Лингвофорум

Шановні учасники форуму!
Допоможіть, будь ласка. Виникло питання про переклад російського прізвища "Семикин", "Семикина" на українську мову. У всіх документах пишеться як "Семикіна". Проте тепер виникло питання, чи правильно це. Будь ласка, поясніть, як правильно, перекладати. Якщо є змога, то дайте посилання на відповідне правило.
Дуже дякую!

Переклад прізвища #0 (http://lingvoforum.net/index.php/topic,30175.0.html) — Ви вже задавали це питання в іншій темі, і я спробував на нього відповісти.

Тепер бачу, дуже вдячна!

Допоможіть мені будьласка. Як правильно перекласти прізвище Колесниченко на українську мову. У батьків переклали як Колесниченко, т.е без зміни, а у мене Колєсніченко. У кого вірно? І згідно чого?

Правило (http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-4.html#toc199) вимагає передавати російське «е» як «є», якщо в споріднених українських словах у цій же позиції з'являється «і» (тобто, на місці давнього ѣ (ять). Прізвище «Колесниченко» — складний випадок, оскільки в споріднених українських словах може з'являтись «і» (колісний), але також може бути й «е» (колесо), тому зв'язку з «ѣ» тут нема — у самому формулюванні правила присутня суперечність. Що ж стосується російської «и», у суфіксі -ич її треба передавати як «и». Варіант «Колєсніченко» правилам не відповідає (хоч у наш час і з'явилась мода передавати російські прізвища фонетично, а не транслітерувати їх), тому лишається або «Колесниченко», або «Колєсниченко» (що менш імовірно).

как правильно просклонять фамилию  Панзыга на украинском языке?

Цитата: burunduchek73 от января 13, 2012, 17:58
как правильно просклонять фамилию  Панзыга на украинском языке?

Н. Панзига
Р.  Панзиги
Д. Панзизі
З. Панзигу
О. Панзигою
М. на Панзизі
К. Панзиго

допоможіть будь ласка. у чоловіка в паспорті записане його дані так: Балаєв Ровшан Ісмаїл Огли. в свідоцтві про шлюб- він Іссмаїл Огли, в свідоцтвах про народження дітей- Ісмаіл Огли та Ісмаіїл огли( паспорт він обміняв після реєстрації шлюбу і народження дітей, до цього у нього був радянський паспорт із штампом про українське громадянство, виданий в азербайджані без запису імені українською). як правильно пишеться його по-батькові?

Про форми на огли український правопис мовчить... Можу лише сказати, що Ісмаїл слід писати через «ї» («і» після голосної буває лише після префікса).

Ну, якщо він вже громадянин України, то нехай краще приведе ім'я до традиційної форми. Ізмаїлович він.

дякую

тільки це можливо буде необхідно оформити як зміну імені.
І ще існує форма Ізмайлович, так що усе одно ще потрібні уточнення.

Як перекласти призіфще Лиса (тобто без волосся) на російську? Лыса? Лысая? Лисая?

Найприроднішим здається переклад «Лысая». Російські прикметникові прізвища при перекладі на українську вживаються з українськими прикметниковими закінченнями — наскільки я розумію, при перекладі на російську відбувається зворотнє перетворення.

Добрый день. Подскажите пожалуйста, как грамматически правильно записать в паспорт русскую фамилию: Щербак на украинском языке.

рос. Щербак = укр. Щербак.

Большое спасибо! Мне пришлось искать по грмматике школьной программы я  совершенно запуталась: по одним правилам надо писать є по другим і а для паспорта это не допустимые сомнения....  Спасибо!

Російське «е» в більшості прізвищ і географічних назв передається як українське «е».
«Є» пишеться або там, де чується звук [й] (Єгоров, Єльцин, Ісаєв), або там, де в однокореневих українських словах на місці «е» пишеться «і» (Вєтров, бо рос. ветер=укр. вітер), а також у суфіксах -ев, -еев (Рилєєв, Сажнєв, але Бестужев — там, де в російській «е» читається без м'якості (як «э»), в українській пишеться «е»).

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:09
... або там, де в однокореневих українських словах на місці «е» пишеться «і» (Вєтров, бо рос. ветер=укр. вітер)

:no:

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:09
Російське «е» в більшості прізвищ і географічних назв передається як українське «е».
«Є» пишеться або там, де чується звук [й] (Єгоров, Єльцин, Ісаєв), або там, де в однокореневих українських словах на місці «е» пишеться «і» (Вєтров, бо рос. ветер=укр. вітер), а також у суфіксах -ев, -еев (Рилєєв, Сажнєв, але Бестужев — там, де в російській «е» читається як «э», в українській пишеться «е»).

Нащо суфікси виділили окремо? Вони підпадають під перший випадок, адже укр. -ів відповідає рос. -ев, а тому пишемо прізвище як -єв.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 25, 2013, 16:13

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:09
... або там, де в однокореневих українських словах на місці «е» пишеться «і» (Вєтров, бо рос. ветер=укр. вітер)

:no:

Ну, мені ця норма теж не подобається, але так сказано в правилах.

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:23

Цитата: Wolliger Mensch от мая 25, 2013, 16:13

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:09
... або там, де в однокореневих українських словах на місці «е» пишеться «і» (Вєтров, бо рос. ветер=укр. вітер)

:no:

Ну, мені ця норма теж не подобається, але так сказано в правилах.

Суть не в том, подобается или нет, а в том, что это невыполнимое правило.

Ну, так. Без прив'язки до ятя (якого з обох алфавітів було успішно викинуто) виникають проблеми зі словами, де в українській мові відбувається чергування е/і. Крім того, фонетика (українська мова не любить м'яких губних приголосних, і якщо перед «і» ця м'якість зникає чи дуже ослаблюється, не змінюючи самої голосної, то в складі з «є» це вже зробити складніше).

Цитата: DarkMax2 от мая 25, 2013, 16:18
Нащо суфікси виділили окремо? Вони підпадають під перший випадок, адже укр. -ів відповідає рос. -ев, а тому пишемо прізвище як -єв.

-ев — це якраз той складний випадок, де в українській мові відбувається чергування е/і (учнів, але учнева). Утворення -еев узагалі не має однозначного аналога в українській мові.

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:39
Утворення -еев узагалі не має однозначного аналога в українській мові.

