скільки я живу , листопАд завжди називався листопАдом!
але останнім часом , після виступів у верховному суді, він раптом став називатися листОпадом!
це тепер такий помаранчевий неологізм, нова мода або таке теж можливо?
Вибачте, а ви завжди вживаєте виключно літературну мову, ніколи не послуговуєтесь діалектизмами? Чи вас просто дещо дратують помаранчеві кольори? :)
Цитата: DigammaВибачте, а ви завжди вживаєте виключно літературну мову, ніколи не послуговуєтесь діалектизмами? Чи вас просто дещо дратують помаранчеві кольори?
Мова має бути єдина.
Я, принаймні, коли ще жив у Києві, завжди чув саме другий варіант, листОпад. Може, в мене вуха не такі? :)
У нашій родині завжди казали [ ——| ]. Тільки, може, Харків — не показник?
Цитата: Vertaler van TekstenМова має бути єдина.
Ага, "все подстрижено, покрашено, присыпано песком"... Літературна мова має бути єдина, а розмовна - аж ніяк. Бо ви дуже довго втлумачуватимете галичанину, що слід казати "білка" - закінчите не швидше, ніж переконаєте киянина у правильності "вивірки".
А найбілше незрозуміло до чого тут "помаранчевий неологізм" - якщо когось дратують певні кольори, то він помилився форумом.
Цитата: DigammaБо ви дуже довго втлумачуватимете галичанину, що слід казати "білка" - закінчите не швидше, ніж переконаєте киянина у правильності "вивірки".
Я лише запропоную йому зазирнути в Інтернет у Ґуґл та полічити.
Цитата: Vertaler van TekstenЦитата: DigammaБо ви дуже довго втлумачуватимете галичанину, що слід казати "білка" - закінчите не швидше, ніж переконаєте киянина у правильності "вивірки".
Я лише запропоную йому зазирнути в Інтернет у Ґуґл та полічити.
А що це доведе?
Цитата: DigammaЦитата: Vertaler van TekstenЦитата: DigammaБо ви дуже довго втлумачуватимете галичанину, що слід казати "білка" - закінчите не швидше, ніж переконаєте киянина у правильності "вивірки".
Я лише запропоную йому зазирнути в Інтернет у Ґуґл та полічити.
А що це доведе?
Як що? Як це юзає більшість.8-)
Можливо вплив польської мови?
Цитата: Vertaler van TekstenЯк що? Як це юзає більшість.8-)
Це покаже лише яким словом послуговується
більшість користувачів Інтернет, що ані показуватиме реальної тенденції слововживання, ані вказуватиме на меншу правильність однієї форми та більшу іншої.
Цитата: OldRiyскільки я живу , листопАд завжди називався листопАдом!
але останнім часом , після виступів у верховному суді, він раптом став називатися листОпадом!
це тепер такий помаранчевий неологізм, нова мода або таке теж можливо?
Загалом, наскільки мені доводилося чути, кажуть-таки листопАд. Та й словники подають саме такий наголос.
Звичайно, нещодавне часте вживання цього слова з наголосом на "о" ніяким чином не стосується чогось "помаранчевого". Проте, наскільки я помітила, таке вживання йшло тоді саме від пана Ющенка (Ющенко - ТАК!!! :) ) (принаймні я спеціально рахувала його листОпади та листопАди - й нарахувала, здається, аж 1 листопАд :) ).
Особисто в мене кількість чутих варіантів приблизно однакова, тому думаю, що у живій мові обидва варіанти прийнятні.
До речі, щодо наголосів. По собі можу сказати, що коли часто спілкуєшся з людьми, які вживають багато діалектних слів або ж "по-діалектному" ставлять наголоси, то тоді починаєш втрачати "гостроту" слуху на помилки (чи, радше сказати, на невідповідність нормам літературної мови :) ). І після того досить довго доводиться перенавчати себе говорити більш "аутентично", керуючись не тим, що увібрав від інших, а тим, чому ще давно тебе навчали...
до речi, киïвському "понедIлок" вiдповiда львiвське "понЕдiлок".
Цитата: andrewsiakдо речi, ки?вському "понедIлок" вiдповiда львiвське "понЕдiлок".
Оце точно! У мене в оточенні є людина зі Львова, яка постійно так каже. І ще багато чого - як згадаю, напишу. Насправді, раніше воно гостріше "різало" слух, а тепер уже набагато менше.
А що можете сказати щодо "чотИрнадцять"? Це теж із лексикону шановного пана Ющенка ...
Цитата: SladkorcekА що можете сказати щодо "чотИрнадцять"? Це теж із лексикону шановного пана Ющенка ...
