Лингвофорум

На якомусь форумі виявив буквально таке: "Співуче Омелонько, вчи мову".

"Омелонько / -а", на думку автора, це зменшувально-пестливе для ОМЕЛА (такий ось нік у панянки). На мою думку тут помилка. Кличний відмінок має бути або "Співуча Омелонько". Або вже "Співуче Омелоньку" (якщо допустити середній рід прикметника). Дуже хочу знайти істину.

 :green: Рецепт виготовлення цього тексту може бути такий:
Узяти омелу і запестити її до середнього роду.

И шо?
Це я мав на увазі. Питання в тому, чи буде це правильним граматично? Я би казав в цьому випадку "Співече Омелоньку"  Кличний відмінок, Карле.

Запестивши омелу до середнього роду, розпочнімо ґрунтовну толоку: « чи мають іменники середнього роду кличний відмінок?»

Цитата: Волод от ноября 11, 2020, 10:47
Запестивши омелу до середнього роду, розпочнімо ґрунтовну толоку: « чи мають іменники середнього роду кличний відмінок?»

Так разпочинай, я не знаю. Да ще тут не просто середній рід, а якби одухотворення. Я розумію, что клична форма повинна бути и є, тільки яка: Омелоньку або Омелоньче ?!

Ось хтось має нiк Зелене Яблуко? Ось вiн будє Зелене Яблуку, вчи мову або Зелене Яблуче, вчи мову?!

Запитання  «хтось» передбачає чоловічий рід. Ні середній, ні жіночий.
  :green: https://update.com.ua/istorii_tag/olga-kobilianska--lesia-ukranka-listvki-zakokhanikh_n4300
Нік повинен бути Зелений Яблуко.
Тоді можете кликати.

Цитата: Волод от ноября 12, 2020, 07:42
Запитання  «хтось» передбачає чоловічий рід. Ні середній, ні жіночий.
  :green: https://update.com.ua/istorii_tag/olga-kobilianska--lesia-ukranka-listvki-zakokhanikh_n4300
Нік повинен бути Зелений Яблуко.
Тоді можете кликати.

Серйозно?! Ви шо там палите?  I "Гарний дивчина"?

Ссылка не открыватся, пардону просим.

В мене відкривається.

Там цитати з листів на кшталт: https://www.l-ukrainka.name/uk/Corresp/1901/19010906.html

Цитата: behemothus от ноября 11, 2020, 06:48
На якомусь форумі виявив буквально таке: "Співуче Омелонько, вчи мову".

"Омелонько / -а", на думку автора, це зменшувально-пестливе для ОМЕЛА (такий ось нік у панянки). На мою думку тут помилка. Кличний відмінок має бути або "Співуча Омелонько". Або вже "Співуче Омелоньку" (якщо допустити середній рід прикметника). Дуже хочу знайти істину.

Так, зустрічав. Через тотожність форми прикметників і іменників жіночого роду їх іноді намагаються відмінювати.

Цитата: DarkMax2 от ноября 12, 2020, 10:19

Цитата: behemothus от ноября 11, 2020, 06:48
На якомусь форумі виявив буквально таке: "Співуче Омелонько, вчи мову".

"Омелонько / -а", на думку автора, це зменшувально-пестливе для ОМЕЛА (такий ось нік у панянки). На мою думку тут помилка. Кличний відмінок має бути або "Співуча Омелонько". Або вже "Співуче Омелоньку" (якщо допустити середній рід прикметника). Дуже хочу знайти істину.

Так, зустрічав. Через тотожність форми прикметників і іменників жіночого роду їх іноді намагаються відмінювати.

ох і ніфіга ж собі. Ось воно шо. Круто. Дякую. Да, це все пояснює.
А який статус цього неподобства? Помилка або розмовно-допустиме?

Цитата: behemothus от ноября 12, 2020, 07:52

Цитата: Волод от ноября 12, 2020, 07:42
Запитання  «хтось» передбачає чоловічий рід. Ні середній, ні жіночий.
  :green: https://update.com.ua/istorii_tag/olga-kobilianska--lesia-ukranka-listvki-zakokhanikh_n4300
Нік повинен бути Зелений Яблуко.
Тоді можете кликати.

