Нещодавно почув це слово ("обістя") від своєї тещі. Вона стверджує, що слово означає "двір", або все господарство, що знаходиться за межами хати). Чи є воно літературним чи діалектним?
Теща народилася та все життя прожила на Черкащині.
Нормальне літературне слово. Дуже подібне за семантикою до російського "обитель", але ж не так пафосно :)
Цитата: DrunkieНещодавно почув це слово ("обістя") від своєї тещі. Вона стверджує, що слово означає "двір", або все господарство, що знаходиться за межами хати). Чи є воно літературним чи діалектним?
Приємне слово, але, певно, якийсь діалектизм - його ж бо взагалі у словниках нема.
Цитата: IskandarНормальне літературне слово. Дуже подібне за семантикою до російського "обитель", але ж не так пафосно
Можете на щось послатися?
Ну, не знаю, може й в словниках, звісно, нема, а от у літературі художній частенько я це слово бачив. Обістя, воно ж подвір'я, оселя в широкому значенні як сукупність будівель.
Краще поговорімо про походження цього слова. Оце буде цікаво!
Я, дурний, гублюся... :dunno:
Праформа або *обěстье, або ж *обостье. А, може, взагалі обістя являє якесь скорочення та асиміляцію в середені слова.
Цитата: IskandarНу, не знаю, може й в словниках, звісно, нема, а от у літературі художній частенько я це слово бачив. Обістя, воно ж подвір'я, оселя в широкому значенні як сукупність будівель.
Але наявність у літературі та наявність у літ. нормі - явища геть різні.
Цитата: IskandarНормальне літературне слово. Дуже подібне за семантикою до російського "обитель", але ж не так пафосно :)
Пафосно, тому що слово церковнослов'янського походження. Перше, що згадую, коли чую ,,обитель", – монастир. Проте в хорватській мові
obítelj означає сім'ю.
Цитата: DigammaЦитата: DrunkieНещодавно почув це слово ("обістя") від своєї тещі. Вона стверджує, що слово означає "двір", або все господарство, що знаходиться за межами хати). Чи є воно літературним чи діалектним?
Приємне слово, але, певно, якийсь діалектизм - його ж бо взагалі у словниках нема.
Чому ж нема - є.
І навіть гугль його знає.
От щоправда пишеться інакше - обійстя.
Цитата: Digamma
Цитата: IskandarНормальне літературне слово. Дуже подібне за семантикою до російського "обитель", але ж не так пафосно
Можете на щось послатися?
По-перше, можу послатися на словник.
По-друге, можу послатися на гугль.
По-третє, можу послатися на Франка, Кобилянскьку, та ще декого.
Цитата: ЗайдаОт щоправда пишеться інакше - обійстя.
!!! Я ж кажу, асиміляція й спрощення...
Я ночі тепер не спатиму, доки не дізнаюся походження... :lol:
"Загуглив" це слово. Дійсно, варіант "обійстя" знаходить набагато частіше, хоча є й посилання на "обістя" (близько дюжини).
Але чи є це слово пов'язаним із російським "обитель" чи хорватським "obitelj"? (мої щирі вітання головному балканознавцю Аматеру :)) Мені більш вірогідним видається походження від глаголів "обійти", "обходити"?
Цитата: DrunkieДійсно, варіант "обійстя" знаходить набагато частіше, хоча є й посилання на "обістя" (близько дюжини).
"Обістя" - один з варіантів цього слова, поруч з такими, як "обийстя" (як у Грінченка), "обиста", "обистя".
Цитата: DrunkieМені більш вірогідним видається походження від глаголів "обійти", "обходити"?
Схоже, Етимол. словник теж так думає:
Цитата: Етимологічний словникВиводиться від обійти (ст. обойти), причому припускається первісне значення "те, що обійдено, обведено на знак привласнення"; зіставляється також з [бити] (бути) (*обыття -> обыстя, подібно до чеськ. obydlí)
Дякую пану Drunkie за комплімент! :)
Але ж я й у балканознавству є лише аматер. :roll:
Щодо обійстя, його вже пані Tizia добре розтлумачила. А обитель Фасмер виводить із ст.-слов. обитати <- обвитати <- витати, що значило ,,жити". Ось і ,,вітати" (рос. ,,приветствовать") теж звідси.
У польській:
Obejście, ambit, w kościele wąskie przejście obiegające prezbiterium, oddzielone arkadami lub murem.
(у костелі вузький прохід, що йде навколо презбітеріум, відокремлене аркадами або муром)
obejście 1. od obejść . 2. ~jść «droga, którą się coś obchodzi, omija» Obejście lasu, wioski. 3. ~jść «dom z podwórzem i zabudowaniami gospodarskimi» Schludne, dobrze zagospodarowane obejście. 4. «sposób bycia, zachowania się, maniery» Mieć miłe, niemiłe, grzeczne, niegrzeczne obejście. Ktoś jest gładki, miły w obejściu. 5. ~jść «wąskie przejście obiegające prezbiterium, zwykle na przedłużeniu naw bocznych, oddzielone murem lub arkadami; ambit» 6. ~jść «przewód dołączony równolegle dający możliwość ominięcia pewnego odcinka przewodu głównego lub jakiegoś urządzenia» obejście się od obejść się.
[бажано надати переклад і посилання звідки цитата. F]
Цитата: Digamma от июля 12, 2005, 20:31
Цитата: IskandarНу, не знаю, може й в словниках, звісно, нема, а от у літературі художній частенько я це слово бачив. Обістя, воно ж подвір'я, оселя в широкому значенні як сукупність будівель.
Але наявність у літературі та наявність у літ. нормі - явища геть різні.
Мій батько лісник інженер в Лісах Метрополичих дібр." The system of church land holdings was called Stolychnymy dibramy Mytropoliyi".
Пише, було 5 гектар поля і 3 гекатери обістя і городу длаям вжитку Управителя. Моє зрозуміння що це частина його господарки а ОБІСТЯ підходит до господарства, що знаходиться за межами хати.
In the Andrusyshen Ukrainian English Dictionary , University of Toronto <<обійстя>> ii farm-yard and outdoor buildings.
Звичайне слово в ужитку. Все те, що прилягає до хати.
У нас примовка-
Батько оббурилися і пішли на обійстя.
Треба допомогти.
Оббуритися - добряче намочити штани з середини.
Тоді і обійстя тут - результат того ж конфузу.
Цитата: Iskandar от июля 12, 2005, 17:35
Нормальне літературне слово. Дуже подібне за семантикою до російського "обитель", але ж не так пафосно :)
ЦитироватьОБІЙСТЯ, я, сер., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Іван Франко, VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Михайло Стельмах, I, 1962, 89).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 505.
В худлите вполне встречается и у классиков, и у современников.
Цитата: Drunkie от июля 13, 2005, 09:17
"Загуглив" це слово. Дійсно, варіант "обійстя" знаходить набагато частіше, хоча є й посилання на "обістя" (близько дюжини).
:o У книжках - 86.
https://www.google.ru/search?q=%22%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D1%8B%D0%B5+%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83%22&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA+%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3&tbm=bks&tbo=1&hl=uk#hl=uk&newwindow=1&q=%22%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%22&start=90&tbm=bks (https://www.google.ru/search?q=%22%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D1%8B%D0%B5+%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83%22&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA+%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3&tbm=bks&tbo=1&hl=uk#hl=uk&newwindow=1&q=%22%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%22&start=90&tbm=bks)
Подається як закарпатська говірка:
[url=http://books.google.ru/books?id=K1xgAAAAMAAJ&q=%22%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%22&dq=%22%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ei=1GLiUpXJK4voywPrlIDYCg&ved=0CEEQ6AEwBQ]http://books.google.ru/books?id=K1xgAAAAMAAJ&q="обістя"&dq="обістя"&hl=uk&sa=X&ei=1GLiUpXJK4voywPrlIDYCg&ved=0CEEQ6AEwBQ (http://books.google.ru/books?id=K1xgAAAAMAAJ&q=%22%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%22&dq=%22%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ei=1GLiUpXJK4voywPrlIDYCg&ved=0CEEQ6AEwBQ)[/url]
в Галичині побутує ше форма обійстє
Цитата: svidomit132 от апреля 3, 2014, 00:39
в Галичині побутує ше форма обійстє
А який наголос?
наголос на останній склад обійстЄ
Цитата: svidomit132 от апреля 3, 2014, 00:39
в Галичині побутує ше форма обійстє
:what: Я бачѫ тъи жє твар тут.
Цитата: Sandar от августа 5, 2014, 03:44
Цитата: Elischua от августа 5, 2014, 03:04
Цитата: svidomit132 от апреля 3, 2014, 00:39
в Галичині побутує ше форма обійстє
:what: Я бачѫ тъи жє твар тут.
Тут це де саме?
Дє и вьсѫды, дєжє тсє слово тут бѣ взгадано. обійстє, обійстя, обістє, обістя, обийстя, обийстє, обійсцє, обісцє, обісця, обійсця, обисця, обисцє точьто - одинє и тє жє.
Єлисеє, твар це форма по-твоєму?
Яке б СУЛМ-слово згоди́лось би тут, якщо не "форма"?
Цитата: Sandar от августа 5, 2014, 07:28
Єлисеє, твар це форма по-твоєму?
Яке б СУЛМ-слово згоди́лось би тут, якщо не "форма"?
Аи,
твар ѥ »фѡръма«, мѫжьскоhо роду - род.
твара/твару, тваръм, тварѣ точьто. О такѡм значеньи слово сє по слѡвьницѣх нѣ, затє ѥ
тварити »фѡръмити«, ожє пѡдмѣнить имѧ
твар hє »фѡръмѫ«. Иньшѥ нє вѣмь.