Лингвофорум

Чи можна назвати висхідний потік повітря в атмосфері «висхідцем»?

Та все можна (а знаючи слово «висхідний», можна навіть відгадати значення в контексті), але звучатиме як авторська спроба придумати літературний український професійний сленг.

Цитата: Python от января  4, 2022, 09:24
Та все можна (а знаючи слово «висхідний», можна навіть відгадати значення в контексті), але звучатиме як авторська спроба придумати літературний український професійний сленг.

А почему именно висхідець? Как-то словообразовательно с прилагательным висхідний не соотносится.

Цитата: Wolliger Mensch от января  4, 2022, 09:32

Цитата: Python от января  4, 2022, 09:24
Та все можна (а знаючи слово «висхідний», можна навіть відгадати значення в контексті), але звучатиме як авторська спроба придумати літературний український професійний сленг.

А почему именно висхідець? Как-то словообразовательно с прилагательным висхідний не соотносится.

А в чому саме проблема? І як тоді правильно?

Цитата: Python от января  4, 2022, 09:40
А в чому саме проблема? І як тоді правильно?

Ожидалось бы висхідник. М?

Теж можливий варіант. А чому «висхідник» і «висхідець» не можуть існувати паралельно, як «мандрівник» і «мандрівець»?

Цитата: Волод от января  3, 2022, 19:47
Чи можна назвати висхідний потік повітря в атмосфері «висхідцем»?

Я скоротив би до "висхід повітря".

Цитата: Wolliger Mensch от января  4, 2022, 09:32

Цитата: Python от января  4, 2022, 09:24
Та все можна (а знаючи слово «висхідний», можна навіть відгадати значення в контексті), але звучатиме як авторська спроба придумати літературний український професійний сленг.

А почему именно висхідець? Как-то словообразовательно с прилагательным висхідний не соотносится.

Бо треба римувати з «дощем», «вогнем».

Прикметник сам по собі якийсь штучний.
Висхідний, визахідний, висхлий.

Цитата: R от января  4, 2022, 12:28
висхлий.

Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.

Я вже якось перекладав «Do Not Stand at My Grave and Weep» Mary Elizabeth Frye
Тепер бажаю перекласти (далеко від оригіналу) в дусі філософії індіанців майя, чи ацтеків – як я її собі уявляю.
Однак, ця філософія :green:  не хоче римуватись.


Не зустрінеш мене, розшукавши могилу,
Я не там,
                Ти не плач,
                                     Я не сплю.

Пригорну я тебе, легковієм обвивши,
Посміхнусь, вкривши сніг діамантів вогнем.
Звеселю я тебе, сонцем ниви зігрівши,
Над бідою твоєю заплачу дощем,
І побачиш мене в мерехтіннях ти зірки,
У пташках, що до неба несу висхідцем*.

Не зустрінеш мене, розшукавши могилу,
Я не там,
                 Не волай,
                                     Я не вмер.

Хоч не підтюпцем  :E:

Цитата: DarkMax2 от января  4, 2022, 13:12
Хоч не підтюпцем  :E:

Ой! Як хотілось мені і тут, відступивши від оригіналу, понести на небо деякі души.

Цитата: Волод от января  4, 2022, 13:06
індіанців майя

За новим правописом — мая!
Аналогічно — фоє тощо.

А якщо майя це збірне середнього роду? Подвоєння, як у війя (теж середній рід).

Цитата: Zavada от января  4, 2022, 14:12

Цитата: Волод от января  4, 2022, 13:06
індіанців майя

За новим правописом — мая!
Аналогічно — фоє тощо.

Коли «мая» то «індіянців»???

Цитата: DarkMax2 от января  4, 2022, 14:20
А якщо майя це збірне середнього роду?

Наскільки я розумію, все одно.

Цитата: Волод от января  4, 2022, 14:21
Коли «мая» то «індіянців»???

Ні.
§ 146
Окремо пишемо:
1) прізвиська й псевдоніми (українські та перекладені іншомовні), що
складаються  з  імені  та  прикметника,  узгодженого  з  ним  чи  з  наступним
іменником: Івáн Волóве Óко, Єлéна Прекрáсна, Рíчард Лéвове Сéрце, Степáн
Тúгряча  Смерть,  Слугá  з  Добрóмиля;  до  цього  переліку  належать  і  власні назви американських індіанців: Малéнький Вовк, Тупúй Ніж і т. ін.

При обговоренні Тайїпа на Вікі дійшли висновку, що реформа скасувала штучне суто орфографічне подвоєння йоту. Іншомовного у власних і морфологічного реформа не чіпала. Тому війя досі війя.

Цитата: Python от января  4, 2022, 10:16
Теж можливий варіант. А чому «висхідник» і «висхідець» не можуть існувати паралельно, як «мандрівник» і «мандрівець»?

Висхідець словообразовательно — диминутив от имени висхід. Последнего слова словарь не даёт, а в сети в значении «восход».

Я за то, чтобы словообразовательные средства использовались уместно, а не от балды. И ссылаться на предыдущие образования нет смысла: они точно так же будут либо словообразовательно прозрачны (если эти древние образования) или корректны (если это неологизмы), либо же словообразовательно непрозрачны (идиоматизированы и потому не могут служить образцом для новых образований) или некорректны (в случае неологизма).

Дякую!

Цитата: Wolliger Mensch от января  4, 2022, 17:24
Висхідець словообразовательно — диминутив от имени висхід. Последнего слова словарь не даёт, а в сети в значении «восход».

А, наприклад, «східець» (рос. «ступенька») і «схід» (втім, тут може бути і зменшувальне: сходи (з тим же значенням)>східці)? Або «виходець» і «вихід»? «Ловець» і «ло́ви», «гонець» і «го́ни»? «Стрілець»?
Можна знайти купу прикладів з суфіксом -ець, які не є зменшувальними формами, не будучи при цьому неологізмами. Навіть якщо це все ж початково зменшувальні форми від утрачених слів, зараз цей суфікс у них сприймається не як зменшувальний, а як словотвірний, що утворює іменник від дії або властивості, і може навіть бути використаний за аналогією при творенні неологізмів.

Цитата: Python от января  4, 2022, 18:54
Можна знайти купу прикладів з суфіксом -ець, які не є зменшувальними формами, не будучи при цьому неологізмами.

П...ець - разве уменьшительная форма? Навпаки.

Цитата: Python от января  4, 2022, 18:54

Цитата: Wolliger Mensch от января  4, 2022, 17:24
Висхідець словообразовательно — диминутив от имени висхід. Последнего слова словарь не даёт, а в сети в значении «восход».

............ «Ловець» і «ло́ви», «гонець» і «го́ни»? «Стрілець»?
Можна знайти купу прикладів з суфіксом -ець, які не є зменшувальними формами, не будучи при цьому неологізмами. .......

Це назви істот, що створені від назви характерної для них дії.
Зрозуміло, що філософії мая атропоморфність повітряного потоку не завада.
Та я вже вирішив обрати інші варіанти вірша.

Цитата: Python от января  4, 2022, 18:54
А, наприклад, «східець» (рос. «ступенька») і «схід» (втім, тут може бути і зменшувальне: сходи (з тим же значенням)>східці)? Або «виходець» і «вихід»? «Ловець» і «ло́ви», «гонець» і «го́ни»? «Стрілець»?
Можна знайти купу прикладів з суфіксом -ець, які не є зменшувальними формами, не будучи при цьому неологізмами. Навіть якщо це все ж початково зменшувальні форми від утрачених слів, зараз цей суфікс у них сприймається не як зменшувальний, а як словотвірний, що утворює іменник від дії або властивості, і може навіть бути використаний за аналогією при творенні неологізмів.

Тогда нужно считать имя деятеля висхідець производным от глагола висходитися. Получается, это поднявшееся тесто, что ли.

