Лингвофорум

Як зрозумiти "Кривиться, мов середа на п'ятницю"?

Цитата: reziaЯк зрозумiти "Кривиться, мов середа на п'ятницю"?

Це жартівлива ідіома, що означає, що людина-таки досить виразно скривилася. :)

Цiкаво, чому людина може так виразно кривиться?

Цитата: reziaЦiкаво, чому людина може так виразно кривиться?

Певно, щось дуже вподобала. :)

А як четвер на суботу можна кривиться?:)

Цитата: reziaА як четвер на суботу можна кривиться?:)

Кривитися можна, сказать нельзя ;--)

:lol:

Я, звичайно, перепрошую, але український четвер на українську суботу не кривиться. ;) Може то в вас там...

P.S. Взагалі ж, традиційно середа один з найнесприятливіших днів, а п'ятниця - абсолютно навпаки. Може через це і приказка постала.

Добавлено спустя 7 минут 11 секунд:

P.P.S. Спробував пошукати і знайшов таку цікавинку: є припущення, що постання приказки пов'язане з церковними традиціями - у п'ятницю піст більший за середу. Тобто, продовжуючи дописане у P.S., п'ятниця і за церковною традицією є "старшою" за середу.

Добре. Можливо це значить "кривиться с кислим виглядом"?
(исправь ошибки, если есть, пожалуйста)

Цитата: reziaДобре. Можливо це значить "кривиться с кислим виглядом"?

Це означає просто зробити виразну фізію, аби не було сумнівів.

Цитата: rezia(исправь ошибки, если есть, пожалуйста)

А ти сама писала?

Цитата: Digamma

Цитата: rezia(исправь ошибки, если есть, пожалуйста)

А ти сама писала?

Так.

Цитата: reziaТак.

::applause::

Дякую за пояснення.
Здається, це означає зробити лиху фізію, вiд радостi людина не кривиться. Так?

Ще як менi розумiти "Облизня пiймати"? Хто це "облизень", вовк? (оборотень? :oops:)

Цитата: reziaЗдається, це означає зробити лиху фізію, вiд радостi людина не кривиться. Так?

Ні, просто скривитися. Чому це відбувається - ідіома примовчує. :)

Цитата: reziaЩе як менi розумiти "Облизня пiймати"?

Зазнати невдачі.

Цитата: reziaХто це "облизень", вовк? (оборотень? :oops:)

От не скажу - не знаю. :oops:

Можеш сказати маленьку iсторiю i там "Облизня пiймати" використовувати.  Буду читати та перекладати. :)

Сама скажу потiм. :)

Як треба зрозуміти "Мертві бджоли не гудуть"?

Цитата: reziaМожеш сказати маленьку iсторiю i там "Облизня пiймати" використовувати.  Буду читати та перекладати. :)

Резю, вибач!!! Насправді зараз не дуже з часом, аби шукати десь, тож можу лише навести якісь невеличкі цитати, що можу знайти під рукою (якщо влаштує). Бо шукати якусь більш-менш "історію" - просто забракне часу.

Цитата: AндрійЯк треба зрозуміти "Мертві бджоли не гудуть"?

Це говорять жартома, вказуючи або на вже неспроможність зробити щось, або на повну недієздатність когось.

Напр. (знач.2):
- Ну хлопці ви й понапивалися. А де Петро?
- У сусідній кімнаті.
- А поклич-но його.
- :no: Мертві бджоли не гудуть. ;)
(тобто Петра покликати не можна через те, що він вже набрався)

Напр. (знач.1):
- Тобі Галя подобається?
- Та впадав був я за за нею.
- А зараз?
- Ні, все. :no: Мертві бджоли не гудуть. ;)
(тобто все, більше не залицятиметься - або не хоче, або немає сенсу)


/Резю, чи то ти такі історії мала на увазі?/

Цитата: Digamma
Напр. (знач.1):
- Тобі Галя подобається?
- Та впадав був я за за нею.
- А зараз?
- Ні, все. :no: Мертві бджоли не гудуть. ;)
(тобто все, більше не залицятиметься - або не хоче, або немає сенсу)

