Лингвофорум

Уважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

Цитата: arzawaУважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

Из татарского слово, должно быть... :oops:

Немного об этимологии слова ' Джура '. Оно уходит корнями в седую старину:
1) Согласно энциклопедическому словарю, ' джура ' - это 'оруженосец' у казацкого старшины XVI—XVIII ст. Так у Богдана Хмельницкого были ' джуры ' - 'оруженосцы'. Переходным чином от ученика до мастера являлся ' джура ';
2) В иранской группе языков оно обозначает 'друг'.
Возможно Вы знаете еще какое-нибудь значение?

И наконец, еще ряд просто любопытных ассоциаций (как нас учили в свое время в студенческом театре миниатюр - чтобы запомнилось!):
- есть остров  Джура  и пролив в Великобритании;
- есть книга Тушкан Г.П. " Джура ". - М.: Библиотека приключний, 1966;
- снят многосерийный фильм " Джура " по ней (Режиссер-постановщик А.Бергункер. Год вып.1964 г., кол-во частей 11,ч/б,1 час 51 мин. каждая) о становлении Советской власти в Киргизии, представлен в разделе "Наше кино";
- в Тернополе (Украина) есть издательство " Джура ";
- водопад  Джур - Джур  в Крыму;
- в славянской кухне есть рецепт старинного блюда  Джур ;
- даже шотландское виски Дуглаc Ойл оф  Джура , 35 лет под. уп. Оно дорогое, да и алкоголь, сами понимаете, зеленый змей!

http://iic.dgtu.donetsk.ua/russian/ovs/djura.htm

http://www.perehid.kiev.ua/look/27_02_2001.phtml

Цитата: OldRiy2) В иранской группе языков оно обозначает 'друг'.

Должно быть, иранское слово... :)

Цитата: OldRiy- водопад  Джур - Джур  в Крыму;

:yes: Есть такой недалеко от Алушты. Возле села Улу-Озен (Генеральское). Там ещё такой самопальный экскурсовод сообщает туристам: "Водопад называется Джур-Джур, что в переводе означает Журчащий.":_3_01

Так можно записать: этимология слова не известна?

В таджикском есть "джура" - "друг, приятель" Но ясной иранской этимологии у этого слова я не могу сходу придумать...

Я читал о форме именно "джур" - разряд у запорожских казаков. Видимо есть две формы "джур" и "джура"?

Есть ли вообще в украинском языке слова на "дж"? Это заимствования или есть со славянскими корнями? Украинскому языку свойственно "дж" как в южных славянских?

Да, вообще обычно "джура"
В украинском аффриката ДЖ распространена не так широко, как в южнославянских, но значительно шире, чем в русском. Чаще всего в глагольных основах. Но иногда и в исконных (или давнозаимствованных) именных.

Цитата: arzawaЕсть ли вообще в украинском языке слова на "дж"? Это заимствования или есть со славянскими корнями? Украинскому языку свойственно "дж" как в южных славянских?

Мені їжджу дуже подобається. А якщо ви хочете, щоб починалося на дж, ну тоді, наприклад, джерело, джміль...

На всякий случай, скажу, что jur по-армянски "вода".

у меня фамилия Джура! :yes:

Цитата: arzawa от февраля  4, 2005, 03:43
кого именно у запорожских казаков называли джурами

фр. dе jour
днева́льный "дежурный солдат"

дежура - могло быть первый этап формирования слово дежурный
(до приобретения им суффикса -ный, -ства).
"дежурный казак" - дежура ≈? джура

а нет ли отдельной темы про Казаков ? сейчас я изучаю их историю и язык .  А если честно сказать интерес идет вот отсюда  (wiki/en) Reply_of_the_Zaporozhian_Cossacks (http://en.wikipedia.org/wiki/Reply_of_the_Zaporozhian_Cossacks)   :)

Цитата: Khaldi от июля  6, 2011, 23:14
а нет ли отдельной темы про Казаков ? сейчас я изучаю их историю и язык .  А если честно сказать интерес идет вот отсюда  (wiki/en) Reply_of_the_Zaporozhian_Cossacks (http://en.wikipedia.org/wiki/Reply_of_the_Zaporozhian_Cossacks)   :)

Вот этот reply на украинском, в перепеве Степана Руданского
http://ukr-lit.net/rudanskyj/232-virshi/1481-ahmed-iii-i-zaporozhtsi.html

насчет ресурсов - были несколько тем на форуме, задайте поиск.  возможно также вас заинтересует это сообщество - http://kazak_nation.livejournal.com

а джура (или чура), да это ученик казака, его  подмастерье. казак - степной рыцарь, джура - его оруженосец.