Серйозно?! Ви шо там палите?  I "Гарний дивчина"?
..........

Хтось зелений, щось зелене.
Хтось гарний,  ...........?

Цитата: behemothus от ноября 12, 2020, 11:15
А який статус цього неподобства?

Граматична помилка.

Цитата: Zavada от ноября 12, 2020, 16:53

Offtop

Цитата: посібник для студентів-філологів педінститутів та університетів , 1962 р. от
Вживання форм називного відмінка у функції звертання на місці кличної форми, як це позначається й на мові художніх тво­рів багатьох сучасних радянських письменників, набуває зна­чення особливого морфологічного засобу вираження стилістич­ного колориту офіціальності і, що слід передбачати, може перетво­ритися в стилістичну норму. Приклади:

1. — Мерсі, генерал! — милостиво кивнув мсьє Енно. (Смол., Світанок над морем).
2. Ваша світлість! Ваше дорогоцінне життя і коштовності вашої супруги в цілковитій безпеці. (Там же), 
3. А ви хіба, товаришу Микола, ніяких «іноземних» мов не знаєте? (Там же).
4. Іди, Понеділок, бувай здоров, думаю, що ми з тобою добре спрацюємося, особливо — в Військово-рево­люційному комітеті. (Там же).
5. Мушу поінформувати вас, пане Співак, що ні в банкірському домі братів Кусіс, ані в якомусь іншому місцевому банку грошей на ім'я промисловця Співака нема. (Там же).
6. —Алло, консулі—телефонував адмірал. — В якому стані іскровий телеграф на ваших ліній­них кораблях? (Там же).
7. — Що трапилося, адмірал? — по­цікавився мсьє Енно. (Там же).
8. —Сержант Гайворон! — голосно гукнув він,— ось вона, ваша знайома. (Собко, Шлях зорі).
9. —Пустіть її, Короленко,— сказала вона, і руки лейтенанта опустилися самі собою. (Там же).
10. —Де твоя шинель, сержант? — спитав Черниш, скидаючи свою. (Гонч., Прапороносці).
11. —А наступ скоро, товаришу гвардії під­полковник? — не втримався Черниш, хоч розумів, що питати про це не зовсім тактовно. (Там же).

https://studfile.net/preview/6062908/page:9/

Навіщо тут пункти 5 і 11?

Дурня якась, прости господи. При всій повазі до Гончара (інших двох не знаю). А в 11 мало б бути "товаришу гвардії полковнику", в 5 теж не зрозумів.

Цитата: LUTS от ноября 12, 2020, 18:49
А в 11 мало б бути "товаришу гвардії полковнику"

Так, щось мене перемкнуло (можливо, через "гвардії").

Цитата: LUTS от ноября 12, 2020, 18:49
В 5 теж не зрозумів.

Я не знав, що за новим правописом у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка може набувати і  прізвище. За старим прізвище у таких звертаннях мало форму кличного відмінка.

(Google) "загальної (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%22+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA&tbs=,cdr:1&num=100)

Цитата: DarkMax2 от ноября 12, 2020, 10:19
іноді намагаються відмінювати.

В сенсі ставити в кличну форму. Звісно, що у прикметників є своє відмінювання.

Цитата: Zavada от ноября 12, 2020, 20:21

Цитата: LUTS от А в 11 мало б бути "товаришу гвардії полковнику"

Так, щось мене перемкнуло (можливо, через "гвардії").

Ні, я мав рацію. За старим правописом були можливі обидва варіанти.

(https://books.google.com.ua/books/content?id=9hQaAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA90&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E+%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5+%D1%96+%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8E+%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%80%22&sig=ACfU3U3f93t3uzTTIkEo5JsCWhh95TUFmw&edge=0)

Цитата: Zavada от ноября 12, 2020, 20:21
Я не знав, що за новим правописом у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка може набувати і  прізвище.