то хто тут "мертва бджола", Галя чи "вiн"? :)

Цитата: andrewsiakто хто тут "мертва бджола", Галя чи "вiн"? :)

Ну, я то мав на увазі його (мовляв терпець хлопцю ввірвався), але може і з Галею щось того... :D

Цитата: Digamma

/Резю, чи то ти такі історії мала на увазі?/

Так, такi. :)

Добавлено спустя 14 минут 48 секунд:

Цитата: Digamma
мовляв терпець хлопцю ввірвався

Скажи як перекласти, будь ласка.

Цитата: Digamma
залицятиметься

Це розмовное слово ? Який тут корiнь?

Цитата: rezia

Цитата: Digamma/Резю, чи то ти такі історії мала на увазі?/

Так, такi. :)

Вже другий день Тарас никав селом в такому стані... Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня. (В. Шевчук)

Віриш ти, що ця свердловина.. дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа)

Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники. (Грицько Григоренко)

Цитата: rezia

Цитата: Digammaмовляв терпець хлопцю ввірвався

Скажи як перекласти, будь ласка.

= рос. мол, у парня терпение кончилось.

Цитата: rezia

Цитата: Digammaзалицятиметься

Це розмовное слово? Який тут корiнь?

Звичайне слово. Залицятися = рос. ухаживать (у сенсі to court). Залицятимется - майбутній час. Якщо простіше, то розбий як /залицят/-/име/-/ться/: /име/ є показником майбутнього часу третьої особи однини, а /ться/ утворюється, певно за аналогією з теперішнім часом - псевдо-інфінітив на -ть + -ся.

Дякую за пояснення. :)

Яке украïнськi прислiв'я говорять про гостиннiсть?
На зразок росiйскi
"Чем богаты, тем и рады", "Не красна изба углами, а красна пирогами".

Цитата: reziaЯке украïнськi прислiв'я говорять про гостиннiсть?
На зразок росiйскi
"Чем богаты, тем и рады", "Не красна изба углами, а красна пирогами".

Ну шо, заходь, як вже приперся!:mrgreen:
Впрочем, существует и русский аналог. ;--)

Вміла готувати, та не вміла припрошувати... :)

Мабуть, запрошувати...:_1_12
Пшепрашам - по-польски - "извините", так же, как по-украински "перепрошую".:_1_12

Запрошувати - то по-літературному.
А от що Ви маєте проти слова "припрошувати"? :dunno:

[особисті запитання - ПП. F]

Цитата: IskandarВміла готувати, та не вміла припрошувати... :)

А як це зрозумiти?

Цитата: IskandarЗапрошувати - то по-літературному.
А от що Ви маєте проти слова "припрошувати"? :dunno:

Та нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати". Але ж я зi Львову. Не виключно, що десь на сходi саме так i кажуть. :dunno:

Цитата: Карл Иванович ШустерлингТа нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати". Але ж я зi Львову. Не виключно, що десь на сходi саме так i кажуть. :dunno:

Я у Києві також не чув, але лексичний корпус наводить не тільки припрошувати, але й цілу низку однокореневих форм з тим самим префіксом. Тож, певно, десь-таки вживають, причому непоодиноко (бо інакше та різномаїття я пояснити не можу).

Цитата: reziaА як це зрозумiти?

Це про хазяйку, що погано гостей зустрічає, а то ж гріх та сором.

Цитата: Карл Иванович ШустерлингТа нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати".

Та то діалектне, звісне діло, "східняцьке" слово. От як у Шевченка прислів'я як епіграф: Привикне собака за возом бігти... А у літературній нормі "звикне".

Оцю приповідку про погану хазяйку я вичитав у книжці про українців, хоча щось здібне до цього чув і сам.

Цитата: IskandarТа то діалектне, звісне діло, "східняцьке" слово.

Слово входить до лексичного корпусу літ. норми. Ваші намагання подати східні діалекти як такі, що є дещо відірваними від "основної" мови стають дедалі відвертішими.