Цитата: http://uk.wikipedia.org/wiki/Джура
Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

Цитата: http://www.krossw.ru/html2/5/d/djura.shtml
1. в Запорожской Сичи то же, что славянское "молодик", практикант, находящийся в науке; понятие принесено из орд, соответствует черкесскому "эджер" - "учащийся".
2. (тюрк.) оруженосец турецкого султана

Цитата: hodzha от июля  6, 2011, 23:21

Цитата: Khaldi от июля  6, 2011, 23:14
а нет ли отдельной темы про Казаков ? сейчас я изучаю их историю и язык .  А если честно сказать интерес идет вот отсюда  (wiki/en) Reply_of_the_Zaporozhian_Cossacks (http://en.wikipedia.org/wiki/Reply_of_the_Zaporozhian_Cossacks)   :)

Вот этот reply на украинском, в перепеве Степана Руданского
http://ukr-lit.net/rudanskyj/232-virshi/1481-ahmed-iii-i-zaporozhtsi.html

ммм... хотя я незнаю Украинский но мне удалось прочесть и понять его ибо очень похож на русский :) дело в том что это довольно различается от ответа вики . 1) Ахмет ||| или Мехмет |V ? 2) в вики написано 'свиньи Армян' а тут 'Ти — погана свинячая Морда' . Которий из них правильная версия ?

Цитата: Khaldi от июля  6, 2011, 23:31
ммм... хотя я незнаю Украинский но мне удалось прочесть и понять его ибо очень похож на русский :) дело в том что это довольно различается от ответа вики . 1) Ахмет ||| или Мехмет |V ? 2) в вики написано 'свиньи Армян' а тут 'Ти — погана свинячая Морда' . Которий из них правильная версия ?

оригинал письма насколько мне известно, до нас не дошел, существуют разные списки плюс у Руданського литературная обработка. письмо вроде бы тиражировалось в целях пропаганды во время воен с турками в XVIII в.

p.s. вообще судя по всему подобный стиль поведения с завоевателями и насильниками является традицией данного региона. не знаю из какого источника это у Мурада Аджи, но он приводит следующий факт про кипчаков (так он судя по всему называет скифов) : "В бою пришельцы опрокинули римское войско. Но на следующий год те взяли реванш. Правда, праздник им испортило посольство кипчаков, посланное вслед. Оно прошло в ставку, не выказывая никаких знаков почтения, и грубо насмеялось над императором...". см. http://www.adji.ru/book6_12.html
тут еще можно вспомнить историю про царя Дария, который как угорелый носился за скифами по степи...  ;D или махновские шутки с противником начала XX в.

Цитата: hodzha от июля  6, 2011, 23:35

Цитата: Khaldi от июля  6, 2011, 23:31
ммм... хотя я незнаю Украинский но мне удалось прочесть и понять его ибо очень похож на русский :) дело в том что это довольно различается от ответа вики . 1) Ахмет ||| или Мехмет |V ? 2) в вики написано 'свиньи Армян' а тут 'Ти — погана свинячая Морда' . Которий из них правильная версия ?

оригинал письма насколько мне известно, до нас не дошел, существуют разные списки плюс у Руданського литературная обработка. письмо вроде бы тиражировалось в целях пропаганды во время воен с турками в XVIII в.

  сейчас он более необхадим Украинскому народу посмотри это видео до конца   http://www.youtube.com/watch?v=BCwkRcD1o2k .

видео какое-то слишком серьезное, наши мусульмане с форума наверное его не одобрят :tss:. вы лучше казаками не слишком заморачивайтесь, среди них всякие бывали  :srch:. у турков ведь тоже отличное чувство юмора, они тоже потомки скифов, вспомните хотя бы анекдоты про ходжу Насреддина, имя которого с арабского переводится как "защитник веры" (т.е. ислама) - http://pritchi.ru/part_11.

