Лингвофорум

Разное какое словообразование!

 :???

Правильно "ПАРОПЛАВ", той що пливе, а не "ходить" на парі, а не на "теплі"... )

Пароплав — корабель із паровим двигуном.
Теплохід — корабель із двигуном внутрішнього згоряння.

Теплоходи з'явились і масово розповсюдились пізніше — можливо, це й стало причиною використання різних словотвірних моделей в українських назвах цих двох типів кораблів. Теоретично, за аналогією з «пароплавом», міг би з'явитися й «теплоплав», але чомусь прижився лише варіант, запозичений із російської.

Тепло - це слово характерезує підвищення температури повітря, а не двигун внутрішнього згоряння. Назва "теплохід" - не є точною, і запозиченою з російської мови.

Пара - це газ, у який перетворюється вода при випаровуванні, газоподібний стан води. Пара - автохтонне українське слово, споконвіку було пов,язане з вододю, навіть візьмемо слово "прати", а перун - від перєті., тобто бити.  Це свого роду архаїзм, тому "пароплав" ніяк не може бути запозиченим звідкись.... 

ЦитироватьТепло - це слово характерезує підвищення температури повітря, а не двигун внутрішнього згоряння. Назва "теплохід" - не є точною, і запозиченою з російської мови.

Чому ж, існує поняття «тепловий двигун», яке охоплює двигуни внутрішнього згоряння, турбореактивні двигуни, ракетні двигуни тощо. Слово «теплохід» запозичене з російської й пристосоване до законів української граматики, іншого слова для його заміни українська мова не має. І не пропонуйте називати теплоходи пароплавами — парова машина в їхній конструкції відсутня (як і в конструкції автомобіля, наприклад).

«Пароплав» — справді суто український витвір, але це назва іншого виду техніки, що в наш час уже практично не використовується (хоча похідні терміни, назразок «пароплавство», справді застосовуються й до теплоходів).

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 02:35
Правильно "ПАРОПЛАВ", той що пливе, а не "ходить" на парі, а не на "теплі"... )

Теплоходы дизельные.  :umnik:

А пароходство - это традиция. Просто пароходы сначала распространились как речной транспорт и лишь позже завоевали море.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 02:59
Теоретично, за аналогією з «пароплавом», міг би з'явитися й «теплоплав», але чомусь прижився лише варіант, запозичений із російської.

Все правильно. Справжні моряки не плавають, а ходять. Навіть запорожці в старі часи на чайках ходили, а не плавали. Це птиця може бути водоплавною.  :)

Да, по морю ходят :)  Может опять влияние речного начала пароходов?  :???

Цитата: DarkMax2 от апреля  1, 2013, 10:53
Да, по морю ходят :)  Может опять влияние речного начала пароходов?  :???

По моєму слово "пароплав" спеціально обрали/підібрали, щоб відріжнятись від мови "старшого брата".  :tss:

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 02:35
Правильно "ПАРОПЛАВ", той що пливе, а не "ходить" на парі, а не на "теплі"... )

а) пароплав і теплохід - різні типи кораблів;
б) скажіть будь-якому морякові, що корабель "плаває", він вам висловить думку про те, що (середнього роду) насправді плаває.

Поїзди теж ходять. Однак, «паровоз», «тепловоз», «електровоз».

їздять, возять, гягнуть вагони...
поїзди, тепловози, потяги...

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:02
Поїзди теж ходять. Однак, «паровоз», «тепловоз», «електровоз».

Ще одна ознака, що ці слова уводились в ужиток людьми далекими від професії і її сленгу.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 10:27
Слово «теплохід» запозичене з російської й пристосоване до законів української граматики, іншого слова для його заміни українська мова не має.

має. 11-томний СУМ каже -

ЦитироватьТЕПЛОПЛАВ, а, чол., рідко. Те саме, що теплохід. Вночі теплоплав покинув порт і вийшов у відкрите море (Радянська Україна, 17.IV 1946, 4).

