Цікаво, коли дієслов "бути" втратил всі свії форми в презенсу, крім "є" ?
Теж я читала десь, що в деяких українських діалектах вони частково зберіглися. Наприклад, форма сінґуляру першого лиця сем
Чи насправді є то в цей спосіб?
Цитата: Dana от июля 13, 2006, 02:23
Цікаво, коли дієслово "бути" втратив всі свої форми в презенсі, крім "є" ?
Також я читала десь, що в деяких українських діалектах вони частково збереглися. Наприклад, форма сінґуляру першої особи сем
Чи насправді це є так?
Про діалекти, це правда- у русинських та гуцульських говірках вони збереглися. А щодо того, коли, в інших діалектах, вони зникли, то я не певен.
ага збереглися: єм, єс/єсь, є/єст, сьмо/сме/зме, сте/сьте, сут/суть.
Дана, правильно "дієслово":), я не спеціаліст, але по-моєму в якомусь, чи кількох західних діалектах збереглось якщо не вся парадигма, но елементи. Щось у лемків чи гуцулів, чи русинів:(
і щось мені здається що інші форми вийшли із розмовного вжитку дуже рано...
Цитата: ou77 от июля 13, 2006, 12:26
Дано, правильно "дієслово":), я не спеціаліст, але по-моєму в якомусь, чи кількох західних діалектах збереглось якщо не вся парадигма, то елементи. Щось у лемків чи гуцулів, чи русинів:(
Як уже почали тут виправляти одне одного, то дозвольте й мені долучитися... ;)
У західних підкарпатських, закарпатських, надсянських, буковинських говірках а також у Східній Словаччині збереглися релікти презенсу "бути" - такі як їх зазначив МакСолас. Літературна мова їх не успадкувала. Хіба що в літмові існує розширений варіант 3-ї особи однини - "єсть" замість "є".
Відсутність особових форм бути засвідчується вже у середньовічних грамотах, а зовсім вони зникають десь з 17-18 ст. (Саме тоді, коли зворотній займенник "ся" та "си" починає приростати до кінця дієслова.)
До речі, дивно, що в білоруській мові подібних реліктів не зберіглося взагалі...
от-от (про середньовіччя) а розмовна мова напевне що давно їх викинула ще десь за часів Києвської Русі...
Цитата: ou77 от июля 13, 2006, 14:57
от-от (про середньовіччя) а розмовна мова напевне що давно їх викинула ще десь за часів Києвської Русі...
За часів Русі ще вживалися особові форми від "бути" та протривали аж до кінця ВКЛ. Це доводять грамоти та юридичні документи, що писалися в ВКЛ, в яких досить часто можна зустріти зразки розмовної мови.
Цитата: andrewsiak от июля 13, 2006, 15:10
За часів Русі ще вживалися особові форми від "бути" та протривали аж до кінця ВКЛ. Це доводять грамоти та юридичні документи, що писалися в ВКЛ, в яких досить часто можна зустріти зразки розмовної мови.
Слабенький показник, бо наприклад в Європі латинська мова в грамотах панувала щось до 18століття, при тому зустрічались вкраплення національних мов...