а насчет слова "джура" давно крутится мысль, что  вот в украинском есть слово "джурчати", русское "журчать", казахское "журу", турецкая приставка "-yor", у татар "yuru" с основным значением "бежать", "идти", "струиться", "продвигаться" (о воде, о человеке, о коне, о действии). так вот джура - это что-то типа "мальчик на побегушках".

Про «джурчати/дзюрчати» — явно притягнуто за вуха і за своєю методологією нагадує народну етимологію. Саме слово вказує, в першу чергу, на звук води, і ми не можемо, наприклад, сказати, що Дніпро чи якийсь струмок «дзюрчить» в Чорне море чи ще кудись.

Цитата: Денис Джура от февраля  1, 2011, 14:49
у меня фамилия Джура! :yes:

Цитата: Чайник777 от июля  7, 2011, 14:59

Offtop

По-ассирийски джури - моча.

Цитата: Python от июля  7, 2011, 11:41
Дніпро чи якийсь струмок «дзюрчить» в Чорне море чи ще кудись.

а чому обов'язково кудись? джурчить в даному контексті - неперехідне дієслово...  :)

У будь-якому разі, воно вказує на звук, а не рух.

Цитата: Python от июля  7, 2011, 19:07
У будь-якому разі, воно вказує на звук, а не рух.

на звук пов'язаний з рухом (струмом) і на рух пов'язаний зі звуком.  :yes:

Ні, тільки на звук, пов'язаний з рухом. Якщо воно вживається в значенні «бігти», «просуватися» чи, тим більше, застосовується до людини, а не річки чи струмка, то, ймовірно, ми читаємо вірш якогось українського поета ХХ-ХХІ ст.

Цитата: Python от июля  7, 2011, 19:15
Ні, тільки на звук, пов'язаний з рухом. Якщо воно вживається в значенні «бігти», «просуватися» чи, тим більше, застосовується до людини, а не річки чи струмка, то, ймовірно, ми читаємо вірш якогось українського поета ХХ-ХХІ ст.

ну точно зараз вам вже ніхто не скаже, як воно в ті часи було. але те, що журу в казахській це бігти, а юркий в російській це вертлявий, так само як юркнув - втік, сховався так це точно. колись зустрічав діалектне словосполучення струмок  юрчить.

А ще є українське «журитися». Мабуть, джура журився, що ще не отаман, а тільки хлопчик на побігеньках :)

Цитата: Python от июля  7, 2011, 22:56
А ще є українське «журитися».

цікаво, як ви собі уявляти цей процес -  "журити"?

Джура, Джурка, Друг, Юрка, Юра.
Прозвище (имя), Юра встречается в истории до крещения Руси. Георгия притянули позднее (не захотели в святые тюрка). 

Чозабред?

Цитата: Python от июля  7, 2011, 22:56
А ще є українське «журитися». Мабуть, джура журився, що ще не отаман, а тільки хлопчик на побігеньках :)

це швидше джуру журили (жучили), тобто навчали, тренували, вичитували, ганяли як сидорову козу, дорікали, распекали (рос.).
журити кого-н. - поводитися з ним як з джурою, джурити (порівн. з чмирити від чмара) :)

p.s. до речі подумалося, що східноруське слово "дєжурство" може означати джурство, тобто обов'язки джури.

Українське «журити» не має значення «відчитувати», «дорікати» чи, тим більше «ганяти як сидорову козу» — лише «засмучувати».

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 14:51
Українське «журити» не має значення «відчитувати», «дорікати» чи, тим більше «ганяти як сидорову козу» — лише «засмучувати».

Як тоді в такому випадку пропонуєте тлумачити фразу "дід пожурив онука та й відпустив гуляти"? або "сижу і журюся (журю себе)"?
Або просто зробіть в http://google.com.ua пошук за словом "пожурив", видає щось типу "прем'єр пожурив оппозицію"

В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:12
В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

в моєму тлумаченні "сиджу і журюся" це "сиджу і сам себе вичитую, роблю собі зауваження, поводжуся з собою як з учнем-джурою, навчаю себе уму-розуму, займаюся самоаналізом і самовихованням", значення "сумувати" теж існує, але мабуть воно похідне (бо журитися - це не сама приємна справа, думаю більшість з цим погодиться). стосовно другого, зараз спробую знайти авторитетне джерело.