Слава Богу, що рідко. Страшненьке слово.
пло-пла... фє.

Цитата: serge-kazak от апреля  1, 2013, 11:05

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:02
Поїзди теж ходять. Однак, «паровоз», «тепловоз», «електровоз».

Ще одна ознака, що ці слова уводились в ужиток людьми далекими від професії і її сленгу.

Паровози, тепловози і електровози ще називають локомотивами. Поширення вони здобули в Англії, англійською це теж локомотив - (wiki/en) Steam_locomotive (http://en.wikipedia.org/wiki/Steam_locomotive), дуже ймовірно, що це і є первісна назва.  :???

Цікаво, що у словарі XIX ст. великоруської/загальноруської мови Даля є стаття Локомотив, а статті Паровоз не має:

Цитата: http://slovardalja.net/word.php?wordid=15074
ЛОКОМОТИВ м. франц. паровоз, паровая впряжная повозка.

лат. locō movēre «сдвигать с места»

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:02
Поїзди теж ходять. Однак, «паровоз», «тепловоз», «електровоз».

"паротяг" більш уживане. і лише новіші "тепло-" й "електровози" за иншою схемою утворено.

тобто паротяг і пароплав, як утворені й поширені в часи більшого пуризму, мають у цьому спільне.

Проте, це не робить ці слова гіршими.

Цитата: DarkMax2 от апреля  1, 2013, 11:14
лат. locō movēre «сдвигать с места»

да, але англійською loco - "сумасшедший" (crazy, mad), "сводить с ума" (craze, madden). чесно кажучи завжди думав, що "локомотив" це щось типу "навіженний потяг", а корінь слова походить від імені старогерманського (скандинавського) імені бога Локі.  :what:

Цитата: serge-kazak от апреля  1, 2013, 11:05

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:02
Поїзди теж ходять. Однак, «паровоз», «тепловоз», «електровоз».

Ще одна ознака, що ці слова уводились в ужиток людьми далекими від професії і її сленгу.

Можливо, -плав і -воз просто однозначніші за -хід.

Цитировать"паротяг" більш уживане. і лише новіші "тепло-" й "електровози" за иншою схемою утворено.

Часів більшої вживаності слова «паротяг» не застав. Втім, як і часів розповсюдженості техніки з паровою тягою.

Здається мені, що за часів паровозів (кінець ХІХ ст.) був лише потяг, а паровоз та паротяг - новотвори. Я помиляюся?

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:28

Цитата: serge-kazak от апреля  1, 2013, 11:05

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:02
Поїзди теж ходять. Однак, «паровоз», «тепловоз», «електровоз».

Ще одна ознака, що ці слова уводились в ужиток людьми далекими від професії і її сленгу.

Можливо, -плав і -воз просто прооднозначніші за -хід.

кстаті, схоже люди, які працюють в галузі досі вживають слово "локомотив":

Цитата: http://novyny.invivio.net/info/11220.htm
"Зараз на локомотиви великий попит з боку "Російських залізниць", тому ми постаралися зарезервувати потужності", - зазначили у прес-службі "Укрзалізниці".

Локомотив — узальнююче слово, паро-/електро-/тепловоз — його різновиди.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:40
Локомотив — узальнююче слово, паро-/електро-/тепловоз — його різновиди.

але історично воно перше і машиністи і навіть звичайні люди його продовжують вживати. може тому воно й зберегло узагальнюючий зміст.

Цитата: Conservator от апреля  1, 2013, 11:02

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 02:35
Правильно "ПАРОПЛАВ", той що пливе, а не "ходить" на парі, а не на "теплі"... )

а) пароплав і теплохід - різні типи кораблів;
б) скажіть будь-якому морякові, що корабель "плаває", він вам висловить думку про те, що (середнього роду) насправді плаває.

Мені моряк нічого не скаже, тому що сам не знає...

