Є таке село:
Куцеволівка (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0)
Правопис, § 25 (http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-1.html#toc77) говорить:
ЦитироватьКоли перша частина складного слова — прикметник, то сполучним звуком виступає о: важкоатлет, гірничопромисловий, чорногуз, яснозорий; якщо першою частиною такого слова є прикметник м'якої групи, то перед о пишемо ь: верхньодніпровський, давньоруський, середньовіччя, синьоокий
Отже, має бути Куц
овіл, а від Куцовола — Куц
оволівка.
Цікавий випадок і зі словом
Січеслав (колись так пропонували назвати Дніпропетровськ). Мені завжди воно здавалося штучним. Може через неправильний сполучний звук?
Той самий параграф Правопису каже:
Цитировать2. Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває:
а) Після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель; але: кожум'яка, овочесховище, очевидний.
Так, тут є виключення. Але ж на відміну від "овоч
евий" маємо "січ
овий"
Мені здається, ненаголошені е/о в позиції після шиплячих є алофонами, їх важко розрізнити на слух, вибір тієї чи іншої голосної тут неочевидний. «Овочевий» і «овочесховище» містять одну й ту ж голосну, а «грушевий» і «грушоподібний» — вже ні, як і «увечері» та «щовечора». Крім того, можливо, вибір голосної залежить від сусідніх складів, наголосу та ін.
Щодо Куцевола/Куцовола — треба розібратись, від чого ця назва походить. Якщо від «куций віл», то «Куцовіл», якщо ж малось на увазі щось середнє між куцею (свинею) та волом, то «Куцевіл». Хоча обидві етимології здаються мені якимись дивними — ймовірно, там було щось третє.
Цитата: Python от октября 7, 2011, 13:56
Щодо Куцевола/Куцовола — треба розібратись, від чого ця назва походить. Якщо від «куций віл», то «Куцовіл», якщо ж малось на увазі щось середнє між куцею (свинею) та волом, то «Куцевіл». Хоча обидві етимології здаються мені якимись дивними — ймовірно, там було щось третє.
Як на мене, Куцовіл - то куций віл, без варіантів. Можливо, тут натяк на куций (обрубаний) хвіст тварини.
Наскільки я знаю, коли основа — іменник жіночого роду на приголосний, то вибір е/о ніяких закономірностей не має.
Цитата: Drundia от октября 10, 2011, 16:01
Наскільки я знаю, коли основа — іменник жіночого роду на приголосний, то вибір е/о ніяких закономірностей не має.
Коли приголосний м'який у називному відмінку, то природніше виглядає «е». А ось із непом'якшуваними вже складніше.
Смертоносний.
Цитата: Python от октября 7, 2011, 13:56
Мені здається, ненаголошені е/о в позиції після шиплячих є алофонами, їх важко розрізнити на слух
Усе набагато гірше. Мені в одній рекламі чується «Дж
енні Депп»...
Сечослав. :D
Січослав, як на мене, правильніше, адже січовий, а не січевий.
Тільки зараз помітив, що африкати не завжди дають сполучне -е-, характерне для м'якого й історично м'якого кінця морфеми.
Цитата: ria от октября 7, 2011, 11:55
Мені завжди воно здавалося штучним.
А хіба воно не таке? ::)
Цитата: ria от октября 7, 2011, 11:55
Але ж на відміну від "овочевий" маємо "січовий"
А не в наголосі справа часом?
Цитата: ria от октября 7, 2011, 14:18
Цитата: Python от октября 7, 2011, 13:56
Щодо Куцевола/Куцовола — треба розібратись, від чого ця назва походить. Якщо від «куций віл», то «Куцовіл», якщо ж малось на увазі щось середнє між куцею (свинею) та волом, то «Куцевіл». Хоча обидві етимології здаються мені якимись дивними — ймовірно, там було щось третє.
Як на мене, Куцовіл - то куций віл, без варіантів. Можливо, тут натяк на куций (обрубаний) хвіст тварини.
Тоді Волинь - земля волів. Без варіантів.
(http://lingvoforum.net/avs/avatar_524_1408710415.jpeg)
Цитата: Волод от декабря 1, 2015, 10:13
Цитата: ria от октября 7, 2011, 14:18
Цитата: Python от октября 7, 2011, 13:56
Щодо Куцевола/Куцовола — треба розібратись, від чого ця назва походить. Якщо від «куций віл», то «Куцовіл», якщо ж малось на увазі щось середнє між куцею (свинею) та волом, то «Куцевіл». Хоча обидві етимології здаються мені якимись дивними — ймовірно, там було щось третє.
Як на мене, Куцовіл - то куций віл, без варіантів. Можливо, тут натяк на куций (обрубаний) хвіст тварини.
Тоді Волинь - земля волів. Без варіантів.
