Призначення мнемонічних фраз — зберегти в пам'яті певний блок інформації, закодований у послідовності слів, які запам'ятати простіше. Перше, що згадується — російська мнемоніка для запам'ятовування кольорів спектру («Каждый охотник желает знать...»). Існують подібні фрази й для запам'ятовування спектральних класів зірок, формули дня визначення днів тижня за датою, і т.п.
З українськими мнемонічними фразами в царині точних наук якось не склалось — якщо вони і є десь, то не на слуху, на жаль — мало хто їх чув і може легко пригадати. Проте, подібна ж методика використовується для запам'ятовування орфографічних правил: «Кафе «Птах» — містить перелік приголосних, перед якими ставиться префікс с-. «Де ти з'їси цю чашу жиру?» або «Реве та стогне Дніпр широкий, човни з циганами жене» — для правила дев'ятки. «Де ти з'їси ці лини?» — зубні приголосні (після яких, зокрема, може стояти розділовий м'який знак, а не апостроф). «Будь-небудь-казна-хтозна-бо-но-то-от-таки» — незовсім фраза (бо нічого не означає), але легко вчиться як віршик.
Окремий випадок мнемонічних фраз — панграми (тобто, фрази, що містять повний набір букв алфавіту). Одну з них, зокрема, я сам придумав і опублікував на Вікіпедії, згодом бачив її на сайті розробників шрифтів (форсити оригінальні дослідження за допомогою Вікіпедії — легко. На свій захист можу лише сказати, що решта опублікованих на той час українських панграм являли собою якесь настільки незапам'ятовуване «овва», що користуватися ними було неможливо). На відміну від т.зв. «риби» (такої, як Lorem ipsum — великого тексту, що використовується замість справжнього тексту в процесі розробки сайтів чи шрифтів), панграми, як правило, є короткими фразами (в ідеалі, такої ж довжини, як алфавіт), що легко вкладаються в пам'яті.
Цитата: Python от января 5, 2021, 14:02
З українськими мнемонічними фразами в царині точних наук якось не склалось — якщо вони і є десь, то не на слуху.
Так. Деякі є на стор. https://znaimo.com.ua/Мнемоніка (https://znaimo.com.ua/%D0%9C%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0) (астрономія, математика, фізика).
Здається, вони перекладали цей матеріал з російської (і, ймовірно, не без допомоги автоматики), що не пішло мнемоніці на користь. Так, у віршику для запам'ятовування числа е (https://znaimo.com.ua/%D0%9C%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0#link34), використовуючи довжини слів, виходитьть не 2,718281828459045 (що, взагалі-то, можна й так завчити як віршик), а 2,717391827458.
В принципі, багато з російських мнемонічних фраз можливо перекласти на українську зі збереженням мнемонічних властивостей (напр., «Я Катя, я тупа, та я ось взяла корінь із двох» працюватиме так само, як російський оригінал — на відміну від перекладу, наведеного на znaimo.com.ua). Але ж це має робити людина, що розуміє призначення цього перекладу.
Моя вчителька української для запам'ятовування правила дев'ятки пропонувала фразу "Де ти, Зося, це журчиш"
*Зосю, дзюрчати (https://lingvoforum.net/index.php?topic=103117.0)
Цитата: Python от января 6, 2021, 18:17віршику для запам'ятовування числа е, використовуючи довжини слів
Дійшов висновку, що така схема побудови мнемонічних фраз (кількість букв у кожному слові відповідає цифрі запам'ятовуваного числа) не дуже зручна, особливо якщо в числі є цифри, більші за 6 — рахуючи букви в довгому слові, легше збитись. А якщо там 0? Добре, нехай слова з 10 або більше літер відповідають нулю — але сплутати 9 і 10 літер усе одно досить легко...
Легшим для запам'ятовування мені здається ось такий шифр, побудований на графічній схожості літер та цифр:
1=І, 2(=₴)=Г, 3=З, 4=Ч, 5(=S)=С, 6=Б, 7=Т, 8=В, 9(=ɡ)=Д, 0=О
З кожного слова береться перша буква й перекодовується в цифру, які разом утворюють запам'ятовуване число. Приклад (швидкість світла):
«Галактики далекі днів творіння давніх гарячі часточки світла випромінювали»
c = 299 792 458 м/с