточка".
Хоча Грінченко фіксує лише кватирку. Споріднене з форточкою слово хвіртка має інше значення (рос. калитка).
Звідки ж вони її дістали?
Може, це неприйнятий народом неологізм винахідників української літературної мови?
Подібно івритським словам, придуманим Академією іврита, замість яких використовуються варваризми.
Навряд чи неологізм — скоріш, архаїзм (можливо, поширений не у всіх регіонах). До неологізмів Грінченко ставився досить-таки негативно, та й мода на них тоді обмежувалась переважно творчістю Старицького.
Ще в нас казали «шибка», хоча це скоріш скло в вікні, ніж саме вікно.
Чув «шибку», хоча дуже рідко — вже забув, що це таке.
я пользуюсь спиральной дымовухой.. помогает вроде. )
Цитата: mnashe от июля 25, 2012, 11:47Звідки ж вони її дістали?
Може, це неприйнятий народом неологізм винахідників української літературної мови?
Нi, в мене бабусi й батько казали «кватирка». I «хвiртка» теж казали, але, якщо я вiрно пам'ятаю, останнє слово про лаз для тварин (котiв) в дверях хати i сажу. У воротах двору таки «калитка» була. :)
Цитата: Flos от июля 25, 2012, 08:23
Вчера с детками галку спасали.
Спрыгнула под решетку к окну полуподвального помещения за кусочком хлеба, а выбраться, конечно, не смогла.
Просидела полдня минимум. Когда вытаскивали, даже не сопротивлялась, спокойно дала взять себя в руки.
Я спасаю улиток после дождя. Поднимаю их из тротуара и спускаю в траву, иначе их раздавят прохожие обувью.
Ja zachraňujem slimáky po dáždi. Pozdvihnem ich a ich posadím na trávu, ináč pešiaci ich rozgniavia topánkami.
ЦитироватьЯ спасаю улиток после дождя. Поднимаю их из тротуара и спускаю в траву, иначе их раздавят прохожие обувью.
Ja zachraňujem slimáky po dáždi. Pozdvihnem ich a ich posadím na trávu, ináč pešiaci ich rozgniavia topánkami.
Українською це буде так:
Я рятую
равликів після дощу. Піднімаю їх із тротуару й спускаю в траву, інакше їх
розтопчуть перехожі взуттям.
Цитата: Python от июля 25, 2012, 13:06
ЦитироватьЯ спасаю улиток после дождя. Поднимаю их из тротуара и спускаю в траву, иначе их раздавят прохожие обувью.
Ja zachraňujem slimáky po dáždi. Pozdvihnem ich a ich posadím na trávu, ináč pešiaci ich rozgniavia topánkami.
Українською це буде так:
Я рятую равликів після дощу. Піднімаю їх із тротуару й спускаю в траву, інакше їх розтопчуть перехожі взуттям.
Взуттям - обувь в тв. п.? Интересно, а как будет в именительном падеже? Откуда это слово?
Цитата: Python от июля 25, 2012, 13:06
Я рятую
Это по всей видимости из немецкого retten. Оттуда оно вошло и в словенский (rešiti; ? здесь я не уверен, хотя значения полностью совпадают). Получается, в словенском и украинском много общих слов? Больше чем в словацком и украинском?
Цитата: Ellidi от июля 25, 2012, 13:11
Взуттям - обувь в тв. п.? Интересно, а как будет в именительном падеже?
Так. Взуття́.
ЦитироватьОткуда это слово?
«Взуття» —
від «взути» (рос. «обуть»). Форма слів на -ття, -ння, -лля і т.п. — аналог російської на -ие (-ье); напр., «буття», «варення», «Полісся» — еквіваленти російських «бытие», «варенье», «Полесье».
ЦитироватьПолучается, в словенском и украинском много общих слов? Больше чем в словацком и украинском?
Германізмів —
мабуть, більше. Але
більшість германізмів в українську мову прийшли через польську
або (
рідше) чеську, а в словенську — напряму з німецької, самі ж словенці з поляками й українцями не контактували.
Цитата: Python от июля 25, 2012, 11:02
аскільки я можу зрозуміти, це слово в розмовній мові практично відсутнє. Хоча в літературній використовується лише «кватирка» — синонімів нема.
у Подерв'янського "хвортка" :)
усі мої стабільно україномовні знайомі "кватирка" вживають, форточка в україномовному спілкуванні чув уже давно. але тут іще той фактор, що кватирок стає все менше, впливає, тобто саме явище зникає потроху.
Цитата: Python от июля 25, 2012, 13:06
розтопчуть
у моєму узусі "розчавлять" уживаніше.
Цитата: Conservator от июля 25, 2012, 15:37але тут іще той фактор, що кватирок стає все менше, впливає, тобто саме явище зникає потроху.
Пластиковi вiкна? А як зветься та частина, що вiдкривається, в таких вiкнах?
Цитата: Lodur от июля 25, 2012, 15:51
Пластиковi вiкна? А як зветься та частина, що вiдкривається, в таких вiкнах?
рос. створка = укр. стулка
відкрити для провітрювання, не повністю - "привідкрити"
Цитата: Conservator от июля 25, 2012, 15:57рос. створка = укр. стулка
Спасибi. А то я, здається, «не знав, не знав, а потiм забув». :) Принаймi, чомусь не можу спам'ятати такого слова.
за сабджем - до мене голуби періодично залітають. бо сусіди згори тримають їх на балконі. коли б ці повітряні падлюки не їли всяку гидоту, то різав би і їв. а так відпускаю.
але від голубів инше погано - вони погано орієнтуються, протягом останнього року двічі врізалися мені в голову під час польоту. один раз розбили вухо до крови, другий не клювом, то не боляче було.