ось напр., вірш про маму:

Цитата: http://maysterni.com/user.php?id=1698&t=1&sf=1&p=2&rub=0
I поцілує, i пожурить,
Спита про внуків, помовчить.
Подасть борщу, нарве цибулі
I жити правильно повчить.

Цитата: hodzha от ноября 23, 2011, 15:14

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:12
В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

в моєму тлумаченні "сиджу і журюся" це "сиджу і сам себе вичитую, роблю собі зауваження, поводжуся з собою як з учнем-джурою"

Це точнго не вплив російської? В українських словниках таке значення не фіксується.

або ось классика - Бур'ян, Андрія Головко.

Цитата: http://www.ukrlib.com.ua/books/printout.php?id=31&bookid=0&part=1
Давида Тихін стрів питанням в очах... Ще й пожурив:
      - Казав же - бережись. Бач, і наскочив. Тепер напасті не обберешся.
      - Дарма! Все 'дно сьогодні чи коли, а нам треба було з ним балакати: знати ж повинен кожен із нас, з ким він діло матиме.

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:19
Це точнго не вплив російської? В українських словниках таке значення не фіксується.

чи точно, це знає тільки Бог, але з дитинства зустрічав і звик розуміти і вживати це слово саме в такому значенні. стосовно українських словників - до них у мене завжди були питання. здається мені, що доброго словника української мови ще не створено, ті які існують багато чого випустили з поля зору.

Цитата: hodzha от ноября 23, 2011, 15:17
ось напр., вірш про маму:

Цитата: http://maysterni.com/user.php?id=1698&t=1&sf=1&p=2&rub=0
I поцілує, i пожурить,
Спита про внуків, помовчить.
Подасть борщу, нарве цибулі
I жити правильно повчить.

По-моєму, калька зросійської, досить пізня (кінець ХХ ст., якщо не початок ХХІ). Приклади з ХІХ ст. будуть?

Фасмер взагалі от що каже, тільки де він взяв приклад журити в значенні пєчаліть? У нас так не кажуть, він мене журить (в сенсі засмучує) ні разу не зустрічав. а от журиться, або журить когось в значенні навчання і порад як себе поводити - неодноразово.

Цитата: http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-3953.htm
журю́ "бранить, отчитывать", журьба́, укр. жури́ти "печалить", блр. журы́цца "горевать", сербохорв. жу́рити се "спешить", жу̀рба "спешка, давка", словен. žúriti "принуждать, торопить".

Связано чередованием гласных с сербохорв. гу́рати, гу̑ра̑м "толкать", словен. gúrati "изнашивать, зазубривать, притуплять, напрягать, мучить"; см. Розвадовский, Qu. Gr. 2, 257. Разграничение сербохорв. и словен. слов (Преобр. I, 238) не является оправданным. || Родственно др.-инд. ghōrás "страшный, ужасный, стремительный", гот. gaurs "возмущенный, опечаленный", gaurjan "печалить", д.-в.-н. gōrag "жалкий, убогий", ирл. gúrе "болезненное состояние"; см. Цупица, GG 172; Розвадовский (там же); Торп 122; Уленбек, Aind. Wb. 86; Зубатый, LF 27, 68. Иначе о сербохорв. гу́рати "толкать"; см. Петерссон, IF 24, 253 и сл.

ось, ще знайшов - http://r2u.org.ua/s?w=Жури́ть&scope=rusb&no_accents=&no_quotes=&main_only=on&highlight=

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Цитировать
Жури́ть, пожури́ть – карта́ти, покарта́ти кого́, докоря́ти кому́, розка́зувати, розказа́ти, вимовля́ти кому́, угруща́ти кого́. Журьмя́ жури́ть – карта́ти без про́світку. [Що-дня угруща́ю, щоб не роби́в так – не слу́хає. Таку́ шко́ду зроби́ла – от я-ж їй розка́жу́! Та го́ді вже гри́мати на хло́пця: я вже розказа́в йому́, то й бу́де вже з йо́го].

