Моя бабця так називала не (лише) птаха. А що?
"не" теж має бути у дужках, чи ні?
Цікаво, що Гугл знайшов лише один приклад такого вживання. Виходить, це варіант, що можна почути/побачити дуже зрідка?
ЦитироватьГорібчик. Старенька Оксана сидить на лавці біля паркану. Титр: Село Миньківці, 1874 рік. ОКСАНА Доню, а йди-но сюди! Підходить Наталка (20). НАТАЛКА
https://pt-br.facebook.com/KinokompaniaSaloPictures/posts/435812006450792/
А твоя бабуся так його називала лише іноді, зазвичай кажучі інакше, чи завжди?
Вона була україномовною?
Цитата: From_Odessa от апреля 12, 2022, 19:31
"не" теж має бути у дужках, чи ні?
Цікаво, що Гугл знайшов лише один приклад такого вживання. Виходить, це варіант, що можна почути/побачити дуже зрідка?
ЦитироватьГорібчик. Старенька Оксана сидить на лавці біля паркану. Титр: Село Миньківці, 1874 рік. ОКСАНА Доню, а йди-но сюди! Підходить Наталка (20). НАТАЛКА
https://pt-br.facebook.com/KinokompaniaSaloPictures/posts/435812006450792/
А твоя бабуся так його називала лише іноді, зазвичай кажучі інакше, чи завжди?
Вона була україномовною?
Завжди називала. Була україномовною.
Паралельні варіанти (як горобчик/горібчик) зустрічаються і в деяких інших словах з оро/орі (вороженьки/воріженьки, до коров/ до корів тощо). Якісь із них закріпилися в літературній мові, якісь лишились розмовними-діалектними, інколи на нормативність претендують обидва варіанти — якогось правила, яке б це регулювало, нема, в кожному випадку «так склалось історично».