Лингвофорум

Половина (та де... більш...) українців у розмовній мові вживає не зазначене у "літературному слововжитку" як єдино можливе польське запозичення так, а "російське" да.

Чому одначе це слово не було включено в літературну норму?

Чтобы не путать с (русским тоже) словом "так"?

Добавлено спустя 2 минуты 14 секунд:

П.С. в смысле, вживае чтобы не спутать.

Цитата: IskandarПоловина (та де... більш...)...

Ну, як завжди: послідовно в одному напрямку і абсолютно без аргументів...

У вас статистичні дані є, чи ви ту половину за Харківщиною міряєте?

У якому напрямку?

Для того, щоб переконатися у цьому, не треба проводити тотальне опитування (це якшо говорити про статистику, методи якої ніколи не вживаються в емпіричних лінгвістичних спостереженнях).

Я ніколи не зустрічав україномовного східняка, який би казав "так" замість "да". Це ж саме мені підтверджували всі українські знайомі та родичі, які мають більший досвід. На Вашу /що? - F/, вони звичайнісенькі брехуни?

Цитата: IskandarНа Вашу, вони звичайнісенькі брехуни?

Ні. На мою думку не вони брехуни, а ви всіляко викривлюєте факти, репрезентуючи всіх східних українців своїми знайомими та родичами (як-от, на вашу думку, то є репрезентативна вибірка? ;)), та узагальнюючи дані цієї вибірки ще й на Україну в цілому:

Цитата: IskandarПоловина (та де... більш...) українців

...

Цитата: IskandarЯ ніколи не зустрічав україномовного східняка, який би казав "так" замість "да".

От про це я і кажу. Ви захід/північ/центр за визначенням не розглядаєте, чи просто забули?

P.S. А от мені доводилося мати справу зі "східняками", що вживають "так". Певно, я - брехун. :dunno:

P.P.S.

Цитата: IskandarУ якому напрямку?

Ба, то ви не знаєте...

До речі, серед моїх знайомих (у Києві) чимало кажуть "да" замість "так". Це не репрезентативна вибірка, звісно. За Києвом узагалі нічого не можна вимірювати.
Проте якась загальна тенденція "НЕзахідної України", можливо, в цьому й є... :dunno:

На відміну від розмовної мови, що змінюється кожну хвилину, літературна мова змінюється «стрибками», етапами, десь раз на 50 років. Може, колись и «да» в українській мові легалізують, а може, і ні. Подивимося...

У всякому разі, не вважаю, що запозичення з російської мови – якісно гірше, а тим паче "шкідливіше" для української мови, аніж запозичене з польської "так".

Цитата: DigammaА от мені доводилося мати справу зі "східняками", що вживають "так". Певно, я - брехун

Уявляю собі! :D

- Марусько! Підеш за мене заміж?
- Так!
- :dunno: Шо "так"?
- Так! Достав, їй-бо! Ішов би ти!...

Або
- Микитичу! Це ти в мене той год ночви попользуватися брав? Кому дав - не помню, а не віддають...
- Так...
- Да?
- Так ось... я його Василеві позичив, а він в них вугілля тягав, воно в його й розвалилося...

А я десь у класицi бачив "Зовсiм нiт", чи щось таке...
Я живу у Харковi i можу пiдтвердити, що люди, якi у нас цiнують мову, все-таки кажуть "так". Моя мама, наприклад.

У Франка часто іде "ніт". Нĕтъ < не е тъ - давньоруське слово, яке під впливом польської було переважно витіснено словом "нема" (< niema < *ne ьmatь), та зберіглося на русинській переферії.

Цитата: VladЯ живу у Харковi i можу пiдтвердити, що люди, якi у нас цiнують мову, все-таки кажуть "так". Моя мама, наприклад

Де вони це кажуть? У побутових ситуаціях або при офіціозі?
Так само справжні цінувачі російської намагються казати "баловАть, балУет", бо саме це норма! Тільки хороша норма, якої не додержуються 99% носіїв мови...

