Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:11
частина "українських" поліських діялектів від української літературної далі за СБЛМ.
Таких вже немає :no:
Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:15
Таких вже немає
пацієнт скоріше живий ніж мертвий. звісно, вони майже вимерли, але є досі села й носії, яких фіґ зрозумієш :) знайомий діялектолог, який про їх сучасний стан пише, їздив цього літа Чернігівською областю, глухими хуторами, давав мені послухати, то я просто в шоці був, думав, що всіх цих дифтонгів та купи незрозумлої лексики нема - а ні, є. тільки що в містах їхні носії на літературщину переходять одразу :(
Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:26
Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:15
Таких вже немає
пацієнт скоріше живий ніж мертвий. звісно, вони майже вимерли, але є досі села й носії, яких фіґ зрозумієш :) знайомий діялектолог, який про їх сучасний стан пише, їздив цього літа Чернігівською областю, глухими хуторами, давав мені послухати, то я просто в шоці був, думав, що всіх цих дифтонгів та купи незрозумлої лексики нема - а ні, є. тільки що в містах їхні носії на літературщину переходять одразу :(
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося. :)
Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:26
Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:15
Таких вже немає
пацієнт скоріше живий ніж мертвий. звісно, вони майже вимерли, але є досі села й носії, яких фіґ зрозумієш :) знайомий діялектолог, який про їх сучасний стан пише, їздив цього літа Чернігівською областю, глухими хуторами, давав мені послухати, то я просто в шоці був, думав, що всіх цих дифтонгів та купи незрозумлої лексики нема - а ні, є. тільки що в містах їхні носії на літературщину переходять одразу :(
Підтверджую, є такі — у мене навіть дехто з родичів родом звідти (хоча й вживу чути ту мову не доводилось — лише з других рук, розказували, як важко було зрозуміти тамтешню мову). Втім, настільки відособлені діалекти — скоріш виняток, ніж правило. Та ж русинська, наприклад, здається незрозумілою переважно через швидкий темп і мадяризми, тоді як Ӱ й Ы в сприйнятті наддніпрянців спокійно ототожнюються з І та И.
Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:29
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.
ага. а товариш, із яким працювали разом, із Минського р-ну Чернігівщини, коли з баткьами говорить своїм діялектом, то теж прикольно. ніби як українська (чистим діялектом він уже не може, на даль, КНУ Шевченка відучив :( ), але без ікавізму на місці о, лише де е. ну й без акання, тож далеко не бєларуська. в приголосні твердіші. специфічна мелодика мови така.
Цитата: Python от января 13, 2012, 21:39
вживу чути ту мову не доводилось — лише з других рук, розказували, як важко було зрозуміти тамтешню мову
мені цьогорічних авдіозаписів виявилося достатньо :) ще прикол, що як він приходив у села записувати зразки, то його постійно запитували, хто молодше трохи - "а з якої ви секти?" ;D ніхто крім проповідників протестантських у ці хутори майже не потрапляє...
Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:39
Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:29
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.
ага. а товариш, із яким працювали разом, із Минського р-ну Чернігівщини, коли з баткьами говорить своїм діялектом, то теж прикольно. ніби як українська (чистим діялектом він уже не може, на даль, КНУ Шевченка відучив :( ), але без ікавізму на місці о, лише де е. ну й без акання, тож далеко не бєларуська. в приголосні твердіші. специфічна мелодика мови така.
Ага, саме звідти. На місці ô там вимовляється дифтонг оу: напр., «коут» замість «кіт».
Цитата: Python от января 13, 2012, 23:21
Ага, саме звідти. На місці ô там вимовляється дифтонг оу: напр., «коут» замість «кіт».
саме в його селі дифтонгу вже нема, просто
- . але то в мовленні його і його батьків (мати - вчителька, батько - відставний офіцер), тобто, певно, освіта стерла цю особливість. а решта села, цілком можливо, що зберігає.
про дифтонги у діалектах чернігівщини написано тут по-науковому: http://phonetica.files.wordpress.com/2010/11/09.pdf (http://phonetica.files.wordpress.com/2010/11/09.pdf)
Для того, щоб говорити про одне і те ж необхідно вказувати район Чернігівщини, а інколи навіть і населений пункт. Діалекти Чернігівщини не тільки різні, а й відносяться до різних мов. Якщо на півдні - це українська, то на крайній півночі це будуть діалекти білоруської з цілою купою перехідних варіантів між ними. Але діалекти і досі живі в селах. Дуже часто вони зберігають в собі дуже архаїчні сліди. Якось звернув увагу на наявність як динамічного, так і тонічного наголосу в говірках крайньої півночі області.
Наприклад, слово "ходив" (минулий час, чоловічий рід) вимовляють χȃʣiu̯ з циркумфлексом на першому складі при динамічному наголосі на другому (можлива вимова і без африкатизації передньоязичного). Зрозуміло, що в усіх випадках наявності циркумфлексу історичне о переходить в а.
