Лингвофорум

Давно думаю і не знаходжу віповіді на питання виникнення рухливого наголосу у деяких (здебільшого двоскладових словах), які, як на мене додають співучості "солов'їній".

Приклади (як не дивно, з різних частин мови):
ношу/ношу
хожу/хожу
верну/верну
знайду/знайду
візьму/візьму
зійде/зійде
було/було (була/була)
(по)тримай/(по)тримай
його/його
баби/баби
річки/річки
церкви/церкви
півні/півні (півнів/півнів)
(навіть корови/корови. якщо вважати -оро- за розширений дифтонг)

Цей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Діалектні варіанти наголосу, допустимі в літературній мові - як можна пояснити їхнє виникнення історично? ;)

Цитата: andrewsiakЦей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Чи не найпершими у переліку мусять йти особові займенники.

Цитата: andrewsiakДіалектні варіанти наголосу, допустимі в літературній мові - як можна пояснити їхнє виникнення історично? ;)

Та біс його знає де й коли воно з'явилося. Для цього треба давні вірші вивчати. Мо хто й вивчав?

Цитата: andrewsiakДавно думаю і не знаходжу віповіді на питання виникнення рухливого наголосу у деяких (здебільшого двоскладових словах), які, як на мене додають співучості "солов'їній".

Приклади (як не дивно, з різних частин мови):
ношу/ношу
хожу/хожу
верну/верну
знайду/знайду
візьму/візьму
зійде/зійде
було/було (була/була)
(по)тримай/(по)тримай
його/його
баби/баби
річки/річки
церкви/церкви
півні/півні (півнів/півнів)
(навіть корови/корови. якщо вважати -оро- за розширений дифтонг)

Цей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Діалектні варіанти наголосу, допустимі в літературній мові - як можна пояснити їхнє виникнення історично? ;)

Бувають діалекти української мови з фіксованим наголосом. Наприклад лемківський діалект передбачає наголос завжди на передостанній склад (як у польській мові).

Цитата: Зайда

Цитата: andrewsiakЦей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Чи не найпершими у переліку мусять йти особові займенники.

Точно! Як я то забув? :dunno:

Цитата: andrewsiak от июля 30, 2005, 02:57
баби/баби
річки/річки
церкви/церкви
півні/півні (півнів/півнів)
(навіть корови/корови. якщо вважати -оро- за розширений дифтонг)

Тут точно протиставлення називного множини: "річки" до родового однини: "річки".

А в початку списку важче, кажуть, що "другий варіант" є вірним (ношу, ходжу, etc) нормальним українським наголосом (дактилічним чи що) а от перший варіант (ношу, хожу, etc) є впливом російської...
Хоча у нас (на Волині) так і говорили, і для мене було дивно почути на Поділлі (Вінниця) другий варіант.