Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от декабря 7, 2003, 19:48
Отправлено: Digamma от декабря 7, 2003, 19:48
Добрый день!
В данной теме по Вашему требованию будут размещаться переводы с украинского языка на русский непонятных текстов, или же разъяснения непонятных слов украинского, встретившихся Вам в разделе "Украинский язык".
_________________
С уважением, F.
═══════════════════════════════════════════════════════════
Доброго дня!
У цій темі на Вашу вимогу буде надано переклади з української мови на російську незрозумілих текстів, або ж роз'яснення незрозумілих слів української, що зустрінуться Вам у розділі "Українська мова".
_________________
З повагою, F.
В данной теме по Вашему требованию будут размещаться переводы с украинского языка на русский непонятных текстов, или же разъяснения непонятных слов украинского, встретившихся Вам в разделе "Украинский язык".
_________________
С уважением, F.
═══════════════════════════════════════════════════════════
Доброго дня!
У цій темі на Вашу вимогу буде надано переклади з української мови на російську незрозумілих текстів, або ж роз'яснення незрозумілих слів української, що зустрінуться Вам у розділі "Українська мова".
_________________
З повагою, F.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: ИванЪ Рабинович от декабря 9, 2003, 09:27
Отправлено: ИванЪ Рабинович от декабря 9, 2003, 09:27
Если чел. понял вторую часть предедущего поста ему данный раздел не актуален :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от декабря 9, 2003, 09:44
Отправлено: Digamma от декабря 9, 2003, 09:44
Цитата: ИванЪ РабиновичьЕсли чел. понял вторую часть предедущего поста ему данный раздел не актуален
Не обязательно - он может владеть языком не в полном объеме.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от декабря 18, 2003, 21:48
Отправлено: Digamma от декабря 18, 2003, 21:48
Цитата: ДигамаЯ не проти "Федоровича" взагалі - я лише за вживання звернень, притаманих тій або іншій мові. Тобто для російського тексту це було б цілком природньо, проте для українського... До того ж я впевнений, що російськомовні читають це як [фёдорович] навіть в українському тексті (як на мене це цілком природньо).
Я не против "Федоровича" вообще - я лишь за употребление обращений, свойственных (притаманих) тому или иному языку. Т.е. для русского текста это было бы абсолютно естественно (природньо), но для украинского... К тому же я уверен, что русскоязычные читают это как [фёдорович] даже в украинском тексте (по-моему это абсолютно естественно).
Цитата: ЗетЩодо простого звернення, все зрозуміло, але в даному випадку я мав на увазі, що в офіційне звернення в УКраїні входить прізвище, ім'я та по батькові. А російськомовні, на мій погляд, не прочитають ім'я по батькові через букву Ё, тому що наприкінці слова вжито букву "у".
Относительно простого обращения, все понятно, но в данном случае я имел в виду, что в официальное обращение в Украине входят фамилия, имя и отчество (по батькові). А русскоязычные, на мой взгляд, не прочитают имя отчество через букву Ё, потому что в конце слова употреблена буква "у".
> Що це за "дітлахи"?
дітлахи = ребятня
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Zet от декабря 20, 2003, 00:16
Отправлено: Zet от декабря 20, 2003, 00:16
Дигамо, будь ласка, перекладіть слово «наснага» російською. Скільки раз слухав, стільки раз не можу зрозуміти, що ж це таке? «Козацька наснага», наприклад?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от декабря 20, 2003, 01:09
Отправлено: Digamma от декабря 20, 2003, 01:09
Цитата: ZetДигамо, будь ласка, перекладіть слово «наснага» російською. Скільки раз слухав, стільки раз не можу зрозуміти, що ж це таке? «Козацька наснага», наприклад?
Формальним перекладом має бути воодушевление, задор.
Проте реально слово не має відповідника (як, скажімо, вдача), тому я краще наведу тлумачення:
1) фізична енергія, сила
2) стан душевного піднесення
3) запал
4) творче завзяття, бойовий настрій
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Zet от декабря 20, 2003, 21:52
Отправлено: Zet от декабря 20, 2003, 21:52
Дякую, нарешті я зрозумів. Справа в тому, що це слово використовується дуже часто і в різних випадках і я ніяк не був спроможний підібрати до нього адекватний переклад.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 01:00
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 01:00
Цитата: Женщина-воинвічливийКєс кє се?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 01:46
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 01:46
Цитата: rawonamЦитата: Женщина-воинвічливийКєс кє се?
ввічливий = вежливый
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 13:07
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 13:07
Дякую.
Цитата: Женщина-воинЦе для того, щоб "неповадно" було!А це?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 13:17
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 13:17
Цитата: rawonamА це?
Не зрозумів. Що саме?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 13:35
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 13:35
Цитата: DigammaНу, якщо "неповадно"="неуважительно", то я не розумію цієї фрази.Цитата: rawonamА це?
Не зрозумів. Що саме?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 14:37
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 14:37
прискипливий :?:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 14:51
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 14:51
"неповадно" - це було російською. :)
дотошный
Цитата: rawonamприскипливий :?:
дотошный
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 15:00
Отправлено: RawonaM от марта 11, 2004, 15:00
Цитата: Digamma"неповадно" - це було російською.Млин... а я смотрю в укр.-англ. словарь:
неповага, неповага: disrespect, irreverence, want of respect, disesteem. :)
Цитата: DigammaдотошныйВ украинском это тоже такой-же негативный оттенок имеет? :? :_1_14
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 23:53
Отправлено: Digamma от марта 11, 2004, 23:53
Цитата: rawonamЦитата: DigammaдотошныйВ украинском это тоже такой-же негативный оттенок имеет? :? :_1_14
Нет - просто указание на повышенное внимание к деталям. Никакого негатива.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от мая 4, 2004, 00:55
Отправлено: Hopeful от мая 4, 2004, 00:55
Цитата: DigammaЯ не проти "Федоровича" взагалі - я лише за вживання звернень, притаманих тій або іншій мові. Тобто для російського тексту це було б цілком природньо, проте для українського... До того ж я впевнений, що російськомовні читають це як [фёдорович] навіть в українському тексті (як на мене це цілком природньо).
Скажіть, будь ласка, хто знає: слова природно і природньо відрізняються за значенням?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: andrewsiak от мая 4, 2004, 10:25
Отправлено: andrewsiak от мая 4, 2004, 10:25
Цитата: HopefulСлова "природно", здається, взагалі не існує.Цитата: DigammaЯ не проти "Федоровича" взагалі - я лише за вживання звернень, притаманих тій або іншій мові. Тобто для російського тексту це було б цілком природньо, проте для українського... До того ж я впевнений, що російськомовні читають це як [фёдорович] навіть в українському тексті (як на мене це цілком природньо).
Скажіть, будь ласка, хто знає: слова природно і природньо відрізняються за значенням?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Митридат от мая 4, 2004, 14:21
Отправлено: Митридат от мая 4, 2004, 14:21
Чи не пiдкажуть менi, що означають наступнi слова:
- ярина?
- гомiлка?
- ярина?
- гомiлка?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от мая 4, 2004, 14:47
Отправлено: Digamma от мая 4, 2004, 14:47
Цитата: МитридатЧи не пiдкажуть менi, що означають наступнi слова:
- ярина?
- гомiлка?
ярина = рос. яровые (сходи зернових, які було посіяно навесні)
гомілка = рос. голень
Андрусяку та Hopeful:
Є деякі думки :). Відповім тут, проте ввечері (матиму більше часу)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от мая 4, 2004, 23:08
Отправлено: Hopeful от мая 4, 2004, 23:08
Цитата: andrewsiakЦитата: HopefulСлова "природно", здається, взагалі не існує.
Скажіть, будь ласка, хто знає: слова природно і природньо відрізняються за значенням?
А от "Великий тлумачний" думає по-іншому. А саме - навпаки! Каже "природно" - від "природний", а слова "природньо" там взагалі немає! :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от мая 4, 2004, 23:39
Отправлено: RawonaM от мая 4, 2004, 23:39
Цитата: HopefulУ моєму скромному словнику те ж саме. :)Цитата: andrewsiakЦитата: HopefulСлова "природно", здається, взагалі не існує.
Скажіть, будь ласка, хто знає: слова природно і природньо відрізняються за значенням?
А от "Великий тлумачний" думає по-іншому. А саме - навпаки! Каже "природно" - від "природний", а слова "природньо" там взагалі немає! :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от мая 5, 2004, 03:11
Отправлено: Digamma от мая 5, 2004, 03:11
Цитата: rawonamЦитата: HopefulА от "Великий тлумачний" думає по-іншому. А саме - навпаки! Каже "природно" - від "природний", а слова "природньо" там взагалі немає! :)У моєму скромному словнику те ж саме. :)
Цитую мовою оригіналу: "ну ты, мальчик, и наглый!". ;) ;) ;)
Щодо власне природно/природньо та природний/природній... Hopeful, мабуть то слід занести до скриньки моїх власних діалектизмів... :) Так, словники дають лише тверду форму, проте, скажімо я, постійно чую м'які форми у житті, та й особисто для мене м'яка форма більш природна/природня. :)
Попри офіційні норми, м'яка форма вживається носіями, щодо яких не виникає сумнівів у "аутентичності". Справжній стан є навіть заплутанішим: подекуди зустрічаються випадки, навіть у літературі, коли вживають обидві форми одночасно (і так само питань щодо "справжності" носія не виникає). Як на мене, має сенс принаймні розглянути питання щодо визнання існування подвійної форми.
P.S. Якщо шановне панство забажає, я вживатиму виключно тверду форму, проте, не хотілося б так радикально викорінювати поширену форму.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от мая 5, 2004, 13:51
Отправлено: Hopeful от мая 5, 2004, 13:51
Цитата: Digamma
Щодо власне природно/природньо та природний/природній... Hopeful, мабуть то слід занести до скриньки моїх власних діалектизмів... :) Так, словники дають лише тверду форму, проте, скажімо я, постійно чую м'які форми у житті, та й особисто для мене м'яка форма більш природна/природня. :)
Попри офіційні норми, м'яка форма вживається носіями, щодо яких не виникає сумнівів у "аутентичності". Справжній стан є навіть заплутанішим: подекуди зустрічаються випадки, навіть у літературі, коли вживають обидві форми одночасно (і так само питань щодо "справжності" носія не виникає). Як на мене, має сенс принаймні розглянути питання щодо визнання існування подвійної форми.
P.S. Якщо шановне панство забажає, я вживатиму виключно тверду форму, проте, не хотілося б так радикально викорінювати поширену форму.
Дуже дякую за відповідь. Власне, я абсолютно не наполягаю на тому, аби вживати саме тверду форму, оскільки особисто для мене м'яка так само звучить природніше. :)
Проте, мене здавна цікавило це питання. Пам'ятаю, ще у далекому минулому (у школі), коли я ще не дуже переймалася питаннями грамотної та "зрілої" української мови, у мене був випадок, коли вчителька виправила моє "природно/природньо". Проте, на жаль, я тепер уже не пам'ятаю, ЩО САМЕ вона виправила і на ЩО. :lol:
Але тоді вона пояснила мені якусь різницю між цими формами.
Ще раз дякую. Давайте вживати обидві форми рівноправно! :D
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: andrewsiak от мая 5, 2004, 16:23
Отправлено: andrewsiak от мая 5, 2004, 16:23
Цитата: HopefulЩе раз дякую. Давайте вживати обидві форми рівноправно!Прошу не забувати про iснування в украîнськiй мовi наказового способу не тiльки у другiй особi множини та однини, але й (на вiдмiну вiд росiйськоî) у першiй особi множини, то ж не "давайте вживати", а "вживаймо".
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от мая 6, 2004, 00:04
Отправлено: Hopeful от мая 6, 2004, 00:04
Цитата: andrewsiakЦитата: HopefulЩе раз дякую. Давайте вживати обидві форми рівноправно!Прошу не забувати про iснування в укра?нськiй мовi наказового способу не тiльки у другiй особi множини та однини, але й (на вiдмiну вiд росiйсько?) у першiй особi множини, то ж не "давайте вживати", а "вживаймо".
Добре, згодна. Дякую!
Не забуваймо про це! :roll:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от сентября 11, 2004, 01:33
Отправлено: Digamma от сентября 11, 2004, 01:33
Цитата: HopefulПроте, мене здавна цікавило це питання. Пам'ятаю, ще у далекому минулому (у школі), коли я ще не дуже переймалася питаннями грамотної та "зрілої" української мови, у мене був випадок, коли вчителька виправила моє "природно/природньо". Проте, на жаль, я тепер уже не пам'ятаю, ЩО САМЕ вона виправила і на ЩО. :lol:Сьогодні говорив зі знайомою викладачкою української (особисто в мене її native-ність та знання сумнівів не викликають). Так от, вона стверджує, що м'яка форма - звичайний діалектизм, нічого більше. Пригадала полтавців та м'який л... :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от сентября 11, 2004, 12:50
Отправлено: Hopeful от сентября 11, 2004, 12:50
Цитата: DigammaСьогодні говорив зі знайомою викладачкою української (особисто в мене її native-ність та знання сумнівів не викликають). Так от, вона стверджує, що м'яка форма - звичайний діалектизм, нічого більше. Пригадала полтавців та м'який л... :)
Тож, виходить, ці слова є цілком взаємозамінними за значенням?
Треба буде мені якось покопирсатися у старих паперах і знайти свої давні зошити, передивитися (що ж саме тоді, давно, моя вчителька мала на увазі :roll: ).
Маю питання з іншої теми:
Чи є в українській мові слово "престарілі" (рос. - "престарелые")?
Чи має воно те саме значення, що й "люди похилого віку"? Чи можна його вживати у тексті закону?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от сентября 11, 2004, 14:32
Отправлено: Digamma от сентября 11, 2004, 14:32
Цитата: HopefulЧому? Діалектизм не є взаємозамінним із літ. нормою - його не можна вжити як синонім де завгодно.Цитата: DigammaСьогодні говорив зі знайомою викладачкою української (особисто в мене її native-ність та знання сумнівів не викликають). Так от, вона стверджує, що м'яка форма - звичайний діалектизм, нічого більше. Пригадала полтавців та м'який л... :)Тож, виходить, ці слова є цілком взаємозамінними за значенням?
Цитата: HopefulЧи є в українській мові слово "престарілі" (рос. - "престарелые")?В моєму словникові немає, але він далекий від ідеалу.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от сентября 11, 2004, 17:37
Отправлено: Hopeful от сентября 11, 2004, 17:37
Цитата: DigammaЦитата: HopefulЧи є в українській мові слово "престарілі" (рос. - "престарелые")?В моєму словникові немає, але він далекий від ідеалу.
Зрозуміло. Дякую.
Добавлено спустя 9 минут 25 секунд:
У "Великому тлумачному" є. Правда, з позначкою "рідко". У значенні "такий, що дожив до глибокої старості".
Але мене цікавить саме той момент, чи можна розглядати "престарілих" як (вразливу) групу населення замість "людей похилого віку"? І зокрема - чи прийнятне таке слово у тексті закону? Я думаю, що ні.
Власне, хочу просто підтвердити свою точку зору. :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Rezia от ноября 11, 2004, 11:27
Отправлено: Rezia от ноября 11, 2004, 11:27
Віктор Ющенко - переможець 1 туру виборів
10.11.2004 16:09:40 (оновлено о 21:20)
На десятий - останній відведений законом - день Центрвиборчком оприлюднив результати першого туру виборів. Результат - переможець першого туру Віктор Ющенко. Він набрав 39,87% голосів виборців. Прем'єр-міністр Віктор Янукович отримав 39,32% голосів. Перевага Ющенка у першому турі - 0,55% - 156 тисяч виборців. Третє- четверте місце - без змін. Соціаліст Мороз - бронзовий призер - п'ять цілих і вісімдесят одна сота. Нижче п'яти відсотків опустився результат Петра Симоненка.
З інших кандидатів більше одного відсотка набрала лише Наталія Вітренко. Близько відсотка у екс-прем'єра Кінаха. Зі списку невдах-аутсайдерів можемо також виділити результат маловідомого комуніста Олександра Яковенка, який обійшов навіть таких відомих персонажів, як Дмитро Корчинський та Михайло Бродський.
Більше половини - 13 - кандидатів набрали менше 0,1% голосів. Цікаво, як цей результат узгоджується з поданими до ЦВК мільйонами підписів за цих кандидатів і тим обсягом ефірного часу, який отримали герої рекламних роликів - кандидати Козак та Базилюк - другий і четветий з кінця. Проти всіх проголосувало майже 2% українців.
Центральна виборча комісія оголосила другий тур президентських виборів. Він пройде двадцять першого листопада. У бюлетенях буде Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
:dunno:
невдах-аутсайдерів - смешное что-то, наверное :lol:
10.11.2004 16:09:40 (оновлено о 21:20)
На десятий - останній відведений законом - день Центрвиборчком оприлюднив результати першого туру виборів. Результат - переможець першого туру Віктор Ющенко. Він набрав 39,87% голосів виборців. Прем'єр-міністр Віктор Янукович отримав 39,32% голосів. Перевага Ющенка у першому турі - 0,55% - 156 тисяч виборців. Третє- четверте місце - без змін. Соціаліст Мороз - бронзовий призер - п'ять цілих і вісімдесят одна сота. Нижче п'яти відсотків опустився результат Петра Симоненка.
З інших кандидатів більше одного відсотка набрала лише Наталія Вітренко. Близько відсотка у екс-прем'єра Кінаха. Зі списку невдах-аутсайдерів можемо також виділити результат маловідомого комуніста Олександра Яковенка, який обійшов навіть таких відомих персонажів, як Дмитро Корчинський та Михайло Бродський.