-еев — це -ев, додане до імен на -ей.
Відповідно, від імен на -ѣй годилося б передавати як -єєв, але від імен на -ей годилося б передавати як -еєв.

Цитата: Drundia от мая 25, 2013, 16:59
Відповідно, від імен на -ѣй годилося б передавати як -єєв, але від імен на -ей годилося б передавати як -еєв.

Щоб перекладачи повісилися. ;D

Цитата: Python от мая 25, 2013, 16:39

Цитата: DarkMax2 от мая 25, 2013, 16:18
Нащо суфікси виділили окремо? Вони підпадають під перший випадок, адже укр. -ів відповідає рос. -ев, а тому пишемо прізвище як -єв.

-ев — це якраз той складний випадок, де в українській мові відбувається чергування е/і (учнів, але учнева). Утворення -еев узагалі не має однозначного аналога в українській мові.

Не складний, адже брати за основу треба називний відмінок.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 25, 2013, 17:10
Щоб перекладачи повісилися. ;D

Перекладачі й так вішаються при виборі и/і чи е/є.

Цитата: DarkMax2 от мая 25, 2013, 17:11
Не складний, адже брати за основу треба називний відмінок.

Такого не написано.

Цитата: Drundia от мая 25, 2013, 18:20
Такого не написано.

Але це виводиться з практики.

З якої практики?

Цитата: Drundia от мая 25, 2013, 18:20

Цитата: Wolliger Mensch от мая 25, 2013, 17:10
Щоб перекладачи повісилися. ;D

Перекладачі й так вішаються при виборі и/і чи е/є.

Тут іще накладається сучасна мода транскрибувати прізвища замість того, щоб транслітерувати.

Наші правила адаптації взагалі ні те ні те.

Цитата: Drundia от мая 25, 2013, 23:17
Наші правила адаптації взагалі ні те ні те.

Вони класні! Тільки треба більше послідовності. Ленин має бути.

І Пущин.

До речі, Литвин - таки Литвин ;)

Бо він іменник, а не присвійний прикметник.

Цитата: Drundia от мая 26, 2013, 01:16
Бо він іменник, а не присвійний прикметник.

Але був.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:05
До речі, Литвин - таки Литвин ;)

А що з ним таке? Це ж не присвійний прикметник.

(wiki/uk) Список_футбольних_суддів_усесоюзної_категорії (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97)
Мордвін теж іменник і шо?

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:21
Мордвін теж іменник і шо?

Значить, там є Літвіни, а є Литвини. ;D

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 01:26

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:21
Мордвін теж іменник і шо?

Значить, там є Літвіни, а є Литвини. ;D

Саме так. Треба з паспортистками воювати.

Цитата: Drundia от мая 26, 2013, 01:33
Точно?

Що точно? Кожна людина має право змінити ім'я.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:21
Мордвін теж іменник і шо?

Точно?

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:34
Що точно? Кожна людина має право змінити ім'я.

Оте ^

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:27
Саме так. Треба з паспортистками воювати.

І дуже давно.

Точно іменник. Мордвин - Мордовія/Мордва, литвин - Литва.

Педівікія — не джерело абсолютної грамотності.

Цитата: Drundia от мая 26, 2013, 01:44
Педівікія — не джерело абсолютної грамотності.

Та думаю наші чинуши не розумніші.

Тамтешні чинуші — відображення реальних.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:21
(wiki/uk) Список_футбольних_суддів_усесоюзної_категорії (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97)
Мордвін теж іменник і шо?

Мордвином чи Мордвиным?

Цитата: Python от мая 26, 2013, 01:54

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:21
(wiki/uk) Список_футбольних_суддів_усесоюзної_категорії (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97)
Мордвін теж іменник і шо?

Мордвином чи Мордвиным?

Литвиным  ;)

А Литвин — точно російське, не українське? У нас цих Литвинів з похідними — практично як Бойків...

Не російське, але форма ж російська.

Чому російська? Спільнослов'янська ж ніби.

Ну, а де ще такі прізвища? -ин - переважно російські, -ов - болгарські та російські, -ський - польські, -ич - південнослов'янські тощо.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 02:45
Ну, а де ще такі прізвища? -ин - переважно російські, -ов - болгарські та російські, -ський - польські, -ич - південнослов'янські тощо.

Ще є західноукраїнські Бойчишин, Каськів (-ів — те ж -ов), Антонич...

Литвин — це звичайний іменник. Прізвище без змін.

Цитата: Python от мая 26, 2013, 02:17
А Литвин — точно російське, не українське? У нас цих Литвинів з похідними — практично як Бойків...

Литвин — це було прізвище будь-яких людин з ВКЛ, ніякої національності воно не вказувало. Через те ці «литвини» були повсюди: в нас теж їх багато.

 Noelle Daath писал :

Цитировать
Фамилии транслитерируются:
рус."И" меняется - на укр." І",
рус."Ы"-на  укр."И",
рус"е"- на укр. "є",
рус "цк" - на укр."цьк"
Перевод имен и фамилий на украинский язык (http://lingvoforum.net/index.php/topic,8797.msg246144.html#msg246144)

(это пост с этого сайта за 7,03,2009 (Лингвофорум » Общий раздел » История и культура » Политика » Перевод имен и фамилий на украинский язык . 3 страница). Страница открывается не всегда.

В учебнике за  5-6 кл пишут:"
    Буква "і"  зазвичай пишеться там, де в цих словах російської мови стоїть "о" чи "е".
    В словах  іншомовного походження пишеться "і" після букв, що не входять до "дев'ятки"
В учебнике 8-кл:
    Написання російськіх прізвищ: російське "е " передається буквою" є" - на початку складу.

Я никогда не думала, что это не так просто... Паспортисты пишут кто на что горазд. Доказать потом что либо просто ужасно  хлопотно: суды , обмен документов, к тому же это не мало стоит... Почему нет единой  системы. Люди же с этой проблемой сталкиваются почти повсеместно( особенно  при переписи паспортов в 90-2000х годах) И совершенно не понятно почему Джулия остается Джулией, а рус. имя  Татьяна вдруг Тетяна (как и  др.) - просто бардак... а если загран. документы...
Ну это я выразила свою лёгкую панику - очень боюсь ошибиться  ....рус. Щербак на укр. Щербак даже звучит как то не правильно, ток и хочется Є или І вместо е...