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)

Цитировать
Журить – карта́ти, -та́ю, -та́єш (кого́), докоря́ти, -ря́ю, -ря́єш (кому́).

Словарь росийсько-український 1893-1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Цитировать
Жури́ть = вимовля́ти, карта́ти, ла́яти, гри́мати (на кого) — ми́лити го́лову. — А хазяїн його лає, ще й хазяйка вимовляє. н. п — Покликав до себе, та вже милив, милив йому голову, аж тому душно стало н. о. — Журмя́ жури́ть = по́їдом їсти, гри́зти.

Цитироватьукр. жури́ти "печалить"

:yes: він має рацію.
І ваші цитати з російсько-українських словників теж підтверджують мою думку: рос. журить ≠ укр. журити

"Добре бити того хто плаче, а журити (вчити) - того хто слухає" (прислів'я).

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:40

Цитироватьукр. жури́ти "печалить"

:yes: він має рацію

а хіба я проти? це і Даль підтверджує, тільки додає, що "журиться - быть журиму" (http://slovar.nashol.com/tolkoviy-slovar-dalya/jurit.html)

Навіть тут це слово є, хоч і з приміткою рідко. Питання тільки в тому, що зі значення вчити і лаяти можна вивести значення сумувати і засмучувати, а навпаки - складніше. Та й з джурою-журою узгоджується саме це значення:

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Цитата: http://sum.in.ua/s/zhuryty
ЖУРИТИ, журю, журиш, недок., перех. 1. Викликати в кого-небудь важкі почуття, невеселий настрій; печалити, засмучувати. Одно й журило їх, що діток господь не дає (Марко Вовчок, І, 1955, 65); * Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в пій весняних надій (Леся Українка, І, 1951, 226).

2. Викликати занепокоєння; хвилювати. Журить мене все-таки сей переклад Берна, дерев'яний він такий (Леся Українка, V, 1956, 168).

3. рідко. Указувати кому-небудь на його помилки, недоліки, неправильні вчинки, висловлювати своє незадоволення з приводу чогось. Мати хитала головою й журила сина.— Хіба ж можна отак робити? Що ж із вас буде, як повиростаєте, коли ось дітьми вже воюєте? (Андрій Головко, II, 1957, 87); По дорозі журила [Настя] Докію.— / як це ти умудрилась під коровою спати? (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 125).

Чомусь мені здається, що «журити» в значенні «вказувати на помилки» — досить пізнє явище (ймовірно, вже радянських років). Звідси й рідковживаність у такому контексті.

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 17:33
Чомусь мені здається, що «журити» в значенні «вказувати на помилки» — досить пізнє явище (ймовірно, вже радянських років). Звідси й рідковживаність у такому контексті.

думаю все ж ви штучно відділяєте розвиток української мови від російської. в східних старокозацьких регіонах типу Слобожанщини вони тривалий час співіснували, що могло стати причиною росповсюдження деяких місцевих слів і конструкцій одночасно у обох мовах (у випадку якщо журити дійсно від джура).

В чому штучність? Як ми бачимо у Фасмера, слово «журити» у різних слов'янських мовах пов'язане з різною семантикою, а основні центри українського й російського етногенезу досить-таки віддалені. Що ж стосується Слобожанщини, проникнення російської лексики в цьому регіоні більш помітне, ніж на Наддніпрянщині чи десь західніше (якщо таке значення там справді було розповсюджене здавна). Про «джура» від «журити» й навпаки я краще промовчу.

Пригадую уроки літератури в школі... журити зустрічалось у книгах лише у сенсі повчання.

А джуру би я не називав зброєносцем, назвав би ординарцем чи ад'ютантом.

Цитата: DarkMax2 от ноября 25, 2011, 09:11
А джуру би я не називав зброєносцем, назвав би ординарцем чи ад'ютантом.

в ті часи це часто було одне й те ж - підмайстер, юнак на побігеньках. до речі, в епоху лицарства практично в усій Європі і Азії існували аналоги інституту джурства. У тій же Англії - це есквайри, що з часом стало назвою окремої суспільної верстви, яка стояла нижче повноправних лицарів-серів, але вище залежних селян.

