Давно не читав книжки, яку б мені хотілось прочитати від початку й до кінця. Одні здаються занадто дитячими (старію? Ніби рано ще...). Другі намагаються тебе в чомусь переконати (не люблю пропаганди, навіть якщо вона збігається з моїми поглядами). Треті — якась чорнуха. Четверті списані з чиєїсь реальності (яка не має нічого спільного з моїм життям, але сам факт невигаданості заважає звільнитись від негативу, присутнього в кожній нормальній книзі). П'яті просто нецікаві (побут, «зворушливі» незручні ситуації, безплідні роздуми — дякую, мені вистачає й свого життя, щоб вивчати ще одне таке ж нудне)...
Нормальні книжки взагалі існують (окрім технічної літератури, звісно)?
Спробуйте їх не читати, а слухати. :smoke:
І, зрозумало, пройдіться по світовій класиці, бо це перевірена література.
Класика: 90% — реалізм. Не те, що я шукаю: мені потрібне не занурення в реальність, а втеча від неї, але щоб мій внутрішній фільтр не відкинув світ книги як дитячу казку з наївним сюжетом.
Спробуйте почитати щось футуристичне. Алан Кодер може підказати багато чого. :smoke:
Вони ж не українською.
Спочатку треба уточнити якою мовою хоче читати пан Python або йому байдуже якою аби зрозуміло було.
Українською, звичайно, було б і зовсім ідеально. Але маю сумнів, що книжки, які відповідали б моїм запитам, узагалі існують хоч на якійсь мові, тому будь-яка мова підійде. Найімовірніше, її доведеться читати російською — англійською я володію недостатньо для повноцінного сприйняття великого художнього тексту, українські переклади — рідкість, російські — загальнодоступні. У здатність українських авторів написати таку річ я не вірю: там обов'язково буде хоч крапля зрозумілої мені пропаганди і хоч крапля української реальності.
на чомусь зупинилися, Python? порадьте . )
Довго розмірковував над відповіддю. Так нічого й не придумав :(
Ну не радити ж вам читати тексти програм чи джава-документацію? :)
Как насчет Рея Бредбери?
Вот вам футуристический писатель)
"451 градус по Фаренгейту"-это не сказка, а предсказание. То, что сбывается сейчас.
И далеко не реализм.
Мне не понравился «451 градус по Фаренгейту». В принципе, понравилось, как передана атмосфера и чувства героев. Зато сама поднятая проблема показана как-то слишком карикатурно, а предложенный способ решения совершенно нелепый (IMHO).
Бредбері я давно для себе відкинув. Можливо, не всі його твори такі, але ті з них, які я читав, виявились безсюжетною розмазнею з наївними спробами проповідувати добро.
Цитата: wangjhenbai от июля 3, 2012, 19:30
Мне не понравился «451 градус по Фаренгейту». В принципе, понравилось, как передана атмосфера и чувства героев. Зато сама поднятая проблема показана как-то слишком карикатурно, а предложенный способ решения совершенно нелепый (IMHO).
а меня в свое время очень впечатлил. даже написала стихотворение под впечатлением) и потом читала его на конкурсе декламаторов :green:
нуу, насчет карикатурности, Бредбери, наверное, хотел особенно подчеркнуть проблему и выбрал такой способ. хочу заметить, что вся эта "карикатурность" сейчас происходит - на людей читающих смотрят как на ненормальных :(
Цитата: Эльмари от июля 3, 2012, 19:36
нуу, насчет карикатурности, Бредбери, наверное, хотел особенно подчеркнуть проблему и выбрал такой способ. хочу заметить, что вся эта "карикатурность" сейчас происходит - на людей читающих смотрят как на ненормальных :(
Не знаю, в моём окружении нормально смотрят.
А вообще, проблема-то не в том, что люди не читают книжек. Есть разные способы получения информации, и если книги в бумажном виде исчезнут, ничего страшного не случится.
Проблема в том, что люди относятся к полученной информации слишком некритично, не обдумывая. Бредбери это упоминает, конечно, но совсем вскользь:
ЦитироватьВы можете закрыть книгу и сказать ей: "Подожди". Вы ее властелин. Но кто вырвет вас из цепких когтей, которые захватывают вас в плен, когда вы включаете телевизорную гостиную? Она мнет вас, как глину, и формирует вас по своему желанию. Это тоже "среда" - такая же реальная, как мир. Она становится истиной, она есть истина. Книгу можно победить силой разума.
Получается, что настоящая проблема в книге отдаляется на второй план, а герои борются с выдуманным злом (со сжиганием книг).
Настоящую проблему запоминание книг решить не может: кто их будет читать? Герои просто ждут с моря погоды (стараются сохранить книги для потомков), но нет никаких свидетельств, что погода вообще когда-либо настанет.