Теплохід, як на мене, не дуже вдала і конкретна назва для човна, який працює на двигуні внутрішнього згоряння. Пароправ - же зрозуміло відразу - працює на парі. У даному випадку "тепло" дуже часто поплутають з "парою", забуваючи, що "теплохід" і "пароплав" - різні поняття У цьому й суть проблеми.   

"По морю ходить" - це крилатий вислів, почерпнутий, мабуть, з Біблії, де Господь ходив по воді. Нерозумно від нього відштовхуватись лінгвісту.

ЦитироватьУ даному випадку "тепло" дуже часто поплутають з "парою", забуваючи, що "теплохід" і "пароплав" - різні поняття У цьому й суть проблеми.

Джерело плутанини — скоріш, традиція і небажання заглиблюватись у технічні характеристики судна. Хоча «тепло-» тут вказує на використання для руху «самого тепла» замість витратної робочої рідини й отримуваної з неї пари.
То які Ваші конкретні пропозиції, коли «теплохід» не подобається?

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 12:39
У даному випадку "тепло" дуже часто поплутають з "парою", забуваючи, що "теплохід" і "пароплав" - різні поняття У цьому й суть проблеми.

ніколи не чув, щоб ці поняття плутали.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 12:39
Мені моряк нічого не скаже, тому що сам не знає...

то ви морякові скажіть.

поясню, будь-яка людина, котра служить у ВМС/працює на торговельному флоті або у флотилії сприйме слово "плавати" щодо корабля як страшну образу. аж до бійки. якщо моряк п'яний, то за таке може і ножем вдарити. у моряків це в підкірці мозку сидить.

плавати може маленький човен, людина без нічого, у рятівному колі або жилеті, а кораблі лише і виключно ходять. і "Біблія" тут ні до чого, просто склалася така традиція в мові і не вам її змінювати.

дирижаблі, до речі, теж ходять, а не літають.

Хоча рос. судоходство = укр. судноплавство

Цитироватьдирижаблі, до речі, теж ходять, а не літають.

Дирижаблі взагалі запозичили чимало корабельної атрибутики. Англійською дирижбль буде airship — букв. «повітряне судно». В українській «повітряне судно» має ширше значення, але літаки (які, з нашої точки зору, теж є повітряними суднами) таки літають.

Цитата: DarkMax2 от апреля  1, 2013, 11:32
Здається мені, що за часів паровозів (кінець ХІХ ст.) був лише потяг, а паровоз та паротяг - новотвори. Я помиляюся?

у словнику Даля, як навів serge-kozak, словом "паровоз" пояснено слово "локомотив". тобто слово "паровоз" у російській було.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 11:30

Цитировать"паротяг" більш уживане. і лише новіші "тепло-" й "електровози" за иншою схемою утворено.

Часів більшої вживаності слова «паротяг» не застав. Втім, як і часів розповсюдженості техніки з паровою тягою.

більш уживане за "паровоз" в українській, маю на увазі

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 13:09
Англійською дирижбль буде airship — букв. «повітряне судно». В українській «повітряне судно» має ширше значення, але літаки (які, з нашої точки зору, теж є повітряними суднами) таки літають.

так. укр. "повітряне судно"="aircraft"

Цитата: Conservator от апреля  1, 2013, 13:01

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 12:39
У даному випадку "тепло" дуже часто поплутають з "парою", забуваючи, що "теплохід" і "пароплав" - різні поняття У цьому й суть проблеми.

ніколи не чув, щоб ці поняття плутали.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 12:39
Мені моряк нічого не скаже, тому що сам не знає...

то ви морякові скажіть.

поясню, будь-яка людина, котра служить у ВМС/працює на торговельному флоті або у флотилії сприйме слово "плавати" щодо корабля як страшну образу. аж до бійки. якщо моряк п'яний, то за таке може і ножем вдарити. у моряків це в підкірці мозку сидить.

плавати може маленький човен, людина без нічого, у рятівному колі або жилеті, а кораблі лише і виключно ходять. і "Біблія" тут ні до чого, просто склалася така традиція в мові і не вам її змінювати.