А пунктик дивний.

У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і власне ім'я: дру́же Макси́менку; коле́го Євгенищуку́ , па́не Кова́лю; можливі також поєднання форми кличного відмінка іменника загальної назви та форми кличного відмінка прізвища, однакової з формою називного відмінка: дру́же Макси́менко; коле́го Євгенищу́к, па́не Кова́ль.

https://www.ulif.org.ua/data/pravopus_ua_05.06/content.htm

З одного боку, начебто перевага надається набуттю прізвищем форми кличного відмінка. З іншого боку, нема обмежень для набуття прізвищем форми, однакової з формою називного відмінка, тобто маємо рівноправні варіанти.
Мабуть, у проєкті правопису такі обмеження існували, а потім їх викинули, а перечитати результат не спромоглися.

Цей пунктик стосується звертань до чоловіків. Щодо жінок: у звертаннях до жінок, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка мають обидва іменники: добро́дійко Вариводо, па́ні Гарку́ше, поетко Забашто.

Чому така дискримінація?

Цитата: Zavada от ноября 13, 2020, 11:58
па́ні Гарку́ше

Це яке в пані прізвище?

Я так думаю, що яка клична форма для прізвища Зелений, така і для прикметника зелений.
А клична форма для прізвища повинна існувати.

Цитата: R от ноября 13, 2020, 20:21
Я так думаю, що яка клична форма для прізвища Зелений, така і для прикметника зелений.
А клична форма для прізвища повинна існувати.

Ну звісно: Зелений, Зеления, Зелению/Зелениєві, Зеления, Зелениєм, при Зелениї, Зелению!

Цитата: Drundia от ноября 14, 2020, 02:09

Цитата: R от ноября 13, 2020, 20:21
Я так думаю, що яка клична форма для прізвища Зелений, така і для прикметника зелений.
А клична форма для прізвища повинна існувати.

Ну звісно: Зелений, Зеления, Зелению/Зелениєві, Зеления, Зелениєм, при Зелениї, Зелению!

Це ви жартуєте так, я сподіваюсь?

Цитата: behemothus от ноября 12, 2020, 11:15
А який статус цього неподобства? Помилка або чи розмовно-допустиме?

От саме в розмовній мові цього «неподобства» практично і нема, через занепад у ній кличної форми іменників — там, де вона все ще якось вижила, її ще продовжують вживати, але будувати її здебільшого толком не вміють, вже не кажучи про поширення на інші частини мови.
Формально — вихід за межі сучасної літературної норми. Проте, вживається зрідка в художньому стилі, який дає більшу свободу дій порявняно з затиснутими в рамки норми офіційно-діловим чи науковим. Зрозуміло, через свою екзотичність клична форма прикметників не сприймається як нейтральна — виникає приблизно той же ефект, що й з «нетиповими» довгими/короткими формами прикметників («синяя» замість «синя» чи «славен» замість «славний» — у другому випадку, коротка форма теж надає прикметникові додаткової подібності до іменника).
А ще колись звертання «шановно» замість «шановна» допускалось на правах норми, здається (в якійсь темі згадували й про такий прецедент).
Тобто, виходить, статус десь приблизно такий же, як у двоїни, котра теж у сучасній нормі відсутня. З тією різницею, що під двоїну підведено глибше підґрунтя — двоїна початково була властива всім слов'янським мовам і занепала в українській відносно пізно, тоді як положення кличної форми прикметників дещо сумнівне.

Цитата: behemothus от ноября 11, 2020, 06:48
На якомусь форумі виявив буквально таке: "Співуче Омелонько, вчи мову".

"Омелонько / -а", на думку автора, це зменшувально-пестливе для ОМЕЛА (такий ось нік у панянки). На мою думку тут помилка. Кличний відмінок має бути або "Співуча Омелонько". Або вже "Співуче Омелоньку" (якщо допустити середній рід прикметника). Дуже хочу знайти істину.