Цитата: Iskandarхоча щось здібне до цього чув і сам

:o

Цитата: DigammaСлово входить до лексичного корпусу літ. норми.

Я рад.

Цитата: DigammaВаші намагання подати східні діалекти як такі, що є дещо відірваними від "основної" мови стають дедалі відвертішими.

:_1_17 [Ваша манія стає чимраз симптоматичнішею - це буде, звісно, вирізано, але інакше назвати складно]. Всі говірки південною зони поділяються на західні та східні. Відповідно й всі слова літературної мови за походженням є або західні, або східні, або спільні (або поліські, та таких мало). Іванич каже, що ві Львові він такого слова не чув. Додавши сюди й польске zaprosi, можна припустити, що слово це (припросити) притаманне перш за все південно-східній зоні, тобто за походженням є "східняцьким". Ні про що більше й не йшлося.

Цитата: IskandarНі про що більше й не йшлося.

Цитата: IskandarТа то діалектне ...  "східняцьке" слово.

Дивина, та й годі.

Надалі видалятиму, бо до лінгвістики ваш вибірковий підхід можна віднести дедалі менше.

Так крiм поганої хазяйки немаε нiчого?

Цитата: Карл Иванович Шустерлинг

Цитата: IskandarЗапрошувати - то по-літературному.
А от що Ви маєте проти слова "припрошувати"? :dunno:

Та нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати". Але ж я зi Львову. Не виключно, що десь на сходi саме так i кажуть. :dunno:

:o Де ж це Ви у Львові бували, що не чули цього слова? Я, наприклад, не раз його чула, сама іноді й вживаю. Але це не зовсім те саме, що й "запрошувати" - відрізняється відтінком значення, так само, як "притупувати" відрізняється від "тупати", "приказувати" від "казати" і т.п. Тобто певна ітеративність там є чи що - дія відбувається часто і "маленькими порціями" (якщо так можна сказати) 8). От прийшли гості, а господиня не просто запросила їх до столу, а ще й раз у раз припрошує: "скуштуйте ось цього", "попробуйте он того", "не соромтесь, пригощайтесь, на базарі все таке дороге..." :D

Може, воно й походить з якогось діалекту, про це не скажу, але зараз це звичайнісіньке літературне слово, ніякої "східності" чи "західності" не відчувається.

Я чула інший варіант цієї приказки - "уміла готувати, та не вміла подавати".

А щодо інших приказок про гостинність, то найпоширеніше, мабуть - "чим хата багата, тим і рада", ще є "гість в дім - Бог в дім", "гість хати не перележить", "гарні гості, та не в пору". Мабуть, ще є інші, але зараз не згадаю.

Цитата: Tizia
А щодо інших приказок про гостинність, то найпоширеніше, мабуть - "чим хата багата, тим і рада", ще є "гість в дім - Бог в дім", "гість хати не перележить", "гарні гості, та не в пору". Мабуть, ще є інші, але зараз не згадаю.

:_1_23 спасибi.
i тобi , Digamma, дякую, що вiдмiнок поправив.

Цитата: Tizia

:o Де ж це Ви у Львові бували, що не чули цього слова? Я, наприклад, не раз його чула, сама іноді й вживаю.

Справдi, пригадую щось таке! Я вже 10 рокiв не був на Украiнi. Тим бiльше, я росiйськомовний, украiнську вивчив пiзно, аж пiсля iнституту, на виробництвi. Вибачайте!:oops:

Цитата: Карл Иванович ШустерлингСправдi, пригадую щось таке! Я вже 10 рокiв не був на Украiнi. Тим бiльше, я росiйськомовний, украiнську вивчив пiзно, аж пiсля iнституту, на виробництвi. Вибачайте!:oops:

Вибачаю ;)

Велика чи рiзниця мiж словами "будинок" и "хата"?

Скажімо так:

Оце будинок —

|Б|
|ə|
|У|
|ə|
|Д|
|ə|
|И|
|ə|
|Н|
|ə|
|О|
|ə|
|К|
,

а оце — хата.

