Чи може прізвище «Ткаченко» походити від прозвища «Тика» - жердина?
Ні, у тиці не випадна голосна, як-не-як. Та й етимологія прізвища прозора: син ткача.
Зате існує прізвище Тиченко.
Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2023, 11:52Та й етимологія прізвища прозора: син ткача
Нічого прозорого на горизонті не бачу.
«син ткача» - сумнівно, ось «син Ткача» інша справа.
Але звідки взяти «Ткача», у селі ткали жінки, а у містах були цехи, і я маю сумнів, що всіх майстрів цеху ткачів у місті звали «Ткачами».
Походження «Ткаченка» не прозоріше походження «Шевченка».
Ткаченко (як і Шевченко) належить до найпоширеніших прізвищ. Ткачів могло бути багато, якщо вони навіть об'єднувалися в цехи. А що такого масового люди робили з тичками?
Коли ткачів багато і вони об'єднанні у цехи, то нема сенсу у прозвищі «Ткач».
Ось чоботарі, мабуть, могли жити по селах, і коли на село один – два чоботаря, то є сенс у прозвищі «чоботар». Ось тільки я не розумію, чому вони брали закордонне чеське прозвище «Швець»?
Цитата: Волод от июля 27, 2023, 19:28Коли ткачів багато і вони об'єднанні у цехи, то нема сенсу у прозвищі «Ткач».
А якщо ткач переїхав з міста в село?
Потім, син ткача необов'язково був ткачем, але точно був ткаченком.
А що ткачу у селі робити, там же кожна баба ткачиха.
А коли він вміє ткати, щось таке, чого баби не вміють, то кому він буде це продавати у селі, а коли він поїде продавати на ярмарок, то нащо йому повертатися у село.
Мало чого він там переїхав — економічна криза, війна, з іншими ткачами в цеху пересварився... Сільським ткалям він, може, й не конкурент, але для прізвиська/прізвища це не принципово.
Для того, щоб прізвище «Ткаченко» стало таким розповсюдженим, надзвичайних обставин замало.
Та й без надзвичайних обставин ткач міг записатися Ткачем, як нічого цікавішого не вигадав. Потім, див. вище: ткаченків мало народжуватись у рази більше, ніж було ткачів і місця на ринку для працевлаштування цих ткачів — будь-який син ткача міг зватися Ткаченком, де б він не жив і куди б не переїхав.
Спотворення Тикаченко можливе, але навряд чи.
А Тікаченко справді могло бути поширеним прізвищем.
Ви вважаєте, що «Ткачи» від втікачів?
Цитата: Волод от июля 27, 2023, 19:28Коли ткачів багато і вони об'єднанні у цехи, то нема сенсу у прозвищі «Ткач».
Ми говоримо про часи, коли в одній сім'ї могло бути кілька синів з ім'ям Іван, і всіх це влаштовувало. От цікаво, як рідні брати-тезки розрізнялись між собою? Ну, так, між прізвищем та прізвиськом тоді різниця була менш чітка, і щось придумати можна було. Але якщо в носіїв однакового прізвиська, хоч і не родичів, були різні імена, то вигадувати окремі прізвиська для кожного особливої потреби не було — є Іван Ткач, Є Михайло, теж Ткач, який йому не брат, а колега, вони обидва ткачі, але для однозначної ідентифікації в місцевих масштабах цього може бути достатньо.
Цитата: Python от июля 28, 2023, 09:21Ми говоримо про часи, коли в одній сім'ї могло бути кілька синів з ім'ям Іван,
Коли в ті часи було багато Іванів в родині, то їх мало бути багато і у цеху ткачів. Як же усі ці Івани Ткачи себе у своєму цеху ідентифікували?
Цитата: Волод от июля 28, 2023, 08:49Ви вважаєте, що «Ткачи» від втікачів?
Навряд чи. Але в окремих випадках можливо.
Зрозуміло, що ткачі Івани, якщо їх ставало багато, мусили називатись якимись іншими прізвиськами. Але ткач з якимось менш поширенем іменем цілком міг зватися Ткачем — якщо якийсь Спиридон Ткач ніде не перетинався з іншим Спиридоном Ткачем, цього було достатньо.
Можна припустити, що «Ткаченки» походять від татарського імені «Тукач», але воно якесь :green: гладке.
Щодо ткаль-домогосподарок і ткачів — наскільки вони були взаємозамінними? Чи одні й ті ж сорти тканини вони виробляли, чи однакові верстати використовували? Бо якщо, наприклад, ткач виготовляв сорти тканини, які проста селянка на саморобних кроснах не зробить, то він свою продукцію міг і тій же селянці продавати. Узагалі, якщо ткач міг своєю працею прогодувати і себе, і свою родину, то, мабуть, він працював якось продуктивніше, ніж непрофесійна ткаля, що ткала переважно для власних потреб.
Краще, більше і дешевше потребує покупців, а де їх знайдеш серед хуторян, що живуть натуральним господарством? Ну одного, двох покупців раз на рік може і знайде, а далі?
Майстер має мешкати там, де є ярмарок.
Ярмарок — це не постійне місце продажу, а короткочасне (на відміну від базару/ринку). На ярмарки зазвичай їздили, коли вони проводились — постійно жити в умовних Сорочинцях такої аж потреби не було. В принципі, навіть сам майстер міг би відірватись від роботи на цей час, щоб самому продавати на ярмарку без посередників.
Селяни з ярмарку мали їхати до своїх осель, бо там було їх господарство, їх земля. А нащо професійному майстру земля? Нащо йому їхати далеко від ярмарку, навіть коли ярмарок працює кілька днів на рік?
Цитата: Волод от июля 28, 2023, 12:22Селяни з ярмарку мали їхати до своїх осель, бо там було їх господарство, їх земля. А нащо професійному майстру земля? Нащо йому їхати далеко від ярмарку, навіть коли ярмарок працює кілька днів на рік?
Ну, наприклад, можливість продати з більшою вигодою, ніж у своєму місті (але це поки ярмаркові дні — решту року такої вигоди нема).
Тобто для поїздки в село у майстра нема причин, він приїхав зі свого міста на ярмарок і повернеться у своє місто.
А в місті він такий не один, там цілий цех таких.
Цитата: Python от июля 28, 2023, 11:54Щодо ткаль-домогосподарок і ткачів — наскільки вони були взаємозамінними?
Приблизно як пекарі і ті що дома хліб печуть.
Цитата: Волод от июля 28, 2023, 12:48Тобто для поїздки в село у майстра нема причин
Чому ж, міг по сировину їздити до найближчого села, наприклад.
Примітивне ткацтво на кроснах існувало до середини ХХ століття.
А полотно було товаром, який купували у селян. І на який був значний попит.
У ткача завжди була робота, і робота оплачувана.