Якби я хотів вжити тут кличну форму прикметника, то, мабуть, сказав би «співучо Омелонько». Зрозуміло, що про нормативність не йдеться (в офіційній нормі окремого кличного відмінку прикметники не мають) — просто спираючись на власну мовну інтуїцію (надмір -е виказує людину, що живої кличної форми не застала, тому всіх кличе на -е. ІМНО). Якщо виходити з аналогії з іменниками І відміни, то, звичайно, для мішаної групи нормативним є -е (хоча в розмовній кличній формі, яку я застав, там було, скоріш, -о: «тещо» замість «теще» і т.п.). Проте, чи можна виділити мішану групу в прикметників? Зрештою, й м'яка група прикметників відрізняється від твердої переважно лише м'якістю приголосної перед закінченням (тоді як в іменників розбіжності поширюються й на голосну самого закінчення). Якщо виходити з цього, то, ймовірно, кличний відмінок жіночого роду прикметників має закінчуватись на -о в усіх випадках: «шановно», «співучо», «синьо».

Цитата: Zavada от ноября 12, 2020, 20:21
Я не знав, що за новим правописом у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка може набувати і  прізвище. За старим прізвище у таких звертаннях мало форму кличного відмінка.

Стара норма точно вимагала обов'язкового переведення прізвища в називний відмінок? Здається, клична форма прізвища в таких випадках під заборону не потрапляла — фактично вживаними були і «товаришу Петренко», і «товаришу Петренку», і «товариш Петренко» (а от «товариш Петренку» вже викликає питання). Інша річ, прикметникові прізвища (зокрема, російські на -ин та -ов) та ряд інших кличної форми не мали, аналогія з ними сприяла відмові від кличної форми взагалі (а то ще хтось напише «товаришу Леніне»).

Цитата: Zavada от ноября 12, 2020, 16:53
Вживання форм називного відмінка у функції звертання на місці кличної форми, як це позначається й на мові художніх тво­рів багатьох сучасних радянських письменників, набуває зна­чення особливого морфологічного засобу вираження стилістич­ного колориту офіціальності і, що слід передбачати, може перетво­ритися в стилістичну норму.

«Набуває», «може перетворитися» — тобто, йдеться не про обов'язкову норму, а про тенденцію.

Цитата: Zavada от ноября 13, 2020, 11:58
Щодо жінок: у звертаннях до жінок, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка мають обидва іменники: добро́дійко Вариводо, па́ні Гарку́ше, поетко Забашто.

Чому така дискримінація?

Слід врахувати невідмінюваність прізвищ ІІ відміни в жіночому варіанті — очевидно, для жінок кличний відмінок (як і решту відмінків) можна утворити лише від І та ІІІ відміни. Тоді як чоловічі прізвища відмінюються і в І, і в ІІ відміні (ІІІ відміна в прізвищах надто рідкісна — важко сказати, яка там норма діє, «капітане Очевидносте» чи «капітане Очевидність»). А ще додаймо сюди невживаність фемінітивів в офіційних документах. Тобто, важко сказати, який рід тут дискримінували більше.

Цитата: LUTS от ноября 13, 2020, 20:09

Цитата: Zavada от ноября 13, 2020, 11:58
па́ні Гарку́ше

Це яке в пані прізвище?

Очевидно, Гарку́ша. І відміна, мішана група, тому, ймовірно, написали -е. От чи правильно зробили нормотворці, протягнувши сюди закінчення -е (замість фактично вживаного -о) як «більш притаманне українській мові» — питання дискусійне. А ще, це точно не пестлива форма, і чи не впливає це на мішану групу?.. Просто є приклади вживання в літературі закінчення -о з цим суфіксом:

Цитировать— А чого це ти, Павлушо,
В ямку воду ллєш під грушу?
Зацікавилась мала.
— А для того, щоб росла!

https://gumoreska.in.ua/marichka-gumoreska-stepan-olijnyk/

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 02:41
(хоча в розмовній кличній формі, яку я застав, там було, скоріш, -о: «тещо» замість «теще» і т.п.)

У вас мабуть і «тещою» кажуть. Добре відомий дїалектизм.

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 04:02
— А чого це ти, Павлушо

Павлушо — називний відмінок. Павлуша в цїй формі — новітнїй росїянїзм.

Цитата: Drundia от ноября 15, 2020, 18:11
Павлушо — називний відмінок. Павлуша в цїй формі — новітнїй росїянїзм.

Росіянізм чи ні — не принципово, важливий принцип утворення відмінкових форм. Слово з'являється в тексті в називному відмінку у формі «Павлуша» і в кличному у формі «Павлушо». Очевидно, що в російській мові ніякого кличного відмінку на -о нема — є лише неовокатив І відміни з нульовим закінченням, а також церковнослов'янізми з успадкованим кличним відмінком, до яких «Павлуша» не належить.

Р.Ѕ. Запозичення російських форм імен було типовим явищем у розмовній українській ХХ ст. При цьому, однак, запозичувалась лише основа слова, тоді як відмінкові форми утворювались за правилами української мови. У т.ч., й кличний відмінок. «Сашо», «Наташо» і т.п. справді вживається (на відміну від «Саше», «Наташе», які могли виникнути лише в теорії).

Ще на захист кличної форми прикметників. Якщо взяти такий іменник, як «дядина», а також жіночі форми по-батькові на -івна, то кличну форму вони мають. Будучи при цьому за формою прикметниками, що набули іменникової функції (втім, на відміну від більш сучасних прикметників в іменниковій ролі назразок «завідуюча», остаточно перебравши на себе й іменникову модель відмінювання). Або ще «королева», прикметниковий та іменниковий варіанти якої вважаються омонімами, хоча початково є лише варіантами вживання одного й того ж прикметника.

Тобто, перетворення прикметника в жіночому роді на повноцінний іменник І відміни — явище досить давнє й не таке вже й рідкісне. Водночас, ми спостерігаємо схоже явище і в сучасній мові, коли прикметник чи дієприкметник вживається в іменниковій ролі, зберігаючи при цьому прикметникову модель відмінювання. Питання в тому, як довго ці прикметники будуть перебувати в завислому стані між частинами мов, доки не перетворяться на повноцінні іменники, зазнавши змін (досить незначних) у відмінкових формах — так само, як це вже неодноразово відбувалося з іншими прикметниками. Очевидно, такий перехід супроводжуватиметься появою в них і окремого кличного відмінку. Котрий, ІМНО, в таких словах виглядає навіть органічніше, ніж, наприклад іменниковий давальний (порівняйте: «завідуючо, підійдіть до директора» і «я сказав завідуючі підійти до директора») — тобто, обрости вокативом ці «прикметники» можуть навіть раніше, ніж іншими іменниковими формами. Звісно, якщо їх не буде відкинуто ще на стадії прикметників і замінено спеціально утвореними іменниками («завідувачка» і т.п.).

До чого я веду: межа між парадигмами відмінювання іменників І відміни та прикметників у жіночому роді досить тонка — настільки, що навіть перетворення прикметника на іменник відбувалось «невидимо», без явних словотвірних дій. Імовірно, можлива й міграція не лише основ між частинами мови, а й самих флексій — особливо в випадку кличного відмінку, ніша якого в прикметників незаповнена. В разі посилення кличної форми в українській мові взагалі, поширення її на прикметники буде явищем закономірним — спершу як «поширена помилка» чи екзотична граматична форма, потім як повсюдна практика всупереч прескриптивному правилу, яке, зрештою, доведеться переробити під фактичну мовну практику.

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 20:08
Слово з'являється в тексті в називному відмінку у формі «Павлуша» і в кличному у формі «Павлушо».

Ну неграмотні люди, що з них узяти?

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 20:08
У т.ч., й кличний відмінок. «Сашо», «Наташо» і т.п. справді вживається (на відміну від «Саше», «Наташе», які могли виникнути лише в теорії).

А хіба пестливі форми не мають бути Сашу, Наташу?