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 01:38
Точно іменник. Мордвин - Мордовія/Мордва, литвин - Литва.

До речі, чому Литва, але Мордовія?

ЦитироватьИ совершенно не понятно почему Джулия остается Джулией, а рус. имя  Татьяна вдруг Тетяна (как и  др.) - просто бардак...

1) рос. Джулия=укр. Джулія. Фонетика ідентична, хоча графіка трохи змінюється. Це нове ім'я (до ХХ ст. його в рос./укр. мові не було), тому форми в українській і російській ідентичні.
2) рос. Татьяна = укр. Тетяна. Старе ім'я, що розвивалось в українській і російській мові по-різному, тому україський і російський варіанти не ідентичні.

Традиція передавати українські імена через аналогічні їм російські (і навпаки) виникла ще тоді, коли українська мова офіційно ніде не використовувалась, офіційні документи велися російською, а в метриці, що фіксувала ім'я при хрещенні — взагалі церковнослов'янська. Ось і виходило, що в житті українця звали Петро, а в документах він був Пётр, бо це ім'я одного й того ж християнського святого, що по-різному звучало в українській і російській. Нинішня норма перекладу імен — лише продовження старої традиції, хоч церковнослов'янська вже вийшла з офіційного документообігу.

Цитироватьрус. Щербак на укр. Щербак даже звучит как то не правильно, ток и хочется Є или І вместо е...

Тоді це звучатиме як російський акцент. Для прикладу, уявіть прізвище Ющенко, записане російською як Юшчэнко — фонетично близько до українського оригіналу, але в самій російській мові це дуже різатиме слух. Так само й Щєрбак — фонетично близько до російського варіанту, але ріже слух і не сприймається як правильний варіант.

В наш час «Е» в російських прізвищах ніколи не передається як «І». Хоч, можливо, на місці історичного Ѣ українське І там виглядало б природніше, ніж Є, як того вимагає чинний правопис.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 14:16
До речі, чому Литва, але Мордовія?

Литва и Мордва. «Мордовия» — это выдуманная форма на основе прилагательного мордовский.

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:12
В наш час «Е» в російських прізвищах ніколи не передається як «І». Хоч, можливо, на місці історичного Ѣ українське І там виглядало б природніше, ніж Є, як того вимагає чинний правопис.

Я вже пропонував передавати ненаголошений ять як і.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 15:24

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:12
В наш час «Е» в російських прізвищах ніколи не передається як «І». Хоч, можливо, на місці історичного Ѣ українське І там виглядало б природніше, ніж Є, як того вимагає чинний правопис.

Я вже пропонував передавати ненаголошений ять як і.

З точки зору української мови, нема різниці між ненаголошеним ятем і наголошеним. Якщо вже передавати його українським способом (як І), то в усіх позиціях.

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:28

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 15:24

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:12
В наш час «Е» в російських прізвищах ніколи не передається як «І». Хоч, можливо, на місці історичного Ѣ українське І там виглядало б природніше, ніж Є, як того вимагає чинний правопис.

Я вже пропонував передавати ненаголошений ять як і.

З точки зору української мови, нема різниці між ненаголошеним ятем і наголошеним. Якщо вже передавати його українським способом (як І), то в усіх позиціях.

А я орієнтуюсь не на український ікавізм, а на російське ікання у донному питанні.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 15:13

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 14:16
До речі, чому Литва, але Мордовія?

Литва и Мордва. «Мордовия» — это выдуманная форма на основе прилагательного мордовский.

Даєш Білорусь, Молдову і Мордву! Ніяких Білорусій, Молдавій, Мордовій!

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 15:30

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:28

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 15:24

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:12
В наш час «Е» в російських прізвищах ніколи не передається як «І». Хоч, можливо, на місці історичного Ѣ українське І там виглядало б природніше, ніж Є, як того вимагає чинний правопис.

Я вже пропонував передавати ненаголошений ять як і.

З точки зору української мови, нема різниці між ненаголошеним ятем і наголошеним. Якщо вже передавати його українським способом (як І), то в усіх позиціях.

А я орієнтуюсь не на український ікавізм, а на російське ікання у донному питанні.

Російське ікання в ненаголошеній позиції в українському варіанті російської мови практично відсутнє.
Крім того, введення такого правила дуже ускладнило б задачу перекладу, оскільки ні ять, ні наголос у наш час, як правило, не пишуть.

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:40

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 15:30

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:28

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 15:24

Цитата: Python от мая 26, 2013, 15:12
В наш час «Е» в російських прізвищах ніколи не передається як «І». Хоч, можливо, на місці історичного Ѣ українське І там виглядало б природніше, ніж Є, як того вимагає чинний правопис.

Я вже пропонував передавати ненаголошений ять як і.

З точки зору української мови, нема різниці між ненаголошеним ятем і наголошеним. Якщо вже передавати його українським способом (як І), то в усіх позиціях.

А я орієнтуюсь не на український ікавізм, а на російське ікання у донному питанні.

Російське ікання в ненаголошеній позиції в українському варіанті російської мови практично відсутнє.
Крім того, введення такого правила дуже ускладнило б задачу перекладу, оскільки ні ять, ні наголос у наш час, як правило, не пишуть.

Просто це гарний компроміс: коли ікання збігається з ікавізмом - писати і.

ЦитироватьВ учебнике за  5-6 кл пишут:" Буква "і"  зазвичай пишеться там, де в цих словах російської мови стоїть "о" чи "е".

Це стосується лише питомої слов'янської лексики, а не прізвищ. І там далеко не завжди пишеться «і» — тільки в закритому складі, і не у всіх випадках. В словах, що перейшли з російської в українську недавно, такий перехід, як правило, не відбувається.

ЦитироватьВ словах  іншомовного походження пишеться "і" після букв, що не входять до "дев'ятки"

Правило дев'ятки — тільки для неслов'янських слів (у першу чергу, західноєвропейських, грецьких, латинських). Для російських слів в українській мові є свої правила.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 11:11

Цитата: Python от мая 26, 2013, 02:17
А Литвин — точно російське, не українське? У нас цих Литвинів з похідними — практично як Бойків...

