Фрагмент угоди руського князя Iгоря з Вiзантiйськими iмператорами
(ПВЛ Iпатський список)
ѡ Корсуньсции сторонѣ . колко жє̑ єсть городъ на тои части да не имуть власти кнѧзи Рускыи . да воюєть на тѣхъ сторонахъ . а та страна не покорѧєтсѧ вам̑ . и тогда ащє просит̑ . вои ѿ насъ кнѧзь Рус̑кыи . дамы єму єлико єму будет̑ требѣ . и да воюєт̑
Хто допоможе, хто перекладе украiнською?
Ну щож попробую сам перекласти, хоча в украiнськiй трохи хромаю.
Ну може хтось поправить.
Про Корсуньський край. Скiльки же э мiст в тiй частинi, та не мають влади князi руськi. Хай воюэ в тих краях, а та краiна не покоряэться вам. I тодi, якщо попросить воiнiв у нас князь руський, дамо скiльки йому буде треба i хай воюэ.
Не набiгла купа, не репетуэ: фрiк, фрiк!
Навiть дивно.
Невже я правильно переклав?
Хай би хтось щось муркнув. :)
Чим же цiкавий цей фрагмент?
Ну хоча би цим:
И о Корсунской стране. Да не имеет права князь русский воевать в тех странах, во всех городах той земли, и та страна да не покоряется вам, но когда попросит у нас воинов князь русский, дадим ему, сколько ему будет нужно, и пусть воюет.
Це переклад академiка Дмитра Лихачова.
Порiвняли переклади?
Тож налiтаэмо i репетуэмо: фрiк, фрiк!
Ну i тему шпурляэмо в псевду. :down:
Є переклад українською: http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm
ЦитироватьПро Корсунську землю. Скільки б не було там городів, князі руськії не мають влади в них і права воювати в тих краях. І та земля не підкоряється вам. А коли князь руський попросить у нас воїв, дамо, скільки йому буде треба,— і нехай воює.
Перша частина здається зрозумілою: це є грецьке – не чипайте. До того ж далі:
ЦитироватьІ коли руси застануть корсунців у гирлі Дніпра за ловлею риби, нехай не чинять їм ніякого зла.
А ось останнє речення, на мій хлопський розум, мало бути б поряд з:
ЦитироватьЯкщо ж наше царство захоче від вас взяти воїв проти ворогів наших, то напишемо про те великому князеві вашому, а він пошле, скільки хочемо: і з цього довідаються інші країни, яка існує дружба між Грецькою землею і Руссю.
Але й тоді незрозуміло, чому будь-який руський князь може просити воїнів у греків, а греки тільки у :green: кагана?
Здаэться, що украiнський варiант то э переклад перекладу, а не оригiналу. :)
Де в оригiналi э таке, що не мають права воювати в тих краях?
Чорним по бiлому (вибачаюсь, зараз уже червоним по жовтому :)) там написано: да воюєть на тѣхъ сторонахъ .
Украiнською: хай воюэ в тих краях.
А чи не була юридична мова того часу з самого початку такою, щоб текст документу можна було розтлумачити з точністю до навпаки? В наш час це теж полюбляють у різних міжнародних угодах :)
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 05:49
ЦитироватьЯкщо ж наше царство захоче від вас взяти воїв проти ворогів наших, то напишемо про те великому князеві вашому, а він пошле, скільки хочемо: і з цього довідаються інші країни, яка існує дружба між Грецькою землею і Руссю.
Але й тоді незрозуміло, чому будь-який руський князь може просити воїнів у греків, а греки тільки у :green: кагана?
То вже iсторичне питання, а не питання перекладу.
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 11:34
.................
То вже iсторичне питання, а не питання перекладу.
Як сказати.
Я вже пом'янув незлим тихим словом «кагана», бо я впевнений, що «великий князь» це калька «кагана». Ось тоді виникає підозра, що текст ПВЛ у давній частині є також перекладом, що Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, і усілякі древляни розмовляли не тією мовою, якою написано ПВЛ.