Більше половини - 13 - кандидатів набрали менше 0,1% голосів. Цікаво, як цей результат узгоджується з поданими до ЦВК мільйонами підписів за цих кандидатів і тим обсягом ефірного часу, який отримали герої рекламних роликів - кандидати Козак та Базилюк - другий і четветий з кінця. Проти всіх проголосувало майже 2% українців.
Центральна виборча комісія оголосила другий тур президентських виборів. Він пройде двадцять першого листопада. У бюлетенях буде Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
:dunno:
невдах-аутсайдерів - смешное что-то, наверное :lol:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от ноября 11, 2004, 16:15
Отправлено: Digamma от ноября 11, 2004, 16:15
Цитата: reziaВіктор Ющенко - переможець 1 туру виборів
10.11.2004 16:09:40 (оновлено о 21:20)
На десятий - останній відведений законом - день Центрвиборчком оприлюднив результати першого туру виборів. Результат - переможець першого туру Віктор Ющенко. Він набрав 39,87% голосів виборців. Прем'єр-міністр Віктор Янукович отримав 39,32% голосів. Перевага Ющенка у першому турі - 0,55% - 156 тисяч виборців. Третє- четверте місце - без змін. Соціаліст Мороз - бронзовий призер - п'ять цілих і вісімдесят одна сота. Нижче п'яти відсотків опустився результат Петра Симоненка.
З інших кандидатів більше одного відсотка набрала лише Наталія Вітренко. Близько відсотка у екс-прем'єра Кінаха. Зі списку невдах-аутсайдерів можемо також виділити результат маловідомого комуніста Олександра Яковенка, який обійшов навіть таких відомих персонажів, як Дмитро Корчинський та Михайло Бродський.
Більше половини - 13 - кандидатів набрали менше 0,1% голосів. Цікаво, як цей результат узгоджується з поданими до ЦВК мільйонами підписів за цих кандидатів і тим обсягом ефірного часу, який отримали герої рекламних роликів - кандидати Козак та Базилюк - другий і четветий з кінця. Проти всіх проголосувало майже 2% українців.
Центральна виборча комісія оголосила другий тур президентських виборів. Він пройде двадцять першого листопада. У бюлетенях буде Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
:dunno:
Виктор Ющенко - победитель первого тура выборов.
10.11.2004 16:09:40 (обновлено в 21:20)
На десятый - последний отведенный законом - день Центризбирком обнародовал результаты первого тура выборов. Результат - победитель первого тура Виктор Ющенко. Он набрал 39,87% голосов избирателей. Премьер-министр Виктор Янукович получил 39,32% голосов. Преимущество Ющенко в первом туре - 0,55% - 156 тысяч избирателей. Третье-четвертое места - без изменений. Социалист Мороз - бронзовый призер - 5.81. Ниже пяти процентов опустился результат Петра Симоненко.
Из других кандидатов больше 1% набрала только Наталья Витренко. Около процента у экс-премьера Кинаха. Из списка неудачников-аутсайдеров можем также выделить результат малоизвестного коммуниста Александра Яковенко, который обошел даже таких известных персонажей, как Дмитрий Корчинский и Михаил Бродский.
Больше половины - 13 - кандидатов набрали менее 0.1% голосов. Интересно, как этот результат согласуется с предоставленными в ЦИК миллионами подписей за этих кандидатов и тем объемом эфирного времени, который получили герои рекламных роликов - кандидаты Козак и Базилюк - второй и четвертый с конца. Против всех проголосовало почти 2% украинцев.
Центральная избирательная комиссия объявила второй тур президентских выборов. Он пройдет 21 ноября. В бюлетнях будут Виктор Ющенко и Виктор Янукович.
Цитата: reziaневдах-аутсайдерів - смешное что-то, наверное :lol:"Неудачники-аутсайдеры".
Фактически речь идет о статистах, подавляющее большинство из которых куплено для отбора голосов у Ющенко в первом туре.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Rezia от ноября 11, 2004, 21:40
Отправлено: Rezia от ноября 11, 2004, 21:40
Спасибочки :D
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от ноября 12, 2004, 04:27
Отправлено: Digamma от ноября 12, 2004, 04:27
Цитата: reziaСпасибочки :DПрошу. Завжди до ваших послуг! :yes:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от ноября 15, 2004, 03:14
Отправлено: Digamma от ноября 15, 2004, 03:14
Оригінал тут: http://www.lingvoforum.net/viewtopic.php?p=20036#20036
Цитата: DigammaЕсли позволите, я скажу пару слов от себя (ни в коем случае не пытаюсь расписаться за Митридата)Цитата: reziaЗначит в центре города сплошь интеллигенция живет (если правильно будет противопоставить: обыватели-интеллигенция)? А в "трущобах" мыслящих людей вовсе нет?Якщо дозволите, я скажу сілька слів від себе (у жодному разі не намагаюся розписатися за Мітрідата)...
Цитата: DigammaЗвичайно ж, поділяти за інтелектуальними здібностями не можна, але не буде перебільшенням сказати, що пересічний селянин набагато менше цікавиться й розуміється на політиці, ніж міські мешканці. Агітацію на ОРТ перед усім спрямовано на (а радше проти) мешканців невеличких містечок Східної України та росіян. Не дарма ж Кучма сотоваріщі намагалися відкрити 420 додаткових дільниць у... Росії (ото напевно що у Мухосранську також відкрили би, бо загалом по всьому світові відкрили трохи більше ста!). Може й нашкуляли би тому "другові Росії" десь так тисяч 300-400 з повітря.Конечно же, делить по интеллектуальным способностям нельзя, однако не будет преувеличением сказать, что обычный сельский житель намного меньше интересуется и разбирается в политике, нежели городские жители. Агитация на ОРТ прежде всего направлена на (а скорее против) жителей небольших городов Восточной Украины и собственно россиян. Не даром же Кучма сотоварищи пытались открыть 420 дополнительных участков в... России (уж точно бы и в Мухосранске открыли, т.к. во всем мире открыли чуть больше сотни!). Может и "настреляли" бы тому "другу России" где-то так тысяч 300-400 из ничего.
Цитата: DigammaВзагалі ця кампанія вражає цинізмом.Вообще эта кампания поражает цинизмом.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от января 10, 2005, 13:44
Отправлено: Ґонта от января 10, 2005, 13:44
Хоч і запізно, та все ж встромлю і свої 5 копійок.
Це я щодо "престарілих". Як варіант - досить поширена форма: "літні люди"
Це я щодо "престарілих". Як варіант - досить поширена форма: "літні люди"
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от января 10, 2005, 15:31
Отправлено: Hopeful от января 10, 2005, 15:31
Цитата: ҐонтаХоч і запізно, та все ж встромлю і свої 5 копійок.
Це я щодо "престарілих". Як варіант - досить поширена форма: "літні люди"
О, згадали про "престарілих"! :) Це все ще актуально. Бо скрізь трапляється це слово. Дійсно, "літні люди" принаймні коротше, ніж "люди похилого віку". Дякую!
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от января 11, 2005, 00:08
Отправлено: Digamma от января 11, 2005, 00:08
Цитата: HopefulДійсно, "літні люди" принаймні коротше, ніж "люди похилого віку".Літні люди ще й легші у вимові за престарілих ([пр], [ст]).
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Rezia от февраля 22, 2005, 12:43
Отправлено: Rezia от февраля 22, 2005, 12:43
:oops: :oops: :)
Помогите с переводом, пожалуйста. Припев я уже знаю.
И еще вопрос, это "гуй" - междометие или нет?
Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой,
Злечу по-під хмарами,
Передам по радіо:
"Прощай, рідна Батьківщино".
Я пойду на реку
Встречать звездочки,
Смотреть,как они падают,
Ловить их горстями.
Наберу их в пазуху
Этих брызг-огоньков
Затанцую радостный,
Обрадуюсь дО смерти.
Погонюсь за райдугой,
Взлечу под тучами,
Передам по радио:
"Прощай, родная Родина".
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
"Чи мене не викине
Упасти у море?"
Я беду не выгоню,
Самая из меня выскочит,
Побежим, покатимся,
Заведем беседу.
Наберусь храбрости,
Спрошу у горя:
unclear
Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.
Забегу к Зиночке,
unclear по стаканчику,
Поведу себя кротко,
Пожалуюсь (поделюсь печалью).
Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить
Загинути по весні?"
Пронзительная вселенная ,
Открой немного правды:
unclear
Весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна - гуй.
Весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.
Помогите с переводом, пожалуйста. Припев я уже знаю.
И еще вопрос, это "гуй" - междометие или нет?
Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой,
Злечу по-під хмарами,
Передам по радіо:
"Прощай, рідна Батьківщино".
Я пойду на реку
Встречать звездочки,
Смотреть,как они падают,
Ловить их горстями.
Наберу их в пазуху
Этих брызг-огоньков
Затанцую радостный,
Обрадуюсь дО смерти.
Погонюсь за райдугой,
Взлечу под тучами,
Передам по радио:
"Прощай, родная Родина".
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
"Чи мене не викине
Упасти у море?"
Я беду не выгоню,
Самая из меня выскочит,
Побежим, покатимся,
Заведем беседу.
Наберусь храбрости,
Спрошу у горя:
unclear
Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.
Забегу к Зиночке,
unclear по стаканчику,
Поведу себя кротко,
Пожалуюсь (поделюсь печалью).
Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить
Загинути по весні?"
Пронзительная вселенная ,
Открой немного правды:
unclear
Весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна - гуй.
Весна, весна, весна - на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от февраля 24, 2005, 02:28
Отправлено: Digamma от февраля 24, 2005, 02:28
Резечка, I'm terribly sorry за задержку! :oops::oops:
1 зазирать в принципе означает заглядывать, но вполне возможно (по смыслу), что тут употреблено с оттенком засматривать[-ся]
2 хороброщі, жалощі – plural от хоробрість и жалість, но не в значении абстрактных состояний как русские жалость и храбрость (однако и это значение в украинских словах таке есть), а в значении исчисляемых (sic!) однократных проявлений жалости и храбрости
3 хильнути – опрокинуть/запрокинуть/бахнуть, если угодно: глагол касается обычно спиртного и означает в принципе пить, но обыгрывает процесс (буквально что-то вроде «однократно наклонить»)
Цитата: rezia:oops: :oops: :)Нет, там "буй". У этого приема (буй-буй-буй) есть даже какое-то свое название (я не вспомню) - так, бывает, делают во время исполнения украинских народных песен.
Помогите с переводом, пожалуйста. Припев я уже знаю.
И еще вопрос, это "гуй" - междометие или нет?
| ВВ (оригинал) | Резя (перевод) | F (перевод) |
| Я піду до річеньки Стрічати зірочки, Зазирать як падають, Ловити їх жменями. Наберу у пазуху Оцих бризок-вогників Затанцюю радісний, Зрадію до смерті. Поженусь за райдугой, Злечу по-під хмарами, Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино". | Я пойду на реку Встречать звездочки, Смотреть,как они падают, Ловить их горстями. Наберу их в пазуху Этих брызг-огоньков Затанцую радостный, Обрадуюсь дО смерти. Погонюсь за райдугой, Взлечу под тучами, Передам по радио: "Прощай, родная Родина". | Я пойду на речечку Встречать звездочки Заглядывать1 как падают Ловить их горстями Наберу за пазуху Вот этих брызг-огоньков Затанцую радостный Обрадуюсь до смерти Погонюсь за радугой Взлечу под облака/тучи Передам по радио: «Прощай, родная Отчизна» |
| Весна, весна, весна прийде, Весна, весна, весна вгамує. Весна, весна, весна прийде Весна, весна, весна, весна. | Весна, весна, весна придет Весна, весна, весна, успокоит ... | |
| Я біду не вижену, Сама з мене вискочить, Побіжим, покотимся, Заведемо бесіду. Наберусь хороброщів, Спитаю у горя: "Чи мене не викине Упасти у море?" | Я беду не выгоню, Самая из меня выскочит, Побежим, покатимся, Заведем беседу. Наберусь храбрости, Спрошу у горя: unclear | Я беду не выгоню Сама из меня выскочит Побежим, покатимся, Заведем разговор, Наберусь храбрости2 Спрошу у горя: «Не выкинет ли меня Упасть в море?» |
| Забіжу до Зіночки, Хильнемо по чарочці, Поведуся лагідно, Поділюся жалощами. | Забегу к Зиночке, unclear по стаканчику, Поведу себя кротко, Пожалуюсь (поделюсь печалью). | Забегу к Зиночке Опрокинем3 по рюмочке Буду ласков Поделюсь печалью2 |
| Всесвіту пронизливий, Відкрий правди трішечки: "Чи мене не вистачить Загинути по весні?" | Пронзительная вселенная , Открой немного правды: unclear | О простирающаяся вселенная Открой немножечко правды: «Не хватит ли меня [на то, чтобы] Погибнуть по весне?» |
1 зазирать в принципе означает заглядывать, но вполне возможно (по смыслу), что тут употреблено с оттенком засматривать[-ся]
2 хороброщі, жалощі – plural от хоробрість и жалість, но не в значении абстрактных состояний как русские жалость и храбрость (однако и это значение в украинских словах таке есть), а в значении исчисляемых (sic!) однократных проявлений жалости и храбрости
3 хильнути – опрокинуть/запрокинуть/бахнуть, если угодно: глагол касается обычно спиртного и означает в принципе пить, но обыгрывает процесс (буквально что-то вроде «однократно наклонить»)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Rezia от февраля 24, 2005, 17:00
Отправлено: Rezia от февраля 24, 2005, 17:00
Большое-большое спасибо! :) :)
А вот :
«Не выкинет ли меня
Упасть в море?»
Как это понять, как ты думаешь?
«Не хватит ли меня [на то, чтобы]
Погибнуть по весне?»
Так он хочет погибнуть?
А вот :
«Не выкинет ли меня
Упасть в море?»
Как это понять, как ты думаешь?
«Не хватит ли меня [на то, чтобы]
Погибнуть по весне?»
Так он хочет погибнуть?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: 042004 от марта 1, 2005, 21:27
Отправлено: 042004 от марта 1, 2005, 21:27
І.Франко, "Дивувалась зима"
...
Чом льоди скресли всі
На широкій ріці?..
...
заранее признателен :)
...
Чом льоди скресли всі
На широкій ріці?..
...
заранее признателен :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Vertaler от марта 1, 2005, 21:57
Отправлено: Vertaler от марта 1, 2005, 21:57
Скреснути = вскрыться.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: 042004 от марта 2, 2005, 02:07
Отправлено: 042004 от марта 2, 2005, 02:07
Спасибо :)
Я был уверен что знаю все украинские слова, а тут такое :(
Я был уверен что знаю все украинские слова, а тут такое :(
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Hopeful от марта 5, 2005, 17:05
Отправлено: Hopeful от марта 5, 2005, 17:05
Українське "крига скресла" означає рос. "лед тронулся". :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: real_validol от мая 14, 2005, 11:38
Отправлено: real_validol от мая 14, 2005, 11:38
Друзья, есть небольшой вопросец :)
поспорил тут с одним товарисчем насчёт слова "Бачить".
я уверждаю, что в украинском языке оно не имеет значения "Говорить", а только лишь - "Видеть".
он говорит - и то, и другое.
ссылается на словарь Даля. но это ведь НЕ словарь украинского языка. в этом словаре куча устаревших слов.
будьте любезны, рассудите нас.
и если возможно, приведите расшифровку этого слова из какого-нибудь украинского словаря.
заранее благодарю!
поспорил тут с одним товарисчем насчёт слова "Бачить".
я уверждаю, что в украинском языке оно не имеет значения "Говорить", а только лишь - "Видеть".
он говорит - и то, и другое.
ссылается на словарь Даля. но это ведь НЕ словарь украинского языка. в этом словаре куча устаревших слов.
будьте любезны, рассудите нас.
и если возможно, приведите расшифровку этого слова из какого-нибудь украинского словаря.
заранее благодарю!
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от мая 14, 2005, 11:55
Отправлено: Digamma от мая 14, 2005, 11:55
Цитата: real_validolДрузья, есть небольшой вопросец :):o Нет, значения "говорить" глагол бачити не имеет.
поспорил тут с одним товарисчем насчёт слова "Бачить".
я уверждаю, что в украинском языке оно не имеет значения "Говорить", а только лишь - "Видеть".
он говорит - и то, и другое.
Цитата: Тлумачний словникБачити - 1) Сприймати очима, спостерігати; 2) Мати зір; 3) Усвідомлювати, приходити до висновку
Добавлено спустя 2 минуты 32 секунды:
P.S. У Даля, до речі, значення "говорити" для бачити позначено як "ряз., новг., костр., вят." - де Новгород, а де Київ.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: real_validol от мая 14, 2005, 13:01
Отправлено: real_validol от мая 14, 2005, 13:01
Спасибо большое!
тут я оказался прав :) но товарисч не унимается.
он утверждает, что сейчас или ранее в Украине слово "бачить" используется/лось в значении "говорить". долгие дебаты. и вот он окончательно сформулированный вопрос!
братья-украинцы, спасайте!
"используется ли в Украине (всеми или немногими людьми) сейчас, или использовалось ранее слово "бачить" в значении "говорить" ?
тут я оказался прав :) но товарисч не унимается.
он утверждает, что сейчас или ранее в Украине слово "бачить" используется/лось в значении "говорить". долгие дебаты. и вот он окончательно сформулированный вопрос!
братья-украинцы, спасайте!
