РЕСПЕ́КТ, у, чол., заст. Повага, шана. — О, я з занадто великим респектом відношуся до поезії, щоб і собі забиратися до віршування (Ольга Кобилянська, III, 1956, 165).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 513.
І в рос. мові було.
https://tinyurl.com/5bhs6xkp