Докорінне значення слова загальнослов'янського да - це саме "так" - підтвердження.
У старослов'янській підтвердження виражалося словом "еи". Як казали на Русі - казна. Але найменш імовірно на польській лад "так" (tak)
На півдні вже в мові Мономаха сполучник да переходить в та. Чи могло зберегтися при цьому "да"?

Принаймні відомий східноукраїнський вираз та да міцно вжився в мовлення Східної України.

А ще є таке слово як ба...

Цитата: IskandarНĕтъ < не е тъ

http://lingvoforum.net/viewtopic.php?p=35718#35718

Цитата: Iskandar*ne ьmatь

*ne jьmatь

Цитата: Евгений*ne jьmatь

Мебахшед!
(Перепрошую!)

Цитата: Iskandar

Цитата: Евгений*ne jьmatь

Мебахшед!
(Перепрошую!)

А це якою мовою?

Цитата: IskandarА ще є таке слово як ба...

Что оно обозначает? :roll:

Цитата: IskandarЯк казали на Русі - казна. Але найменш імовірно на польській лад "так" (tak) На півдні вже в мові Мономаха сполучник да переходить в та. Чи могло зберегтися при цьому "да"?

Не зрозуміло, яким чином маючи та за часів Мономаха ви, тим не менш, вважаєте так за полонізм. Дивина.


Однак етимологія так є досить природною і не викликає істотних сумнівів:

Цитата: ШевельовДавн. укр. тако, втративши зв'язок із такъ, з походження прикметниковою формою, перетворилося згодом на так

Семантичний зсув (таким чином /this way/) > (беззаперечне ствердження) не видається чимось дивним.

Цитата: IskandarНĕтъ < не е тъ - давньоруське слово, яке під впливом польської було переважно витіснено словом "нема" (< niema < *ne ьmatь)

І знов полювання на відьом. Слово нема є спільною формою, що постала зі скорочення форми немає (що має аболютно зрозумілу етимологію) з одного боку, та з іншого боку з давнього ne imam/ima, що набуло ознаки простого заперечення. Занепад і та постання форми мамъ вперше зафіксовано наприкінці XIII ст. Постання через польський вплив не є вірогідним, оскільки по-перше подібні польські форми зафіксовано через понад сторіччя за українські, а по-друге східні регіони Польщі до XVI ст. зберігали форми з початковим i (центром розповсюдження цієї форми була Великопольща).

Зовнішність занадто часто буває оманливою...


P.S. Щодо та да і ба, то етимологія часток/вигуків (тут та і ба) є занадто непевною цариною для досліджень (пор. рос. "ба, какие люди!").

Добавлено спустя 2 минуты 17 секунд:

Цитата: Ян Ковач

Цитата: IskandarА ще є таке слово як ба...

Что оно обозначает? :roll:

Вигук. Переважно здивування.

Цитата: RawonaMА це якою мовою?

Ба забони точ,ики. Буквально: мебахшед - даруйте! (мо', відкрити тему про персько-українські паралелі?:D )

Цитата: DigammaНе зрозуміло, яким чином маючи та за часів Мономаха ви, тим не менш, вважаєте так за полонізм. Дивина.

А що та та так якось пов'язані?
У давньоруських пам'ятках не зустрічається "так"=да на відміну від "та".

Цитата: DigammaСемантичний зсув (таким чином /this way/) > (беззаперечне ствердження) не видається чимось дивним.

Я не вірю в випадкові збіжності. Взаємовплив згодиться? [стежте за мовою. F]

Цитата: DigammaПостання через польський вплив не є вірогідним, оскільки по-перше подібні польські форми зафіксовано через понад сторіччя за українські

За давньоруські. Поляки тоді писали лише латинкою. Форма - то гаразд, згоден. Спільний напрямок семантичного розвитку - от що. Та розвиток ухилу від "є"-мови до "маю"-мови. Ви ж аутентичність слова "ніт" не відкидаєте?

