Вітання шановному Лінгвотовариству.
Власне, моє запитання полягає в такому: чи вживається в українській мові слово "давайте"? Зрозуміло, веду мову не про звичайний імператив другої особи множини від "давати", а про засіб вираження імперативу першої особи множини, як-от у російській ("давайте делать"). Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?
З повагою, Олексій.
Як мінімум, вживалось у літературній українській часів СРСР — судячи з того, що навіть встигло дати похідну «давайте-но».
Цитироватьяк перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?
Нумо :umnik:
Шевченко:
А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать.
А сиріч... як би вам сказать,
Щоб не збрехавши. Нумо знову
Людей і долю проклинать.
...
Цитата: Swet_lana от июля 10, 2012, 13:53
Шевченко:
А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать.
А сиріч... як би вам сказать,
Щоб не збрехавши. Нумо знову
Людей і долю проклинать.
...
Тобто "давайте" - витвір радянської доби?
Ймовірно. Але й ми живемо після радянської доби, а не до неї, тому навіть якщо повикидати з мови всі «давайте», вжиті замість нього «нумо» чи «зробімо» вже сприйматимуться як високий стиль.
А взагалі, з моєї точки зору, радянська українська, з усіма її російськими кальками, нічим особливо не програє перед очищеною й стилістично збідненою мовою, яку в наш час прийнято вважати правильною.
Цитата: Python от июля 10, 2012, 14:57
Ймовірно. Але й ми живемо після радянської доби, а не до неї, тому навіть якщо повикидати з мови всі «давайте», вжиті замість нього «нумо» чи «зробімо» вже сприйматимуться як високий стиль.
А взагалі, з моєї точки зору, радянська українська, з усіма її російськими кальками, нічим особливо не програє перед очищеною й стилістично збідненою мовою, яку в наш час прийнято вважати правильною.
Чи правда, що в УРСР (чи, може, ще в УСРР) принаймні до якогось часу говорили "кофе" замість "кава"?
Заразом попросив би Вас, пане Python, за нагоди дати зелене світло моїй темі в розділі "Граматика"
ЦитироватьЗаразом попросив би Вас, пане Python, за нагоди дати зелене світло моїй темі в розділі "Граматика"
На жаль, не маю змоги безперервно стежити за форумом, тому інколи з цим виникають затримки. Пишіть іще, якщо є про що. Після 5 повідомлень Ваші повідомлення не потребуватимуть підтвердження модератором
Цитата: Python от июля 10, 2012, 14:57
А взагалі, з моєї точки зору, радянська українська, з усіма її російськими кальками, нічим особливо не програє перед очищеною й стилістично збідненою мовою, яку в наш час прийнято вважати правильною.
Повністю з вами згодна. Оця очищена мова, на мою думку, уже стає гальмом у розвитку УМ.
Приклад.
Таке речення: Пролунали останні слова... ... .
Зробили зауваження : Слова не можуть лунати. Лунає тільки пісня.
Знайшла тлумачний словник. Читаю: Лунати - те саме, що звучати.
Нащо вигадувати проблеми?
Взагалі, останнім часом дуже набридла дистильована мова.
Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.
Цитата: benda от июля 9, 2012, 23:43Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?
Ви ж самi майже вiдповiли на своє питання. :) «Даваймо».
«Щоб не пити оце по-дурному, даваймо дiда Юхима вшануємо?» (
Микола Куліш, «97»)
Цитата: Lodur от июля 10, 2012, 20:08
Цитата: benda от июля 9, 2012, 23:43Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?
Ви ж самi майже вiдповiли на своє питання. :) «Даваймо».
«Щоб не пити оце по-дурному, даваймо дiда Юхима вшануємо?» (Микола Куліш, «97»)
"Даваймо вшануємо"? Це коректно?
Цитата: Lodur от июля 10, 2012, 20:08
Даваймо
Жахливе якесь слово, як на мене.