ЦитироватьДля того, щоб говорити про одне і те ж необхідно вказувати район Чернігівщини, а інколи навіть і населений пункт. Діалекти Чернігівщини не тільки різні, а й відносяться до різних мов. Якщо на півдні - це українська, то на крайній півночі це будуть діалекти білоруської з цілою купою перехідних варіантів між ними. Але діалекти і досі живі в селах. Дуже часто вони зберігають в собі дуже архаїчні сліди. Якось звернув увагу на наявність як динамічного, так і тонічного наголосу в говірках крайньої півночі області.
Наприклад, слово "ходив" (минулий час, чоловічий рід) вимовляють χȃʣiu̯ з циркумфлексом на першому складі при динамічному наголосі на другому (можлива вимова і без африкатизації передньоязичного). Зрозуміло, що в усіх випадках наявності циркумфлексу історичне о переходить в а.
что за диалект украинского ? (я всё понял , вот бы весь украинский был таким :=)
Цитата: Python от января 13, 2012, 23:21
Цитата: Conservator от января 13, 2012, 21:39
Цитата: LUTS от января 13, 2012, 21:29
А от про Чернігівщину я чомусь не подумав. Можливо там ще й збереглося.
ага. а товариш, із яким працювали разом, із Минського р-ну Чернігівщини, коли з баткьами говорить своїм діялектом, то теж прикольно. ніби як українська (чистим діялектом він уже не може, на даль, КНУ Шевченка відучив :( ), але без ікавізму на місці о, лише де е. ну й без акання, тож далеко не бєларуська. в приголосні твердіші. специфічна мелодика мови така.
Ага, саме звідти. На місці ô там вимовляється дифтонг оу: напр., «коут» замість «кіт».
Напевно Менський район мається на увазі?
Цікаво, а з якого саме населеного пункту? В Менському районі переважають монофтонги. На місці
о не тільки
о звучить. Північ району характеризується істотною огубленістю і ще північніше (Корюківський район) наближається до
у. На на північному сході району і далі на схід в Сосницькому і Корюківському він вимовляється як
ø.
Дифтонгізація можлива в частині району над Десною і південніше. Там не рідко можна почути висхідний
u̯o.
ЦитироватьНапевно Менський район мається на увазі?
Цікаво, а з якого саме населеного пункту?
Дягова, якщо я нічого не наплутав (бо чув давно і з третіх рук). Щодо достовірності передачі вимови також не впевнений — родичі звідти говорять зі мною звичайною українською, дягівської говірки на власні вуха чути, на жаль, не доводилось.
Для Дягови таке теоретично можливо. Село знаходиться в південній частині району. Хоча монофтонги там переважають. Дифтонги там - скоріше результат місцевих міграцій. з ще більш південних населених пунктів.
Цитата: Python от апреля 2, 2012, 17:45
Дягова, якщо я нічого не наплутав (бо чув давно і з третіх рук). Щодо достовірності передачі вимови також не впевнений — родичі звідти говорять зі мною звичайною українською, дягівської говірки на власні вуха чути, на жаль, не доводилось.
з Дягови в мене друг, щоправда він навчався в Ніжині, а тоді в Києві, то особливості його мови затерлися. з батьками він спілкується нібито майже тамтешньою говіркою (чув лише телефонні розмови його з ними), цікаво, що майже без ікавізму. але дифтонгів саме в його мові не чув.
часто в гості запрошував, якщо з жінкою виберемося, то послухаю людей там, таке завжди цікаво :)
Відсутність там ікавізму - це норма. До того ж село знаходиться на відстані не більше 30 км від межі з діалектами білоруської мови. Там буде тільки о і його варіанти. Про о в місцевих говірках і його тяжіння до у писав Виноградський Ю. С. (Українська діалектологія і ономастика, К., 1964) на матеріалі пам'яток XVII-XVIII століть. Перший, на скільки мені відомо, поверховий опис місцевих діалектів і їх межі був наведений ще Шафонським в "Черниговского намесничества топографическом описании" (кінець XVIII ст.).
Місцеві діалекти дуже архаїчні і практично не зазнали змін протягом дуже багатьох століть на фонетичному рівні.
І взагалі, вважати говірки півночі Чернігівщини українськими можна з величезною натяжкою Деякі з них взагалі є білоруськими (на північ від Чернігова зі східною межею - річкою Снов). Про українські говірки на Чернігівщині можна говорити більш упевнено на південь від Десни.
Цитата: Sergeich7485 от апреля 2, 2012, 21:11
вважати говірки півночі Чернігівщини українськими можна з величезною натяжкою Деякі з них взагалі є білоруськими (на північ від Чернігова зі східною межею - річкою Снов). Про українські говірки на Чернігівщині можна говорити більш упевнено на південь від Десни.
повторюєте загальновідомі речі ;)
а взагалі, оскільки українська й бєларуська являють собою єдиний діялектний континуум, говорити про те, що будь-які говірки є бєларуськими чи українськими - навіть центральні для них - не зовсім коректно ;)