Цитата: Lodur от июля 25, 2012, 16:07
спам'ятати
згадати.
певно, не можете, бо 146% людей просто "відкрити вікно" кажуть :)
Цитата: Conservator от июля 25, 2012, 16:10
один раз розбили вухо до крови
:o
Добре що не око.
Цитата: mnashe от июля 25, 2012, 16:32
Добре що не око.
ага. але спереду я б його побачив, а коли збоку - не встиг ухилитися... :( якби в скроню влучив, то теж могли б бути погані наслідки. так що ще пощастило, мабуть.
Цитата: Conservator от июля 25, 2012, 16:10
другий не клювом
тобто, "не дзьобом". у КР зараз знаходжуся, тутешні природні україномовні "дзьоб" не кажуть, уже перелаштувався :-[
Цитата: Conservator от июля 25, 2012, 16:10
Цитата: Lodur от июля 25, 2012, 16:07спам'ятати
згадати.
У нас вживано було обидва слова. Зараз заглянув у словник на Яндексi - навiть лiтературний варiант.
Цитата: Conservator от июля 25, 2012, 16:10певно, не можете, бо 146% людей просто "відкрити вікно" кажуть :)
:yes: Атож... :)
Цитата: Ellidi от июля 25, 2012, 13:11
Получается, в словенском и украинском много общих слов? Больше чем в словацком и украинском?
(http://s155239215.onlinehome.us/turkic/40_Language/DruhaAngl_Slavic.gif)
На що взагалі вказує ця схема? Найближче до української північноросійська і словацька, далі йдуть південноросійська, сербохорватська, білоруська й польська?..
Цитата: Python от июля 25, 2012, 23:29
На що взагалі вказує ця схема? Найближче до української північноросійська і словацька, далі йдуть південноросійська, сербохорватська, білоруська й польська?..
(Google) (http://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0CDUQFjAA&url=http%3A%2F%2Falterling2.narod.ru%2FEnglish%2FDruhaAnglASlav.doc&ei=VcoQUOSBEpD6sgbmiYGIAQ&usg=AFQjCNHh78k2XJ_Ghc8lixUs6l0kgexkcA&sig2=pdsbVDVh5eh_KxYfZZaHsA)
Не зовсім так, графік, мабуть, тривимірний.
Найбільше спільної лексики з українською в пд-російської, пн-російської, білоруської/словацької, сербо-хорвацької, польської і аж потім словенської та болгарської.
Pol Cze Slo Bel Ukr N. R S. R SCr Slo S.-B
Polish 374
Czech 247 473
Slovak 229 364 458
Belarus 169 167 177 356
Ukrain 238 257 265 266 487
N. Rus. 165 198 192 240 271 484
S. Rus. 189 205 217 253 304 330 480
Serb-Cr 172 239 246 154 248 225 241 519
Sloven 126 199 207 106 180 169 181 303 394
S.-Bulg 104 148 148 83 160 162 156 265 193 360
(wiki/uk) Лексика_української_мови (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8)
Тут, мабуть, ближче до істини (білоруська, польська, словацька, російська), але нема словенської.
Ще два слова я не чув або не пам'ятав: «скриня» та «перелаштувався».
Останнє навіть спеллеру незнайоме, хоча GT його розуміє.
Цитата: Sirko от июля 26, 2012, 08:09
Pol Cze Slo Bel Ukr N. R S. R SCr Slo S.-B
Polish 374
Czech 247 473
Slovak 229 364 458
Belarus 169 167 177 356
Ukrain 238 257 265 266 487
N. Rus. 165 198 192 240 271 484
S. Rus. 189 205 217 253 304 330 480
Serb-Cr 172 239 246 154 248 225 241 519
Sloven 126 199 207 106 180 169 181 303 394
S.-Bulg 104 148 148 83 160 162 156 265 193 360
Щось я не зрозумів цю таблицю.
Що означає «Pol/Polish: 374» и т.п.?
Цитата: mnashe от июля 26, 2012, 08:41
Ще два слова я не чув або не пам'ятав: «скриня» та «перелаштувався».
Останнє навіть спеллеру незнайоме, хоча GT його розуміє.
«Скриня» — чув у своєму середовищі (щоправда, її ще сундуком називали), в сучасній міській квартирі такої речі не знайдеш — одяг чи ще там щось зберігають, як правило, в шафах, скрині давно вийшли з моди. «Перелаштуватися» — для мене щось книжне/західняцьке/журналістське.
Цитата: mnashe от июля 26, 2012, 08:52
Що означає «Pol/Polish: 374» и т.п.?
Цитировать. The calculations of the quantity of the common words between particular languages gave the results shown in the table 8. The total of words from the several languages is submitted in the cells of the main diagonal of the table.
Цитата: Python от июля 26, 2012, 10:08
«Перелаштуватися» — для мене щось книжне/західняцьке/журналістське.
:o
а як самі кажете?
Цитата: Conservator от июля 26, 2012, 16:53
Цитата: Python от июля 26, 2012, 10:08
«Перелаштуватися» — для мене щось книжне/західняцьке/журналістське.
:o
а як самі кажете?
В реальному житті — мабуть, «перенастроїтись». А взагалі, залежить від контексту.
Цитата: Python от июля 26, 2012, 17:46
В реальному житті — мабуть, «перенастроїтись».
для мене ці слова розріжняються за значенням.
Цитата: mnashe от июля 26, 2012, 08:41
«скриня»
:o
Воно і в російській є. Стилізоване під старовину. Пам'ятаю вчили в школі напам'ять:
Цитировать
...
Душно в Киеве, что в скрыне...