Цитата: Python от июня 4, 2022, 11:33
А чи не була юридична мова того часу з самого початку такою, щоб текст документу можна було розтлумачити з точністю до навпаки? В наш час це теж полюбляють у різних міжнародних угодах :)
I тому перекладач виправив текст, переклавши його по своэму правильному розумiнню?
I от на сьогоднi ми маэмо, як не крути, як не пригладжуй, а таки приклад фальсифiкату
Чи нэ?
Ну в любому випадку маэмо невiрний переклад.
Пояснення цього фрагменту маэться, але воно в iсторичнiй площинi, а це вже за рамками даного пiдроздiлу.
Часткове поясненя маэться уже в цьому фрагментi:
ЦитироватьА о сихъ, иже то приходять Черьнии Болгаре, и воюють въ странЂ Корсуньстий, и велимъ князю Рускому да ихъ не пущаеть и пакостять сторонЂ его.
ЦитироватьІ про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 11:48
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 11:34
.................
То вже iсторичне питання, а не питання перекладу.
Як сказати.
Я вже пом'янув незлим тихим словом «кагана», бо я впевнений, що «великий князь» це калька «кагана». Ось тоді виникає підозра, що текст ПВЛ у давній частині є також перекладом, що Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, і усілякі древляни розмовляли не тією мовою, якою написано ПВЛ.
Маються як не докази, то бодай якiсь натяки?
А ось ще один фрагмент.
Iпатьський список:
ЦитироватьВъ Афетовї же части сѣдить Русь . Чюдь . и вси ӕзыцѣ
Украiнський переклад:
ЦитироватьВ Афетовій же частині сидять русь, чудь і всі народи:
Росiйський переклад (Лихачова):
ЦитироватьВ Иафетовой же части сидят русские, чудь и всякие народы:
Нiчого особливого, але всеж.
Як то кажуть, симптоматично. :green:
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 12:43
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 11:48
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 11:34
.................
То вже iсторичне питання, а не питання перекладу.
Як сказати.
Я вже пом'янув незлим тихим словом «кагана», бо я впевнений, що «великий князь» це калька «кагана». Ось тоді виникає підозра, що текст ПВЛ у давній частині є також перекладом, що Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, і усілякі древляни розмовляли не тією мовою, якою написано ПВЛ.
Маються як не докази, то бодай якiсь натяки?
Докази чого, що Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, .... не були слов'янами?
Коли мова йде про древлян, то Иоанн I Цимисхий прямо попереджав Святослава, що він може закінчити як батько, якого вбили якісь германці.
Куди цікавіше оце:
ЦитироватьПо крещении же приведе царицю на обручение. Се же не свЂдуще право, глаголють, яко крестился есть в КыевЂ; инии же рЂша: въ ВасилевЂ, друзии же рЂша, инако сказающе. И крещену же Володимеру въ Корсуни, предаша ему вЂру крестьяньскую, рекуще сице: «да не прельстять тебе нЂции отъ еретикъ, но вЂруй, сице глаголя:
«ВЂрую въ единого Бога Отца, Вседержителя, Творца небу и землЂ, и до конца вЂру сию. И пакьи вЂрую въ единого Бога Отца нерожена, и въ единого Сына рожена, и въ единъ Святый Духъ исходящъ. Три собьства свершена, мьсльна, раздЂляема числомъ и собьствомъ, и не божествомъ раздЂлна, и совокупляеться нераздЂлна. Отець бо Богъ Отець, присно сый пребываеть въ отечьствЂ, нероженъ, безначаленъ, начало [и] вина всимъ единемь рожениемь сы Сыну и Духови; отъ негоже ражаеться Сынъ преже всіхъ вЂкъ, исходить же Духъ Святый и безъвременьна и безъ лЂта; вкупЂ Отець, вкупЂ Сынъ, вкупЂ Духъ Святый есть. Сынъ подобосущенъ и безначаленъ ....