"используется ли в Украине (всеми или немногими людьми) сейчас, или использовалось ранее слово "бачить" в значении "говорить" ?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Vertaler от мая 14, 2005, 13:03
Отправлено: Vertaler от мая 14, 2005, 13:03
На Украине не используется. Но иногда, бывает, скажешь русскому что-то по-украински, а он тебе ответит: Звыняй, не бачу. :roll: Мисинформо, так сказать.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от мая 14, 2005, 14:11
Отправлено: Digamma от мая 14, 2005, 14:11
Цитата: Vertaler van TekstenНа Украине не используется. Но иногда, бывает, скажешь русскому что-то по-украински, а он тебе ответит: Звыняй, не бачу. Мисинформо, так сказать.Ну так те саме як і в англ. I see - семаника така ж. Та й російською можна сказати "ты что, не видишь?" у значенні "не понимаешь?".
Цитата: real_validol"используется ли в Украине (всеми или немногими людьми) сейчас, или использовалось ранее слово "бачить" в значении "говорить" ?Нет, не используется. Это в принципе разные действия - бачити и говорити. Ткните вашего товарища носом в диалектные пометы в Дале, а затем попросите его привести конкретные примеры и ссылки, как он это делает с вами.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Vertaler от мая 14, 2005, 14:30
Отправлено: Vertaler от мая 14, 2005, 14:30
Цитата: DigammaНу так те саме як і в англ. I see - семаника така ж. Та й російською можна сказати "ты что, не видишь?" у значенні "не понимаешь?".Не-не-не... Можно ещё так: «Ну на каком тебе ещё языке сказать?» — «Українською». — «Звиняй, не бачу».
В общем, чуть ли не единственное слово, которое русские знают по-украински, и то неправильно. :mrgreen:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Lionea от мая 19, 2005, 17:42
Отправлено: Lionea от мая 19, 2005, 17:42
А вот еще такой вопрос... Существует несколько вариантов молитвы "Отче наш" на украинском. Какая разница между "спокуса" и "випробовування". Ударение, кстати, где правильно - випробовування?
Также в одних вариантах говорится "провини наші", в иных - "довги наші", в иных - "борги". "Провина" - это провинность, грех, или тут есть и момент долженствования ("повинен")?
В одних вариантах "винуватцям", в других видел - "боржникам" и тоже "довжникам". Какая-то разница есть?
Также в одних вариантах говорится "провини наші", в иных - "довги наші", в иных - "борги". "Провина" - это провинность, грех, или тут есть и момент долженствования ("повинен")?
В одних вариантах "винуватцям", в других видел - "боржникам" и тоже "довжникам". Какая-то разница есть?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от мая 20, 2005, 11:05
Отправлено: Digamma от мая 20, 2005, 11:05
Цитата: LioshaА вот еще такой вопрос... Существует несколько вариантов молитвы "Отче наш" на украинском. Какая разница между "спокуса" и "випробовування".спокуса = рус. искушение
випробування = рус. испытание
випробовування = рус. испытание
Разница между последними двумя в том, что випробовування имеет более ярко выраженный отглагольный оттенок и подразумевает состояние когда кто-то что-то испытывает.
Цитата: LioshaУдарение, кстати, где правильно - випробовування?Так.
Цитата: LioshaТакже в одних вариантах говорится "провини наші", в иных - "довги наші", в иных - "борги". "Провина" - это провинность, грех, или тут есть и момент долженствования ("повинен")?довг - так не говорят вообще, т.е. если это используется, то это либо архаизм, либо диалектизм, либо русизм
борг = рус. долг (финансовый)
провина = (примерно) рус. прегрешение (т.е. личная вина перед кем-то/чем-то)
Цитата: LioshaВ одних вариантах "винуватцям", в других видел - "боржникам" и тоже "довжникам". Какая-то разница есть?довжник - см. выше довг
боржник = рус. должник (тобто той, хто мені щось заборгував)
винуватець (мій) - тут тот, кто сделал мне что-либо плохое
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: iskender от мая 20, 2005, 18:45
Отправлено: iskender от мая 20, 2005, 18:45
Невеликий оффтоп. А який варіант цієї молитви використовують в УГКЦ, УАПЦ и УПЦ КП?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от мая 20, 2005, 19:03
Отправлено: Digamma от мая 20, 2005, 19:03
Цитата: iskenderНевеликий оффтоп. А який варіант цієї молитви використовують в УГКЦ, УАПЦ и УПЦ КП?Не знаю. :( Але можна перевірити безпосередньо.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда (неактивований) от июня 3, 2005, 00:08
Отправлено: Зайда (неактивований) от июня 3, 2005, 00:08
Панове!
Як перекласти російською "заснуємо"?
Як перекласти російською "заснуємо"?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 00:27
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 00:27
Цитата: Зайда (неактивований)Панове!оснуем? :_1_17
Як перекласти російською "заснуємо"?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 10:19
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 10:19
Гм... моя перекладачка також дала це коцюрбате слово - "оснуем"
Уявімо, що це не переклад, а просто думка, яку треба донести російською. Що це може бути?
Заснуємо місто.
Заснуємо нову теорію. (Далі поки що нічого на думку не спадає)
- Заложим город... Дадим начало новой теории.
А що там в реальному контексті?
Уявімо, що це не переклад, а просто думка, яку треба донести російською. Що це може бути?
Заснуємо місто.
Заснуємо нову теорію. (Далі поки що нічого на думку не спадає)
- Заложим город... Дадим начало новой теории.
А що там в реальному контексті?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 12:33
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 12:33
Цитата: ҐонтаГм... моя перекладачка також дала це коцюрбате слово - "оснуем"Я з голови наводив точний російський відповідник. :) Принаймні не помилився.
Цитата: ҐонтаУявімо, що це не переклад, а просто думка, яку треба донести російською. Що це може бути?Основывать институт. Мы что сделаем? :)
А вообще-то факт, оснуем точно не используется (или редко используется).
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Vertaler от июня 3, 2005, 13:11
Отправлено: Vertaler от июня 3, 2005, 13:11
Цитата: DigammaА вообще-то факт, оснуем точно не используется (или редко используется).А це — точно рідко?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Станислав Секирин от июня 3, 2005, 13:17
Отправлено: Станислав Секирин от июня 3, 2005, 13:17
Цитата: Vertaler van TekstenА ти порівняй із формами минулого на теперішнього часу - вони зустрічаються настільки частіше, що навіть дивно...Цитата: DigammaА вообще-то факт, оснуем точно не используется (или редко используется).А це — точно рідко?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 13:24
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 13:24
Цитата: Vertaler van Teksten139 раз в Интернете тотально? :)Цитата: DigammaА вообще-то факт, оснуем точно не используется (или редко используется).А це — точно рідко?
Добавлено спустя 2 минуты 58 секунд:
Для справки: одно только заложим - 5500, а основал - вообще 200,000
Добавлено спустя 3 минуты 37 секунд:
+ основали/основала - еще 110,000
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Vertaler от июня 3, 2005, 13:25
Отправлено: Vertaler от июня 3, 2005, 13:25
Все, все, мовчу. :mrgreen:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 13:26
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 13:26
Отож! ;--)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 14:15
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 14:15
Цитата: DigammaЯк варіант, я б сказав: "Нами будет основан институт"
Основывать институт. Мы что сделаем? :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 15:05
Отправлено: Digamma от июня 3, 2005, 15:05
Цитата: ҐонтаЯ про активну конструкцію. :)Цитата: DigammaЯк варіант, я б сказав: "Нами будет основан институт"
Основывать институт. Мы что сделаем? :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 16:09
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 16:09
Цитата: DigammaТа я зрозумів. Але ж не завжди можеться як хочеться.Цитата: ҐонтаЯ про активну конструкцію. :)Цитата: DigammaЯк варіант, я б сказав: "Нами будет основан институт"
Основывать институт. Мы что сделаем? :)
Десь розбиралась ситуація про спонукальну довершену форму дієслова "відповідати". Тобто - як перекласти українською "Ответь мне!". Тільки не "Отвечай!", а саме "Ответь!"
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: andrewsiak от июня 3, 2005, 16:25
Отправлено: andrewsiak от июня 3, 2005, 16:25
Цитата: ҐонтаДесь розбиралась ситуація про спонукальну довершену форму дієслова "відповідати". Тобто - як перекласти українською "Ответь мне!". Тільки не "Отвечай!", а саме "Ответь!"B захiдних дiалектах iснує форма "вiдповi(д)ж", але в лiтературнiй мовi ïï немає.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 16:53
Отправлено: Ґонта от июня 3, 2005, 16:53
Цитата: andrewsiakСаме це я й мав на увазі. Ця форма ("відповіж") ріже вухо (можливо, лише мені??) так само, як і російське "оснуём". Тому й краще (як на мене) сказати "Дай мені відповідь".Цитата: ҐонтаДесь розбиралась ситуація про спонукальну довершену форму дієслова "відповідати". Тобто - як перекласти українською "Ответь мне!". Тільки не "Отвечай!", а саме "Ответь!"B захiдних дiалектах iснує форма "вiдповi(д)ж", але в лiтературнiй мовi ïï немає.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 4, 2005, 06:36
Отправлено: Digamma от июня 4, 2005, 06:36
Цитата: ҐонтаСаме це я й мав на увазі. Ця форма ("відповіж") ріже вухо (можливо, лише мені??) так само, як і російське "оснуём".Хіба не "оснУем"?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 6, 2005, 11:29
Отправлено: Ґонта от июня 6, 2005, 11:29
Цитата: DigammaЕ-е-е... :dunno: все може бути... Хоча для мене російська така ж рідна, як і українська, та цього слова у мене ані в активі, ані в пасиві немає. Треба носіїв поспитати...Цитата: ҐонтаСаме це я й мав на увазі. Ця форма ("відповіж") ріже вухо (можливо, лише мені??) так само, як і російське "оснуём".Хіба не "оснУем"?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от июня 6, 2005, 12:14
Отправлено: Biernus от июня 6, 2005, 12:14
Усіх вітаю!
У мене таке питання! Зараз читаю Богдана Лепкого "Мазепу", і хоча книга написана діялектом в принципі все є зрозумілим, проте й не без винятків, наприклад не можу збагнути точного перекладу слова - "пірнач", по змісту можна здогадатись, що це якась нагорода, котрою цар Петро нагороджував за певні заслуги, але що саме означає це слово?
У мене таке питання! Зараз читаю Богдана Лепкого "Мазепу", і хоча книга написана діялектом в принципі все є зрозумілим, проте й не без винятків, наприклад не можу збагнути точного перекладу слова - "пірнач", по змісту можна здогадатись, що це якась нагорода, котрою цар Петро нагороджував за певні заслуги, але що саме означає це слово?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 6, 2005, 14:34
Отправлено: Ґонта от июня 6, 2005, 14:34
Пірнач — ознака влади курінних отаманів і полковників. За формою пірнач — палиця 50-70 см завдовжки з насадженими на неї срібними "перами".
Пірнач належав до Клейнодів - відзнаки та атрибути влади української козацької старшини XVI—ХVШ ст. До клейнодів належали також корогва (прапор), бунчук, булава, військова печатка, литаври, тростина, духові труби тощо, каламар.
В літературі пірнач можна зустріти в поемі "Мазепа" Дмитра Вітюка:
Сприйняв, як мудру настанову,
Як страхування від невдач,
Як для майбутнього умову
Здобуть полковницький пірнач.
Що не пірнач його чекає,
А гетьманськая булава,
Що долю України має
Вирішувать його глава,
Не сподівавсь за того стану...
Представши перед королем,
Зумів сподобатися Яну,
І був призначений пажем.
Також у Куліша в "Чорній Раді":
— Отака! Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді!
— Да що по тому пірначеві! — каже Костомара. — Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають. Поїдьмо, бога ради, поїдьмо!
— Послухають, да не тепер, — каже Гвинтовка, моргнувши якось чудно бровами. — Буде час, коли вони мене послухають, а тепер, коли пірнач не в мене, так я й не полковий старшина. Нехай там хоть догори ногами Ніжень перевернуть. Моя хата скраю, я нічого не знаю.
Пірнач належав до Клейнодів - відзнаки та атрибути влади української козацької старшини XVI—ХVШ ст. До клейнодів належали також корогва (прапор), бунчук, булава, військова печатка, литаври, тростина, духові труби тощо, каламар.
В літературі пірнач можна зустріти в поемі "Мазепа" Дмитра Вітюка:
Сприйняв, як мудру настанову,
Як страхування від невдач,
Як для майбутнього умову
Здобуть полковницький пірнач.
Що не пірнач його чекає,
А гетьманськая булава,
Що долю України має
Вирішувать його глава,
Не сподівавсь за того стану...
Представши перед королем,
Зумів сподобатися Яну,
І був призначений пажем.
Також у Куліша в "Чорній Раді":
— Отака! Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді!
— Да що по тому пірначеві! — каже Костомара. — Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають. Поїдьмо, бога ради, поїдьмо!
— Послухають, да не тепер, — каже Гвинтовка, моргнувши якось чудно бровами. — Буде час, коли вони мене послухають, а тепер, коли пірнач не в мене, так я й не полковий старшина. Нехай там хоть догори ногами Ніжень перевернуть. Моя хата скраю, я нічого не знаю.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от июня 6, 2005, 16:31
Отправлено: Biernus от июня 6, 2005, 16:31
до Ґонти:
Дякую за докладну відповідь! Чомусь не зустрічалось раніше це слово.
Дякую за докладну відповідь! Чомусь не зустрічалось раніше це слово.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 7, 2005, 13:49
Отправлено: Digamma от июня 7, 2005, 13:49
Цитата: Biernusдо Ґонти:Якщо я не помиляюсь, російською це буде "булава" - жодного розрізнення за розмірами та типом булави російською я не зустрічав.
Дякую за докладну відповідь! Чомусь не зустрічалось раніше це слово.
До докладної відповіді Ґонти додати можна хіба що те, що оті "пера" на верхівці пірнача не завжди срібні, та за формою є вертикальними пластинами (4, 6, 8 "ребер", тощо).
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от июня 7, 2005, 16:14
Отправлено: Biernus от июня 7, 2005, 16:14
Цитата: DigammaЯкщо я не помиляюсь, російською це буде "булава" - жодного розрізнення за розмірами та типом булави російською я не зустрічав. До докладної відповіді Ґонти додати можна хіба що те, що оті "пера" на верхівці пірнача не завжди срібні, та за формою є вертикальними пластинами (4, 6, 8 "ребер", тощо).Тобто, якщо я правильно зрозумів, пірнач — та ж булава, що й у гетьмана, може трохи відмінна від останнього за виглядом та розміром.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 7, 2005, 17:26
Отправлено: Digamma от июня 7, 2005, 17:26
Цитата: BiernusТобто, якщо я правильно зрозумів, пірнач — та ж булава, що й у гетьмана, може трохи відмінна від останнього за виглядом та розміром.І так і ні.
У булави верхівка має форму кулі та вкрита невеличкими виступами, що мають наносити ушкодження під час удару. В пірнача ж кулі немає, а верхівку складено з ребер. Тобто технічно, як зброя, це різновиди одного і того самого типу, але ж пірнач носить полковник, а булаву - гетьман. Візуально вони досить різні.
Добавлено спустя 3 минуты 46 секунд:
Знайшов я нарешті! :)
Ось полковник із пірначем:
Ну а тут і булава і пірнач (булава зверху, пірнач - другий):
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от июня 8, 2005, 11:36
Отправлено: Biernus от июня 8, 2005, 11:36
Дякую! Тепер все зрозуміло!
Пане Digamma сподіваюсь вашої відповіді за наступною адресою: http://lingvoforum.net/viewtopic.php?t=213&start=130
Пане Digamma сподіваюсь вашої відповіді за наступною адресою: http://lingvoforum.net/viewtopic.php?t=213&start=130
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июня 14, 2005, 16:33
Отправлено: Зайда от июня 14, 2005, 16:33
Панове, а чи нема в кого Євгенія Онєгіна у перекладі Рильського?
Звісно, в електронному вигляді.
Звісно, в електронному вигляді.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: MacSolas от июня 15, 2005, 13:21
Отправлено: MacSolas от июня 15, 2005, 13:21
люди, як нормально сказати українською virgin meadow? ну, virgin forest - це незайманий, або ліпше одвічний ліс, або взагалі праліс.
а з луками як буть? шо - пралука? :D одвічна лука теж якось не те...
а з луками як буть? шо - пралука? :D одвічна лука теж якось не те...
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июня 15, 2005, 13:27
Отправлено: Digamma от июня 15, 2005, 13:27
Я би вжив первісний (утім, незайманий та недоторканий теж непогано).
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: MacSolas от июня 24, 2005, 16:42
Отправлено: MacSolas от июня 24, 2005, 16:42
добродії, як перекласти українською мовою технічні вирази: ведущий та ведомый?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ґонта от июня 24, 2005, 17:07
Отправлено: Ґонта от июня 24, 2005, 17:07
В залежності від контектсту:
ведущий
- (здатн. акт.) :
1) водiйний, відничий, проводiйний, провідничий, головний;
2) тяговий, рушiйний;
- (в акт.дії) :
1) що ведe, що провoдить, що провaдить;
2) що тягне, що рyхає;
- (акт.суб'єкт дії) :
1) водiй, віднuк, проводiй, провіднuк, провaдник;
2) тяжiй, рушiй.
ведомый
- (здатн. пас.) :
1) відний, провідний, провадний;
2) тяжний, рухoмий;
- (у пас. дії) :
1) вeдений, провoдяний, провaджений;
2) тягнений, рyханий;
- (пас. об'єкт дії) :
1) вeдень, тяжень, рyханець.
