Надибав на кворі таке запитання
ЦитироватьHow do you say "Tomorrow is another day" in Ukrainian? I am getting a tattoo of a quote from my dad (who is Ukrainian). I used several translating apps but they all differ slightly in lettering, so I was hoping for the most accurate translation.
Припустив, що це фінальна фраза з «Завіяних вітром», яку зазвичай перекладають на кшталт: «завтра буде інший день»
Але я не відчуваю натхнення від цієї фрази, може тому, що переклад у майбутньому часі?
Чи є кращі пропозиції?
Завтра інший день.
Завтра ще один день.
Завтра буде знову день.
Завтра новий день.
Ще й завтра день.
За ніччю день.
Наступного дня все по-іншому.
У Ваших варіантах передана думка «все мине», а я вважаю, що у «Завіяних вітром» думка ближче до «все зміню», «терпіння і труд все перетруть», «очі жахаються, а руки роблять».
А як таке : «завтра належить мені»?
Цитата: гуглWhat does tomorrow is another day mean?
said to mean that, although you have just had a bad experience, you are confident or hopeful that your life will be much better in the future.
Якщо не замикатися в буквальному відтворенні «завтра», то тут підійде і «Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля».
Знову надія на долю чи фортуну, а не про справу власних рук.
Завтра кращий день.
Нова доба - нова я.
Міняюся завтра.
Моє завтра в моїх руках.
Завтра краще ніж вчора.
Я роблю своє завтра.
Цитата: Rusiok от июля 24, 2023, 06:53.........................
Моє завтра в моїх руках.
........................
Я роблю своє завтра.
Схиляюся до «Я! роблю завтра», однак мене лякає, що у цієї фрази є присмак «Я робитиму завтра». Звідкіля у «роблю» цей присмак майбутнього часу?
Завтра мій день.
Цитата: Волод от июля 24, 2023, 07:17Схиляюся до «Я! роблю завтра»,
Своє завтра роблю сам.
Новий день роблю я!
Завтра настане день, в якій кожний зможе дивитися :)
Цитата: Rusiok от июля 24, 2023, 07:35Цитата: Волод от июля 24, 2023, 07:17Схиляюся до «Я! роблю завтра»,
Своє завтра роблю сам.
Своє завтра роблю сьогодні.
Ещё не вечер.
Цитата: Волод от июля 23, 2023, 22:49Припустив, що це фінальна фраза з «Звіяних вітром», яку зазвичай перекладають на кшталт: «завтра буде інший день»
Тільки спромігся зрозуміти.
ЦитироватьПісля від'їзду Ретта Скарлетт збирається з духом і готується продовжити боротьбу:
"Я подумаю про все це завтра, у Тарі. Тоді я зможу. Завтра я знайду спосіб повернути Ретта. Адже завтра буде інший день".
Тоді сенс:
Я не здамся.
Цитата: Волод от июля 24, 2023, 04:38Знову надія на долю чи фортуну, а не про справу власних рук.
Схід і захід сонця не може бути заслугою власних рук, якщо ви тільки не всемогутнє божество (ну або мешканець планети Маленького Принца). Надія на фортуну присутня в обох випадках. Боротьба власними руками — в обох випадках, у контексті («Душу, тіло ми положим...» вже не так схоже на циганське щастя).
В обох випадках, ідеться про боротьбу — де не «хто робить, той і має», а складний синтез із докладених (і часто змарнованих) колосальних зусиль і сліпої долі, на яку можна хіба що сподіватися — гарантій вона не дає.
Скарлет франко-ірландка, тобто католичка, а доля то фішка протестантів.
Мабуть, українською буде:
:green: Contra spem spero!
Выбачаюся, што па-беларуску.
Можа, недарэчнасьць, але падумалася: "Заўтрашні дзень чакае мяне", па-ўкраінску, магчыма, - "чакае на мене" (з прыназоўнікам "на").
«Чекає на мене» й «чекає мене» однаково прийнятні — можна і так, і так.
Цитата: Python от июля 25, 2023, 23:58«Чекає на мене» й «чекає мене» однаково прийнятні — можна і так, і так.
Буду ведаць.
Крыху афтопу:
У беларускай (наколькі я дасьледаваў гэтае пытаньне) - выключна "чакаць чаго-каго".
А вось "лічыць" (то-бок "мець думку наконт чаго-небудзь/каго-небудзь") мае дзьве раўнапраўныя формы дзеяслоўнага кіраваньня: "лічыць чым-кім" і "лічыць за што/за каго".
Цитата: lammot от июля 26, 2023, 11:49А вось "лічыць" (то-бок "мець думку наконт чаго-небудзь/каго-небудзь") мае дзьве раўнапраўныя формы дзеяслоўнага кіраваньня: "лічыць чым-кім" і "лічыць за што/за каго".
Так само, як укр. «вважати (http://sum.in.ua/s/uvazhaty)» в цьому ж значенні (2).
Цитата: Rusiok от июля 24, 2023, 13:16Цитата: Волод от июля 23, 2023, 22:49Припустив, що це фінальна фраза з «Звіяних вітром», яку зазвичай перекладають на кшталт: «завтра буде інший день»
Тільки спромігся зрозуміти.
ЦитироватьПісля від'їзду Ретта Скарлетт збирається з духом і готується продовжити боротьбу:
"Я подумаю про все це завтра, у Тарі. Тоді я зможу. Завтра я знайду спосіб повернути Ретта. Адже завтра буде інший день".
Тоді сенс:
Я не здамся.
Є ще такий варіант перекладу:
Цитировать«Подумаю про це завтра, у Тарі. Тоді мені буде легше. Завтра я придумаю, як саме його повернути. Кінець кінцем, завтра — це ж новий день».
Детальніше на:
https://chitaka.com.ua/knigi/zviyani-vitrom-2/#chitat-online-chitalka
А ось такий варіант:
"Завтра ж – чистий аркуш"
ЦитироватьLots of Ukrainian towns have names ending in "ivka", such as Oleksandrivka, Novopavlivka and Zahradivka. Why is that? What does "ivka" mean?
Прочитавши це запитання, я почав чухати потилицю: «Чому жіночий рід?»
Жіночого роду є «слобода». Імовірно, «Іванівка»=«Іванова слобода» принаймні в частині випадків. Питання в тому, чи це єдине пояснення, і чи не було -івок за межами ареалу поширення слобід.
З іншого боку, назви на -івка властиві також і сільським куткам. Вони були окремими слободами? Чи -івка тут — від жіночого роду вулиці?
Шепетівка мала Магдебурзьке право, ще до виникнення усіляких слобідок.
Доречи, коли зайти з іншого боку до слободок:
«а то село построено за рекою, за Северским Донцом, на Нагайской стороне, на Малиновом колодце, на броду, на татарских перелазах, на Чугуевских угодьях ...»
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D1%81%D0%BC%D1%82)
А чи не могла хутір/хуторь колись бути жіночого роду? Поки що відшукався лише топонім «Старая Хуторь» у Брянській області. В українській ознаки третьої відміни маскуються затвердінням кінцевого «р» — збереження подібних реліктів, якщо вони справді колись були, ще менш імовірне.
Як каже Арестович: «Так ми і до :green: кутор дійдемо».
Жіночий рід означає, що колись був м'який р.
А м'який р мав би дати rz в польській мові і кінцевий -ш в угорській.
Чого нема.
Можливо, жіночий рід був у слова гутор.
Все ж ми вже далеко відійшли від визначення статі населеного пункту.
http://sum.in.ua/s/vesj
ВЕСЬ 2, і, жін., заст. Село. А люта мати! Спустила друге бісновате Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало (Тарас Шевченко, II, 1953, 325); І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 453).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 343.
Цікаво, коли «весь» вийшла з ужитку в українській мові. В обох прикладах із словника мова явно з елементами церковнослов'янської чи давньоруської. Хоча в білоруській «вёска» збереглася як основна назва села.
Тобто можна зробити припущення, що застарілий «город» споживав переважно назви чоловічого роду (-ів), а застаріла «весь» жіночого.(-івка).
Суботів і Матусів — села ніби. Лебедин — крім міста з такою назвою, є ще кілька сіл по різних областях. Гадаю, можна ще нашукати прикладів назв сіл чоловічого роду.
Однак, навіть Маріуполь вимушений був змінити стать на чоловічу, і це незважаючи на грецьке походження його населення. Про інші поліси я вже промовчу. Одна Одеса тільки настояла на тому, що вона – мама. Може справа в тому, що в Одесі жили правильніші греки.
Ще є села зі словом Воля.