Чому я не відчуваю у «висходитися» значення «зійти», «піднятись»?
Префікс «ви-» у цьому слові, на мій смак, повинен вказувати на результативну багаторазову дію, тобто, тісто сходило вже не раз і ось зійшло фінальний раз.

А на що вказує префікс «ви-» у прикметнику «висхідний»?

Цитата: Волод от января  5, 2022, 08:07
Чому я не відчуваю у «висходитися» значення «зійти», «піднятись»?
Префікс «ви-» у цьому слові, на мій смак, повинен вказувати на результативну багаторазову дію, тобто, тісто сходило вже не раз і ось зійшло фінальний раз.

А на що вказує префікс «ви-» у прикметнику «висхідний»?

Это может быть вос-, измененённая по аналогии.

Ні, не схоже.

За аналогією з «узвозом чи взвозом» повинен бути «усхід чи всхід», можливо, щоб уникнути плутанини з точкою на горизонті ,«у-» замінено на «ви-»???

Уростати (http://sum.in.ua/s/urostaty) ~ зростати ~ виростати ~ рости.
Різниця дся сенсу мінімальна.
А в узвозі, здається, префікс єдиний: уз-.

Цитата: DarkMax2 от января  5, 2022, 11:36
Уростати (http://sum.in.ua/s/urostaty) ~ зростати ~ виростати ~ рости.
Різниця дся сенсу мінімальна.
А в узвозі, здається, префікс єдиний: уз-.

Не те.  :green:

Ось те  :green: взростати (https://www.google.com/search?q=%D0%B2%D0%B7%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8&ie=utf-8&oe=utf-8)

Узвіз через юс великий.
А висхід то схід. В чешській і словацькій мові východ.
Висхідний то східний.

«висхідний»
«низхідний»
???????????
:???

Цитата: Волод от января  5, 2022, 10:58
За аналогією з «узвозом чи взвозом» повинен бути «усхід чи всхід», можливо, щоб уникнути плутанини з точкою на горизонті ,«у-» замінено на «ви-»???

Так как у глагола сходити два противоположных значения «подниматься» и «спускаться» < въсходити и съходити, для первого значения был образован параллельный висходити. Но приставка ви- там по своему значению ничем не помогает — она дублирует с- во втором значении аблатива. Поэтому и думается, что висходити — просто перестройка формы восходити.

Якщо сонце сходить, а не висходить і пшениця сходить, то не зрозуміло чому повітря висходить.

Цитата: R от января  6, 2022, 09:37
Якщо сонце сходить, а не висходить і пшениця сходить, то не зрозуміло чому повітря висходить.

А что восход солнца и пшеницы — это свободные сочетания? Разве можно в общем случае сказать солнце взлетает, солнце подпрыгивает и под? Только солнце поднимается как вариант, и всё. То же и о пшенице. А вот про воздушные массы не было таких устойчивых конструкций, поэтому повітря сходить двусмысленно. «Я так думаю!».

А я думаю, то такий переклад слова "восходящий".
Спочатку думали про варіант возходячий, але потім знайшли десь у словнику висхідний і вирішили що знайшли добре.

Цитата: Wolliger Mensch от января  6, 2022, 09:33

Цитата: Волод от января  5, 2022, 10:58
За аналогією з «узвозом чи взвозом» повинен бути «усхід чи всхід», можливо, щоб уникнути плутанини з точкою на горизонті ,«у-» замінено на «ви-»???

Так как у глагола сходити два противоположных значения «подниматься» и «спускаться» < въсходити и съходити, для первого значения был образован параллельный висходити. Но приставка ви- там по своему значению ничем не помогает — она дублирует с- во втором значении аблатива. Поэтому и думается, что висходити — просто перестройка формы восходити.

І як «вос-» - префикс повернення допоможе визначити напрямок руху?