нормально ;), для мене звучить не менш дивно нiж "п'ятдесятЬ", "шiстдесятЬ" або "дев'ятдесятЬ" 8-)
andrewsiak, :? :(
P.S. Чекаю на відповідь пана Дигами ;--)
Цитата: Sladkorcekandrewsiak, :? :(
P.S. Чекаю на відповідь пана Дигами ;--)
Для мене звучить дивно, але ж Ющенко з-під самого російського кордону, тож має говорити говіркою набагато ближчою до російської ніж літ. норма.
А що саме у моїй відповіді ви чекали почути, через що підморгували?
Дигамо, я дуже рідко користуюся українською мовою, тому не розумію багато щодо наголосів, але мені було дивно від того, як вимовляє деякі слова пан Ющенко, тому мені хотілося почути, що мислить про це людина, котра спілкується українською. :) Я поважаю вашу думку ;--)
Цитата: SladkorcekДигамо, я дуже рідко користуюся українською мовою, тому не розумію багато щодо наголосів, але мені було дивно від того, як вимовляє деякі слова пан Ющенко, тому мені хотілося почути, що мислить про це людина, котра спілкується українською. :)
Моя думка тут досить проста. Є літературна норма й у тому вигляді як вона є ми і маємо її сприймати - звичайно, що росіяни (через небайдужість) та "східні" українці вважатимуть норму заполонізованою, а "західні" українці - занадто русифікованою, саме через певну середню арифметичність норми. Але, якщо ми візьмемо звичайну мову звичайної людини, то ми матимемо справу з говіркою (суржик не розглядаємо) і тут, теж природно, наголоси/слова що східніше то більше "сповзатимуть" у бік російської, а що західніше - у бік польської (такі самі явища матимемо і у польській та російській, якщо розібратися).
І, попри наші звичайні очікування літ. норми, хто сказав, що людина не може говорити своєю природною мовою? Деякі слова п.Ющенка саме й виказують людину з україно-російського кордону, як на мене.
Дякую. ;--)
Для мене нормально "листо́пад", так з самої школи вчили.
Напевно щоб назву місяця відрізняти від падіння листя, хоча не памятаю щоб вживав слово "листопа́д", то певно щось з російської, чи ні? :(
Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.
Цитата: Python от августа 29, 2012, 15:05
Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на
першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.
я чітко пам'ятаю "об'є́м" як фізична величина.
Може "о́б'єм", я великий масив? : "о́б'єм знань"
полесск. кОлесо/колёсО/колесО (Лексика Полесья 172)
полесск. кИшка/кИчка/кишкА (Лексика Полесья 171)
полесск. заплИшки/зАплишки (Лексика Полесья 170)
полесск. дЫшло/дышлО (Лексика Полесья 169)
полесск. сопУха/сОпуха (Лексика Полесья 153)
полесск. пэрэвЕсло/пэрЭвисло (Лексика Полесья 146)
полесск. оконИца/окОньница (Лексика Полесья 144)
полесск. кочЭрэжнык/кочэрЫжник 'угол,где ставят кочергу,ухват' (Лексика Полесья 141)
полесск. Яловина/яловинА (Лексика Полесья 129)
полесск. скОпец/скопЕц (Лексика Полесья 123)
полесск. робИть/рОбить (Лексика Полесья 121)
полесск. пАшня/пашнЯ (Лексика Полесья 114)
полесск. новИна/новинА (Лексика Полесья 110)
завждИ (Encarta)/зАвжди (Дифтонги, зяяння та ін. (http://lingvoforum.net/index.php/topic,25892.msg571081.html#msg571081))
кропивА/кропИва (оба Wikipedia)
Цитата: Alone Coder от августа 29, 2012, 15:13
полесск. робИть/рОбить (Лексика Полесья 121)
В наддніпрянській українській «роби́ть» — коротка форма інфінітиву «роби́ти», тоді як «ро́бить» — ІІІ особа однини теперішнього часу. «Що будем роби́ть?», але «Чоловік ро́бить роботу».
Цитата: Vertaler от января 3, 2005, 15:49
Цитата: DigammaВибачте, а ви завжди вживаєте виключно літературну мову, ніколи не послуговуєтесь діалектизмами? Чи вас просто дещо дратують помаранчеві кольори?
Мова має бути єдина.
:+1: люто та несамовито ;up:
Цитата: ou77 от августа 29, 2012, 15:08
Цитата: Python от августа 29, 2012, 15:05
Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на
першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.
я чітко пам'ятаю "об'є́м" як фізична величина.
Може "о́б'єм", я великий масив? : "о́б'єм знань"
Є така практика.