__/Ô\__
|Х|ə|А|
|Т|ə|А|
———————
:_1_12

Так я про семантику.

Считайте, что будинок = здание, хата = дом. 8-)

Цитата: Vertaler van TekstenСчитайте, что будинок = здание, хата = дом. 8-)

:o Скажете, однако...
Наприклад, многоэтажный дом = багатоповерховий будинок, але ж не як не багатоповерхова хата. Взагалі, я б сказав, що хата - жилой сельский дом, будинок - любой дом в городе + любое нежилое здание.

ЗІ

Цитата: reziaВелика чи рiзниця...

Замість "Велика чи різниця..." я б сказав "Чи є великою різниця..."
чи на відміну від російського ли вживається тільки на початку конструкції на кшталт англійського if, або есперантського ĉu.

ЗІІ
Дігама виправить, якщо я десь збрехав. :D

Цитата: iskenderВзагалі, я б сказав, що хата - жилой сельский дом, будинок - любой дом в городе + любое нежилое здание.

Ну а також можливо сказати «моя хата» про всяке місце, де той, хто це каже, живе.

Цитата: iskenderабо есперантського ĉu

:_1_05

Цитата: iskender
на кшталт англійського

Яке чудове слово. Що воно означає?
__________________
яке - сер. рід (чол. який, жін. яка)
воно - пор. рос. он/она/оно vs. укр. він/вона/воно
F

Цитата: iskenderЗІ

Цитата: reziaВелика чи рiзниця...

Замість "Велика чи різниця..." я б сказав "Чи є великою різниця..."

Або можна просто "Чи велика різниця..." - власне, як Іскендер і зауважив (з чи на початку).

Цитата: rezia

Цитата: iskenderна кшталт англійського

Яке чудове слово. Що воно означає?

= рос. тип, пошиб, манера, сорт (тобто "на кшталт" = рос. наподобие) /див. польський оригінал :)/

Добавлено спустя 12 минут 54 секунды:

P.S. хата = (приблизно) рос. изба, т.е. дом в селе, обычно одноэтажный (для многоэтажного запросто можно будинок употребить)
будинок = рос. дом (производная от глагола будувати "строить", со всеми вытекающими последствиями - может означать любой жилой дом, но есть четкая тенденция к употреблению для городских зданий)

Добавлено спустя 11 минут 20 секунд:

Цитата: Vertaler van TekstenНу а також можливо сказати «моя хата» про всяке місце, де той, хто це каже, живе.

:yes: Це тому що хата може бути вжите для позначення квартири, або просто помешкання (тобто у цьому значенні хата = рос. квартира; напр. "ходімо до хати" = "ходімо додому", але з певним семантичним наголосом на "у приміщення")

Цитата: iskenderЗІІ
Дігама виправить, якщо я десь збрехав.

:yes: Трохи підправлю... :)
будинок не означает нежилое здание - это либо жилое здание, либо здание заведения, организации (тобто будівля установи), т.е. здание где находятся люди; нежилое здание обычно будівля (пор.: сарай - будівля, але не будинок; але будинок уряду, сільський клуб - також будинок)

Дякую за пояснення та виправлення.

Добавлено спустя 8 минут 29 секунд:

Цитата: Digamma
напр. "ходімо до хати" = "ходімо додому"

Виходить, "додому, до хаты", котре з пiснi, це тавтологiя?

Цитата: rezia

Цитата: Digamma
напр. "ходімо до хати" = "ходімо додому"

Виходить, "додому, до хаты", котре з пiснi, це тавтологiя?

Майже. Тобто це синоніми, але з невеличкими, майже непомітними семантичними відмінностями.

Цитата: reziaДякую за пояснення.
Здається, це означає зробити лиху фізію, вiд радостi людина не кривиться. Так?

Ще як менi розумiти "Облизня пiймати"? Хто це "облизень", вовк? (оборотень? :oops:)

Не знаю як де, але в знайомій мені атмосфері " середа на п"ятницю " використовується в негативному сенсі. І певно пов"язано з постом.


--------------------------------------------------------------------------------

Ужито в значенні:  облизня піймати – лишитися без того, на що розраховував; "облизень" – відмова при залицянні або в будь-якому проханні взагалі;(це доктор наук таке казав)
рос.  8-)8-)8-)
Взагалі, використовується як " зазнати невдачі"
Особисто я можу додати можливо пов"язано з тим: ви хотіли щось з"їсти, та довелося облизуватися.(це  моя уявна , але можлива версія походження)

Вітаю шановне панство!
Вибачте, що пізненько під'єднуюсь до обговорення, але сподіваюсь, що дрючками не виженете. :)
Хочу теж пару слів додати щодо "спіймати облизня". Так, дійсно, значення походить від того, що хтось пішов ні з чим, облизнувшись. А найбільш влучним перекладом на російську, НМСД*, буде "уйти с носом". (Думаю, ні для кого не секрет, що в останній російській ідіомі слово "нос" аж нічого спільного немає з найвидатнішим органом людського обличчя :D ).

А щодо "вміла готувати, та не вміла подавати" - є у Степана Руданського такий віршик:

ЦИГАН НА ТОЛОЦІ
Вийшов циган на толоку,
Косить, бідний, косить,—
А господар обідати
Цигана не просить,
А дав чарки понюхати,
Хліба закусити
Та й знов-таки заставляє
Цигана косити.
Іскривився циганюга,
Косить, бідний, косить,
А господар полуднати
Цигана не просить,
А знов чарки понюхати,
Хліба закусити
Та й знов-таки заставляє
Цигана косити.
Ізнемігся бідний циган,
Косить і не косить,
Аж під вечір пан господар
Вечеряти просить.
Просить його до світлиці,
Садить на посаді,
Наливає чарку, другу...
Такий циган радий!..
От подали сироватку,
Циган уплітає,
Аж тут кума вареники
З печі висуває.
Кинув циган сироватку,
До другого взявся.
Лигав, лигав вареники,.
Аж розперезався.
Далі годі! сидить циган,
Тілько поглядає,
Аж тут кума поросятко
З печі висуває.
Гекнув циган,— та й із хати,
Не хоче і ждати:
«Вміли,— каже,— наварити -
Не вміли подати!»

До речі, цей циган спіймав облизня

______________________________________________
*НМСД - ця українська абревіатура пропонується до вжитку замість іноземного IMHO.
НМСД - На Мою Скромну Думку.

Треба дiзнатися, як говорять украiнською мовою:
"нужно, как рыбке зонтик". Дякую наперед.
PS наприклад, англiйською мовою говорять "need smth like a fish needs a bicycle" (букв. нужно , как рыбе велосипед).

Як один із варіантів можна використати "Як п'яте колесо до воза".

Є ще один, але на мій погляд більш сучасний та трішечки з гумором варіант "Як зайцю стоп-сигнал"

Цитата: ҐонтаЯк один із варіантів можна використати "Як п'яте колесо до воза".

Є ще один, але на мій погляд більш сучасний та трішечки з гумором варіант "Як зайцю стоп-сигнал"

Дякую. А з гумором про рибку немаε?

Цитата: ҐонтаЄ ще один, але на мій погляд більш сучасний та трішечки з гумором варіант "Як зайцю стоп-сигнал"

Є старіший варіант із зайцем: як зайцеві бубон.

Цитата: reziaА з гумором про рибку немаε?

Не знаю як про рибку, але можна ще сказати "не приший кобилі хвіст", маючи на увазі те саме.

Цитата: Digamma

Цитата: ҐонтаЄ ще один, але на мій погляд більш сучасний та трішечки з гумором варіант "Як зайцю стоп-сигнал"

Є старіший варіант із зайцем: як зайцеві бубон.

Це дуже важливо, цей старіший варіант, дякую. Чому форми рiзні:
як зайцю /  як зайцеві ?

Цитата: reziaЧому форми рiзні:
як зайцю /  як зайцеві ?

Іменники II відміни ч.р. у давальному відм. мають паралельні закінчення -у/-ю, -ові/-єві. Особисто для мене форма як зайцю бубон неприйнятна через цю-бу.

Що означає "клечальна недiля"?
__________________

Добавлено спустя 47 минут 55 секунд:

"на калиновiм мостi" - це який промiжок часу?

Також що означає "у свинячий голос"?
А також "за царя Панька","за царя Тимка""за царя Митрохи" - це теж шо "за царя Гороха"? Чого стiльки багато царiв?

Дякую.

Цитата: reziaЩо означає "клечальна недiля"?

Перший день Трійці.

Цитата: rezia"на калиновiм мостi" - це який промiжок часу?

Якщо я правильно розумію цей вислів, то це не проміжок часу, а щось уявне - або химерне, або ідеальне (залежить від контексту).

Цитата: reziaТакож що означає "у свинячий голос"?

Запізно, або коли можна вже й не приходити. :)

Цитата: reziaА також "за царя Панька","за царя Тимка""за царя Митрохи" - це теж шо "за царя Гороха"?

Так. :)

Цитата: reziaЧого стiльки багато царiв?

Гадаю, через синонімічне різномаїття:
- за царя Панька/Тимка, коли земля була тонка;
- за царя Гороха/Митроха, коли людей було троха.

Цитата: Digamma

Цитата: rezia"на калиновiм мостi" - це який промiжок часу?

Якщо я правильно розумію цей вислів, то це не проміжок часу, а щось уявне - або химерне, або ідеальне (залежить від контексту).

Треба перекласти, тому що я совсим не розумію, шо ти написав :oops:. Дякую за iншие пояснення.

Цитата: rezia

Цитата: Digamma

Цитата: rezia"на калиновiм мостi" - це який промiжок часу?

Якщо я правильно розумію цей вислів, то це не проміжок часу, а щось уявне - або химерне, або ідеальне (залежить від контексту).

Треба перекласти, тому що я совсим не розумію, шо ти написав :oops:. Дякую за iншие пояснення.

Ежели я верно понимаю сие высказывание, то это не промежуток времени, а нечто воображаемое - либо мнимое, либо идеальное (зависит от контекста).

Виправляю:

Треба перекласти, бо я зовсім не розумію, що ти написав. Дякую за інші пояснення.

бо - соответствует устаревшему русскому ибо.

Вживання "тому що" не є помилкою, просто мені в цьому реченні більше до вподоби "бо".

Зауваження.
Внаслідок радянских реформ маємо неоднозначність: пишется інші, а вимовлятись мусить як инші.

Цитата: Зайда (неактивований)

Цитата: rezia

Цитата: Digamma

Цитата: rezia"на калиновiм мостi" - це який промiжок часу?

Якщо я правильно розумію цей вислів, то це не проміжок часу, а щось уявне - або химерне, або ідеальне (залежить від контексту).

Треба перекласти, тому що я зовсiм не розумію, що ти написав :oops:

Ежели я верно понимаю сие высказывание, то это не промежуток времени, а нечто воображаемое - либо мнимое, либо идеальное (зависит от контекста).

Ага, спасибо, тогда в связи с этим вопрос. Может ли "на калиновiм мостi" означать "никогда"?

Цитата: reziaАга, спасибо, тогда в связи с этим вопрос. Может ли "на калиновiм мостi" означать "никогда"?

Може. У сенсі "це уявно". Але, слід зауважити що вжити це просто як синонімічну до "ніколи" конструкцію не можна - лише у поодиноких випадках.

А у яких выпадках?

Я би очікував щось на кшталт: коли Х станеться на калиновім мості. Але скажу відверто, тут я мало чим зараджу, бо цей вислів мені майже не траплявся.

Як розумiти "ведмежий кут" (русск. медвежий угол)? Можливо "далеко"?

Что касается русского:

Цитата: УшаковМедвежий угол (разг.) - отдаленное захолустное место.

:yes:

Цитата: reziaА у яких выпадках?

Випадках :oops:.

Ще як розумiти "битий шлях"? Це дальнiй шлях або ж поганий?

Цитата: reziaЩе як розумiти "битий шлях"? Це дальнiй шлях або ж поганий?

Щось на кшталт рос. "проторенная дорога".

Дякую. Вiдразу и не догадуэшся.

Цитата: reziaДякую. Вiдразу и не догадуэшся.

:o

Цитата: Digamma

Цитата: reziaДякую. Вiдразу и не догадуэшся.

:o

Quoi? :)

Шо за цiкаво слово "усюди" и як розумiти вираз "по всiх усюдах"?

Цитата: rezia

Цитата: Digamma

Цитата: reziaДякую. Вiдразу и не догадуэшся.

:o

Quoi? :)

догадуэшся - це по-каковскі?

Цитата: reziaШо за цiкаво слово "усюди" и як розумiти вираз "по всiх усюдах"?

Усюди - не цікаве, а звичайне слово: всюди/усюди = рос. всюду.

По всіх усюдах = рос. везде, всюду, во всех концах...

Цитата: Digamma

Цитата: rezia

Цитата: Digamma

Цитата: reziaДякую. Вiдразу и не догадуэшся.

:o

Quoi? :)

догадуэшся - це по-каковскі?

догадуватися :oops:

Цитата: rezia

Цитата: Digamma

Цитата: rezia

Цитата: Digamma

Цитата: reziaДякую. Вiдразу и не догадуэшся.

:o

Quoi? :)

догадуэшся - це по-каковскі?

догадуватися :oops:

здогадуватися (здогадатися) 8-)

Цитата: Rezia от июня  4, 2005, 19:29
А також "за царя Панька"

Може "царя-панька"? Панько може бути паничем, паном?

Думаю, там був таки Панько — неіснуючий цар, імені якого не пригадували навіть старі люди. Те ж саме з іншими царями — Опеньком і Горохом, але їх вигаданість більш явна.

Я про походження такого "імені".

Цитата: DarkMax2 от марта 13, 2015, 15:24
Я про походження такого "імені".

Можливо, лапки не потрібні; просто для рими (як і в багатьох подібних ідіомах).

(https://books.google.com.ua/books?id=dlNmAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA266&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE+%D0%B8%D0%B7+%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87+%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%22&sig=ACfU3U2M666B_HOzZW6C-2nVFXmOZn8fsg&edge=0)

(https://books.google.com.ua/books?id=_FdgAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA428&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D1%88+%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE%22&sig=ACfU3U3612w5cCYc-Od00aV0QT_DKr7r1A&edge=0)

(https://books.google.com.ua/books?id=loBNAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA29&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%B7%D0%B0+%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F+%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0%22+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B2&sig=ACfU3U2D805cbi6wUHnUU5oG7SvFaOYE5A&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books?id=loBNAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA29&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0+%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BA%D0%B0+%D0%9C+%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%22&sig=ACfU3U2wOZgDRje6dbJ-Zy5LskqXyuADtw&edge=0)

Цитата: Студент от
В украинских говорах имя царя Гороха может заменяться названиями другого растения, например за царя Хмеля, или именами простых смертных «подлого» происхождения: за царя Тимка (нечто вроде нашего Тимошки) и за царя Панька (Павлушки). Характерны и шутливые рифмованные прибавки к этим выражениям: за царя Гороха — як було людей трохи; за царя Тимка — як була земля тонка.

Не менее забавны фразеологические имена государей в других славянских языках. Вот буквальный их перевод: польское при короле Сверчке, при короле Гвоздике; чешское при короле Сверчке; при короле Голыше, когда была за грош овца; при Марии Теремтете (т. е. никогда не существующей королеве); словацкое при святом Виде (нарочитое искажение имени святого Вита).

