Доброго дня! Я студент історичного факультету, але маю бажання зайнятися й вивченням мов. Для цього хочу вступити також на факультет іноземних мов. Втім, маю побоювання щодо реальності таких намірів. Деякі знайомі кажуть, що витримати таке навчання буде неможливо. Хотілося б запитати у тих, хто знається на українських реаліях, чи дійсно навчання на факультеті іноземних мов таке важке?
доброго дня! для того щоб прийняти таке відповідальне рішення мабуть вам варто визначитись, що для вас більш цікаво і важливо - вивчати мови, чи мати лінгвістичну освіту і диплом лінгвіста. це трошки різні речі. наприклад, зараз є інтернет де можна знайти людей з усього світу і у процесі спілкування вивчати мови, в Україні є різні школи мов, є цікаві книжки, є лінгвофорум. перевага навчання у вузі - диплом (корочка), переваги самоосвіти - менші затрати часу, вільний графік навчання, а також зосередження саме на тих питаннях, які вам найбільш цікаві, в той час як друга вища освіта це друга вища освіта, яка вимагає певних обов'язків і цілком певних затрат часу. в якій мірі це вам буде корисним і цікавим? :)
На мою скромну думку, якість самоосвіти буде значно нижча, аніж якість освіти звичайної. Основні цілі: нормальні знання про філологію/лінгвістику (інколи історикам явно не вистачає), можливість читати наукові праці іноземними мовами.
До речі, які основні предмети вивчаються на факультетах іноземних мов? Ну, мова - це зрозуміло, а далі?
ЦитироватьНа мою скромну думку, якість самоосвіти буде значно нижча, аніж якість освіти звичайної.
Погоджуюсь. Головний недолік самонавчання — відсутність правильного темпу, інтенсивності. Коли тебе ніщо (і, головне, ніхто) не змушує до певного часу вивчити певний об'єм інформації й виконати якісь навчальні завдання, дуже легко розслабитись, відкласти навчання на потім, зрештою, забути про свої наміри. З іншого боку, окрім навчання у ВУЗі чи самонавчання, ще є такий варіант, як навчання з репетитором. Диплома за це, звичайно, не дають, але для отримання знань така методика нічим не гірша, ніж навчання на стаціонарі (звісно, якщо викладанням займатиметься достатньо кваліфікована людина).
Якщо треба й цікаво, то не відкладеться й не забудеться.