Цитата: wangjhenbai от июля 3, 2012, 19:54
Цитата: Эльмари от июля 3, 2012, 19:36
нуу, насчет карикатурности, Бредбери, наверное, хотел особенно подчеркнуть проблему и выбрал такой способ. хочу заметить, что вся эта "карикатурность" сейчас происходит - на людей читающих смотрят как на ненормальных :(
Не знаю, в моём окружении нормально смотрят.
В моем тоже, я про многих других :green:
ЦитироватьА вообще, проблема-то не в том, что люди не читают книжек. Есть разные способы получения информации, и если книги в бумажном виде исчезнут, ничего страшного не случится.
Согласна.Говорили недавно с подругами о надобности/ненадобности электронных книг, пришли к тому, что вреда от них не будет, а польза огромная. Книги сейчас дорогущие, плюс далеко не всегда достанешь ту, которая тебе нужна. Заказ по Инету влетает в копеечку. А читалка-просто идеальный выход. У меня на телефоне есть. Закачала всего любимого Крапивина-наслаждаюсь ;up:
Якщо ви хочете почитати не чорнуху і не нудне, ще й без пропаганди - то почитайте "Хрещеного Батька" Маріо Пюзо. Навіть український переклад існує (Журнал Всесвіт, я чув що через цей переклад невдовзі змінили головного редактора). А стосовно реалізму і невигаданості - наврядчи ви себе будете ототожнювати з Доном Корлеоне, або ще якимось персонажем ;D
Цитироватья чув що через цей переклад невдовзі змінили головного редактора
Переклад настільки жахливий? :o
Цитата: Python от июля 3, 2012, 20:36
Цитироватья чув що через цей переклад невдовзі змінили головного редактора
Переклад настільки жахливий? :o
Так, переклад дуже жахливий з коммуністичної точки зору, бо радянська людина через нього знайомился з культурою буржуазного Заходу в цілому і співпрацю криміналітету з державною владою зокрема.
Ну, співпраці влади з криміналітетом у наш час і в нашій країні вистачає. Забагато реальності, еквівалентної нашій.
До речi, «451° за Фаренгейтом» я вперше українською прочитав. Також, як «Нежить» та «Kiберiаду» Станiслава Лема. Пiзнiше перечитував росiйською, але перше враження найбiльш мiцне - так вони для мене й залишилися «українськими». :)
Також, як «Пеппi Довгапанчоха» Астрiд Лiнгрен iз глибокого дитинства. :)
Цитата: Python от июня 23, 2012, 19:28
мені потрібне не занурення в реальність, а втеча від неї
слов'яноарійців почитайте, пізнавайте істину про предків ;)
там ніякої пропаґанди, то ж про справжнє минуле.
а взагалі, зав'язуйте з читанням худліту, життя надто коротке!
Цитата: Python от июня 23, 2012, 19:28Класика: 90% — реалізм. Не те, що я шукаю: мені потрібне не занурення в реальність, а втеча від неї, але щоб мій внутрішній фільтр не відкинув світ книги як дитячу казку з наївним сюжетом.
Навiть реалiзм на 90 вiдсоткiв - дитячi казки з наївним сюжетом.
Тому я не парюся i читаю бiльш за все фентезi. :)
Якщо потрiбен свiт, в який можно було б повiрити - спробуйте романи Айзека Азiмова про Заснування («The Foundation»).
Цитата: Python от июня 23, 2012, 19:13
Давно не читав книжки, яку б мені хотілось прочитати від початку й до кінця. Одні здаються занадто дитячими (старію? Ніби рано ще...). Другі намагаються тебе в чомусь переконати (не люблю пропаганди, навіть якщо вона збігається з моїми поглядами). Треті — якась чорнуха. Четверті списані з чиєїсь реальності (яка не має нічого спільного з моїм життям, але сам факт невигаданості заважає звільнитись від негативу, присутнього в кожній нормальній книзі). П'яті просто нецікаві (побут, «зворушливі» незручні ситуації, безплідні роздуми — дякую, мені вистачає й свого життя, щоб вивчати ще одне таке ж нудне)...
Нормальні книжки взагалі існують (окрім технічної літератури, звісно)?
Зі мною те саме.
Цитата: Эльмари от июля 3, 2012, 19:15
Как насчет Рея Бредбери?
Вот вам футуристический писатель)
"451 градус по Фаренгейту"-это не сказка, а предсказание. То, что сбывается сейчас.
И далеко не реализм.
Плювався. Бредбері жахливий писака. Ця його химерність втомлює.
Цитата: Python от июля 3, 2012, 19:35
Бредбері я давно для себе відкинув. Можливо, не всі його твори такі, але ті з них, які я читав, виявились безсюжетною розмазнею з наївними спробами проповідувати добро.
:+1:
Цитата: Python от июля 3, 2012, 18:57
Довго розмірковував над відповіддю. Так нічого й не придумав :(
Ну не радити ж вам читати тексти програм чи джава-документацію? :)
ой ні, точно шо - ні :yes: