Десь прочитав, що у таких словах, як індик, інший, інколи, іноді, іржа тощо спочатку слова вимовляється у мові переважної частини населення України насправді И, а не I. Та дійсно, отак не помічаєш, а як пригадати, то, наприклад, слово «індик» я звик чути саме як «ындык». Ці факти підтверджують самостійний фонемний статус И, відмінний від I, яке ми бачимо спочатку в слові ім'я. Отже начебто пропонувалося так і писати: индик, инколи, инший, иноді, иржа тощо.
Чому оця пропозиція заглухла?
Цитата: IskandarЦі факти підтверджують самостійний фонемний статус И, відмінний від I, яке ми бачимо спочатку в слові ім'я.
Це питання обговорювалося на форумі десь з місяць-два тому.
Цитата: IskandarЧому оця пропозиція заглухла?
Політичні теми на форумі заборонені. :D
ЦитироватьЦе питання обговорювалося на форумі десь з місяць-два тому.
Де?
Цитата: IskandarЦитироватьЦе питання обговорювалося на форумі десь з місяць-два тому.
Де?
ЦитироватьПолітичні теми на форумі заборонені.
Тю! От жеж! І тут політика!
Сподіваюся, у системі ваших політичних координат оце моє запитання не означує те, що я симпатизую Януковичу?
http://lingvoforum.net/viewtopic.php?t=1136&postdays=0&postorder=asc&&start=0
Спасибi (sic!)
Цитата: DigammaЦитата: IskandarЧому оця пропозиція заглухла?
Політичні теми на форумі заборонені. :D
:_3_01
Цитата: IskandarДесь прочитав, що у таких словах, як індик, інший, інколи, іноді, іржа тощо спочатку слова вимовляється у мові переважної частини населення України насправді И, а не I. Та дійсно, отак не помічаєш, а як пригадати, то, наприклад, слово «індик» я звик чути саме як «ындык». Ці факти підтверджують самостійний фонемний статус И, відмінний від I, яке ми бачимо спочатку в слові ім'я. Отже начебто пропонувалося так і писати: индик, инколи, инший, иноді, иржа тощо.
Чому оця пропозиція заглухла?
Так в українській мові й годилося писати, доки в її розвиток не втрутилися "мовознавці" від політики, "зближувачі братніх мов". Річ у тім, що через вимовні зміни давньоруському звуку [і] (принаймні, в корені слова) зазвичай відповідає [и] в сучасній українській літературній мові: "сирота", "синій", "сильний" тощо. Не були винятком і слова з Вашого допису. А от сучасний український звук [і] - пізнішого походження, з давньоруських "ятя" та
- : ліс, білий, піна; кістка, рід. Писати "інколи", "інший" тощо - це все одно, що визнавати, що "і" на початку цих слів походить від одного з цих двох звуків.
У "фразеологичному словнику" на юкрейніан.невмайл.ру усі такі слова написано з літерою И, подивиться сами. :)
Це тупо вибір діалекту, а не зросійщення.
ЦитироватьПравописне наголошене і в назвуці в деяких народніх словах вимовляється як и: інший, іноді, інде, істик, іскра, іграшка, ірод, іч вимовляються як "инший"..., хоч, треба сказати, це одна з можливих вимов, бо вимовляються вони й з і.
і – и § 117.
Олекса Синявський, "Норми української літературної мови" (Харків, 1931)