дирижаблі, до речі, теж ходять, а не літають.

Ось Вам Python навів конкретний термін: "судноплавство". Це доводить, що судно - не ходить, і навіть не літає, а пливе, плаває. Теперішні моряки, мабуть, і плавати не вміють, тому для них судно асоціюється - "бігати", "ходити". Дивлячись, які дебіли служать у армії - може і справді підрізати. Щодо козаків, то вони сприймали крізь призму міфології. Коли ходили по чайці - то думали, що і чайка ходить по морю. Насправді, судно, човен, корабель - може тільки плавати, плисти, пливти.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 13:23
Ось Вам Python навів конкретний термін: "судноплавство". Це доводить, що судно - не ходить, і навіть не літає, а пливе, плаває.

той термін каже лише про те, що його винайшли далекі від морської справи люди.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 13:23
Теперішні моряки, мабуть, і плавати не вміють, тому для них судно асоціюється - "бігати", "ходити".

ви здоровий чи маєте якийсь пунктик щодо моряків? те, що кораблі ходять - фішка моряків усіх часів.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 13:23
Насправді, судно, човен, корабель - може тільки плавати, плисти, пливти.

попийте пива чи портвейну з моряками, дуже раджу :) і розкажіть їм про це)

http://sum.in.ua/s/khodyty — є значення «плавати» (для водного транспорту), «їздити» (для поїздів), «літати» (для літаків). Крім того, «ходити» в воді й повітрі можуть також риби і птахи.

Цитата: Conservator от апреля  1, 2013, 13:01
плавати може маленький човен, людина без нічого, у рятівному колі або жилеті, а кораблі лише і виключно ходять. і "Біблія" тут ні до чого, просто склалася така традиція в мові і не вам її змінювати.

Там схоже не просто традиція, а інший зміст - "ходити" значить навіть в буденній мові "рухатися впевнено", "цілеспрямовано", а "плисти" - це рухатися під дією зовнішніх сил, не контролюючи себе ("плисти за течією", "він поплив"). Для людей цих професій "поплисти" - значить "втратити контроль за ситуацією і стихією", "загинути".

Цитата: Conservator от апреля  1, 2013, 13:31

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 13:23
Ось Вам Python навів конкретний термін: "судноплавство". Це доводить, що судно - не ходить, і навіть не літає, а пливе, плаває.

той термін каже лише про те, що його винайшли далекі від морської справи люди.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 13:23
Теперішні моряки, мабуть, і плавати не вміють, тому для них судно асоціюється - "бігати", "ходити".

ви здоровий чи маєте якийсь пунктик щодо моряків? те, що кораблі ходять - фішка моряків усіх часів.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 13:23
Насправді, судно, човен, корабель - може тільки плавати, плисти, пливти.

попийте пива чи портвейну з моряками, дуже раджу :) і розкажіть їм про це)

Так каже, мабуть, людина, яка ніколи не плавала на човні, а тільки пила пиво і портвейн з моряками... (моряки, яких я знаю - не п,ють.). Скільки пояснювати, "пароплави" - не люди, тому вони не ходять, "пароплав" - це машина, яка тримає курс, КУРСУЄ.

"Судноплавство — використання водних шляхів (морів, річок, озер, каналів та інше) для руху суден" (Вікіпедія).

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 13:35
http://sum.in.ua/s/khodyty — є значення «плавати» (для водного транспорту), «їздити» (для поїздів), «літати» (для літаків). Крім того, «ходити» в воді й повітрі можуть також риби і птахи.

Слово "ходьба" -  це торкатися землі. Тому, ходити у воді, чи повітрі - це нон-сенс.

Птахи - літають, водяні - плавають.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 14:08
Слово "ходьба" -  це торкатися землі. Тому, ходити у воді, чи повітрі - це нон-сенс.

Чому це ви вирішили, що землі? Ходити це синонім слова рухатися. Кит-риба по Окіян-Морю йде, клин журавлів по небу йде...