Цитата: Drundia от ноября 16, 2020, 09:04
Ну неграмотні люди, що з них узяти?

Це якщо існують більш ранні джерела, що підтверджували б форму «Павлуше» й подібні. А так, виходить, неграмотними є ті, хто написав правило з голови, не користуючись реальними джерелами, тому воно виявилось неповним.

Цитата: Drundia от ноября 16, 2020, 09:04
А хіба пестливі форми не мають бути Сашу, Наташу?

В мене, скоріш, питання викликає -ю в м'якій групі для пестливих звертань І відміни (Васю, Лесю, Олю), яке незовсім закономірне — припускаю, що тут мало місце вирівнювання з м'якими ІІ відміни (коню, Василю тощо).

Цитата: Drundia от ноября 15, 2020, 18:11
У вас мабуть і «тещою» кажуть. Добре відомий дїалектизм.

В «тещею»/«тещою» це не так кидається в вічі (так само, як і «ввечері»/«ввечорі»): по великому рахунку, я не можу сказати, е чи о вимовляє людина в цьому місці (а може, там узагалі якесь œ затесалося?). А от коли е/о опиняються під наголосом або в кінцевій позиції, розрізнення їх після шиплячих стає чітким.

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 03:08
Стара норма точно вимагала обов'язкового переведення прізвища в називний відмінок?

Якщо вірити (Google) "та (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D1%82%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%22+%22%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83+%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%B0%D1%94%22&num=100/).

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 03:08
(а то ще хтось напише «товаришу Леніне»).

Драч написав (щоправда, це були слова персонажа).

(Google) "товаришу (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88%D1%83+%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B5+%D0%BD%D0%B0%D1%88+%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&num=100)

І хтось переклав.

(Google) "товаришу (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88%D1%83+%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B5+%D0%BD%D0%B0%D1%88+%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B9%22&num=100)

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 03:29
А ще додаймо сюди невживаність фемінітивів в офіційних документах.

Вже можна вживати (не всі).

https://apnews.com.ua/ua/news/prezidentka-bossa-ta-pilotessa-yak-feminitivi-mozhut-zlamati-konstitutciiu-ukraini-ta-chomu-voni-nezakonni/

Цитата: Drundia от ноября 16, 2020, 09:04

Цитата: Python от Слово з'являється в тексті в називному відмінку у формі «Павлуша» і в кличному у формі «Павлушо».

Ну неграмотні люди, що з них узяти?

А як вам текст Go_A?

https://nv.ua/style/evrovision/evrovidenie-2020-pobeditel-nacotbora-tekst-pesni-kto-predstavit-ukrainu-50071815.html

Цитата: Python от ноября 16, 2020, 12:20
В мене, скоріш, питання викликає -ю в м'якій групі для пестливих звертань І відміни (Васю, Лесю, Олю), яке незовсім закономірне — припускаю, що тут мало місце вирівнювання з м'якими ІІ відміни (коню, Василю тощо).

У Жовтобрюха так само написано. Але «Васю» може бути й від «Васьо». Схоже, що саме через цю ланку такі закінчення й поширилися на пестливі форми з першої відміни. І бабів захопили :E:.

Цитата: Python от ноября 15, 2020, 04:02
Очевидно, Гарку́ша.

Ще одні есперантисти...

Цитата: Drundia от ноября 16, 2020, 09:04
А хіба пестливі форми не мають бути Сашу, Наташу?

:what:

Цитата: Drundia от ноября 16, 2020, 23:25

Цитата: Python от ноября 16, 2020, 12:20
В мене, скоріш, питання викликає -ю в м'якій групі для пестливих звертань І відміни (Васю, Лесю, Олю), яке незовсім закономірне — припускаю, що тут мало місце вирівнювання з м'якими ІІ відміни (коню, Василю тощо).

У Жовтобрюха так само написано. Але «Васю» може бути й від «Васьо». Схоже, що саме через цю ланку такі закінчення й поширилися на пестливі форми з першої відміни. І бабів захопили :E:.