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 14:56
Докази чого, що Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, .... не були слов'янами?
Але для початку мабуть варто привести бiльш-менш твердi докази самого iснування Олега, тим бiльш Рюрика, нэ?
ЦитироватьКоли мова йде про древлян, то Иоанн I Цимисхий прямо попереджав Святослава, що він може закінчити як батько, якого вбили якісь германці.
Та то й не э дивно.
Якщо копнути трохи глибше, до стику эр, то Тацит навiть не знав до кого приэднати венедiв, до германцiв чи сарматiв.
Нащо копати? Вже Маврикій добре розрізняв.
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 15:39
Нащо копати? Вже Маврикій добре розрізняв.
Древляни в його час уже були?
I дайте приклад того, як вiн вiдрiзняэ слов"ян.
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 14:56
Коли мова йде про древлян, то Иоанн I Цимисхий прямо попереджав Святослава, що він може закінчити як батько, якого вбили якісь германці.
Ну а коли вже мова пiшла за Цимiсхiя, то чи не згадаэте:
1) куди, по його словам, повернувся Iгорь пiсля розгрому в Вiзантii;
2) куди радить вiн самому Святославу вiдбути з Болгарii (отримавши нагороду, звичайно)?
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 15:48
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 15:39
Нащо копати? Вже Маврикій добре розрізняв.
Древляни в його час уже були?
I дайте приклад того, як вiн вiдрiзняэ слов"ян.
http://xlegio.ru/sources/mauricius/book-11.html
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 16:14
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 15:48
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 15:39
Нащо копати? Вже Маврикій добре розрізняв.
Древляни в його час уже були?
I дайте приклад того, як вiн вiдрiзняэ слов"ян.
http://xlegio.ru/sources/mauricius/book-11.html
<<Племена Славян Склавин и Антов ведут одинаковый образ жизни>>А хiба уличi i тиверцi вели одинаковий спосiб життя з древлянами?
Древляни вели спосiб життя всеж таки одинаковий з пiвнiчними (захiдними) слов"янами i германцями.
Так от древлян Цимicхiй назвав германцями i це для Вас виявилось пiдозрiлим.
А те що Лев Диякон весь час русiв називаэ скiфами, то то нiц?
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 15:58
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 14:56
Коли мова йде про древлян, то Иоанн I Цимисхий прямо попереджав Святослава, що він може закінчити як батько, якого вбили якісь германці.
Ну а коли вже мова пiшла за Цимiсхiя, то чи не згадаэте:
1) куди, по його словам, повернувся Iгорь пiсля розгрому в Вiзантii;
2) куди радить вiн самому Святославу вiдбути з Болгарii (отримавши нагороду, звичайно)?
Тодi я нагадаю.
Iоанн Цимiсхiй радить Святославу, отримавши обiцяну нагороду,
повернутись в Боспор Кiмерiйський i в своi межi.
Далi в полемiцi нагадуэ Святославу як його батько (Iгор) напав на Вiзантiю на 2000 човнiв, та був розбитий i
повернувся в Боспор Кiмерiйський дай бог на десяти.
Таємні шляхи (https://www.nkj.ru/archive/articles/9967/)
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 18:27
Таємні шляхи (https://www.nkj.ru/archive/articles/9967/)
Байки як байки.
Констянтин Багрянородний докладно описуэ як руси добирались з Киiва до Константинополя по Днiпру i морю.
Ось початок оповiдання.