Цитата: benda от июля 10, 2012, 20:18"Даваймо вшануємо"? Це коректно?
Так. Я ж приклад з лiтератури привiв. :)
Цитата: benda от июля 10, 2012, 19:41
Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.
Це критично лише для якихось докуметів, де від неправильного розуміння пари слів можуть змінитись якісь важливі деталі (причому, офіційно-діловий чи науковий стиль здебільшого виробляє для цього свою специфічну систему термінів). Для художньої літератури, наприклад, така дистиляція неприйнятна: чим обмеженіші засоби мови, тим важче сказати те, що хочеш сказати, з усіма деталями й відтінками. І не треба недооцінювати мовні здібності носіїв: по-справжньому не розуміти діалект, відмінний від завуженого літературного еталону, може лише іноземець (та й то, іноземців-слов'ян навіть цим не завжди можна налякати).
Щодо «лунати можне тільки пісня» — по-моєму, той, хто зробив зауваження, й сам погано знає мову, «лунати» чув тільки в поєднанні з піснею й зробив неправильний висновок. Це його власне семантичне звуження (можливо навіть, з переосмисленням), але подається так, ніби це справді так правильно.
Цитата: benda от июля 10, 2012, 20:18
"Даваймо вшануємо"? Це коректно?
У часи М. Куліша могло бути коректно, але в наш час ніхто так не говорить.
Цитата: Python от июля 10, 2012, 20:52
Цитата: benda от июля 10, 2012, 20:18
"Даваймо вшануємо"? Це коректно?
У часи М. Куліша могло бути коректно, але в наш час ніхто так не говорить.
В дитинтствi чув "даваймо + iнше дiєслово". Якби не чув - i не спам'ятав би зараз.
Цитата: Python от июля 10, 2012, 20:51
Цитата: benda от июля 10, 2012, 19:41
Можливо, ця очищена говірка і є "середньоукраїнським сухим залишком"? В іншому разі є ризик наразитися на нерозуміння з боку багатьох носіїв мови.
Це критично лише для якихось докуметів, де від неправильного розуміння пари слів можуть змінитись якісь важливі деталі (причому, офіційно-діловий чи науковий стиль здебільшого виробляє для цього свою специфічну систему термінів). Для художньої літератури, наприклад, така дистиляція неприйнятна: чим обмеженіші засоби мови, тим важче сказати те, що хочеш сказати, з усіма деталями й відтінками. І не треба недооцінювати мовні здібності носіїв: по-справжньому не розуміти діалект, відмінний від завуженого літературного еталону, може лише іноземець (та й то, іноземців-слов'ян навіть цим не завжди можна налякати).
Як у такому разі провести межу між діалектизмом і літературною нормою? Чи така межа не потрібна в принципі (якщо говорити саме про художню літературу)?
Цитата: benda от июля 10, 2012, 21:03
Чи така межа не потрібна в принципі
Не потрібна :umnik:
Цитата: benda от июля 9, 2012, 23:43
Вітання шановному Лінгвотовариству.
Власне, моє запитання полягає в такому: чи вживається в українській мові слово "давайте"? Зрозуміло, веду мову не про звичайний імператив другої особи множини від "давати", а про засіб вираження імперативу першої особи множини, як-от у російській ("давайте делать"). Чи літературною є винятково норма "робімо", "пишімо" і т. ін.? Якщо так, то як перекласти на українську російський заклик "Давайте!", що не передує жодному дієслову?
З повагою, Олексій.
Звичайний аналог "нумо": нумо писати, нумо робити. Ще є "гайда".
«Нумо» й «гайда» мають свій відтінок — сфера їх застосування дещо вужча, ніж у «давайте». Не скажеш же «нумо чекати», наприклад.
Не звучить. «Нумо» більше пасує до якоїсь дружної динамічної діяльності, а «гайда», крім того, додає значення «ходімо» (тобто, «гайда стояти тут» — нонсенс).
З гайда згоден