Литвин — це було прізвище будь-яких людин з ВКЛ, ніякої національності воно не вказувало. Через те ці «литвини» були повсюди: в нас теж їх багато.

Не кого-нибудь, а тех, кто сейчас считается белорусом (отличие от жемайтов, напр.). Нынешнее укр. "литвин, лятвин" означает именно белоруса, проживающего в Украине. У нас таких пол-района, переселенцы из бывш. Могилевской губернии, потомки тех самых "братчиков", говорят на украинско-белорусском суржике.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:04
Нынешнее укр. "лятвин" означает именно белоруса, проживающего в Украине.

Шо це? Білоруське якання у мові?

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 16:05

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:04
Нынешнее укр. "лятвин" означает именно белоруса, проживающего в Украине.

Шо це? Білоруське якання у мові?

А де воно ще може бути, як не в мові (письмовій чи усній)?

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:04
Не кого-нибудь, а тех, кто сейчас считается белорусом

Все подданные литовского князя назывались литвинами. Как сейчас все граждане Латвии называются латвийцами независимо от национальности (и в отличие от латышей).

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 16:05
Шо це? Білоруське якання у мові?

Вторичное «неправильное». В исконно якающих говорах предударный 'и никогда в 'а не изменялся.

Цитата: DarkMax2 от мая 26, 2013, 16:05

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:04
Нынешнее укр. "лятвин" означает именно белоруса, проживающего в Украине.

Шо це? Білоруське якання у мові?

місцеві білоруси так себе називають, це слово вже й до суржику перейшло.
"лятвинська мова" - місцевий укр.-білорус. суржик, з білоруською мовою та відп. з білорусами не плутають.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 16:08

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:04
Не кого-нибудь, а тех, кто сейчас считается белорусом

Все подданные литовского князя назывались литвинами. Как сейчас все граждане Латвии называются латвийцами независимо от национальности (и в отличие от латышей).

речь об украинской ситуации, у носителей фамилий Литвин и Литвиненко всегда есть белорусские черты.
в России, конечно же, было иначе.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:17
речь об украинской ситуации, у носителей фамилий Литвин и Литвиненко всегда есть белорусские черты.
в России, конечно же, было иначе

Речь идёт о литвинах вообще. В Московской Руси литвины тоже были в большинстве белорусами, но это просто совпадение. Литвинами тогда назывались и литовцы, и поляки, главное, чтобы они территориально из ВКЛ были.

Цитата: Капель от мая 26, 2013, 13:55
Ну это я выразила свою лёгкую панику - очень боюсь ошибиться  ....рус. Щербак на укр. Щербак даже звучит как то не правильно, ток и хочется Є или І вместо е...

Ну вы же не напишете по-украински "зателефонуй мені щЄ раз". По-украински так и будет Щербак, "щербатий (http://sum.in.ua/s/shherbatyj)".

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 16:25

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:17
речь об украинской ситуации, у носителей фамилий Литвин и Литвиненко всегда есть белорусские черты.
в России, конечно же, было иначе

Речь идёт о литвинах вообще. В Московской Руси литвины тоже были в большинстве белорусами, но это просто совпадение. Литвинами тогда назывались и литовцы, и поляки, главное, чтобы они территориально из ВКЛ были.

Территориально - да, но литвины-переселенцы на украинские земли, а также проживающие в северных областях Украины - именно белорусы.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:27
Территориально - да, но литвины-переселенцы на украинские земли, а также проживающие в северных областях Украины - именно белорусы.

Что ж вы так вцепились в белорусов? Отпустите их. :stop:

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 16:30

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:27
Территориально - да, но литвины-переселенцы на украинские земли, а также проживающие в северных областях Украины - именно белорусы.

Что ж вы так вцепились в белорусов? Отпустите их. :stop:

Ну что значит - вцепились? Это и Люгат вам подтвердит, когда проснется, как-никак с детства с лятвинами общался, соседи. Что в Житомирской обл, что в Причерноморье литвинами называли себя именно белорусы, поэтому и прижилось.

Wolliger Mensch, чтоб не расписываться за других, поясню на своем опыте. Мне сорок пять, я прожила больше двадцати лет в Киеве, сейчас живу на юге Украины. И за все эти годы я не видела ни одного балта (!), проживающего в Украине. Ни литовца, ни латыша, ни эстонца. Вообще. Разве что туристы в Киево-Печерской Лавре. Так что я не преувеличиваю, когда пишу, что для украинцев "литвин" - это белорус.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:41
Wolliger Mensch, чтоб не расписываться за других, поясню на своем опыте. Мне сорок пять, я прожила больше двадцати лет в Киеве, сейчас живу на юге Украины. И за все эти годы я не видела ни одного балта (!), проживающего в Украине. Ни литовца, ни латыша, ни эстонца. Вообще. Разве что туристы в Киево-Печерской Лавре. Так что я не преувеличиваю, когда пишу, что для украинцев "литвин" - это белорус.

Я писал про ситуацию во времена ВКЛ.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 16:55

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 16:41
Wolliger Mensch, чтоб не расписываться за других, поясню на своем опыте. Мне сорок пять, я прожила больше двадцати лет в Киеве, сейчас живу на юге Украины. И за все эти годы я не видела ни одного балта (!), проживающего в Украине. Ни литовца, ни латыша, ни эстонца. Вообще. Разве что туристы в Киево-Печерской Лавре. Так что я не преувеличиваю, когда пишу, что для украинцев "литвин" - это белорус.

Я писал про ситуацию во времена ВКЛ.

Не думаю, все-таки чуть позже.

Для того, чтоб человека прозвали Литвином, он должен быть один, максимум одна-две семьи на село. А поскольку 1-2 семьи, то для балтоязычных в украиноязычной среде проблем намного больше, чем для носителей старобелорусского. Проживание поляка-литвина в украинском селе практически исключено по тем временам, разве что Литвином могли прозвать незаконнорожденного польского происхождения.

Действительно, в нашем городке, являющимся районным центром Николаевской области — значительный процент выходцев из ныне белорусских земель, называемых и называющих себя литвинами, и как уже сказано было, говорящих на белорусско-украинском суржике.