Якщо, наприклад, мова йде про ведущий вал - ведомый вал, то беремо пару тяговий вал - тяжний вал
ведущий
- (здатн. акт.) :
1) водiйний, відничий, проводiйний, провідничий, головний;
2) тяговий, рушiйний;
- (в акт.дії) :
1) що ведe, що провoдить, що провaдить;
2) що тягне, що рyхає;
- (акт.суб'єкт дії) :
1) водiй, віднuк, проводiй, провіднuк, провaдник;
2) тяжiй, рушiй.
ведомый
- (здатн. пас.) :
1) відний, провідний, провадний;
2) тяжний, рухoмий;
- (у пас. дії) :
1) вeдений, провoдяний, провaджений;
2) тягнений, рyханий;
- (пас. об'єкт дії) :
1) вeдень, тяжень, рyханець.
Якщо, наприклад, мова йде про ведущий вал - ведомый вал, то беремо пару тяговий вал - тяжний вал
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Dana от июля 6, 2005, 20:56
Отправлено: Dana от июля 6, 2005, 20:56
Шановнi панове, як перекласти на українську anyway ?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 6, 2005, 21:04
Отправлено: Digamma от июля 6, 2005, 21:04
Цитата: DanaШановнi пановеКраще або "шановне панство", або просто "панове" (це щось на кшталт ідіом).
Цитата: Danaяк перекласти на українську anyway ?Залежить від того, що саме ви хочете сказати. Переважно будь-яким чином, як завгодно, тощо.
Може дасте конкретне англійське речення?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Dana от июля 6, 2005, 21:10
Отправлено: Dana от июля 6, 2005, 21:10
Цитата: DigammaМоже дасте конкретне англійське речення?We'll overcome, anyway.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 7, 2005, 08:17
Отправлено: Digamma от июля 7, 2005, 08:17
Цитата: DanaWe'll overcome, anyway.Ми переможемо?:
- Ми переможемо у будь-якому випадку
- Ми будь-що переможемо
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июля 7, 2005, 14:26
Отправлено: Зайда от июля 7, 2005, 14:26
Цитата: DigammaЦитата: DanaWe'll overcome, anyway.Ми переможемо?:
- Ми переможемо у будь-якому випадку
- Ми будь-що переможемо
В українській мові слово "випадок" вживається лише для означання якоїсь цілком певної події, що вже сталася або може статися: "Стався зі мною такий випадок...", "На випадок пожежі..." тощо, та у словосполученні "На (про) всяк випадок" як єдиному де справді невідомо що станеться.
"Випадок" вживаний задля означення сукупності непередбачаваних подій, на кшталт "у будь-якому випадку", відгонить "совєтскімі рєформамі" української мови, себто російською уніфікацією.
Природніше було б сказати:
- Ми переможемо за будь-яких умов (обставин).
- Ми переможемо у кожному разі.
Ну і "будь-що переможемо" також.
До речі, найточнішим відповідником енівея в такому реченні мені видається саме "будь-що".
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 7, 2005, 16:42
Отправлено: Digamma от июля 7, 2005, 16:42
Цитата: ЗайдаВ українській мові слово "випадок" вживається лише для означання якоїсь цілком певної події, що вже сталася або може статися: "Стався зі мною такий випадок...", "На випадок пожежі..." тощо, та у словосполученні "На (про) всяк випадок" як єдиному де справді невідомо що станеться.Не варто шукати у будь-яких російсько-українських паралелях русифікацію. Не знаю, що вам тут і чим відгонить, але ви навели лише одне з двох значень слова випадок:
"Випадок" вживаний задля означення сукупності непередбачаваних подій, на кшталт "у будь-якому випадку", відгонить "совєтскімі рєформамі" української мови, себто російською уніфікацією.
1) те, що вже сталося;
2) обставини, ситуація, стан речей.
Саме у другому сенсі вжито це слово у наведеному вамі словосполученні "про всяк випадок" (до речі, всяк може висутпати синонімом до будь-який).
Уживання "у будь-якому випадку" тотожно "за будь-якого перебігу подій".
P.S. Нещасний випадок, певно, для вас є конкретною подією з наперед відомим перебігом?
P.P.S. Цікаво, уживання форм непередбачаваних, означання, відгонить, російською уніфікацією (vs. уніцікацією з російською) вам видається нормою?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июля 7, 2005, 18:27
Отправлено: Зайда от июля 7, 2005, 18:27
Цитата: DigammaP.P.S. Цікаво, уживання форм непередбачаваних, означання, відгонить, російською уніфікацією (vs. уніцікацією з російською) вам видається нормою?
Шановний, якщо ви почнете прискіпуватися до помилок друку, то я у ваших подальших повідомленнях знайду таких безліч, аж доки ви не пригадаєте старі фідошні правила.
Незнання слова "відгонить" ви можете позбутись погортавши словник української мови. Якщо у Вас такого нема то вкажу, що слово "відгонити" означає мати присмак, нагадувати щось.
"Російська уніфікація" це не "уніфікація з російською", а уніфікація впроваджувана Росією.
Це щодо вашої поведінки.
Щодо ж дослівних перекладів з російскьої ("у будь-якому випадку", абощо), то погортайте спочатку фразеологічні словники різного часу видання, подивіться, як знайдете, в які часи вирине раптом "будь-який випадок", а вже згодом сперечайтесь.
"Нещасний випадок" має для мене цілком конретне значення, аж ніяк не абстрактніше за "у випадку пожежі", хоча ані там, ані там не знаю наперед що згорить і що постраждає.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 7, 2005, 21:13
Отправлено: Digamma от июля 7, 2005, 21:13
Цитата: ЗайдаШановний, якщо ви почнете прискіпуватися до помилок друкуНе почну. А систематичне вживання -ча- замість -чу- помилкою друку мені назвати важко. Гадаю, ви розумієте про що йдеться.
Цитата: ЗайдаНезнання слова "відгонить" ви можете позбутись погортавши словник української мови.Дякую, але мені не треба чогось позбавлятися (попри ваші приписування). Але, як на мене, якщо ви почали боротися за чистоту й незайманість мови, то застарілими словами це робити не варто. Це лише моя, можливо й хибна, думка.
Цитата: ЗайдаЯкщо у Вас такого нема то вкажу, що слово "відгонити" означає мати присмак, нагадувати щось.Ну якщо ви й словника маєте, то чом би не зазирнути на букву В?
Цитата: Зайда"Російська уніфікація" це не "уніфікація з російською", а уніфікація впроваджувана Росією.Якщо дієслово уніфікувати матиме один об'єкт, то воно беззаперечно набуде значення впорядкувати. Навряд ви мали на увазі впорядкування української мови...
Цитата: ЗайдаЩодо ж дослівних перекладів з російскьої ("у будь-якому випадку", абощо), то погортайте спочатку фразеологічні словники різного часу видання, подивіться, як знайдете, в які часи вирине раптом "будь-який випадок", а вже згодом сперечайтесь.Так-так, звичайно... Повернемось до мови 1926 р.?
Тепер щодо власне питання, яке ви раптом оминули:
Цитата: Великий тлумачний словникВИПАДОКМені нема чого додати (хіба що нагадати вам вашу ж пораду гортати словники ;)).
1. Те, що сталося, трапилося (зазвичай несподівано) // Наявність того чи іншого явища, факту.
2. Обставини, стан речей, ситуація. ...
3. Те саме, що випадковість.
Цитата: ЗайдаЦе щодо вашої поведінки.Дякую, тепер щодо вашої. Шановний, цей форум не присвячено ані з'ясуванню чиєїсь поведінки, ані наданню порад кому і що варто робити.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июля 7, 2005, 23:54
Отправлено: Зайда от июля 7, 2005, 23:54
Цитата: DigammaЦитата: ЗайдаШановний, якщо ви почнете прискіпуватися до помилок друкуНе почну. А систематичне вживання -ча- замість -чу- помилкою друку мені назвати важко. Гадаю, ви розумієте про що йдеться.
Двічі то вже систематично?!!
Пане Дигамо, чи ви, часом, не математик?
До речі, жарт про дослідження англійських вчених вам відомий?
Цитата: Digamma
Дякую, але мені не треба чогось позбавлятися (попри ваші приписування). Але, як на мене, якщо ви почали боротися за чистоту й незайманість мови, то застарілими словами це робити не варто. Це лише моя, можливо й хибна, думка.
Застарілими? Гадаю, Гугль швидко переконає вас у хибності такої думки.
Цитата: DigammaЦитата: ЗайдаЯкщо у Вас такого нема то вкажу, що слово "відгонити" означає мати присмак, нагадувати щось.Ну якщо ви й словника маєте, то чом би не зазирнути на букву В?
Зазирнув.
Дуже багато слів, а серед них і "випадок", з тими самими трьома значеннами, що наведено вами, і "відгонити".
Цитата: DigammaЯкщо дієслово уніфікувати матиме один об'єкт, то воно беззаперечно набуде значення впорядкувати. Навряд ви мали на увазі впорядкування української мови...
Ніколи не вживаю "уніфікацію" як "впорядковування", радше як "зведення до єдиної системи норм".
Цитата: DigammaТак-так, звичайно... Повернемось до мови 1926 р.?
Боронь боже!
А втім... Що ви маєте проти цього, окрім меншого обсягу слів?
Цитата: DigammaМені нема чого додати (хіба що нагадати вам вашу ж пораду гортати словники ;)).
Я радив, здається, фразеологічний, хоча і у вашому ви можете подивитися слово "раз". Гадаю буде цікаво.
Там ви знайдете і "в такому разі" як відповідник "в таком случае", і "в усякому разі" ("в любом случає"), і "кожному разі" ("во всяком случае"), "в разі, коли є що" ("в случає наличия"), "в разі чого" ("в случае чего-либо"), і ще багато цікавих сполучень.
Зауважте, що нічого подібного при слові "випадок" ви не знайдете.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 8, 2005, 05:11
Отправлено: Digamma от июля 8, 2005, 05:11
Цитата: ЗайдаДвічі то вже систематично?!!Ні, двічі - то на місці кореневого -а-. ;)
Цитата: ЗайдаБлизько 400 - то не забагато. Але може то й від діалекту залежить - принаймні, як на мене, для літ. норми слово є не занадто вживаним.Цитата: DigammaДякую, але мені не треба чогось позбавлятися (попри ваші приписування). Але, як на мене, якщо ви почали боротися за чистоту й незайманість мови, то застарілими словами це робити не варто. Це лише моя, можливо й хибна, думка.Застарілими? Гадаю, Гугль швидко переконає вас у хибності такої думки.
Цитата: ЗайдаНу от і добре.Цитата: DigammaНу якщо ви й словника маєте, то чом би не зазирнути на букву В?Зазирнув.
Дуже багато слів, а серед них і "випадок", з тими самими трьома значеннами, що наведено вами...
Цитата: ЗайдаНе варто ухилятися (я навів найближчий, як на мене, загальновідомий відповідник - аби зрозуміліше було) - ішлося про те, що навряд ви мали на увазі уніфікацію у рефлексивному значенні.Цитата: DigammaЯкщо дієслово уніфікувати матиме один об'єкт, то воно беззаперечно набуде значення впорядкувати. Навряд ви мали на увазі впорядкування української мови...Ніколи не вживаю "уніфікацію" як "впорядковування", радше як "зведення до єдиної системи норм".
Цитата: ЗайдаЯ радив, здається, фразеологічний, хоча і у вашому ви можете подивитися слово "раз". Гадаю буде цікаво.То й що? Я навів у відповідь один канцелярит (у будь-якому) і одну розмовну форму (будь-що). Не думаю, що мені слід кожного разу питати дозволу стосовно того як я маю відповісти. Моя ж відповідь вам була пов'язана з тим, що ви вводите людину в оману, звужуючи значення слова випадок, до того ж ще й досить категорично.
Там ви знайдете і "в такому разі" як відповідник "в таком случае", і "в усякому разі" ("в любом случає"), і "кожному разі" ("во всяком случае"), "в разі, коли є що" ("в случає наличия"), "в разі чого" ("в случае чего-либо"), і ще багато цікавих сполучень.
Зауважте, що нічого подібного при слові "випадок" ви не знайдете.
Гадаю, питання вичерпано.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июля 8, 2005, 21:14
Отправлено: Зайда от июля 8, 2005, 21:14
Цитата: DigammaЦитата: ЗайдаДвічі то вже систематично?!!Ні, двічі - то на місці кореневого -а-. ;)
Не на місці кореневого "а", а після "ч", що може свідчити про особливості постановки руки - натискаючи підмізинним "ч" я не завжди дістаю вказівним "е" чи середнім до "у". Як у тому анекдоті.
Якщо ви й надалі з двох випадків збираєтесь робити висновки, то раджу звернути увагу й на ваше "(vs. уніцікацією з російською)", і розтлумачити яким плигом "уніцікація" враз стала літературною нормою.
Цитата: DigammaБлизько 400 - то не забагато. Але може то й від діалекту залежить - принаймні, як на мене, для літ. норми слово є не занадто вживаним.
"Не забагато" це 40 "одгонить" та ще й виключно у творах щонайменше півсторічної витримки.
А кілька сотень "відгонить" і переважно у повідомленнях різних форумів свідчать про те, що слово вживається й нині і не лише мною.
Слово "тхне", наприклад, яке аж ніяе не охрестиш ані застарілим, ані незагальновживаним назбирало лише 600 посилань.
Де ж тут застарілість, або "мова 1926-го року"?
Цитата: DigammaНе варто ухилятися (я навів найближчий, як на мене, загальновідомий відповідник - аби зрозуміліше було) - ішлося про те, що навряд ви мали на увазі уніфікацію у рефлексивному значенні.
То схоже, що ваше розуміння слова "уніфікація" відмінне від загальноприйнятого.
Цитата: DigammaГадаю, питання вичерпано.
Здається, їх було кілька.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 8, 2005, 21:32
Отправлено: Digamma от июля 8, 2005, 21:32
Цитата: ЗайдаЗрозуміло, то ви лише були проти зведення мови до єдиної системи норм (при чому суто рефлексивних, про російську не йшлося). ;)Цитата: DigammaНе варто ухилятися (я навів найближчий, як на мене, загальновідомий відповідник - аби зрозуміліше було) - ішлося про те, що навряд ви мали на увазі уніфікацію у рефлексивному значенні.То схоже, що ваше розуміння слова "уніфікація" відмінне від загальноприйнятого.
Цитата: ЗайдаЯ про Дану. Я надав відповідь і пояснив її.Цитата: DigammaГадаю, питання вичерпано.Здається, їх було кілька.
P.S. З'ясовувати стосунки, вибачте, не маю ані часу, ані бажання. Все що було того варто я сказав.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: ria от июля 14, 2005, 18:03
Отправлено: ria от июля 14, 2005, 18:03
"Я занят"
Як це перекласти українською?
"Я зайнятий" ну зовсім не подобається :?
Як це перекласти українською?
"Я зайнятий" ну зовсім не подобається :?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Amateur от июля 14, 2005, 21:38
Отправлено: Amateur от июля 14, 2005, 21:38
Цитата: ria"Я занят",,я їм сало" :D
Як це перекласти українською?
"Я зайнятий" ну зовсім не подобається :?
Я невільний, зайнятий, заклопотаний...
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 15, 2005, 07:50
Отправлено: Digamma от июля 15, 2005, 07:50
Цитата: ria"Я занят"А який саме контекст? Тобто що йде попереду - чи є це відповіддю на певне запитання, чи це лише констатація факту?
Як це перекласти українською?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: ria от июля 15, 2005, 09:20
Отправлено: ria от июля 15, 2005, 09:20
Цитата: Amateur,,я їм сало":mrgreen:
Цитата: DigammaМається на увазі відповідь на телефонний дзвінок - "Перепрошую, я зайнятий, перетелефоную пізніше"Цитата: ria"Я занят"А який саме контекст? Тобто що йде попереду - чи є це відповіддю на певне запитання, чи це лише констатація факту?
Як це перекласти українською?
"Перепрошую, у мене справи" - так, мабуть, краще.
Може ще є варіанти?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 15, 2005, 09:59
Отправлено: Digamma от июля 15, 2005, 09:59
Цитата: riaПринципово, жодних зауважень не бачу - цілком прийнятна відповідь. Тобто, як на мене, прийнятно звучать "маю справи", "в мене справи", "я зайнятий".Цитата: DigammaМається на увазі відповідь на телефонний дзвінок - "Перепрошую, я зайнятий, перетелефоную пізніше"Цитата: ria"Я занят"А який саме контекст? Тобто що йде попереду - чи є це відповіддю на певне запитання, чи це лише констатація факту?
Як це перекласти українською?
Цитата: ria"Перепрошую, у мене справи" - так, мабуть, краще.Майже ні - можна дібрати ще кілька синонімічних конструкцій, але то вже буде не настільки природно.
Може ще є варіанти?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июля 16, 2005, 10:33
Отправлено: Зайда от июля 16, 2005, 10:33
Цитата: AmateurЦитата: ria"Я занят",,я їм сало" :D
Як це перекласти українською?
"Я зайнятий" ну зовсім не подобається :?
Я невільний, зайнятий, заклопотаний...
"Я зайнятий" може сказати про себе лише хмиз, що запалав.
"Невільний" - це до рабства
"Заклопотаний" - не те.
"Я їм сало" - надто всеохоплююче, та піднесене.
Тож для буденного життя згодяться:
1. Якщо "я занят" це "я работаю над чем-то", то "я клопочуся біля чогось", "я роблю таку-то справу" тощо.