Цитата: Волод от января  6, 2022, 10:52
«вос-» - префикс повернення

Чому повернення? «Вознестися» — це ж угору, на небо (на землю чи в пекло не возносяться, і вознесення земля-земля теж не буває, не рахуючи підйому по земній ієрархії, який теж підйом).

Цитата: Python от января  6, 2022, 11:12

Цитата: Волод от января  6, 2022, 10:52
«вос-» - префикс повернення

Чому повернення? «Вознестися» — це ж угору, на небо (на землю чи в пекло не возносяться, і вознесення земля-земля теж не буває, не рахуючи підйому по земній ієрархії, який теж підйом).

«вознестись»- це повернутися на небо, чи скоріш релевітувати, повернутися до польоту.
:green: Якщо Сонце вранці повертається до ходіння, то воно вночі спало.

Сонце зранку піднімається над горизонтом — теж угору.

Ні, вранці воно знову починає ходити.

Якщо сонце сходить не там, де зайшло, а з протилежного боку, то, очевидно, вночі воно теж десь ходило, тільки ми не бачили.

Цитата: Python от января  6, 2022, 11:26
.........очевидно ... ми не бачили.

:E:

Так на небі ми теж не бачимо, щоб воно кудись ішло. Практично стоїть на місці, ногами не ворушить, тільки хмарки пропливають повз нього.

Ось така метеотермінологія:

Не зустрінеш мене, розшукавши могилу,
Я не там,
                Не волай,
                                     Я ж не сплю.

Пригортаю тебе, легковієм обвивши,
Посміхаюсь вогнем діамантів в снігу.
Звеселяю тебе, сонцем ниви зігрівши,
Над бідою твоєю дощем я іду.
Ранком тихим повітряний схід розбудивши,
Я пташок, що ширяють,  з собою беру.
Оксамитом нічним небо ввечері вкривши,
Мерехтінням зірок я  до тебе кажу:

Не зустрінеш мене, розшукавши могилу,
Я ж не там,
                Ти не плач,
                                     Я ж не вмер.

Мабуть слід замінити «Я не вмер» на « Я живу», бо «Я не вмер» гендерує весь вірш?

У  (wikt/ru) вос (https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%BE%D1%81)-  начитавсь ось такого:

ЦитироватьЗначение
Общее прототипическое значение — подъём, совершение, установка, реализация чего-либо.
1.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением направления действия вверх ◆ воспарить, восстать, восходить
2.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением установки, помещения в устойчивое положение ◆ воссесть
3.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением созидания, объединения ◆ воссоединить, восстановить
4.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением собственно совершения действия ◆ восхвалить, восхвалять
5.   (?) ◆ воспринимать
Синонимы
1.   воз-, возо-; частичн.: вз-
Антонимы
1.   за-, низ-, нис-
Этимология
Происходит от праслав. *vъz-, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. въз с вин. п. «за, вместо», въз- «воз-», ст.-слав. въз (др.-греч. ἀντί), русск. воз-, вз-, вос-, вс-, болг. въз-, вз-, сербохорв. уз-, уза-, словенск. vz-, чешск. vz-, vze-, словацк. vzo-, польск. wz-, полабск. våz-. Родственно лит. už- «за», už- «за-», латышск. uz-, арм. z- в различных функциях. Согласно Остхофу, Вальде, этот предлог тождествен и.-е. *ud- «вверх», а z получил от других предлогов. Но балт. и арм. соответствия говорят о дослав. происхождении свистящего согласного. Розвадовский ввиду вост.-лит. ažu считает исходной формой *възъ, что, однако, не подтверждается древнейшими ст.-слав. примерами. Вост.-лит. аžù-восходит, вероятно, к *ažúo и соответствует слав. za-. Происхождение слав. vъz-, лит. už из и.-е. *ups : *up (ср. др.-в.-нем. ûf «на»), англос. upp, подобно греч. εἰς «в» из *ens, маловероятно, вопреки Мейе. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

:green:  Це що виходить: Що *ažúo вже на небі, аžù- до нього знизу потрохи човгає?