Цитата: DigammaВигук. Переважно здивування.

Та ба - "да, конечно".
В авестійській bā - бо, так, звісно.

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaНе зрозуміло, яким чином маючи та за часів Мономаха ви, тим не менш, вважаєте так за полонізм. Дивина.

А що та та так якось пов'язані?

Оце мені й цікаво - до чого тут да.

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaСемантичний зсув (таким чином /this way/) > (беззаперечне ствердження) не видається чимось дивним.

Я не вірю в випадкові збіжності. Взаємовплив згодиться?

Це жарт? Вам навести однакові семантичні зсуви з різних мов, чи краще російсько-майяські або якісь російсько-малайзійські відповідники?

Споріднені умови абсолютно природно можуть мати подібні наслідки для споріднених мов.

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaПостання через польський вплив не є вірогідним, оскільки по-перше подібні польські форми зафіксовано через понад сторіччя за українські

За давньоруські.

Перепрошую, але я оперуватиму для давньоруського періода тією термінологією, яку вважаю адекватнішою.

NB! Якщо ж бути прискіпливим, то саме давньоруський тут не підійде через географічні обмеження.

Цитата: IskandarСпільний напрямок семантичного розвитку - от що. Та розвиток ухилу від "є"-мови до "маю"-мови. Ви ж аутентичність слова "ніт" не відкидаєте?

Про спільний напрямок семантичного розвитку див. вище. Більш того, ви просто опустили те, що регіони паралельного впровадження ne+imam навіть не межують. Така позиція просто не матиме істотного підґрунтя.

Щодо "ухилу від "є"-мови" та ніт, то тут ви знов припускаєтеся певних викривлень, просто ігноруючи наявність ні < ně = ne je, але помічаючи втрату ніт < ne je tu.

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaВигук. Переважно здивування.

Та ба - "да, конечно".

Жодного разу не чув.

Цитата: DigammaОце мені й цікаво - до чого тут да.

да > та
тако в сенсі "ей" у давньоруській нема.

До речі, а їй у слові їй-богу - це старослов'янізм?

[ваші експресивні оцінки - справа приватна. F]

Цитата: DigammaПерепрошую, але я оперуватиму для давньоруського періода тією термінологією, яку вважаю адекватнішою.

Ну, мені б такого привілею Ви б не залишили нізащо! Куод ліцет Йові...

Цитата: DigammaБільш того, ви просто опустили те, що регіони паралельного впровадження ne+imam навіть не межують. Така позиція просто не матиме істотного підґрунтя.

При чому тут "не имамъ"?
Йшлося про розвиток ужитку певної конструкції (нема) у значенні "(у меня) нету", "не существует". Не існувало такої безособистої конструкції у цьому значенні в давньоруській.

Цитата: DigammaЩодо "ухилу від "є"-мови" та ніт, то тут ви знов припускаєтеся певних викривлень, просто ігноруючи наявність ні < ně = ne je, але помічаючи втрату ніт < ne je tu.

Ні - має значення заперечення, антоніму "так", а не "нема".
З тим же успіхом це слово можна виводити з давньоруського ни - "ні". Ви ж не будете казати, що в словах ніхто, ніколИ, нідЕ тощо ні походить від ně...

Цитата: DigammaЖодного разу не чув.

Ба ні - так само не чули?

Цитата: DigammaВигук. Переважно здивування.

Цитата: IskandarТа ба - "да, конечно".
В авестійській bā - бо, так, звісно.

Цитата: IskandarБа ні - так само не чули?

В польском, чешском, словацком языках ба обычно обозначает
усиление "даже", напр.
(cz) Synové, ba i dcery,... — Сыновья, даже и дощери,...