Без варіантів, якщо заплщити очі на Воловець, Воловеччина.
Може там були урізані якісь права, порівняно з іншими.
Цитата: oveka от декабря 1, 2015, 20:23
Може там були урізані якісь права, порівняно з іншими.
Щоб з бичка зробити волика не якесь урізається... і без може.
Мова про волю, а не про бугаїв. Дитинство моє пройшло з волами, та волів з утятими хвостами не бачив ніколи.
І не чув про щось подібне до хвостоутинання. А от собакам обрубували хвости, аби були злішими.
Цитата: oveka от декабря 1, 2015, 22:03
Мова про волю, а не про бугаїв. Дитинство моє пройшло з волами, та волів з утятими хвостами не бачив ніколи.
І не чув про щось подібне до хвостоутинання. А от собакам обрубували хвости, аби були злішими.
Якість вола визначається не довжиною хвоста, а статурою.
Та «віл» хоч він куций, хоч ні - це дуже схоже на народну етимологію.
Можливо, враховуючи що назва давня, треба придивитися до історії редутів.
Грінченко куце- не знає - у нього куцорогий, куцолапий, куцоребрий, куцохвостий тощо.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 10:16
Грінченко куце- не знає - у нього куцорогий, куцолапий, куцоребрий, куцохвостий тощо.
Та ще й
словник має за
словарь. Село без претензій.
Знайшов!!!
ЦитироватьЗагадочными и даже смешными на первый взгляд кажутся сегодня фамилии Пустовалов и Куцеволов. А между тем еще в XIX веке жителям юга России прозвища, от которых они образованы, были понятны, привычны и смеха не вызывали. В старину на Руси шерстобита, валяльщика, человека, который изготавливал (валял) полсти называли «полстовалом» (полсть – шерстяное покрывало, одеяло, ковер). Позднее «полстовал» для удобства произношения во многих говорах упростился до «постовала». А на Дону изменения пошли дальше, и название профессии превратилось в «пустовал».
Называли здесь и на Украине шерстобита еще и «коцевалом». В древности словом «коц, коца» (заимствовано из немецкого языка через польский, в котором «koc» – «одеяло», «плотная материя») называли княжескую одежду – верхнее платье, длинный плащ, накидку, позднее это слово употреблялось в значении «грубая ткань», «ковер». Со временем, опять же под влиянием местных говоров, «коцевал» превратилось в «куцевал» и «куцевол».
http://www.familii.ru/overview/about-press/1123-proffam
Якось за вуха коц притягнули. І маячня про княже вбрання. Коци відомі до початку ХХ століття були саме як килимки.
Їх виробництво занепало лише на кінець ХІХ ст.
А професія звалася "коцар".
Моя стаття до речі: (wiki/uk) Коц (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86)
На тлі решти куцо- зі словника - зовсім не правдоподібно.
Що «коц» у давнину був саме княжим одягом, можете подивитися тут:
http://www.rodnoverie.org/attachments/article/415/Stepanova_Kostyum_drevnerusskogo_cheloveka.pdf
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 11:41
Що «коц» у давнину був саме княжим одягом, можете подивитися тут:
http://www.rodnoverie.org/attachments/article/415/Stepanova_Kostyum_drevnerusskogo_cheloveka.pdf
Ось тільки не на момент виникнення прізвищ.
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 11:01
ЦитироватьЗагадочными и даже смешными на первый взгляд кажутся сегодня фамилии Пустовалов и Куцеволов. А между тем еще в XIX веке жителям юга России прозвища, от которых они образованы, были понятны, привычны и смеха не вызывали. В старину на Руси шерстобита, валяльщика, человека, который изготавливал (валял) полсти называли «полстовалом» (полсть – шерстяное покрывало, одеяло, ковер). Позднее «полстовал» для удобства произношения во многих говорах упростился до «постовала». А на Дону изменения пошли дальше, и название профессии превратилось в «пустовал».
Называли здесь и на Украине шерстобита еще и «коцевалом». В древности словом «коц, коца» (заимствовано из немецкого языка через польский, в котором «koc» – «одеяло», «плотная материя») называли княжескую одежду – верхнее платье, длинный плащ, накидку, позднее это слово употреблялось в значении «грубая ткань», «ковер». Со временем, опять же под влиянием местных говоров, «коцевал» превратилось в «куцевал» и «куцевол».
Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Цитата: orklyn от декабря 2, 2015, 10:59
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 10:16
Грінченко куце- не знає - у нього куцорогий, куцолапий, куцоребрий, куцохвостий тощо.
Та ще й словник має за словарь. Село без претензій.
Що? І те саме в Академічному.
Цитата: alant от декабря 2, 2015, 12:24
....................Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Треба шукати.
Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:31
Цитата: alant от декабря 2, 2015, 12:24
....................Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Треба шукати.
Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
І чим значення коротун не підійшло? )
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:31Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
Та невже?
Ось так непомітно німецькі етимологи на чолі з Максиміліаном Романовичем Фасмером вербують собі прихильників... :)
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 13:32
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:31
Цитата: alant от декабря 2, 2015, 12:24
....................Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Треба шукати.
Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
І чим значення коротун не підійшло? )
З'ясувалося що раніш цей конкретній Коротун писався Каратун, залишилося добавити «ь» на кінці для повного щастя.
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:56
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 13:32
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:31
Цитата: alant от декабря 2, 2015, 12:24
....................Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Треба шукати.
Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
І чим значення коротун не підійшло? )
З'ясувалося що раніш цей конкретній Коротун писався Каратун, залишилося добавити «ь» на кінці для повного щастя.
Нічого не значить. Могло бути і помилкою раніше.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 14:00
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:56
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 13:32
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:31
Цитата: alant от декабря 2, 2015, 12:24
....................Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Треба шукати.
Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
І чим значення коротун не підійшло? )
З'ясувалося що раніш цей конкретній Коротун писався Каратун, залишилося добавити «ь» на кінці для повного щастя.
Нічого не значить. Могло бути і помилкою раніше.
До речі, Куцеволівку раніш теж писали через «а». Теж помилка? :)
Е ото помилка.
"Е" не помилка, помилка Куцеволівка.
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 14:22
"Е" не помилка, помилка Куцеволівка.
А я кажу, що через Е не пишеться, якщо літературно. Як не крути, хоч куценькі воли, хоч Адріанові вали.
Андріанові вали – це латина.
А треба слов'янське дієслово «вали». :green:
До речі коць - те саме що і коц.
Так що «е» - не помилка.
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 15:07
це латина.
Мдя... вал це слов'янське.
http://ru.wiktionary.org/wiki/вал#Этимология (http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BB#.D0.AD.D1.82.D0.B8.D0.BC.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D0.B8.D1.8F)
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 15:07
До речі коць - те саме що і коц.
Так що «е» - не помилка.
Ось тільки килим тут ніяким боком. Слово з череди, що й куцозір.
коць (http://sum.in.ua/s/kocj) :green:
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 15:27
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 15:07
це латина.
Мдя... вал це слов'янське.
http://ru.wiktionary.org/wiki/вал#Этимология (http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B0%D0%BB#.D0.AD.D1.82.D0.B8.D0.BC.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D0.B8.D1.8F)
А не здається Вам, що то зайві сутності, як і з коцом? Навалили з землі вал, і справі кінець.
Я за Фасмера. А це звідки?
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 15:07
Андріанові вали – це латина.
А треба слов'янське дієслово «вали». :green:
До речі коць - те саме що і коц.
Так що «е» - не помилка.
Моє покоління в дитинстві гуляло в
коца. Тут
коц - звуконаслідування прицільного удару монети об іншу монету.
Цитата: ria от октября 7, 2011, 11:55
Цікавий випадок і зі словом Січеслав (колись так пропонували назвати Дніпропетровськ). Мені завжди воно здавалося штучним. Може через неправильний сполучний звук?
Фонетически закономерной формой была бы *
Січослав.
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 2, 2015, 19:47
Фонетически закономерной формой была бы *Січослав.
Чому, якщо шиплячі — історично м'які?
Цитата: Python от декабря 2, 2015, 23:52
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 2, 2015, 19:47
Фонетически закономерной формой была бы *Січослав.
Чому, якщо шиплячі — історично м'які?
Тому, що кашОвар, куцОзорий, мечОносець тощо.
Цитата: Python от декабря 2, 2015, 23:52
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 2, 2015, 19:47
Фонетически закономерной формой была бы *Січослав.
Чому, якщо шиплячі — історично м'які?
В поднепровских говорах ёканье развивалось после шипящих, [й] и [лʲ]. После [цʲ] ситуация сложнее: в древнерусском
це встречалось редко, и всегда в аналогических формах, сложно сказать, фонетической природы там ёканье, или аналогической.
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 2, 2015, 19:47
Цитата: ria от октября 7, 2011, 11:55
Цікавий випадок і зі словом Січеслав (колись так пропонували назвати Дніпропетровськ). Мені завжди воно здавалося штучним. Може через неправильний сполучний звук?
Фонетически закономерной формой была бы *Січослав.
Як рігоносець закономірніша за рогоносець? :D
Цитата: Sirko от декабря 3, 2015, 14:30
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 2, 2015, 19:47
Цитата: ria от октября 7, 2011, 11:55
Цікавий випадок і зі словом Січеслав (колись так пропонували назвати Дніпропетровськ). Мені завжди воно здавалося штучним. Може через неправильний сполучний звук?
Фонетически закономерной формой была бы *Січослав.