Цитата: DarkMax2 от ноября 25, 2011, 09:10
Пригадую уроки літератури в школі... журити зустрічалось у книгах лише у сенсі повчання.

Ви впевнені? Це не могло бути, наприклад, суб'єктивним розумінням під впливом знайомого значення?

Цитата: Python от ноября 25, 2011, 15:00

Цитата: DarkMax2 от ноября 25, 2011, 09:10
Пригадую уроки літератури в школі... журити зустрічалось у книгах лише у сенсі повчання.

Ви впевнені? Це не могло бути, наприклад, суб'єктивним розумінням під впливом знайомого значення?

те, що Ви маєте на увазі, то засмучувати. До речі, я до певного часу думав, що це у російській калька з української.

Доеччина.
Журити - навряд чи часто вживане. Як дія до Пожурити.
Журитися - сумувати самому (рівень нижчий), або жалітися комусь з якогось приводу.
Пожурити - це не лаяти, не сварити, не картати. Трошки. Сумнівно, що це повчання.
Пожуритися - одноактна дія до Журитися.

Цитата: Марина от февраля  4, 2005, 16:30

Цитата: arzawaУважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

Из татарского слово, должно быть... :oops:

Из гуннского-хуннского. "Дж" иногда полезно менять на "Г". Джур - Гур - Огур: Онногур, Сарагур, Утигур, Кутигур...
По всей видимости заимствовано хуннами у Юэ'чи - Юэ'джи (Юэ'гры) - Тохар (Тугур).
У хунн Тугры - рода (левый рог и правый рог), приближенные к Шаньюйю и самые близкие родственники, поэтому Тугры имеет еще и значение "Верный". Было десять хуннских родов (рогов), что сближает с именем Онногуры - Болгары, или Вонногуры - Венгры. Тут и до казаков недалеко...  ;)

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 14:51
Українське «журити» не має значення «відчитувати», «дорікати» чи, тим більше «ганяти як сидорову козу» — лише «засмучувати».

Питоне, коря тѧ чи ганя, би Ти весело?

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:12
В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Марьно, Питонє, сѫмьнишь. Слово журити є исполисловѧньскє, ис розманитъими ѡдводинами (дєриватами). И значенѥ "трѫтити (дєкого), досадити (дєкому)" охопить иньши похоџи (похѡдьни) значення, hє досадити-исмѫтити або трѫтити [докорами]-вєсти до исмѫтъку чєрєз (чутѫ) ганѫ. Не одина украïньска мълва сє слово иметь а-бихѡм могли тълмачити значенѥ "исмѫтити" дьля журити hє пьрвотє.

Цитата: Elischua от июля  1, 2014, 16:06

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:12
В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Марьно, Питонє, сѫмьнишь. Слово журити є исполисловѧньскє, ис розманитъими ѡдводинами (дєриватами). И значенѥ "трѫтити (дєкого), досадити (дєкому)" охопить иньши похоџи (похѡдьни) значення, hє досадити-исмѫтити або трѫтити [докорами]-вєсти до исмѫтъку чєрєз (чутѫ) ганѫ. Не одина украïньска мълва сє слово иметь а-бихѡм могли тълмачити значенѥ "исмѫтити" дьля журити hє пьрвотє.

Тако видъшє: досадити→исмѫтити, трѫтити [докорами]→вєсти до исмѫтъку чєрєз [чутѫ] ганѫ.

Росїяни говорять "пожурить", без префікса "по" я не чув. І це означає в них "устыдить", "обличить".
Україньці кажуть "журитися", без частки "ся" не чув. Це означає в них "переживати смуток", "тривожитись", "бути пригніченим".

Цитата: Sandar от июля  1, 2014, 16:15
Росїяни говорять "пожурить", без префікса "по" я не чув. І це означає в них "устыдить", "обличить".

Есть журить в российской мове. "Укорять, мягко ругать"

Цитата: Sandar от июля  1, 2014, 16:15
...я не чув...
...не чув...