Тому, що (на мою думку) "ходити" - можна тільки ногами. "Рухатись" - як завгодно, хочеш ногами, хочеш крилами, а хочеш ластами.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 14:03
Так каже, мабуть, людина, яка ніколи не плавала на човні, а тільки пила пиво і портвейн з моряками... (моряки, яких я знаю - не п,ють.). Скільки пояснювати, "пароплави" - не люди, тому вони не ходять, "пароплав" - це машина, яка тримає курс, КУРСУЄ.

і багато моряків у Дрогобичі?))

у мене достатньо друзів закінчили мореходку в Миколаєві, що-що, а що кажу, я знаю :)

навіть у підручниках із морської навіґації пишуть лише "ходити". так, до слова.

http://sinyavina.livejournal.com/49281.html - не читали таку книжку в дит-ві? :)

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 14:22
на мою думку

отож. але не вам змінювати усталені традиції мови і не вам переписувати академічний СУМ.

Там багато значень. Йти/ходити може, наприклад, час, годинник, дощ, шахіст, картяр, де переміщення суб'єкта з пункту А до пункту В взагалі відсутнє.

Не так давно на форумі обговорювалось питання, як правильно, «піти по воду» чи «піти за водою», і наводився аргумент, що в українській мові «піти за водою» означає «потонути» (в річці, коли втоплене тіло пливе за течією). Зрозуміло, що це явно виключає самостійний рух утопленика ногами по твердій поверхні, який, однак, при цьому «йде».

ЦитироватьЙти/ходити може, наприклад, час, годинник, дощ, шахіст, картяр, де переміщення суб'єкта з пункту А до пункту В взагалі відсутнє.

На мою думку, це не правильно. Стрілка годинника - рухається, обертається, а не "ходить". Шахіст - свої фігури пересуває, а не "ходить" ними. Картяр - може гратися в карти, а не ходити ними. Дощ - крапає. Ходити - це переміщення особи. Пересуватися - переміщення об,єкта. Ймовірно, у простонароді, із самих початків, неправильно вжився цей термін, покручений зміст перейшов в правопис і зберігся до сьогодні.   

З іншого боку, можливо, поширеність думки, що поїзди/кораблі/літаки в українській мові не ходять, пов'язана з меншою поширеністю української мови в ряді галузей, що робить українську галузеспецифічну термінологію менш розробленою/поширеною/загальновідомою. Не знаючи достеменно, як це сказати українською, людина, далека від конкретного фаху, звичайно ж, надасть перевагу словам, використаним у своєму буквальному значенні (пливти, їхати), фахівець же краще обізнаний не з українською термінологією, а з російською. Від повторення в українській мові російських шаблонів завжди можна відмежуватись, мотивуючи це існуванням відмінностей між мовами.

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 14:08

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 13:35
http://sum.in.ua/s/khodyty — є значення «плавати» (для водного транспорту), «їздити» (для поїздів), «літати» (для літаків). Крім того, «ходити» в воді й повітрі можуть також риби і птахи.

Слово "ходьба" -  це торкатися землі. Тому, ходити у воді, чи повітрі - це нон-сенс.

Птахи - літають, водяні - плавають.

Рибохід - штучна споруда для проходження риби на нерест в обхід греблі.

Зараз твій... пересув?  :-\

Цитировать""Не знаючи достеменно, як це сказати українською, людина, далека від конкретного фаху, звичайно ж, надасть перевагу словам, використаним у своєму буквальному значенні""

Ви щойно самі пояснили, чому птахи у повітрі - ходять, а човен - не плаває. 

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 14:39
На мою думку, це не правильно. Стрілка годинника - рухається, обертається, а не "ходить". Шахіст - свої фігури пересуває, а не "ходить" ними. Картяр - може гратися в карти, а не ходити ними. Дощ - крапає. Ходити - це переміщення особи. Пересуватися - переміщення об,єкта. Ймовірно, у простонароді, із самих початків, неправильно вжився цей термін, покручений зміст перейшов в правопис і зберігся до сьогодні.   

Стрілка манометра також рухається/обертається, але манометр не йде, а годинник — іде.
Шахіст, коли ходить, не довільно пересуває фігури на дошці, а в певних межах — стільки, скільки можна зробити за один хід. Шаховий кінь перестрибує через інші фігури (не пересовується, бо тоді б на дошці була каша), щось подібне відбувається й при рокіровці, а при взятті фігури чи проведенні пішака в ферзі відбувається переміщення фігур за межі/з-за меж дошки — все це не зводиться до «пересунути».
Картяр: «грає(ться)» — загальний процес гри, а «ходить» — це коли він виставляє суперникові певну карту чи карти (знову ж, у межах одного ходу).
Дощ: «крапає» вказує не на будь-який дощ (злива, наприклад, далеко не «крапає», а просто «ллється», а «крапає» — це «крап-крап-крап», коли краплі ще можна якось порахувати; хоча в обох випадках дощ/злива «йде»).

ЦитироватьЙмовірно, у простонароді, із самих початків, неправильно вжився цей термін, покручений зміст перейшов в правопис і зберігся до сьогодні.

Як може те, що в українській мові було початково, бути з точки зору цієї української мови неправильним? Ми взагалі про українську мову говоримо, чи про чийсь авторський проект штучної мови на основі української?

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 15:01

Цитата: Predrag от апреля  1, 2013, 14:39
На мою думку, це не правильно. Стрілка годинника - рухається, обертається, а не "ходить". Шахіст - свої фігури пересуває, а не "ходить" ними. Картяр - може гратися в карти, а не ходити ними. Дощ - крапає. Ходити - це переміщення особи. Пересуватися - переміщення об,єкта. Ймовірно, у простонароді, із самих початків, неправильно вжився цей термін, покручений зміст перейшов в правопис і зберігся до сьогодні.   

Стрілка манометра також рухається/обертається, але манометр не йде, а годинник — іде.
Шахіст, коли ходить, не довільно пересуває фігури на дошці, а в певних межах — стільки, скільки можна зробити за один хід. Шаховий кінь перестрибує через інші фігури (не пересовується, бо тоді б на дошці була каша), щось подібне відбувається й при рокіровці, а при взятті фігури чи проведенні пішака в ферзі відбувається переміщення фігур за межі/з-за меж дошки — все це не зводиться до «пересунути».
Картяр: «грає(ться)» — загальний процес гри, а «ходить» — це коли він виставляє суперникові певну карту чи карти (знову ж, у межах одного ходу).
Дощ: «крапає» вказує не на будь-який дощ (злива, наприклад, далеко не «крапає», а просто «ллється», а «крапає» — це «крап-крап-крап», коли краплі ще можна якось порахувати; хоча в обох випадках дощ/злива «йде»).

ЦитироватьЙмовірно, у простонароді, із самих початків, неправильно вжився цей термін, покручений зміст перейшов в правопис і зберігся до сьогодні.

Як може те, що в українській мові було початково, бути з точки зору цієї української мови неправильним? Ми взагалі про українську мову говоримо, чи про чийсь авторський проект штучної мови на основі української?

Ви вже й так усе пояснили... Навіщо це?

Дощ - це вода, рідина -  "крапає", "ллється", "переливається". Чи може рідина "ходити"?

Картяр - як ви сказали, виставляє карту, а не ходить нею. Карта самостійно не ходить.

Фігура - не має ніг теж, щоб ходити, і не має навіть механізму, щоб рухатись, як стрілка годинника/манометра - ми пальцями самі пересуваємо її з місця на місце. 

Ходити - може будь-яка істота, яка має ноги, які самостійно торкаються об поверхню, спричиняючи цим ходіння.

Гаразд, а як сказати Вашою мовою узагальнено «гравець зробив один хід», не вдаючись у подробиці, який саме хід він зробив і в яку гру він грає? Українською це можна сказати словом «походив» — а Вашою як це буде?