Цитировать[Да будет известно], что приходящие из внешней Росии 4 в Константинополь моноксилы являются 5 одни из Немогарда 6, в котором сидел 7 Сфендослав 8, сын Ингора 9, архонта Росии 10, а другие из крепости Милиниски 11, из Телиуцы 12, Чернигоги 13 и из Вусеграда 14. Итак, все они спускаются рекою Днепр 15 и сходятся в крепости Киоава 16, называемой Самватас 17. Славяне же, их пактиоты 18, а именно: кривитеины 19, лендзанины 20 и прочие Славинии 21 — рубят в своих горах 22 моноксилы во время зимы и, снарядив их, с наступлением весны, когда растает лед, вводят в находящиеся по соседству водоемы. Так как эти [водоемы] впадают в реку Днепр, то и они из тамошних [мест] входят в эту самую реку и [47] отправляются в Киову. Их вытаскивают для [оснастки] и продают росам, росы же, купив одни эти долбленки и разобрав свои старые моноксилы, переносят с тех на эти весла, уключины и прочее убранство... снаряжают их 23.
Фрагмент цей знову ж таки цiкавий.
Цiкавий не зовсiм перекладом, а тлумаченнями.
:green: На цьому форумі дехто тлумачив це все так: «Плутанини вийшла, сплутали Дніпро з Дністром».
Коли мова йде про Дністер, тоді все стає на свої місця: і гори з яких сплавляли моноксили, і місто збору Самбір, і пороги, і те що дністровські пороги під час повноводдя можна легко подолати,
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 19:31
:green: На цьому форумі дехто тлумачив це все так: «Плутанини вийшла, сплутали Дніпро з Дністром».
Коли мова йде про Дністер, тоді все стає на свої місця: і гори з яких сплавляли моноксили, і місто збору Самбір, і пороги, і те що дністровські пороги під час повноводдя можна легко подолати,
I це не було произнано псевдою?
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 05:49
Але й тоді незрозуміло, чому будь-який руський князь може просити воїнів у греків, а греки тільки у :green: кагана?
Може ось чому:
ЦитироватьІ про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.
Чи нэ?
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 19:53
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 19:31
:green: На цьому форумі дехто тлумачив це все так: «Плутанини вийшла, сплутали Дніпро з Дністром».
Коли мова йде про Дністер, тоді все стає на свої місця: і гори з яких сплавляли моноксили, і місто збору Самбір, і пороги, і те що дністровські пороги під час повноводдя можна легко подолати,
I це не було произнано псевдою?
Ні.
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 20:04
ЦитироватьІ про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.
Чи нэ?
Яж кажу, що ПВЛ у цій частині переклад.
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 20:21
ЦитироватьI це не було произнано псевдою?
Ні.
Все нiяк не можу втямити що в цiй фрiкодiльнi вважаэться
псевдою.
Мабуть ЛФ як Росiя -умом не понять. :)
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 20:25
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 20:04
ЦитироватьІ про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.
Чи нэ?
Яж кажу, що ПВЛ у цій частині переклад.
Всеж таки чому Ви так вважаэте?
Я тут в iнтернетi надибав обговорення на ЛФ Немогарда.
Виявляэться, це не являэться псевдою!
Хоча може наразi i явитись, закони тут не писанi. :)
Заголовок тоi теми такий: Немогард-Новгород?
Ну звичайно що нi.
Немогард це...
Зараз це центр Мiнська.
Ризикнув.
Побачу як скоро прискаче з модераторською дубинкою Тibaren чи ще хтось. :green:
Ні, якщо хочете, я й сам можу в ПН цю тему перенести. Треба?
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 20:40
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 20:21
ЦитироватьI це не було произнано псевдою?
Ні.
Все нiяк не можу втямити що в цiй фрiкодiльнi вважаэться псевдою.
Мабуть ЛФ як Росiя -умом не понять. :)
Пошукав. Ця гіпотеза сховалася у блогу. (https://lingvoforum.net/index.php?topic=18318.370;wap2)
Цитата: Python от июня 4, 2022, 22:07
Ні, якщо хочете, я й сам можу в ПН цю тему перенести. Треба?
Щось нове, мене питають чи треба.
Та певне що менi того не треба.
Всякий раз, коли я заходжу на форум, питаю себе: тема ще не в псевдi?