2. Якщо "я занят" означає "мне нет времени обращать внимания на ваши глупости, но пусть мой отказ будет обусловлен якобы причинами непреодолимого свойства", то "мені ніколи", "нема коли", "бракує часу" тощо.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 16, 2005, 13:14
Отправлено: Digamma от июля 16, 2005, 13:14
Цитата: ЗайдаНе може. Слово зайнятий може бути утворене лише від дієслова займатися у значенні "мати справу".Цитата: Amateur"Я зайнятий" може сказати про себе лише хмиз, що запалав.Цитата: ria"Я занят",,я їм сало" :DЯ невільний, зайнятий, заклопотаний...
Як це перекласти українською?
"Я зайнятий" ну зовсім не подобається :?
Ну а "я зайнятий" сказати цілком можна - див. ВТСУМ.
Цитата: Зайда"Заклопотаний" - не те.vs.
Цитата: Зайда1. Якщо "я занят" це "я работаю над чем-то", то "я клопочуся біля чогось", "я роблю таку-то справу" тощо.:dunno:
Добавлено спустя 2 минуты 51 секунду:
P.S.
Цитата: Зайда"я клопочуся біля чогось"Я би вжив поратися - клопотатися має дещо інший семантичний наголос.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Зайда от июля 17, 2005, 18:22
Отправлено: Зайда от июля 17, 2005, 18:22
Цитата: DigammaНе може. Слово зайнятий може бути утворене лише від дієслова займатися у значенні "мати справу".
Нічого не казатиму про неприродні шляхи появи "займатися" у значенні "мати справу", але "зайнятий" в українській мові утворюєтся від "зайняти".
Цитата: DigammaP.S.Цитата: Зайда"я клопочуся біля чогось"Я би вжив поратися - клопотатися має дещо інший семантичний наголос.
Так, хоча значення досить близькі.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 17, 2005, 19:03
Отправлено: Digamma от июля 17, 2005, 19:03
Цитата: Зайда:) Ну так питали ж не про етимологію. Але, цікаво, ви маєте певні підстави на таке твердження, або це лише відчуття?Цитата: DigammaНе може. Слово зайнятий може бути утворене лише від дієслова займатися у значенні "мати справу".Нічого не казатиму про неприродні шляхи появи "займатися" у значенні "мати справу"
Цитата: Зайдаале "зайнятий" в українській мові утворюєтся від "зайняти".Гадаю, ви зрозуміли про що йдеться: займати руки, ноги, себе якоюсь справою тощо.
Щоб було зрозуміліше: переклади надаються уживаними літ. конструкціями. Давайте не сперечатися через дрібниці, аби не плутати людей.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: ria от июля 28, 2005, 21:52
Отправлено: ria от июля 28, 2005, 21:52
Микроволновая печь = Мікрохвильова піч
Микроволновка = ?
Суто побутове питання :_1_12
Микроволновка = ?
Суто побутове питання :_1_12
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от июля 29, 2005, 11:00
Отправлено: Digamma от июля 29, 2005, 11:00
Цитата: riaМикроволновая печь = Мікрохвильова пічПевно, якщо калькувати, то мікрохвильовка. Я би вжив пічка.
Микроволновка = ?
Суто побутове питання :_1_12
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: andrewsiak от июля 30, 2005, 00:46
Отправлено: andrewsiak от июля 30, 2005, 00:46
Цитата: Digamma:yes:Цитата: riaМикроволновая печь = Мікрохвильова пічПевно, якщо калькувати, то мікрохвильовка.
Микроволновка = ?
Суто побутове питання :_1_12
я таке чую і вживаю.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Rezia от сентября 18, 2005, 17:48
Отправлено: Rezia от сентября 18, 2005, 17:48
Цитата: DigammaПо-перше, питали не "не про послiвний переклад", а "як це сказати українською" - відповідь на запитання надали. По-друге, у даному випадку послівний переклад збігається з фразеологічним відповідникам.Во-первых, не спрашивали "дословный перевод" ("недословный"), а "как сказать по-украински" - на вопрос и ответили. Во-вторых, в этом выражении дословный перевод совпадает с фразеологическим выражением.
Так? Двойное отрицание не пойму.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от сентября 18, 2005, 22:33
Отправлено: Digamma от сентября 18, 2005, 22:33
Цитата: reziaВо-первых, спрашивали не "не про дословный перевод", а "как это сказать по-украински" - ...Цитата: DigammaПо-перше, питали не "не про послiвний переклад", а "як це сказати українською" - відповідь на запитання надали. По-друге, у даному випадку послівний переклад збігається з фразеологічним відповідникам.Во-первых, не спрашивали "дословный перевод" ("недословный"), а "как сказать по-украински" - на вопрос и ответили. Во-вторых, в этом выражении дословный перевод совпадает с фразеологическим выражением.
Так? Двойное отрицание не пойму.
Там нет двойного отрицания - там просто указание на то, что ограничение на перевод не накладывалось (т.е. отрицание того, что запрашивался именно "не дословный перевод").
Добавлено спустя 59 секунд:
Цитата: DigammaТам нет двойного отрицания...или есть двойное отрицание... Совсем плохой стал... :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: macabro от ноября 27, 2005, 16:44
Отправлено: macabro от ноября 27, 2005, 16:44
Цитироватьсловник не є Біблією, або Кораном
1. То есть по-украински "є" употребляется с Творительным/Орудийным, как и "является" по-русски?
2. або = или? Других вариантов этого слова нету?
::)
Название: Odp: Переводы [Переклади]
Отправлено: RawonaM от ноября 27, 2005, 17:02
Отправлено: RawonaM от ноября 27, 2005, 17:02
Цитата: macabro от ноября 27, 2005, 16:44Все верно. :) Есть еще "чи".Цитироватьсловник не є Біблією, або Кораном
1. То есть по-украински "є" употребляется с Творительным/Орудийным, как и "является" по-русски?
2. або = или? Других вариантов этого слова нету?
::)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: macabro от декабря 15, 2005, 12:36
Отправлено: macabro от декабря 15, 2005, 12:36
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BF%D0%B8%D1%80
Цитироватьмрець, який нібито виходить з могили, щоб ссати кров живих людей:o :) Очепятка, або як?
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: andrewsiak от декабря 15, 2005, 20:51
Отправлено: andrewsiak от декабря 15, 2005, 20:51
Цитата: macabro от декабря 15, 2005, 12:36російське сосать = українське ссати. Ніяких "очепяток". (до речі, рос. млекопитающее = укр. ссавець)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BF%D0%B8%D1%80Цитироватьмрець, який нібито виходить з могили, щоб ссати кров живих людей:o :) Очепятка, або як?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Wolliger Mensch от декабря 15, 2005, 21:46
Отправлено: Wolliger Mensch от декабря 15, 2005, 21:46
Др.-рус. съсати, в русском обобщена форма с ударным ъ > о.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от декабря 21, 2005, 14:55
Отправлено: Biernus от декабря 21, 2005, 14:55
У мене запитання у зворотньому напрямку: з російської на українську. У російській є таке слово "верящий", тобто без релігійного відтінку пор. з "верующий", отже питання: як коректно перекласти на українську слово "верящий"?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Wolliger Mensch от декабря 21, 2005, 15:00
Отправлено: Wolliger Mensch от декабря 21, 2005, 15:00
В украинском языке значения "верить" и "веровать" обозначаются одним и тем же словом?
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от декабря 21, 2005, 15:21
Отправлено: Biernus от декабря 21, 2005, 15:21
Цитата: "Wolliger Mensch" от В украинском языке значения "верить" и "веровать" обозначаются одним и тем же словом?Наче ні: "верить"="вірити", "веровать"="вірувати", але чи можна утворити відповідний дієприкметник - "вірячий"?
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drunkie от декабря 21, 2005, 16:08
Отправлено: Drunkie от декабря 21, 2005, 16:08
Той, що вірить. Або той, що вірує, якщо потрібний релігійний контекст.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Iskandar от декабря 21, 2005, 22:20
Отправлено: Iskandar от декабря 21, 2005, 22:20
Цитата: "macabro" от
1. То есть по-украински "є" употребляется с Творительным/Орудийным, как и "является" по-русски?
Цю синтаксичну форму скальковано з польської.
Jeśli pracujesz jak pczółka...
Cięgniesz jak wół...
Zmęczywasz się jak pies... (або якось так ось, не пам'ятаю вже)
Imowiarnie jestesz osłem = Можливо, ти осел
В польській конструкція jest + Оруд.відм. є єдиною можливою для іменникового предикативу теперішнього часу. У російській їй відповідає як "0 + Називн.відм." або "- это + Називн.відм." (звичайна східнослов'янська), так і конструкція "является + Оруд. відм." (літературна). В українській нульова конструкція збігається з російською, а конструкція зі зв'язком "є" калькує польську, відповідаючи рос. "является".
Цитата: "Drunkie" от
Той, що вірить. Або той, що вірує, якщо потрібний релігійний контекст.
На відміну від слова "верящий" слово "верующий" субстантивовано, тобто фактично це йменник, отже перекладати його такими двоповерховими виразами, як на мене, не дуже гарно. Словники наводять слово віруючий
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: andrewsiak от декабря 22, 2005, 01:42
Отправлено: andrewsiak от декабря 22, 2005, 01:42
"вiруючий" навряд чи справдi українське слово, бо дiєприкметникiв тепершнього часу в укр.мовi не iснує: це зросiйщене слово. Я б скорше сказав "прочанин".
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Iskandar от декабря 22, 2005, 05:45
Отправлено: Iskandar от декабря 22, 2005, 05:45
Цитата: "andrewsiak" от
"вiруючий" навряд чи справдi українське слово, бо дiєприкметникiв тепершнього часу в укр.мовi не iснує: це зросiйщене слово. Я б скорше сказав "прочанин".
Гаразд. Гарне слово.
Одначе "віруючий" - це вже не дієприкметник. Звісно, воно не без російського впливу, але ж і у російській "верующий" - церковнослов'янізм
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drunkie от декабря 22, 2005, 09:16
Отправлено: Drunkie от декабря 22, 2005, 09:16
"Віруючий" справді вживається, так чи інакше.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от декабря 22, 2005, 12:32
Отправлено: Letizia от декабря 22, 2005, 12:32
Цитата: Iskandar от декабря 22, 2005, 05:45Погоджуюсь. Найчастіше це субстантивований прикметник. А за походженням хоч не українське, але вжилося в мову.
Гаразд. Гарне слово.
Одначе "віруючий" - це вже не дієприкметник. Звісно, воно не без російського впливу, але ж і у російській "верующий" - церковнослов'янізм
Цитата: andrewsiak от декабря 22, 2005, 01:42Я б скорше сказав "прочанин".Це не те саме, що "віруючий". "Прочанин" - це той, хто йде/ходить на прощу. А віруючим можна бути і вдома. Ще вживається "вірний" і "вірянин" - але обидва вони мають, як на мене, трохи іншу конотацію - "вірний" або "вірянин" тої чи тої релігії, церкви, конфесії, але абстрактно той, хто взагалі вірить в Бога, тобто не атеїст - фактично лише "віруючий".
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Джин от марта 6, 2006, 22:59
Отправлено: Джин от марта 6, 2006, 22:59
Активні дієприкметники теперішнього часу на -уч-, -юч- (-ач-, -яч-) иснують, проте, їх стосування обмежене не стільки " зросійщеністю", скільки не з'ясованим і понині алґоритмом дефініції орґанічної (не)чужинности українській мові. Правил користання із них брак, тому, задля миттєвої интуїтивної оцінки приналежности українській мові, необхідно скласти їх повний перелік, квестія укладання котрого, не приваблює чомусь лінґвістів.
Хто стверджуватиме, що, скажімо, крокуючий екскаватор, тремтячий, міцніючий, лежачий - русизми?
Проте, нещодавно виникла дискусія, чи допустиме вживання слова "сьогоднішній"? На мій погляд - ні. Без цього слова годі обійтись, але, гадаю, вірно вживати - нинішній.
Хто стверджуватиме, що, скажімо, крокуючий екскаватор, тремтячий, міцніючий, лежачий - русизми?
Проте, нещодавно виникла дискусія, чи допустиме вживання слова "сьогоднішній"? На мій погляд - ні. Без цього слова годі обійтись, але, гадаю, вірно вживати - нинішній.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от марта 7, 2006, 00:46
Отправлено: Letizia от марта 7, 2006, 00:46
Цитата: Джин от марта 6, 2006, 22:59Це не дієприкметники, це просто прикметники. Їх в українській мові обмежена кількість.
Хто стверджуватиме, що, скажімо, крокуючий екскаватор, тремтячий, міцніючий, лежачий - русизми?
Цитата: Джин от марта 6, 2006, 22:59Проте, нещодавно виникла дискусія, чи допустиме вживання слова "сьогоднішній"? На мій погляд - ні. Без цього слова годі обійтись, але, гадаю, вірно вживати - нинішній.То може і саме слово "сьогодні" викинемо?
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 7, 2006, 04:52
Отправлено: Digamma от марта 7, 2006, 04:52
Цитата: Letizia от марта 7, 2006, 00:46Дієприкметники за всіма ознаками: віддієслівне творення, дієприкметникові суфікси. Хіба ні? Гадаю, тут варто просто зауважити, що на вдміну від російської, де дієприкметники мають переважно ознаку дії, українські мають ознаку прикметника. Тобто ваша класифікація є радше логічною, аніж граматичною.Цитата: Джин от марта 6, 2006, 22:59Це не дієприкметники, це просто прикметники.
Хто стверджуватиме, що, скажімо, крокуючий екскаватор, тремтячий, міцніючий, лежачий - русизми?
Цитата: Джин от марта 6, 2006, 22:59Проте, нещодавно виникла дискусія, чи допустиме вживання слова "сьогоднішній"? На мій погляд - ні. Без цього слова годі обійтись, але, гадаю, вірно вживати - нинішній.Яким чином це стосується попередніх обґрунтувань? У чому ви вбачаєте дієприкметникові ознаки слова "сьогоднішній"? (про віддієслівне творення, зрозуміло, мови бути не може)
Якщо ж казати про слово взагалі, то Letizia вам слушно зауважила:
1) Ваша думка не має ані слушного обґрунтування, ані підтвердження мовною практикою (пор. "вранішній", "учорашній", "прийдешній"; розпитайтеся по селах який в вас був сніданок - сьогоднішній, або нинішній).
2) Наведені вами начебто синоніми мають різний сенс: "нинішній" - той, що відбувається на цей час загалом, слово не має конкретніших часових посилань і є частиною ланцюжа минулий/нинішній/прийдешній, а не вчорашній/сьогоднішній/завтрашній. Пор. "сьогоднішній сніданок" vs. *"нинішній сніданок", але "нинішній склад ради" vs. *"сьогоднішній склад ради".
Не варто кроїти мову на власний розсуд.
P.S. Тему для допису ви обрали геть недоречно.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Джин от марта 7, 2006, 09:54
Отправлено: Джин от марта 7, 2006, 09:54
Коротко, оскільки заувага стосовно невідповідности подібного обговореня спрямуванню гілки слушна:
Слово " сьогодні" не притаманне український мові, від його ужитку слід відмовитись. Кумедно чути, як у церкві вірні у різнобій твердять:" ...дай нам сьогодні/днесь...".
Гадаю, що вирази: зяюча прірва, ґаруючий люд, пануючий лад, діюча засада - користають все ж із діє-, а не просто прикметника.
" Не варто кроїти мову на власний розсуд" - спробуйте достосувати це до сиґнатурки Летиції. Не зважитесь, либонь, хоча очевидно, що скала - русизм; кумедно б звучала назва села на Самбірщині - Скалівка. :)
Слово " сьогодні" не притаманне український мові, від його ужитку слід відмовитись. Кумедно чути, як у церкві вірні у різнобій твердять:" ...дай нам сьогодні/днесь...".
Гадаю, що вирази: зяюча прірва, ґаруючий люд, пануючий лад, діюча засада - користають все ж із діє-, а не просто прикметника.
" Не варто кроїти мову на власний розсуд" - спробуйте достосувати це до сиґнатурки Летиції. Не зважитесь, либонь, хоча очевидно, що скала - русизм; кумедно б звучала назва села на Самбірщині - Скалівка. :)
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 7, 2006, 11:33
Отправлено: Digamma от марта 7, 2006, 11:33
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 09:54Гадаю, модератори перенесуть гілку.
Коротко, оскільки заувага стосовно невідповідности подібного обговореня спрямуванню гілки слушна:
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 09:54Отакої. А яке слово притаманне? І, бажано, аргументацію навести - чому саме. (бо, повірте, видавати безапеляційні діагнози тут багато хто вміє)
Слово "сьогодні" не притаманне український мові, від його ужитку слід відмовитись.
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 09:54Кумедно чути, як у церкві вірні у різнобій твердять:" ...дай нам сьогодні/днесь...".Сучасний переклад vs. церковно-слов'янський. Не розумію що кумедного?
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 09:54"Не варто кроїти мову на власний розсуд" - спробуйте достосувати це до сиґнатурки Летиції. Не зважитесь, либонь, хоча очевидно, що скала - русизм; кумедно б звучала назва села на Самбірщині - Скалівка. :)Зважуся: І.Франко "Каменярі". Можу й процитувати трохи - вам там буде що записати до казна чого. (якщо вже казати про Франкову мову, то "скала" радше є полонізмом)
Можу й ще трохи зважитися:
1) надуживання фонемою ґ навіть у давнозасвоєних словах;
2) уживання слів поза мовною нормою: достосувати (vs. застосувати), користати (vs. використати/використовувати), стосування (vs. застосування), із них (vs. ними), тощо.
