В російській мові "суть" залишилося або в мовленні надінтеллігентів, або людей, які вибудовують свій власний стиль через архаїзацію мови, або в підручниках з точних наук.
А яка ситуація в українській? У СУМ-11 (https://sum.in.ua/s/sutj) таке значення взагалі не подається.
Чи хтось його використовує, крім закарпатців?
Я вважаю збоченням навіть «є».
Особливо варіант «у мене є».
«Суть» в літературній українській — як правило, іменник. Дієслово може виникати хіба що як калька з російської, але навіть і для російської це гіперінтелігентські навороти, пов'язані з церковнослов'янським спадком, якого в українській мові набагато менше — українська гіперінтелігентність не виражається церковнослов'янізмами (які сприймаються радше як русизми).
Цитата: Волод от июля 16, 2024, 04:31Особливо варіант «у мене є».
«Я маю» в живому мовленні, проте, або звучить екзотично/гіперінтелігентно, або пояснюється впливом німецької в тому регіоні (безпосереднім чи через польську). Найбільш простонародний варіант — «у мене» без допоміжного дієслова (напр., «Ось у мене приклад»).
Цитата: Mücahit от июля 15, 2024, 11:43В російській мові "суть" залишилося або в мовленні надінтеллігентів, або людей, які вибудовують свій власний стиль через архаїзацію мови, або в підручниках з точних наук.
Згідно загальних правил, закінчення дієслів ІІІ-ої особи множини, -ат, -ят, -ут, -ют.
Цитата: Python от июля 16, 2024, 07:29Найбільш простонародний варіант — «у мене» без допоміжного дієслова (напр., «Ось у мене приклад»).
«у мене є» - це або архаїзм, але тоді не простонародний, або вплив російської мови.
Час 27:54 Капцаны сут бїлы:
Цитата: R от июля 16, 2024, 10:02Цитата: Mücahit от июля 15, 2024, 11:43В російській мові "суть" залишилося або в мовленні надінтеллігентів, або людей, які вибудовують свій власний стиль через архаїзацію мови, або в підручниках з точних наук.
Згідно загальних правил, закінчення дієслів ІІІ-ої особи множини, -ат, -ят, -ут, -ют.
Дивлячись який діалект брати. В літературній мові (заснованій на середньонаддніпрянському говорі) — -ать, -ять, -уть, -ють. Але в літературній мові дієслівна форма «суть» і не збереглася.
А єси хоть осталась?
Цитата: Bhudh от июля 16, 2024, 16:43А єси хоть осталась?
На правах архаїзму для передачі контексту Київської Русі.
Цитата: Python от июля 16, 2024, 15:52Цитата: R от июля 16, 2024, 10:02Цитата: Mücahit от июля 15, 2024, 11:43В російській мові "суть" залишилося або в мовленні надінтеллігентів, або людей, які вибудовують свій власний стиль через архаїзацію мови, або в підручниках з точних наук.
Згідно загальних правил, закінчення дієслів ІІІ-ої особи множини, -ат, -ят, -ут, -ют.
Дивлячись який діалект брати. В літературній мові (заснованій на середньонаддніпрянському говорі) — -ать, -ять, -уть, -ють. Але в літературній мові дієслівна форма «суть» і не збереглася.
Про російську мову йшлося.
У російській і «есть» (те, яке «є», а не «їсти») не вписується в загальні правила для російських дієслів.
Цитата: Mücahit от июля 15, 2024, 11:43В російській мові "суть" залишилося або в мовленні надінтеллігентів, або людей, які вибудовують свій власний стиль через архаїзацію мови, або в підручниках з точних наук.
А яка ситуація в українській? У СУМ-11 (https://sum.in.ua/s/sutj) таке значення взагалі не подається.
Чи хтось його використовує, крім закарпатців?
Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 116. (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3942-buty.html#show_point)
Ну тут рефрен явная церковнославянщина.
Великомученице кумо!
Дурна єси та нерозумна!