Цитата: DarkMax2 от августа 29, 2012, 15:44
Цитата: Vertaler от января 3, 2005, 15:49
Цитата: DigammaВибачте, а ви завжди вживаєте виключно літературну мову, ніколи не послуговуєтесь діалектизмами? Чи вас просто дещо дратують помаранчеві кольори?
Мова має бути єдина.
:+1: люто та несамовито ;up:
Вам обом краще застрелитися зразу. :)
Навчався в українській школі (Кіровоградська область). Як в школі, так і в побуті, чув тільки один варіант - листопАд *(наголос на літері "А").
ЛистопАд, ЛистОпад і ПадолИст. А ще є ГілкопАд. Чув ці слова завжди. І це прикрашає мову. Слова несуть в собі крім всього, для мене, пам'ять про конкретних людей, про певні події.
ЛистопАд і ГілкопАд мабуть говорять про падання, ЛистОпад - про листя.
На догоду комусь слід обчухрувати свою мову? Щас!
І на розвагу - Де наголос в слові ПРАНЦІ і що це таке?
Цитата: oveka от января 16, 2014, 22:05
І на розвагу - Де наголос в слові ПРАНЦІ і що це таке?
Що це таке — знайти не проблема: http://sum.in.ua/s/pranci
Наголос — див. там же скан сторінки: http://sum.in.ua/p/7/516/2
Цитата: oveka от января 16, 2014, 22:05
ЛистопАд ... про падання, ЛистОпад - про листя.
Існує думка, що листопáд — назва місяця, листóпад — процес опадання листя (чи навпаки). Літ. норма — «листопáд» в обох випадках. Імовірно, «листóпад» — варіант, що виник або в діалектах, або внаслідок помилок при вивченні мови, а спроба розмежувати їх, давши кожному своє значення — мовою ЛФ, «джмелизм», що так і не став нормою.
Цитата: Python от января 17, 2014, 05:51
Цитата: oveka от января 16, 2014, 22:05
ЛистопАд ... про падання, ЛистОпад - про листя.
Існує думка, що листопáд — назва місяця, листóпад — процес опадання листя (чи навпаки). Літ. норма — «листопáд» в обох випадках. Імовірно, «листóпад» — варіант, що виник або в діалектах, або внаслідок помилок при вивченні мови, а спроба розмежувати їх, давши кожному своє значення — мовою ЛФ, «джмелизм», що так і не став нормою.
З кварталом те саме ж.
На каналi НТН говорять чоловIкiв/жIнок :-O
Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!
Цитата: Python от августа 29, 2012, 15:05Зі школи мені запам'яталось слово «о́б'єм» із наголосом на першому складі. Десь за межами своєї школи такого не чув.
Те саме. Може, це якийсь жаргон українських фізиків?
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 09:37
Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!
у нас і січень не січе давно
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:29
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 09:37
Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!
у нас і січень не січе давно
Лютий тільки іноді буває як треба, проте за часів мого школярства усе тануло у лютий вже.
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 10:30
Цитата: Pawlo от января 17, 2014, 10:29
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 09:37
Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!
у нас і січень не січе давно
Лютий тільки іноді буває як треба, проте за часів мого школярства усе тануло у лютий вже.
лютий потроху перебираєтсья на місце березня і взагалі весна зникає з одного боку на неї наповза зима з іншого травень вже жарить як літо
Ну, то скрізь в наших широтах таке. Просто є зимовий період з 25.10 по 10.04 і зима "справжня" може по ньому сковзати туди-сюди, може розриватися на шматки. Не знаю, як тамички у Харкові, а в Богодухові 2 роки все чітко було - 10.09 - все жовте, 20.09 - почався листопад, 10.10- уже все голе, 10-15 11.- випав сніг, морози вдарили, 15.03 - почало одтавати, 25.03 - потекло: 2-5.04 - земля гола, 2о.4 - зазеленіли верби, 5. 05 - зацвіли вишні, 9.05 - зацвіли тюльпани, садовлять барабулю.
Цитата: Python от августа 29, 2012, 15:22
Цитата: Alone Coder от августа 29, 2012, 15:13
полесск. робИть/рОбить (Лексика Полесья 121)
В наддніпрянській українській «роби́ть» — коротка форма інфінітиву «роби́ти», тоді як «ро́бить» — ІІІ особа однини теперішнього часу. «Що будем роби́ть?», але «Чоловік ро́бить роботу».
А Яценюк уважає, що чоловік ро́бе. :)
Цитата: Джереми от января 17, 2014, 09:37
Та перейменувати той листопад, і всі проблеми корова злиже! Хіба в цьому місяці листя падає? Вже наприкінці жовтня по всій Україні (хіба що не на Закарпатті та на півдні Криму) дерева голі стоять, а тут на тобі - місяць листопад прийшов!
