Лингвофорум

З чим пов'язана відсутність переходу о/е > і в закритому складенні, в таких словах, в яких формально нічого тому не заважає (О не з Ъ, а Е не з Ь)?

Наприклад:
Скот
Бог
Ствол (зброї)
А також коливання дріб/дроб
Мед
Склеп
Степ
Клен

Деякі слова можна розтлумачити. Бог – це специфічне релігійне слово, яке зберігалося в давньоруський формі. Одначе у простонародних висловах ми бачимо Біг: спасибі, дастьбі, бігме. Ствол – це російське запозичення (ср. укр. стовбур)
У Франка я бачив такі форми як мід  

А от у слові брівки навпаки аномальний перехід Ъ > I (бръвь - *бръвькы)

Цитата: IskandarЗ чим пов'язана відсутність переходу о/е > і в закритому складенні, в таких словах, в яких формально нічого тому не заважає (О не з Ъ, а Е не з Ь)?

Наприклад:
Скот
Бог
Ствол (зброї)
А також коливання дріб/дроб
Мед
Склеп
Степ
Клен

Деякі слова можна розтлумачити. Бог – це специфічне релігійне слово, яке зберігалося в давньоруський формі. Одначе у простонародних висловах ми бачимо Біг: спасибі, дастьбі, бігме. Ствол – це російське запозичення (ср. укр. стовбур)
У Франка я бачив такі форми як мід  

А от у слові брівки навпаки аномальний перехід Ъ > I (бръвь - *бръвькы)

Можно привести и еще примеров перехода неисконного о > і. Самое забавное то, что и русском и в украинском языках слово «бог» —заимствование из церковнославянского.

ЦитироватьСамое забавное то, что и русском и в украинском языках слово «бог» —заимствование из церковнославянского.

Тобто східнослов'янські язичники вірили не в боги, а в щось інше, раз вони запозичили це слово? Маринко, Дігамма тобі розтлумачить, що раз слово було в східнослов'янських діалектах (Дажьбогъ, Велесъ скотии богъ), то й ніякого запозичення з порідненої мови того ж самого слова зі зміненим значенням бути не могло. У нього це на прикладі «міста» дуже хороше вийшло.;--)

Цитата: IskandarЗ чим пов'язана відсутність переходу о/е > і в закритому складенні, в таких словах, в яких формально нічого тому не заважає (О не з Ъ, а Е не з Ь)?

це все коливання через силу аналогiï: десь утримується голосний називного/знахiдного вiдмiнкa, а десь - родового та iнших.
До речi, "мед - меду" не загально поширена форма. На заходi кажуть "мiд - меду".

ЦитироватьДо речi, "мед - меду" не загально поширена форма. На заходi кажуть "мiд - меду".

Тож я й кажу за Франка...:)

Підкажіть, будь ласка, звідки походить <і> в слові «чіткий». Хіба там не <ь> первісно? Дякую.

Цитата: engelseziekte от февраля 14, 2012, 01:20
Підкажіть, будь ласка, звідки походить <і> в слові «чіткий». Хіба там не <ь> первісно? Дякую.

не пов'язано воно з чіт / чета?

четъкыи > чоткий > чіткий

Чи не могло це слово бути перезапозиченим з російської з корекцією за аналогією з іншими словами, де Е/О переходить в І в закритому складі?

Цитата: iopq от февраля 14, 2012, 04:23

Цитата: engelseziekte от февраля 14, 2012, 01:20
Підкажіть, будь ласка, звідки походить <і> в слові «чіткий». Хіба там не <ь> первісно? Дякую.

не пов'язано воно з чіт / чета?

четъкыи > чоткий > чіткий

Виправте мене, але хіба не чьтъкыи? Чьтѫ ж.

Цитата: Python от февраля 14, 2012, 12:52
Чи не могло це слово бути перезапозиченим з російської з корекцією за аналогією з іншими словами, де Е/О переходить в І в закритому складі?

Аж ніяк не виключено. Навіть імовірно, мені здається.

Цитата: Python от февраля 14, 2012, 12:52
Чи не могло це слово бути перезапозиченим з російської з корекцією за аналогією з іншими словами, де Е/О переходить в І в закритому складі?

шесть > шость > шість
але шостий

В колекцію:
коньць -> кінець, але
козьлъ -> козел

Ще цікаво було б порівняти з польським переходом до у:

знов -- znów
війна -- wojna

Цитата: iopq от февраля 15, 2012, 03:16
шесть > шость > шість
але шостий

«Ст» в подібних випадках часто дає той же ефект, що одна приголосна, склад перед стV змінюється як відкритий: мужність—мужності, зріст—зросту, міст—мости, шість—шести, шостий.

Цитата: Python от февраля 15, 2012, 12:24

Цитата: iopq от февраля 15, 2012, 03:16
шесть > шость > шість
але шостий

«Ст» в подібних випадках часто дає той же ефект, що одна приголосна, склад перед стV змінюється як відкритий: мужність—мужності, зріст—зросту, міст—мости, шість—шести, шостий.

До речі в західному регіоні побутують форми шестий,семий  що прямо вказуює на трансформацію первісного "шесть" в теперішнє "шість" :)

Цитата: Upliner от февраля 15, 2012, 12:16
Ще цікаво було б порівняти з польським переходом до у:

знов -- znów
війна -- wojna

А який принцип у їхнього укання?

Цитата: DarkMax2 от апреля 20, 2017, 13:00А який принцип у їхнього укання?

Такий самий, як і в українського ікання.

Цитата: Upliner от апреля 20, 2017, 13:04

Цитата: DarkMax2 от апреля 20, 2017, 13:00А який принцип у їхнього укання?

Такий самий, як і в українського ікання.

Нет, не такой же.

Так який?!

Цитата: DarkMax2 от апреля 20, 2017, 14:24
Так який?!

В польском гласные удлинялись (и древние долгие сохраняли долготу) под новым акутом. Было и компесанторное удлинение из-за замолкания слабых редуцированных в следующем слоге, но только перед звонкими согласными (шумными и сонантами), перед глухими его не было. И удлинялись в польском все гласные.

Цитата: Wolliger Mensch от апреля 20, 2017, 15:01
В польском гласные удлинялись (и древние долгие сохраняли долготу) под новым акутом

Какие примеры и как определить этот новый акут?

Цитата: Alone Coder от апреля 20, 2017, 15:13
Какие примеры и как определить этот новый акут?

По реконструкции на основе сравнения форм всех славянских языков. Странный вопрос.

Есть вполне обстоятельная статья в кивипедии: (wiki/ru) Ударение_в_праславянском_языке (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B5), там и примеры.

Кто-нибудб может объяснить метаморфозы в слове дiброва (<дубрава)

Цитата: Wolliger Mensch от апреля 20, 2017, 16:54
По реконструкции на основе сравнения форм всех славянских языков.

На основе сравнения форм восточнославянская акцентная система пересекается с южнославянской на уровне случайного совпадения. Западнославянскую вы к какой относите и на каком основании?

Цитата: Alone Coder от апреля 20, 2017, 20:10
... на уровне случайного совпадения. Западнославянскую вы к какой относите и на каком основании?

Интересно вы задаёте вопросы, подкрепляя их своим отрицательным мнением. У меня другое мнение, поэтому мне ваш вопрос представляется бессмысленным: данные славянских говоров хорошо соотносятся друг с другом.