Отак крою собi печiнки. :)
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 22:23
Цитата: AVIXA от июня 4, 2022, 20:40
Цитата: Волод от июня 4, 2022, 20:21
ЦитироватьI це не було произнано псевдою?
Ні.
Все нiяк не можу втямити що в цiй фрiкодiльнi вважаэться псевдою.
Мабуть ЛФ як Росiя -умом не понять. :)
Пошукав. Ця гіпотеза сховалася у блогу. (https://lingvoforum.net/index.php?topic=18318.370;wap2)
Проглянув.
Несерйозно, як i "таэмнi шляхи", обидвi "перлини" поза критикою.
Цитироватьмоноксилы являются 5 одни из Немогарда 6, в котором сидел 7 Сфендослав 8, сын Ингора 9, архонта Росии 10, а другие из крепости Милиниски 11, из Телиуцы 12, Чернигоги 13 и из Вусеграда
Ну от що тут гейби загальноприйняте i гейби нiким не заперечуэться:
1) "Милиниски"-----Смоленськ;
2) "Чернигоги"-----Чернiгiв;
3) "Вусеград"------Вишгород.
Щодо Немогарда, то тут "сова на глобусi":
ЦитироватьСогласно летописи, Святослав всё детство находился при матери в Киеве, что противоречит замечанию византийского императора Константина Багрянородного (около 949):
<<<Приходящие из внешней Росии в Константинополь моноксилы являются одни из Немогарда, в котором сидел Сфендослав, сын Ингора, архонта Росии.
Константин Багрянородный[30]>>>
В Немогарде Константина обычно видят Новгород, которым сыновья киевских князей традиционно владели и впоследствии. Фразу часто толкуют как указание на то, что Святослав был посажен в Новгород при жизни отца[31]. Константин упоминает имя Святослава без титула также при описании визита Ольги в Константинополь (957).
Заперечуэться це дуже багатьма.
З досить високою вiрогiднiстю Немогард знаходвся на територii сучасного Мiнська в мiсцi впадiння рiки Немига в рiку Свiслуч.
Географiчне положення Немогарда чи Немограда зумовлювало його стратегiчне значення: вiн являвся форпостом пiвнiчно-захiдноi Русi i протистояв такому серйозному супернику як Полоцьке Князiвство.
Тому i не дивно, що в ньому "сидiв" сам наслiдник з опiкуном.
Щодо "Телиуци".
Маться припущення що це Турiв.
I тодi бачимо досить логiчну карину: на Прип"ятi Турiв, на Деснi Чернiгiв, на Березинi Немогард, на Верхньому Днiпрi Смоленськ.
Але повернемося до цiкавих фрагментiв.
Оcь фрагмент Лаврентiiвського лiтопису:
И 59 по сихъ 60 братьи 61 держати . почаша родъ ихъ кнѧженьє в Полѧхъ 62. [а] Ж в Деревлѧхъ 63 своє . а Дреговичи 64 своє . а Словѣни 65 своє в Новѣгородѣ а другоє на Полотѣ иже 66 Полочане ѿ нихъже 67. Кривичи же 68 сѣдѧть на верхъ Волги . а 69 на верхъ Двинъı и на верхъ Днѣпра . ихже градъ єсть Смоленскъ туда 70 бо сѣдѧть Кривичи таже Сѣверъ 71 ѿ нихъ на Бѣлѣѡзерѣ сѣдѧть Весь а на Ростовьскомъ 72 ѡзерѣ Мерѧ 7
Вiдповiдний фрагмент Iпатiiвського списку:
И по сеи братьи почаша дѣржати родъ ихъ кнѧжениє в Полѧхъ . а въ Деревлѧхъ своє . а Дрьговичи̑ Д своє . а Словѣне своє въ Новѣгородѣ . а друг̑є на Полотѣ . иже и Полочанѣ . ѿ сихъ же и Кривичи Е . иже сѣдѧть на верхъ Ж Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи . таже Сѣверо ѿ них̑ . на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь . а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ
I вiдповiдний фрагмент в перекладi Лихачова:
по смерти братьев этих потомство их стало держать княжение у полян, а у древлян было свое княжение, а у дреговичей свое, а у славян в Новгороде свое, а другое на реке Полоте, где полочане. От этих последних произошли кривичи, сидящие в верховьях Волги, и в верховьях Двины,
и в верховьях Днепра, их же город —Смоленск; именно там сидят кривичи. От них же происходят и северяне. А на Белоозере сидит весь, а на Ростовском озере меря,
От так i засiло в головах пересiчних росiян, бiлорусiв, i украiнцiв: словени це новгородцi, а вiд новгородцiв пiшли полочани, а вiд полочан пiшли кривичi, а вiд кривичiв пiшли сiверяни.