Но и значения типа да/нет (имхо), удивление...не чужи, думаю.
Вообще, главная экпресивность, выражение степени, усиления...
--------------------
(через фразы "посмотрим же!", "ну, смотри его!" и другие - я о словацких,
возможно маленькая связь с глаголом бачить нашлась бы,
с удивлением напр. скажа: смотри! ба(-ч)!) :dunno:

Цитата: Ян Ковачскажа

Aká to je forma? :_1_17

Цитата: Vertaler van Teksten

Цитата: Ян Ковачскажа

Aká to je forma? :_1_17

:oops: Сказывая. Говоря.
--------------
Je to tvar prechodníka (prechodník prítomný)— povediac, hovoriac.

Цитата: Ян КовачВ польском, чешском, словацком языках ба обычно обозначает
усиление "даже", напр.
(cz) Synové, ba i dcery,... — Сыновья, даже и дощери,...

Но и значения типа да/нет (имхо), удивление...не чужи, думаю.
Вообще, главная экпресивность, выражение степени, усиления...

Ну да, это скорее усиление - "конечно", "ясное дело", "в самом деле" или как русские говорят "ясен-красен":)
В литовском ba - тоже "да, конечно". Ср греч. phē - "как, подобно"
В примере про сыновей и дочерей ba очень похоже на союз да (укр. та): сыновья да и дочери / сини та й дочки

Цитата: Ян Коваччерез фразы "посмотрим же!", "ну, смотри его!" и другие - я о словацких,
возможно маленькая связь с глаголом бачить нашлась бы,
с удивлением напр. скажа: смотри! ба(-ч)!)

Не, с "ба" как сокращением от "бач" - "смотри" другая история. Тут и ударение фразовое на него падает.
Ти ба, який!
Иногда сокращается наоборот: Ач, який!

Добавлено спустя 1 минуту 41 секунду:

Знайшов помилку в попередньому пості. Аби Дигаммі менше роботи.
Не безособистої, а безособової. Чи так?

Цитата: румунсько-англійський словникba
# adv no; by no means; on the contrary; not at all; ba da indeed I did!; ba nu of course not; ba aici ba acolo now here now there

:_1_12

Цитата: IskandarВ примере про сыновей и дочерей ba очень похоже на союз да (укр. та): сыновья да и дочери / сини та й дочки

Мне кажется, что "даже и" = "да и". :dunno: (т.е. ба=да, в этом смысле)

Цитата: IskandarЧи так?

1, чи да? или 2, чи так это есть? :mrgreen:
Ну чи так, чи так, в любом случае очень близко:
так — так это (есть) — да. 8-)

Цитата: Vertaler van Teksten

Цитата: румунсько-англійський словник
ba
# adv no; by no means; on the contrary; not at all; ba da indeed I did!; ba nu of course not; ba aici ba acolo now here now there

Знакомо, кроме последнего...гмм, разве это слово валашской колонизации? :dunno: :no:
----------------
Вот, где яфиры растут. :) :_1_12

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaПерепрошую, але я оперуватиму для давньоруського періода тією термінологією, яку вважаю адекватнішою.

Ну, мені б такого привілею Ви б не залишили нізащо! Куод ліцет Йові...

Відповісте мені на запитання? Я хоча б раз виправив вам термін давньоруський?

Якщо відповідь негативна, закінчуйте переходити на особистості. Більше попереджень з цього приводу не буде.

---

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaБільш того, ви просто опустили те, що регіони паралельного впровадження ne+imam навіть не межують. Така позиція просто не матиме істотного підґрунтя.

При чому тут "не имамъ"?
Йшлося про розвиток ужитку певної конструкції (нема) у значенні "(у меня) нету", "не существует". Не існувало такої безособистої конструкції у цьому значенні в давньоруській.

А хіба XIII ст. не є давньоруським періодом? Дивна в вас переконаність у володінні усім мовним корпусом давньоруської мови, ще й по діалектах...

Цитата: Iskandar

Цитата: DigammaЩодо "ухилу від "є"-мови" та ніт, то тут ви знов припускаєтеся певних викривлень, просто ігноруючи наявність ні < ně = ne je, але помічаючи втрату ніт < ne je tu.

Ні - має значення заперечення, антоніму "так", а не "нема".

А до чого тут "ухил" від "є-мови"? Для вас будь-яке розходження з російською є полонізацією? (pour mois, ne imam є більш природним, ніж ne je tu)

Цитата: IskandarЗ тим же успіхом це слово можна виводити з давньоруського ни - "ні".

Не можна - фонетика завадить.

Я тут з допомогою одного мого друга знайшов ось що:

Цитата: Синодальный перевод Библии. Евангелие от Иоанна, глава 2115 Когда же они обедали, Иисус говорит Симону Петру: Симон Ионин! любишь ли ты Меня больше, нежели они? Петр говорит Ему: так, Господи! Ты знаешь, что я люблю Тебя. Иисус говорит ему: паси агнцев Моих.
16 Еще говорит ему в другой раз: Симон Ионин! любишь ли ты Меня? Петр говорит Ему: так, Господи! Ты знаешь, что я люблю Тебя. Иисус говорит ему: паси овец Моих.

Як тоді оце розуміти? Тут так явно у значенні рос. да. Невже ж Біблію у XIX ст. на російську поляки перекладали?

Власне, поляки тут ні до чого: саме так є ще давньоруським словом, що втративши кінцевий голосний перетворилося в українській на частку (див. цитату з Шевельова, що я наводив). Гадаю, тут просто вжито архаїзм (зсув так "у такий спосіб" > так "да" є абсолютно природним).

Давайте подивимось по групах слов'янських мов:
Східнослов'янські мови:
російська: "да",
білоруська: "да",
українська: "так".

Західнослов'янські:
польською - "tak",
чеською - "ano"
словацькою - "áno"

Південнослов'янські:
Болгарська: "да",
Македонська: "да",
сербська - "да",
хорватська - "da",
словенська - "da",

Слово "так" не притаманне котрійсь із груп слов'янських мов і є радше україно-польським ноу-хау, а не запозиченням. Крім того, "Так", у розмовній мові (Та) є співзвучним з "да". Звуки "т" та "д" є близькими так само, як і, наприклад, пара п/ф.

У тлумачному словнику російської мови, серед інших значень слова ,,так" знайшов ось таке:
так (част. утв.)
Да, действительно.
Так, это он.
Семантичний зміст не стовідсотково дублює українське "так", проте спільні риси дуже відчутні.

Після останньої наведеної таблиці так і хочеться зробити висновок, що слово "так" - суто лісове, партизанське:
"Так-так-так" - сказав кулемет. :D

Цитата: InternatiСлово "так" не притаманне котрійсь із груп слов'янських мов і є радше україно-польським ноу-хау...

У тлумачному словнику російської мови, серед інших значень слова ,,так" знайшов ось таке...

Ви би якось визначилися щодо ареалу вживання...

російською слово "так" при підтвердженні чогось звучить принаймні мені дещо дивно. Хоча словником, як бачимо, така форма підтверджується.
Польською ж так українською "так" є абсолютно природнім явищем.

Цитата: InternatiПольською ж так українською "так" є абсолютно природнім явищем.

:) Про розвиток було вище.

Цитата: Digamma от марта 16, 2005, 22:04

Цитата: IskandarНĕтъ < не е тъ - давньоруське слово, яке під впливом польської було переважно витіснено словом "нема" (< niema < *ne ьmatь)

І знов полювання на відьом. Слово нема є спільною формою, що постала зі скорочення форми немає (що має аболютно зрозумілу етимологію) з одного боку, та з іншого боку з давнього ne imam/ima, що набуло ознаки простого заперечення. Занепад і та постання форми мамъ вперше зафіксовано наприкінці XIII ст. Постання через польський вплив не є вірогідним, оскільки по-перше подібні польські форми зафіксовано через понад сторіччя за українські, а по-друге східні регіони Польщі до XVI ст. зберігали форми з початковим i (центром розповсюдження цієї форми була Великопольща).

Щось мені здається, що "немає" таки польське слово, бо українське було би "немаю" а якраз в польській мові закінчення першої особи однини - "є" (дзянькує бардзо)

Не надто переконливе міркування, бо бачачи, як під впливом російської змінюються форми українських слів за наших часів, природнішим було б припустити, що за часів Речі Посполитої питома українська лексика також зазнавала певної деформації під впливом польської.

Про що і мова, таким чином ми отримали польське "немає"!
Чого ж тут не переконливого, якщо ви самі тільки що написали про можливість такого запозичення!?

лексичного запозичення!!!

Повертаючись до теми, хочу спитати наступне: чи треба говорити про польське запозичення слова "так" у значенні "да", якщо зважити на наявність давньоруських "такати" (погоджуватися), "потака", "потаков(ь)никъ" (поступлива людина) ?

Що ж до "немає", то ЕСУМ не вважає його запозиченням.

Цитата: "ou77" от
Про що і мова, таким чином ми отримали польське "немає"!
Чого ж тут не переконливого, якщо ви самі тільки що написали про можливість такого запозичення!?

Ви не зрозуміли. Я писав про деформацію питомої лексики. Наприклад, ви вважаєте слово немає запозиченням через особливість закінчення. А я вважаю, що закінчення питомої української лексеми змінилося під впливом польської мови. Бо зміна надто дрібна, щоб на її основі робити карколомні висновки про запозичення такої базової лексики попри заперечливі етимологічні доводи.

Цитата: Pere от декабря  6, 2006, 16:47

Цитата: "ou77" от
Про що і мова, таким чином ми отримали польське "немає"!
Чого ж тут не переконливого, якщо ви самі тільки що написали про можливість такого запозичення!?

Ви не зрозуміли. Я писав про деформацію питомої лексики. Наприклад, ви вважаєте слово немає запозиченням через особливість закінчення. А я вважаю, що закінчення питомої української лексеми змінилося під впливом польської мови. Бо зміна надто дрібна, щоб на її основі робити карколомні висновки про запозичення такої базової лексики попри заперечливі етимологічні доводи.

Щось я таких випадків не чув, не наведете? І тоді то вже виходить запозичення морфології яке повинно проявитися в інших словах! Піду но гляну в етимологічний словник...

Написано, що злиття "не" і "має" - 3ої ос. однини від "мати".Звичайно мова іде про третю особу коли говориться про присутність чи відсутність чогось, але дієслово "мати" в даному випадку відноситься до 1ої особи:(
Можу зробити тільки припущення, що дієслово "мати" використовувалось раніше по іншому.
Хтось може підказати розв'язок проблеми?

Цитата: ou77 от декабря  6, 2006, 17:13
але дієслово "мати" в даному випадку відноситься до 1ої особи:(

Звідки ви це взяли? Якщо чогось немає, то його взагалі немає, а не в мене, не в тебе, тощо.

Цитата: "ou77" от
Щось я таких випадків не чув, не наведете?

Випадки часткової «деформації» слова орфографічної чи орфоепічної під впливом іншої мови? Посилаюсь на С. Караванського «Секрети української мови». Там такого добра досхочу.

Цитата: Vertaler от декабря  6, 2006, 18:01

Цитата: ou77 от декабря  6, 2006, 17:13
але дієслово "мати" в даному випадку відноситься до 1ої особи:(

Звідки ви це взяли? Якщо чогось немає, то його взагалі немає, а не в мене, не в тебе, тощо.

Як звідки? як правильно по вашому сказати?:
я маю гроші/я не маю гроші (1особа)
чи:
я має гроші/я не має гроші (3я особа)

Вірніше говорити "в мене немає" може оце "в мене" і вживалось як 3я особа?

Правильно: я маю гроші, я не маю гроші, в мене немає грошів.

Правильніше: я маю гроші, я не маю грошей, в мене немає грошей.

Цікаво, що «не маю» і «нема» вимагають слова у родового відмінку, тоді як «маю» здебільшого поєднується зі знахідним, хоча й тут можливі варіації («я маю годинник» і «я маю годинника»)...

Цитата: Python от декабря  7, 2006, 20:30
Правильніше: я маю гроші, я не маю грошей, в мене немає грошей.

Цікаво, що «не маю» і «нема» вимагають слова у родового відмінку, тоді як «маю» здебільшого поєднується зі знахідним, хоча й тут можливі варіації («я маю годинник» і «я маю годинника»)...

Дійсно правильніше "не маю грошей" але то суть питання було про особу дієслова.
Що до родового то з запереченням завжди вживається родовий. А що до "годинник"/"годинника" - то так званий родовий-знахідний, коли замість знахідного вживається родовий.

Саме́ слово «немає»/«нема» не прив'язується до особи взагалі: «У мене нема олівця.», «В науці нема такої теорії.», «Його нема.» і т.п. - у всіх випадках речення не має іменника-підмета. При утворенні часових форм відбувається заміна «немає» на «не було» (за формою - середній рід) чи «не буде» (форма для третьої особи однини), але речення так само лишаються безособовими. В принципі, можна провести паралелі між третьою особою однини середнього роду та випадками, коли особа невизначена («Воно саме по собі відбувається.»), слово «це» у фразі «Це телевізор» виглядає так само, як у третій особі однини середнього роду («Я залізу на це дерево»), також можна помітити схожість між прикметниками в середньому роді та прислівниками, і т.д., і т.п.
Ймовірно, «немає» еволюціонувало саме від форми ІІІ ос. теперішнього часу дієслова «не мати», подібним чином виникли форми «не було» і «не буде» (до речі, цікава риса багатьох індоєвропейських мов — неспорідненість між собою часових форм дієслова «бути», чи, фактично, відсутність у цього слова власної форми теперішнього часу).

Слушна ідея про використання третьої особи в безособових реченнях!
ага - знову труднощі - чому минулий/майбутній час до не має - "не було"/"не буде", а не "не мало"/"не матиме", якщо так можна сказати:), а якщо ні - то "не буде мати"
Видно є якесь чергування між формами "бути" та "мати" а ще з "яти" недарма ж синтетичний майбутній час утворюється при допомозі цього дієслова.

Можливо, «немає» стали використовувати як заміну відсутньої форми теперішнього часу для безособових «не було» й «не буде». У російській мові замість «нема» використовується «нет», неспоріднене зі словом «мати», тоді як «не было» й «не будет» так само використовуються.

недавно вичитав що рос. "нет" < др.-рус."нѣстьту" напевно і в українській мало щось таке пройти, всетаки десь певно був вплив польської:(

Цитата: ou77 от декабря  9, 2006, 15:03
недавно вичитав що рос. "нет" < др.-рус."нѣстьту" напевно і в українській мало щось таке пройти, всетаки десь певно був вплив польської:(

В лемківських говірках "ніт" = немає

так ("ніт") його ніде немає! а з древньоруської мало б получитися. От питання: а чи могло "немає" получитися з древньоруської???

Цитата: ou77 от декабря 11, 2006, 15:16
так ("ніт") його ніде немає! а з древньоруської мало б получитися. От питання: а чи могло "немає" получитися з древньоруської???

"ніт" існує в лемківських говірках, а "немає" походить з руького "нє имаєть". Якби було з польської, то було б "нема" (< nie ma), а не "немає".

А памятаєте, як раз з чого почалося - що українською "не маю" а польською якраз "не має" (від "мати" 1особи однини)...

ЦитироватьЯкби було з польської, то було б "нема" (< nie ma), а не "немає".

Так є ж обидва варіанти у нашій мові. Не виключено, що з польської прийшло са́ме «нема», а «немає» виникло потім за аналогією з іншими дієсловами, де можлива повна і скорочена форма («збирає» і «збира», «тікає» і «тіка» та ін.).