Дощ — не рідина, а опади, атмосферне явище, падіння конденсованих крапель води з великої висоти і, в меншій мірі, самі ці краплі під час падіння. Впавши на землю, краплі дощу перестають бути дощем, хоча хімічний склад їх не змінився.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 15:29
Гаразд, а як сказати Вашою мовою узагальнено «гравець зробив один хід», не вдаючись у подробиці, який саме хід він зробив і в яку гру він грає? Українською це можна сказати словом «походив» — а Вашою як це буде?

Дощ — не рідина, а опади, атмосферне явище, падіння конденсованих крапель води з великої висоти і, в меншій мірі, самі ці краплі під час падіння. Впавши на землю, краплі дощу перестають бути дощем, хоча хімічний склад їх не змінився.

Дощ - це вода, будь-яка вода - є рідиною. Опади - це атмосферне явище  :)

А моєю: поскакав. Теж - хід  ;)

Насправді, ви дали найкраще пояснення.

Не знаючи достеменно, як це сказати українською, людина, далека від конкретного фаху, звичайно ж, надасть перевагу словам, використаним у своєму буквальному значенні

На цьому і зупинимося. Ніхто слова з усталеного житку уже й так не видалить. Тому, безглуздо щось один одному доводити. Зате ділитися роздумами - корисно і цікаво. 

ЦитироватьА моєю: поскакав. Теж - хід

Звучить дещо експресивно й не дуже узагальнююче. Так можна хіба що про хід конем у шахах сказати.

ЦитироватьНіхто слова з усталеного житку уже й так не видалить.

Та є тут такі любителі визначати, якого слова в якому значенні нема ;)

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 16:21
є тут такі любителі визначати, якого слова в якому значенні нема

точно, граммарнацизм detectid.  :uzhos:

Цитата: serge-kazak от апреля  1, 2013, 16:32

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 16:21
є тут такі любителі визначати, якого слова в якому значенні нема

точно, граммарнацизм detectid.  :uzhos:

козакізм detected  ;)

Цитата: DarkMax2 от апреля  1, 2013, 16:35
козакізм detected  ;)

да, причому мінімум два  ;)

Цитата: serge-kazak от апреля  1, 2013, 16:32

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 16:21
є тут такі любителі визначати, якого слова в якому значенні нема

точно, граммарнацизм detectid.  :uzhos:

Що поганого в грамарнацизмі? За грамарнацизмом, принаймні, стоїть хоч якийсь базис практики, а не голе теоретизування. Правила й словники необхідні для нормального функціонування мови, але нехай це будуть правила й словники, підтверджені мовною практикою, а не «це слово всі знають, але його нема, бо для мене це нелогічно».

Цитата: serge-kazak от апреля  1, 2013, 17:05

Цитата: DarkMax2 от апреля  1, 2013, 16:35
козакізм detected  ;)

да, причому мінімум два  ;)

Щодо суржику. Так, це частина української мови, але стилістично маркована частина. Ви робите ту ж помилку, що й 90% антисуржиків: втискаєте слова в невластивий для них стилістичний контекст.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 17:18
Щодо суржику. Так, це частина української мови, але стилістично маркована частина. Ви робите ту ж помилку, що й 90% антисуржиків: втискаєте слова в невластивий для них стилістичний контекст.

По моєму ви намагаєтесь ствердити найбільш звичне для вас значення поняття "суржик" як основне і первісне, а то й взагалі єдине можливе, хоч далеко не всі вкладають в нього ті ж смисли, що й ви.

Цитата: Python от апреля  1, 2013, 17:14
Що поганого в грамарнацизмі?

Граммарнацизм в моєму розумінні це безпідставний тиск на інших людей і вияв такого здавна всім відомого явища як "книжництво". Це явище яке заважає повноцінному розвитку громадян і добробуту суспільства в якому воно поширюється.  :???