3) пропозиція просто викидати слова з основного(!!!) лексичного фонду, бо, мовляв, вони не проходять фейс-контроль.
Я, звичайно, не маю претензій на мовну норму, але ж це просто занадто.
Гадаю, все ж, не варто кроїти мову на власний розсуд, бо так ми допишемося до гортал-переглядал із чужошматами-писульками, шматами та цідилами.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Джин от марта 7, 2006, 12:44
Отправлено: Джин от марта 7, 2006, 12:44
У другій лтературній укр. мові, котра базується на південно-західному диялекті, слово сьогодні відсутнє, а використовується днесь, котре у свою чергу є не лише церковно-слов'янським, як Ви стверджуєте, а й нативною формою археотипу, успадкованого із глибин тисячоліть. Ваші зауваження стосовно безапеляційних діаґнозів, вдаватись до котрих кожен гаразд, недоречне, оскільки зухвало вважаю себе живим ( поки що :) ) носієм мови, суттєво відмінної від тієї, котрою Ви послугуєтесь, заручившись підтримкою леґіону фільолоґів, фарисейством штучно запроваджених літ. норм та недостереженням чахликової закостенілости пропаґованих идей. Те, що Ви звете надуживанням " ґ", є прородною формою вимови, котра запобігає " заплітанню" язика. Галичан підсвідомо " спотикається" на згаданому слові сьогодні, віддаючи перевагу спрощеній формі " сьодні". Чому? Тому, що вірна форма - сеґо дня, і, якщо вже вдатись до єзуїтської формалізації, то слід зважити, що найвідповіднішою сучасною формою було б сеґоденний або ж сьогоденний, але аж ніяк не сьогоднішній.
Скала - полонізм? Хибне твердження. Скел- та скал- черпають із одного джерела. Так само можна піддати сумнівам і " скалити зуби", " оскал", " скалка" тощо.
Скала - полонізм? Хибне твердження. Скел- та скал- черпають із одного джерела. Так само можна піддати сумнівам і " скалити зуби", " оскал", " скалка" тощо.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Wolliger Mensch от марта 7, 2006, 14:17
Отправлено: Wolliger Mensch от марта 7, 2006, 14:17
Джин, :=
Нужно Капустняка сюда звать. Он любит такие идиолекты собирать. :)
Нужно Капустняка сюда звать. Он любит такие идиолекты собирать. :)
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 8, 2006, 04:16
Отправлено: Digamma от марта 8, 2006, 04:16
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44:=
Ви послугуєтесь, заручившись підтримкою леґіону фільолоґів, фарисейством штучно запроваджених літ. норм та недостереженням чахликової закостенілости пропаґованих идей
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44Шановний, давньоруській мові притаманний фрикативний г, а не проривний ґ. Тож сеґо- там навіть теоретично бути не може. Це до питання про надуживання ґ vs. "природна форма вимови".
Тому, що вірна форма - сеґо дня, і, якщо вже вдатись до єзуїтської формалізації, то слід зважити, що найвідповіднішою сучасною формою було б сеґоденний або ж сьогоденний, але аж ніяк не сьогоднішній.
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44То ви б визначилися, "Скел- та скал- черпають із одного джерела" чи то "очевидно, що скала - русизм". FYI пол. skała - на цьому тлі підстав вважати це у мові Франка русизмом, як це зробили ви, я просто не вбачаю.
Скала - полонізм? Хибне твердження. Хибне твердження. Скел- та скал- черпають із одного джерела. Так само можна піддати сумнівам і " скалити зуби", " оскал", " скалка" тощо.
Мені, на жаль, більше нема чого додати.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от марта 8, 2006, 08:10
Отправлено: Letizia от марта 8, 2006, 08:10
Цитата: Digamma от марта 7, 2006, 04:52Формально може й так. Але й слово дорослий має чисто прикметникову форму, але це фактично іменник, бо функціонує як іменник. Дієприкметник часто передає не так ознаку за дією, як другорядну дію, і має дієслівне керування. Крокуючий екскаватор і *крокуючий вулицею екскаватор весело насвистував ;) - різниця відчутна. Ми вже зрештою колись про це говорили, і ви знаєте мою думку.
Дієприкметники за всіма ознаками: віддієслівне творення, дієприкметникові суфікси. Хіба ні? Гадаю, тут варто просто зауважити, що на вдміну від російської, де дієприкметники мають переважно ознаку дії, українські мають ознаку прикметника. Тобто ваша класифікація є радше логічною, аніж граматичною.
Ще однією відмінністю є те, що дієприкметник як форма дієслова мав би автоматично утворюватися від усіх або майже всіх дієслів. А в українській мові такого немає - є певна кількість слів на -учий, -ачий, -ючий, -ячий, засвідчених в словнику. Інші здаються неправильними, неоковирними або геть неможливими (*сміючася дівчина, пор. сміючись, дівчина підійшла до вікна). Тобто це більше схоже на лексичний клас слів, ніж на граматичний.
ЗІ. З поверненням, пане Дигамо! :)
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от марта 8, 2006, 08:35
Отправлено: Letizia от марта 8, 2006, 08:35
Цитата: "Джин" отЖодного арґументу тут я не бачила.
Слово " сьогодні" не притаманне український мові, від його ужитку слід відмовитись.
Цитата: "Джин" отБо одні пам'ятають молитву церковнослов'янською і не перевчилися, а другі вивчили її вже українською. Я сама плутаюся, бо український варіант знаю погано. Але це єдиний випадок, коли я вживаю слово "днесь". І кумедного тут нічого нема.
Кумедно чути, як у церкві вірні у різнобій твердять:" ...дай нам сьогодні/днесь...".
Цитата: "Джин" отзовсім не очевидно. Це спільнослов'янське слово, тільки в український воно дещо на периферії.
хоча очевидно, що скала - русизм
Цитата: "Джин" от:o
У другій лтературній укр. мові, котра базується на південно-західному диялекті,
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44:o
слово сьогодні відсутнє, а використовується днесь, котре у свою чергу є не лише церковно-слов'янським, як Ви стверджуєте, а й нативною формою археотипу, успадкованого із глибин тисячоліть.
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44Те, що Ви звете надуживанням " ґ", є прородною формою вимови, котра запобігає " заплітанню" язика.Хіба що у вашому ідіолекті.
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44Галичан підсвідомо " спотикається" на згаданому слові сьогодні, віддаючи перевагу спрощеній формі " сьодні".Як галичанка з діда-прадіда, скажу вам: :wall:
Цитата: Джин от марта 7, 2006, 12:44Чому? Тому, що вірна форма - сеґо дня,А зрадлива форма яка? :what:
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Джин от марта 8, 2006, 09:36
Отправлено: Джин от марта 8, 2006, 09:36
Летиціє, спасибі за змістовну та вельми арґументовану відповідь :) , котра допомага приховати мені ніяковість новачка. Водночас, вже перша Ваша репліка змушує поринути у задуму:
" Жодного арґументу тут я не бачила".
Скажіть на милість, котра із слов'янських мов допускає такий триб вживання недоконаного виду відповідника слова " бачити"?
" Тож сеґо- там навіть теоретично бути не може". Цікаво, як росіяни вимовляли у давнину " сегодня", полякам, видко, слід теж зашарітись із приводу tego. Хоча б теоретично.
"То ви б визначилися, "Скел- та скал- черпають із одного джерела" чи то "очевидно, що скала - русизм". Російська мова належить до групи слов'янських мов - загальновизнано. Алоґічна заувага.
" Жодного арґументу тут я не бачила".
Скажіть на милість, котра із слов'янських мов допускає такий триб вживання недоконаного виду відповідника слова " бачити"?
" Тож сеґо- там навіть теоретично бути не може". Цікаво, як росіяни вимовляли у давнину " сегодня", полякам, видко, слід теж зашарітись із приводу tego. Хоча б теоретично.
"То ви б визначилися, "Скел- та скал- черпають із одного джерела" чи то "очевидно, що скала - русизм". Російська мова належить до групи слов'янських мов - загальновизнано. Алоґічна заувага.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Digamma от марта 8, 2006, 10:19
Отправлено: Digamma от марта 8, 2006, 10:19
Цитата: Letizia от марта 8, 2006, 08:10Дорослий функціонує принаймні у двох варіантах: пор. дорослі пішли vs. доросла дитина.
Формально може й так. Але й слово дорослий має чисто прикметникову форму, але це фактично іменник, бо функціонує як іменник.
Цитата: Letizia от марта 8, 2006, 08:10Так, але не у приіменниковій позиції - при іменнику дієслівна функція втрачається.
Дієприкметник часто передає не так ознаку за дією, як другорядну дію, і має дієслівне керування.
Цитата: Letizia от марта 8, 2006, 08:10Згоден, але пояснення цьому є та я його наводив вище: в українській дієприкметник як регулярна частина мови зазнав руйнування, через що втрачено низку форм і маємо стан точнісінько як Ви його змалювали.
Ще однією відмінністю є те, що дієприкметник як форма дієслова мав би автоматично утворюватися від усіх або майже всіх дієслів. А в українській мові такого немає - є певна кількість слів на -учий, -ачий, -ючий, -ячий, засвідчених в словнику. Інші здаються неправильними, неоковирними або геть неможливими (*сміючася дівчина, пор. сміючись, дівчина підійшла до вікна). Тобто це більше схоже на лексичний клас слів, ніж на граматичний.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от марта 8, 2006, 20:56
Отправлено: Letizia от марта 8, 2006, 20:56
Цитата: Джин от марта 8, 2006, 09:36Українська. Щонайменше. :)
Летиціє, спасибі за змістовну та вельми арґументовану відповідь :) , котра допомага приховати мені ніяковість новачка. Водночас, вже перша Ваша репліка змушує поринути у задуму:
" Жодного арґументу тут я не бачила".
Скажіть на милість, котра із слов'янських мов допускає такий триб вживання недоконаного виду відповідника слова " бачити"?
Цитата: Digamma от марта 8, 2006, 10:19Але хіба в українській мові інша позиція можлива? Хіба що як предикатив, але це характерно і для прикметника.Цитата: Letizia от марта 8, 2006, 08:10Так, але не у приіменниковій позиції - при іменнику дієслівна функція втрачається.
Дієприкметник часто передає не так ознаку за дією, як другорядну дію, і має дієслівне керування.
Цитата: Digamma от марта 8, 2006, 10:19Тут можна довго сперечатися - наполовину повна склянка чи наполовину порожня :) З другого боку, цікаво було б більше знати про розвиток цих форм в історичному розрізі.
в українській дієприкметник як регулярна частина мови зазнав руйнування, через що втрачено низку форм і маємо стан точнісінько як Ви його змалювали.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Капустняк от марта 9, 2006, 19:26
Отправлено: Капустняк от марта 9, 2006, 19:26
По-моему скала всеславянское слово.
Значит где-то "каменная гора, утес", где-то "камень", т.е. кусок скалы :green:
и где-то и скалу и камень. :)
Получилось из значения "ломать, щепать, секать, рубить".
Старшее значение сохранилось только в русском "осколок". ::)
Значит где-то "каменная гора, утес", где-то "камень", т.е. кусок скалы :green:
и где-то и скалу и камень. :)
Получилось из значения "ломать, щепать, секать, рубить".
Старшее значение сохранилось только в русском "осколок". ::)
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Капустняк от марта 9, 2006, 19:28
Отправлено: Капустняк от марта 9, 2006, 19:28
Цитата: "Letizia" от:up:
Лупайте сю скалу!
О чём спорим?
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Wolliger Mensch от марта 9, 2006, 20:22
Отправлено: Wolliger Mensch от марта 9, 2006, 20:22
Цитата: Капустняк от марта 9, 2006, 19:26Да. Сюда же: щель.
По-моему скала всеславянское слово.
Значит где-то "каменная гора, утес", где-то "камень", т.е. кусок скалы :green:
и где-то и скалу и камень. :)
Получилось из значения "ломать, щепать, секать, рубить".
Старшее значение сохранилось только в русском "осколок". ::)
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от марта 15, 2006, 13:19
Отправлено: Biernus от марта 15, 2006, 13:19
Буцигарня, буцигари???
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ревета от марта 15, 2006, 14:25
Отправлено: Ревета от марта 15, 2006, 14:25
Цитата: Biernus от марта 15, 2006, 13:19
Буцигарня, буцигари???
Буцигарня - тюрма. :yes:
"Буцигари" - не чув такого... :donno:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Biernus от марта 15, 2006, 16:01
Отправлено: Biernus от марта 15, 2006, 16:01
Подивіться тут: http://search.rferl.org/65001_searchobject.asp?searchIndex=radiosvoboda%2Cradiosvoboda_utf8&cpid=65001&SearchText=%D0%B1%D1%83%D1%86%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Kerubino от апреля 8, 2006, 01:21
Отправлено: Kerubino от апреля 8, 2006, 01:21
Здравствуйте! Хотелось бы узнать подстрочник
сего творения, а то кое-что мне непонятно... Заранее благодарен :)
Перше диво – я родився,
Бажав покинуть темну ніч,
Я в свiтi цьому залишився,
Щоб вам казать єдину річ.
Друге диво – не ховаюсь,
Хоч вітер запашний штовхнув.
Лише я вітру подобаюсь,
Він не розмова – не вщухнув.
Трете диво – гинутиму,
Натхненний син ночі та вiтра.
Як подобає тільки сину
До долі крикну – непохитна!
сего творения, а то кое-что мне непонятно... Заранее благодарен :)
Перше диво – я родився,
Бажав покинуть темну ніч,
Я в свiтi цьому залишився,
Щоб вам казать єдину річ.
Друге диво – не ховаюсь,
Хоч вітер запашний штовхнув.
Лише я вітру подобаюсь,
Він не розмова – не вщухнув.
Трете диво – гинутиму,
Натхненний син ночі та вiтра.
Як подобає тільки сину
До долі крикну – непохитна!
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ревета от апреля 8, 2006, 09:09
Отправлено: Ревета от апреля 8, 2006, 09:09
Цитата: Kerubino от апреля 8, 2006, 01:21
Здравствуйте! Хотелось бы узнать подстрочник
сего творения, а то кое-что мне непонятно... Заранее благодарен :)
Перше диво – я родився,
Бажав покинуть темну ніч,
Я в свiтi цьому залишився,
Щоб вам казать єдину річ.
Друге диво – не ховаюсь,
Хоч вітер запашний штовхнув.
Лише я вітру подобаюсь,
Він не розмова – не вщухнув.
Трете диво – гинутиму,
Натхненний син ночі та вiтра.
Як подобає тільки сину
До долі крикну – непохитна!
Первое чудо - я родился,
Хотел (желал) покинуть* темную ночь,
Я в мире этом остался,
Чтобы вам сказать единственную вещь (что-то единственное).
Второе чудо - не прячусь,
Хоть ветер душистый толкнул.
Я только ветру нравлюсь,
Он - не разговор, не затих.
Третье чудо - буду погибать,
Вдохновенный сын ночи и ветра.
Как свойственно сыну (достойно сына)
Судьбе крикну - непоколебима!
_______________________
* Здесь неточно употреблено, на мой взгляд, слово "покинути". Лучше было бы "залитишити".
_______________________
Интересно почитать подстрочник - ну совершенно не то. Это как у Сосюры "На розы задзеныв трамвай..." и в русском переводе вышло: "По розам зазвенел трамвай..." :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Amateur от апреля 8, 2006, 14:11
Отправлено: Amateur от апреля 8, 2006, 14:11
Цитата: Ревета от апреля 8, 2006, 09:09Вот подстрочник как раз то. Стихотворные же переводы – и не переводы вовсе, а пересказ мотивов, в лучшем случае.
Интересно почитать подстрочник - ну совершенно не то. Это как у Сосюры "На розы задзеныв трамвай..." и в русском переводе вышло: "По розам зазвенел трамвай..." :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ревета от апреля 8, 2006, 15:10
Отправлено: Ревета от апреля 8, 2006, 15:10
Цитата: Amateur от апреля 8, 2006, 14:11Цитата: Ревета от апреля 8, 2006, 09:09Вот подстрочник как раз то. Стихотворные же переводы – и не переводы вовсе, а пересказ мотивов, в лучшем случае.
Интересно почитать подстрочник - ну совершенно не то. Это как у Сосюры "На розы задзеныв трамвай..." и в русском переводе вышло: "По розам зазвенел трамвай..." :)
Не завжди. Поезія - це своєрідний компроміс між конвенційністю мови та особистими переживаннями поета. Як його передати простим перекладом?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Kerubino от апреля 9, 2006, 00:22
Отправлено: Kerubino от апреля 9, 2006, 00:22
Дякую. Поезiя це життя мови, другоi мови теж :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ревета от апреля 9, 2006, 15:41
Отправлено: Ревета от апреля 9, 2006, 15:41
Цитата: "Kerubino" отНема за що. :)
другоi
Ти мав на увазі не "другої" (второй), а "іншої" (другой), чи не так?
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Джин от апреля 12, 2006, 22:01
Отправлено: Джин от апреля 12, 2006, 22:01
" Я только ветру нравлюсь". :)
Бим повів, значеннєво - уподоблююсь.
Бим повів, значеннєво - уподоблююсь.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Kerubino от апреля 24, 2006, 21:31
Отправлено: Kerubino от апреля 24, 2006, 21:31
Цитата: Ревета от апреля 9, 2006, 15:41Цитата: "Kerubino" отНема за що. :)
другоi
Ти мав на увазі не "другої" (второй), а "іншої" (другой), чи не так?