«Родственников» царя Гороха можно встретить и за пределами славянского мира. Немецкое выражение Anno Tabak дословно переводится 'во времена царствования Табака'. Французское du temps du roi Guillemot — 'во времена короля Гильемо' — это то же, что при царе Горохе. Причем имя французского короля вы напрасно будете искать в энциклопедиях. Это имя «говорящее»: значит оно 'сойка'. Выходит, и здесь нечто вроде польского и чешского короля Сверчка,

Как видим, почти все фразеологические цари и короли — плод народной шутки. Царь Горох в качестве исторического лица столь же неправдоподобен, как говорящие звери, молочные реки с кисельными берегами или летающие жареные куропатки. Именно неправдоподобность реального существования таких правителей и создает значение «очень давно», которое объединяет все эти выражения.

И все-таки нельзя считать, что слово горох случайно оказалось самым популярным именем в ряду русских, украинских и белорусских фразеологизмов, повествующих о допотопных временах. С горохом связаны «обидные» ассоциации, отраженные в пословицах и поговорках: Горох да репа обидное семя; Обидные семена в поле горох да репа, а в мире — вдова да девка; украинское Роди, Более, жито гоже, а без гороху проживем по троху.

Чем объяснить такие ассоциации? А тем, что Завидны в поле горох да репа: кто ни пройдет — щипнет. Потому Репа да горох и сеются про воров. Не случайно слово гороховый стало синонимом чего-то плохого, слабого и т. д.: гороховая память 'слабая', гороховые слова 'пустые' и т. д. А назвать кого-либо гороховым чучелом или пугалом — прямое оскорбление.

Возможно, именно таким гороховым пугалом и представлял себе наш остроумный предок восточнославянского царя Гороха.

Цитата: Zavada от марта 13, 2015, 16:33
именами простых смертных «подлого» происхождения

Хм, так давно, що аж ніколи? Бо у царя не може бути імені селянського, так?

---

То Панько Панкрат чи Пантелеймон? Чи тут як з Харьком - обидва?

Цитата: DarkMax2 от марта 13, 2015, 16:45
То Панько Панкрат чи Пантелеймон?

Можливо, той, кому першому спала на думку ідіома з Паньком, навіть жодного з імен Панкрат та Пантелеймон не знав (а Панько був у нього на слуху).

Спробував замінити літеру, хоча такого не чув; знайшлося.

(https://books.google.com.ua/books?id=4bobAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA441&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%B7%D0%B0+%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F+%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0%22&sig=ACfU3U22g5J1yvuH4A8PJr3Xv_kV2KX7ag&edge=0)

Ніна Міщенко, Микола Міщенко.
"Слово батьків - з усіх віків".
1136 сторінок. Формат - 84х108 1/32, палітурка - картон.
Видавництво "Богдана". 1998 рік.

(http://bukinist.in.ua/img/users/1664/books/380x285_13877493956757.JPG)

Чи можливо, що автори зафіксували такий варіант, бо не знають про традиційний?

Цитата: Zavada от марта 13, 2015, 17:07
Чи можливо, що автори зафіксували такий варіант, бо не знають про традиційний?

ЦитироватьМіщенко Н., Міщенко М. Слово батьків з усіх віків. – К. : Богдана, 1998. – 1136 с.

Найцінніші перлини – прислів'я та приказки з усіх регіонів України ввійшли до цього видання. Багато з них друкується вперше. Книга складається з трьох частин: перша – містить приказки, прислів'я, дотепні вирази, поради. друга – це фенологічний календар для визначення погоди. третя – це загадки.

Або десь побутує варіант з Пеньком (пошуковик знаходить дещицю)?

Щодо царя Хмеля — тут часом не може бути паралелі з Богданом Хмельницьким?

Цитата: Python от марта 13, 2015, 17:36
Щодо царя Хмеля — тут часом не може бути паралелі з Богданом Хмельницьким?

Якби знаття, коли виник вираз...

Хміль

1) однорічна або багаторічна витка рослина

2) який-небудь п'янкий напій.

3) різновид узору для народного розпису або вишивки, який має вигляд цієї рослини.

4) (з великої літери) казковий цар стародавніх часів. Жили за царя Хмеля, як людей була жменя, чоловік та жінка (казка); За старого Хмеля, як людей була жменя (приповідка);

5) (з великої літери) у народній творчості — прізвисько Б. Хмельницького.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.