ЦитироватьНа правому березі річки Інгулець восени 1812 зупинились переселенці із сіл Снігурівка і Ненайдековка Климовицького повіту Могилевської губернії. Оскільки серед поселенців була більшість із Снігурівки, то вирішили село так і назвати — Снігурівка. (из Википедии) (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0)

Для поляка "литвин" - это литовец. Украинцы же могли называть поляка "литвином" только в очень пластилиновые времена, "лях" - и все.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 17:40
Для поляка "литвин" - это литовец. Украинцы же могли называть поляка "литвином" только в очень пластилиновые времена, "лях" - и все.

Времена Костюшка — это пластилиновые? :what:

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 17:57

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 17:40
Для поляка "литвин" - это литовец. Украинцы же могли называть поляка "литвином" только в очень пластилиновые времена, "лях" - и все.

Времена Костюшка — это пластилиновые? :what:

Причем тут Костюшко? Он называл себя литвином, да, но фамилия-то у него была другая. И у наших местных литвинов свои фамилии, в основном на -ок, и никто из них не носит фамилий, производных от "литвин".

А вот чтобы фамилию дали по самоназванию - это однозначно говорит о том, что таких было мало. Уже то, что человек не украинец должно быть в диковинку. Причем такую фамилию давали детям смешанных кровей, по отцу, фамилии внуков уже были на -ко. То есть Литвин-Литвиненко.

А фамилия Литвинов, данная на территории Украины в 20 веке - это уже русифицированный вариант, советский, происхождение же однозначно белорусское, в отличие от этой фамилии в РФ.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18
А фамилия Литвинов, данная на территории Украины в 20 веке - это уже русифицированный вариант, советский, происхождение же однозначно белорусское, в отличие от этой фамилии в РФ.

Часто такие искуственно русские фамилии давали беспризорникам, сиротам после ВОВ...

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18
никто из них не носит фамилий, производных от "литвин".

а екс-спікер?

Цитата: Conservator от мая 26, 2013, 18:34

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18
никто из них не носит фамилий, производных от "литвин".

а екс-спікер?

Он житомирчанин
А я про фамилии наших местных лятвинов (Буренок, Хоменок, Стельмашок, Михалёнок, Павленок... фамилии на -ко, типа Снежко, почти не встречаются)

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:39
Он житомирчанин

в любом случае фамилия маркирует происхождение из литвинов в энном поколении

а вот (https://be-x-old.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%88%D1%87%D0%B0)) кстати

"Ліцьвін/Літвін і вытворныя — беларускія прозьвішчы. У асноўнай меры распаўсюджаныя на тэрыторыі Беларусі, а таксама ў Расеі, Украіне і Польшчы."

Такая фамилия возможна только во многонациональных местностях. И да, самоназвание и фамилия по самоназванию - это две большие разницы.

Цитата: Conservator от мая 26, 2013, 18:40

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:39
Он житомирчанин

в любом случае фамилия маркирует происхождение из литвинов в энном поколении

:yes:
да он и похож малость  :)

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:43
а вот (https://be-x-old.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%88%D1%87%D0%B0)) кстати

;D

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 19:07

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:43
а вот (https://be-x-old.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%88%D1%87%D0%B0)) кстати

;D

а точнее?

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:11
а точнее?

Ну, равносильно ссылке на надпись на заборе. Кроме того, посмотрите историю: там автор везде вот этот (https://be-x-old.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%BA:%D0%9B%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD) деятель (очень красноречива титульная страница его аккаунта). ;D

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 19:26

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:11
а точнее?

Ну, равносильно ссылке на надпись на заборе. Кроме того, посмотрите историю: там автор везде вот этот (https://be-x-old.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%BA:%D0%9B%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD) деятель (очень красноречива титульная страница его аккаунта). ;D

Ну и что? То, что этот чел не пьет, не курит и интересуется историей Беларуси совсем не повлияет на то, что:

- для украинца "литвин" - значит белорус, а про гражданство ВКЛ уже никто и не вспомнит;
- наиболее крупная община в Украине, именующая себя литвинами, говорит по-белорусски;
- в Украине проживало и проживает очень мало балтов; единственного балта Люгат видел на украинской территории еще будучи ребенком, около 50 лет назад - это было эстонец-дальнобойщик, спрашивал дорогу;

У вас кончились доводы, Менш? Вы уже обсуждаете личность автора статей? Весьма научный подход, ага.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:43
У вас кончились доводы, Менш? Вы уже обсуждаете личность автора статей? Весьма научный подход, ага.

Доводы чего? Вам плохо? Вы начали спор сами с собой — я лишь указал на историю понятия «литвин», вы же непонятно для чего многократно повторили мне свой рассказ про белорусов (где я с этим спорил, непонятно :donno:). А теперь ещё и говорите, что обсуждаю чью-то личность (процитируйте). А между тем, я лишь указал, что викисловарь — это место, где может писать кто угодно что угодно (ваш Кэп).

Вы сами себя взвинтили — и это при том, что я прямо сказал, что говорю о времени ВКЛ — так вы что ответили:

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 17:10
Не думаю, все-таки чуть позже.

— то есть, вы лучше меня знаете, о чём я писал... :fp:

А ещё вы предельно странно ответили про Костюшка:

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 17:57

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 17:40
Для поляка "литвин" - это литовец. Украинцы же могли называть поляка "литвином" только в очень пластилиновые времена, "лях" - и все.

Времена Костюшка — это пластилиновые? :what:

Причем тут Костюшко? Он называл себя литвином, да, но фамилия-то у него была другая. И у наших местных литвинов свои фамилии, в основном на -ок, и никто из них не носит фамилий, производных от "литвин".

А вот чтобы фамилию дали по самоназванию - это однозначно говорит о том, что таких было мало. Уже то, что человек не украинец должно быть в диковинку. Причем такую фамилию давали детям смешанных кровей, по отцу, фамилии внуков уже были на -ко. То есть Литвин-Литвиненко.

Как трактовать выделенное, я не знаю. Видимо, пример т. н. «женской логики». :donno:

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18
А фамилия Литвинов, данная на территории Украины в 20 веке - это уже русифицированный вариант, советский, происхождение же однозначно белорусское, в отличие от этой фамилии в РФ.

«это уже русифицированный вариант» :fp:

И вы правы: после беседы c cамозаводящимся человеком доводы кончаются. Остаётся только :donno:

Да, и спасибо, что в последнем ответе мне вам очень хотелось мне нахамить, но вы каким-то образом удержали себя от этого.