Мов у лiтописця Нестора так сказано.
Хоч ПВЛ, м"яко кажучи, не надто надiйне джерело, але i там цього не сказано, читаймо самi.
Тут треба не забувати i про "людський фактор", тобто переписувачiв якi могли просто робити помилки як по власнiй винi, так i по причинi пошкодження копiюваного документу.
Ну от вiзьмемо фрагмент Iпатiiвського списку i провiримо роздiловi знаки.
Це простi крапки, якими роздiлялись фрази, рiдше речення.
Дуже пiдозрiлий ось цей фагмент: .таже Сѣверо ѿ них̑.
Але!
На фото оригiналу нiякоi крапки перед "теж" я, як не силився, побачити не змiг.
Та навiть якщо i була б, то це ще не факт що не помилка, а тут якраз ii i нема.
И по сеи братьи почаша дѣржати родъ ихъ кнѧжениє в Полѧхъ . а въ Деревлѧхъ своє . а Дрьговичи̑ Д своє . а Словѣне своє въ Новѣгородѣ . а друг̑є на Полотѣ . иже и Полочанѣ . ѿ сихъ же и Кривичи Е . иже сѣдѧть на верхъ Ж Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи . таже Сѣверо ѿ них̑ . на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь . а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ
Тут я пересуваю роздiловий знак на одне слово (пiдкреслено) i все становиться на своi мiсця.
И по сеи братьи почаша дѣржати родъ ихъ кнѧжениє в Полѧхъ . а въ Деревлѧхъ своє . а Дрьговичи̑ своє . а Словѣне своє въ Новѣгородѣ . а друг̑є на Полотѣ . иже и Полочанѣ . ѿ сихъ же и Кривичи. иже сѣдѧть на верхъ Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи таже . Сѣверо ѿ них̑ на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь . а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ
Процитую ще раз Лихачова:
Цитироватьпо смерти братьев этих потомство их стало держать княжение у полян, а у древлян было свое княжение, а у дреговичей свое, а у славян в Новгороде свое, а другое на реке Полоте, где полочане. От этих последних произошли кривичи, сидящие в верховьях Волги, и в верховьях Двины,
и в верховьях Днепра, их же город —Смоленск; именно там сидят кривичи. От них же происходят и северяне. А на Белоозере сидит весь, а на Ростовском озере меря,
Чому вiн так вперто (тай не тiльки вiн) пише не
слвены а
славяне?
А ще ми в школi проходили:
славяне тому, що
славнi.
Ну i от переклад, так би мовити нейтральний.
I пiсля цих братiв став iх рiд держати княжiння в полянах. А в древлянах своє, в дреговичiв своє, а у словен своє в Новгородi, а друге на Полотi; то є полочани. Вiд цих же i кривичi, якi сидять в верхiв"ях Волги, i в верхiв"ях Двiни, i в верхiв"ях Днiпра. Iх же мiсто-Смоленськ, там сидять кривичi також.
Дуже вибачаюсь, пропустив вчора останню строку.
Зараз добавив i пiдкреслив.