Так :-[ Дуже довго не розмовляв украïнською...
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Pere от сентября 2, 2006, 10:07
Отправлено: Pere от сентября 2, 2006, 10:07
Цитата: Ґонта от июня 3, 2005, 16:09Цитата: DigammaТа я зрозумів. Але ж не завжди можеться як хочеться.Цитата: ҐонтаЯ про активну конструкцію. :)Цитата: DigammaЯк варіант, я б сказав: "Нами будет основан институт"
Основывать институт. Мы что сделаем? :)
Десь розбиралась ситуація про спонукальну довершену форму дієслова "відповідати". Тобто - як перекласти українською "Ответь мне!". Тільки не "Отвечай!", а саме "Ответь!"
Заснуємо = учредим
Ответь мне! = відповіси мені!
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от сентября 2, 2006, 20:49
Отправлено: Python от сентября 2, 2006, 20:49
ЦитироватьОтветь мне! = відповіси мені!Ні. "Відповіси" є формою майбутнього часу, а не наказовою формою. Правильний переклад - "Дай мені відповідь!".
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Pere от сентября 3, 2006, 03:41
Отправлено: Pere от сентября 3, 2006, 03:41
Цитата: Python от сентября 2, 2006, 20:49ЦитироватьОтветь мне! = відповіси мені!Ні. "Відповіси" є формою майбутнього часу, а не наказовою формою. Правильний переклад - "Дай мені відповідь!".
З погляду літературної української - безсумнівно.
Проте у розмовній практиці з «відповісти», «розповісти» таки бува утворюють «відповіси», «розповіси» у сенсі наказу. Бо нормативне «дай відповідь» хоча й важко, але можна собі уявити у типовій неформальній розмові пересічних українців, а от «дай розповідь» - то вже занадто.
По-моєму це логічно. Наприклад майбутній час як тут «ти розповіси мені про нього. Зрозуміла!?» вже набуває чіткого відтінку наказовості. І наступний крок - «розповіси мені про нього все!» виглядає природнім (принаймні на мою думку).
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от сентября 4, 2006, 00:46
Отправлено: Letizia от сентября 4, 2006, 00:46
Цитата: Pere от сентября 3, 2006, 03:41Я, наприклад, у розмовній практиці весь час чую розповідж/розповіж - мабуть, аналогія до їсти - їж. Але це, звичайно, не літературна норма.
Проте у розмовній практиці з «відповісти», «розповісти» таки бува утворюють «відповіси», «розповіси» у сенсі наказу. Бо нормативне «дай відповідь» хоча й важко, але можна собі уявити у типовій неформальній розмові пересічних українців, а от «дай розповідь» - то вже занадто.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Pere от сентября 4, 2006, 04:02
Отправлено: Pere от сентября 4, 2006, 04:02
Цитата: "Letizia" от
Я, наприклад, у розмовній практиці весь час чую розповідж/розповіж - мабуть, аналогія до їсти - їж. Але це, звичайно, не літературна норма.
Цілком згоден.
Цікаво наскільки можливо вживати такі наказові ...ідж/іж/іси у діалогах у літературному творі - чи сприйматимуться вони як цілковиті діалектизми, чи як звичайна неформальна мова? Зрештою наказова форма здебільшого притаманна саме діалогам.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Pere от сентября 4, 2006, 04:35
Отправлено: Pere от сентября 4, 2006, 04:35
Це я до того міркування, що форми на зразок «дай відповідь» часто-густо немов суперечать меті якій мусить служити наказ «зроби!». Віддаючи такий наказ ми в першу чергу шукатимемо виняткової стислості, чіткості, зрозумілості, точності, а ще різкості задля більшого впливу на того, кому наказуємо. Отже одне слово завжди матиме верх над двома.
Свого часу я читав про дослідження, що узалежнювало успіх тактичних бойових дій від здатності мов якими ведеться бойове спілкування (накази, рапорти, доповіді, оцінки становища на полі бою) найкоротше і найвиразніше передавати його смислове навантаження. Наприклад, ведення артилерійського вогню, якщо моя мова потребує вдвічі довшого часу на команди та підтвердження щодо відкриття, корекцій, перезаряджання та припинення вогню аніж мова мого супротивника, вірогідно, впродовж певного відрізка часу, він встигне вистріляти більше набоїв від мене, і, внаслідок, ворожа щільність вогню буде вищою за нашу, а це один з вирішальних факторів перемоги.
Свого часу я читав про дослідження, що узалежнювало успіх тактичних бойових дій від здатності мов якими ведеться бойове спілкування (накази, рапорти, доповіді, оцінки становища на полі бою) найкоротше і найвиразніше передавати його смислове навантаження. Наприклад, ведення артилерійського вогню, якщо моя мова потребує вдвічі довшого часу на команди та підтвердження щодо відкриття, корекцій, перезаряджання та припинення вогню аніж мова мого супротивника, вірогідно, впродовж певного відрізка часу, він встигне вистріляти більше набоїв від мене, і, внаслідок, ворожа щільність вогню буде вищою за нашу, а це один з вирішальних факторів перемоги.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от сентября 5, 2006, 01:56
Отправлено: Letizia от сентября 5, 2006, 01:56
Цитата: Pere от сентября 4, 2006, 04:02Я не відчуваю цього як регіоналізм, хоча мушу визнати, що не пам'ятаю, чи чула я щось таке від людей з Центральної чи Східної України. Хоч таке в мові і побутує, але воно на письмі виглядає дивно, а отже навряд чи хтось з письменників (навіть "неформатних") його колись вживав.
Цілком згоден.
Цікаво наскільки можливо вживати такі наказові ...ідж/іж/іси у діалогах у літературному творі - чи сприйматимуться вони як цілковиті діалектизми, чи як звичайна неформальна мова? Зрештою наказова форма здебільшого притаманна саме діалогам.
Утім, згадала, що в розмовній мові переважно використовують "розповідай" навіть для доконаного виду.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Letizia от сентября 5, 2006, 01:59
Отправлено: Letizia от сентября 5, 2006, 01:59
Цитата: Pere от сентября 4, 2006, 04:35Мабуть це також залежить від того, наскільки войовничий цей народ :) Думаю, в кожній мові існує якийсь короткий варіант наказів. Наприклад, ми кажемо "Стій!", коли коректніше було б "Зупинись", але перше коротше.
Свого часу я читав про дослідження, що узалежнювало успіх тактичних бойових дій від здатності мов якими ведеться бойове спілкування (накази, рапорти, доповіді, оцінки становища на полі бою) найкоротше і найвиразніше передавати його смислове навантаження. Наприклад, ведення артилерійського вогню, якщо моя мова потребує вдвічі довшого часу на команди та підтвердження щодо відкриття, корекцій, перезаряджання та припинення вогню аніж мова мого супротивника, вірогідно, впродовж певного відрізка часу, він встигне вистріляти більше набоїв від мене, і, внаслідок, ворожа щільність вогню буде вищою за нашу, а це один з вирішальних факторів перемоги.
Название: Re: Переводы [Переклади]
Отправлено: Pere от сентября 5, 2006, 04:56
Отправлено: Pere от сентября 5, 2006, 04:56
Цитата: "Letizia" от
Я не відчуваю цього як регіоналізм, хоча мушу визнати, що не пам'ятаю, чи чула я щось таке від людей з Центральної чи Східної України. Хоч таке в мові і побутує, але воно на письмі виглядає дивно, а отже навряд чи хтось з письменників (навіть "неформатних") його колись вживав.
Хтось таки вжив мабуть і в літературі. Я з Центрально-Східної України, в нас «відповіж» ніколи не чув (зате чув «іси», навіть казали були «попоїси» у сенсі «попоїж». А втім у нас і «у ведрові» кажуть і всяке подібне). Але така наказова форма мені все-таки знайома. Думаю, що бачив її у галицькій літературі (переважно спогадах та публіцистиці, мабуть) виданій на еміграції. Знаєте, тієї повоєнної хвилі. Тому підсвідомо вважав, що ця мовна риса притаманна саме галицькій (можливо міській) говірці. Та як на мене форма непогана, могла б колись і до Правопису потрапити. Чом ні?
Цитата: "Letizia" от
Мабуть це також залежить від того, наскільки войовничий цей народ
О, в тій статті окрему увагу було приділено російській системі команд, вона виявилася винятково ефективною і стислою, одночасно добре шифрованою :). Типовий приклад «збий оту ху...вину». Можна жартувати, але цей стиль справді їм допомагав в управлінні боєм у Другій світовій. Надто приймаючи до уваги тодішню традиційну слабкість та недосконалість радіозасобів у рад. війську.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Алексей Гринь от февраля 16, 2011, 01:41
Отправлено: Алексей Гринь от февраля 16, 2011, 01:41
Цитата: Зайда от июля 7, 2005, 14:26
"Випадок" вживаний задля означення сукупності непередбачаваних подій, на кшталт "у будь-якому випадку", відгонить "совєтскімі рєформамі" української мови, себто російською уніфікацією.
Offtop
Видимо, английское in any case — тоже советская реформа.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Graf от апреля 21, 2011, 19:23
Отправлено: Graf от апреля 21, 2011, 19:23
а с русского на украинский кто-нибудь может перевести несколько строчек? желательно знакомых с компьютерной терминологией..
вот, собственно, строки:
77=Точно удалить это задание?
152=Перевод harley4ik
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
225=Этот торрент уже находится в списке
#1.44
226=Добавлено
227=Остановка после определенного времени
228=Остановить через:
231=Дней
232=Будет остановлено в:
вот, собственно, строки:
77=Точно удалить это задание?
152=Перевод harley4ik
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
225=Этот торрент уже находится в списке
#1.44
226=Добавлено
227=Остановка после определенного времени
228=Остановить через:
231=Дней
232=Будет остановлено в:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от апреля 21, 2011, 19:47
Отправлено: Python от апреля 21, 2011, 19:47
Цитата: Graf от апреля 21, 2011, 19:2377=Справді видалити це завдання?
а с русского на украинский кто-нибудь может перевести несколько строчек? желательно знакомых с компьютерной терминологией..
вот, собственно, строки:
77=Точно удалить это задание?
152=Перевод harley4ik
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
225=Этот торрент уже находится в списке
#1.44
226=Добавлено
227=Остановка после определенного времени
228=Остановить через:
231=Дней
232=Будет остановлено в:
152=Переклад harley4ik та Python :)
224=Використовувати такі ж налаштування для решти торентів?
225=Цей торент уже є у списку
226=Додано
227=Зупинка після певного часу
228=Зупинити через:
231=Днів
232=Буде зупинено в:
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 19:52
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 19:52
Чому для решти?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от апреля 21, 2011, 19:56
Отправлено: Python от апреля 21, 2011, 19:56
Цитата: Drundia от апреля 21, 2011, 19:52А як інакше? «Для інших» = «для других», а не «для остальных».
Чому для решти?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 20:03
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 20:03
Мені чомусь здається, що «решта» вживається лише за явного протиставлення.
Тобто «Перенести налаштування цього торенту (-та?) на решту торентів» — так, але «Перенести такі налаштування на решту торентів» — ні.
Тобто «Перенести налаштування цього торенту (-та?) на решту торентів» — так, але «Перенести такі налаштування на решту торентів» — ні.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от апреля 21, 2011, 20:08
Отправлено: Python от апреля 21, 2011, 20:08
По-моєму, протиставлення там випливає з контексту: Використовувати такі ж налаштування (як у цього торента) для решти торентів?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 20:10
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 20:10
Не знаю, треба подумати. Я частку «ж» не помітив одразу?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 20:14
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 20:14
А взагалі треба знати як воно англійською (воно ж має англійський ориґінал, так?), бо скільки ж можна перетворювати мову на якусь нижчоґатункову такими зіпсованими телефонами?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Graf от апреля 21, 2011, 20:52
Отправлено: Graf от апреля 21, 2011, 20:52
так перевод в целом верный? переводил через переводчик гугла, но наскока я знаю он не по смыслу переводит, вот некоторые их них которые переведены иначе:
77=Дійсно видалити це завдання?
224=Використовувати такі ж налаштування для решти торрентів? - торрентів с двумя р, а не одним
225=Цей торрент вже знаходиться в списку
а всё остальное точно также перевёл
Drundia, пожалуйста, английский вариант:
77=Are you sure you want to delete this task?
152=Name translation
224=Save default settings for each tracker separately
225=This torrent already exist in the list
#1.44
226=Added
227=Stop after certain time
228=Stop after:
231=Days
232=Will be stopped when:
не совсем понял о чём вы спорите, но по сути то же самое получается и с английского, ведь главное в переводе, чтоб смысл тот же передавался, а не мелкие нюансы перевода
П.С. если что, я не знаток украинского...
77=Дійсно видалити це завдання?
224=Використовувати такі ж налаштування для решти торрентів? - торрентів с двумя р, а не одним
225=Цей торрент вже знаходиться в списку
а всё остальное точно также перевёл
Drundia, пожалуйста, английский вариант:
77=Are you sure you want to delete this task?
152=Name translation
224=Save default settings for each tracker separately
225=This torrent already exist in the list
#1.44
226=Added
227=Stop after certain time
228=Stop after:
231=Days
232=Will be stopped when:
не совсем понял о чём вы спорите, но по сути то же самое получается и с английского, ведь главное в переводе, чтоб смысл тот же передавался, а не мелкие нюансы перевода
П.С. если что, я не знаток украинского...
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 21:19
Отправлено: Drundia от апреля 21, 2011, 21:19
224=Save default settings for each tracker separately
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
:o Это ж совершенно разные вещи.
224=Использовать такие же настройки для остальных торрентов?
:o Это ж совершенно разные вещи.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Graf от апреля 21, 2011, 21:32
Отправлено: Graf от апреля 21, 2011, 21:32
Drundia, ой, сорри, в старом варианте было так:
224=Сохранять настройки по умолчанию отдельно для каждого трэкера
впоследствии переделан был тока русский вариант, который и сохранился, а английский вариант данной строки и вовсе было решено убрать
224=Сохранять настройки по умолчанию отдельно для каждого трэкера
впоследствии переделан был тока русский вариант, который и сохранился, а английский вариант данной строки и вовсе было решено убрать
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от апреля 22, 2011, 00:59
Отправлено: Python от апреля 22, 2011, 00:59
Цитировать224=Використовувати такі ж налаштування для решти торрентів? - торрентів с двумя р, а не однимВ більшості іншомовних загальних назв прийнято спрощувати подвоєння приголосних (крім випадків, коли подвоєння чітко чується, як у слові «ванна»), тому «торент» пишеться з одним «р». Гугл теж помиляється, і дуже часто.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от апреля 22, 2011, 01:26
Отправлено: Python от апреля 22, 2011, 01:26
Цитировать77=Дійсно видалити це завдання?«Дійсно» й «справді» — синоніми, обидва варіанти рівнозначні. Втім, обидва варіанти мені не дуже подобаються — можливо, краще це перекласти як «Ви справді хочете видалити це завдання?».
Цитировать225=Цей торрент вже знаходиться в спискуМожна й так сказати, але варіант з «є» більш точно передає зміст англійської фрази.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Elischua от апреля 22, 2011, 02:45
Отправлено: Elischua от апреля 22, 2011, 02:45
Цитата: Digamma от мая 4, 2004, 14:47Цитата: МитридатЧи не пiдкажуть менi, що означають наступнi слова:
- ярина?
- гомiлка?
ярина = рос. яровые (сходи зернових, які було посіяно навесні)
гомілка = рос. голень
Андрусяку та Hopeful:
Є деякі думки :). Відповім тут, проте ввечері (матиму більше часу)
Оправду, росийська "голень" україньськи буде "голінь, голінка, голениця. Твір "гомілка" є вторин. Ось слово бо "гомілка" в україньській мови стоїть за "голівку сиру".
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от апреля 22, 2011, 07:48
Отправлено: Sirko от апреля 22, 2011, 07:48
Цитата: Elischua от апреля 22, 2011, 02:45:E:
Оправду, росийська "голень" україньськи буде "голінь, голінка, голениця. Твір "гомілка" є вторин. Ось слово бо "гомілка" в україньській мови стоїть за "голівку сиру".
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Drundia от апреля 22, 2011, 09:53
Отправлено: Drundia от апреля 22, 2011, 09:53
Цитата: Алексей Гринь от февраля 16, 2011, 01:41По-украински лучше сказать «у будь-якому разі».Цитата: Зайда от июля 7, 2005, 14:26
"Випадок" вживаний задля означення сукупності непередбачаваних подій, на кшталт "у будь-якому випадку", відгонить "совєтскімі рєформамі" української мови, себто російською уніфікацією.OfftopВидимо, английское in any case — тоже советская реформа.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Graf от апреля 26, 2011, 07:04
Отправлено: Graf от апреля 26, 2011, 07:04
скажите, а Диапазон по-украински переводится как Діапазон?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от апреля 26, 2011, 07:27
Отправлено: Conservator от апреля 26, 2011, 07:27
Цитата: Graf от апреля 26, 2011, 07:04
Диапазон по-украински переводится как Діапазон?
да
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 00:40
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 00:40
Цитата: Graf от апреля 26, 2011, 07:04
скажите, а Диапазон по-украински переводится как Діапазон?
Пасмо: робочі пасма частот.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от мая 2, 2011, 10:17
Отправлено: Python от мая 2, 2011, 10:17
Яке ще пасмо? Пасмо — то у волоссі (рос. локон). Діапазон — він і є діапазон.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 18:46
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 18:46
Цитата: Python от мая 2, 2011, 10:17
Яке ще пасмо? Пасмо — то у волоссі (рос. локон). Діапазон — він і є діапазон.