Переважно зі згадуванням іншого села.
Старицька Воля, Арламівська Воля, Воля Любинська.
Підозрюю, що є села, де Воля не згадується, але мається на увазі.
Також є села у формі множини: Коти, Іваники, Новини, Стені, Когути, Молошковичі.
Воля й слобода не можуть бути одним і тим же?
Назви в множині — часто похідні від антропонімів (умовно кажучи, Петренки — це село, де живуть люди з прізвищем Петренко — засновник села, його сини і т.д.). Утім, мабуть, можливі і інші варіанти походження назв у множині.
Цитата: Python от августа 29, 2023, 00:20Воля й слобода не можуть бути одним і тим же?
Назви в множині — часто похідні від антропонімів (умовно кажучи, Петренки — це село, де живуть люди з прізвищем Петренко — засновник села, його сини і т.д.). Утім, мабуть, можливі і інші варіанти походження назв у множині.
Моя мама народилась біля населеного пункту, що за царату був містом Кокпектов.
За радянської влади він перестав бути містом і його стали звати Кокпекти.
Тобто був Очеретов, став Очерети, але ніякий Очерет його не засновував.
Взагалі, тюрки полюбляють множину в назвах ...
Цитата: Python от августа 29, 2023, 00:20Воля й слобода не можуть бути одним і тим же?
Можуть бути.
Цитата: Python от августа 28, 2023, 19:19Суботів і Матусів — села ніби. Лебедин — крім міста з такою назвою, є ще кілька сіл по різних областях. Гадаю, можна ще нашукати прикладів назв сіл чоловічого роду.
Я не розумію: чому «Суба»? Коли виходити з припущення тюркської етимології, то має бути «Басу», особливо за наявності поряд :green: «Черкасу», щоправда і «Сула» недалеко.
Ще приклади сіл чоловічого роду:
Нагачів, Бунів, Грушів, Черчик, Старий Яр, Гораєць, Глинець, Липовець, Дрогомишль, Кам'янобрід, Завадів, Поруденко, Бердихів.
Ще одне запитання надибав:
ЦитироватьViele europäische Sprachen scheinen keine finiten Instrumentalsätze wie Deutsch "indem" zu bilden, sondern drücken sie durch infinite Subordination (Gerundien, Partizipien, Infinitive) aus. Stimmt meine Beobachtung, und wenn ja, warum ist das so?
А чим наш непотріб:
завдяки тому, що
внаслідок того, що
через те. що
тому, що
гірший?
Чи може: бо, оскільки, адже - кращі.
Все ж, хоча б «завдяки тому, що» може згодитися для приєднання підрядного речення засобу, а не причини?
Розбіжності між варіантами — в першу чергу, стилістичні («бо» — більш розмовне, «оскільки» — більш офіційне тощо). Деякі також вказують, наприклад, на причинно-наслідковий зв'язок між подіями (так, у реченні «Вночі йшов дощ, бо зараз скрізь калюжі» використати «завдяки тому, що» чи «внаслідок того, що» на місці «бо» неможливо, хоча «оскільки» — можна цілком).
Так на паркані ж написано, що всі ці сполучники приєднують підрядні речення з обставиною причини. Але тоді має бути:
«Зараз скрізь калюжі, бо вночі йшов дощ,» = «Зараз скрізь калюжі завдяки тому, що вночі йшов дощ,»
Чи можна так радикально міняти причину і наслідок, як це зробили Ви?
Мабуть коли прийняти, що дощ не тільки вночі, але й у голові, - тоді можна:
«(я подумав) Що вночі йшов дощ, бо зараз скрізь калюжі»
Та повернемось до «засобу»?
Я запропонував «для цього» (хоча, це мабуть, не сполучник):
«Я вистрибнув у вікно, для цього попередньо вибив шибку.»
Була пропозиція використати «для чого» на кшталт:
«Я вистрибнув у вікно, для чого попередньо вибив шибку.»
Однак, хоча я й сам міг таке сказати, :green: колиб залишився живий, я все ж не знайшов паркан, де написано, що так можна використовувати «для чого», А ще я вважаю, що «для чого»= «нащо», але для «нащо» я теж таких прикладів застосування не знайшов.
Ось і маємо, як у класика:
«Проклятая нимота що наробила...»
Все ж, чи можна вважати «для цього» сполучником, що приєднує підрядне речення?