РОЗМАЇ́ТТЯ, я, сер. Те саме, що розмаїтість. Радянська література винятково багата розмаїттям своєрідних талантів (Радянське літературознавство, 11, 1967, 7); Тематично-стильове розмаїття української сатири невпинно зростає, свідченням того є живі факти нашого літературного поступу (Вітчизна, 5, 1971, 165).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 734.
РІЗНОМАНІ́ТТЯ, я, сер. Те саме, що різноманітність. Піщана поземка світлими мечами заклинювалась у ріллю, — це вносило певне різноманіття у надто широку масну смугу зораного поля (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 55); Вміння користуватися різноманіттям жанрів пропаганди і агітації, усної і друкованої, залежить від рівня майстерності літератора (Наука і життя, 2, 1966, 56).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 568.
РІЗНОМАНІ́ТНІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням різноманітний. Михайло Михайлович просто вражений різноманітністю й химерністю барв виловленої риби (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 133); Від різноманітності одягу аж рябіло в очах (Юрій Смолич, V, 1959, 691); Різноманітність тем, сюжетів, мотивів, настроїв у творчості Франка справді дивовижна (Максим Рильський, III, 1956, 267); Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (Василь Еллан, II, 1958, 33); За лісовими запасами, а також за різноманітністю і цінністю видів дерев СРСР займає перше місце в світі (Столярно-будівельна справа, 1957, 7).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 568.
РОЗМАЇ́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до розмаїтий. [Вейнгольд:] В людських натурах існує все ж велика розмаїтість (Леся Українка, IV, 1954, 234); Друзі ніколи не сперечалися, чудово розуміючи, що в мистецтві розмаїтість творчих почерків — запорука духовного збагачення (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 230); [Гавкун:] Іще не забудьте, щоб ваша драма була сценічна. Надайте більш руху, більше дії, розмаїтості в декораціях (Володимир Самійленко, II, 1958, 106); Ярмарки я полюбляв з дитинства За їх веселу людську метушню, Святковий гомін .. І розмаїтість буйних фарб мінливих (Максим Рильський, III, 1961, 171).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 734.
РОЗМАЇ́ТИЙ, а, е.
1. Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 149);
// Який складається з несхожих, неоднакових між собою предметів, осіб і т. ін. Великий розмаїтий гурт жінок і чоловіків валом котився до сільради (Григорій Епік, Тв., 1958, 214).
2. Неоднорідний за змістом, формою, силою вияву і т. ін. Наша доба така багата, така розмаїта, вона дає безліч матеріалу для творчості (Олесь Донченко, VI, 1957, 585); Катерина Василівна змалку полюбила широкий розмаїтий світ рослинності, дерев, квітів (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 38);
// Різний за кольором, тоном; різнобарвний. Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою, пістрявою одіжжю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 5); Клумби горять розмаїтими барвами квітів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 371).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 734.
РІЗНОМАНІ́ТНИЙ, а, е.
1. Неоднаковий з іншим, несхожий на інше чим-небудь; різний. Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин і культивуванням різноманітних тварин (Юрій Смолич, I, 1958, 77); Різноманітні думки кружляли в моїй голові, не знаходячи відповіді (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410);
// Який складається з неоднакових, несхожих один на одного предметів, осіб і т. ін. Не була то вже перша вечірка, яку вони справляли, але перша, на яку запрошено таке численне й різноманітне товариство (Іван Франко, VI, 1951, 205); Відтоді, як Соя став керувати шахтою, він нагадував їй диригента великого і різноманітного оркестру, бо всі слухалися кожного його слова, як найменшого помаху чарівної диригентської палички (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 131).
2. Сповнений багатства, неоднорідний за змістом, формою і т. ін.; багатогранний. Творчість безмежна і різноманітна, як різноманітне й безмежне в своєму переможному розвитку життя нашого великого соціалістичного суспільства (Олександр Довженко, I, 1958, 20); Його різноманітний талант з силою виявився на наших очах у галузі мистецтва (Олесь Донченко, VI, 1957, 45); Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 114).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 568.
Цитата: Волод от декабря 7, 2021, 18:07
Зараз значення співпали, один «розмай» тримається окремо.
РОЗМА́Й, ю, чол., нар.-поет.
1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.). Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй (Леся Українка, I, 1951, 81); Навколо був ясний розмай і радісна теплінь (Микола Упеник, Вітчизна.., 1951, 66); * Образно. Хай жаль, що перейшли для мене Солодкі болі зросту і жадань, Що похилився мій розмай зелений І май черлений одійшов за грань (Максим Рильський, II, 1960, 195).
2. Приворотне, чарівне зілля. — Ти знаєш, як цвіте розмай? Возьми [візьми], розмаю накопай І дай із'їсти або спити, — І він зачне тебе любити!.. (Степан Руданський, Тв., 1959, 70); «Іди, доню, до гаю, Копай зілля розмаю». «Я розмаю не знаю, Хіба людей спитаю» (Українські народні пісні, 1, 1964, 108).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 734.
Скільки там тих вчених залишилось, щоб для них ще якийсь особливий жаргон утримувати?