Листопа́д, -ду,
м.
1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ.
На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. Лебед. у.
2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г.
Мць октябрь рекомий листопад. Срезневскій. Матеріалы для словаря др.-русск. языка. II. 23. То-же въ новой литературѣ: Левч., Опытъ р.-укр. слов.; Уманець, Словарь. Основа 1862, X. Такъ-же въ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября. Желех.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26377-lystopad.html (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26377-lystopad.html)
Ходе/робе/носе — це діалектне. Хоча не певен, чи є Яценюк природженим носієм діалекту з такою особливістю (так більше на Слобожанщині говорять, а Яценюк — із Чернівців. Чи там теж це явище поширене?).
Цитата: DarkMax2 от января 17, 2014, 08:26
Цитата: Python от января 17, 2014, 05:51
Цитата: oveka от января 16, 2014, 22:05
ЛистопАд ... про падання, ЛистОпад - про листя.
Існує думка, що листопáд — назва місяця, листóпад — процес опадання листя (чи навпаки). Літ. норма — «листопáд» в обох випадках. Імовірно, «листóпад» — варіант, що виник або в діалектах, або внаслідок помилок при вивченні мови, а спроба розмежувати їх, давши кожному своє значення — мовою ЛФ, «джмелизм», що так і не став нормою.
З кварталом те саме ж.
І з судном. Цікаво, що в російській мові наголос в обох випадках теж один, але на іншому складі.
У нас Яценюк швидше Ходе/робе/носе, ніж Ходить/робить/носить.
Цитата: Python от марта 6, 2014, 17:06
Ходе/робе/носе — це діалектне.
Так Але чи личить це політику такого рангу? Чи він демонструє близкість до народу? :)
Ще у прем'єра постійно - "зара" замість "зараз", "шо" замість "що", "недивлячись" замість "незважаючи"...
Цитата: Python от марта 6, 2014, 17:06Ходе/робе/носе — це діалектне. Хоча не певен, чи є Яценюк природженим носієм діалекту з такою особливістю (так більше на Слобожанщині говорять, а Яценюк — із Чернівців. Чи там теж це явище поширене?).
Атлас каже, що на Буковині -и переважає над -ит.
Цитата: Zavada от марта 6, 2014, 18:10
Так Але чи личить це політику такого рангу? Чи він демонструє близкість до народу? :)
Ще у прем'єра постійно - "зара" замість "зараз", "шо" замість "що", "недивлячись" замість "незважаючи"...
На тлі попереднього прем'єра це дрібниці :)
І таки справді, близькість до народу. Подібні відхилення є в кожного природнього носія української мови. Те, що такі відхилення є і в мові Яценюка, свідчить лише про природній шлях засвоєння цієї мови й її щоденне використання не тільки перед публікою.
Цитата: Python от марта 6, 2014, 18:42І таки справді, близькість до народу. Подібні відхилення є в кожного природнього носія української мови. Те, що такі відхилення є і в мові Яценюка, свідчить лише про природній шлях засвоєння цієї мови й її щоденне використання не тільки перед публікою.
Це правда. Якби якийсь наш прем'єр розмовляв виключно літературщиною, я би його вже зненавидів :)
Уп'ять до Яценюка причепилися! Чи то такички суть важно? Ми за російзми приймаємо "ходить, робить". Тойраз один написав, шо всі фамилії на Яц- іміють жидівське коріння. Ну, явно ж під Арсенія копалося. Так-сяк балакає, і добре!
Цитата: engelseziekte от марта 6, 2014, 18:48
Цитата: Python от марта 6, 2014, 18:42І таки справді, близькість до народу. Подібні відхилення є в кожного природнього носія української мови. Те, що такі відхилення є і в мові Яценюка, свідчить лише про природній шлях засвоєння цієї мови й її щоденне використання не тільки перед публікою.
Це правда. Якби якийсь наш прем'єр розмовляв виключно літературщиною, я би його вже зненавидів :)
Саме так!
Христóс народúвся!
Славúмо йогó!
Цитата: Rusiok от января 7, 2016, 11:17
Христóс народúвся!
Славúмо йогó!
«ú»? :what:
Цитата: Wolliger Mensch от января 7, 2016, 11:22
Цитата: Rusiok от января 7, 2016, 11:17
Христóс народúвся!
Славúмо йогó!
«ú»? :what:
(http://his.img.pravda.com/images/doc/6/c/6c6da4e-4465-1-359-274.jpg)
ЩО ТО ZА ПРЕДИВО
В СВІТІ NОВИNА
ЩО ПРЕЧИСТА МАРІЯ
СИNА ZРОДИЛА