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:43
Такая фамилия возможна только во многонациональных местностях.

jyf r nthhbnjhbfkmyjve ghjbc[j;ltyb

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:43
единственного балта Люгат видел на украинской территории еще будучи ребенком, около 50 лет назад - это было эстонец-дальнобойщик, спрашивал дорогу;

эстонец - балт????? финн же.

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 20:10

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:43
У вас кончились доводы, Менш? Вы уже обсуждаете личность автора статей? Весьма научный подход, ага.

Доводы чего? Вам плохо? Вы начали спор сами с собой — я лишь указал на историю понятия «литвин», вы же непонятно для чего многократно повторили мне свой рассказ про белорусов (где я с этим спорил, непонятно :donno:). А теперь ещё и говорите, что обсуждаю чью-то личность (процитируйте). А между тем, я лишь указал, что викисловарь — это место, где может писать кто угодно что угодно (ваш Кэп).

Вы сами себя взвинтили — и это при том, что я прямо сказал, что говорю о времени ВКЛ — так вы что ответили:

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 17:10
Не думаю, все-таки чуть позже.

— то есть, вы лучше меня знаете, о чём я писал... :fp:

А ещё вы предельно странно ответили про Костюшка:

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 17:57

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 17:40
Для поляка "литвин" - это литовец. Украинцы же могли называть поляка "литвином" только в очень пластилиновые времена, "лях" - и все.

Времена Костюшка — это пластилиновые? :what:

Причем тут Костюшко? Он называл себя литвином, да, но фамилия-то у него была другая. И у наших местных литвинов свои фамилии, в основном на -ок, и никто из них не носит фамилий, производных от "литвин".

А вот чтобы фамилию дали по самоназванию - это однозначно говорит о том, что таких было мало. Уже то, что человек не украинец должно быть в диковинку. Причем такую фамилию давали детям смешанных кровей, по отцу, фамилии внуков уже были на -ко. То есть Литвин-Литвиненко.

Как трактовать выделенное, я не знаю. Видимо, пример т. н. «женской логики». :donno:

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:18
А фамилия Литвинов, данная на территории Украины в 20 веке - это уже русифицированный вариант, советский, происхождение же однозначно белорусское, в отличие от этой фамилии в РФ.

«это уже русифицированный вариант» :fp:

И вы правы: после беседы c cамозаводящимся человеком доводы кончаются. Остаётся только :donno:

Да, и спасибо, что в последнем ответе мне вам очень хотелось мне нахамить, но вы каким-то образом удержали себя от этого.

Называл себя литвином, но фамилия у него была, вы не поверите - Костюшко.
(Для аналогии: называл себя русским, но фамилия у него была, не поверите - Иванов.Так понятно?)

Ну хорошо, допустим я нервная. А Люгат? Он 50 лет прожил именно рядом с этими самыми литвинами - он тоже неправ, а вы прочитали умную книгу и все знаете, да?

Происхождение от гражданства ВКЛ никого не интересовало, люди ассоциировали литвинов именно вот с этими людьми, приехавшими издалека, говорящими на похожем, но другом языке. То, что этот язык был белорусским - дело десятое.

То, что вы непременно вспомнили про ВКЛ - это очередные имперские сны. Ни один человек в здравом уме не будет считать себя гражданином страны, из которой он уехал, а употребит это слово только для обозначения местности, откуда он приехал сюда жить. Это только совкодрочеры до сих пор хранят верность трупу, неважно называют ли его Российской империей или ВКЛ (да-да, это не более чем заменители СССР для неокрепших умов).

Цитата: Conservator от мая 26, 2013, 20:15

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 18:43
Такая фамилия возможна только во многонациональных местностях.

jyf r nthhbnjhbfkmyjve ghjbc[j;ltyb

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:43
единственного балта Люгат видел на украинской территории еще будучи ребенком, около 50 лет назад - это было эстонец-дальнобойщик, спрашивал дорогу;

эстонец - балт????? финн же.

та хсним, главное что оттуда

Цитата: Conservator от мая 26, 2013, 20:15
jyf r nthhbnjhbfkmyjve ghjbc[j;ltyb

...она к территориальному происхождению...
:what:

Цитата: Conservator от мая 26, 2013, 20:15

Цитата: bellachiara от мая 26, 2013, 19:43
единственного балта Люгат видел на украинской территории еще будучи ребенком, около 50 лет назад - это было эстонец-дальнобойщик, спрашивал дорогу;

эстонец - балт????? финн же.

Если Хельсинки финны называют дочерью Балтики, то кольми паче эстонец, живущий у Балтийского моря?  :donno:

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 20:10
Видимо, пример т. н. «женской логики». :donno:

Это уж как-то не по-мужски, когда кончаются аргументы, аппелировать, к ярлыку «женская логика», сиречь, грубо говоря — «все бабы — дуры».  :down:

Вопрос в контексте. Если слово "литвин" :

- написал современный поляк — речь о литовце;
- видим в документе примерно 18 века, то речь скорее всего о подданом ВКЛ;
- встречаем в документе на украинском языке, тем более современном — речь о белорусе, хотя возможен и вариант "поляк", если документ с Западной Украины

Это действительно важно, чтоб не путали.

Российские же реалии не обсуждались, и вообще рос. ситуация, рос. многотомные филологические талмуды здесь не указ. Вы постоянно забываете, Менш, что в мире предостаточно всего, что не подвласно российской идеологии, будь она в личине филологии или др. наук.

Подскажите, пожалуйста, как переводится на украинский язык фамилия Халдей

Цитата: Т Халдей от ноября 26, 2013, 15:37
Подскажите, пожалуйста, как переводится на украинский язык фамилия Халдей

Так и пишется.

а произносится, если передать русской графикой, "Халдэй".

Підкажіть, будь ласка, як українською правильно звучатиме прізвище  Левищенко чи Левіщенко? Дякую! :yes:

Левищенко. Здається, це "син левища - великого лева". Ну, в будь-якому разі склад відкритий і не схоже, що там ять.

Цитата: DarkMax2 от июня  4, 2014, 15:35
Левищенко. Здається, це "син левища - великого лева". Ну, в будь-якому разі склад відкритий і не схоже, що там ять.

А якщо син Левіта (гебр.) чи Левіна (нім.)?  :)

Цитата: Natka)) от июня  4, 2014, 15:32
Підкажіть, будь ласка, як українською правильно звучатиме прізвище  Левищенко чи Левіщенко? Дякую! :yes:

Левіщенко краще, бо, скоріше, походить від форми імені Левішко(а) - від Лев, Левко, Леон, Леонтій, або прізвиська Левіш(ко,а) від "лівий", або трохи спотворене Леміщенко від Лемішка. Але, дійсно, може бути й від Левище, тоді Левищенко. Так що, вибирайте самі!

Цитата: Olga1986 от января 15, 2011, 11:59
Будь ласка, поясніть, як правильно, перекладати. Якщо є змога, то дайте посилання на відповідне правило.
Дуже дякую!

§ 104. Фонетичні правила правопису слов'янських прізвищ

http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil4.htm

На моїй пам'яті прізвища Лях, Полулях, Литвин зв'язані з національністю і одиничністю поселенців. Ще такий виверт - кажуть старі люди, що давали людині прізвисько, коли вона побувала в тих краях, а потім розводилася про свої тамтешні враження.
Зокрема це стосується Москаля. Не обов'язково він москаль. Просто потинявся в тих краях.
На мій слух прийнятніше Левищенко. Можу свідчити таку чулу характеристику людина, що було вже дуже давно і ті люди відійшли в засвіти - Та то не людина, лев, левище! Мова йшла про людину нестандартної, надлюдської поведінки серед собі подібних. Те, як говорили наші прадіди, ми багато в чому просто не розуміємо.

Цитата: Ноэль от мая 26, 2013, 16:04

Цитата: Wolliger Mensch от мая 26, 2013, 11:11

Цитата: Python от мая 26, 2013, 02:17
А Литвин — точно російське, не українське? У нас цих Литвинів з похідними — практично як Бойків...

Литвин — це було прізвище будь-яких людин з ВКЛ, ніякої національності воно не вказувало. Через те ці «литвини» були повсюди: в нас теж їх багато.

Не кого-нибудь, а тех, кто сейчас считается белорусом (отличие от жемайтов, напр.). Нынешнее укр. "литвин, лятвин" означает именно белоруса, проживающего в Украине. У нас таких пол-района, переселенцы из бывш. Могилевской губернии, потомки тех самых "братчиков", говорят на украинско-белорусском суржике.

Литвин радше прізвисько і аж ніяк не самоназва.
Білоруси у не такі вже далекі часи ідентифікувалися виключно з Руссю.
Принаймні в тамтешніх колядках, поза місцевими топонімами, фігурує Київ, Чернігів, Львів.
Новгород, Суздаль, - не кажучи за Краків, Ковно, Вільно, - не згадуються...

Добрий вечір! Допоможіть разібратися. Прізвище на українській мові "Ковришкина". Перше. При перекладі на россійську мову правильне написання буде "Коврышкина" ? Адже російська літера "и" перекладається в українську "і" після приголосних та на початку, а літера "и" в літеру "и" тільки після дж, ч, щ, ш, ц. Якщо призвище утворене від загальної назви "ковришка" то ми можемо перекласти її як "Ковришкина" на россійську мову?  Друге. Перетворення "ш" в "ж" при перекладі на російську мову неможливе?  Ми ж не Шукшина в Жукжина перетворити?

Цитата: Цукэрка от июня 29, 2015, 18:25
Прізвище на українській мові "Ковришкина".

Прізвище явно російського походження, і за правилами його слід би було передати українською як «Коврішкіна». Якби в українській мові було слово «ковришка» (чи «коврижка» або інше слово цього ж кореня), прізвище мало б передаватись як «Ковришкіна». В самій українській мові воно виникнути не могло: при приєднанні суфіксу -ин відбувається чергування приголосних (г->ж, х->ш, к->ч), тому аналогічне українське прізвище мало б вигляд «Коврижчина» чи «Коврищина» (плюс запозичений з російської корінь, плюс більш типова для російської мови схема побудови прізвища).

В українських паспортах прізвища дублюються російською. Просто цікаво, як воно записане на другій сторінці паспорта?

Цитата: Цукэрка от июня 29, 2015, 18:25
Перетворення "ш" в "ж" при перекладі на російську мову неможливе?

Неможливе. Тільки при переписуванні неграмотними паспортистами :)

Спасибо! Документ - не паспорт, полностью на украинском языке. Поэтому и возникло зерно сомнения. Хозяин документа требует превращения в "КовриЖкина". А это уже изменение фамилии со всеми вытекающими.

Допоможіть, будь ласка, як правильно перевести россійське прізвище Долгорукая на українську мову? 
закінчення "а" чи "ая" ?

Російські прикметникові закінчення в прізвищах передаються через відповідні їм українські.

Цитата: Правопис-2019, с. 145-14611. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый
через  -ий;  -ий  після  твердого  приголосного  —  через  -ий,  після  м'якого
приголосного  —  через  -ій;  -ая,  -яя  —  через  -а,  -я:  Бє́лий,  Остро́вський, 
Кра́йній;  Бє́ла,  Остро́вська,  Кра́йня.  Закінчення  -ой  передаємо  через  -ий:
Донськи́й, Крути́й, Луговськи́й, Полеви́й, Соловйо́в-Сєди́й, Боси́й, Трубецьки́й,
але Толсто́й (Толста́).

Слід зазначити, Вікіпедія передає прізвище з останнього прикладу як «Толстая», що, очевидно, є відхиленням від правописної норми.

Цитата: Python от декабря 31, 2021, 14:40
Російські прикметникові закінчення в прізвищах передаються через відповідні їм українські.

Цитата: Правопис-2019, с. 145-14611. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый
через  -ий;  -ий  після  твердого  приголосного  —  через  -ий,  після  м'якого
приголосного  —  через  -ій;  -ая,  -яя  —  через  -а,  -я:  Бє́лий,  Остро́вський, 
Кра́йній;  Бє́ла,  Остро́вська,  Кра́йня.  Закінчення  -ой  передаємо  через  -ий:
Донськи́й, Крути́й, Луговськи́й, Полеви́й, Соловйо́в-Сєди́й, Боси́й, Трубецьки́й,
але Толсто́й (Толста́).