Цитата: Internati от мая 28, 2005, 12:28
Давайте подивимось по групах слов'янських мов:
Східнослов'янські мови:
російська: "да",
білоруська: "да",
українська: "так".

Західнослов'янські:
польською - "tak",
чеською - "ano"
словацькою - "áno"

Південнослов'янські:
Болгарська: "да",
Македонська: "да",
сербська - "да",
хорватська - "da",
словенська - "da",

Слово "так" не притаманне котрійсь із груп слов'янських мов і є радше україно-польським ноу-хау, а не запозиченням. Крім того, "Так", у розмовній мові (Та) є співзвучним з "да". Звуки "т" та "д" є близькими так само, як і, наприклад, пара п/ф.

У тлумачному словнику російської мови, серед інших значень слова ,,так" знайшов ось таке:
так (част. утв.)
Да, действительно.
Так, это он.
Семантичний зміст не стовідсотково дублює українське "так", проте спільні риси дуже відчутні.

Ошибочка вышла. В бел. языке - только "так".

"східні регіони Польщі до XVI ст. зберігали форми з початковим i (центром розповсюдження цієї форми була Великопольща)."
:green: Тобто Великопольща - це східний регіон Польщі?!?!
В Польщі є два велики історичні регіони: Wielkopolska (околиця міста Познань) та Małopolska (столиця у Кракові).
Шановні лінгвісти! Читаю на цьому форумі різні дискусії , і більшісьть арґументів відносно польскої мови попросту мене смішить!
Чи ви не могли б хоча час від часу заглянути у геогр. атлас або у польські словники (звичайно, коли йдеться про польску мову)?
Ось, на приклад у котрійсь темі було таке: "полське hybić (sic!) - "совершить преступление". Звідки ви це взяли?!!!
Słownik języka polskiego: "1. chybić - nie trafiać w zamierzony cel;
2. ani chybi - niechybnie, z pewnością, bez wątpienia". Тобто:
1. - схибити, промахнутися; не досягти мети. 2. без сумніву, напевно

В загалі я вважаю цей форум дуже цікавим, але такі помилки справді дратують (а їх, повірте, набагато більше). Польску мову я знаю; іранської чи санскрит - ні. Але якщо бачу такі помилки відносно польської, то чому я маю вірити у те, що тут  написано про інші мови? :(

 "Щось мені здається, що "немає" таки польське слово, бо українське було би "немаю" а якраз в польській мові закінчення першої особи однини - "є" (дзянькує бардзо)" :o

У польській мові немає слова "немае" :P. Поляки кажуть "nie ma".

закінчення першої особи однини:  -ę!!!!!!!!!!!
dziękuję, pracuję, robię, śpię,
złoszczę się, jak widzę taką bzdurę ;)

Ех, мовознавці....

Нас тут більша частина - аматори, правда це рідко заважає цікавій дискусії...

ЦитироватьПоловина (та де... більш...) українців у розмовній мові вживає не зазначене у "літературному слововжитку" як єдино можливе польське запозичення так, а "російське" да.

Чому одначе це слово не було включено в літературну норму?

Что за бреееед?

 :-[ Вибачте! Здається, я занадто емоційно підійшла до цієї справи...
оu77 - ви маєте рацію. Перш за все йдеться про те, щоб дискусія була цікавою і спонукала до нових пошуків  ;up
Адже критика - це не те саме, що критикантство.

А Lingvoforum мені справді подобається!!!!!!  :up:  := Я знайшла його декілька днів тому і тепер читаю всі теми по черзі. Super stroniczka!!!!!!

Маю надію, що я нікого не образила... Якщо це так - перепрошую!

P.S.
Виправляйте, будь ласка, мої помилки. Буду дуже вдячна. Моя українська мова (нажаль!) далека від досконалості...

Цитата: K.K. от мая  7, 2007, 19:59
Моя українська мова (нажаль!) далека від досконалості...

А у кого она не далека?

ЦитироватьА у кого она не далека?

Много, у кого