Цитата: Borovik от июля  1, 2014, 16:33

Цитата: Sandar от июля  1, 2014, 16:15
Росїяни говорять "пожурить", без префікса "по" я не чув. І це означає в них "устыдить", "обличить".

Есть журить в российской мове. "Укорять, мягко ругать"

Вы правы. Я нескладно выразился. Слово редкое.

Цитата: Elischua от июля  1, 2014, 16:34

Цитата: Sandar от июля  1, 2014, 16:15
...не чув...

Є лїтературні приклади без "ся"?

Цитата: Ion Bors от июля  7, 2011, 15:42

Offtop

Цитироватьв славянской кухне есть рецепт старинного блюда Джур;

Џур - есть и в украинском (как в прочих славянских) такое слово, но оно совершенно отличного происх. (германского) от џура в значении воинского звания. Первое слово диал. фонет. вариант (для краёв с характерным начальным *[ʒ]→[ʤ]) к регулярному жур. Второе слово, заметить: встречается только в женском грам. роде, тогда как первое только в мужском, другой фонет. (по-моему, скорее наддиалектный украинский, в отличие от первого) вариант озвончения начального *[ʧ]→[ʤ] (ср. чура→џура). Хотя, к последнему есть и вторичные фонет. варианты - деаффрикативизованный с [ʒ] ((*[ʧ]→)[ʤ]→[ʒ]) - жура, и с [ʨ] - цюра (этот может быть и польского происхождения). А в этой теме смешались эти слова в плане морфологии и значения: в самом названии темы приведённая форма значит только кушанье, а речь пошла о воинском звании (тогда в теме следовало написать "Джура - значение и происхождение слова").

Цитата: Elischua от июля  1, 2014, 16:39
Џур - есть и в украинском (как в прочих славянских) такое слово, но оно совершенно отличного происх. (германского) от џура в значении воинского звания. Первое слово диал. фонет. вариант (для краёв с характерным начальным *[ʒ]→[ʤ]) к регулярному жур. Второе слово, заметить: встречается только в женском грам. роде, тогда как первое только в мужском, другой фонет. (по-моему, скорее наддиалектный украинский, в отличие от первого) вариант озвончения начального *[ʧ]→[ʤ] (ср. чура→џура). Хотя, к последнему есть и вторичные фонет. варианты - деаффрикативизованный с [ʒ] ((*[ʧ]→)[ʤ]→[ʒ]) - жура, и с [ʨ] - цюра (этот может быть и польского происхождения). А в этой теме смешались эти слова в плане морфологии и значения: в самом названии темы приведённая форма значит только кушанье, а речь пошла о воинском звании (тогда в теме следовало написать "Джура - значение и происхождение слова").

Вы мастерски написали стопятсот слов непонятно о чём. ;D

в персидскком есть "джур" - "скординированный", отсюэда "джур кардан" - "скординировать", и "джура" - "приятель.

Еще в тадж.- jur - 1. похожий, соответствующий, подстатный 2. образно - сопутник, совремяпроводитель, собеседник

Цитата: Elischua от июля  1, 2014, 16:13

Цитата: Elischua от июля  1, 2014, 16:06

Цитата: Python от ноября 23, 2011, 15:12
В другому випадку «сиджу й журюся» = «сиджу й сумую», ні? Щодо першого — маю сумнів, що слово вжито правильно. Якщо це цитата, то звідки?

Марьно, Питонє, сѫмьнишь. Слово журити є исполисловѧньскє, ис розманитъими ѡдводинами (дєриватами). И значенѥ "трѫтити (дєкого), досадити (дєкому)" охопить иньши похоџи (похѡдьни) значення, hє досадити-исмѫтити або трѫтити [докорами]-вєсти до исмѫтъку чєрєз (чутѫ) ганѫ. Не одина украïньска мълва сє слово иметь а-бихѡм могли тълмачити значенѥ "исмѫтити" дьля журити hє пьрвотє.

Тако видъшє: досадити→исмѫтити, трѫтити [докорами]→вєсти до исмѫтъку чєрєз [чутѫ] ганѫ.

Перепатривъши слово журити, приѧл емь тепьрвь, оже такы въ украïньскѡи мълви исмысл «корити, лаяти» нѣ му томан.