В Тернопільській області чув "Лєню".

Ти малий скажи малому, най малий малому скаже, най малий теля прив'яже.
Подібне на те, що перший малий то клична форма.

Цитата: R от ноября 17, 2020, 06:30
Ти малий скажи малому, най малий малому скаже, най малий теля прив'яже.
Подібне на те, що перший малий то клична форма.

Ну, так — називний відмінок у ролі кличного, як і заведено для прикметника в літнормі. Хіба що коми поставити перед та після звертання.

Малию, скажи малому...  :)

Цитата: Drundia от ноября 22, 2020, 11:09
Малию, скажи малому...  :)

Теоретично, якщо відштовхуватись від короткої форми ч.р. прикметника, то «ма́ле/ма́лу, скажи малому».

Але ж не прижилися короткі форми чоловічого роду. Плюс натяки на небажану гомонімію.

Цитата: Drundia от декабря 25, 2020, 18:08
Але ж не прижилися короткі форми чоловічого роду.

Як регулярна форма — не прижились. Як усталений варіант окремих прикметників (кожен, ясен, славен) — вживаються.
Так чи інакше, клична форма жіночого роду виросла з короткої форми, на яку краще лягає іменникове відмінювання — було б логічно застосувати той же принцип і для чоловічого роду.

У жіночого роду форми не короткі, а стягнені довгі.

У тих випадках, де коротка та стягнена довга стали тотожними між собою, могли зберегтися й залишки короткої, по ідеї.

Досить цікаво. Але хіба короткі форми не мали відмінювання, подібного на іменникове? Ми ж маємо перевагу довгих форм у непрямих відмінках.

Жіночі імена по-батькові подібні за суфіксами до прикметників, але в відмінках мають іменникові закінчення (Василівни, Василівні) — чи не можуть вони бути залишком короткої форми прикметників?

Так чоловічі ж не прикметники.

Чоловічі — не прикметники. Але в чоловічих і жіночих узагалі різна словотвірна модель. Можна припустити, що «розприкметнення» жіночих імен по-батькові відбувалось як аналогія з чоловічими, які на прикметникову роль узагалі не претендують, тоді як жіночі можуть набувати прикметникового вигляду на рівні розповсюдженої помилки — «Василівній», «Василівної» замість «Василівні», «Василівни» цілком собі на слуху.

Роздумуючи про прізвища і про прикметники я от що подумав.
Якщо би існувало ім'я "С", тоді чоловіче  по батькові від "с" буде Сич, а присвійний прикметник сова.

Цитата: R от января  5, 2021, 20:13
Роздумуючи про прізвища і про прикметники я от що подумав.
Якщо би існувало ім'я "С", тоді чоловіче  по батькові від "с" буде Сич, а присвійний прикметник сова.

Сович, нє?

Як перекласти:

ЦитироватьТы жива еще, моя старушка?

Досі Ви живі, моя старенька?
Досі Ви живі, мої старенькі?
Досі живите, старенька неню?
Досі живите, старенькі неню?
Досі живите, старі матусю?
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Цитата: Волод от января 22, 2021, 07:55
Як перекласти:

ЦитироватьТы жива еще, моя старушка?

Досі Ви живі, моя старенька?
Досі Ви живі, мої старенькі?
Досі живите, старенька неню?
Досі живите, старенькі неню?
Досі живите, старі матусю?
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Половину з запропонованого я б викинув.

А що залишити?
Як селюки узгоджували прикметники з пошанною множиною?
Чи зважити на те, що автор бухгалтер, і перекладати на кшталт:
«Рiдна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
I рушник вишиваний на щастя дала.....»?

Цитата: Волод от января 22, 2021, 07:55
Як перекласти:

ЦитироватьТы жива еще, моя старушка?

Досі Ви живі, моя старенька?
Досі Ви живі, мої старенькі?
Досі живите, старенька неню?
Досі живите, старенькі неню?
Досі живите, старі матусю?
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

:-[ Перепрошую за «живите».