В раю веселому зросла,
Рожевим цвітом процвіла
І раю красного не зріла,
Не бачила, бо не хотіла
Поглянути на Божий день,
На ясний світ животворящий!
Сліпа була єси, незряща,
Недвига серцем; спала день
І спала ніч. А кругом тебе
Творилося, росло, цвіло,
І процвітало, і на небо
Хвалу Творителю несло.
А ти, кумасю, спала, спала,
Пишалася, та дівувала,
Та ждала, ждала жениха,
Та ціломудріє хранила,
Та страх боялася гріха
Прелюбодійного. А сила
Сатурнова іде та йде,
І гріх той праведний плете,
У сиві коси заплітає,
А ти ніби недобачаєш:
Дівуєш, молишся, та спиш,
Та Матер Божію гнівиш
Своїм смиренієм лукавим.
Прокинься, кумо, пробудись
Та кругом себе подивись,
Начхай на ту дівочу славу
Та щирим серцем нелукаво
Хоть раз, сердего, соблуди.
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2164.htm
:green: Кому потрібні ці прадавні дієслова-зв'язки, коли у (я не побоюся сказати) сучасній мові вистачає () сучасних дієслів зв'язок і на букву «б», і на букву «с»?
Цитата: Волод от июля 22, 2024, 07:06сучасній мові вистачає () сучасних дієслів зв'язок і на букву «б», і на букву «с»?
З першим дієсловом-зв'язкою більш-менш зрозуміло — схоже закінчення є як у рос. «оскорблять» (інфінітив), так і в укр. «роблять», «згорблять» (ІІІ особа множини теперішнього чи майбутнього часу). Корінь «б» означає, що це якась похідна від «бути»?
Друге справді є українським дієсловом — коротка форма дієслова «сукати» в ІІІ особі однини теперішнбого часу — хоча в ролі зв'язки його неправильно наголошують. Хтось
сука уявну мотузку, щоб зв'язати між собою члени речення, що в ньому
блять (тобто,
перебувають, суть, є)? Чи «сука» тут від того ж кореня, що й «суть»?
Цитата: Python от июля 24, 2024, 00:50що це якась похідна від «бути»
чув, що дієслово «бути» колись було споріднене з американськими президентами «Буш» і іншими кущами. А ці кущі мали значення не тільки «рости» але й «дикі».
Тобто давні «цивілізовані» люди мали «бути» за лайку.
Ну от подивіться самі, на що схожа архаїчна форма слова «бути», збережена в сучасній болгарській, і як сучасні ми її сприймаємо:
Цитировать725 824 800 000 000 000 наносекунди
ми бяха необходими
да разбера себе си
И да приема себе си,
такава, каквато съм
Цитата: Python от июля 16, 2024, 17:10Цитата: Bhudh от июля 16, 2024, 16:43А єси хоть осталась?
На правах архаїзму для передачі контексту Київської Русі.
<...>
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти єси людина
і землю всю своєю назовеш.
(Р. Кіплінг, «If»/«Синові», переклад Василя Стуса)
Переклад одного з найвідоміших віршів західного людства, як-не-як. І Стус узагалі любив "єси": воно є у віршах:
"У тридцять лiт ти тiльки народився..."
"Сто дзеркал спрямовано на мене..."
"Костомаров у Саратові (цикл)"
"Немало люблячих тебе, народе мій!.."
"Я весь неначе виболілий лист..."
Це лише з I тому 6-томника (його оцифровано у .doc, тому легко шукати).
Він же не міг :green: сучасну зв'язку там поставити.
Стус часто грався з лексикою.
На тім боці при потоці
Солома горіла.
Прийди, прийди, легінику,
Я си розболіла.
На що єси розболіла,
Ци на головоньку?
Прийди, прийди, легінику,
Хоч на годиноньку.
Мати ся не буй
На коня сідай
Пуйдеш в чужі краї
Там суть красні обичаї
Мальований двур.