Цитата: arzawa от февраля  4, 2005, 03:43
Уважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

В татарском языке есть слово "зур" переводится как "большой" или "старший"
Например:
зур кеше - большой человек;
зур бала - взрослый ребёнок;
Могу предположить о том что джур значится здесь как старший над всеми, т. е. старшина.

Цитата: Vikkivikki от сентября 22, 2017, 07:04

Цитата: arzawa от февраля  4, 2005, 03:43
Уважаемые украинцы, кто знает, кого именно у запорожских казаков называли джурами, и каково происхождение этого слова? Прошу извинить за незнание украинского языка.

В татарском языке есть слово "зур" переводится как "большой" или "старший"
Например:
зур кеше - большой человек;
зур бала - взрослый ребёнок;
Могу предположить о том что джур значится здесь как старший над всеми, т. е. старшина.

Тільки от «джура» — не старший над усіма, а молодший, прислужник-зброєносець при козакові:

Цитировать
Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12000-dzhura-2.html#show_point

Хоча, якщо «джура» від «зур бала», якась логіка в цьому є.

ЦитироватьТермин Джура имеет персидское происхождение и первоначально означал «товарищ». В украинский язык попал как заимствование из тюркского.

(wiki/ru) Джура_(оруженосец) (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B0_(%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%86))
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
+ http://dic.academic.ru/dic.nsf/lastnames/3542/Джура (http://dic.academic.ru/dic.nsf/lastnames/3542/%D0%94%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B0)

т.е. получаем Джуниор from Latin iunior "younger, more young"
или Ювентус от лат. iuventus — юность (хм, почему тогда «Ювентус» — «Старая синьора» (итал. la Vecchia signora)..)

интересно, что в названии народа рохинджа, или рохинья -дж переходит в -я
бирм. ရိုဟင်ဂျာ rui hang ja /ɹòhɪ̀ɴd͡ʑà/, бенг. রোহিঙ্গা Rohingga /ɹohiŋɡa/

Чому щити червлені?
Чи є зв'язок між «чур мене» - бережи мене і щурками береговими та усякими там Riparia riparia?
Чи не працював чура  esquire -ом (від. лат. scutarius — щитоносець)?

Цитата: DarkMax2 от сентября 22, 2017, 13:39
Термин Джура имеет персидское происхождение и первоначально означал «товарищ». В украинский язык попал как заимствование из тюркского.

І латинське ( з румунським) з тюркського ?

(http://images.vfl.ru/ii/1506193313/4f15452c/18714834_m.png) (http://vfl.ru/fotos/4f15452c18714834.html)

Я знать не знал об этом водопаде, решил искать базовые армянские слова которые точно с давних времен используются и которые не переменены из других языков и случайно забрел сюда. Дело в том что слово джур в армянском значит вода. И это очень странно, потому что это не единственный случай когда местные Украинские названия объектов созвучно и по слуху и по смыслу с армянскими словами. Ну например, только недавно обратил внимание что имя Карпаты, если смотреть на него как на армянское слово, то значит будет значить каменная стена, где (к с предыханием на манер английского-q) кар это камень а пат собственно стена. Очень интересно как же так получилось

Цитата: Тигран Оганнисян от июня  4, 2020, 17:48
Дело в том что слово джур в армянском значит вода. И это очень странно, потому что это не единственный случай когда местные Украинские названия объектов созвучно и по слуху и по смыслу с армянскими словами. Ну например, только недавно обратил внимание что имя Карпаты, если смотреть на него как на армянское слово, то значит будет значить каменная стена, где (к с предыханием на манер английского-q) кар это камень а пат собственно стена. Очень интересно как же так получилось

При желании можно найти такие "этимологии" в любом языке. Возьмём, к примеру, карачаево-балкарский: джур - это "дикий", Карпаты - это Къар-патар "обитель снегов" (ср. их средневековое венгерское название Havasok "снежные горы")...

Цитата: Ion Borș от июня  6, 2020, 00:27

Offtop

Я уже не помню если в этой теме в армянском этимология для джур не ономатопея от воды в горной местности - в рум. дуррр, дуруи - ономатопея (журчание воды), а дуруитоаре это каскад.