Цитировать
СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм., ПАСОК розм., БИ́НДА діал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Н розм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГ розм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); - Моряк? - радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею - стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони [скелі] з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 18:53
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 18:53
Цитата: Sirko от мая 2, 2011, 00:40
Пасмо: робочі пасма частот.
Ага, напишіть таке в статті і дайте до УФЖ, із задоволенням би поспостерігав за тим, як сміятимуться під час обговорення в його редакції (хоча, природничники ваші сучасні таким таки страждають иноді)... :D
не 20-ті рр., така словотворчість уже не в тему, м'яко кажучи. Пуризм - то добре, коли він виважений.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 19:33
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 19:33
Яка словотворчість? Це сучасна мовна практика. Хто слухав "Голос Америки" і "Радіо Свобода/Вільна Європа" не дадуть збрехати.
Пасмо=смуга=полоса, одне із значень діапазону. Для інших значень є слова обсяг, масштаб. Звісно, діапазон теж.
Пасмо=смуга=полоса, одне із значень діапазону. Для інших значень є слова обсяг, масштаб. Звісно, діапазон теж.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 19:37
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 19:37
Цитата: Sirko от мая 2, 2011, 19:33
Пасмо=смуга=полоса, одне із значень діапазону. Для інших значень є слова обсяг, масштаб. Звісно, діапазон теж.
десь у норм. виданнях із фізики чи радіотехніки такий слововжиток має місце?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 19:42
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 19:42
Український радіопортал підійде?
http://www.uarl.com.ua/files/slovnyk.htm
http://www.uarl.com.ua/files/slovnyk.htm
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 19:51
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 19:51
Цитата: Sirko от мая 2, 2011, 19:42
Український радіопортал підійде?
;D
зразок аматорства у словотворчості :)
ЦитироватьГОЛУБОЙ – БЛАКИТНИЙ- про різницю між блакитним і голубим кольорами в український автор не чув, аби не так, як у росіян :)
ЦитироватьГОСПОДИН – ПАН (буквально: "нащадок людини", "па" – після, нащадок, "ан" – людина, антропос (грец.).- :E: роз'яснення етимології слова шикарне, купа фриків палить у затінку!
ЦитироватьДРОБЬ (в математике, охоте) – ДРІБ- укладач слова "шріт" не знає???? :o
і ще купа подібних перлів :up: у захваті)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 19:56
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 19:56
Ось видання НАНУ (http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/znpipm/2009_50.pdf) див стор.5:
ЦитироватьФільтри, що використовуються, з точки зору частотних смуг, діляться на фільтри низького пасма частот ( H ) і фільтри високого пасма частот ( G )
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:07
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:07
Цитата: Sirko от мая 2, 2011, 19:56
Ось видання НАНУ див стор.5:
кажу ж, наші природничники з плином часу починають смалити незгірш за пуристів із числа мовників. під тиском позанаукового оточення, що укладає "словнички" штибу наведеного Вами вище, у т.ч. на щастя, частотність уживання в такім значенні слова "діапазон" таки куди більша -
ґуґл "діапазон частот" (пошук обмежено україномовними сторінками й сторінками з України) Приблизна кількість результатів: 391,000 (0.39 сек.)
ґуґл "пасмо частот" (пошук обмежено україномовними сторінками й сторінками з України)
Результати: 1 (0.09 сек.)
при цім, ґуґл шукав лише початкову форму, без форм у непрямих відмінках, тому не подав цитований Вами уривок, хоч він і кешований ним.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:12
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:12
Поза тим, у нормативних документах, що реґулюють ринок частот на Україні, фіґурує лише словосполука "діапазон частот". Порівняти -
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.2943.0
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.2943.0
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 20:19
Отправлено: Sirko от мая 2, 2011, 20:19
То усі ці люди знаходяться під впливом позанаукового оточення?
Редакційна колегія
В.Ф.Євдокимов, член-кореспондент НАН України (головний редактор),
А.Ф.Верлань, доктор технічних наук, професор,
Б.В. Дурняк, доктор технічних наук, професор,
Ю.М.Коростіль, доктор технічних наук, професор (заст. головного редактора),
О.Г.Тарапон, доктор технічних наук, професор,
О.А.Машков, доктор технічних наук, професор,
В.В.Арістов, кандидат технічних наук,
А.М.Давиденко, кандидат технічних наук,
О.В. Тимченко, доктор технічних наук, професор,
О.А.Чемерис, кандидат технічних наук.
Бідна наука! :'(
Редакційна колегія
В.Ф.Євдокимов, член-кореспондент НАН України (головний редактор),
А.Ф.Верлань, доктор технічних наук, професор,
Б.В. Дурняк, доктор технічних наук, професор,
Ю.М.Коростіль, доктор технічних наук, професор (заст. головного редактора),
О.Г.Тарапон, доктор технічних наук, професор,
О.А.Машков, доктор технічних наук, професор,
В.В.Арістов, кандидат технічних наук,
А.М.Давиденко, кандидат технічних наук,
О.В. Тимченко, доктор технічних наук, професор,
О.А.Чемерис, кандидат технічних наук.
Бідна наука! :'(
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:29
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:29
Цитата: Sirko от мая 2, 2011, 20:19
То усі ці люди знаходяться під впливом позанаукового оточення?
Редакційна колегія
В.Ф.Євдокимов, член-кореспондент НАН України (головний редактор),
А.Ф.Верлань, доктор технічних наук, професор,
Б.В. Дурняк, доктор технічних наук, професор,
Ю.М.Коростіль, доктор технічних наук, професор (заст. головного редактора),
О.Г.Тарапон, доктор технічних наук, професор,
О.А.Машков, доктор технічних наук, професор,
В.В.Арістов, кандидат технічних наук,
А.М.Давиденко, кандидат технічних наук,
О.В. Тимченко, доктор технічних наук, професор,
О.А.Чемерис, кандидат технічних наук.
Бідна наука!
Ви вірите, що в таких збірниках усі члени редколеґії реально хоча б проглядають матеріяли, що йдуть у друк? ;) У кращому випадку (сподіваюся, тут такий і маємо) їх перечитує безпосередній редактор збірника (коли серед авторів конкретного тексту є бодай один доктор наук, термінологічні правки не вносяться в принципі, у цитованій Вами статті один із авторів (Богдан Васильович Дурняк) якраз і є доктором/професором, ректором Львівської академії друкарства та ще й, до всього, членом редколеґії цього-таки збірника).
А щодо позанаукового оточення - воно впливає на всіх і цей уплив є різнопляновим. Питання лише в ступені.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от мая 2, 2011, 20:33
Отправлено: Python от мая 2, 2011, 20:33
ЦитироватьЯка словотворчість? Це сучасна мовна практика. Хто слухав "Голос Америки" і "Радіо Свобода/Вільна Європа" не дадуть збрехати.Ви ще СТБ згадайте. І взагалі, схоже, що мова йшла про діапазон не частот, а IP-адрес — як гадаєте, чи доречне тут «пасмо»?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:45
Отправлено: Conservator от мая 2, 2011, 20:45
Цитата: Python от мая 2, 2011, 20:33
Ви ще СТБ згадайте
узагалі, такі намагання спрямувати розвиток мови в певнім напрямку мають право на існування, але цілком погоджуюся, що пропонувати їх як нормативні людині, якій треба просто перекласти так, як кажуть українською пересічні мовці (тим паче, иноземцю, який мовою не володіє), - зловживання довірою.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: fgdsg от мая 30, 2011, 07:42
Отправлено: fgdsg от мая 30, 2011, 07:42
Цитата: andrewsiak от июня 3, 2005, 16:25Дай мені відповідь)))Цитата: ҐонтаДесь розбиралась ситуація про спонукальну довершену форму дієслова "відповідати". Тобто - як перекласти українською "Ответь мне!". Тільки не "Отвечай!", а саме "Ответь!"B захiдних дiалектах iснує форма "вiдповi(д)ж", але в лiтературнiй мовi ïï немає.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: DarkMax2 от июля 22, 2011, 22:23
Отправлено: DarkMax2 от июля 22, 2011, 22:23
А як перекласти "сложный составной", щоб не було "складний складний"?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от июля 22, 2011, 22:50
Отправлено: Sirko от июля 22, 2011, 22:50
Цитата: DarkMax2 от июля 22, 2011, 22:23
А як перекласти "сложный составной", щоб не було "складний складний"?
ЦитироватьСоставной – (составленный из нескольких частей) складений, зло́жений, (разборный) склада́ний, (являющийся частью чего-либо) складовий, складник:складний складний аж ніяк не вийде :)
• составная часть – складник, складова частина;
• составное сказуемое – складений присудок;
• такие составные части – такі складники. [10]
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 22:35
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 22:35
Как пишется это украинское слово ferfélića (что-то вроде - ферфелика), может диалектизм, и какая семантика?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Marius от мая 16, 2014, 22:54
Отправлено: Marius от мая 16, 2014, 22:54
Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/ (http://www.forvo.com/word/%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F/)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 23:04
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 23:04
Offtop
Marius, спасибо за отзывчивости
Цитата: Marius от мая 16, 2014, 22:54
Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/ (http://www.forvo.com/word/%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F/)
ЦитироватьФерфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.как переводится ферфела, желех?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Kaze no oto от мая 16, 2014, 23:05
Отправлено: Kaze no oto от мая 16, 2014, 23:05
Ніґди цього слова не чув, але ж таки знайшов у Грінченка. Російською це — «(wiki/ru) Мятель» (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%C2%BB).
А що це слово означає в румунській?
А що це слово означає в румунській?
Цитата: Marius от мая 16, 2014, 22:54До речі, у вимові одного нашого форумчанина.
Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 23:10
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 23:10
Цитата: Kaze no oto от мая 16, 2014, 23:05ferfeliţa, ferfeniţa - гл. порвать на мелкие части что либо; разорвать, порвать ткань до нитках, ...
А що це слово означає в румунській?
Offtop
Этимологию этого румынского слово вывел. Хотел уточнить что за ссылка у них.
http://dexonline.ro/definitie/ferfeliţa (http://dexonline.ro/definitie/ferfeli%C5%A3a)
http://dexonline.ro/definitie/ferfeniță (http://dexonline.ro/definitie/ferfeni%C8%9B%C4%83)
http://dexonline.ro/definitie/ferfeliţa (http://dexonline.ro/definitie/ferfeli%C5%A3a)
http://dexonline.ro/definitie/ferfeniță (http://dexonline.ro/definitie/ferfeni%C8%9B%C4%83)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 23:15
Отправлено: Ion Borș от мая 16, 2014, 23:15
Offtop
Цитата: Kaze no oto от мая 16, 2014, 23:05
Ніґди цього слова не чув, але ж таки знайшов у Грінченка. Російською це — « (wiki/ru) Мятель (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C) ».
Спасибо!
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Marius от мая 16, 2014, 23:58
Отправлено: Marius от мая 16, 2014, 23:58
Цитата: Kaze no oto от мая 16, 2014, 23:05Хто він?Цитата: Marius от мая 16, 2014, 22:54До речі, у вимові одного нашого форумчанина.
Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/
Цитата: Ion Bors от мая 16, 2014, 23:10Eu aş presupune o rădăcină [p_r] sau [f_r] reduplicată, ea se întâlneşte şi în careva limbi semitice cu acest sens.
ferfeliţa, ferfeniţa - гл. порвать на мелкие части что либо; разорвать, порвать ткань до нитках, ...
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Sirko от мая 17, 2014, 08:10
Отправлено: Sirko от мая 17, 2014, 08:10
Цитата: Ion Bors от мая 16, 2014, 23:04OfftopMarius, спасибо за отзывчивостиЦитата: Marius от мая 16, 2014, 22:54
Не знаю это слово, но и-нет даёт: http://www.forvo.com/word/ферфелиця/ (http://www.forvo.com/word/%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F/)ЦитироватьФерфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.как переводится ферфела, желех?
Schneegestöber
Хурделиця, рос. метель
Цитата: Kaze no oto от мая 16, 2014, 23:05
Ніґди цього слова не чув, але ж таки знайшов у Грінченка. Російською це — «(wiki/ru) Мятель» (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%C2%BB).
Цитировать
Мятель – метелиця, завірюха, хуртовина, хуґа.
Не одяг. :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ion Borș от мая 17, 2014, 08:31
Отправлено: Ion Borș от мая 17, 2014, 08:31
Offtop
Sirko, спасибо!
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от мая 23, 2014, 18:23
Отправлено: Python от мая 23, 2014, 18:23
Цитата: Ion Bors от мая 16, 2014, 23:04Очевидно, це не синонім до «ферфела», а вказівка на словник Желехівського.
желех?
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Ion Borș от мая 23, 2014, 19:20
Отправлено: Ion Borș от мая 23, 2014, 19:20
Offtop
Цитата: Python от мая 23, 2014, 18:23Спасибо!Цитата: Ion Bors от мая 16, 2014, 23:04Очевидно, це не синонім до «ферфела», а вказівка на словник Желехівського.
желех?
вы поняли меня - я так и думал тогда, что это синоним,
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: DarkMax2 от декабря 22, 2016, 13:26
Отправлено: DarkMax2 от декабря 22, 2016, 13:26
До речі, крутезне слово. Як ім'я звучить!
Ферфе́ла... Пані Ферфела... :)
Ферфе́ла... Пані Ферфела... :)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: oveka от декабря 22, 2016, 21:07
Отправлено: oveka от декабря 22, 2016, 21:07
Цитата: Python от мая 2, 2011, 10:17В топології - пасмо коси. Бо коса складається з окремих, скажімо, ниток.
Яке ще пасмо? Пасмо — то у волоссі (рос. локон). Діапазон — він і є діапазон.
Діапазон
вузьки́й діапазо́н; вузька́ сму́га; вузька́ зо́на
Ще область, спектр, інтервал значень/частот/пошуку тощо.
Про вузенький діапазон можна казати, що це па́смуга. І таке буде доречним.
Коли ж відокремлених пасмуг багато, то я б сказав пасмо частот. І таке було б доречним.
Просто ж пасмо частот - нісенітниця, бо частоти йдуть суцільно. Пасмо там і не ночувало. Діапазон, інтервал передбачають неперервність. Пасмо ж повинне складатися з якихось складників.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Prokhozhiy от сентября 20, 2017, 20:28
Отправлено: Prokhozhiy от сентября 20, 2017, 20:28
Вітаю шановне панство!
Известный мне перевод слова "ген" на русский - "далеко". Подскажите, пожалуйста, возможно существуют (или существовали ранее) какие-либо еще варианты перевода этого слова.
Известный мне перевод слова "ген" на русский - "далеко". Подскажите, пожалуйста, возможно существуют (или существовали ранее) какие-либо еще варианты перевода этого слова.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Python от сентября 20, 2017, 22:44
Отправлено: Python от сентября 20, 2017, 22:44
Функціонально й етимологічно «ген» близьке до «он» (рос. «вон» у значенні вказівного слова), але вказує лише на щось далеке (можливо, за межами спостережуваного простору).
«ген за обрієм» ≈ «вон там где-то за горизонтом».
«ген за обрієм» ≈ «вон там где-то за горизонтом».
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Prokhozhiy от сентября 21, 2017, 07:14
Отправлено: Prokhozhiy от сентября 21, 2017, 07:14
Щиро дякую, Python!
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Medrawd от февраля 2, 2019, 03:19
Отправлено: Medrawd от февраля 2, 2019, 03:19
Подскажите, что означает слово "щедрик" из одноименной песни? Это праздник? Обрядовая песня? Ритуал, аналогичный колядованию?
ЩЕДРИК
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, -
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
ЩЕДРИК
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, -
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: mrshch от февраля 2, 2019, 04:38
Отправлено: mrshch от февраля 2, 2019, 04:38
(wiki/uk) Щедрий_вечір (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: Medrawd от февраля 2, 2019, 05:00
Отправлено: Medrawd от февраля 2, 2019, 05:00
Цитата: mrshch от февраля 2, 2019, 04:38
(wiki/uk) Щедрий_вечір (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80)
А, т.е. "щедрик" - это название дня? Дякую)
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: mrshch от февраля 3, 2019, 19:45
Отправлено: mrshch от февраля 3, 2019, 19:45
Может, когда-то так и называли сам день, но сейчас используют только в песнях для припевания, речевого использования не слышал.
По-моему, это искусственное образование: ср. "щедрик, щедрик, щедрівочка" и "коляд, коляд, колядниця".
По-моему, это искусственное образование: ср. "щедрик, щедрик, щедрівочка" и "коляд, коляд, колядниця".
Название: Переводы [Переклади]
Отправлено: DarkMax2 от августа 22, 2019, 10:45
Отправлено: DarkMax2 от августа 22, 2019, 10:45
Цитата: Letizia от марта 8, 2006, 08:10По-перше, відсутність у словниках і пересторога щодо вжитку то репресія згори. Забобони мовознавчої еліти.
А в українській мові такого немає - є певна кількість слів на -учий, -ачий, -ючий, -ячий, засвідчених в словнику. Інші здаються неправильними, неоковирними або геть неможливими (*сміючася дівчина, пор. сміючись, дівчина підійшла до вікна).
По-друге, треба розрізняти дієприкметники: є пасивні, є активні, а от зворотних немає. Однак є сурогати зворотних. Наприклад, у письменників стрічається "засміяна". Хоча, спорадично і зворотні виринали: сміючийся образ, на похилившемусь хресті тощо.