Як рігоносець закономірніша за рогоносець? :D
Насправді, є таке явище.
Міці замість моці, торгівельний замість торговельний, воріженьки замість вороженьки.
Цитата: DarkMax2 от декабря 3, 2015, 14:32
Насправді, є таке явище.
Міці замість моці, торгівельний замість торговельний, воріженьки замість вороженьки.
Формы с обратным чередованием (
о в им. падеже ~
і в косв. падежах) были выравнены, тип.
кінець, кінця.
Цитата: Sirko от декабря 3, 2015, 14:30
Як рігоносець закономірніша за рогоносець? :D
Покажи пальчик дураку...
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 3, 2015, 14:43
Цитата: DarkMax2 от декабря 3, 2015, 14:32
Насправді, є таке явище.
Міці замість моці, торгівельний замість торговельний, воріженьки замість вороженьки.
Формы с обратным чередованием (о в им. падеже ~ і в косв. падежах) были выравнены, тип. кінець, кінця.
О! Кінець і рівень забув!
Цитата: DarkMax2 от декабря 3, 2015, 14:32
Цитата: Sirko от декабря 3, 2015, 14:30
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 2, 2015, 19:47
Цитата: ria от октября 7, 2011, 11:55
Цікавий випадок і зі словом Січеслав (колись так пропонували назвати Дніпропетровськ). Мені завжди воно здавалося штучним. Може через неправильний сполучний звук?
Фонетически закономерной формой была бы *Січослав.
Як рігоносець закономірніша за рогоносець? :D
Насправді, є таке явище.
Міці замість моці, торгівельний замість торговельний, воріженьки замість вороженьки.
Якщо славить
Січ, то Січослав.
Якщо ж
січе й славить - Січеслав.
Цитата: orklyn от декабря 3, 2015, 14:55
Якщо славить Січ, то Січослав.
Якщо ж січе й славить - Січеслав.
А?
А хіба там не про Січ?
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 3, 2015, 14:56
Цитата: orklyn от декабря 3, 2015, 14:55
Якщо славить Січ, то Січослав.
Якщо ж січе й славить - Січеслав.
А?
До речі, Січислав тоді.
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 14:00
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:56
Цитата: DarkMax2 от декабря 2, 2015, 13:32
Цитата: Волод от декабря 2, 2015, 13:31
Цитата: alant от декабря 2, 2015, 12:24
....................Прізвище Куцокінь хоч не від ковдри?
Треба шукати.
Після прізвища Коротун, у мене фобія на народну етимологію.
І чим значення коротун не підійшло? )
З'ясувалося що раніш цей конкретній Коротун писався Каратун, залишилося добавити «ь» на кінці для повного щастя.
Нічого не значить. Могло бути і помилкою раніше.
Припущення про «ь» на кінці підтвердилось.
Раніш таки був.
§ 25.
Складні слова можуть утворюватися за допомо гою сполучних звуків і без них.
Сполучні звуки О, Е (Є)
1. Коли перша частина складного слова — прикметник, то сполучним звуком виступає о: важкоатлет, гірничопромисловий, чорногуз, яснозорий; якщо першою частиною такого слова є прикметник м'якої групи, то перед о пишеться ь: верхньодніпровський, давньоруський, середньовіччя, синьоокий.
Увага. З цими словами не слід плутати складні слова, перша частина яких є вищий ступінь прислівника на е: вищезгаданий, нижчепідписаний.
2. Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває: /36/
а) після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель; але: кожум'яка, овочесховище, очевидний;
б) після м'якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м'якої групи, пишеться е: бурелом, землетрус, працездатний, яйцеподібний; але: конов'язь, коногон, костогриз, костоправ, свинопас, свиноматка;
в) після й, яким закінчується основа іменника м'якої групи, або м'якого подовженого приголосного першої частини пишеться є: боєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис, сміттєзбірник.
Цитата: DarkMax2 от июня 29, 2016, 10:13
овочесховище
Цікаво, що Грінченко знає лише русизм овоЩ і в значенні плід, фрукт. Тож це штучне слово літературної мови.
Цитата: DarkMax2 от июня 29, 2016, 10:13
...................
а) після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель; але: кожум'яка, овочесховище, очевидний;
............................
Мабуть якби було «овочосховище», то в ньому можливо було би зберігати лише один «овоч», а де ж тоді було б зберігати «овочі»? :)
Цитата: Волод от июня 29, 2016, 10:58
то в ньому можливо було би зберігати лише один «овоч»
Однина може виступати і на позначення "роду", а не штуки. Себто еквівалент без артикля в англійській.
Для слова «очевидний» у Вас таке ж пояснення? :)
Цитата: Волод от июня 29, 2016, 11:11
Для слова «очевидний» у Вас таке ж пояснення? :)
Щодо нього не маю. Можливо, Ви й праві.