Слід зазначити, Вікіпедія передає прізвище з останнього прикладу як «Толстая», що, очевидно, є відхиленням від правописної норми.

Не встигають за реформою.

Цитата: DarkMax2 от декабря 31, 2021, 17:44

Цитата: Python от декабря 31, 2021, 14:40
Російські прикметникові закінчення в прізвищах передаються через відповідні їм українські.

Цитата: Правопис-2019, с. 145-14611. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый
через  -ий;  -ий  після  твердого  приголосного  —  через  -ий,  після  м'якого
приголосного  —  через  -ій;  -ая,  -яя  —  через  -а,  -я:  Бє́лий,  Остро́вський, 
Кра́йній;  Бє́ла,  Остро́вська,  Кра́йня.  Закінчення  -ой  передаємо  через  -ий:
Донськи́й, Крути́й, Луговськи́й, Полеви́й, Соловйо́в-Сєди́й, Боси́й, Трубецьки́й,
але Толсто́й (Толста́).

Слід зазначити, Вікіпедія передає прізвище з останнього прикладу як «Толстая», що, очевидно, є відхиленням від правописної норми.

Не встигають за реформою.

Так і до реформи -ая передавалось як -а — принаймні, в найпоширеніших типах прикметникових прізвищ.
Якщо в попередній редакції закінчення -ая могло передаватись як -ая, то в яких саме випадках? Бо надто вже схоже самодіяльність під гаслом «власні назви не перекладаються».

тобто перекладається як Долгорука?

Цитата: Vasilisa88 от января  1, 2022, 15:03
тобто перекладається як Долгорука?

Саме так, згідно з нормою чинного правопису — як Долгорука.

 :green: А чому, як Юрій Володимирович то, Довгорукий?

Цитата: Волод от января  3, 2022, 09:40
:green: А чому, як Юрій Володимирович то, Довгорукий?

Може, тоді ще не російська, а давньоруська була?

Добрий день!
Підкажіть будь ласка, як перекласти російською мовою прізвище Харківський та ім'я Євген?
Харкивськый чи Харьковский?
Евгэн чи Евгений?

Якщо транскрибувати максимально близько до української вимови, то можна й «Евгхэн Харкивськый», але це аж занадто відгонить кривлянням. «Евген Харкивский» виглядає як компромісний варіант, що зберігає подібність до української, не вводячи орфографічно неможливих комбінацій літер. В радянські роки написали б «Евгений Харьковский». Якщо це для документів, то сучасна фактична норма виглядає як хитання між двома останніми варіантами та їх комбінаціями.

Евген Харкивский

Корінь передаємо фонетично (укр. Харків- ~ рос. Харкив-), закінчення -ський перекладаємо ("-ский"). Те ж стосується, наприклад, і польських прізвищ: Kalinowski і Kowalski українською будуть Каліновський (а не *Калиновський, і не, збав боже, *Каліновскі) і Ковальський, а російською Калиновский і Ковальский (а не, знову ж таки, *Калиновски і *Ковальски).

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 06:38Каліновський (а не *Калиновський

УРЕС подає це прізвище як «Калиновський», напр., Калиновський Костянтин (Кастусь) Семенович, Калиновський (Kalinowski) Марцін.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:36В радянські роки написали б «Евгений Харьковский»

Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:54УРЕС подає це прізвище як «Калиновський», напр., Калиновський Костянтин (Кастусь) Семенович, Калиновський (Kalinowski) Марцін.

Ну, щодо історичних постатей а наших сучасників можуть стосуватись трішки різні засади. Хоча в цій квестії, звісно, не уникнути певних контроверсій. Окрема тема - це передача польских м'яких шиплячих. Зараз, здається, ім'я Marcin частіше передають як Марчін, що збігається з сучасною фонетичною вимовою.
Таку ж неконсеквентність маємо з адаптацією географічних назв на -ów: з одного боку, є усталена практика передавати деякі такі назви через -ів: Краків, Тарнів, але деякі передають і фонетично: Прушкув (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%83%D0%B2), Ожарув-Мазовецький (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2-%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9), Гдув (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B4%D1%83%D0%B2), Чхув (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%85%D1%83%D0%B2), Пшув (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%88%D1%83%D0%B2) (так-так, це все назви польских міст і сіл).
І, до речі, дурналісти журналісти поголівно не знають, що місто Rzeszów має в українській мові усталену назву Ряшів, і передають його як Жешув.

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 07:01Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858 (https://orpk.org/books/858)
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Схоже, що від конкретного паспортиста залежало — хтось передавав фонетично, а хтось адаптував до російської етимологічно, звідки Черновол чи Алексеенко, після чого в руках іншого бюрократа український варіант прізвища міг фонетично вирівнятись до російського зразка. За царату могли й зовсім переінакшити прізвище на російський лад, ще й дописавши -ов.

Ще варіант, Харьковских.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:36Якщо транскрибувати максимально близько до української вимови, то можна й «Евгхэн Харкивськый», але це аж занадто відгонить кривлянням. «Евген Харкивский» виглядає як компромісний варіант, що зберігає подібність до української, не вводячи орфографічно неможливих комбінацій літер. В радянські роки написали б «Евгений Харьковский». Якщо це для документів, то сучасна фактична норма виглядає як хитання між двома останніми варіантами та їх комбінаціями.

У росіян є брошурка з правилами транскрипції української мови (лише для географії). Бачив як посилання у одній вікістатті. Але зазвичай прізвища адаптують повністю: Харьковский. Хоча Харкивский можливе, як Пидмогильный. Щодо імені можу сказати, що нині в росіян так само побутують дві паралельні форми: Евген и Евгений.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 11:07

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 07:01Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858 (https://orpk.org/books/858)
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Схоже, що від конкретного паспортиста залежало — хтось передавав фонетично, а хтось адаптував до російської етимологічно, звідки Черновол чи Алексеенко, після чого в руках іншого бюрократа український варіант прізвища міг фонетично вирівнятись до російського зразка. За царату могли й зовсім переінакшити прізвище на російський лад, ще й дописавши -ов.

Причім фіксація ікавізму в російському варіанті зазвичай означала зламане чергування в українській: Кулиш/Куліш - Кулиша/Куліша, не Кулеша, але Черновол/Чорновіл - Чорновола.