I пiсля цих братiв став iх рiд держати княжiння в полянах. А в древлянах своє, в дреговичiв своє, а у словен своє в Новгородi, а друге на Полотi; то є полочани. Вiд цих же i кривичi, якi сидять в верхiв"ях Волги, i в верхiв"ях Двiни, i в верхiв"ях Днiпра. Iх же мiсто-Смоленськ, там сидять кривичi також.
На пiвнiч вiд них на Бiлiм Оерi сидить весь, а на Ростовському Озерi Меря.
Чи не найцiкавiший фрагмент це опис зовнiшностi Святослава Iгоревича Левом Дияконом.
На превеликий жаль я не володiю грецькою мовою, середньогрецькою тим бiльше, але всi цi переклади щодо його носа i бороди аж жахують.
Ось як зараз цитуэ росi1йська Вiкiпедiя фрагмент перекладу "Iсторii" Лева Диякона:
ЦитироватьПоказался и Сфендослав, приплывший по реке на скифской ладье; он сидел на веслах и грёб вместе с его приближёнными, ничем не отличаясь от них. Вот какова была его наружность: умеренного роста, не слишком высокого и не очень низкого, с густыми бровями и светло-синими глазами, курносый, безбородый, с густыми, чрезмерно длинными волосами над верхней губой. Голова у него была совершенно голая, но с одной стороны её свисал клок волос — признак знатности рода; крепкий затылок, широкая грудь и все другие части тела вполне соразмерные, но выглядел он угрюмым и диким. В одно ухо у него была вдета золотая серьга; она была украшена карбункулом, обрамлённым двумя жемчужинами. Одеяние его было белым и отличалось от одежды его приближённых только заметной чистотой.
Те ж саме видаэ i украiнська:
ЦитироватьПоказався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, ніс короткий, борода оголена [мало волосся], з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
Але так було не завжди, до 2009-го року у Святослава
була рiдка борода i
плоский нic.
Всюди, i в электронних джерелах, i в печатних.
У мене в обох видавництвах Карамзiна (1988 i 2005 рокiв), як i всi 200 рокiв до того, Святослав маэ монголоiдну зовнiшнiсть.
Зараз вiн "чистий арiэць". 8-)
А ось що видаэ сьогоднi бiлоруська Вiкiпедiя:
ЦитироватьСвятаслаў апісваецца ў візантыйскім летапісе як чалавек сярэдняга росту, з плоскім носам, блакітнымі вачыма і густымі бровамі, рэдкай барадой і густымі вусамі. Валасы на галаве былі выстрыжаны, пакінута адной пасма, якая адзначала яго высакароднасць. Моцная шыя, шырокія грудзі, целасклад вельмі стройны. Белая вопратка нічым не адрознівалася ад вопраткі іншых, апроч чысціні.
Цитата: AVIXA от июня 9, 2022, 20:29
........................
Всюди, i в электронних джерелах, i в печатних.
У мене в обох видавництвах Карамзiна (1988 i 2005 рокiв), як i всi 200 рокiв до того, Святослав маэ монголоiдну зовнiшнiсть.
Зараз вiн "чистий арiэць". 8-)
Але густе волосся над верхньою губою – фірмовий бренд болівудських злодіїв – стабільна ознака. :green: У монголів з цим проблема.
Цитата: Волод от июня 9, 2022, 21:41
Цитата: AVIXA от июня 9, 2022, 20:29
........................
Всюди, i в электронних джерелах, i в печатних.
У мене в обох видавництвах Карамзiна (1988 i 2005 рокiв), як i всi 200 рокiв до того, Святослав маэ монголоiдну зовнiшнiсть.
Зараз вiн "чистий арiэць". 8-)
Але густе волосся над верхньою губою – фірмовий бренд болівудських злодіїв – стабільна ознака. :green: У монголів з цим проблема.
Натякаэте на те, що переклади зробленi боллiвудськими злочинцями?
Але ж як видресируванi тутiшнi форумчани!
Радянський Cоюз мав би просто заздрити цьому форуму. :green: